|
Українською По-русски | Вхід у кабінет Реєстрація |
Москаленко Ольга Сергіївна (психолог) 11826 | |||
Адреса:
21000, м. Вінниця, -
|
Тел.:
(067) 812-38-56
|
||
Web-адреса:
|
|||
Дайте щиру відповідь СОБІ на питання: - Вам набридли проблеми у стосунках з близькими? ... - Ви не справляєтеся зі своїми дітьми? ... - Ви залежні від оцінки оточуючих?... - Ви помічаєте, що деякі риси Вашого характеру часто приносить Вам неприємності? ... - Ви відчуваєте, що прийшов час щось робити? Але не знаєте що? ... - Ви розучилися радіти життю, мріяти, фантазувати? ... - Вам важко зробити вибір? ... - Ви страждаєте від безсоння, тривожних думок? ... - Іноді здається, що немає виходу, неможливо щось змінити? ... Як знайти душевну свободу і перетворитися на ГОСПОДАРЯ свого життя або навіщо мені психолог? Всі ми, живі люди хоча б раз у житті стикалися з необхідністю отримати психологічну допомогу, підтримку, консультацію. Бувають моменти в житті, коли здається, що немає виходу з цієї життєвої петлі, як далі рухатися, що робити ... Звернення за допомогою до психолога - не є ні показником слабкості, ні знаком психічного нездоров'я! (З психічними патологіями працює тільки психіатр - лікар). У нашій культурі замість звернення до психологів заведено приходити за допомогою до друзів або заливати проблеми алкоголем. Нерідко можна почути "Що я псих, чи що, щоб по психологам ходити?" Вибір завжди за людиною. І справжній психолог не нав'язує своїх послуг. Ініціатива завжди повинна виходити від людини, яка хоче отримати консультацію. Головна мета - перетворити безвихідну ситуацію в ситуацію, що має різні варіанти вирішення. Телефонуйте прямо зараз і записуйтеся на першу пів часову безкоштовну консультацію: (067) 812 38 56 Пишіть: mailto:yurina_19@mail.ru Сайт: psycholog.vn.ua Сімейний психолог Москаленко Ольга Сергіївна Питання моєї компетентності: - Подолання внутрішньо-сімейних, міжособистісних конфліктів, Питання чоловічо-жіночих взаємин. - Психологічна допомога у вирішенні проблем батьківсько-дитячих взаємин. - Прагнення до особистісного росту, підвищення самооцінки, самопізнання і самореалізації. - Психологічна допомога дітям і підліткам. - Психодіагностика. А також проводиться набір на тренінги: «Як вийти заміж. Або таємниці чоловічо-жіночих взаємин» (для чоловіків і жінок, які прагнуть створити або вдосконалити стосунки з протилежною статтю). «Як зрозуміти свою дитину» (для всіх, батьків,( і, особливо, майбутніх), які бажають зробити свою дитину щасливою). «Як стати автором свого життя» (групи особистісного росту і саморозвитку для дорослих) Для першої консультації необхідно попередньо зателефонувати. (067) 812 38 56 |
|||
|
|||
Новини (11) | Товари (0) | Відгуки (0) | Написати листа |
Фото | Детальний опис | Період дії |
---|---|---|
Весілля – це прекрасна, довгоочікувана подія всього життя. Наречені ставляться до весілля , як до ритуалу переходу в нове життя, повне відповідальності, змін та очікувань. Все це супроводжується шквалом емоцій тривоги, хвилювання, страху, що щось піде не так. І це закономірно, адже власне весілля - справжній стрес!
Існує кілька порад, щоб знизити емоційну напругу власного весілля. Влаштуйте вечірку. Перш за все, не забувайте про парубочу чи дівочу вечірку напередодні весілля. Саме на таких вечорах нареченим у колі своїх близьких друзів вдається розслабитись, відчувати себе вільно і підсвідомо прийняти той факт, що початок нового життя вже настав. Забудьте про забобони! Іноді поради чи віщування мудрих бабусь заганяють молодих наречених ще в більшу тривогу. Особливо, коли відбуваються, якісь не заплановані речі: розлитий келих вина, впущена на підлогу обручка, чорний кіт не з тієї ноги встав… Забудьте про всі забобони, вони лише посилять хвилювання та налаштують на негативні наслідки. Відповідальність за якість ваших майбутніх стосунків лише на вас, все у ваших руках, і тільки ви самі будуватимете своє життя так, як вам цього захочеться. Підтримайте одне одного. Думка, що на весіллі хвилюються лише дівчата є хибною. Для нареченого цей день теж сповнений напруги. Сприймайте зміну поведінки одне одного з розумінням. На слід думати, що про нас подумають інші – насолоджуйтесь, адже це ваше свято. Розгляньте своє хвилювання як ще одну спільну рису між вами, те що вас ще більше об’єднує. Моральна підтримка, потискання рук, нашіптування одне одному на вухо теплих слів, обійми - допоможуть вам відчути свою особливість і посилять значущість вашого свята. Також для заспокоєння можна сумісно потренуватись у дихальній гімнастиці. Не стримуйте емоції. Хочеться сміятися – смійтесь, хочеться плакати – не стримуйте сльози! Дівчата більш емоційні, тому наречений може бути вражений мінливим перед весільним настроєм своєї коханої. Якщо ж ваша наречена плаче до чи під час весілля, - не лякайтеся , адже вона - єдина королева цього балу. Їй можна все! На сприймайте ці сльози, як небажання виходити заміж – це лише результат виходу накоплених емоцій. Гарно поплакавши, людина відчує значне полегшення. Напишіть про хвилювання. Досить дієвим методом є письмовий виклад своїх хвилювань перед важливою для вас подією. Він допомагає ефективно справлятися з майбутніми випробуваннями , стресом. Цей позитивний ефект тим сильніше , чим важливіше подія . Зверніться до психолога. Якщо ж в період підготовки до весілля хвилювання виходить за межі вашого контролю, слід звернутися до спеціаліста. Пам'ятайте , що навіть ретельна підготовка до весілля не рятує від хвилювання , яке відвідує практично кожну молоду пару . Весілля - це хвилюючий день, де завжди знайдеться місце страху. Найголовніше - своєчасно подолати страх , щоб пам’ятати цей день лише в світлі позитивних вражень. Сімейний психолог
Москаленко Ольга Сергіївна Тел.. (067) 812 38 56 yurina_19@mail.ru. Сайт: psycholog.vn.ua |
12.07.2014 - 12.07.2014 | |
Дуже часто у батьків виникає питання, чи варто стимулювати дії дитини за допомогою коштів чи подарунків. Адже гроші – це невід’ємна частина нашого життя і не секрет, що вони мають високий мотиваційний вплив на дії людини. Тож і на поведінку дитини можна впливати за допомогою оплат чи нагород.
