СПОСІБ ОДЕРЖАННЯ ЗАСОБУ У ФОРМІ РОЗЧИНУ ДЛЯ ВНУТРІШНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ З АНТИОКСИДАНТНОЮ ДІЄЮ НА ОСНОВІ ЕКСТРАКТУ ПЛОДІВ ГРАНАТУ

Спосіб одержання засобу у формі розчину для внутрішнього застосування з антиоксидантною дією на основі екстракту плодів граната, що включає екстракцію рослинної сировини, який відрізняється тим, що відважують плоди граната, пресують сировину, додають 96 % етанол у трикратній кількості до витягу, фільтрують, концентрують фільтрат у 10-20 разів у вакуум-випарному апараті при температурі 50-60 °C, відважують розраховану кількість L-аргініну, L-цитруліну, міо-інозитолу, бетаїну, до екстракту плодів граната додають поступово, постійно помішуючи, L-аргінін, L-цитрулін, міо-інозитол, бетаїн і воду очищену до одержання однорідної суміші, розчин для розчину для внутрішнього застосування включає наступне співвідношення компонентів, мас. %: бензоат натрію - 0,1-0,2, бетаїн - 0,5-5,0, лимона кислота - 0,5-5,0, L-цитрулін - 0,5-5,0, L-аргінін - 1,0-5,0, міо-інозитол - 1,0-5,0, екстракт плодів граната - 20,0-70,0, вода очищена - до 100,0. 1

Корисна модель належить до медицини, зокрема до технології одержання лікарських засобів, до хіміко-фармацевтичної, косметичної та харчової промисловості, зокрема до способу одержання засобу у формі розчину для внутрішнього застосування з антиоксидантною дією на основі екстракту плодів граната. На сьогодні наукова спільнота встановила, що розвиток серцево-судинних, метаболічних, нейродегенеративних та онкологічних захворювань пов'язаний з окислювальним стресом [1]. Окислювальний стрес - це стан організму, при якому відбувається надмірне утворення активних форм кисню (АФК), таких як супероксид (О•2-), гідроксильний радикал (ОН•-) та монооксид азоту (NO•-) [2]. Організм людини має власну антиоксидантну систему, яка складається з таких ферментів: супероксиддисмутаза, каталаза та глутатіонпероксидаза [3]. Однак через ендогенні або екзогенні впливи антиоксидантна система не завжди здатна повністю інактивувати вільні радикали, тим самим збільшуючи ризик розвитку вищезазначених захворювань. Тому споживаються природні антиоксиданти, що містяться в їжі, а також спеціальні продукти харчування та ліки додаються до щоденного раціону для підтримки антиоксидантної системи [4]. Одними з найактивніших природних антиоксидантів є антоціани. Антоціани належать до родини флавоноїдів, дані сполуки є природними водорозчинними пігментами, що відповідають за інтенсивні червоні та сині кольори різних рослин. Структурно всі антоціани мають ідентичний флавоноїдний скелет C6-C3-C6, який також називають 2-феніл-бензопірилієвим катіоном, даний скелет складається з двох ароматичних кілець (A та B), з'єднаних C-кільцем з двома подвійними зв'язками, який має позитивний заряд. [5] Хімічно антоціани мають глікозидну структуру, пов'язану з агліконом, антоціанідином. Глікозиди, що поєднують одну або декілька цукрових груп в агліконах, можуть забезпечити стабільність та водорозчинність молекул, тому антоціанідини рідко зустрічаються в природі у формі агліконів. Найпоширенішими цукровими фрагментами, які переважно зв'язані з молекулою в положенні C3 C-кільця або в положенні C5 або C7 A-кільця, є глюкоза; проте також можуть зустрічатися галактоза, арабіноза, рамноза та ксилоза. [6] Головним джерелом антоціанів є плоди рослин, такі як полуниця, ожина, малина, гранат. Загалом антиоксидантна активність антоціанів обумовлена двома механізмами: переносом атома водню і переносом одного електрона. Антиоксидантна активність антоціанів залежить, перш за все, від їх агліконів. У реакціях з окислювачами антоціанідини перетворюються на ароксильні радикали, які порівняно стабільніші завдяки резонансу, ніж вільний радикал, який вони відновили. Кінцевий результат антиоксидантної дії антоціанів включає припинення окислювальної реакцій [7]. Гранат (Punica granatum L.) - це плодоносне листяне дерево родини Lythraceae, вирощування якого здійснюється в регіонах з теплим кліматом, таких як Південний Кавказ, Закавказзя, Південна та Центральна Азія, а також у Середземномор'ї [8]. Хімічний склад шкірки представлений елаготанінами, катехінами, флавоноїдами, тоді