Показати повний текст
Корисна модель належить до галузі тваринництва, зокрема вівчарства, а саме стосується способів стимуляції протеїнсинтезуючої активності мікробіоти рубця вівцематок та інтенсифікації росту і розвитку підсисних ягнят, і може бути використана в умовах підприємств різних організаційно-правових форм, які займаються вирощуванням овець для інтенсифікації галузі. Дослідженнями, проведеними в останні роки, переконливо доведено, що використання дріжджових біодобавок у раціонах годівлі моногастричних і жуйних тварин активує метаболічну активність мікрофлори у травному тракті, сприяє покращенню засвоєння поживних і мінеральних речовин в організмі та стимулює імунний захист у тварин. Важливо зазначити, що наукові дослідження такого плану переважно проведені на великій рогатій худобі і свинях. Враховуючи те, що у літературі на даний час обмежена інформація щодо метаболічної і продуктивної дії використання вказаних кормових добавок у раціонах овець, тому встановлення та теоретичне обґрунтування закономірностей процесів синтезу протеїну мікробіотою рубця за аліментарного застосування біодобавок, виготовлених на основі хлібопекарських дріжджів становить значний науково-практичний інтерес. На сьогодні відомо про декілька способів оптимізації рівня поживних, біологічно-активних і мінеральних речовин у раціонах овець. Відомий спосіб, який включає використання у раціонах тварин у період кітності і лактації добавок хелатної сполуки тривалентного хрому з метіоніном [патент України № 37419. "Спосіб підвищення продуктивності овець", П.В. Стапай, І.А. Макар, В.В. Гавриляк, Н.М. Параняк, О.С. Грабовська, С.В. Кочетов, К.О. Тис, МПК A23K 1/00, опубл. 25.11.2008, Бюл. № 22]. Згідно даного способу кітним і лактуючим вівцематкам одноразово, щодобово вводять у склад раціону хелатну сполуку тривалентного хрому з метіоніном із розрахунку 12 мкг на 1 кг живої маси тіла тварин. Недоліком цього способу є те, що він не враховує специфіки кормової бази господарств, вимагає значних затрат на виготовлення препарату, є трудомісткий для використання, характеризується невисокою продуктивною дією. Інший відомий спосіб стосується використання у раціонах лактуючих вівцематок добавок фільтроперліту і низки мінеральних речовин [патент України № 73428. "Біологічно активна кормова добавка для овець". П.В. Стапай, В.Т. Ткачук, Л.Р. Бурда, МПК A23K 1/16, A23K 1/18, A23K 1/22, A23K 67/00, A23K 67/02, опубл. 25.09.2012, Бюл. № 18]. Згідно даного способу кітним і лактуючим вівцематкам щодобово до складу концентрованих кормів вводять відповідну кількість фільтроперліту, натрію-гідрокарбонату-сульфату, сірчанокислого цинку, вуглекислої міді, сірчанокислого кобальту і йодистого калію. Недоліком цього способу є те, що він не враховує хімічного складу і поживності кормів, є фінансово затратним, не забезпечує належної економічної ефективності. Ще один відомий спосіб базується на використанні у раціонах вівцематок комбікорму, що містить сухі яблучні вичавки [патент України № 84409. "Спосіб підвищення вовнової продуктивності овець". В.М. Ткачук, П.В. Стапай, Я.І. Кирилів, МПК A23K 1/09, A01K 67/02, опубл. 25.10.2013, Бюл. № 20]. Яблучні вичавки вводять до складу комбікорму, який складається з пшеничної, вівсяної і ячмінної дерті. Недолік даного способу полягає у тому, що він не включає дії яблучних вичавків у раціоні на обмінні процеси в організмі вівцематок та продуктивні якості підсисних ягнят. Найбільш близьким аналогом корисної моделі є спосіб, який передбачає використання у годівлі кітних і лактуючих вівцематок у стійловий і пасовищний періоди утримання комбікорму удосконаленого компонентного складу [патент України № 113111. "Спосіб підвищення молочної і вовняної продуктивності вівцематок". Г.М. Седіло, С.О. Вовк, М.А. Петришин, М.М. Хомик, МПК A01K 67/02, A23K 10/30, опубл. 