В підкупі є свої плюси і мінуси. Мабуть кожні батьки неодноразово стикалися з випадком , коли дитина веде себе неналежним чином , а вмовляння , ігри та відволікання вже вичерпали себе . Наприклад, довге очікування черги біля кабінету лікаря . І тоді мати використовує дієвий прийом - шепоче на вушко дитині: «Якщо будеш вести себе добре, то по дорозі додому в першому ж магазині я куплю тобі велику шоколадку» . На що дитина звісно реагує і поводить себе краще. У даному випадку, метод підкупа зіграв своє. Все ж це краще , ніж кричати і смикати дитину. Отже аргументи за використання такого підкупа: 1. По-перше винагорода є позитивною мотивацією зробити ту чи іншу справу, батьки отримують прибрану кімнату , а дитина кошти на довгоочікувану іграшку. 2. По друге в цьому методі немає залякування , агресії , критики і приниження. 3. По третє - даний метод вчить дітей розуміння матеріального світу і відповідальності . Наприклад дитина може сама зібрати гроші на дорогий телефон, отримуючи невелику винагороду за гарні оцінки, вчиться накопичувати кошти. При цьому вона розуміє , що сама несе відповідальність : добре вчитися отримає бажане , якщо ні - то ні. 4.По четверте . Деяким дітям просто необхідний подібний метод , по скільки у них бракує внутрішньої мотивації зробити щось нове або складне, і тоді пригощання , іграшки , або ж спільний похід в розважальний центр може служити позитивною мотивацією . Зрештою, деякі батьки навіть не підозрюють, як багато разів вони займалися підкупом свого малюка : ну наприклад, включаючи йому мультик , що б не заважав , даючи свій мобільний пограти , що б поводився тихіше. Але і мінуси такого методу досить вагомі. Підкуп бажано використовувати в останню чергу, випробувавши переконання , пояснення , похвалу. Підкуп не слід робити систематичним, інакше дитина буде використовувати його як маніпуляцію : «А що ти мені даси , якщо я зроблю це? А скільки ти мені за це заплатиш?» Також важливо, щоб дитина не змінила такі поняття як обов’язок на оплачувану роботу. Наприклад дитині платили , за те , що б вона навчився читати . Метод подіяв , дитині подобається читати і багато , але після прочитання книги вона очікує оплати . Таким чином, вийшла підміна розумінь винагороди та обов’язку. Для мотивації дитини можна використовувати не лише матеріальні цінності. Не забувайте про те, що добрі слова - теж стимулюють дитину до дій. Наприклад: «Як ти це гарно робиш , молодець , у тебе відмінно виходить, я пишаюся тобою, покажи мені , навчи мене і т.п.» . А також метод сюрпризів, організацій сімейних свят, спільні подорожі та пригоди, які дитина очікує, переживаючи позитивні емоції. Москаленко Ольга Сергеевна
Психолог-психотерапевт тел. 067 812 38 56 http://psycholog.vn.ua |
11.07.2014 - 11.07.2014 | |
В силу наших складних соціальних умов , неможливості купити окреме житло або віддати дитину в садок , нерідко доводиться молодим батькам залишати малюка на виховання бабусь і дідусів.
