СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ СОЇ

Спосіб підвищення врожайності сої, що включає передпосівну обробку насіння, який відрізняється тим, що обробку здійснюють комбінацією метаболічно активних речовин у співвідношенні компонентів, у мас. %: вітамін Ε - 0,1; метіонін - 33,3; параоксибензойна кислота - 33,3; MgSO4 - 33,3, впродовж 2 годин.

Корисна модель належить до галузі сільського господарства, а саме до способів підвищення врожайності шляхом передпосівної обробки насіння і може застосовуватися в рослинництві зернобобових культур. Найбільш близьким аналогом є відома технологія вирощування зернобобових культур, зокрема спосіб ефективної передпосівної обробки насіння сої, коли проводять передпосівну обробку насіння протруйником Вітавакс 200 ФФ (2,5 л/т) у поєднані з бактеріальним препаратом Оптімайз (2,8 л/т) та комплексним добривом ТЕНСО Коктейль (0,1 кг/т). Також, застосовують два позакореневі підживлення у фазах бутонізації та утворення зелених бобів ультраконцентрованим добривом Кропмакс (0,5 л/га). [1]. Запропонована корисна модель має спільні ознаки з найбільш близьким аналогом, зокрема в тому, що включає передпосівну обробку насіння сої, що є важливою складовою у ефективній технології вирощування зернобобових культур. Недоліком цього способу є використання у технології вирощування сої препаратів хімічного походження, які негативно впливають на мікробіоту ґрунтових агроекосистем і підвищують рівень пестицидного навантаження на довкілля. Задачею корисної моделі є створити новий, екологічно безпечний та ефективний метод передпосівної обробки насіння зернобобових культур із застосуванням препаратів на основі природних речовин, що дозволить забезпечити максимальну продуктивність сої. Відмінними ознаками запропонованого способу є те що, для підвищення врожайності сої, здійснюється лише передпосівна обробка насіння комбінацією метаболічно активних речовин протягом 2 годин. Поставлена задача вирішується тим, що за способом підвищення врожайності сої, що включає передпосівну обробку насіння, згідно з корисною моделлю, обробку здійснюють комбінацією метаболічно активних речовин у співвідношенні компонентів, у мас. %: вітамін Ε - 0,1; метіонін - 33,3; параоксибензойна кислота - 33,3; MgSO4 - 33,3, впродовж 2 годин. Польові дослідження проводили на території навчально-дослідної агробіостанції Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (м. Ніжин, Чернігівська область) впродовж 2023-2024 pp. Клімат району досліджень - помірно-континентальний, з досить теплим літом, порівняно м'якою зимою та достатньою зволоженістю. Ґрунтовий покрив дослідного поля - чорнозем опідзолений, малогумусний. За профільною структурою він відзначається відносною однорідністю гранулометричного складу та валового хімічного складу, а також значним вмістом поживних речовин у гумусовому горизонті. В орному шарі ґрунту вміст гумусу становить 3,5 %, ступінь насичення основами - 90,8-91,1 %, середовище ґрунтового розчину слабокисле (рН 6,0-6,3). Гідролітична кислотність дорівнює 2,42 мг-екв./100 г ґрунту. Кількість рухомих форм фосфору складає 118 мг/кг, обмінного калію - 99 мг/кг (за Чириковим - підвищений рівень забезпечення), а вміст нітрогену - 64 мг/кг (за Корнфілдом - середній рівень забезпеченості). Потреби у внесенні мінеральних добрив не було. У дослідженнях використовували насіння сої сорту Азимут. Це середньоранній сорт, зареєстрований у Державному реєстрі сортів рослин України у 2019 році. Він відзначається відносно низькорослими рослинами (висотою близько 70-80 см), стійкістю до вилягання та обсипання. Сорт виведений Інститутом кормів та сільського господарства Поділля НААН. Обробка насіння сої включала: 1. Контроль - насіння, яке обробляють дистильованою водою. 