ПРИСТРІЙ ДЛЯ ГЕНЕРУВАННЯ АЕРОЗОЛЮ, ВИКОНАНИЙ З МОЖЛИВІСТЮ КОМПЕНСАЦІЇ ЗАТЯЖКИ, І СПОСІБ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТАКОГО ПРИСТРОЮ

1. Пристрій для генерування аерозолю, що містить: сигарету, що містить речовину для генерування аерозолю; датчик розпізнавання затяжки, що містить датчик тиску і виконаний з можливістю розпізнавання затяжки на основі змінення тиску; і контролер, виконаний з можливістю керування подачею живлення на нагрівач, виконаний з можливістю нагріву сигарети, в якому контролер додатково виконано з можливістю обчислення сумарного обсягу вдихів шляхом інтегрування тиску, розпізнаного для кожної затяжки до першого моменту часу на основі затяжки, розпізнаної датчиком розпізнавання затяжки, і визначення того, чи слід продовжити заданий час куріння, на основі розрахованого сумарного обсягу вдихів. 2. Пристрій для генерування аерозолю за п. 1, в якому контролер додатково виконано з можливістю визначення додаткового часу, що додається до часу куріння, на основі різниці між сумарним обсягом вдихів до першого моменту часу та попередньо заданим стандартним обсягом вдихів. 3. Пристрій для генерування аерозолю за п. 1, в якому контролер додатково виконано з можливістю визначення додаткової кількості затяжок, що додається до часу куріння, на основі різниці між сумарним обсягом вдихів до першого моменту часу та попередньо заданим стандартним обсягом вдихів. 4. Пристрій для генерування аерозолю за п. 1, в якому контролер додатково виконано з можливістю керування виведенням вказівного повідомлення про те, чи слід подовжити час куріння, за допомогою блока виведення в другий момент часу та визначення того, чи слід подовжити час куріння, відповідно до команди користувача. 5. Пристрій для генерування аерозолю за п. 4, в якому перший момент часу є моментом часу після закінчення періоду від 2 хвилин до 3 хвилин 30 секунд із моменту початку першої затяжки, і другий момент часу є моментом часу за 20-40 секунд до закінчення часу куріння. 6. Пристрій для генерування аерозолю за п. 4, в якому перший момент часу є моментом часу після закінчення періоду від 2 хвилин до 3 хвилин 30 секунд з моменту початку першої затяжки, і другий момент часу є моментом часу, в який контролер визначає 11-ту затяжку на основі результату, отриманого датчиком розпізнавання затяжки. 7. Пристрій для генерування аерозолю за п. 1, в якому час куріння становить від 3 до 6 хвилин із моменту початку першої затяжки. 8. Спосіб, здійснюваний пристроєм для генерування аерозолю, що забезпечує компенсацію затяжки, який включає: обчислення сумарного обсягу вдихів шляхом інтегрування тиску, розпізнаного для кожної затяжки до першого моменту часу на основі змінення тиску, що відповідає затяжці, розпізнаної датчиком розпізнавання затяжки, що містить датчик тиску; визначення відповідності розрахованого сумарного обсягу вдихів умові компенсації затяжки; і зміна кількості затяжок, що залишилася, або часу, що залишився, у разі виконання умови. 9. Спосіб за п. 8, за яким зміна кількості затяжок, що залишилася, або часу, що залишився, включає відстежування досягнення попередньо заданої кількості затяжок або другого моменту часу при виконанні умови, і зміну кількості затяжок, що залишилася, або часу, що залишився, після досягнення кількості затяжок або другого моменту часу. 10. Спосіб за п. 8, за яким змінений час, що залишився, розраховують на основі різниці між сумарним обсягом вдихів до першого моменту часу і попередньо заданим стандартним обсягом вдихів. 11. Спосіб за п. 8, за яким змінену кількість затяжок, що залишилася, обчислюють на основі різниці між сумарним обсягом вдихів до першого моменту часу і попередньо заданим стандартним обсягом вдихів. 12. Спосіб за п. 8, за яким зміна кількості затяжок, що залишилася, або часу, що залишився, включає керування виведенням вказівного повідомлення за допомогою блока виведення в другий момент часу та зміну кількості затяжок, що залишилася, або часу, що залишився, відповідно до команди користувача.

Галузь техніки Варіанти здійснення цього винаходу відносяться до пристрою для генерування аерозолю та способу експлуатації такого пристрою, зокрема, до пристрою для генерування аерозолю, виконаного з можливістю визначення ситуації, у якій користувач не отримує достатніх відчуттів від куріння, та компенсації шляхом надання додаткових відчуттів від куріння, а також до способу експлуатації такого пристрою. Попередній рівень техніки Останнім часом зріс попит на альтернативні способи вирішення проблем, пов'язаних зі звичайними сигаретами. Наприклад, зростає потреба у способі генерування аерозолів за допомогою нагріву матеріалу для генерування аерозолю в сигареті замість способу генерування аерозолів за допомогою спалювання сигарети. У зв'язку з цим активно проводилися дослідження сигарет нагрівального типу або пристроїв для генерування аерозолю нагрівального типу. Сутність винаходу Технічне завдання Пристрій для генерування аерозолю нагрівального типу згідно з одним із варіантів здійснення винаходу може бути виконаний із можливістю надання користувачеві достатньої попередньо заданої кількості аерозолю, але якщо користувач у зв'язку зі своїми особистими обставинами не може здійснювати куріння впродовж достатнього часу, користувач може не в повній мірі вдихати аерозолі, що генеруються пристроєм для генерування аерозолю, що призводить до незадовільних відчуттів від куріння. Технічне рішення В одному або декількох варіантах здійснення винаходу запропоновано пристрій для генерування аерозолю, виконаний з можливістю відстеження стану затяжки користувача для виявлення недостатнього вдихання аерозолю користувачем за допомогою пристрою для генерування аерозолю та компенсації затяжки користувачеві, а також спосіб реалізації компенсації затяжки. У деяких варіантах здійснення винаходу пристрій містить: сигарету, що містить речовину для генерування аерозолю; датчик розпізнавання затяжки, виконаний із можливістю розпізнавання затяжки; і контролер, виконаний із можливістю керування подачею живлення на нагрівач, виконаний із можливістю нагріву сигарети, причому контролер додатково виконаний із можливістю обчислення сумарного обсягу вдихів до першого моменту часу на основі затяжки, розпізнаної датчиком розпізнавання затяжки, і визначення того, чи слід продовжити попередньо заданий час куріння, на основі розрахованого сумарного обсягу вдихів. В одному або декількох варіантах здійснення винаходу контролер може визначити додатковий час, що додається до часу куріння, на основі різниці між сумарним обсягом вдихів до першого моменту часу та попередньо заданою стандартним обсягом вдихів. В одному або декількох варіантах здійснення винаходу контролер може визначити додаткову кількість затяжок, що додаються до часу куріння, на підставі різниці між сумарним обсягом вдихів до першого моменту часу та попередньо заданою стандартним обсягом вдихів. В одному або декількох варіантах здійснення винаходу контролер може керувати виведенням вказівного повідомлення про те, чи слід подовжити час куріння, за допомогою блоку виведення в другій момент часу і визначати, чи слід подовжити час куріння, відповідно до команди користувача. В одному або декількох варіантах здійснення винаходу перший момент часу може являти собою момент часу після закінчення періоду від 2 хвилин до 3 хвилин 30 секунд із моменту початку першої затяжки, і другий момент часу може являти собою момент часу за 20-40 секунд до закінчення часу куріння. В одному або декількох варіантах здійснення винаходу перший момент часу може являти собою момент часу після закінчення періоду від 2 хвилин до 3 хвилин 30 секунд із моменту початку першої затяжки, а другий момент часу може являти собою момент часу, у який контролер визначає 11-ту затяжку на основі результату, отриманого датчиком розпізнавання затяжки. В одному або декількох варіантах здійснення винаходу час куріння може становити від 3 до 6 хвилин з моменту початку першої затяжки. В одному або декількох варіантах здійснення винаходу датчик розпізнавання затяжки може являти собою датчик тиску. В одному або декількох варіантах здійснення винаходу датчик розпізнавання затяжки може являти собою датчик температури. У деяких варіантах здійснення винаходу спосіб містить: обчислення сумарного обсягу вдихів до першого моменту часу на основі затяжки, розпізнаної датчиком розпізнавання затяжки; визначення відповідності розрахованого сумарного обсягу вдихів умові компенсації затяжки; та відстежування досягнення попередньо заданої кількості затяжок або другого моменту часу за виконання умови; та зміну кількості затяжок, що залишилася, або часу, що залишився, після досягнення кількості затяжок або другого моменту часу. В одному або декількох варіантах здійснення винаходу можна відстежувати досягнення попередньо заданої кількості затяжок або другого моменту часу при виконанні умови, і змінювати кількість затяжок, що залишилася, або час, що залишився, при досягненні кількості затяжок або другого моменту часу. В одному або декількох варіантах здійснення винаходу змінений час, що залишився, можна розрахувати на основі різниці між сумарним обсягом вдихів до першого моменту часу і попередньо заданим стандартним обсягом вдихів. В одному або декількох варіантах здійснення винаходу змінену кількість затяжок, що залишилася, можна розрахувати на основі різниці між сумарним обсягом вдихів до першого моменту часу і попередньо заданим стандартним обсягом вдихів. В одному або декількох варіантах здійснення винаходу зміна кількості затяжок, що залишилася, або часу, що залишився, може передбачати керування виведенням вказівного повідомлення за допомогою блока виведення в другий момент часу та