СПОСІБ ОДЕРЖАННЯ КОМПОЗИЦІЇ КВЕРЦЕТИНУ З АНТИБАКТЕРІАЛЬНИМИ ПРЕПАРАТАМИ ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ГРАМНЕГАТИВНИХ ШТАМІВ ЗА ОСОЛОДЧЕНКО

Спосіб одержання композиції кверцетину з антибактеріальними препаратами для зниження резистентності грамнегативних штамів, за яким беруть наважки, г: 0,30 - кверцетину, та 0,44 - доксицикліну, 0,47 - гентаміцину, 0,75 - кларитроміцину, 0,75 - азитроміцину, 0,32 - хлорамфеніколу, 0,22 - орнідазолу, 0,48 - цефепиму, 0,44 - меропенену, 0,30 - флуконазолу, 0,37 - левофлоксацину, переносять наважки у мірну колбу об'ємом 50,00 мл, розчиняють у воді очищеній, доводять до мітки тим самим розчинником, готують 0,01 М розчин у молярному співвідношенні кверцетину та антибактеріального препарату як 1:1.

Корисна модель належить до фармації та медицини і може бути використана при комплексному лікуванні інфекційних захворювань. Боротьба з інфекціями продовжує залишатися одним із пріоритетних задач у галузі біології та охорони здоров'я в усьому світі, і антибактеріальні препарати, які на сьогодні складають одну з найбільш чисельних груп лікарських засобів, посідають провідні позиції у цій боротьбі [1]. На сьогодні антимікробна резистентність є проблемою номер один у всьому світі. Офіційно не опубліковано статистичних даних щодо резистентних штамів бактерій, які були виділені з бойових поранень під час поточного конфлікту в Україні. Однак у період з 2014 по 2020 роки статистика показала, що рівень виявлення мультирезистентних штамів бактерій у бойових пораненнях був значно вищим, ніж у цивільних лікарнях [2]. Крім того, за останніми даними виявлено, що, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae, Acinetobacter baumannii, Klebsiella pneumoniae є домінуючими серед усіх виділених збудників. Серед усіх грамнегативних бактерій, 71,3 % були резистентними до антибіотика карбапенему, який є останньою "лінією захисту" проти резистентних штамів [3]. У березні 2022 року Європейський центр профілактики та контролю захворювань повідомив, що українські біженці з травматичними ранами можуть мати резистентні штами Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae, Acinetobacter baumannii, Klebsiella pneumoniae надав рекомендації щодо виділення ізолятів та проведення скринінгових досліджень [4]. У німецькій клініці у Франкфурті-на-Майні співробітники повідомили про лікування травматичних ран у 103 українських пацієнтів у період з березня по червень 2022 року. Серед усіх госпіталізованих пацієнтів у 17 % були резистентні грамнегативні штами бактерій [5]. Таким чином, у світлі даних про швидке поширення резистентних штамів бактерій необхідний пошук нових способів підвищення чутливості резистентних грамнегативних штамів: Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae, Acinetobacter baumannii, Klebsiella pneumoniae. Кверцетин (3,3,4,5,7-пентагідроксифлавон) - один із широко поширених вторинних метаболітів у царстві рослин. Кверцетин належить до групи флавонолів і вважається фенольною сполукою, що зустрічається у великій кількості в природі. Кверцетин зазвичай присутній у вигляді глікозидів, тобто він знаходиться кон'югованим із залишками цукру. Механізм протимікробної дії кверцетину на сьогоднішній день до кінця не вивчений. Однак останні дослідження показали, що кверцетин може руйнувати бактеріальну мембрану, впливати на внутрішньоклітинні процеси синтезу необхідних білків та пригнічує дезоксирибонуклеїнову кислоту-гіразу (ДНК-гіразу) [6]. Основною причиною резистентності бактерій полягає в мутаціях, які змінюють дію антибіотика за допомогою одного з таких механізмів: - модифікації антимікробної мішені (зниження спорідненості до препарату); - зниження поглинання протимікробних препаратів; - активація механізмів відтоку видалення антибіотика; - глобальні зміни у важливих метаболічних шляхах. Найближчих аналогів не було знайдено. В основу корисної моделі поставлено задачу одержання композиції кверцетину з антибактеріальними препаратами для зниження резистентності штамів грамнегативних, а саме: Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae, Acinetobacter baumannii, Klebsiella pneumoniae. Поставлена задача вирішується в способі одержання композиції кверцетину з доксицикліном, гентамицином, кларитромицином, азитромицином, хлорамфениколом, орнідазолом, цефепимом, меропененом, флуконазолом, левофлоксацином для зниження резистентності штамів Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae, Acinetobacter baumannii, Klebsiella pneumoniae, за яким беруть наважки, г: 0,30 - кверцетину, та 0,44 - доксицикліну, 0,47 - гентаміцину, 0,75 - кларитроміцину, 0,75 - азитроміцину, 0,32 - хлорамфеніколу, 0,22 - орнідазолу, 0,48 - цефепиму, 0,44 - меропенену, 0,30 - флуконазолу, 0,37 - левофлоксацину, переносять наважки у мірну колбу об'ємом 50,00 мл, розчиняють у воді очищеній, доводять до мітки тим самим розчинником, готують 0,01 М розчин у молярному співвідношенні кверцетину та антибактеріального препарату як 1:1. Загалом можна виділити шість основних ферментних структур, які є головними для грамнегативних резистентних штамів Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae, Acinetobacter baumannii, Klebsiella pneumoniae це ДНК-гіраза, дигідрофолатредуктаза (ДГФР), деацетилаза, ацил-гомосериналлактонсинтаза (AHS) LasI, ацил-гомосериналлактонсинтаза (AHS) RhI, дигуанілатциклаза. ДНК-гіраза відповідає за реплікацію клітини бактерії, ДГФР важлива за для утворення фолієвої кислоти, деацетилаза - відповідає за утворення мембрани, AHS LasI та AHS RhI - ферменти, які ключовими у випадку утворення біоплівки, а, в свою чергу, дигуанілатциклаза - інгібує процес клітинної адгезії бактерії. Для повного пригнічення резистентних штамів бактерії потрібно інгібувати усі перераховані ферменти. Корисна модель ілюструється прикладами: Приклад 1 Для теоретичної оцінки антибактеріальної активності кверцетину та доксицикліну, гентаміцину, кларитроміцину, азитроміцину, хлорамфениколу, орнідазолу, цефепиму, меропенену, флуконазолу, левофлоксацину було використано метод молекулярного докінгу. Для проведення цього дослідження було використано комп'ютерну програму Autodock 4.2 MGL Tools. Для дослідження антибактеріальної активності проти грамнегативних штамів було вибрано ферменти: ДНК-гіраза (PDB ID: 1kij), ДГФР (PDB ID: 1rx3), деацетилаза (утворення мембрани) (PDB ID: 3uhm), AHS LasI (PDB ID: 1RO5), AHS RhI (1KZF), дигуанілатциклаза (3BRE) дані структури ферментів були взяті з банку даних білка (БДБ) [7]. За допомогою Computed Atlas for Surface Topography of Proteins [8] були визначені амінокислоти в активному центрі ферменту, відповідні за його інгібування. Для дослідження було взято доксициклін (CID_54671203), гентаміцин (CID_3467), кларитроміцин (CID_84029), азитроміцин (CID_447043), хлорамфеникол (CID_5959), орнідазол (CID_28061), цефепим (CID_5479537), меропенен (CID_441130), (CID_44144393), флуконазол (CID_3365), левофлоксацин (CID_149096) та кверцетин (CID_5280343), 3D-структура даних сполук були взяті з PubChem [9]. Комп'ютерною програмою Autodock 4.2 MGL Tools була використана для оптимізації структури ферментів шляхом видалення води, зайвих атомів, і додавання водневих груп. Потім AutoGrid визначило нативне