У цьому є свої плюси і мінуси. Плюси у тому , що дитина для бабусі рідна і кохана людина. Навряд чи бабуся чи дідусь свідомо скривдять або зашкодять малюку , на відміну від сторонньої няні з агентства. Прихильність до внуків у бабусь і дідусів куди сильніше ніж до дітей , вони вже мають життєвий досвід, нікуди не поспішають, та мають високу відповідальність. Крім того, багато людей у похилому віці мають цікаві хобі – у них вже є на це час, на відміну від мами та татка, які увесь час на роботі та зайняті куди важливішими справами по влаштуванню побуту. Тож як чудово, коли дитина з захопленням розповідає про величезного карася, пійманого з дідусем на озері чи морквину, яку самостійно посадила у бабусиному городі, а можливо вихваляється своєю першою вишитою хустинкою, малюнком, літачком тощо. А от головна претензія багатьох батьків до бабусь і дідусів, що вони балують дітей, дозволяють їм порушувати правила, встановлені мамою чи батьком. І в цьому дійсно є проблема. Тому що така поведінка старшого покоління може бути не від великої любові до дитини , а від власного егоїзму або суперництва з матір'ю чи батьком дитини. Безумовно малюк буде сяяти від щастя , якщо бабуся насуне йому по всіх кишенях цукерки. І радітиме: «У мене найкраща, найдобріша бабуся». Але чи є користь для дитини від такої кількості цукерок?Легко бути хорошим для дитини, дозволяючи їй усе , що вона хоче. Бабуся балує , все дозволяє , виступаючи при цьому в ролі доброї фей , а мама обмежує і встановлює правила , то ж сприймається як деспот чи злий поліцай . У такому випадку, дитина частіше стає примхливою, капризною , неслухняною і схильною до маніпуляцій. Вона швидко усвідомлює слабкі місця бабусі і бачить в ній захист від маминих правил. Але в майбутньому така поведінка не буде діяти на інших чужих людей, і дитині дуже важко буде контактувати з соціумом, де є багато правил і моральних норм. Зрештою, якщо бабуся безмежно балує дитину, але дитина бачиться з нею рідко, раз на місяць, немає нічого страшного, дитина зрозуміє швидко, що в бабусі можна поводитись так, а з батьками по іншому. До речі, у підлітковому віці дитина починає дуже зневажливо відноситися до таких вседозволяючих бабусь та дідусів, використовувати хамство і лайку, дозволяти собі нахабне відношення, замість поваги до старості та вдячності за їх добро. Бо ті, хто дозволяє все перестає бути авторитетом в очах дитини. Ще одним мінусом є схильність багатьох старих людей до забобонів, що часто сприяють тривожному емоційному напруженню дитини, формуванню страхів. Слід заборонити подібні розмови, якщо вони носять залякувальний характер і дитина до них вразлива. Та зрештою, якщо ж ви хочете , щоб ваші діти були люблячими , піклуйтеся про своїх батьків , і нехай ваші діти вам допомагають , відносьтесь до них з повагою і тоді ви станете хорошим прикладом для такої ж поваги до вас у майбутньому. Сімейний психолог
|
10.07.2014 - 10.07.2014 | |
Сьогодні проблема зайвої ваги обговорюється усюди. Незадоволення своїм тілом призводить до зниження настрою, стає причиною невпевненості у собі, депресивних станів, апатії та негативних фізіологічних наслідків. Тож в будь якому, слід вирішувати проблему зайвої ваги як можна раніше, але часто не розуміючи причину її виникнення, нам важко з цим впоратись. Справа в тім, що зайва вага, як наслідок медичної патології зустрічається рідко , в більшості випадків причина переїдати - психологічна. Такі причини носять індивідуальний характер. 1. Наприклад, задумайтесь, як виглядає людина із зайвою вагою в транспорті, у літаку , в черзі . Так, її неможливо не помітити. Саме бажання завоювати важливу роль в соціумі при непевному внутрішньому стан призводить тіло в збільшення свого статусу. І це абсолютно не свідомо. 2.Іншою причиною такого стану може бути необхідність у захисті , відсутності довіри до зовнішнього світу , так як жировий прошарок захищає від холоду і голоду. 3. Зайва вага як заїдання проблем , нещасливе кохання , конфліктних ситуацій найчастіша причина переїдання. І це обумовлено природним явищем , згадайте , як немовля потребує прикладання до материнських грудей не лише коли хоче їсти, але й тоді коли йому страшно, холодно, некомфортно, воно стомлене, засмучене. Материнське молоко асоціюється з підтримкою та безумовною любов'ю . І часто в дорослому віці у пошуках таких відчуттів, людина починає багато їсти. 4.Ну і ще однією причиною переїдання є сприйняття їжі , як єдиного задоволення від життя. Часто у людей обмежених , невпевнених , депресивних , які не мають улюбленого заняття , хобі, власних цілей чи мрій. У кожному разі , зайва вага рано чи пізно буде впливати на настрій людини, фізичні можливості , незадоволеність собою , іноді може служити причиною зняття відповідальності за щось . Ну наприклад , чоловік вважає , що не може знайти хорошу роботу через зайву вагу . При цьому нічого не робить , що б вчитися. Тож не зволікайте, ваше життя у ваших руках і лише від вас залежить на скільки комфортним воно може бути. Сімейний психолог
|
04.07.2014 - 04.07.2014 | |
Одним из самых волшебных ресурсов для борьбы со стрессом всегда было и будет хорошее чувство юмора. Улыбайтесь чаще и никакая депрессия Вам не страшна! В основном, для всех людей, юмор это — положительные эмоции. А позитив приносит удовольствие. Медики даже утверждают, что смех продлевает жизнь человека, улучшает его здоровье. Существует всем известное утверждение о том, что десять минут смеха может заменить стакан сметаны по своей «питательности». Косметологи советуют как можно чаще улыбаться, ведь тогда активно работают мышцы лица, меньше и медленнее появляются морщинки. Психологи совершенно согласны с теми, кто придерживается мнения о пользе юмора и смеха. Многочисленные научные исследования подтверждают, что позитивное настроение передается окружающим. Например, как бы вы не сердились, если обидчик искренне вам улыбнется и попросит прощения — ваша ярость сразу превратится в милое: «ничего страшного». Улыбка сейчас стала визитной карточкой любого продавца-профессионала. Трудно отказаться от приобретения какой-то вещи, если вам ее предлагают с искренней улыбкой и доброжелательным отношением. Не менее важна улыбка и в ведении беседы. Доказано, что в семьях, где супруги между собой и родители с детьми общаются с юмором, без криков и оскорблений, брак не распадается, а дети чаще становятся успешными не только в любви, но и в карьерном росте. Юмор позволяет переключиться с негатива на позитив, посмотреть на проблему со стороны, подбодрить не только других, но и самого себя. Умелая остроумная шутка является настоящим искусством. С чего же смеются люди? Люди смеются со всего: с анекдота или веселой истории, из окружающего мира, с себя. Такой юмор приносит радость до тех пор, пока не начинают смеяться, а точнее, высмеивать других. Для чувства юмора нужна культура. Существует понятие черного юмора, когда объектом шуток становятся те вещи, с которых не принято смеяться с точки зрения морали, или те, которые могут нанести кому душевную травму. Большое количество людей постоянно испытывают на себе, что такое «быть посмешищем». Поверьте, им это совсем не доставляет удовольствия, а веселье, которые они вызывают, никак нельзя назвать положительными и теми, которые улучшают здоровье. Наиболее свойственны злые шутки подросткам. Именно в течение этого возрастного периода дети становятся самыми уязвимыми и жестокими.
