ВесьБізнес
КМ
Зареєстровано · корисна модель

СПОСІБ СТИМУЛЯЦІЇ ПРОТЕЇНСИНТЕЗУЮЧОЇ АКТИВНОСТІ МІКРОБІОТИ РУБЦЯ ВІВЦЕМАТОК

Класифікація A01K67/02

Номер реєстрації№ 163885
Дата подання21 квітня 2025
Реєстрація13 серпня 2026
КласA01K67/02

ОФІЦІЙНІ ВІДОМОСТІ

Корисна модель

оновлено 14.08.2026
Назва
СПОСІБ СТИМУЛЯЦІЇ ПРОТЕЇНСИНТЕЗУЮЧОЇ АКТИВНОСТІ МІКРОБІОТИ РУБЦЯ ВІВЦЕМАТОК
Номер реєстрації
163885
Номер заявки
u202501779
Стан запису
Корисні моделі · код 2
Дата подання
21 квітня 2025
Дата реєстрації
13 серпня 2026
Дата публікації
Не оприлюднено
Класифікація
A01K67/02, A23K10/10, A23K10/16, A23K10/18, A23K10/30

КОРОТКИЙ ОПИС

Реферат

Спосіб стимуляції протеїнсинтезуючої активності мікробіоти рубця вівцематок включає використання у годівлі тварин комбікорму. До складу комбікорму кітним і лактуючим вівцематкам у стійловий період утримання додатково вводять дріжджову біодобавку - пробіотик у дозі 0,8 % від маси комбікорму, виготовлену на основі хлібопекарських дріжджів Saccharomyces cerevisiae.

Показати формулу
Спосіб стимуляції протеїнсинтезуючої активності мікробіоти рубця вівцематок, що включає використання у годівлі тварин комбікорму, який відрізняється тим, що до складу комбікорму кітним і лактуючим вівцематкам у стійловий період утримання додатково вводять дріжджову біодобавку - пробіотик у дозі 0,8 % від маси комбікорму, виготовлену на основі хлібопекарських дріжджів Saccharomyces cerevisiae.