10.01.2017, Бюл. № 1]. Цей спосіб полягає у використанні у годівлі тварин комбікорму, що містить відповідні кількості пшеничної, ячмінної і вівсяної дерті, пшеничних висівок, канолового ріпакового шроту, екструдованих кормових бобів і гороху та удосконаленого за складом преміксу. Корисна модель і найбільш близький аналог мають спільні ознаки: обидва способи включають використання у раціонах кітних і лактуючих вівцематок концентрованих кормів, проте відмінністю корисної моделі є те, що він передбачає використання у складі комбікорму біодобавок, виготовлених на основі хлібопекарських дріжджів. Недоліком найбільш близького аналога є те, що він не враховує дефіциту протеїну у складі комбікорму для годівлі вівцематок, не передбачає його аліментарної дії на протеїнсинтезуючу активність мікробіоти рубця у самок овець, не забезпечує належну економічну ефективність за використання у раціонах годівлі тварин. Корисна модель усуває недоліки найбільш близького аналога, враховує хімічний склад і поживну цінність кормів раціону, передбачає використання у складі комбікорму для годівлі вівцематок високопоживних кормів і дріжджових біодобавок, активує протеїнсинтезуючу активність мікробіоти рубця вівцематок, забезпечує високу вовнову і молочну продуктивність тварин, стимулює ріст і розвиток підсисних ягнят, є економічно ефективним. В основу корисної моделі поставлена задача розробити дешевий, ефективний спосіб стимуляції протеїнсинтезуючої активності мікробіоти рубця вівцематок для підвищення їхньої вовнової продуктивності та інтенсивності росту підсисних ягнят. Поставлена задача вирішується тим, що у способі стимуляції протеїнсинтезуючої активності мікробіоти рубця вівцематок, що включає використання у годівлі тварин комбікорму, згідно з корисною моделлю до складу комбікорму кітним і лактуючим вівцематкам у стійловий період утримання додатково вводять дріжджову біодобавку - пробіотик у дозі 0,8 % від маси комбікорму, виготовлену на основі хлібопекарських дріжджів Saccharomyces cerevisiae. Використання у раціонах кітних і лактуючих вівцематок вказаного комбікорму із вмістом дріжджової біодобавки стимулює протеїнсинтезуючу активність симбіотичних мікроорганізмів рубця, забезпечує підвищення вовнової продуктивності тварин та покращення якості шерсті, стимулює інтенсивність росту і розвитку підсисних ягнят. При проведенні патентно-інформаційного пошуку заявниками знайдено найбільш близький аналог [патент України № 113111], який містить суттєві ознаки, спільні із корисною моделлю, зокрема, стосується використання у раціонах годівлі кітних і лактуючих вівцематок комбікорму із вмістом екструдованого зерна кормових бобів і гороху наступного складу: пшенична дерть - 10 %, ячмінна дерть - 20 %, вівсяна дерть - 20 %, висівки пшеничні - 10 %, каноловий ріпаковий шрот - 13 %, екструдовані кормові боби - 17 %, екструдований горох - 8,5 %, премікс - 1 %, кухонна сіль - 0,5 %. Але наявність наведених ознак, спільних із найбільш близьким аналогом не забезпечує технічного результату, який досягається заявленим способом. Технічний результат досягається шляхом одноразового щодобового згодовування у стійловий період кітним і лактуючим вівцематкам комбікорму, до складу якого вводять дріжджову біодобавку - пробіотик у дозі 0,8 % від маси комбікорму, виготовлену на основі хлібопекарських дріжджів Saccharomyces cerevisiae. Спосіб здійснюють наступним чином: У господарствах з вирощування овець кітним і лактуючим вівцематкам у стійловий період утримання щодобово згодовують у складі основного раціону 400-500 г комбікорму наступного складу: кукурудзяна дерть - 10 %, вівсяна дерть - 15 %, ячмінна дерть - 30 %, пшенична дерть - 15 %, висівки пшеничні - 15 %, шрот соняшниковий - 12 %, монокальцій фосфат - 1 %, кухонна сіль - 1 %, премікс - 1 %, та дріжджову біодобавку - пробіотик у кількості 0,8 % від маси комбікорму. Ефективність корисної моделі підтверджена прикладом конкретного виконання корисної моделі. Приклад конкретного виконання корисної моделі: Експериментальні дослідження проведено в умовах Державного підприємства (ДП) Дослідного господарства (ДГ) "Грусятичі" Жидачівського району Львівської області на 2-х групах кітних і лактуючих вівцематок асканійської м'ясо-вовнової породи з кросбредною вовною по 10 голів у кожній, підібраних за принципом аналогів за віком і живою масою. Кітні вівцематки контрольної групи упродовж 30-добового стійлового періоду (березень) отримували сіно злаково-різнотравне та 400 г стандартного комбікорму, а лактуючі вівцематки - упродовж 30 добового стійлового періоду (квітень) також отримували означене сіно та 500 г цього ж комбікорму, що забезпечувало їхні потреби в енергії, поживних, біологічно-активних речовинах й макро- і мікроелементах, згідно вітчизняних норм годівлі овець. Вівцематкам дослідної групи у складі стандартного комбікорму вводили дріжджову біодобавку - пробіотик, виготовлений на основі хлібопекарських дріжджів Saccharotnyces cerevisiae у кількості 0,8 % від маси комбікорму. Тварини мали вільний доступ до води. Після завершення періоду досліду від 3-х вівцематок з обох груп було відібрано вміст рубця для проведення біохімічних та мікробіологічних досліджень. У рубцевій рідині піддослідних тварин визначали протеїнсинтезуючу активність мікробіоти рубця шляхом встановлення у ній вмісту загального, залишкового і білкового нітрогену за методиками, описаними у довіднику за авторства Влізло В.