СПОСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ВІВСА В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Спосіб удосконалення технології вирощування вівса в умовах Лісостепу України, який включає основний і передпосівний обробітки ґрунту, внесення мінеральних добрив, сівбу та збирання врожаю, який відрізняється тим, що заорюють побічну продукцію попередника соломи сої під основний обробіток, перед сівбою протруюють насіння препаратом на основі діючих речовин: карбоксин, 200 г/л, + тирам, 200 г/л, - 2,5 л/т, обробляють насіння органічним добривом зі стимулюючим ефектом на основі гумітів, яке містить, %: N - 0,30, Р2О5 - 0,30, K2О - 0,05, Μn - 10,6-16,0, Mo - 0,20-0,30, Zn - 0,77-1,20, Сu - 0,45-0,70, Со - 0,53-0,80, В - 0,45-0,70, а також сапрофітні мікроорганізми природної органічної сировини - 1,5 л/т, вносять Р30K30 під основний обробіток ґрунту, вносять N30 перед сівбою та N30 - на IV етапі органогенезу рослин; обприскують посіви за потреби гербіцидом на основі діючої речовини МЦПА у формі диметиламінної солі, 637,7 г/л, - 1 л/га, інсектицидом на основі діючих речовин: бета-цифлутрин, 12,5 г/л, + імідаклоприд, 100 г/л, - 0,5 л/г, фунгіцидом на основі діючих речовин: тебуконазол, 167 г/л, + триадименол, 43 г/л, + спіроксамін, 250 г/л, - 0,6 л/га.

Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Рівень забезпеченості України зерном продовольчого і фуражного призначення пов'язаний з обсягом його виробництва. Основним шляхом збільшення валових зборів продовольчого і фуражного зерна є підвищення врожайності зернових культур. Це можливо досягти за рахунок впровадження у виробництво високопродуктивних сортів нового покоління, освоєння ресурсоощадних технологій вирощування, більш раціонального використання біокліматичного потенціалу і зональних природно-кліматичних умов, стосовно вирощування окремих зернових культур. Однією з культур, зерно якої має цінні харчові і фуражні властивості, є овес. Овес - один із найбільш поширених хлібних злаків у світі, він відомий не лише як кормова, а й як продовольча культура. Його зерно є важливою сировиною для виготовлення різноманітних видів круп, таких як неподрібнена, різана, плющена, шліфована, а також для вівсяних пластівців, борошна, толокна, кондитерських виробів, а також продуктів дитячого та дієтичного харчування. У поєднанні з іншими злаками чи картоплею, зерно вівса використовують для виробництва спирту, а також як замінник кави. Така універсальність вівса та продуктів його переробки для кормових та харчових цілей зумовлена особливостями біохімічного складу його зерна. У зв'язку з цим актуальним є питання розробки нових і вдосконалення існуючих технологій вирощування вівса, які спроможні забезпечити високі та стабільні врожаї зерна. На сьогодні відомий спосіб вирощування вівса на чорноземах південних Степу України [патент на корисну модель № 42930 від 27.07.2009 p.], який включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, внесення мінеральних добрив, сівбу та збирання врожаю, згідно з яким добрива вносять у кількості N90P60.·За відомим способом отримали врожайність зерна вівса на рівні 2,27 т/га. Недоліком способу є низькі показники врожайності вівса при вирощуванні за запропонованої технології. В основу корисної моделі поставлено задачу визначення оптимального поєднання елементів технології вирощування з метою отримання високого врожаю зерна вівса в умовах Лісостепу України. Поставлена задача вирішується тим, що в способі удосконалення технології вирощування вівса в умовах Лісостепу України, який включає основний і передпосівний обробітки ґрунту, внесення мінеральних добрив, сівбу та збирання врожаю, згідно з корисною моделлю, заорюють побічну продукцію попередника соломи сої під основний обробіток, перед сівбою протруюють насіння препаратом на основі діючих речовин - карбоксин, 200 г/л, + тирам, 200 г/л, - 2,5 л/т, обробляють насіння органічним добривом зі