Цените тех, кто рисует в вашей душе улыбку
Анекдоты о психологах: *** Надпись на двери психолога: *** Надо научиться радоваться тому, что есть. Но высший пилотаж – это радоваться тому, чего нет. *** Женская истерика – это выражение женской интуиции при помощи женской логики. *** Большинство из тех, кому удалось убежать от себя, поймали санитары. *** Встречаются два друга. - Как дела? Помню, у тебя было недержание по ночам! -Был у психолога, уже лучше! -Что, недержание прошло?? -Нет! Но теперь я этим горжусь!!!! *** Психиатры утверждают, что психическими заболеваниями страдает каждый четвертый человек. Проверьте трех своих друзей. Если они в порядке, значит – это вы.
Сімейний психолог Москаленко Ольга Сергіївна Тел.. (067) 812 38 56 yurina_19@mail.ru. Сайт: psycholog.vn.ua
|
03.06.2014 - 03.06.2014 | |
Складні ситуації, спірні питання, - в сім’ї , на роботі, в соціумі, - на жаль , нерідкість. Не завджи на нашому шляху ввічливі, готові до діалогу люди. Трапляються зустрічі і з несправедливістю , брутальністю, роздратуванням, неконтрольованим гнівом співбесідника. Хтось має необхідність висловити свою думку, і бути почутим, хтось намагається відстояти переконання в нав’язливій агресивній формі. Залишатися спокійними в таких випадках дуже непросто. Перше бажання відплатити тією ж монетою, та зрештою , від цього програють усі . «У світі існує тільки один спосіб одержати верх у суперечці - це ухилитися від неї». Дейл Карнегі Зустрічаючись з спірними питаннями, особливо, якщо мова іде про сімейні відносини, важливо знайти шлях їх вирішення. Зняти напругу допомагає відверта розмова, толерантність, емпатія, делікатність, розуміння . Та що, коли опонент здійснює непосильний тиск, не йде на жоден компроміс, не хоче навіть чути сторонньої думки, гнівно виприскуючи на вас своє агресивне їство? «ВАЖКІ ТИПИ» Дійсно, існують люди, з якими краще не вступати в суперечки, бо вирішити їх неймовірно важко, або ж собі на шкоду. Ось перелік типів «важких» співбесідників: «Паровий котел» - це груба , безцеремонна, часто жорстока людина, яка вважає , що всі навколо повинні їй поступитися. Вона в жодному разі не признає свою неправоту, аби не втратити авторитет. На конфлікт реагую запалами гніву, та потребує емоційного «спуску пару». «Скаржник». Людина, що завжди чимось незадоволена і сконцентрована лише на своїх потребах. Вона особливо потребують вислуховування, та розуміння себе, але не чутка до почуттів інших. «Прихований снайпер» . Цей тип намагається шкодити не прямими нападами, а немов з хованки. Його напади - це саркастичні колкості, висміювання, плітки, зрадливе використання ваших таємниць, слабких місць. «Розгнівана дитина» Це людина з заниженою самооцінкою, вона вибухає не від злої натури, а від страху негативної оцінки своїх дій. Вона занадто зосереджена на своїх комплексах і тривогах, щоб вести конструктивну розмову, а її захистом слугує напад та гнів. «Мовчун» Таємничий тихоня, що приховує свою думку та емоції. Ключем до вирішення конфлікту з мовчуном є поступовий вихід на подолання цієї замкнутості через запитання та відвертість. «Не спірний ». Робить усе, щоб сподобатись людям, не демонструючи своєї справжні почуття. Перше враження – дуже приємна людина, та згодом, коли ви їй довіритесь, вона знімає маску і слово відданості розходиться з ділом. «ЗОЛОТА СЕРЕДИНА» Як правило, зустрівшись з негативом , у людини найчастіше спостерігаються дві основні реакції: агресивність - відповісти лайкою на лайку , як результат - конфлікт , зіпсований настрій , пошарпані нерви , погані відносини , в крайніх випадках - бувають і гірші наслідки. Запам’ятайте: гнівається перший той, хто не правий. Другий варіант реагування : пасивність - коли людина тікає від небезпечного конфлікту - пасивне мовчання, бездіяльність. Цей варіант неагресивний , але він приносить душевне спустошення , невдоволення собою , приниження. Древні мудреці використовували варіант «золотої середини». Такий собі врівноважений, автономний стан, вміння мати власну спокійну аналітичну оцінку подіям чи людям. Це стан дещо відсторонений, зосереджений на незалежності від чужих оцінок , сторонніх думок , стандартних рамок . Він дозволяє подивитися на ситуацію, ніби на сцену з театральної зали, пербуваючи у ролі арбітра чи журі. Почуття власної гідності полягає не в агресивному відповідному ударі , а в спокійній , мудрій і виваженою реакції на будь-який негатив. У мавп в стаді істинний ватажок якраз не той, який веде себе найбільш зухвало і більше всіх кричить , а той , хто сидить трохи віддалік , дещо відсторонено , він - найспокійніший , і всі конфлікти вирішує саме він . ТЕХНІКИ РЕАГУВАННЯ НА АГРЕСІЮ СПІВРОЗМОВНИКА Отож, якщо ви зіткнулися з агресивним співрозмовником, який нав’язливо намагається вас переконати у достовірності своїх поглядів, вимог чи прав, і у вас немає можливості фізичного уникнення такого контакту, слід скористатися техніками психологічного реагування на агресію співрозмовника: Відхід у беземоційність. Сама по собі беземоційна мова є дуже потужним фактором