зміну кількості затяжок, що залишилася, або часу, що залишився, відповідно до команди користувача. Корисні ефекти винаходу Згідно з варіантами здійснення цього винаходу, якщо користувач вдихає недостатню кількість аерозолю, користувачеві може бути стабільно надано компенсацію затяжки. Опис креслень На Фіг. 1 схематично зображено приклад, в якому сигарету вставлено в пристрій для генерування аерозолю. На Фіг. 2 схематично зображено інший приклад, в якому сигарету вставлено в пристрій для генерування аерозолю. На Фіг. 3 схематично зображено інший приклад, в якому сигарету вставлено в пристрій для генерування аерозолю. На Фіг. 4 схематично зображено приклад сигарети. На Фіг. 5 схематично зображено інший приклад сигарети. На Фіг. 6 схематично зображено приклад сигарети з подвійним середовищем, використовуваної в пристрої для генерування аерозолю згідно з Фіг. 3. На Фіг. 7 в аксонометрії зображено приклад пристрою для генерування аерозолю згідно з одним із варіантів здійснення цього винаходу. На Фіг. 8 зображено вид збоку пристрою для генерування аерозолю згідно з Фіг. 7. На Фіг. 9 зображено графік зміни температури й овсяг вдихів залежно від зміни часу, що ілюструє один із варіантів здійснення цього винаходу. На Фіг. 10 схематично зображено контролер, що входить до складу пристрою для генерування аерозолю. На Фіг. 11 схематично зображено приклад виведення вказівного повідомлення за допомогою блоку виведення. На Фіг. 12 схематично зображено приклад, в якому користувач подає команду на блок виведення. На Фіг. 13 схематично зображено графік значення фільтра затяжок. На Фіг. 14 схематично зображено графік амплітудного аналізу значення фільтра затяжок згідно з Фіг. 13. На Фіг. 15 схематично зображено графік інтервального аналізу значення фільтра затяжок згідно з Фіг. 13. На Фіг. 16 схематично зображено графік сумарного обсягу вдихів, визначеного контролером. На Фіг. 17 зображено блок-схему прикладу способу компенсації затяжки згідно з одним із варіантів здійснення цього винаходу. На Фіг. 18 зображено блок-схему іншого прикладу способу компенсації затяжки згідно з одним із варіантів здійснення цього винаходу. Кращий варіант здійснення винаходу У деяких варіантах здійснення винаходу пристрій містить: сигарету, що містить речовину для генерування аерозолю; датчик розпізнавання затяжки, виконаний із можливістю розпізнавання затяжки; і контролер, виконаний із можливістю керування подачею живлення на нагрівач, виконаний із можливістю нагріву сигарети, причому контролер додатково виконаний із можливістю обчислення сумарного обсягу вдихів до першого моменту часу на основі затяжки, розпізнаного датчиком розпізнавання затяжки, та визначення того, чи слід продовжити попередньо заданий час куріння, на основі розрахованого сумарного обсягу вдихів. Принцип винаходу Що стосується термінів, які використовуються для опису різних варіантів здійснення винаходу, загальні терміни, які в даний час широко використовуються, обрані з урахуванням функцій структурних елементів у різних варіантах здійснення цього винаходу. Проте значення термінів можуть залежати від намірів, судового прецеденту, появи нових технологій тощо. Крім того, у певних випадках наявний також термін, довільно обраний заявником, у разі чого значення буде докладно описано під час розкриття одного або більше варіантів здійснення винаходу. Отже, терміни, використані в одному або більше варіантах здійснення винаходу, слід визначати на основі значень термінів і загального змісту одного або більше варіантів здійснення винаходу, а не просто за найменуваннями термінів. При цьому, якщо прямо не вказано протилежне, слово "містити" та його форми, такі як "містить" або "той, що містить", розумітимуть як таке, що має на увазі включення зазначених елементів до складу чого-небудь, але не як виключення будь-яких інших елементів. Крім того, терміни "блок", "частина" і "модуль", зазначені в розкритті, означають блоки для опрацювання щонайменше однієї функції та операції, і їх можна реалізувати апаратними компонентами або програмними компонентами, а також їхніми комбінаціями. Нижче запропонований винахід буде розкрито більш повно з посиланням на супровідні креслення, на яких необмежувальні приклади варіантів здійснення цього винаходу зображено в такий спосіб, щоб фахівцю в даній галузі техніки було легко реалізувати цей винахід. Проте варіанти здійснення винаходу можуть бути реалізовані в багатьох різних формах, і їх не можна розглядати як обмежені викладеними тут прикладами здійснення винаходу. На Фіг. 1 і 2 схематично зображено приклади, у яких сигарету вставлено в пристрій для генерування аерозолю. Як показано на Фіг. 1 і 2, пристрій 10 для генерування аерозолю містить акумулятор 120, контролер 110, нагрівач 130 і випарник 180. Крім того, сигарета 200 може бути вставлена у внутрішній простір пристрою 10 для генерування аерозолю. На Фіг. 1 і 2 показано компоненти пристрою 10 для генерування аерозолю, які відносяться до цього варіанта здійснення винаходу. Проте фахівцеві в даній галузі техніки має бути зрозуміло, що компоненти загального призначення можуть бути введені до складу пристрою 10 для генерування аерозолю додатково до компонентів, показаних на Фіг. 1 і 2. Хоча на Фіг. 1 і 2 зображено пристрій 10 для генерування аерозолю, що містить нагрівач 130, нагрівач 130 може бути виключений із деяких варіантів здійснення винаходу. На Фіг. 1 показано, що акумулятор 120, контролер 110, випарник 180 і нагрівач 130 розташовані послідовно. Крім того, на Фіг. 2 показано, що випарник 180 і нагрівач 130 розташовані паралельно. Проте внутрішня структура пристрою 10 для генерування аерозолю не обмежена структурами, зображеними на Фіг. 1 або 2. Іншими словами, у різних варіантах здійснення пристрою 10 для генерування аерозолю, акумулятор 120, контролер 110, випарник 180 і нагрівач 130 можуть розташовуватися різним чином. Коли сигарета 200 вставлена в пристрій 10 для генерування аерозолю, пристрій 10 для генерування аерозолю може приводити в дію випарник 180 з метою генерування аерозолю випарником 180. Аерозоль, згенерований випарником 180, може надходити до користувача через сигарету 200. Випарник 180 буде детально розкрито нижче. Акумулятор 120 подає живлення для роботи пристрою 10 для генерування аерозолю. Наприклад, акумулятор 120 може подавати живлення для нагріву нагрівача 130 або випарника 180 і для роботи контролера 110. Крім того, акумулятор 120 може подавати живлення, необхідне для роботи дисплея, датчика, мотора тощо, встановлених у пристрої 10 для генерування аерозолю. Контролер 110 може керувати роботою пристрою 10 для генерування аерозолю в цілому. Зокрема, контролер 110, крім акумулятора 120, нагрівача 130 і випарника 180, може керувати роботою інших компонентів, що входять до складу пристрою 10 для генерування аерозолю. Крім того, контролер 110 може перевіряти стан кожного компонента пристрою 10 для генерування аерозолю, щоб визначити, чи перебуває пристрій 10 для генерування аерозолю в робочому стані. Контролер 110 містить щонайменше один процесор. Процесор може бути реалізований як масив із множини логічних елементів або як комбінацію мікропроцесора загального призначення та пам'яті, у якій зберігається програма, що виконується в мікропроцесорі. Також фахівцеві в даній галузі техніки буде зрозуміло, що процесор може бути реалізований з використанням інших видів апаратних засобів. Нагрівач 130 може нагріватися живленням, що надходить від акумулятора 120. Наприклад, коли сигарета 200 вставлена в пристрій 10 для генерування аерозолю, нагрівач 130 може бути розташований зовні сигарети 200. Відповідно, нагрівач 130, що нагрівається, може підвищувати температуру матеріалу для генерування аерозолю в сигареті 200. Нагрівач 130 може являти собою резистивний нагрівач. Наприклад, нагрівач 130 може містити електропровідну доріжку, і нагрівач 130 може нагріватися, коли по електропровідній доріжці протікає електричний струм. Проте нагрівач 130 не обмежений розкритим вище прикладом і може являти собою будь-який нагрівач, здатний нагріватися до необхідної температури. У цьому випадку необхідна температура може бути попередньо задана в пристрої 10 для генерування аерозолю або встановлена користувачем. В іншому прикладі нагрівач 130 може являти собою індукційний нагрівач. Зокрема, нагрівач 130 може містити електропровідну котушку для нагріву сигарети індукційним способом, і сигарета може містити струмоприймач, який може нагріватися індукційним нагрівачем. На Фіг. 1 і 2 показано, що нагрівач 130 розташований зовні сигарети 200, однак винахід не обмежується цим варіантом. Наприклад, нагрівач 130 може містити циліндричний нагрівальний елемент, пластинчастий нагрівальний елемент, голчастий або стрижневий нагрівальний елемент і може нагрівати внутрішню або зовнішню частину сигарети 200 відповідно до форми нагрівального елемента. Крім того, пристрій 10 для генерування аерозолю може містити кілька нагрівачів 130. У цьому випадку кілька нагрівачів 130 можуть бути вставлені в сигарету 200 або розташовані зовні сигарети 200. Крім того, деякі з нагрівачів 130 можуть бути вставлені в сигарету 200, а інші можуть бути розташовані зовні сигарети 200. Крім того, форма нагрівача 130 не обмежується формою, зображеною на Фіг. 1 і 2, і може включати різні форми. Випарник 180 може генерувати аерозоль шляхом нагріву рідкої композиції, після чого згенерований аерозоль може надходити до користувача через сигарету 200. Іншими словами, аерозоль, що генерується випарником 180, може проходити вздовж каналу для потоку повітря пристрою 10 для генерування аерозолю, який може бути виконаний із можливістю доставки аерозолю, що генерується випарником 180, користувачеві через