як плоди містять переважно антоціани та органічні кислоти. Відповідно до останніх досліджень було встановлено, що гранат містить у своєму складі наступні види антоціанів: ціанідин-3-О-глюкозид (38,98 % от суми всіх антоціанів), пеларгонідин-3,5-О-диглюкозид (19,49 % от суми всіх антоціанів), дельфінідин-3,5-О-диглюкозид (17,80 % от суми всіх антоціанів), ціанідин-3,5-О-диглюкозид (11,86 % от суми всіх антоціанів), пеларгонідин-3-O-глікозид (7,20 % от суми всіх антоціанів) і дельфінідин-3-O-глюкозид (4,66 % от суми всіх антоціанів). [9] Відомий спосіб отримання поліфенольного комплексу "Флавітин" з протизапальною, анальгетичною, противиразковою та антиоксидантною активністю з листя винограду сорту Дабуш [10], що включає екстракцію сировини 50 % спиртом етиловим, при співвідношенні сировина екстрагент 1:10 з подальшим упарюванням, фільтрацією, ресорбцією фенольних сполук з осаду водою, упарюванням і сушінням. До недоліків відомого способу можна віднести однократну екстракцію, яка не дозволяє досягнути максимального витягу із сировини поліфенольних сполук. Існує спосіб отримання комплексу біологічно активних речовин у формі сухого екстракту з противиразковою, протизапальною та мембраностабілізуючою дією з листя ліщини звичайної або грабу звичайного [11] шляхом триразовою екстракцією водою при температурі 50-60 іС при співвідношенні сировини до екстрагенту (1:10) - (1:15) протягом 4 - 5 годин. До недоліків відомого способу можна віднести тривалість процесу та недостатню антиоксидантну дію засобу. Відомий спосіб отримання засобу [12], що володіє антиоксидантною дією, в якому подрібнене листя зеленого чаю, екстрагують двократно хлороформом, потім 60 % спиртом етиловим у співвідношенні сировина екстрагент 1:10-1:20, очищають і упарюють до співвідношення кількості екстракту до сировини 1:2. Недоліком даного способу за прототипом можна вважити використання хлороформу, що ускладнює, здорожує процес отримання екстракту. Задачею корисної моделі є розробка способу одержання засобу у формі розчину для внутрішнього застосування з антиоксидантною дією на основі екстракту плодів граната. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб одержання засобу у формі розчину для внутрішнього застосування з антиоксидантною дією на основі екстракту плодів граната, що включає екстракцію рослинної сировини, згідно з корисною моделлю, відважують плоди граната, пресують сировину, додають 96 % етанол у трикратній кількості до витягу, фільтрують, концентрують фільтрат у 10-20 разів у вакуум-випарному апараті при температурі 50-60 °C, відважують розраховану кількість L-аргініну, L-цитруліну, міо-інозитолу, бетаїну, до екстракту плодів граната додають поступово, постійно помішуючи, L-аргінін, L-цитрулін, міо-інозитол, бетаїн і воду очищену до одержання однорідної суміші, розчин для розчину для внутрішнього застосування включає наступне співвідношення компонентів, мас. %: бензоат натрію - 0,1-0,2, бетаїн - 0,5-5,0, лимона кислота - 0,5-5,0, L-цитрулін - 0,5-5,0, L-аргінін - 1,0-5,0, міо-інозитол - 1,0-5,0, екстракт плодів граната - 20,0-70,0, вода очищена - до 100,0. Засіб у формі розчину для внутрішнього застосування з антиоксидантною дією одержують наступним чином: відважують плоди граната, пресують сировину, додають 96 % етанол у трикратній кількості до витягу, фільтрують, концентрують фільтрат у 10-20 разів у вакуум-випарному апараті при температурі 50-60 °C, відважують розраховану кількість L-аргініну, L-цитруліну і міо-інозитолу, до екстракту плодів граната додають поступово постійно поміщаючи L-аргінін, L-цитрулін, міо-інозитол, бетаїн і воду очищену до одержання однорідної суміші. Одержаний розчин для внутрішнього застосування фасують у саше. Одержаний засіб має умовну назву "Аргіклін" Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1. Відважують 1000 кг плодів граната, пресують сировину, додають 1500 л 96 % етанолу, у трикратній кількості до витягу, фільтрують, концентрують фільтрат у 10-20 разів у вакуум-випарному апараті при температурі 50-60 °C, відважують 10,0 г L-аргініну, 5,0 г L-цитруліну і 10,0 г міо-інозитолу, 5,0 г бетаїну, 5,0 г лимонної кислоти, 0,2 г бензоату натрію до екстракту