розташування ліганду для зв'язування з активним центром ферменту шляхом розташування координати сітки (X, Y і Z). Зв'язування ліганду з ферментом проводили шляхом регулювання параметрів генетичного алгоритму (ГА), використовуючи 10 запусків критеріїв ГА. Для оцінки ефективності рівня зв'язування були використані наступні показники Е (Енергія зв'язку, ккал/моль) і IC50, (концентрація речовини, яка інгібує 50 % ферменту, ммоль). У випадку показника Е, чим менше значення, тим краще зв'язок між лігандом і ферментом. Для розуміння рівня селективності інгібування досліджуваних речовин до активних центрів бактеріальних ферментів ми застосували таку класифікацію селективності [11]: IC50<0,001 мМ (висока селективність); 0,05>IC50>0,01 (середньоселективний); IC50>0,05 мМ (низька селективність) [10]. Приклад 2 Вивчали антимікробну активність методом дифузії в агар відносно наступних резистентних штамів: Pseudomonas aeruginosa 18, Enterobacter cloacea 17, Klebsiella pneumoniae 18, Acinetobacter baunanii 150. Ізоляти з клінічних зразків, включаючи аспірат трахеї та бронкоальвеолярний лаваж, були надані Інститутом мікробіології та імунології імені Мечникова НАМН України, Харків. Усі штами зберігають та приймають завідувачем музею сортів - О.Г. Перетятко. Pseudomonas aeruginosa 18, Klebsiella pneumoniae 18, Enterobacter cloaceae 17, Acinetobacter baunanii 150 були прийняті 01 листопада 2022 року. Метод дифузії препарату в агар проводили "колодязями". Визначення активності антибактеріальних препаратів проводили на двох шарах щільного поживного середовища, розлитого в чашки Петрі. У нижньому шарі використали "голодні" не засіяні середовища (агар-агар, води, солі). Нижній шар є підкладкою з 10 мл "голодного агару", на яку строго горизонтально встановлюють 3-6 тонкостінних циліндри з нержавіючої сталі діаметром 8 мм і заввишки 10 мм. Навколо циліндрів заливають верхній шар, що складається з поживного агаризованого середовища, розплавленого і охолодженого до 40 °C, у яке вносили відповідний стандарт добової культури тест-штамів. Заздалегідь, верхній шар добре перемішувався до утворення однорідної маси. Після застигання циліндри стерильним пінцетом витягали і в лунки, що утворилися, поміщали випробовувані препарати. Об'єм середовища для верхнього шару коливався від 14 до 16 мл. Чашки підсушували 30-40 хв при кімнатній температурі і ставили в термостат на 18-24 годин. При оцінці антимікробних та протигрибкових властивостей препаратів застосовували наступні критерії: - відсутність зон затримки росту штамів навколо лунки, а також зони затримки до 10 мм вказує на те, що штами є не чутливими до внесеного в лунку досліджуваного препарату місцевої дії; - зони затримки росту діаметром 10-15 мм вказують на малу чутливість штамів до препарату місцевої дії; - зони затримки росту діаметром 15-25 мм розцінюють, як показник чутливості штамів до препарату місцевої дії; - зони затримки росту, діаметр яких перевищує 25 мм, свідчить про високу чутливість штамів до препарату місцевої дії. Для отримання достовірних даних для здійснення висновку відносно ефективності препаратів було зроблено три незалежних випробовування (число повторів досліджень). Дані випробувань антибактеріальної активності викладені у таблиці 7. Приклад 3 Взяти наважку 0,30 г кверцетину та 0,44 г доксицикліну, 0,47 г гентаміцину, 0,75 кларитроміцину, 0,75 г азитроміцину, 0,32 г хлорамфеніколу, 0,22 г орнідазолу, 0,48 г цефепиму, 0,44 г меропенену, 0,30 г флуконазолу, 0,37 г левофлоксацину, перенести кожну наважку у мірну колбу об'ємом 50,00 мл, розчинити у воді очищеної або у водно-спиртовому