сигарету 200. Наприклад, випарник 180 може містити сховище рідини, елемент подачі рідини та нагрівальний елемент, а також інші компоненти. Наприклад, сховище рідини, елемент подачі рідини та нагрівальний елемент можуть входити до складу пристрою 10 для генерування аерозолю як незалежні модулі. У сховищі рідини може зберігатися рідка композиція. Наприклад, рідка композиція може являти собою рідину із вмістом тютюнового матеріалу, до якого входить леткий компонент тютюнового ароматизатора, або рідину із вмістом нетютюнового матеріалу. Сховище рідини може бути виконане з можливістю приєднання до/від'єднання від випарника 180 або як єдине ціле з випарником 180. Наприклад, рідка композиція може містити воду, розчинник, етанол, рослинний екстракт, ароматизувальні матеріали, смако-ароматичні речовини або вітамінну суміш. Ароматизувальні матеріали можуть являти собою ментол, перцеву м'яту, олію м'яти кучерявої та різні інгредієнти з фруктовими ароматами, а також інші матеріали. Смако-ароматичні речовини можуть являти собою інгредієнти, здатні забезпечити користувачеві різні аромати або смаки. Вітамінні суміші можуть являти собою суміш щонайменше одного з вітамінів: A, B, С і E, а також інші вітаміни. Крім того, рідка композиція може також містити речовину для формування аерозолю, наприклад гліцерин і пропіленгліколь. Елемент подавання рідини може доставляти рідку композицію зі сховища рідини до нагрівального елемента. Наприклад, елемент подавання рідини може являти собою гніт, наприклад, крім іншого, бавовняне волокно, керамічне волокно, скловолокно або пористу кераміку. Нагрівальний елемент являє собою елемент для нагріву рідкої композиції, що подається елементом подавання рідини. Наприклад, нагрівальний елемент може являти собою, зокрема, металевий нагрівальний дріт, металеву нагрівальну пластину, керамічний нагрівач або інший подібний елемент. Крім того, нагрівальний елемент може містити струмопровідну нитку, наприклад ніхромовий дріт, і може бути намотаний навколо елемента подавання рідини. Нагрівальний елемент може нагріватися за рахунок підведення струму і може передавати тепло рідкій композиції, що контактує з нагрівальним елементом, нагріваючи таким чином рідку композицію. У результаті може бути згенерований аерозоль. Наприклад, випарник 180 може являти собою картомайзер або атомайзер, а також інші пристрої. Пристрій 10 для генерування аерозолю може також містити компоненти загального призначення на додаток до акумулятора 120, контролера 110 і нагрівача 130. Наприклад, пристрій 10 для генерування аерозолю може містити дисплей, виконаний з можливістю виведення візуальної інформації, та/або двигун для виведення тактильної інформації. Крім того, пристрій 10 для генерування аерозолю може містити щонайменше один датчик (наприклад, датчик розпізнавання затяжки, датчик температури, датчик введення сигарети тощо). Крім того, пристрій 10 для генерування аерозолю може бути виконаний таким чином, щоб навіть за вставленої сигарети 200 у пристрій 10 для генерування аерозолю могло бути введене зовнішнє повітря або з пристрою 10 для генерування аерозолю могло бути виведене внутрішнє повітря. Хоча це не показано на Фіг. 1 і 2, пристрій 10 для генерування аерозолю та додаткова підставка можуть утворювати єдину систему. Наприклад, підставку можна використовувати для заряджання акумулятора 120 пристрою 10 для генерування аерозолю. В альтернативному варіанті нагрівач 130 може нагріватися під час з'єднання підставки та пристрою 10 для генерування аерозолю один з одним. Сигарета 200 може бути подібною до звичайної сигарети згораючого типу. Наприклад, сигарета 200 може бути розділена на першу частину, що містить матеріал для генерування аерозолю, і другу частину, що містить фільтр тощо. В альтернативному варіанті друга частина сигарети 200 також може містити матеріал для генерування аерозолю. Наприклад, матеріал для генерування аерозолю у формі гранул або капсул може бути введений у другу частину. Перша частина може бути повністю вставлена в пристрій 10 для генерування аерозолю, а друга частина може бути виведена назовні. В альтернативному варіанті здійснення винаходу тільки одна частина першої частини може бути вставлена в пристрій 10 для генерування аерозолю, і перша частина та частина другої частини можуть бути вставлені в пристрій 10 для генерування аерозолю. Користувач може затягуватися аерозолем, утримуючи другу частину в роті. У цьому разі аерозоль генерується, коли зовнішнє повітря проходить через першу частину, після чого отриманий аерозоль проходить через другу частину і надходить у рот користувача. Наприклад, зовнішнє повітря може надходити щонайменше в один повітряний канал, виконаний у пристрої 10 для генерування аерозолю. Наприклад, користувач може регулювати відкриття та закриття повітряного каналу та/або розмір повітряного каналу, утвореного в пристрої 10 для генерування аерозолю. Відповідно, користувач може регулювати кількість диму та відчуття від куріння. В іншому прикладі зовнішнє повітря може надходити до сигарети 200, щонайменше, через один отвір, виконаний на поверхні сигарети 200. На Фіг. 3 схематично зображено інший приклад, в якому сигарету вставлено в пристрій для генерування аерозолю. Порівняно з пристроєм для генерування аерозолю, розкритим із посиланням на Фіг. 1 і 2, випарник 180 не показано на Фіг. 3. Оскільки сигарета 300 із подвійним середовищем, вставлена в пристрій для генерування аерозолю, зображений на Фіг. 3, містить елемент, що виконує функцію випарника 180, на відміну від пристрою для генерування аерозолю, зображеного на Фіг. 1 і 2, пристрій для генерування аерозолю згідно з Фіг. 3 не містить випарника 180. Коли сигарета 300 з подвійним середовищем вставлена в пристрій 10 для генерування аерозолю згідно з Фіг. 3, пристрій 10 для генерування аерозолю нагріває сигарету 300 з подвійним середовищем зовні, що дає змогу генерувати аерозолі, які вдихає користувач, із сигарети 300 з подвійним середовищем. Крім того, сигарета 300 з подвійним середовищем буде детально розкрита нижче з посиланням на Фіг. 6. Нижче буде розкрито приклад сигарети 200 з посиланням на ФІГ. 4. На Фіг. 4 схематично зображено приклад сигарети. На Фіг. 4 сигарета 200 містить тютюновий стрижень 210 і фільтрувальний стрижень 220. Перша частина, розкрита вище з посиланням на Фіг. 1 і 2, містить тютюновий стрижень 210, а друга частина містить фільтрувальний стрижень 220. На Фіг. 4 фільтрувальний стрижень 220 показаний як один сегмент, однак можливі й інші варіанти здійснення винаходу. Іншими словами, фільтрувальний стрижень 220 може містити кілька сегментів. Наприклад, фільтрувальний стрижень 220 може містити перший сегмент, виконаний з можливістю охолодження аерозолю, і другий сегмент, виконаний з можливістю фільтрації певного компонента, що міститься в аерозолі. Крім того, у деяких варіантах здійснення винаходу фільтрувальний стрижень 220 може додатково містити щонайменше один сегмент, виконаний із можливістю здійснення інших функцій. Сигарета 200 може бути обгорнута щонайменше в одну обгортку 240. Обгортка 240 може містити щонайменше один отвір, через який надходить зовнішнє повітря або виходить внутрішнє повітря. Наприклад, сигарета 200 може бути обгорнута в одну обгортку 240. В іншому прикладі сигарета 200 може бути двічі обгорнута, щонайменше, у дві обгортки 240. Наприклад, тютюновий стрижень 210 може бути обгорнутий у першу обгортку, а фільтрувальний стрижень 220 - у другу обгортку. Крім того, тютюновий стрижень 210 і фільтрувальний стрижень 220, загорнуті в окремі обгортки, можуть бути з'єднані одна з одною, і сигарету 200 загалом можна повторно загорнути в третю обгортку. Якщо тютюновий стрижень 210 і фільтрувальний стрижень 220 містять кілька сегментів, кожен сегмент може бути обгорнутий в окрему обгортку. Крім того, сигарета 200 загалом, що містить кілька сегментів, загорнутих, відповідно, в окремі обгортки та з'єднаних одна з одною, може бути повторно загорнута в іншу обгортку. Тютюновий стрижень 210 містить матеріал для генерування аерозолю. Наприклад, матеріал для генерування аерозолю може містити щонайменше один із таких компонентів: гліцерин, пропіленгліколь, етиленгліколь, дипропіленгліколь, діетиленгліколь, триетиленгліколь, тетраетиленгліколь і олеїловий спирт, а також інші компоненти. Крім того, тютюновий стрижень 210 може містити інші добавки, зокрема, смако-ароматичні речовини, змочувальний агент та/або органічну кислоту. Також тютюновий стрижень 210 може містити ароматизовану рідину, зокрема, ментол або зволожувач, впорснуті в тютюновий стрижень 210. Тютюновий стрижень 210 може бути виготовлений у різних формах. Наприклад, тютюновий стрижень 210 може бути сформований у вигляді листа або пасма. Крім того, тютюновий стрижень 210 може бути сформований у вигляді люлькового тютюну, що складається з крихітних шматочків, вирізаних із тютюнового листа. Крім того, тютюновий стрижень 210 може бути оточений теплопровідним матеріалом. Наприклад, теплопровідним матеріалом може слугувати металева фольга, наприклад, алюмінієва фольга, а також інші матеріали. Наприклад, теплопровідний матеріал, що оточує тютюновий стрижень 210, може рівномірно розподіляти тепло, що передається тютюновому стрижню 210, що дає змогу збільшити теплопровідність щодо тютюнового стрижня 210, покращуючи таким чином смакові якості тютюну. Крім того, теплопровідний матеріал, що оточує тютюновий стрижень 210, може слугувати струмоприймачем, що нагрівається індукційним нагрівачем. У цьому випадку, хоча це не показано на кресленнях, тютюновий стрижень 210 може містити додатковий струмоприймач поряд із теплопровідним матеріалом, що оточує тютюновий стрижень 210. Фільтрувальний стрижень 220 