плодів граната додають поступово, постійно помішуючи, бензоат натрію, L-аргінін, L-цитрулін, міо-інозитол, бетаїн, лимонну кислоту і воду очищену до одержання однорідної суміші. Одержаний розчин для внутрішнього застосування фасують у саше. Приклад 2 Для теоретичної оцінки антиоксидантної активності об'єкта дослідження, нами було проведено молекулярний докінг основних антоціанів соку плодів граната: ціанідин-3-О-глюкозид (38,98 % от суми всіх антоціанів), пеларгонідин-3,5-О-диглюкозид (19,49 % от суми всіх антоціанів), дельфінідин-3,5-О-диглюкозид, а також L-аргініну, L-цитруліну і міо-інозитолу. Для проведення цього дослідження було використано комп'ютерну програму Autodock 4.2 MGL Tools [13]. Для дослідження антиоксидантної активності були вибрані ряд ферментів - нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат-оксиредуктазу (НАДФН-оксиредуктазу) (PDB ID: 5o0x), фермент мієлопероксидазу (PDB ID: 3f9p), та фермент ксантин-оксиредуктаза (PDB ID: 1fiq) дані структури ферментів були взяті з банку даних білка (БДБ) [14]. За допомогою Computed Atlas for Surface Topography of Proteins [15] були визначені амінокислоти в активному центрі ферменту відповідних за його інгібування. Для дослідження було взято ціанідин-3-О-глюкозид (CID_197081), пеларгонідин-3,5-О-диглюкозид (CID_ 167642), дельфінідин-3,5-О-диглюкозид (CID_155902950), L-аргінін (CID_6322), L-цитрулін (CID_ 9750), диклофенак натрію (CID_5018304), мелоксикам (CID_54677470), напроксен натрію (CID_23681059), ібупрофен (CID_3672), епігалокатехін-3-О-галат (CID_ 65064), 3D - структура даних сполук були взяті з PubChem [16]. Комп'ютерною програмою Autodock 4.2 MGL Tools була використана для оптимізації структури ферментів шляхом видалення води, зайвих атомів, і додавання водневих груп. Потім AutoGrid визначило нативне розташування ліганду для зв'язування з активним центром ферменту шляхом розхолодження координати сітки (X, Y і Z). Зв'язування ліганду з ферментом проводили шляхом регулювання параметрів генетичного алгоритму (ГА), використовуючи 10 запусків критеріїв ГА. Для оцінки ефективності рівня зв'язування були використані наступні показники Е (Енергія зв'язку, ккал/моль) і IC50, (концентрація речовини, яка інгібує 50 % ферменту, ммоль). У випадку показника Е, чим менше значення, тим краще зв'язок між лігандом і ферментом. За стандарти антиоксидантної активності взято такі препарати: епігалокатехін-3-О-галат, індометацин, целекоксиб, напроксен натрію, ібупрофен, диклофенак натрію та мелоксикам. Для розуміння рівня селективності пригнічення досліджуваних речовин до активних центрів ферментів нами була застосована наступна класифікація селективності [17]: IC50 < 0,001 мМ (високоселективні); 0,05 > IC50 > 0,001 (середнеселективні); IC50 > 0,05 мМ (низькоселективні). Результати представлені у таблиці 1. Таблиця 1Схематична класифікація стандартних протизапальних препаратів разом з компонентами засобу "Аргіклін" на три категорії№СполукаНАДФН-оксиредуктазамієлопероксидазаксантин оксиредуктазаКількість закритого ключового ферменту окисленняПрепарати стандарти1.Індометацин##•32.Целекоксиб•#•33.Напроксен натрію###34.Ібупрофен⸺#⸺15.Диклофенак натрію⸺⸺⸺06.Мелоксікам•⸺#27.Епігалокатехін-3-О-галат#⸺#2Компоненти засобу "Аргіклін"1.Антоціани плодів екстракту гранатаЦіанідин-3-О-глюкозид###32.Пеларгонідин-3,5-О-диглюкозид••#33.Дельфінідин-3,5-О-диглюкозид#⸺#24.L-аргінін⸺⸺⸺05.L-цитрулін ⸺⸺⸺06.Міо-інозитол⸺⸺⸺07.Бетаїн⸺⸺⸺0Примітки: • - високо селективні інгібітори, # - середньо селективні інгібітори, ⸺ низько селективні інгібітори Приклад 3. Антиоксиданту активність "Аргікліну" у саше була вивчена на 40 білих безпородних щурах-самцях масою 180-220 г, на яких була створена модель гострого запалення, індукованого субплантарною ін'єкцією 0,1 мл 1 % каррагінану (Fluka, Швейцарія) у праву задню лапу щурів. Методика визначення каталазної активності була наступна: аліквоту сироватки крові 0,02 мл вносили у дві пробірки (1 - дослідна проба, 2 - контрольна проба), потім до дослідної проби додавали 2,0 мл 0,03 % розчину перекису водню, а до контрольної проби - 2,0 мл дистильованої води. Через 10 хвилин до дослідної і контрольної проби додавали 