ПОВНИЙ ОПИС

Опис винаходу або моделі

Показати повний текст
Корисна модель належить до галузі тваринництва, зокрема вівчарства, а саме стосується способів стимуляції протеїнсинтезуючої активності мікробіоти рубця вівцематок та інтенсифікації росту і розвитку підсисних ягнят, і може бути використана в умовах підприємств різних організаційно-правових форм, які займаються вирощуванням овець для інтенсифікації галузі. Дослідженнями, проведеними в останні роки, переконливо доведено, що використання дріжджових біодобавок у раціонах годівлі моногастричних і жуйних тварин активує метаболічну активність мікрофлори у травному тракті, сприяє покращенню засвоєння поживних і мінеральних речовин в організмі та стимулює імунний захист у тварин. Важливо зазначити, що наукові дослідження такого плану переважно проведені на великій рогатій худобі і свинях. Враховуючи те, що у літературі на даний час обмежена інформація щодо метаболічної і продуктивної дії використання вказаних кормових добавок у раціонах овець, тому встановлення та теоретичне обґрунтування закономірностей процесів синтезу протеїну мікробіотою рубця за аліментарного застосування біодобавок, виготовлених на основі хлібопекарських дріжджів становить значний науково-практичний інтерес. На сьогодні відомо про декілька способів оптимізації рівня поживних, біологічно-активних і мінеральних речовин у раціонах овець. Відомий спосіб, який включає використання у раціонах тварин у період кітності і лактації добавок хелатної сполуки тривалентного хрому з метіоніном [патент України № 37419. "Спосіб підвищення продуктивності овець", П.В. Стапай, І.А. Макар, В.В. Гавриляк, Н.М. Параняк, О.С. Грабовська, С.В. Кочетов, К.О. Тис, МПК A23K 1/00, опубл. 25.11.2008, Бюл. № 22]. Згідно даного способу кітним і лактуючим вівцематкам одноразово, щодобово вводять у склад раціону хелатну сполуку тривалентного хрому з метіоніном із розрахунку 12 мкг на 1 кг живої маси тіла тварин. Недоліком цього способу є те, що він не враховує специфіки кормової бази господарств, вимагає значних затрат на виготовлення препарату, є трудомісткий для використання, характеризується невисокою продуктивною дією. Інший відомий спосіб стосується використання у раціонах лактуючих вівцематок добавок фільтроперліту і низки мінеральних речовин [патент України № 73428. "Біологічно активна кормова добавка для овець". П.В. Стапай, В.Т. Ткачук, Л.Р. Бурда, МПК A23K 1/16, A23K 1/18, A23K 1/22, A23K 67/00, A23K 67/02, опубл. 25.09.2012, Бюл. № 18]. Згідно даного способу кітним і лактуючим вівцематкам щодобово до складу концентрованих кормів вводять відповідну кількість фільтроперліту, натрію-гідрокарбонату-сульфату, сірчанокислого цинку, вуглекислої міді, сірчанокислого кобальту і йодистого калію. Недоліком цього способу є те, що він не враховує хімічного складу і поживності кормів, є фінансово затратним, не забезпечує належної економічної ефективності. Ще один відомий спосіб базується на використанні у раціонах вівцематок комбікорму, що містить сухі яблучні вичавки [патент України № 84409. "Спосіб підвищення вовнової продуктивності овець". В.М. Ткачук, П.В. Стапай, Я.І. Кирилів, МПК A23K 1/09, A01K 67/02, опубл. 25.10.2013, Бюл. № 20]. Яблучні вичавки вводять до складу комбікорму, який складається з пшеничної, вівсяної і ячмінної дерті. Недолік даного способу полягає у тому, що він не включає дії яблучних вичавків у раціоні на обмінні процеси в організмі вівцематок та продуктивні якості підсисних ягнят. Найбільш близьким аналогом корисної моделі є спосіб, який передбачає використання у годівлі кітних і лактуючих вівцематок у стійловий і пасовищний періоди утримання комбікорму удосконаленого компонентного складу [патент України № 113111. "Спосіб підвищення молочної і вовняної продуктивності вівцематок". Г.М. Седіло, С.О. Вовк, М.А. Петришин, М.М. Хомик, МПК A01K 67/02, A23K 10/30, опубл. 10.01.2017, Бюл. № 1]. Цей спосіб полягає у використанні у годівлі тварин комбікорму, що містить відповідні кількості пшеничної, ячмінної і вівсяної дерті, пшеничних висівок, канолового ріпакового шроту, екструдованих кормових бобів і гороху та удосконаленого за складом преміксу. Корисна модель і найбільш близький аналог мають спільні ознаки: обидва способи включають використання у раціонах кітних і лактуючих вівцематок концентрованих кормів, проте відмінністю корисної моделі є те, що він передбачає використання у складі комбікорму біодобавок, виготовлених на основі хлібопекарських дріжджів. Недоліком найбільш близького аналога є те, що він не враховує дефіциту протеїну у складі комбікорму для годівлі вівцематок, не передбачає його аліментарної дії на протеїнсинтезуючу активність мікробіоти рубця у самок овець, не забезпечує належну економічну ефективність за використання у раціонах годівлі тварин. Корисна модель усуває недоліки найбільш близького аналога, враховує хімічний склад і поживну цінність кормів раціону, передбачає використання у складі комбікорму для годівлі вівцематок високопоживних кормів і дріжджових біодобавок, активує протеїнсинтезуючу активність мікробіоти рубця вівцематок, забезпечує високу вовнову і молочну продуктивність тварин, стимулює ріст і розвиток підсисних ягнят, є економічно ефективним. В основу корисної моделі поставлена задача розробити дешевий, ефективний спосіб стимуляції протеїнсинтезуючої активності мікробіоти рубця вівцематок для підвищення їхньої вовнової продуктивності та інтенсивності росту підсисних ягнят. Поставлена задача вирішується тим, що у способі стимуляції протеїнсинтезуючої активності мікробіоти рубця вівцематок, що включає використання у годівлі тварин комбікорму, згідно з корисною моделлю до складу комбікорму кітним і лактуючим вівцематкам у стійловий період утримання додатково вводять дріжджову біодобавку - пробіотик у дозі 0,8 % від маси комбікорму, виготовлену на основі хлібопекарських дріжджів Saccharomyces cerevisiae. Використання у раціонах кітних і лактуючих вівцематок вказаного комбікорму із вмістом дріжджової біодобавки стимулює протеїнсинтезуючу активність симбіотичних мікроорганізмів рубця, забезпечує підвищення вовнової продуктивності тварин та покращення якості шерсті, стимулює інтенсивність росту і розвитку підсисних ягнят. При проведенні патентно-інформаційного пошуку заявниками знайдено найбільш близький аналог [патент України № 113111], який містить суттєві ознаки, спільні із корисною моделлю, зокрема, стосується використання у раціонах годівлі кітних і лактуючих вівцематок комбікорму із вмістом екструдованого зерна кормових бобів і гороху наступного