може містити фільтр з ацетату целюлози. Фільтрувальний стрижень 220 може мати будь-яку форму. Наприклад, фільтрувальний стрижень 220 може мати форму порожнистого циліндра або порожнистої трубки. Крім того, фільтрувальний стрижень 220 може містити стрижень із виїмкою. Якщо фільтрувальний стрижень 220 містить кілька сегментів, щонайменше один із сегментів може мати відмінну форму. Фільтрувальний стрижень 220 може бути виконаний з можливістю генерування смаків і ароматів. Наприклад, смако-ароматизуючу рідину можна ввести у фільтрувальний стрижень 220, або ж додаткове волокно, вкрите ароматизуючою рідиною, можна вставити у фільтрувальний стрижень 220. Крім того, фільтрувальний стрижень 220 може містити щонайменше одну капсулу 230. У цьому випадку капсула 230 може генерувати смаки, аромати або аерозолі. Наприклад, капсула 230 може мати структуру, в якій рідина, що містить ароматизувальний матеріал, обгорнута плівкою. Капсула 230 може мати форму сфери або циліндра, але також можливі й інші варіанти. Якщо фільтрувальний стрижень 220 містить сегмент, виконаний із можливістю охолодження аерозолів, охолоджувальний сегмент може містити полімерний або біорозкладний полімерний матеріал. Наприклад, охолоджувальний сегмент може містити тільки чисту полімолочну кислоту, але можливі й інші варіанти. В альтернативному варіанті охолоджувальний сегмент може містити фільтр з ацетату целюлози, що містить кілька отворів. Проте охолоджувальний сегмент не обмежується зазначеними прикладами і може бути виконаний іншим способом за умови збереження його функції охолодження аерозолю. Хоча це не показано на Фіг. 4, в одному з варіантів здійснення винаходу сигарета 200 може додатково містити передній фільтр. Передній фільтр може бути розташований на стороні тютюнового стрижня 210, зверненої до фільтрувального стрижня 220. Передній фільтр може запобігати випадінню тютюнового стрижня 210 назовні та потраплянню скрапленого аерозолю під час куріння до пристрою 100 для генерування аерозолю (на Фіг. 1 і 2) з тютюнового стрижня 210. На Фіг. 5 схематично зображено інший приклад сигарети. Як показано на Фіг. 5, сигарета 200 має форму, у якій поперечна трубка 205, тютюновий стрижень 210, трубка 220a і фільтр 220b обгорнуті кількома обгортками 240, зокрема кінцевою обгорткою 240a. На Фіг. 5 кілька обгорток 240 являють собою окремі обгортки, що відповідно оточують поперечну трубку 205, тютюновий стрижень 210, трубку 220a і фільтр 220b, і кінцеву обгортку 240a, обгорнуту навколо спільно поперечної трубки 205, тютюнового стрижня 210, трубки 220a і фільтра 220b, відповідно, обгорнутих окремими обгортками. Перша частина, розкрита з посиланням на Фіг. 1 і 2, містить поперечну трубку 205 і тютюновий стрижень 210, а друга частина містить фільтрувальний стрижень 220. Для зручності опису нижченаведені описи супроводжуються посиланнями на Фіг. 1 і 2, а описи, що повторюють описи, наведені з посиланням на Фіг. 4, будуть опущені. Поперечна трубка 205 являє собою хрестоподібну трубку, з'єднану з тютюновим стрижнем 210. Коли сигарета 200 вставлена в пристрій для генерування аерозолю, поперечна трубка 205, що являє собою частину, яка розпізнається датчиком розпізнавання сигарети разом із тютюновим стрижнем 210, обгорнута тією самою мідною багатошаровою обгорткою, що й тютюновий стрижень 210, а отже, її можна використати для визначення, чи відноситься сигарета 200, в яку вставлений датчик розпізнавання сигарети, до типу сигарет, що підтримуються пристроєм для генерування аерозолю. Обгортка з мідного багатошарового матеріалу буде розкрита з посиланням на Фіг. 7-9. Тютюновий стрижень 210 містить речовину для генерування аерозолю, що нагрівається нагрівачем 130 пристрою 10 для генерування аерозолю з метою генерування аерозолю. Трубка 220a подає на фільтр 220b аерозолі, що генеруються, коли речовина для генерування аерозолю в тютюновому стрижні 210 нагрівається шляхом отримання достатньої кількості енергії від нагрівача 130. Трубка 220a, виготовлена шляхом додавання триацетину (ТА), що слугує пластифікатором, у волокно ацетату целюлози в кількості, яка відповідає заданій кількості або перевищує її, з утворенням форми у вигляді кола, відрізняється від поперечної трубки 205 формою та відрізняється від поперечної трубки 205 тим, що трубка 220a з'єднує тютюновий стрижень 210 із фільтром 220b. Коли аерозолі, що генеруються з тютюнового стрижня 210, надходять у фільтр 220b трубкою 220a, фільтр 220b пропускає аерозолі та дає змогу користувачеві вдихати аерозолі, відфільтровані фільтром 220b. Фільтр 220b може являти собою фільтр з ацетату целюлози, виготовлений на основі волокна з ацетату целюлози. Кінцева обгортка 240a, що являє собою папір, який оточує всі наступні елементи: поперечну трубку 205, тютюновий стрижень 210, трубку 220a і фільтр 220b, може містити обгортку 240b поперечної трубки, обгортку 240c тютюнового стрижня, обгортку 240d трубки й обгортку 240e фільтра. На Фіг. 5 обгортка 240b поперечної трубки являє собою алюмінієву обгортку, обгортка 240d трубки являє собою обгортку MFW або 24K, а обгортка 240e - маслостійку жорстку обгортку або ламінований полімолочною кислотою папір. Обгортка 240c тютюнового стрижня і кінцева обгортка 240a будуть детально розкриті нижче. Обгортка 240c тютюнового стрижня, що являє собою обгортку, яка оточує тютюновий стрижень 210, може бути вкрита матеріалом, що підвищує теплопровідність, для максимального використання теплової енергії, що передається нагрівачем 130. Наприклад, обгортка 240c тютюнового стрижня може бути виготовлена шляхом нанесення щонайменше одного з таких матеріалів: срібна фольга (Ag), алюмінієва фольга (Al), мідна фольга (Cu), вуглецевий папір, наповнювач, кераміка (AlN, Al2O3 тощо), карбід кремнію, цитрат натрію (Na цитрат), цитрат калію (K цитрат), арамідне волокно, наноцелюлоза, мінеральний папір, пергамін, одностінні вуглецеві нанотрубки (ОВНТ), на звичайну обгортку або гетеротипний папір. Звичайна обгортка являє собою обгортку, використовувану на широко відомих сигаретах, і є пористою обгорткою, виготовленою з перевіреного матеріалу, що вирізняється технологічністю виробництва та теплопровідністю, яка перевищує певне значення за результатами випробування на виливку вручну. Крім того, у деяких варіантах здійснення цього винаходу кінцева обгортка 240a може бути виготовлена шляхом нанесення на папір на основі MFW щонайменше одного з таких матеріалів: наповнювач, кераміка, карбід кремнію, цитрат натрію, цитрат калію, арамідне волокно, наноцелюлоза та ОВНТ, вибраних із різних матеріалів, що наносяться на обгортку 240c тютюнового стрижня. Нагрівач 130, що входить до складу пристрою 10 для генерування аерозолю із зовнішнім нагрівом, розкритого з посиланням на Фіг. 1 і 2, що є об'єктом, керованим контролером 110, нагріває речовину для генерування аерозолю, яка міститься в тютюновому стрижні 210, з метою генерування аерозолю, причому в цей час теплова енергія, що передається тютюновому стрижні 210, містить 75 % променевого тепла, 15 % конвекційного тепла і 10 % кондуктивного тепла. В одному з варіантів здійснення винаходу співвідношення променистого, конвекційного та кондуктивного тепла, що становлять теплову енергію, передану тютюновому стрижню 210, може змінюватися. Згідно з деякими варіантами здійснення цього винаходу, внаслідок того, що нагрівач 130 не може вступати в безпосередній контакт з речовиною для генерування аерозолю з метою передавання теплової енергії, і для подолання розкритого вище недоліку, пов'язаного з недостатньо швидким генеруванням аерозолю, обгортка 240c тютюнового стрижня та кінцева обгортка 240a вкриті матеріалом, що підвищує теплопровідність, і сприяє ефективному передаванню теплової енергії речовині для генерування аерозолю в тютюновому стрижні 210, що зі свого боку дає змогу передавати користувачеві достатню кількість аерозолю навіть під час першої затяжки до того, як нагрівач 130 буде достатньо нагрітий. В одному з варіантів здійснення винаходу тільки обгортка 240c тютюнового стрижня або кінцева обгортка 240a може бути вкрита матеріалом, що підвищує теплопровідність, і на додаток до вищенаведених прикладів варіанти здійснення цього винаходу можуть бути реалізовані так, щоб органічний метал, неорганічний метал, волокно або полімерний матеріал, що має заздалегідь задану теплопровідність, був нанесений на обгортку 240c тютюнового стрижня або кінцеву обгортку 240a. На Фіг. 6 схематично зображено приклад сигарети з подвійним середовищем, використовуваним в пристрої згідно з Фіг. 3. Термін "сигарета з подвійним середовищем" на Фіг. 6 використовують не тільки для відмінності від сигарети, розкритої з посиланням на Фіг. 4 і 5, а й для спрощення опису варіантів здійснення цього винаходу, і в одному з варіантів здійснення винаходу може називатися звичайною сигаретою. Як показано на Фіг. 6, сигарета 300 із подвійним середовищем має форму, у якій частина 310 із речовиною для генерування аерозолю, частина 320 із середовищем, охолоджувальна частина 330 і фільтрувальна частина 340 обгорнуті кінцевою обгорткою 350. На Фіг. 6 окремі обгортки, відповідно, оточують частину 310 із речовиною для генерування аерозолю, частину 320 із середовищем і фільтрувальну частину 340, і кінцева обгортка 350 є обгорткою, яка обгортає разом частину 310 із речовиною для генерування аерозолю, частину 320 із середовищем і фільтрувальну частину 340, кожна з яких оточена окремою обгорткою. Частина 310 з речовиною для генерування аерозолю являє собою частину, сформовану в попередньо заданій формі шляхом введення зволожувача в папір на основі целюлози. Зволожувач (речовина), що входить до складу частини 310 з речовиною для генерування аерозолю, являє собою пропіленгліколь