В. та ін. (2012). Вовнову продуктивність вівцематок та якість шерсті визначали за результатами весняної стрижки тварин. Для з'ясування інтенсивності росту ягнят, проводили їхнє зважування при народженні, а також визначали живу масу тварин на початку і по завершенні експериментального періоду, встановлюючи при цьому валові і середньодобові прирости живої маси. Результати досліджень наведено у таблицях 1-3. Наведені у таблиці 1 дані свідчать про те, що введення добавки пробіотика у дозі 0,8 % до комбікорму підвищує рівень продукції загального нітрогену в рубцевій рідині кітних і лактуючих вівцематок на 4,0 % (Р<0,05); залишкового нітрогену - на 2,1 %; білкового нітрогену - на 7,8 % (Р<0,05). Таблиця 1Показники інтенсивності продукції нітрогенних інгредієнтів мікробіотою рубця у піддослідних вівцематок (М±m, n=3)Група вівцематокПродукція нітрогену, мг %загальногозалишковогобілковогоКітні вівцематкиКонтрольна120,00±2,6547,33±3,5372,70±0,88Дослідна133,30±2,91*48,67±1,2084,70±2,19**Лактуючі вівцематкиКонтрольна126,00±2,0849,00±1,1577,00±1,53Дослідна131,30±1,7643,33±1,3383,00±1,15*Примітка: У цій та наступних таблицях: *Р<0,05; **Р<0,01 Із даних, наведених у таблиці 2 видно, що використання у складі комбікорму для годівлі кітних і лактуючих вівцематок зазначених кількостей дріжджових біодобавок підвищує їхню вовнову продуктивність та покращує її фізико-технологічні властивості. Таблиця 2Показники вовнової продуктивності та фізико-хімічних властивостей шерсті піддослідних вівцематок (М±m, n=10)ПоказникиГрупаконтрольнадосліднаНастриг немитої вовни, кг4,37±0,054,59±0,07Вихід митого волокна, %48,1048,90Коефіцієнт вовновості, г/кг5353Довжина вовни, см7,70±0,057,90±0,03Міцність вовни, км7,20±0,098,00±0,04Діаметр волокна, мкм24,30±0,3024,7±0,40Вміст вовнового жиру, %8,41±0,398,63±0,45Вміст поту, %20,01±1,1219,34±2,23Співвідношення - жир:піт1:0,431:0,47Глибина забруднення штапелю, %42,11±2,3541,93±3,15Вміст мінеральних домішок у вовні, %21,35±0,4320,16±0,52 Показник настригу немитої вовни у вівцематок, які отримували у складі комбікорму 0,8 % пробіотика був на 4,6 % вищим, ніж у тварин контрольної групи. Вівцематки дослідної групи також переважали тварин контрольної групи за фізико-хімічними показниками шерсті. Показники інтенсивності росту підсисних ягнят наведено у таблиці 3. Таблиця 3Показники інтенсивності росту підсисних ягнят, отриманих від піддослідних вівцематок (М±m, n=9-12)Стать ягнятnГрупаконтрольнадосліднаМаса тіла при постановці на дослід, кгБаранчики94,36±0,224,32±0,31Ярочки124,08±0,193,73±0,23Маса тіла при відлученні від вівцематок, кгБаранчики920,61±0,6722,35±0,91Ярочки1219,07±0,5920,49±0,67Валовий приріст маси тіла за період досліду, кгБаранчики916,3±0,4517,8±0,54Ярочки1214,9±0,6117,2±0,73*Середньодобовий приріст маси тіла за період досліду, гБаранчики9177,4±3,92196,5±7,24*Ярочки12167,9±6,47183,1±5,92* Дані таблиці 3 свідчать про те, що жива маса ярочок і баранчиків, відлучених від вівцематок дослідної групи у 3-місячному віці була, відповідно, на 5,3 та 0,5 % вищою, ніж у тварин контрольної групи. За валовим і середньодобовим приростом живої маси за піддослідний період ярочки і баранчики, отримані від вівцематок дослідної групи значно переважали ягнят, одержаних від вівцематок контрольної групи. Отже, згодовування у стійловий період кітним і лактуючим вівцематкам комбікорму, до складу якого вводить дріжджова біодобавка - пробіотик у дозі 0,8 % від маси комбікорму, виготовлений на основі хлібопекарських дріжджів Saccharomyces cerevisiae, стимулює розмноження і життєдіяльність рубцевої мікробіоти та її білоксинтезуючу активність, підвищує вовнову продуктивність і якість шерсті, а також інтенсивність росту народжених ними ягнят. Таким чином, приклад конкретного використання підтверджує ефективність способу.