психологічного тиску. Для початку, не дивіться співрозмовнику в очі, порвіть з ним зоровий контакт, через який він міг би вами маніпулювати на підсвідомому рівні. Ні в якому разі не підвищуйте голос : навпаки , якщо на вас кричать , відповідайте навмисно тихо, але чітко . Це збиває супротивника з пантелику , змушує затихнути , щоб прислухатися , про що ви говорите ви . Система контрольованого страху. Полягає в психологічній налаштованості на передбачення розвитоку ситуації за негативним сценарієм. Наприклад: «Я так і знав, що ви саме це мені скажете»; «Я знав, що ви зараз будете намагатися мене шантажувати…», Це передбачає, що Ви в повній готовності до агресивного тиску,показує вашу захищеність від подібного способу взаємодії, тим самим зменшує запал опонента і схиляє його змінити тактику розмови . Метод "парадоксальною інтенції", це нестандартна, неочікувана і не прогнозована реакція. Наприклад, коли пізно ввечері біля під’їзду до жінки підійшов незнайомець з вимогою зняти золоті прикраси, замість : «Рятуйте!» , вона почала голосити : «Ура –Ура!!!», що ввело зловмисника в стан «шоковий ступор» і дозволили жертві швидко утекти. Метод проективної гри. Ми звикли сприймати людей з яскраво вираженим ігровою, демонстративною поведінкою, як людей внутрішньо розкутих, захищених. Чорний гумор або сарказм мають бути потужним захисним ходом. Наприклад, вираз: «І в цьому місці Вашої промови я страшно злякався і мало не впав зі стільця!», може дати зрозуміти опоненту відчуття, що ви куди сильніша особистість, ніж здаєтесь на перший погляд. Метод "лапок". Запропоновано Мілтоном Еріксоном. У відповідь на агресивну висловлювання описується ситуація третьої особи і в цю ситуацію побічно вбудовується власне ставлення до подій: "Знаєш до мого друга підійшли теж з таким проханням. Знаєш, що він відповів? А пішли б ви всі ...! Які агресивні все таки люди стали! Але я думаю, ми з тобою не будемо опускатися до подібного рівня ». Загалом, один з прийомів психологічного айкідо. У більш м'якій формі через іронію можна згадати відповідний анекдот або історію, де описується потрібна вам реакція людини на ситуацію тиску. Навичка перемикання свідомості. У процесі тиску на Вас, в той момент, коли немає можливості активного опору, уявіть, що ваш співрозмовник, наприклад, лисий і у нього по лисині повзають величезні помаранчеві таргани (важливо, щоб образ був яскравим). Або ж уявіть, що між вами дзеркало, і все що від говорить відражається на ньому ж; чи думайте, що ви просто дивитесь телевізор і тощо. Не завжди, але іноді це допомагає зняти деяку тяжкість психологічної напруги. Особливо, якщо ваш образ змусить вас злегка посміхнутися. Фізичний контроль . Якщо є можливість піти від конфліктної ситауціїї, особливо, коли ви відчуваєте сильне емоційне напруження, гнів – краще зробіть це. В інших випадках стежте за своїм диханням, воно має бути глибоким та рівним. Східні мудреці , що славляться своїм розміреним ставленням до життя , радять у момент конфлікту не стискати інстинктивно кулаки , а навпаки , випрямити пальці . Цей нехитрий рух допомагає покращити відтік крові від голови і дає можливість миттєво охолонути та оцінити ситуацію спокійно , немов зі сторони. Ще одним правилом незворушності є посмішка на обличчі, спогади про тих, кого любиш, про щасливі митті життя, мрії, позитивні сценарії та плани на майбутнє, все що приносить радість та спокій. Не засмучуйтесь при поразках, в спірних питаннях народжується істина, а те що не викликає суперечок – не викликає й інтересу. Виробіть в собі позитивне ставлення до людей. Може бути, вам і не подобаються їхні слова і поведінка , але це зовсім не означає , що ви повинні їх за це ненавидіти .Пам'ятайте: що охопивши вас, негативні емоції, шкодять в першу чергу вам самим. Спокою вам та миру! Сімейний психолог Москаленко Ольга Сергіївна Тел.. (067) 812 38 56 yurina_19@mail.ru. Сайт: psycholog.vn.ua |
26.05.2014 - 26.05.2014 | |
Люблячі батьки прагнуть зробити найкраще для своєї дитини, дбаючи про гарне харчування, всебічний розвиток, дорогі іграшки, спортивні секції, відпочинок. Та іноді цього виявляється замало - дитина поводить себе агресивно, протестує на зауваження чи ігнорує їх, маніпулює істериками. Більшість батьків шукають причини такої поведінки в генетичному факторі. Та в більшості випадків коріння незадовільної поведінки дитини слід шукати в незадоволенні її базових потреб. Ось основні із них: 1.Фізичні потреби. Це основні потреби в збалансованому харчуванні, лікуванні , догляді, належних умовах для проживання, навчання та розвитку дитини. 2.