і гліцерин. Зволожувач, що входить до складу частини 310 з речовиною для генерування аерозолю, містить пропіленгліколь і гліцерин у певному масовому відношенні до маси паперу-основи. Якщо сигарету 300 з подвійним середовищем вставлено в пристрій 10 для генерування аерозолю, зображений на Фіг. 3, коли частину 310 з речовиною для генерування аерозолю нагріто до температури, що вища від певного рівня за допомогою нагрівача 130, частина 310 з речовиною для генерування аерозолю генерує пари зволожувача. Частина 320 із середовищем містить лист і/або пасма і/або люльковий тютюн, сформований із крихітних шматочків, вирізаних із тютюнового листа, і являє собою частину, яка генерує нікотин для передавання користувачеві відчуттів від куріння. Навіть коли сигарета 300 з подвійним середовищем вставлена в пристрій 10 для генерування аерозолю, зображений на Фіг. 3, частина 320 із середовищем не нагрівається безпосередньо нагрівачем 130, але може нагріватися опосередковано через кондукцію, конвекцію та випромінювання від обгортки частини із середовищем (або кінцевої обгортки 350), яка обгортає нагріту частину 310 із речовиною для генерування аерозолю та частину 320 із середовищем. У варіантах здійснення цього винаходу температуру частини 320 із середовищем опосередковано підвищують з огляду на те, що температура, якої повинне досягати середовище, що міститься в частині 320 із середовищем, є нижчою за температуру, якої повинні досягати зволожувачі, що містяться в частині 310 із речовиною для генерування аерозолю, після нагріву частини 310 із речовиною для генерування аерозолю нагрівачем 130 із зовнішнім нагрівом. Коли температура середовища, що міститься в частині 320 із середовищем, підвищується до температури, що перевищує певний рівень, частина 320 із середовищем генерує пари нікотину. В одному з варіантів здійснення винаходу, коли сигарета 300 з подвійним середовищем вставлена в пристрій 10 для генерування аерозолю, зображений на Фіг. 3, частина 320 із середовищем може нагріватися нагрівачем 130 у напрямку до нагрівача 130. Охолоджувальну частину 330 виготовлено у вигляді трубчастого фільтра, що містить пластифікатор певної густини, причому пари зволожувача та нікотину, які генеруються частиною 310 із речовиною для генерування аерозолю та частиною 320 із середовищем, змішують, перетворюють на аерозоль та охолоджують під час проходження через охолоджувальну частину 330, і, на відміну від частини 310 із речовиною для генерування аерозолю, частини 320 із середовищем та фільтрувальної частини 340, охолоджувальну частину 330 не загорнуто в окрему обгортку. Фільтрувальна частина 340 може являти собою фільтр з ацетату целюлози, причому форма фільтрувальної частини 340 може бути будь-якою. Фільтрувальна частина 340 може мати форму циліндра або порожнистої трубки. Якщо фільтрувальна частина 340 містить кілька сегментів, щонайменше один із кількох сегментів може мати різну форму. Фільтрувальна частина 340 може бути виготовлена з можливістю генерування смаків та ароматів. Наприклад, смако-ароматизуючу рідину можна ввести у фільтрувальну частину 340, або ж додаткове волокно, вкрите смако-ароматизуючою рідиною, можна вставити у фільтрувальну частину 340. Крім того, фільтрувальна частина 340 може містити щонайменше одну капсулу. У цьому разі капсула може генерувати смаки й аромати. Наприклад, капсула може мати структуру, в якій рідина, що містить ароматизувальний матеріал, обгорнута плівкою, і може мати форму сфери або циліндра, або іншу форму. Кінцева обгортка 350 являє собою покриття, що обгортає спільно частину 310 з речовиною для генерування аерозолю, частину 320 із середовищем і фільтрувальну частину 340, кожну з яких оточено окремою обгорткою, причому кінцева обгортка 350 може містити той самий матеріал, що й розкрита нижче обгортка частини із середовищем. На Фіг. 7 в аксонометрії зображено приклад пристрою для генерування аерозолю згідно з цим винаходом. Як показано на Фіг. 7, пристрій 10 для генерування аерозолю згідно з одним із варіантів здійснення цього винаходу містить контролер 110, акумулятор 120, нагрівач 130 і сигарету 300 з подвійним середовищем. Для зручності опису на Фіг. 7 зображено лише деякі компоненти пристрою 10 для генерування аерозолю, тобто навіть у разі додавання інших компонентів за умови включення розкритих вище компонентів фахівцям у даній галузі техніки буде очевидно, що цей опис винаходу не виходить за обсяг цього винаходу, який захищається. Крім того, внутрішня структура пристрою 10 для генерування аерозолю не обмежена структурою, показаною на Фіг. 7, і в одному з варіантів здійснення винаходу розташування контролера 110, акумулятора 120, нагрівача 130 і сигарети 300 з подвійним середовищем може бути змінено. Кожен із компонентів на Фіг. 7 уже розкрито з посиланням на Фіг. 1-3, тому їхній опис може бути опущено. На Фіг. 8 зображено вид збоку пристрою для генерування аерозолю згідно з Фіг. 7. Як показано на Фіг. 8, пристрій 10 для генерування аерозолю згідно з одним із варіантів здійснення цього винаходу містить друковану плату (PCB) 11, контролер 110, акумулятор 120, перший нагрівач 130A, другий нагрівач 130B, дисплей 150, і простір 160 для введення сигарети. Нижче повторні описи компонентів, розкритих із посиланням на Фіг. 1, будуть опущені. Друкована плата 11 електронним чином інтегрує різні компоненти, що збирають інформацію пристрою 10 для генерування аерозолю під час обміну даними з контролером 110, і контролер 110 та дисплей 150 стаціонарно встановлені на поверхні друкованої плати 11, яка з'єднана з акумулятором 120 для подачі живлення на елементи, з'єднані з друкованою платою 11. Перший нагрівач 130A і другий нагрівач 130B нагрівають дві частини із середовищем у сигареті 300 з подвійним середовищем, вставленій у простір 160 для введення сигарети в пристрої 10 для генерування аерозолю згідно з Фіг. 8, до різних температур. Перший нагрівач 130A та другий нагрівач 130B можуть містити різні матеріали, або перший нагрівач 130A та другий нагрівач 130B містять один і той самий матеріал, при цьому перший нагрівач 130A та другий нагрівач 130B можуть нагрівати дві частини з середовищем у сигареті 300 із подвійним середовищем до різних температур шляхом одержання різних керуючих сигналів від контролера 110. Дисплей 150, що є пристроєм, який керує виведенням інформації для користувача, що генерується пристроєм 10 для генерування аерозолю, у вигляді візуальної інформації, керує виведенням інформації на рідкокристалічну панель (або світлодіодну панель), розташовану на передній поверхні пристрою 10 для генерування аерозолю, на основі інформації, отриманої від контролера 110. Простір 160 для введення сигарети являє собою простір, увігнутий на певну глибину в напрямку внутрішньої частини пристрою 10 для генерування аерозолю таким чином, щоб у нього можна було вставити сигарету 200 або сигарету 300 з подвійним середовищем. Простір 160 для введення сигарети має циліндричну форму, що дає змогу стабільно встановлювати в ньому сигарету 200 у формі стіка або сигарету 300 з подвійним середовищем, і висота (глибина) простору 160 для введення сигарети може залежати від довжини ділянки, яка містить матеріал для генерування аерозолю в сигареті 200 або сигареті 300 з подвійним середовищем. Наприклад, коли сигарета 300 з подвійним середовищем, розкрита з посиланням на Фіг. 6, вставлена в простір 160 для введення сигарети, висота простору 160 для введення сигарети може дорівнювати сумі довжин частини 310 з речовиною для генерування аерозолю та частини 320 із середовищем. Коли сигарета 200 або сигарета 300 з подвійним середовищем вставлена в простір 160 для введення сигарети, під час нагріву першого нагрівача 130A і другого нагрівача 130B, розташованих поруч із простором 160 для введення сигарети, можуть бути згенеровані аерозолі. На Фіг. 9 зображено графік зміни температури й обсягу вдихів залежно від зміни часу, що ілюструє один із варіантів здійснення цього винаходу. Як показано на Фіг. 9, загальний графік 900, зображений на Фіг. 9, містить блок 910 виведення пристрою для генерування аерозолю, криву 930 зміни температури нагрівача, точку 950 попереднього нагріву та криву 970 зміни тиску. По-перше, блок 910 виведення пристрою для генерування аерозолю є пристроєм відображення, зокрема, рідкокристалічною панеллю (світлодіодною панеллю), розташованою на одній боковій поверхні пристрою для генерування аерозолю, та може візуально надавати користувачеві різну інформацію шляхом одержання керуючого сигналу від контролера (процесора), що входить до складу пристрою для генерування аерозолю. Зокрема, у варіантах здійснення цього винаходу, коли момент t3' часу або момент t3'' часу настає після закінчення певного часу з моменту завершення попереднього нагріву нагрівача, блок 910 виведення пристрою для генерування аерозолю візуально виводить користувачеві сповіщальне повідомлення про те, чи слід подовжити час куріння. Після ознайомлення з сповіщальним повідомленням, що відображається блоком 910 виведення, користувач може подати певну команду в пристрій для генерування аерозолю, щоб збільшити час куріння. Крім того, після ознайомлення з сповіщальним повідомленням, що відображається блоком 910 виводу, користувач може не подавати жодних команд у пристрій для генерування аерозолю, щоб не збільшувати час куріння. Час куріння та подовження часу куріння будуть розкриті нижче разом із розкриттям кривої 970 зміни тиску. Крива 930 зміни температури нагрівача на Фіг. 9 являє собою графік, що відображає профіль температури нагрівача залежно від часу, збережений у контролері пристрою для генерування аерозолю. Зокрема, нагрівач пристрою для генерування аерозолю починає отримувати живлення