розчині, довести до мітки тим самим розчинником, приготувати 0,01 М розчину у молярному співвідношенні кверцетину та антибактеріального препарату як 1:1. Таблиця 1 Результати молекулярного докінгу кверцетину та антибактеріальних препаратів зі структурою ДНК-гірази №ЛігандДНК-гіразаΔGbinda (ккал/моль)Kib(ммоль)Рівень селективності1. Кларитроміцин-11,590,00000001087Високоселективний2. Доксициклін-11,590,0000000032Високоселективний3. Азитроміцин-10,290,00000061435Високоселективний4. Левофлоксацин-8.690,00042853Високоселективний5. Цефепим-8,270,00086Високоселективний6. Флуконазол-7,610,00266Середньоселективний7. Меропенем-7,130,00589Середньоселективний8. Хлорамфенікол-6,380,02114Середньоселективний9. Орнідазол-5.070,19214Низькоселективний10. Кверцетин-5,000,22Низькоселективний11. Гентаміцин-4,081,03Низькоселективний Примітка: a - енергія вільного зв'язку; b - константа інгібування, IC50, ммоль Таблиця 2 Результати молекулярного докінгу кверцетину та антибактеріальних препаратів зі структурою ДГФР №ЛігандДГФРΔGbinda (ккал/моль)Kib(ммоль)Рівень селективності1. Кларитроміцин-16,780,000000000504Високоселективний2. Азитроміцин-14,500,00000002336Високоселективний3. Доксициклін-11,590,00000319Високоселективний4. Флуконазол-9,080,00022169Високоселективний5. Левофлоксацин-8,980,00026376Високоселективний6. Цефепим-8,370,00072803Високоселективний7. Хлорамфенікол-7,970,00143Середньоселективний8. Меропенем-7,650,00249Середньоселективний9. Гентаміцин-6,780,01073Середньоселективний10. Кверцетин-6,320,02329Середньоселективний11. Орнідазол-4,950,23625Низькоселективний Примітка: a - енергія вільного зв'язку; b - константа інгібування, IC50, ммоль Таблиця 3 Результати молекулярного докінгу кверцетин та антибактеріальних препаратів зі структурою деацетилазою №ЛігандДеацетилазаΔGbinda (ккал/моль)Kib(ммоль)Рівень селективності1. Азитроміцин-14,040,000000051Високоселективний2. Кларитромицин-13,980,000000057Високоселективний3. Доксициклін-11,030,00000816Високоселективний4. Цефепим-8,770,00037448Високоселективний5. Левофлоксацин-8,340,00077565Високоселективний6. Гентаміцин-7,450,00346Середньоселективний7. Флуконазол-7,440,00353Середньоселективний8. Хлорамфенікол-7,190,00536Середньоселективний9. Меропенем-6,370,01163Середньоселективний10. Кверцетин-5,810,05541Низькоселективний11. Орнідазол-5.320,12638Низькоселективний Примітка: a - енергія вільного зв'язку; b - константа інгібування, IC50, ммоль Таблиця 4 Результати молекулярного докінгу кверцетину та антибактеріальних препаратів зі структурою AHS LasI №ЛігандAHS LasIΔGbinda (ккал/моль)Kibммоль)Рівень селективності1. Хлорамфенікол-10.760,00001304Високоселективний2. Флуконазол-8,120,00111Високоселективний3. Кверцетин-6,700,01223Середньоселективний4. Орнідазол-5,830,05331Низькоселективний5. Доксициклін-4,990,22146Низькоселективний6. Левофлоксацин-4,110,97221Низькоселективний7. Меропенем-3,901,40Низькоселективний8. Гентаміцин⸺⸺Неактивний9. Кларитроміцин⸺⸺Неактивний10. Азитроміцин⸺⸺Неактивний11. Цефепим⸺⸺Неактивний Примітка: a - енергія вільного зв'язку; b - константа інгібування, IC50, ммоль Таблиця 5 Результати молекулярного докінгу кверцетину та антибактеріальних препаратів зі структурою AHS RhI №ЛігандAHS RhIΔGbinda (ккал/моль)Kib(ммоль)Рівень селективності1. Кларитроміцин-18,540,0000000000253Високоселективний2. Доксициклін-10,990,00000881Високоселективний3. Азитроміцин-10,160,00003572Високоселективний4. Флуконазол-8,350,00075818Високоселективний5. Левофлоксацин-6,620,01408Середньоселективний6. Кверцетин-6,200,02877Середньоселективний7. Хлорамфенікол-5,880,04912Середньоселективний8. Орнідазол-5,200,15405Низькоселективний9. Цефепим-5,050,19772Низькоселективний10. Меропенем-4,800,30528Низькоселективний11. Гентаміцин ⸺⸺Неактивний Примітка: a - енергія вільного зв'язку; b - константа інгібування, IC50, ммоль Таблиця 6 Результати молекулярного докінгу кверцетину та антибактеріальних препаратів зі структурою дигуанілатциклазою №ЛігандДигуанілатциклазаΔGbinda (ккал/моль)Kib(ммоль)Рівень селективності1. Доксициклін-9,140,00019913Високоселективний2. Кларитроміцин-8,030,00131Середньоселективний3. Хлорамфенікол-6,590,01488Середньоселективний4. Флуконазол-6,450,01867Середньоселективний5. Меропенем-6,350,02203Середньоселективний6. Левофлоксацин-5,320,12516Низькоселективний7. Кверцетин-4,730,3420Низькоселективний8. Орнідазол-4,720,34569Низькоселективний9. Гентаміцин-4,490,51373Низькоселективний10. Цефепим-4,400,593Низькоселективний11. Азитроміцин-2,798,97Низькоселективний Примітка: a - енергія вільного зв'язку; b - константа інгібування, IC50, ммоль Таблиця 7 Схематичне поділ кверцетину та антибактеріальних препаратів на дві категорії №РечовинаДНК-гіразаДГФРДеацетилазаAHS LasIAHS RhIДигуанілатциклазою1. Кверцетин⸺#⸺##⸺2. Гентаміцин ⸺##⸺⸺⸺3. Доксициклін•••⸺••4. Кларитроміцин•••⸺•5. Азитроміцин•••⸺•⸺6. Хлорамфенікол###•##7. Орнідазол⸺⸺⸺⸺⸺⸺8. Цефепим•••⸺⸺⸺9. Меропенем###⸺⸺10. Левофлоксацин•••⸺⸺11. Флуконазол#•#••# Примітка: •- високий рівень селективності; # - середній рівень селективності; -низький або неактивний рівень селективності. Таблиця 8 Діаметр інгібування (мм), отриманий в результаті скринінгу антимікробного ефекту проти резистентних штамів P. aeruginosa, E. cloacea, A. baumannii, K. pneumoniae за допомогою методу дифузії в агарі з кверцетином і антибактеріальних препаратів (X±SD) Досліджуваний зразокКонцентрація, ммольДіаметр затримки ростуA. baumannii150P. aeruginosa 18E. cloacea 17K. pneumoniae 18Кверцетин0,00312,012,0±0,314,0±0,312,0±0,3Гентаміцин 0,003РістРіст17,0±0,317,5±0,3Кверцетин+Гентаміцин 0,003+0,00320,0±0,321,0±0,324,0±0,321,0±0,3Доксициклін0,00315,0±0,3Ріст16,0±0,317,0±0,3Кверцетин+Доксициклін0,003+0,00321,0±0,320,0±0,322,0±0,221,0±0,3Кларитроміцин0,003РістРістРістРістКверцетин+Кларитроміцин0,003+0,00324,0±0,322,0±0,323,0±0,322,0±0,3Азитроміцин0,003РістРістРістРістКверцетин+Азитроміцин0,003+0,00323,0±0,324,0±0,225,0±0,225,0±0,3Хлорамфенікол0,003Ріст12,5±0,219,5±0,2РістКверцетин+Хлорамфенікол0,003+0,00324,0±0,224,0±0,323,0±0,223,0±0,3Орнідазол0,003РістРістРіст10,0±0,2Кверцетин+Орнідазол0,003+0,00323,0±0,224,0±0,325,0±0,225,0±0,3Цефепим0,003РістРістРістРістКверцетин+Цефепим0,003+0,00314,0±0,314,0±0,217,0±0,316,0±0,2Меропенем0,003РістРістРіст16,0±0,2Кверцетин+ Меропенем0,003+0,00326,0±0,325,0±0,225,0±0,226,0±0,3Левофлоксацин0,003РістРіст23,5±0,220,5±0,2Кверцетин+Левофлоксацин0,003+0,00328,0±0,227,0±0,325,0±0,228,0±0,2Флуконазол0,003РістРістРіст13,5±0,2Кверцетин+Флуконазол0,003+0,00326,0±0,226,0±0,225,0±0,227,0±0,3 За результатами дослідженнями отриманими у таблиці 1, 2, 3, 4, 5, 6 було встановлено, що кверцетин є середньоселективним інгібітором ДГФР, AHS LasI, AHS RhI, У таблиці 7 відображено схематичний поділ кверцетину та антибактеріальних препаратів на три категорії: перша категорія - це інгібітори, які є високоселективними, друга категорія - це інгібітори, які є середньоселективними, та третя категорія - низькоселективними. Відповідно, до даної схеми можна зробити висновок, що не існує ідеального антибактеріального препарату. В даному випадку кверцетин є інгібітором по механізму AHS LasI і AHS RhI (механізми, які відповідають за утворення біоплівки), при цьому антибактеріальні засоби є низькоселективними або