Потреба в безпеці. При несприятливій атмосфері в сім'ї, регулярних сварках, фізичному та психологічному насиллю ,розлученні батьків - дитина відчуває себе в небезпеці. Це, в свою чергу, призводить до формування страхів, фобій,енурезу, неврозів, тиків, агресивної поведінки, а іноді може стати одним із факторів виникнення психічних розладів. Діти, у яких незадоволена потреба у безпеці, досить тривожні, замкнуті, напружені, недовірливі, плаксиві. Часом батьки вважають, що якщо вони не б’ють свою дитину, то вона не має підстав відчувати себе в небезпеці. Це не завжди так. Словесне приниження, залякування, погрози можуть зруйнувати дитячу психіку, куди швидше. Наприклад фраза, яку не рідко можна почути від дорослих до дитини : « Ще раз це зробиш – приб’ю.». Зазвичай до діла не доходить. Але це також порушення потреби дитини у безпеці. Дім дитини, її кімнати, її особисті речі мають створювати безпечне середовище для психологічного розвитку дитини. Важко відчувати себе в безпеці підлітку, коли мати, час від часу, читає його щоденник, сторінки в соціальних мережах, тощо. 3.Потреба в лювові і прийнятті. Материнська любов безумовна, вона не залежить ні від яких зовнішніх і внутрішніх причин. Важливо, щоб дитини чітко розуміла, що її люблять не за належну поведінку, не за гарні оцінки у школі, а незважаючи ні на що. Який би страшний вчинок не вчинила дитина,не слід її карати відсутність любові. Батьківська любов – «любов-гордість», вона обумовлена досягненнями дитини і тим самим допомагає розвиватися , це право на розвиток та похвалу, підтримку та прийняття перших невпевнених кроків, помилок та невдач. Запам’ятайте, ваша дитина особливо потребує вашої любові саме тоді, коли вам здається,що вона веде себе найгірше. Обніміть і підтримайте свою кровинку, покажіть, що любите її незважаючи ні на що. 4.Потреба в повазі. Дітині необхідно відчувати, що її поважають, цінують і бачать в ній особистість. Задоволення цієї потреби полягає в пред'явленню до дитини вимог відповідно її віковим та фізіологічним можливостям . Якщо вимоги завищені, у дитини знижується самооцінка , формується невпевненість у собі , що є причиною невдач у дорослому житті. Якщо вимоги занижені - самооцінка завищується і при зіткненні з реаліями життя , які її не підтверджують , дитина намагається уникнути будь-якої відповідальності. Вміння вислухати – прояв поваги до будь-якої людини. Чи часто Ви вислуховуєте свою дитину, не відволікаючись на телефонні дзвінки, Інтернет,домашню роботу, телебачення. Що кажете ви? «Не заважай, я зайнятий, бачиш дорослі розмовляють» , чи можливо : « Вибач, сонечко, дай мені хвилинку і я тебе вислухаю»… Більшість батьків багато говорить, але мало слухає. Брехня – один із проявів зневаги. Неправда вбиває довіру. Даючи обіцянку, ніколи не порушуйте її. Діти часто ідеалізують батьків і бачачи їхню брехню, несправедливе ставлення до себе навантажують себе важкими емоціями провини за це. Кожна людина народжується унікальною, зі своїми можливостями та здібностями. Багато педагогів і батьків роблять непоправні помилки , порівнюючи дітей між собою , виробляючи потребу бути краще за всіх,– але це неможливо, і тому веде до постійного невдоволення . Не слід також перекладати свої нереалізовані мрії, прагнення, очікування від життя на дитину , перевантажуючи її боргом власної відповідальності. 5.Потреба в розвитку, пізнанні та навчанні. Однією із задач батьків навчити дитину до 16 років бути автономною, готовою до дорослого життя. Річ не лише про гарне навчання але й про банальні навички гігієни, самообслуговування, захисту,соціалізації. Тоді як надмірна опіка робить дитину слабкою і безпорадною. Залучення дитини до праці змалку та поступове ускладнення завдань, дасть можливість дитині відчути свою значимість і віру у власні сили. Дитячу допитливість , тягу до експериментів і пригод потрібно не засуджувати , а , навпаки , всіляко підтримувати. Важливо, щоб у дитини було улюблене заняття, хобі. Чудово, якщо і батьки братимуть участь в спільних з дитиною творчих заняттях. Слід зазначити, що якщо у дитини порушені потреби у безпеці, любові чи повазі, то, не слід очікувати гарних результатів у пізнавальній та навчальній діяльності дитини. Мистецтвом виховання не можна опанувати раз і назавжди. З віком потреби дитини змінюються , і батькам необхідно навчитися чуйно реагувати на ці зміни. Допомогти дітям задовольнити їх потребу у власній значущості , розвинути в них почуття власної гідності , дати можливість відчути себе потрібними і корисними , сформувати в кінцевому рахунку повноцінну особистість - все це найбільші випробування для батьків. Сімейний психолог Тел.. (067) 812 38 56 yurina_19@mail.ru. Сайт: psycholog.vn.ua
|
26.05.2014 - 26.05.2014 | |
Общение между людьми, как и многое, что связано с нами, происходит в двух плоскостях - на сознательном и бессознательном уровнях. Невербальный язык самый важный в искусстве обольщения. В древние времена большинство жестов, основанных на инстинктом поведении, были бессознательными движениями. В женском арсенале обольщения есть много невербальных средств, и для этого используют манипуляции на три основных типа восприятия: визуальный ( демонстрация своих частей тела или элементов одежды), аудиальный( голосовые тона) или кинестетический ( чувства, прикосновения). Вот несколько из них: Игра глазами: отведение глаз в сторону и вниз, (благопристойная и застенчивая , медленное поднимание век – эффект «тяжелых» ресниц, томный взгляд, повторяющиеся искоса брошенные взгляды – открытая демонстрация более близкого знакомства. Мужчинам, прежде чем интерпретировать такие сигналы в свой адрес, стоит убедиться, нет ли другого претендента за спиной. Улыбка – одно из главных оружий женщины в искусстве обольщения. Улыбка - это приглашение к контакту: «ты мне приятен, при виде тебя я радуюсь». Громкий смех, хихиканье, реагирование на все, как дурочка или маленькая девочка говорят: «Я так нуждаюсь в твоей мужской силе, я совсем маленькая, возьми и защити меня». В этой ситуации для мужчины главное понять это соблазн, или типичное поведение этой девушки. Игра с украшениями, пуговицами на одежде, поглаживание ножки бокала, покачивание туфелькой – все это как бы намекает: «Подойди поближе, присмотрись к деталям, я хочу более близкого контакта с тобой». Показ подмышек, когда девушка откидывается назад, изображает расслабленность, обнажая подмышки. Это очень сильный, кричащий жест, говорящий: « Тебе я покажу свои тайные недоступные места. Тебя я позволю многое». Женщине следует быть поосторожнее с подобным жестом, если она не планирует ничего кроме легкого флирта. Ненавязчивое приближение - случайные прикосновение, медленное приближение в зону ближе 40 см от лица – это ожидание ответной реакции. Не стоит интерпретировать подобные жесты, как соблазн, в транспортных средствах и местах массового скопления людей. Игра с волосами. Длинные волосы символ женственности, игра с ними говорит: «Могу дать тебе то, чего у тебя нет» Накручивание волос не палец в совмещении с взглядами – признак настойчивого сексуального внимания. Ладонь-флюгер. Если женщина смотрит на мужчину, положив подбородок на пальцы, и ладонь слегка повернута к нему - значит, она готова на многое. Мужчине надо иметь в виду: пока будете думать, она может перевернуть ладонь. Кулак, в этой позе, свидетельствует о обратном. Игра с голосом – тихий, низкий, томный голос очень сексуальный, в отличии от высокого, писклявого. Плавный переход на шепот включает в соблазнительную игру: « У меня есть тайна или загадка, я тебе ее открою». Демонстрация ног, постоянная смена положения тела, поглаживание шеи, покусывание губ, пальцев, поглаживание плеча при поправлении бретельки, поглаживания бедра, коррекция макияжа все эти манипуляции являются невербальными жестами обольщения. Знание и понимания значений многих бессознательных женских движений важны не только для соблазнения, но и возможности обезопасить себя от нежелательных знакомств. Явно не стоит говорить своим телом «Я хочу тебя», мужчине, с которым нет желания знакомиться или вступать в интимные взаимоотношения. Мужчинам же не стоит подходить буквально к интерпретации каждого женского жеста, иногда они могут быть считаны неверно или посланы не вам.
|
05.05.2014 - 05.05.2014 | |
Міфи та реальність Змалку Попелюшка, Білосніжка , Спляча красуня закладають дівчачі мрії про казкове весілля з Принцом: вродливим, багатим, розумним… Тому більшість дорослих дівчат, жінок мріють відчути себе в ролі Принцеси, а для цього, звісно, потрібен Принц. Як знайти його в реальному житті і чи потрібно? Основні критерії, згідно соціальних опитувань, по яких жінки оцінюють типового нареченого ( свого ідеального принца): багатство, краса, розум, спільні інтереси. Та в цих критеріях багато підводних каменів та міфів. Розглянемо, чому багатий, красивий та розумний не такий вже й Принц. 1.Принц з сім”ї заможної. Не секрет, що багато жінок полюють за статусними , багатими чоловіками на гарних авто та закордонними капіталами. Та мало хто з них знає, що більшість чоловіків-мільйонерів мають підвищену здатність до агресії, особливу жорстокість та відсутність співчуття по відношенню до оточуючих, схильністю до зрад (часто пов’язана з природньо високим рівнем тестостерону).Отож, іноді за великі гроші можна придбати не лише діаманти, а й золоту клітку ( в кращому випадку). З іншого боку, чоловіча цілеспрямованість та вміння досягати поставлених цілей чи не найперша риса сексуального приваблення для жінки. І ось чому: причина зовсім не в корисливості жінок , а в їх біології: для того, щоб вижити багато років назад в важких первісних умовах жінка вибирала собі більш сильнішого чоловіка –лідера, бо саме він міг забезпечити майбутнє покоління. В умовах сьогодення чоловіча сила позиціонується в бізнес - досягненнях , можливості добиватися успіху. Отже, шукайте свій комфортний баланс між уже багатим і поки що перспективним Принцом. 2. Принц красунчик. Гарне обличчя приваблює, та не має довгострокової цінності, як по причині вікових змін, так і швидкого звикання. Крім того, якщо зовнішня краса не буде підживлюватись внутрішньою, вона взагалі не матиме значення уже на початку стосунків. Іноді, за не привабливим, на перший погляд, обличчям, можна розгледіти цілий світ. А причина закоханості в красунчиків теж біологічна – підсвідоме зчитування «гарної» генетики для наступних поколінь. Та не слід забувати, що виховання дитини та її психологічний комфорт має набагато істотніше значення, ніж генетичне коріння. 3.