відповідно до керуючого сигналу контролера, досягає максимальної температури T5 після досягнення температур T1-T4 від початкової температури T0, після чого ним керують таким чином, щоб забезпечити можливість генерування аерозолю сигаретою, коли її температура знижується до певного рівня. У даному випадку початкова температура T0 означає не 0 градусів Цельсія, а температуру нагрівача за кімнатної температури перед початком роботи пристрою для генерування аерозолю, і температура T1-T5 може становити 210 градусів Цельсія, 215 градусів Цельсія, 225 градусів Цельсія, 245 градусів Цельсія та 265 градусів Цельсія відповідно. Фахівцям у даній галузі техніки повинно бути зрозуміло, що значення температури нагрівача можуть залежати від варіантів здійснення винаходу та характеристик пристрою для генерування аерозолю, версії мікрокоду, характеристик середовища, яке використовується сигаретою. Відповідно до кривої 930 зміни температури нагрівача на Фіг. 9 температура нагрівача починається з початкової температури T0 і збільшується до максимальної температури T5, після чого попередній нагрів завершують, при цьому температуру нагрівача зменшують до температури T4, після чого користувач може використовувати пристрій для генерування аерозолю. Потім, після зниження температури нагрівача до температури T1, нагрівачем керують таким чином, щоб забезпечити стабільне генерування аерозолю, поки контролер пристрою для генерування аерозолю підтримує температуру. Крива 930 зміни температури нагрівача на Фіг. 9 зображена для умов, за яких температуру T1, що дає змогу стабільно генерувати аерозоль, підтримують без змін, але, по суті, під час кожної затяжки користувача температура нагрівача тимчасово знижується, і контролер може використовувати пропорційно-інтегрально-диференціальне (ПІД) регулювання для постійної компенсації зниження температури нагрівача. Точка 950 попереднього нагріву на Фіг. 9 являє собою точку, що позначає нагрів нагрівача пристрою для генерування аерозолю до температури, достатньої для нагріву сигарети. Температуру точки 950 попереднього нагріву на Фіг. 9 показано як точку, у якій стабільно підтримують температуру T4, однак в одному з варіантів здійснення винаходу температура точки 950 попереднього нагріву може являти собою іншу температуру, обрану з температур T1-T3. Крива 970 зміни тиску на Фіг. 9 схематично показує тиск, що відчувається користувачем під час використання пристрою для генерування аерозолю з плином часу. Області між кривою 970 зміни тиску та віссю часу належать до загальної кількості повітря або аерозолів, що вдихаються користувачем унаслідок виконуваного користувачем вдихання. Наприклад, область S1 на Фіг. 9 належить до кількості аерозолю, наданого користувачеві, по суті, за допомогою першої затяжки користувача в момент завершення попереднього нагріву нагрівача. Крім того, одиниця тиску на вертикальній осі на Фіг. 9 може являти собою одну з різних одиниць виміру тиску і не обмежується будь-якою певною одиницею. Зокрема, крива 970 зміни тиску на Фіг. 9 інвертована за віссю x (вісь часу), щоб її можна було наочно відобразити на одному кресленні разом із кривою 930 зміни температури. Крім того, інтерпретація кривої 970 зміни тиску на Фіг. 9 загалом показує, що до моменту t2 часу виконано дев'ять затяжок користувача, і кількості аерозолю, що вдихається користувачем через відповідні затяжки, відрізняються одна від одної. Загальну суму площ S1-S9 на Фіг. 9 можна називати сумарним обсягом вдихів, і сумарний обсяг вдихів можна використовувати як основний параметр для визначення необхідності компенсації затяжки. Один із варіантів здійснення цього винаходу розкрито з посиланням на Фіг. 9 у такий спосіб. Пристрій для генерування аерозолю згідно з одним із варіантів здійснення цього винаходу попередньо нагріває нагрівач у відповідь на натискання користувачем кнопки живлення, і користувач починає використовувати пристрій для генерування аерозолю, в якому завершений попередній нагрів, з моменту t1 часу. Наприклад, передбачається, що контролер автоматично завершує режим куріння пристрою для генерування аерозолю згідно з одним із варіантів здійснення цього винаходу після здійснення 14 затяжок або після закінчення 4 хвилин 30 секунд збереження нагріву (тривалість періоду між моментом t1 часу та моментом t4 часу). Користувач робить дев'ять затяжок через пристрій для генерування аерозолю і припиняє затяжку в момент t2 часу, і контролер обчислює сумарний обсяг вдихів користувача, аналізуючи криву 970 зміни тиску. Якщо буде виявлено, що сумарний обсяг вдихів не досягає попередньо заданого стандартного обсягу вдихів, контролер розраховує величину компенсації затяжки. Після того, як контролер обчислив величину компенсації затяжки, контролер здійснює керування таким чином, щоб сповіщальне повідомлення про те, чи слід подовжити час куріння, було виведене блоком 910 виведення в пристрої для генерування аерозолю в момент t3' часу або в момент t3'' часу. У даному випадку момент t3' часу може являти собою момент завершення одинадцятої затяжки, і до автоматичного припинення режиму куріння залишається лише три затяжки, і момент t3'' може відповідати моменту часу, у який до автоматичного завершення режиму куріння залишається 30 секунд. Крім того, розкриті вище значення можуть залежати від конфігурації пристрою для генерування аерозолю, версії мікрокоду, профілю температури тощо. Якщо користувач ознайомився з сповіщальним повідомленням, виведеним блоком 910 виводу, і збільшив час куріння, стан нагріву нагрівача не припиняється в момент t4 часу, у який в іншому випадку контролер може ініціювати початкове автоматичне припинення режиму куріння, і час куріння збільшується на величину компенсації затяжки. Наприклад, якщо величина компенсації затяжки становить дві затяжки, і час, необхідний для однієї затяжки, встановлений рівним 15 секундам, час подовження становитиме 30 секунд, і режим куріння пристрою для генерування аерозолю буде автоматично завершено контролером після розпізнавання додаткового виконання двох затяжок. Хоча для зручності опису на Фіг. 9 момент t2 часу показано як момент виконання дев'ятої затяжки, момент t2 часу належить тільки до моменту часу, у який контролер обчислює сумарний обсяг вдихів для ухвалення рішення щодо виведення сповіщального повідомлення блоком 910 виводу, і не належить до моменту часу, у який виконують останню затяжку. Наприклад, навіть якщо буде виконано три затяжки на Фіг. 9, момент часу, у який контролер обчислює сумарний обсяг вдихів, є не моментом припинення третьої затяжки, а моментом t2 часу. Наприклад, момент t2 часу може являти собою заздалегідь заданий момент часу за 1 хвилину 45 секунд до моменту t4 часу, що являє собою заздалегідь заданий момент часу автоматичного припинення роботи (після закінчення 4 хвилин 30 секунд), і в одному з варіантів здійснення винаходу час між моментом t2 часу та моментом t4 часу може бути більшим або меншим за 1 хвилину 45 секунд. Якщо сумарний обсяг вдихів перевищує попередньо заданий стандартний обсяг вдихів або трохи менший від стандартного обсягу вдихів, контролер не розраховує величину компенсації затяжки, вважаючи, що користувач отримав достатні відчуття від куріння за допомогою пристрою для генерування аерозолю. У цьому випадку відсутність обчислення величини компенсації затяжки означає, що сповіщальне повідомлення не виводиться блоком 910 виведення в момент t3' або t3'' часу. Таким чином, пристрій для генерування аерозолю (наприклад, контролер пристрою для генерування аерозолю) згідно з одним із варіантів здійснення цього винаходу може визначати, чи вдихає користувач достатню кількість аерозолю через пристрій для генерування аерозолю в перший момент часу (момент t2 часу), і за результатами визначення, якщо буде визначено необхідність надання користувачеві компенсації затяжки, виводити сповіщальне повідомлення про компенсацію затяжки в другій момент часу (момент t3' часу або момент t3'' часу) для надання компенсації затяжки користувачеві, який бажає отримати компенсацію затяжки. У деяких варіантах здійснення цього винаходу користувач, якому надано компенсацію затяжки, може бути користувачем, який здійснив лише кілька затяжок і припинив затяжку, або користувачем, який не одержав достатньої кількості аерозолів унаслідок затяжки зі слабким вдиханням навіть за достатньої кількості затяжок. У розкритому вище варіанті здійснення винаходу 14 затяжок або 4 хвилини 30 секунд, після яких режим куріння пристрою для генерування аерозолю буде автоматично завершено, наведені для прикладу, тобто робота пристрою для генерування аерозолю згідно з теперішнім винаходом може бути завершена автоматично після здійснення затяжок у кількості, що є меншою чи більшою за 14, або після спливу часу нагріву (тривалість часу між t1 та t4), що є меншим чи більшим за 4 хвилини 30 секунд. На Фіг. 10 схематично зображено блок керування, що входить до складу пристрою для генерування аерозолю. Як показано на Фіг. 10, контролер 110 згідно з одним із варіантів здійснення цього винаходу містить блок 111 визначення першої умови, блок 113 визначення другої умови, блок 115 визначення компенсації та блок 117 обробки компенсації. Кожен модуль, що входить до складу контролера 110, позначений відповідно до своїх функцій для зручності опису, і, таким чином, у кожному варіанті здійснення винаходу може бути позначений інакше, ніж на Фіг. 10. Фахівцям у даній галузі техніки очевидно, що якщо модуль виконує ту саму функцію, що й відповідний модуль, модуль і відповідний модуль являють собою один і той самий модуль, навіть якщо їхні назви різняться. Подальший опис наведено з посиланням на Фіг. 9. Контролер 110 обчислює сумарний обсяг вдихів