СПОСІБ ПОТЕНЦІОМЕТРИЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ТОЛФЕНАМОВОЇ КИСЛОТИ

Спосіб визначення толфенамової кислоти, що включає розробку пластифікованої полівінілхлоридної мембрани іон-селективного електрода для визначення толфенамової кислоти, містить електродоактивну речовину та пластифікатор, як електродоактивну речовину мембрани використано іонний асоціат толфенамат кристалічного фіолетового та як пластифікатор - трикрезилфосфат.

Корисна модель належить до аналітичної хімії, а саме до способу потенціометричного визначення толфенамової кислоти в багатокомпонентних водних розчинах і може знайти застосування при визначенні толфенамової кислоти в лікарських формах, фізіологічних і технологічних розчинах. Толфенамова кислота – представник класу нестероїдних протизапальних препаратів (НПВС). Використовують для лікування симптомів мігрені. На даний час у науковій та патентній літературі не існує відомостей щодо потенціометричних методів визначення меклофенової кислоти. Але розробка нових препаратів на основі толфенамової кислоти, які широко використовуються в медицині потребують експресних способів його визначення. Задачею корисної моделі є розробка потенціометричного методу визначення толфенамової кислоти. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб визначення толфенамової кислоти включає розробку пластифікованої полівінілхлоридної мембрани іон-селективного електрода для визначення толфенамової кислоти, що містить електродоактивну речовину (ЕАР) та пластифікатор, як електродоактивну речовину мембрани використано іонний асоціат толфенамат кристалічного фіолетового та як пластифікатор - трикрезилфосфат. Крім цього, пластифіковану полівінілхлоридну мембрану виготовляють при такому співвідношенні компонентів, %:полівінілхлорид 25-35трикрезилфосфат 58-69електродоактивна речовина 3-7. Як вихідні компоненти для отримання електродоактивної речовини використовують 0,01 моль/л розчини толфенамової кислоти та кристалічного фіолетового. Готують електродоактивну речовину таким чином: до розчину толфенамової кислоти добавляють надлишок кристалічного фіолетового та перемішують скляною паличкою. Осад, що утворився, фільтрують, промивають дистильованою водою, і висушують до повітряно-сухого стану. Приклад 1. Синтез мембран з різними пластифікаторами проводили за наступною методикою: на електронних аналітичних вагах зважували 0,075 г порошкоподібного полівінілхлориду (ПВХ), певну кількість ЕАР, ретельно перемішували та додавали відповідний об'єм пластифікатора (дибутилфталат (ДБФ), діоктилфталат (ДОФ), динонілфталат (ДНФ), трикрезилфосфат (ДБС) або трикрезилфосфат (ТКФ)); до утвореної суміші додавали тетрагідрофуран (ТГФ); перемішували. Одержаний розчин виливали у скляне кільце, закріплене на склі; висушували. З одержаних плівок різцем для гумових пробок вирізували диски Ø 0,5см і приклеювали до торця полівінілхлоридної трубки. Як видно з таблиці 1 кращі характеристики мають мембрани пластифіковані трикрезилфосфатом. Приклад 2. Синтез мембран з різним вмістом трикрезилфосфату проводили за наступною методикою: на електронних аналітичних вагах зважували 0,075 г порошкоподібного полівінілхлориду (ПВХ), певну кількість ЕАР, ретельно перемішували та додавали певний об'єм трикрезилфосфату, до утвореної суміші додавали тетрагідрофуран (ТГФ), перемішували до гомогенної системи. Одержаний розчин виливали у скляне кільце, закріплене на склі; висушували. З одержаних плівок різцем для гумових пробок вирізували диски діаметром 0,5см і приклеювали їх до торця полівінілхлоридної трубки. Результати подані у таблиці 1. Як видно з таблиці 2 кращі характеристики мають мембрани із вмістом 65 % трикрезилфосфату. Таким чином, за допомогою мембрани з вмістом 65 % трикрезилфосфату проводять визначення толфенамат-іонів в межах 6∙10-5-5∙10-2 моль/л. Запропонований спосіб визначення толфенамової кислоти включає використання як електродоактивної речовини іонного асоціату толфенамату кристалічного фіолетового і дозволяє проводити його експресне визначення в лікарських формах, фізіологічних і технологічних розчинах. Таблиця 1Вплив кількості доданого пластифікатора на характеристики досліджених електродівПластифікаторНижня межа визначення, моль/лЛінійність електродної функції, моль/лS, мВ/рСДБС1∙10-52∙10-5-1∙10-251ДНФ1∙10-55∙10-5-1∙10-235ДОФ1∙10-55∙10-5-1∙10-242ДБФ1∙10-55∙10-5-1∙10-253ТКФ8∙10-51∙10-5-1∙10-255 Таблиця 2Вплив кількості доданого пластифікатора на характеристики досліджених електродівВміст трикрезилфосфату, %Нижня межа визначення, моль/лЛінійність електродної функції, моль/лS, мВ/рС451∙10-52∙10-5-1∙10-243551∙10-52∙10-5-110-252608∙10-62∙10-5-1∙10-253658∙10-62∙10-5-1∙10-256709∙10-62∙10-5-1∙10-256