1,0 мл 4 % розчину амонію молібдату і ретельно перемішували. Оптичну щільність дослідженої проби вимірювали при довжині хвилі 410 нм проти контрольної проби. Пробопідготовка холостої проби була наступна: аліквоту дистильованої води 0,02 мл вносили у дві пробірки, потім до першої пробірки додавали 2,0 мл 0,03 % розчину перекису водню, а в другу пробірку - 2,0 мл дистильованої води. Через 10 хвилин до двох пробірок додавали 1,0 мл 4 % розчину амонію молібдату і ретельно перемішували [18]. Активність каталази в сироватці крові розраховували за формулою: де: Е - активність каталази, в мкмоль/(л*хв); Ехол та Едосл - оптична щільність (екстинція) холостої та дослідної проб; 0,02*10-3 - об'єм проби (або інша), л; Т - час реакції (хв); К - коефіцієнт мілімолярної екстинції перекису водню, 22,2К103 ммоль_1_см-1. 1 - розведення (якщо є). Методика визначення ТБК-реактантів: аліквоту сироватки крові 0,25 мл вносили до пробірки для центрифугування, потім додавали 1,8 мл дистильованої води, 0,1 мл 0,5 М НСl і 0,5 мл 15 % розчину трихлороцтової кислоти, та ретельно перемішували скляною паличкою. Центрифугували зразки протягом 15 хвилин при 5000 об./хв. Декантували надосадкову рідину у чисті пробірки і додавали 0,5 мл 0,02 М ТБК розчину. Пробірки з зразками термотестували на водяній бані при температурі 90º С протягом 15 хв і охолоджували пробірки зі зразками під проточної водою. Паралельно готували контрольну пробу: до пробірки додавали 2,0 мл дистильованої води та 0,5 мл 0,02 М ТБК розчину. Оптичну щільність вимірювали при довжині хвилі 532 нм проти контрольної проби [19]. Вміст ТБК-реактантів у сироватці крові розраховували за формулою: , де С - концентрація ТБК-реактантів в дослідній пробі, мкмоль/л; Едосл - оптична щільність дослідної проби. Усі тварини були розділені на 8 груп. Перша група - інтакт, друга група - контрольна патологія (тваринам субплантарно вводили розчин каррагенану, а всередину шлунка - 0,5 мл/кг дистильованої води). Третя, четверта, п'ята, шоста, сьома і восьма групи - тваринам під шкіру вводили розчин каррагенану. Третя група була препарат порівняння - диклофенак натрію, четверта група - препарат порівняння епігалокатехін-3-О-галат у дозі 26,5 мг/кг, п'ята група - "Квертин" (Публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод") у дозі 50 мг/кг у перерахунку на кверцетин 3,5 мг/кг, шоста група - 8 мг/кг (у перерахунку на силімарин, вираженого як силібінін) препарату "Карсил" (АТ "Софарма"), сьома група - "Аргіклін" у дозі 2 мл/кг (7,5 мг/кг у перерахунку на суму фенольних сполук), восьма група - "Аргіклін" у дозі 4 мл/кг (15,0 мг/кг у перерахунку на суму фенольних сполук). Епігалокатехін-3-О-галат є "золотим стандартом" щодо антиоксидантної дії, відповідно до рекомендації Європейського агентства з безпеки продуктів харчування добова норма епігалокатехін-3-О-галату складає 300 мг [20], тому ми взяли дану дозу для експерименту (26,5 мг/кг - для щурів). Тварини під час експерименту перебували в умовах віварію при температурі (19-24)°С, вологості не більше 50 %, природному світловому режимі "день-ніч", у пластикових клітинах, на стандартному харчовому раціоні гранульованими кормами. Утримання та догляд за тваринами у віварій відповідали положенням Страсбурзької конференції. Поводження з тваринами проводилося відповідно до Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для експериментальних та інших наукових цілей [21]. Отримані результати обробляли статистичним методом варіаційних рядів з використанням критерію Манна-Уітні. Усі розрахунки велися за загальноприйнятими формулами. Результати представлені як M±m, де M - вибіркове середнє, m - помилка середнього. Результати представлені у таблиці 2. Таблиця 2Антиоксидантна активність засобу "Аргіклін" на моделі каррагенінового набряку n=6, (M±m)Умови дослідуДоза, мг/кгКаталаза, мкмоль/хв*лТБК-активні продукти, мкмоль/лІнтакт57,75±2,890,221±0,013Контрольна патологія26,22*±1,310,267*±0,011Диклофенак натрію848,38*/**±2,420,182*/**±0,009Епігалокатехін-3-О-галат26,557,12**±2,800,170*/**±0,014"Квертин"3,526,04*±1,300,159*/**±0,008"Карсил"8,023,40±1,00*0,160*/**±0,008"Аргіклін" 7,5850,10**/***/ λ±3,000,145*/**/#/&/***/ λ±0,014"Аргіклін" 15,0884,56*/**/#/***/ λ/$/&±3,400,100*/**/#/***/&/$±0,016Примітки: 1* p < 0,05 - рівень статистичної значущості щодо групи інтакт;2. ** p < 0,05 - рівень статистичної значущості щодо групи КП;3. # p < 0,05 - значення достовірні відносно препарату порівняння диклофенак натрію;4. & p < 0,05 - значення достовірно відносно препарату порівняння епігалокатехін-3-О-галат;5 *** p < 0,05 - значення достовірні відносно препарату порівняння "Квертин"5 λ p < 0,05 - значення достовірні відносно препарату порівняння "Карсил"6 $ p < 0,05 - значення достовірні відносно "Аргікліну" в дозі 7,5 мг/кг;7. n - кількість тварин у кожній групі8. Доза еквівалентна сумі фенольних сполук у перерахунку на галову кислоту. Приклад 4. In vitro антиоксиданту активність "Аргікліну" досліджували потенціометричною методикою і FRAP-методикою. В електрохімічну комірку вносили 50,0 мл медіаторної системи, яка складалася з К4[Fe(CN)6] і К3[Fe(CN)6] з концентрацією 0,002/0,00002 М, відповідно; 1,0 мл досліджуваного лікарського засобу додавали до електрохімічний комірки [22]. Антиоксиданту активність розраховували на підставі отриманої різниці потенціалів по формулам (1-2) і виражали в молях еквівалентів антиоксидантів на масу сухого залишку (ммоль-екв./mсух.зал.). Для порівняння антиоксидантної дії були взяти оригінальні препарати: "Квертин" (Публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод"), "Карсил" (Акціонерне товариство Софарма), "Диклофенак натрію" (Приватне акціонарне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця"), епігалокатехін-3-О-галат. Досліджуваний засіб "Аргіклін", та препарати порівняння були взяти для аналізу у одній еквімолярній дозі - 0,1 моль/л, у випадку об'єктів які містять екстракти рослин, нами було розрахована концентрація що еквівалентна сумі фенольних сполук у перерахунку на галову кислоту) Отримані дані при n=3 в кожному досліді обробляли статистично. , , де: Сox- концентрація K3[Fe(CN)6] в електрохімічній комірці, моль/л; Сred- концентрація K4[Fe(CN)6] в електрохімічній комірці, моль/л; Kdil - коефіцієнт розведення; Еethanol - 0.0546·С% - 0,0091; С% - концентрація етанолу; m1 - маса сухого залишку екстракту; m2 - маса сухого залишку в 1 мл екстракту; n- кількість електронів в електродній реакції (n=1); F- постійна Фарадея (F=96485,333 Кл/моль); R- універсальна газова стала (R=8,314 Дж/моль × К); T - температура розчину,°К. Антиоксиданту активність визначали спектрофотометричним методом FRAP методикою, для аналізу використовували свіжоприготовлений розчин FRAP, для цього змішували 10,0 мл ацетатного буфера (pH=3,6), 1,0 мл 10 % розчину заліза (III) хлорид, 1,0 мл розчину 0,01 М 2,4,6-три(2-пірідил)-S-триазину (TPTZ) в 0,04 М хлористоводневій кислоті, отриманий розчин FRAP витримували протягом 10 хв при температурі 37° С. До 1,0 мл розчину А додавали 3,0 мл дистильованої води і 1,0 мл розчину FRAP. Суміш витримували протягом 4 хв при температурі 37° С. Вимірювали оптичну густину при довжині хвилі 593 нм. Компенсаційну рідину готували наступним чином: 1,0 мл розчину А доведений до позначки водою дистильованою у мірної колби ємністю 5,0 мл до мітки. Паралельно вимірювали оптичну густину стандартного розчину епігалокатехіну-3-О-галату (ЕГКГ) [23]. Для порівняння антиоксидантної дії були взяти оригінальні препарати: "Квертин" (Публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод"), "Карсил", диклофенак натрію, епігалокатехін-3-О-галат. Досліджуваний засіб "Аргіклін", та препарати порівняння були взяти для аналізу у одній еквімолярній дозі - 0,1 моль/л, у випадку об'єктів які містять екстракти рослин, нами було розрахована концентрація що еквівалентна сумі фенольних сполук у перерахунку на галову кислоту) Антиоксиданту активність у мкмоль/мл-екв. ЕГКГ, обчислювали за наступною формулою: де: АОА - антиоксидантна активність, нмоль/мл-екв. ЕГКГ; А - оптична густина досліджуваного розчину; С - концентрація стандартного розчину епігалокатехіну-3-О-галату, мкг/мл; Кроз - коефіцієнт розведення; Аст - оптична густина стандартного розчину епігалокатехіну-3-О-галату. При дослідженні антиоксидантної активності in vitro результати аналізували за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу з критерієм Тьюкі, де різниці вважали значущими при p < 0,05. Результаті представлені у таблиці 3, 4. Таблиця 3Антиоксидантна активність засобу "Аргіклін" визначено потенціометричною методикою in vitroУмови дослідуДозаммоль-екв./mсух. зал.