складу: пшенична дерть - 10 %, ячмінна дерть - 20 %, вівсяна дерть - 20 %, висівки пшеничні - 10 %, каноловий ріпаковий шрот - 13 %, екструдовані кормові боби - 17 %, екструдований горох - 8,5 %, премікс - 1 %, кухонна сіль - 0,5 %. Але наявність наведених ознак, спільних із найбільш близьким аналогом не забезпечує технічного результату, який досягається заявленим способом. Технічний результат досягається шляхом одноразового щодобового згодовування у стійловий період кітним і лактуючим вівцематкам комбікорму, до складу якого вводять дріжджову біодобавку - пробіотик у дозі 0,8 % від маси комбікорму, виготовлену на основі хлібопекарських дріжджів Saccharomyces cerevisiae. Спосіб здійснюють наступним чином: У господарствах з вирощування овець кітним і лактуючим вівцематкам у стійловий період утримання щодобово згодовують у складі основного раціону 400-500 г комбікорму наступного складу: кукурудзяна дерть - 10 %, вівсяна дерть - 15 %, ячмінна дерть - 30 %, пшенична дерть - 15 %, висівки пшеничні - 15 %, шрот соняшниковий - 12 %, монокальцій фосфат - 1 %, кухонна сіль - 1 %, премікс - 1 %, та дріжджову біодобавку - пробіотик у кількості 0,8 % від маси комбікорму. Ефективність корисної моделі підтверджена прикладом конкретного виконання корисної моделі. Приклад конкретного виконання корисної моделі: Експериментальні дослідження проведено в умовах Державного підприємства (ДП) Дослідного господарства (ДГ) "Грусятичі" Жидачівського району Львівської області на 2-х групах кітних і лактуючих вівцематок асканійської м'ясо-вовнової породи з кросбредною вовною по 10 голів у кожній, підібраних за принципом аналогів за віком і живою масою. Кітні вівцематки контрольної групи упродовж 30-добового стійлового періоду (березень) отримували сіно злаково-різнотравне та 400 г стандартного комбікорму, а лактуючі вівцематки - упродовж 30 добового стійлового періоду (квітень) також отримували означене сіно та 500 г цього ж комбікорму, що забезпечувало їхні потреби в енергії, поживних, біологічно-активних речовинах й макро- і мікроелементах, згідно вітчизняних норм годівлі овець. Вівцематкам дослідної групи у складі стандартного комбікорму вводили дріжджову біодобавку - пробіотик, виготовлений на основі хлібопекарських дріжджів Saccharotnyces cerevisiae у кількості 0,8 % від маси комбікорму. Тварини мали вільний доступ до води. Після завершення періоду досліду від 3-х вівцематок з обох груп було відібрано вміст рубця для проведення біохімічних та мікробіологічних досліджень. У рубцевій рідині піддослідних тварин визначали протеїнсинтезуючу активність мікробіоти рубця шляхом встановлення у ній вмісту загального, залишкового і білкового нітрогену за методиками, описаними у довіднику за авторства Влізло В.В. та ін. (2012). Вовнову продуктивність вівцематок та якість шерсті визначали за результатами весняної стрижки тварин. Для з'ясування інтенсивності росту ягнят, проводили їхнє зважування при народженні, а також визначали живу масу тварин на початку і по завершенні експериментального періоду, встановлюючи при цьому валові і середньодобові прирости живої маси. Результати досліджень наведено у таблицях 1-3. Наведені у таблиці 1 дані свідчать про те, що введення добавки пробіотика у дозі 0,8 % до комбікорму підвищує рівень продукції загального нітрогену в рубцевій рідині кітних і лактуючих вівцематок на 4,0 % (Р<0,05); залишкового нітрогену - на 2,1 %; білкового нітрогену - на 7,8 % (Р<0,05). Таблиця 1Показники інтенсивності продукції нітрогенних інгредієнтів мікробіотою рубця у піддослідних вівцематок (М±m, n=3)Група вівцематокПродукція нітрогену, мг %загальногозалишковогобілковогоКітні вівцематкиКонтрольна120,00±2,6547,33±3,5372,70±0,88Дослідна133,30±2,91*48,67±1,2084,70±2,19**Лактуючі вівцематкиКонтрольна126,00±2,0849,00±1,1577,00±1,53Дослідна131,30±1,7643,33±1,3383,00±1,15*Примітка: У цій та наступних таблицях: *Р<0,05; **Р<0,01 Із даних, наведених у таблиці 2 видно, що використання у складі комбікорму для годівлі кітних і лактуючих вівцематок зазначених кількостей дріжджових біодобавок підвищує їхню вовнову продуктивність та покращує її фізико-технологічні властивості. Таблиця 2Показники вовнової продуктивності та фізико-хімічних властивостей шерсті піддослідних вівцематок (М±m, n=10)ПоказникиГрупаконтрольнадосліднаНастриг немитої вовни, кг4,37±0,054,59±0,07Вихід митого волокна, %48,1048,90Коефіцієнт вовновості, г/кг5353Довжина вовни, см7,70±0,057,90±0,03Міцність вовни, км7,20±0,098,00±0,04Діаметр волокна, мкм24,30±0,3024,7±0,40Вміст вовнового жиру, %8,41±0,398,63±0,45Вміст поту, %20,01±1,1219,34±2,23Співвідношення - жир:піт1:0,431:0,47Глибина забруднення штапелю, %42,11±2,3541,93±3,15Вміст мінеральних домішок у вовні, %21,35±0,4320,16±0,52 Показник настригу немитої вовни у вівцематок, які отримували у складі комбікорму 0,8 % пробіотика був на 4,6 % вищим, ніж у тварин контрольної групи. Вівцематки дослідної групи також переважали тварин контрольної групи за фізико-хімічними показниками шерсті. Показники інтенсивності росту підсисних ягнят наведено у таблиці 3. Таблиця 3Показники інтенсивності росту підсисних ягнят, отриманих від піддослідних вівцематок (М±m, n=9-12)Стать ягнятnГрупаконтрольнадосліднаМаса тіла при постановці на дослід, кгБаранчики94,36±0,224,32±0,31Ярочки124,08±0,193,73±0,23Маса тіла при відлученні від вівцематок, кгБаранчики920,61±0,6722,35±0,91Ярочки1219,07±0,5920,49±0,67Валовий приріст маси тіла за період досліду, кгБаранчики916,3±0,4517,8±0,54Ярочки1214,9±0,6117,2±0,73*Середньодобовий приріст маси тіла за період досліду, гБаранчики9177,4±3,92196,5±7,24*Ярочки12167,9±6,47183,1±5,92* Дані таблиці 3 свідчать про те, що жива маса ярочок і баранчиків, відлучених від вівцематок дослідної групи у 3-місячному віці була, відповідно, на 5,3 та 0,5 % вищою, ніж у тварин контрольної групи. За валовим і середньодобовим приростом живої маси за піддослідний період ярочки і баранчики, отримані від вівцематок дослідної групи значно переважали ягнят, одержаних від вівцематок контрольної групи. Отже, згодовування у стійловий період кітним і лактуючим вівцематкам комбікорму, до складу якого вводить дріжджова біодобавка - пробіотик у дозі 0,8 % від маси комбікорму, виготовлений на основі хлібопекарських дріжджів Saccharomyces cerevisiae, стимулює розмноження і життєдіяльність рубцевої мікробіоти та її білоксинтезуючу активність, підвищує вовнову продуктивність і якість шерсті, а також інтенсивність росту народжених ними ягнят. Таким чином, приклад конкретного використання підтверджує ефективність способу.