неактивними інгібіторами. У таблиці 8 показано результати антибактеріальної дії кверцетину, антибактеріальних препаратів та комбінації кверцетину та антибактеріальних препаратів у молярному співвідношенні 1:1. Результати дослідження показали, що кверцетин пригнічує ріст резистентних штамів бактерій. У свою чергу, при комбінації кверцетину і антибактеріальних препаратів було показано зняття резистентності та підвищення антибактеріальних властивостей. Також, було встановлено, що навіть флуконазол у комбінації з кверцетином почав активно пригнічувати резистентні штами. Встановлено, що комбінація кверцетину та антибактеріальної дії у молярному співвідношенні 1:1 є оптимальним. Таким чином, при комбінації двох речовин, які мають різні механізми дії, антибактеріальна дія антибактеріальних препаратів підвищилась, також при цьому резистентні штами стали чутливими до дії антибактеріальних препаратів. Запропонований спосіб одержання композиції кверцетину з антибактеріальними препаратами для зниження резистентності штамів A. baumannii, P. aeruginosa, E. cloacea і K. pneumoniae має ряд суттєвих переваг: 1) простота та можливість проведення на стандартному обладнанні у промислових умовах України; 2) кверцетин є нетоксичним, на території Україні є сировина база для його одержання; 3) наявність вираженої антибактеріальної дії, одержаного за запропонованим способом; 4) перспективність використання даної композиції у створенні нових та модифікації вже відомих лікарських засобів. Джерело інформації 1. Multidrug-Resistant and Virulent Organisms Trauma Infections: Trauma Infectious Disease Outcomes Study Initiative / K. Mende et al. Military Medicine. 2022. Vol. 187, Supplement_2. P. 42–51. DOI: https://doi.org/10.1093/milmed/usab131 (date of access: 24.07.2024). 2. Phenotypic and genotypic characterization of antibiotic resistance in military hospital-associated bacteria from war injuries in the Eastern Ukraine conflict between 2014 and 2020 / V. Kondratiuk et al. Journal of Hospital Infection. 2021. Vol. 112. P. 69–76. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhin.2021.03.020 (date of access: 24.07.2024). 3. Petrosillo N., Petersen E., Antoniak S. Ukraine war and antimicrobial resistance. The Lancet Infectious Diseases. 2023. DOI: https://doi.org/10.1016/s1473-3099(23)00264-5 (date of access: 24.07.2024). 4. WHO Regional Office for Europe (WHO/Europe)/European Centre for Disease Prevention and Control (ECDC). Antimicrobial resistance surveillance in Europe 2022–2020 data. Copenhagen: WHO/Europe; 2022. Available at: https://www.ecdc.europa.eu/sites/default/files/documents/ECDC-WHO-AMR-report.pdf 5. Molecular surveillance of multidrug-resistant Gram-negative bacteria in Ukrainian patients, Germany, March to June 2022 / T. Schultze et al. Eurosurveillance. 2023. Vol. 28, no. 1. DOI: https://doi.org/10.2807/1560-7917.es.2023.28.1.2200850 (date of access: 24.07.2024). 6. Deepika, Maurya P. K. Health Benefits of Quercetin in Age-Related Diseases. Molecules. 2022. Vol. 27, no. 8. P. 2498. URL: https://doi.org/10.3390/molecules27082498 (date of access: 05.05.2025). 7. RCSB PDB: Homepage. RCSB PDB: Homepage. Access at: https://www.rcsb.org/. 8. PubChem. Access at: https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/ 9. CASTp 3.0: Computed Atlas of Surface Topography of proteins. Access at: http://sts.bioe.uic.edu/castp/index.html?201l 10. Kondža M., Brizić I., Jokić S. Flavonoids as CYP3A4 Inhibitors In Vitro. Biomedicines. 2024. Vol. 12, no. 3. P. 644. DOI: https://doi.org/10.3390/biomedicines12030644 (date of access: 24.07.2024).