Диклофенак натрію0,1 моль/л25,10±0,20Епігалокатехін-3-О-галат30,40±0,20"Квертин"5,40±0,05"Карсил"15,40±0,12"Аргіклін" 270,70±1,03*Примітки: Значення представлені як середнє ± стандартне відхилення. Був застосований однофакторний дисперсійний аналіз з post-hoc тестом Тьюкі. * означає p<0,05 Таблиця 4Антиоксидантна активність засобу "Аргіклін" визначено FRAP- методикою in vitroУмови дослідуДозанмоль/мл-екв. ЕГКГДиклофенак натрію0,1 моль/л30,00±0,30"Квертин"5,00±0,05"Карсил"10,00±0,10"Аргіклін" 33,00±0,30*Примітки: Значення представлені як середнє ± стандартне відхилення. Був застосований однофакторний дисперсійний аналіз з post-hoc тестом Тьюкі. * означає p<0,05 Наступним етапом нашого дослідження стало підсумовування отриманих даних, згаданих раніше. Усі досліджувані сполуки були умовно поділені на три категорії (таблиця 1). До першої категорії належали сполуки з високою селективністю до активного центру, до другої - сполуки із середньою та до третій категорії - з низькою селективністю. Такий підхід до розділення сполук був необхідний для чіткого визначення сполук, що високоефективно взаємодіють з прооксидантними механізмами, а також сполук, що працюють нижче цього рівня. Згідно з отриманими даними, представленими в таблиці 4, можна зробити висновок, що жодна сполука не здатна блокувати всі прооксидантні ферменти високоселективно, тільки комбінація сполук здатна зупинити розвиток окисного процесу. Пеларгонідин-3,5-О-диглюкозид здатна блокувати високоселективно 2 з 3 прооксидатних ферментів. В свою чергу, ціанідин-3-О-глюкозид спроможній середньо селективно інгібувати усі прооксидантні механізми. У випадку дельфінідину-3,5-О-диглюкозиду було визначено, що він є середньо селективним інгібіторами до ферменту НАДФН-оксиредуктази і ксантин оксиредуктази. L-аргінін, міо-інозитол і цитрулін мали низьку селективність до всіх прооксидантних ферментів. Таким чином, завдяки комплексному складу засобу "Аргіклін" може інактивувати усі ключові мішені прооксидантних ферментів. (Таблиця 1) При порівнянні результатів з стандартними препаратами було встановлено, що целекоксиб є високоселективним інгібітором до НАДФН-оксиредуктази і ксантин-оксиредуктази, також індометацин показав високу селективність до ксантин-оксиредуктази і середньо селективність до НАДФН-оксиредуктази і мієлопероксидази. У випадку же напроксену натрію було показано, що він є середньо селективним інгібітором до всіх ферментів та спроможній "закрити" усі механізми окисного стресу. Епігалокатехін-3-О-галат може інгібувати лише два ферменту з трьох, а саме - НАДФН-оксиредуктазу і ксантин-оксиредуктазу. Але найгірший результат селективності показав "золотий стандарт" - диклофенак натрію, який оказався низько селективним інгібітором до всіх ферментів. (Таблиця 1) Антиоксиданту активність in vivo було досліджено шляхом виміру рівня каталази і ТБК-активних продуктів на моделі каррагінанового набряку. У експериментальних групах "Аргікліну" у дозах 15,0 і 7,5 мг/кг спостерігалося підвищення активності каталази порівняно з групою патології. Рівень каталази у групі "Аргікліну " у дозі 7,5 мг/кг був достовірно (p<0.05) нижче порівняно з прийомом "Аргікліну" у дозі 15,0 мг/кг. Застосування засобу "Аргікліну" у дозі 15,0 мг/кг показав значно вищий рівень каталази, що було статистично значущим (p<0,05) порівняно ніж з групами препаратів порівняння диклофенаком натрію, "Квертином", епігалокатехіном-3-О-галатом і "Карсилом". При порівнянні групи "Аргікліну" у дозі 7,5 мг/кг з групами "Карсил" і "Квертин" спостерігалося значуща різниця, де у групі "Аргіклін" рівень каталази був в рази вище (Таблиця 2) При дослідженні рівня ТБК-активних продуктів було встановлено, що у досліджуваних групах "Аргікліну" у дозах 15,0 і 7,5 мг/кг спостерігалося зниження значень рівня ТБК-активних продуктів порівняно з групами препаратів порівняння "Квертину", диклофенак натрію, епігалокатехіном-3-О-галату