до першого моменту часу на основі затяжки, розпізнаної датчиком розпізнавання затяжки, який входить до складу пристрою для генерування аерозолю, та в другий момент часу визначає, чи слід збільшити попередньо заданий час куріння, на основі розрахованого сумарного обсягу вдихів. З посиланням на Фіг. 9 вже було розкрито можливість визначення необхідності продовження попередньо заданого часу куріння відповідно до команди користувача. Блок 111 визначення першої умови відстежує кількість затяжок у пристрої для генерування аерозолю, визначає досягнення певної кількості затяжок, що є меншою від кількості затяжок, заданої для автоматичного припинення роботи, та виводить сповіщальне повідомлення про те, чи слід подовжити час куріння, на блок 910 виводу. Наприклад, блок 111 визначення першої умови визначає досягнення моменту t2 часу, що являє собою момент за 1 хвилину і 45 секунд до моменту t4 часу на Фіг. 9, і на основі сумарного обсягу вдихів, що визначається до цього моменту як недостатній (наприклад, менший від попередньо заданого обсягу), ініціює виведення сповіщального повідомлення на блок 910 виведення в момент t3' часу, в який кількість затяжок досягає 11. При цьому блок 111 визначення першої умови може слугувати лічильником затяжок до моменту t3' часу та отримувати інформацію про сумарний обсяг вдихів від блоку 115 визначення компенсації. Блок 113 визначення другої умови відстежує час роботи пристрою для генерування аерозолю, визначає досягнення моменту часу, що відповідає певному часу перед автоматичним припиненням використання, і виводить сповіщальне повідомлення про те, чи слід продовжити час куріння, на блок 910 виведення. Наприклад, блок 113 визначення другої умови визначає досягнення моменту t2 часу, що являє собою момент часу за 1 хвилину і 45 секунд до t4 на Фіг. 9, і на основі сумарного обсягу вдихів, який визначається до цього моменту як недостатній (наприклад, менший за попередньо заданий обсяг), ініціює виведення сповіщального повідомлення на блок 910 виведення в момент t3'' часу, тобто момент часу за 30 секунд до моменту припинення режиму куріння. У цьому випадку блок 113 визначення другої умови може відстежувати час до моменту t3'' часу й отримувати інформацію про сумарний обсяг вдихів від блока 115 визначення компенсації. В одному з варіантів здійснення винаходу момент t3'' часу, в який сповіщальне повідомлення виводять на блок 910 виведення, може являти собою момент часу за 20-40 секунд до моменту припинення режиму куріння. В одному з варіантів здійснення винаходу блок 113 визначення другої умови може визначати, чи досягнуто моменту часу, в який минув певний час із моменту початку першої затяжки, під час відстеження часу роботи пристрою для генерування аерозолю. Наприклад, блок 113 визначення другої умови може визначити досягнення моменту t2 часу, що являє собою момент часу через 2 хвилини 45 секунд після моменту t1 часу на Фіг. 9, і на основі сумарного обсягу вдихів, який визначається до цього моменту як недостатній (наприклад, менший від попередньо заданого обсягу), ініціювати виведення сповіщального повідомлення на блок 910 виведення в момент t3'' часу. Згідно з одним із варіантів здійснення винаходу момент t2 часу, визначений блоком 113 визначення другої умови, може являти собою момент часу до або після моменту часу через 2 хвилини 45 секунд після моменту t1 часу. Блок 115 визначення компенсації обчислює сумарний обсяг вдихів користувача, порівнює сумарний обсяг вдихів із попередньо заданим стандартним обсягом вдихів і визначає необхідність подовження часу куріння. Як було зазначено відповідно до Фіг. 9, навіть якщо кількість затяжок досягає 11 або до завершення режиму куріння залишається 30 секунд, коли користувачеві було надано достатню кількість аерозолю, потреба в подовженні часу куріння відсутня, тому вказівне повідомлення про те, чи слід подовжити час куріння, не виводять на блок 910 виведення. Продовження часу куріння, визначене блоком 115 визначення компенсації, буде детально розкрито з посиланням на Фіг. 13-16. Блок 117 обробки компенсації являє собою модуль, виконаний із можливістю додавання додаткового часу куріння або додаткової кількості затяжок до умови завершення наявного часу куріння, якщо блок 115 визначення компенсації визначає подовження часу куріння (компенсацію затяжки). Якщо блок 115 визначення компенсації визначає подовження часу куріння, блок 117 опрацювання компенсації може додатково містити алгоритм розрахунку додаткового часу або додаткової кількості затяжок на основі різниці між розрахованим сумарним обсягом вдихів і попередньо заданим стандартним обсягом вдихів. Наприклад, якщо сумарний обсяг вдихів становить 1000, попередньо заданий стандартний обсяг вдихів становить 1600, нормальний обсяг вдихання на затяжку становить 200, і розрахунковий час, необхідний для однієї затяжки, становить 15 секунд, блок 117 опрацювання компенсації може додати три затяжки та збільшити час припинення використання на 45 секунд за допомогою вбудованого алгоритму. На Фіг. 11 схематично зображено приклад виведення вказівного повідомлення за допомогою блоку виведення. Як показано на ФІГ. 11, вказівне повідомлення із запитом про те, чи слід подовжити час куріння, виводять на блок 1110 виведення пристрою для генерування аерозолю згідно з Фіг. 11, і користувач може ознайомитися з вказівним повідомленням і подати відповідну команду для подовження часу куріння. На Фіг. 12 схематично зображено подання користувачем команди на блок виведення. Як показано на Фіг. 12, користувач може ознайомитися з вказівним повідомленням за допомогою блока 1110 виведення та подати команду протягом певного часу для подовження часу куріння. Наприклад, користувач може подати команду 1210 на частину, позначену як "більше" на Фіг. 11, щоб збільшити час куріння. Якщо користувач не подає команду на подовження часу куріння протягом певного часу, користувачеві надають лише початково заданий час куріння та максимальну кількість затяжок, і режим куріння пристрою для генерування аерозолю припиняють. На Фіг. 13 схематично зображено графік значення фільтра затяжок. Зокрема, на Фіг. 13 показано результат фільтрації значення, визначеного датчиком розпізнавання затяжки в пристрої для генерування аерозолю, і на графіку Фіг. 13 по осі x відкладено час, а по осі y - значення результату фільтрації. На Фіг. 13 зображено графік, що ілюструє результати фільтрації затяжок, причому передбачається, що час автоматичного припинення використання нагрівача не задано окремо. Датчик розпізнавання затяжки, який може бути використаний у пристрої для генерування аерозолю згідно з деякими варіантами здійснення цього винаходу, може являти собою не тільки датчик тиску, а й датчик температури, тобто одиниця значення фільтра затяжок не обмежується певною одиницею фізичної величини. Суцільна лінія позначає значення результату, знайдене фільтром A. Як показано на Фіг. 13, значення фільтра затяжок для фільтра A змінюється від мінімального 53 до максимального 20, і на графіку присутні як додатні, так і від'ємні значення, відображаючи вдих і видих користувача. Пунктирна лінія позначає значення результату, знайдене фільтром В. Як показано на Фіг. 13, значення фільтра затяжок для фільтра В змінюється від мінімального 55 до максимального 15, і, подібно до результату фільтра A, на графіку присутні як додатні, так і від'ємні значення. Два результати, показані на Фіг. 13, не вказують на те, що пристрій для генерування аерозолю містить два датчики розпізнавання затяжки, але вказують на те, що коли два різні користувачі застосовують різні патерни затяжок, результати розпізнавання затяжок різнитимуться, як показано на Фіг. 13. Як показано на Фіг. 13, загалом, можна вважати, що користувач, який використовує фільтр A, виконував затяжку з аналогічною інтенсивністю частіше, ніж користувач, який використовує фільтр B. На Фіг. 14 зображено графік амплітудного аналізу значення фільтра затяжок згідно з Фіг. 13. На Фіг. 14 показано результат опрацювання амплітуди значень фільтра затяжок, розкритих із посиланням на Фіг. 13, згідно з попередньо заданим алгоритмом, і видно, що, оскільки використовується абсолютне значення, на відміну від Фіг. 13, на графіку не присутні одночасно додатні та від'ємні значення, та існує лише одна сторона (від'ємне значення). На Фіг. 14 зображено інший приклад кривої зміни тиску, розкритий із посиланням на Фіг. 9, і згідно з Фіг. 14, як розкрито з посиланням на Фіг. 9, можна бачити, що ділянку обсягу вдихання на одну затяжку та сумарний обсяг вдихів можна розрахувати на основі кривої зміни тиску. На Фіг. 14 зображено графік амплітуди, побудований на основі Фіг. 13, і видно, що площа, яка відповідає обсягу вдихів користувача на одну затяжку відносно фільтра A, більша за площу, яка відповідає обсягу вдихів користувача на одну затяжку відносно фільтра B. Іншими словами, на графіку на Фіг. 14 схематично показано, що затяжки користувача згідно з фільтром A були ефективнішими, ніж затяжки користувача згідно з фільтром B. На Фіг. 15 схематично зображено графік інтервального аналізу значення фільтра затяжок згідно з Фіг. 13. На Фіг. 15 показано результат опрацювання інтервалу значень фільтра затяжок, розкритих із посиланням на Фіг. 13 відповідно до попередньо заданого алгоритму контролера. У разі зменшення інтервалу між затяжками визначають регулярність затяжок, тобто збільшення значення амплітуди інтервалу згідно з Фіг. 15, і навпаки, припинення затяжки на ранньому етапі свідчить про зниження значення амплітуди інтервалу на Фіг. 15. На Фіг. 16 схематично зображено графік сумарного обсягу вдихів, визначеного контролером. Сумарний обсяг вдихів згідно з Фіг. 16 являє собою суму обсягів вдихів