Принц розумний. Звичайно тут важлива об’єктивність, бо іноді ерудованість в нав’язливій формі може більше лякати ніж приваблювати, а постійні зауваження «розумників» часто сприймаються як критика і приниження. Для комфортних стосунків бажано, щоб в парі інтелектуальній розвиток обох був приблизно на одному рівні. З іншого боку, в розумників є значна перевага. Учені знайшли співвідношення між високим інтелектуальнім рівнем чоловіка і подружніми зрадами. Розумні чоловіки – менше схильні до полігамії, не через відмову від спадкового природного потягу, а в результаті вміння виразніше за інших бачити сексуальну винятковість своєї партнерки та цінувати вірність, ( для жінок такого взаємозв’язку не виявлено). 4.Спільні інтереси. Це важливий критерій, по якому ми часто вибираємо коло спілкування, друзів, партнерів. Та й тут є свої нюанси. Часто трапляється так, що в період закоханості ( «рожевих окуляр») ми бачимо в іншому лише спільність із собою: «Він слухає ту ж саму музику, читає ті ж самі книжки, у нього родимка на щоці, як у мене, тощо»… За пошуком спільності, немов за ширмою, ми не помічаємо цілісність людини, все те, що не подібне до нас. І чим вища ця ширма, тим сильніші розчарування перших років подружнього життя: « Ти змінився, ти раніше був іншою людиною, я не за такого виходила заміж»… Тут важливо пам’ятати, що у вашого Принца є багато відмінностей від Вас. Він по іншому думає, по іншому, чи про інше мріє; і читаючи одну й ту саму книгу, ви сприйматимете її по різному. Іноді протилежності більш привабливі, люди можуть бути різні – але рідні. Прийняти іншу людину такою як вона є - це найвищий пілотаж стосунків. Для кожної дівчини чи жінки є свій Принц, для кожної він єдиний і особливий. А хто ще не зустрів такого, шукайте за наступними критеріями: взаєморозуміння, підтримка, доброта, уміння пробачати, почуття гумору, довіри та кохання. І якщо зараз поряд із Вами саме така людина – не сумнівайтесь – він ваш Принц. Сімейний психолог |
29.04.2014 - 29.04.2014 | |
6 причин втрати романтики в парі після народження маленького чуда Перш за все, сама поява маленької дитини в сім'ї - це тест на міцність відносин, так як малюк вимагає значних змін організації в уже звичному житті. На скільки зможуть впоратися з такою кризою молоді люди, залежить від багатьох факторів. Перш за все, від уміння чути і розуміти один одного, поважати бажання і приймати невдачі, спільно йти на компроміси. А також - бажання мати цю дитину і розуміння своєї відповідальності.
Вас врятує щирість. Це важлива запорука успіху в будь-яких періодах стосунків у парі. Не звинувачуйте один одного, а правдиво говоріть про те, що Вас хвилює. Не нападайте на іншого з претензіями, а почуйте його біль, і прийдіть на допомогу. Навчіться приймати і цінувати все те, хороше, що робить ваша рідна людина. Обов’язково практикуйте романтичні побачення, користуйтеся допомогою нянь, бабусь. Не ростіть татову донечку чи маминого синочка. Як тільки ваша дитина почне підростати, її можна залишати на вихідні вдома з нянею. Хоча б один раз на місяць влаштовуйте вечір - побачення тільки для двох. |
24.04.2013 - 24.04.2013 | |
5 речей, які необхідно знати, перш ніж звертатися до психолога Всі ми, живі люди хоча б раз у житті стикалися з необхідністю отримати психологічну допомогу, підтримку, консультацію. Бувають моменти в житті, коли здається, що ніхто з оточуючих тебе не розуміє. Що ти наче в безодні своїх власних проблем і немає виходу з цієї життєвої петлі. Як далі рухатися, що робити? ... У нашій культурі замість звернення до психологів заведено приходити за допомогою до друзів або заливати проблеми алкоголем. Нерідко можна почути "Що я псих, чи що, щоб по психологам ходити?"
Користуючись своєю інтуїцією спробуйте зосередитись на почуттях при першій зустрічі з обраним психологом чи психотерапевтом. Якщо Вам буде не комфортно у цих стосунках, вам не подобаються умови до яких вас схиляють чи просто з тих чи інших причин виникає неприязнь до психолога – скоріше за все , Вам не вдалося встановити першого контакту, і у майбутньому буде важко розкритися, довіритись саме цьому спеціалісту. Це ні в якому випадку не говорить про не професійність такого фахівця, - психолог звичайна людина, зі своїми зовнішніми та внутрішніми проявами, - це просто не Ваш психолог. Шукайте такого фахівця, з яким особисто ви будете почувати себе комфортно. Слід пам'ятати, що, вибираючи психолога чи психотерапевта, потрібно вибирати не школу, не методику, а саме уважну, чуйну людину.
5. Не чекайте від роботи з психологом швидких чудодійних змін. Ви жили зі своїми проблемами досить довгий час, а за кілька консультацій змінити світ своїх стереотипів чи усвідомити захисні позиції досить важко. Хоча, вже можливість висловитись, відкрити свій біль, не боячись осуду – це не аби яка цінність емоційної підтримки, яку можна відчути вже з перших зустрічей. Також зауважте, що у психолога не існує чарівних паличок чи секретних порад, що самостійно змінюють ваше життя. Без ваших особистісних старань - результат вас не задовольнить. |
09.04.2013 - 09.04.2013 |