і "Карсилу". Також, у таблиця 2 було показано, що рівень ТБК-активних продуктів у сироватці крові були нижче на 30 % у групі "Аргікліну" у дозі 15,0 мг/кг, ніж у дозі 7,5 мг/кг. При порівнянні з групою патології і інтакту спостерігалася значуща різниця (р<0,05) порівняно з групами " Аргікліну " у дозі 7,5 і 15,0 мг/кг. (Таблиця 2) Наступним етапом нашого дослідження стало оцінка антиоксидантної дії засобу "Аргікліну" потенціометричною методикою порівняно з препаратами "Квертин", "Карсил", "Диклофенак натрію" і "золотим стандартом" епігалокатехіном-3-О-галатом у еквімолярній дозі - 0,1 моль/л. Для цього розраховану наважку лікарської форми досліджуваних препаратів ("Квертин" і "Карсил") ми розчинили у воді дистильованої при температурі 90º С в однакових об'ємах, потім відфільтрували приготовлені розчини та довели до мітки тим же розчинником. За результатами дослідження показаними у таблиці 6 було встановлено, що "Аргіклін" має на 91, 89, 98, і 94 % вище рівень антиоксидантної дії, ніж препарати порівняння "Диклофенак натрію", епігалокатехін-3-О-галат, "Квертин" і "Карсил", відповідно. (Таблиця 3) Далі ми оцінили антиоксидантну дію засобу "Аргіклін" FRAP методикою порівняно з препаратами "Квертин", "Карсил", "Диклофенак натрію" і "золотим стандартом" епігалокатехіном-3-О-галату у еквімолярній дозі - 0,1 моль/л. Для цього розраховану наважку лікарської форми досліджуваних препаратів ("Квертин" і "Карсил") ми розчинили у воді дистильованої при температурі 90 ºС в однакових об'ємах, потім відфільтрували приготовлені розчини та довели до мітки тим же розчинником. За результатами дослідження показаними у таблиці 7 було встановлено, що "Аргіклін" мав вище рівень антиоксидантної дії, ніж препарати порівняння "Диклофенак натрію", епігалокатехін-3-О-галат, "Квертин" і "Карсил", відповідно. (Таблиця 4) Було проведено теоретичне і експериментальне дослідження антиоксидантної активності засобу під умовною назваю "Аргікліну" у формі саше. Відповідно до теоретичних результатів, показано, що завдяки комплексного складу дієтичної добавки "Аргіклін" може інгібувати усі важливі проксидантні ферменти, при цьому "золотий стандарт" диклофенак натрію не є високоселективним інгібітором до усіх ключових прооксидантних ферментів. На моделях in vivo і in vitro було встановлено, що дієтична добавка "Аргіклін" активно інгібує утворення вільних радикалів при перекісному окисненні ліпідів і вільних форм кисню. Крім цього, у ході дослідження було знайдено співставлення теоретичних і практичних результатів антиоксидантної активності дієтичної добавки "Аргіклін". Список використаних джерел 1. Determination of the extraction frequency of green tea leaves by the antioxidant method / O. Y. Maslov et al. Journal of Organic and Pharmaceutical Chemistry. 2022. Vol. 20, no. 1(77). P. 28-34. DOI: https://doi.org/10.24959/ophcj.22.252320 (date of access: 13.09.2025). 2. Antioxidant, antimicrobial and antifungal activity of the obtained "Cachisept" tablets for resorption in the oral cavity for the treatment and prevention of dental caries / O. Y. Maslov et al. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice. 2023. Vol. 16, no. 3. P. 213-216. DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2023.3.285425 (date of access: 13.09.2025). 3. An Overview of Oxidative Stress, Neuroinflammation and Neurodegenerative Diseases / D. M. Teleanu et al. International Journal of Molecular Sciences. 2022. Vol. 23, no. 11. P. 5938. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms23115938 (date of access: 13.09.2025). 4. Treating oxidative stress in heart failure: past, present and future / A. van der Pol et al. European Journal of Heart Failure. 2018. Vol. 21, no. 4. P. 425-435. DOI: https://doi.org/10.1002/ejhf.1320 (date of access: 13.09.2025). 5. Zhao X., Yuan Z. Anthocyanins from Pomegranate (Punica granatum L.) and Their Role in Antioxidant Capacities in Vitro. Chemistry & Biodiversity. 2021. DOI: https://doi.org/10.1002/cbdv.202100399 (date of access: 20.12.2025). 6. Sadowska-Bartosz I., Bartosz G. Antioxidant Activity of Anthocyanins and Anthocyanidins: A Critical Review. International Journal of Molecular Sciences. 