2. Насіння, обробляють комбінацією метаболічно активних речовин: вітамін Ε + метіонін + параоксибензойна кислота + MgSО4 у співвідношенні компонентів, у мас. %: вітамін Ε - 0,1; метіонін - 33,3; параоксибензойна кислота - 33,3; MgSО4 - 33,3, - EMПMg, впродовж 2 годин. При проведенні досліджень використовували методики авторів [2-3]. З'ясовано, що передпосівна обробка насіння має значний вплив на роботу фотосинтетичного апарату на всіх досліджених фазах росту і розвитку сої (табл. 1). Таблиця 1Площа листкового апарату і вміст суми хлорофілів а і b у тканинах листків сої сорту Азимут за передпосівної обробки насіння комбінацією метаболічно активних сполук (середнє за 2023-2024 pp.)ВаріантПлоща листкового апаратуВміст суми хлорофілів а і bсм2% до контролюмг/г сирої маси%до контролюФаза одного-трьох трійчастих листківКонтроль109,7±5,9100,019,74±0,33100,0EMПMg162,6±10,4*148,229,05±0,97149,4Фаза цвітінняКонтроль3655,1±167,4100,0132,69±3,97100,0EMПMg5239,0±196,6*143,3181,05±9,08*136,4Примітка. * - різниця достовірна порівняно з контролем (рП0,05) Передпосівна обробка насіння сої комбінацією EMПMg у фазах одного-трьох трійчастих листків та цвітіння сприяє збільшенню площі листкового апарату до 162,6 см2 та 5239,0 см2, що на 48,2 % та 43,3 % перевищує показники контролю. Хлорофіли а і b є основними пігментами, що забезпечують поглинання сонячного світла під час фотосинтезу. Вони відіграють важливу роль у формуванні структури фотосинтетичного апарату та синтезі органічних сполук. Передпосівна обробка насіння сої комбінацією EMПMg призводить до збільшення вмісту суми хлорофілів а і b до 29,05 мг/г сирої маси у фазі одного-трьох трійчастих листків та до 181,05 мг/г сирої маси у фазі цвітіння, перевищуючи показники контролю на 49,4 % та 36,4 %, відповідно. Основним критерієм ефективності досліджуваних елементів технології вирощування сільськогосподарських культур є їх урожайність. Близько 90-95 % врожаю формується в листках завдяки фотосинтетичним процесам, які залежать від біологічних особливостей культури, сорту, віку рослин і умов навколишнього середовища [4]. На думку аграрних науковців, важливим фактором забезпечення високої врожайності зернобобових культур є система мінерального живлення. Отримати значний урожай можливо лише за умови повного задоволення потреб рослин в елементах живлення. Урожайність сої за передпосівної обробки насіння комбінацією речовин EMПMg становить 3,5 т/га, що перевищує контрольний показник на 40,0 % (табл. 2). Таблиця 2Урожайність сої за передпосівної обробки насіння комбінацією метаболічно активних сполук (середнє за 2023-2024 pp.)ВаріантУрожайність соїт/га% до контролюКонтроль2,5±0,27100,0EMПMg3,5±0,56*140,0Примітка. * - різниця достовірна порівняно з контролем (рі0,05) Таким чином, використання EMПMg для передпосівної обробки насіння стимулює роботу фотосинтетичного апарату сої протягом періоду вегетації та підвищує урожайність зазначеної культури на 40,0 % відповідно. Перелік посилань 1. Спосіб підвищення продуктивності сої: пат. №108435 Україна: МПК (2015.01), А01С 1/00, А01С 21/00, C12R 1/41 (2006.01); заявл. 05.12.2013; опубл. 27.04.2015, Бюл. № 8. 4 с. 2. Єщенко В.О., Копитко П.Г., Костогриз П.В., Опришко В.П. Основи наукових досліджень в агрономії: підручник / За ред. В.О. Єщенка. Вінниця: ПП "ТД "Едельвейс і К", 2014. 332 с. 3. Грицаєнко З.М., Грицаєнко А.О., Карпенко В.П. Методи біологічних та агрономічних досліджень рослин і ґрунтів. Київ: ЗАТ "Нічлава", 2003. 320 с. 4. Стасик О.О., Кірізій Д.А., Прядкіна Г.О. Фотосинтез і продуктивність: основні наукові досягнення та інноваційні розробки. Фізіологія рослин і генетика. 2021, том 53, № 2, С. 160-184.