ОФІЦІЙНІ ФАЙЛИ

Документи реєстрового запису

5

УЧАСНИКИ

Власники, заявники та автори

12

Власники прав

ІС
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИЄДРПОУ 00496952 · Україна
Компанія →
IO
INSTITUTE OF AGRICULTURE OF CARPATHIAN REGION OF THE NATIONAL ACADEMY OF AGRARIAN SCIENCES OF UKRAINEЄДРПОУ 00496952 · Україна
Компанія →

Заявники

ІС
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИЄДРПОУ 00496952 · Україна
Компанія →
IO
INSTITUTE OF AGRICULTURE OF CARPATHIAN REGION OF THE NATIONAL ACADEMY OF AGRARIAN SCIENCES OF UKRAINEЄДРПОУ 00496952 · Україна
Компанія →

Винахідники

ВС
Вовк Стах ОсиповичУкраїна
VS
Vovk Stakh OsypovychУкраїна
SH
Sedilo Hryhorii MykhailovychУкраїна
PI
Polovyi Ivan VolodymyrovychУкраїна
PM
Petryshyn Myron AntonovychУкраїна

Адреси учасників показані лише до рівня країни, області та населеного пункту — без вулиці й номера будинку.

Зверніть увагу: компанії та ФОП на сторінці збігів знайдено лише за однаковим ПІБ. Це може бути інша людина; зв’язок потребує додаткової перевірки.

ДІЛОВОДСТВО ТА БІБЛІОГРАФІЯ

Повна історія реєстрового запису

  1. Патент зареєстровано
  2. Підготовка до державної реєстрації та публікації
  3. Очікування документа про сплату державного мита
  4. Кваліфікаційна експертиза
  5. Очікування клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи
  6. Формальна експертиза
  7. Встановлення дати подання
  8. Реєстрація первинних документів, попередня експертиза та введення відомостей до бази даних
Вид документаI_12
Патент на корисну модель
Код виду документаI_13
U
Установа публікаціїI_19
UA
Дата початку дії правI_24
2026-08-13
Офіційний бюлетеньI_45_bul_str
32/2026
Додаткові бібліографічні відомостіI_98
с. Оброшине · Львівська обл.

ПЕРШОДЖЕРЕЛО

Офіційний запис

Інформація має довідковий характер. Для юридично значущої перевірки використовуйте офіційний реєстр.