стимулюючим ефектом на основі гумітів, яке містить, %: N - 0,30, Р2О5 - 0,30, K2О - 0,05, Μn - 10,6-16,0, Mo - 0,20-0,30, Zn - 0,77-1,20, Сu - 0,45-0,70, Со - 0,53-0,80, В - 0,45-0,70, а також сапрофітні мікроорганізми природної органічної сировини - 1,5 л/т, вносять Р30K30 під основний обробіток ґрунту, вносять N30 перед сівбою та N30 на IV етапі органогенезу рослин; обприскують посіви за потреби гербіцидом на основі діючої речовини МЦПА у формі диметиламінної солі, 637,7 г/л, - 1 л/га, інсектицидом на основі діючих речовин - бета-цифлутрин, 12,5 г/л, + імідаклоприд, 100 г/л, - 0,5 л/г, фунгіцидом на основі діючих речовин – тебуконазол, 167 г/л, + триадименол, 43 г/л, + спіроксамін, 250 г/л, - 0,6 л/га [https://agroricheza.com.ua/ru/catalog/sredstva-zaschity-rastenii/fungicidy/falkon-460-es-ke.htm]. Польові досліди проводили впродовж 2022-2024 pp. в стаціонарному досліді відділу адаптивних інтенсивних технологій зернових колосових культур ННЦ "ІЗ НААН". Ефективність технологічних прийомів вивчали за вирощування сорту вівса Зубр, після попередника - соя, на темно-сірому опідзоленому великопилувато-легкосуглинковому ґрунті з дуже низькою забезпеченістю азотом, середньою - калієм і підвищеною - фосфором. Агротехніка вирощування застосовувалась загальноприйнята для зони вирощування. У досліді вивчали застосування добрив на фоні заорювання побічної продукції попередника (ППП) - соломи сої. Перший варіант контрольний, на ньому заорювали лише побічну продукцію попередника. Другий варіант окрім ППП передбачав внесення азот, фосфор і калій в дозі по 30 кг/га. Наступний варіант передбачав внесення N60P30K30, але азотні добрива вносили роздрібно в два прийоми: 30 кг/га перед посівом і 30 кг/га на IV етапі органогенезу рослин за Куперман [1]. При цьому дослідження проводили із застосуванням двох систем догляду за посівами (див. таблицю). За першої (І) здійснювали протруєння насіння Вітаваксом 200 ФФ - 2,5 л/т та обприскували посіви гербіцидом Агрітокс - 1 л/га. За другої (II) додатково до прийомів, зазначених у першій системі захисту, обробляли насіння органічним добривом зі стимулюючим ефектом Біо-гель - 1,5 л/т зерна і проводили обприскування вівса інсектицидом Коннект - 0,5 л/га, та фунгіцидом - Фалькон - 0,6 л/га. Таблиця Урожайність вівса залежно від елементів технології вирощування (середнє за 2022-2024 pp.) Удобрення Урожайність зерна, т/га Приріст врожаю, т/гаІ*II**ІIIПобічна продукція попередника (ППП) - контроль3,213,48--ΠΠΠ + Ρ30Κ30Ν304,094,530,881,05ΠΠΠ + Ρ30Κ30Ν30 + Ν30(IV)5,065,511,852,03 І* Мінімальна системи захисту II** Інтегрована системи захисту За рахунок лише заорювання побічної продукції попередника (контроль), у середньому за 2022-2024 pp. рівень урожайності вівса склав 3,21-3,48 т/га залежно від системи захисту. Внесення добрив у дозі P30K30N30 на фоні мінімальної системи захисту забезпечило урожайність вівса на рівні 4,09 т/га, при цьому за рахунок застосування інтегрованої системи захисту на цьому варіанті удобрення врожайність зерна зросла на 0,44 т/га. Приріст до контролю склав 0,88-1,05 т/га залежно від системи захисту. Найвищий рівень врожайності вівса - 5,51 т/га забезпечила технологія, яка включала внесення мінеральних добрив у дозі Р30K30 під основний обробіток ґрунту та роздрібнене - азотних добрив: N30 перед сівбою та N30 на IV етапі органогенезу рослин на фоні заробляння побічної продукції попередника і застосування інтегрованої системи. Приріст відносно контролю за цієї технології вирощування склав 2,03 т/га. Розрахунок економічної ефективності застосування запропонованих варіантів удобрення і систем захисту за цінами 2024 р. (грудень) показав, що найбільший чистий прибуток у сумі 19580 грн/га та рентабельність на рівні 90 % у досліді забезпечила технологія, яку запропоновано корисною моделлю. Джерело інформації: 1. Куперман, Ф. М. Морфофизиология растений. / Ф. М. Куперман. - М.: Высшая школа, 1984. - 240 с.