СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ПЛОДЮЧОСТІ ЛЮЦЕРНОВОЇ БДЖОЛИ-ЛИСТОРІЗА

Спосіб підвищення плодючості люцернової бджоли-листоріза, який відрізняється тим, що розведення частини популяції бджіл-листорізів проводять на насінниках рослин з якісним і збалансованим хімічним складом пилку окремо від насінників люцерни.

Корисна модель належить до галузі сільського господарства, а саме рослинництва, і може використовуватися для підвищення чисельності популяцій люцернової бджоли-листоріза, що штучно розводиться для запилення насіннєвої люцерни. Традиційна технологія застосування люцернової бджоли-листоріза включає одночасне використання бджіл на запиленні квітів насіннєвої люцерни та отриманні коконів бджіл нового покоління [1, 2, 5]. Недоліком цієї технології є те, що ефективність розведення бджоли-листоріза є дуже низькою, і через кілька поколінь (3-4) чисельність популяції знижується до критично низького рівня, що потребує закупівлі нових партій бджіл [3, 4, 5]. Як показали численні дослідження, основною причиною низького коефіцієнта розмноження є недостатня кількість незамінних амінокислот і деяких інших речовин у пилку люцерни, що призводить до зниження кількості повноцінно сформованих яєць бджіл, в тому числі і люцернової бджоли-листоріза [3, 4, 5]. В джерелах інформації способу підвищення плодючості люцернової бджоли-листоріза [megachile rotundata: hymenoptera, apoidea] в умовах її штучного розведення з аналогічними ознаками авторами не виявлено. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб підвищення коефіцієнта розмноження люцернової бджоли-листоріза, який одночасно дозволив стабільно отримувати високу плодючість бджіл, високу врожайність насіннєвої люцерни та додаткової кормової культури. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб підвищення плодючості люцернової бджоли-листоріза, а саме розведення частини популяції бджіл-листорізів проводять на насінниках рослин з якісним і збалансованим хімічним складом пилку окремо від насінників люцерни. Дослідження проведені на насіннєвих посівах люцерни та еспарцету в АОЗТ "Агро-Союз" у 2004-2012 pp. Вага завезених з Канади коконів бджоли-листоріза дорівнювала 100 кг. Вага коконів та коефіцієнт розмноження люцернової бджоли-листоріза по роках дослідження за використання способу розмноження частини популяції на насінниках еспарцету наведені в табл. 1. Таблиця 1Вага коконів та коефіцієнт розмноження (люцерна + еспарцет) люцернової бджоли-листоріза (2004-2012 pp.)Рік200420052006200720082009201020112012СереднєВага коконів, кг170,0134,0203,0123,0153,0166,0189,0101,296,5148,4Коефіцієнт розмноження1,70,791,510,61,241.081,140,530,951,06 З наведених в таблиці 1 даних видно, що за 9 років розмноження частини популяції бджіл-листорізів на насінниках еспарцету, загальна кількість коконів зросла, середній коефіцієнт розмноження бджіл становить 1,06, вага коконів 148,4 кг, що майже на 50 % перевищує кількість завезених коконів. Результати впливу пилку кормової культури на показники плодючості наведені у табл. 2. Таблиця 2Вплив живлення личинок бджоли-листоріза пилком люцерни та еспарцету на показники плодючості (2004-2012 pp.)Варіанти дослідуВихід живихбджіл, %Коефіцієнт розмноженняСпіввідношення самка:самецьВихід самок з 1 кг коконівПилок люцерни86,21,11:3,52000,0Пилок еспарцету98,31,71: 1,63850,0 З даних таблиці 2 видно, що при виставленні частини популяції бджіл-листорізів на квітучому еспарцеті і, відповідно, живленні личинок його пилком, підвищуються основні показники якості розведення бджіл: 1. На 12,1 % зростає кількість живих бджіл-листорізів, що при вазі партії коконів у 100 кг дорівнює додатково 121 тисячі коконів, достатніх для повного запилення 5…10 га насіннєвої люцерни; 2. Більше ніж у 1,5 разу зростає коефіцієнт розмноження, що дозволяє не тільки зберегти популяцію бджоли-листоріза, но і збільшити її чисельність; 3. Майже у 2 рази підвищується вихід самок бджіл-листорізів, які і запилюють насіннєву люцерну; Отже, використання корисної моделі при розведенні люцернової бджоли-листоріза для запилення насіннєвої люцерни дозволяє не тільки зберегти популяцію бджіл на початковому рівні, і наростити їх чисельність для запилення більшої площі насінників. Джерела інформації: 1. Песенко Ю. А. Люцерновая пчела-листорез Megachile rotundata и ее разведениедля опыления люцерны. 1982. - 136 с. 2. Песенко Ю. Α., Радченко В. Г. Использование пчел (Hymenoptera, Apoidea) для опыления люцерны: система мер, методы оценки численности и эффективности опылителей. Энтомол. обозрение. 1992. Т. 71. № 2. - 251-265. 3. Motter M. Alfalfa seed pollination in San Joaquic Valley, California, USA. Ibid, 1981.62. №3. Pp. 111-114. 4. Бондарчук Л. И., Пилипчук Т. В. Полноценность корма личинок Megachile rotundata (Hymenoptera, Apoidea) - один из факторов ее успешного развития. Матер. X съезда ВЭО. (11-15.09.1989 г.). 1992. - С. 20-21. 5. Filatov, Μ. О., Lezhenina, I. P., Meshkova, V. L., Polchaninova, N. Yu., Stankevych, S. V. Solitary bees - pollinators of seed alfalfa in the north-east of Ukraine: current state and use in pollination. The Kharkov Entomological Society Gazette 2023. Vol. XXXI, iss. 1. P. 30-39 DOI: 10.36016/KhESG-2023-31-1-4.