2024. Vol. 25, no. 22. P. 12001. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms252212001 (date of access: 20.12.2025). 7. Nutraceutical Potential of Anthocyanins: A Comprehensive Treatise / A. M. Noman et al. Food Science & Nutrition. 2025. Vol. 13, no. 5. DOI: https://doi.org/10.1002/fsn3.70164 (date of access: 20.12.2025). 8. Joshi M., Schmilovitch Z., Ginzberg I. Pomegranate Fruit Growth and Skin Characteristics in Hot and Dry Climate. Frontiers in Plant Science. 2021. Vol. 12. DOI: https://doi.org/10.3389/fpls.2021.725479 (date of access: 20.12.2025). 9. Analysis of composition and antimicrobial activity of pomegranate (punica granatum) fruit extract against gram-negative multi-drug resistant bacteria from clinical isolates / O. Maslov et al. Journal of microbiology, biotechnology and food sciences. 2025. P. e11389. DOI: https://doi.org/10.55251/jmbfs.11389 (date of access: 20.12.2025). 10. Спосіб одержання поліфенольного комплексу "Флавітин" з протизапальною, анальгетичною, противиразковою та антиоксидантною активністю: пат. 59681 A Україна: A61K 36/87, A61K 127/00, C11B 1/10, A61P 29/00, A61P 39/06. № 2002119121; заявл. 15.11.2002; опубл. 15.09.2003, Бюл. № 9. 8 с. 11. Спосіб одержання комплексу біологічно активних речовин з антиоксидантною та протизапальною дією: пат. 86502 Україна: A61K 36/899, A61K 127/00, A61P 7/10, A61P 11/02, A61P 17/08, A61P 39/06. № a200708446; заявл. 23.07.2007; опубл. 27.04.2009, Бюл. № 8. 8 с. 12. Спосіб одержання засобу з антиоксидантною дією з листя зеленого чаю: пат. 150496 Україна: A61K 127/00, A61P 39/06, A61K 36/82. № u202105657; заявл. 07.10.2021; опубл. 24.02.2022, Бюл. № 8. 3 с. 13. Morris G. M., Huey R., Olson A. J. Using AutoDock for Ligand‐Receptor Docking. Current Protocols in Bioinformatics. 2008. Vol. 24, no. 1. URL: https://doi.org/10.1002/0471250953.bi0814s24 (date of access: 06.09.2025). 14. Updated resources for exploring experimentally-determined pdb structures and computed structure models at the RCSB protein data bank / S. Burley et al. Nucleic Acids Research. 2025. Vol.5, № D1 P.D564—D574. DOI: https://doi.org/10.1093/nar/gkae1091 (date of access: 06.09.2025). 15. Tian W, Chen C, Lei X, Zhao J. CASTp 3.0: computed atlas of surface topography of proteins. Nucleic Acids Research. 2025. Vol. 46, № W1. P. W363-W367. DOI: https://doi.org/10.1093/nar/gky473 16. PubChem 2025 update/ S. Kim et al. Nucleic Acids Research. 2025. Vol. 53, № D1. P. D1516-D1525. DOI: https://doi.org/10.1093/nar/gkae1059 17. Kondža M., Brizić I., Jokić S. Flavonoids as CYP3A4 Inhibitors In Vitro. Biomedicines. 2024. Vol. 12, no. 3. P. 644. DOI: https://doi.org/10.3390/biomedicines12030644 (date of access: 06.09.2025). 18. Góth L. A simple method for determination of serum catalase activity and revision of reference range. Clinica Chimica Acta. 1991. Vol. 196, no. 2-3. P. 143-151. DOI: https://doi.org/10.1016/0009-8981(91)90067-m (date of access: 13.09.2025). 19. Del Rio D., Stewart A. J., Pellegrini N. A review of recent studies on malondialdehyde as toxic molecule and biological marker of oxidative stress. Nutrition, Metabolism and Cardiovascular Diseases. 2005. Vol. 15, no. 4. P. 316-328. DOI: https://doi.org/10.1016/j.numecd.2005.05.003 (date of access: 13.09.2025). 20. European Food Safety Authority. European Food Safety Authority. URL: https://www.efsa.europa.eu/en (date of access: 13.09.2025). 21. Directive 2010/63/EU of the European Parliament and of the Council of 22 September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes. OJEU2010; L276: 33-79. 22. Study and evaluation antioxidant activity of dietary supplements with green tea extract / O. Y. Maslov et al. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice. 2021. Vol. 14, no. 2. P. 215-219. DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2021.2.233306 (date of access: 13.09.2025). 23. Griffin S. P., Bhagooli R. Measuring antioxidant potential in corals using the FRAP assay. Journal of Experimental Marine Biology and Ecology. 2004. Vol. 302, no. 2. P. 201-211. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jembe.2003.10.008 (date of access: 20.12.2025).