відповідно до сумарних затяжок користувача, тож сума збільшується з часом, і сумарний обсяг вдихів має таку саму тенденцію зміни в результаті підсумовування площ на одну затяжку, розкритого з посиланням на Фіг. 14. Математична формула 1 Математична формула 1 є прикладом формули сумарного обсягу вдихів, розрахованого контролером. У математичній формулі 1 AA означає сумарний обсяг вдихів, t1 - момент часу, у який користувач уперше розпочинає затяжку, t2 - момент часу, у який контролер визначає, чи слід збільшувати час куріння, S(t) - функцію кривої 970 зміни тиску, а Sk - обсяг вдихання на k-ю затяжку. Тобто математична формула 1 математично показує, що сумарний обсяг вдихів можна розрахувати шляхом інтегрування обсягу вдихів, розпізнаного для кожної затяжки до першого моменту часу. В одному з варіантів здійснення винаходу сумарний обсяг вдихів може додатково включати результат аналізу амплітуди інтервалу, розкритого з посиланням на Фіг. 15. Математична формула 2 Математична формула 2 слугує іншим прикладом рівняння для сумарного обсягу вдихів, розрахованого контролером. I у математичній формулі 2 належить до значення амплітуди інтервалу, розкритого з посиланням на Фіг. 15. Контролер може обчислювати сумарний обсяг вдихів, як показано на Фіг. 16, використовуючи математичну формулу 1 або 2, і може визначати додатковий час або додаткову кількість затяжок, які додають до умови завершення часу куріння, порівнюючи розрахований сумарний обсяг вдихів із заздалегідь заданим стандартним обсягом вдихів. Наприклад, контролер може визначити додатковий час, що додається до умови завершення часу куріння в другий момент часу, на основі різниці між сумарним і попередньо заданим обсягом вдихів. Якщо користувач не робить затяжки протягом певного часу після восьми затяжок, і до завершення режиму куріння залишається 30 секунд, контролер може компенсувати це таким чином, щоб користувач міг виконати додаткову затяжку, додаючи додатковий час до умови завершення попередньо заданого часу куріння. У цьому варіанті здійснення винаходу користувач може ознайомитися з виведеним вказівним повідомленням і подати команду у відповідь на нього, що дасть йому змогу продовжувати куріння, доки не мине весь час, отриманий шляхом додавання додаткового часу до початкових 30 секунд, що залишалися. В іншому варіанті здійснення винаходу контролер може визначати додаткову кількість затяжок, що додаються до умови завершення часу куріння в другій момент часу, на основі різниці між сумарним обсягом вдихів і стандартним обсягом вдихів. Відповідно до профілю температури, заданого в контролері, припускається, що максимальна кількість затяжок (14) і час підтримання нагріву 4 хвилини 30 секунд гарантовані, і користувач швидко виконує 10 затяжок таким чином, щоб сумарний обсяг вдихів, розрахований у момент t2 часу, становив 1400, а попередньо заданий стандартний обсяг вдихів становив 2000. Якщо припустити, що обсяг вдизів на одну затяжку становить 200, контролер може додати три додаткові затяжки до умови завершення часу куріння та одночасно додати час для виконання трьох затяжок до умови завершення часу куріння. Математична формула 3 Математична формула 3 є прикладом формули, використовуваної контролером для розрахунку додаткової кількості затяжок. У математичній формулі 3 PN позначає додаткову кількість затяжок, Quotient - функцію, що приймає два параметри як незалежні змінні та повертає частку, отриману діленням першого параметра на другий параметр, Inhalestandard - попередньо заданий стандартний обсяг вдихів, AA - сумарний обсяг вдихів до моменту t2 часу, і Inhalepuff - попередньо заданий обсяг вдихів на одну затяжку. У даному випадку попередньо заданий стандартний обсяг вдихів є унікальним значенням залежно від моменту t2 часу, і якщо в контролері встановлений стандартний обсяг вдихів на момент припинення режиму куріння (момент t4 часу), контролер може додатково обчислювати стандартний обсяг вдихів у момент t2 часу за допомогою пропорційного виразу, а також може розраховувати PN, використовуючи розраховане значення. В одному з варіантів здійснення винаходу, що відрізняється від розкритих вище прикладів, контролер може визначати додатковий час або додаткову кількість затяжок, які додають до умови завершення часу куріння в другій момент часу, на основі різниці між сумарним обсягом вдихів і стандартним обсягом вдихів, і водночас ураховувати межу середовища сигарети. Наприклад, якщо користувач робить тільки три затяжки, сумарний обсяг вдихів, розрахований у момент t2 часу, що є моментом визначення компенсації затяжки, буде настільки малий, що контролер може визначити занадто великий додатковий час або занадто багато додаткових затяжок як величину компенсації. Незалежно від вдихання користувача речовина для генерування аерозолю (середовище), що входить до складу сигарети, нагрівається нагрівачем і постійно витрачається, унаслідок чого вигідно обмежувати величину компенсації затяжки певним діапазоном. Контролер може сприяти стабільному вдиханню користувачем аерозолю певної якості через сигарету, посилаючись на дані про межу середовища в момент t2 часу або попередньо задаючи верхнє граничне значення додаткового часу чи додаткової кількості затяжок. Для реалізації цього винаходу контролер може додатково містити дані про межу середовища в момент t2 часу та верхнє граничне значення додаткового часу або додаткової кількості затяжок. Таблиця 1Випа-док №Сумарний обсяг вдихівСтандартний обсяг вдихівОбсяг вдихів на затяжкуМежа середовища або верхнє граничне значенняДодаткова кількість затяжок114002000200-3 затяжки219002000200-0 затяжок312002000200-4 затяжки4600200020033 затяжки Таблиця 1 являє собою таблицю, у якій розкриті вище варіанти здійснення винаходу зведено в приблизні значення. Згідно з таблицею 1, контролер може надавати користувачеві компенсацію затяжки, розрахувавши додатковий час або додаткову кількість затяжок за допомогою математичних формул 1-3. Також, згідно з випадком № 4 у таблиці 1, пристрій для генерування аерозолю, згідно з цим винаходом, може забезпечити відповідну компенсацію затяжки з урахуванням межі середовища сигарети. На Фіг. 17 зображено блок-схему прикладу способу компенсації затяжки згідно з одним із варіантів здійснення цього винаходу. Спосіб згідно з Фіг. 17 реалізовано за допомогою розкритих вище пристроїв для генерування аерозолю, і тому надалі буде розкрито з посиланням на описані вище креслення. Контролер 110 підсумовує як характеристичні дані затяжки користувача до першого моменту часу (S1710) і визначає виконання умови для компенсації затяжки (S1730). Якщо умову для компенсації затяжки виконано на етапі S1730, контролер 110 компенсує кількість затяжок та/або час затяжки (S1750). Якщо умову для компенсації затяжки не виконано на етапі S1730, контролер 110 керує температурою нагрівача відповідно до попередньо заданого профілю температури (S1770). На Фіг. 18 зображено блок-схему іншого прикладу способу компенсації затяжки згідно з одним із варіантів здійснення цього винаходу. Спосіб згідно з Фіг. 18 реалізовано за допомогою розкритих вище пристроїв для генерування аерозолю, тому надалі його буде розкрито з посиланням на описані вище креслення; повторні описи буде опущено. Контролер 110 підсумовує як характеристичні дані затяжки користувача до першого моменту часу (S1810) і визначає виконання умови для компенсації затяжки (S1820). Дані користувача, зібрані як характеристичні дані на етапі S1810, належать до сумарного обсягу вдихів. Якщо умову для компенсації затяжки виконано на етапі S1820, контролер 110 перебуває в режимі очікування до досягнення попередньо заданої кількості затяжок, що залишилася, або другого моменту часу (S1830). Після досягнення заданої кількості затяжок або другого моменту часу (S1840), контролер 110 виводить користувачеві вказівне повідомлення із запитом про те, чи слід застосувати компенсацію затяжки за допомогою блока 910 виведення (S1850). Коли користувач ознайомиться з вказівним повідомленням блока 910 виведення та додатково подасть команду (S1860), контролер 110 компенсує щонайменше кількість затяжок або час затяжки (S1870). Якщо умова для компенсації затяжки не виконана, попередньо задана кількість затяжок або другий момент часу не досягнуті, або додаткові команди користувача не виявлені, контролер 110 керує температурою нагрівача відповідно до попередньо заданого профілю температури (S1880). Згідно з деякими варіантами здійснення цього винаходу, у разі неможливості стабільного використання пристрою для генерування аерозолю користувачем користувачеві може бути надано відповідну компенсацію затяжки. Крім того, згідно з деякими варіантами здійснення цього винаходу, навіть якщо користувач припиняє затяжку на певний період часу, користувач може отримати максимальну кількість додаткових затяжок, не викидаючи сигарету, що дає змогу досягти економії. Згідно з варіантами здійснення цього винаходу "час куріння" може стосуватися режиму куріння пристрою для генерування аерозолю та умови припинення режиму куріння. Наприклад, режим куріння може являти собою стан, в якому контролер пристрою для генерування аерозолю керує іншими компонентами (наприклад, нагрівачем) пристрою для генерування аерозолю, забезпечуючи можливість куріння сигарети. У деяких варіантах здійснення винаходу умова може передбачати час або допустиму кількість затяжок до припинення режиму куріння. У деяких варіантах здійснення винаходу умову можна змінювати для подовження часу куріння. Один або кілька варіантів здійснення винаходу, розкритих вище, можуть бути реалізовані у формі комп'ютерної програми, яку можна виконати на комп'ютері за допомогою різних компонентів, і комп'ютерну програму можна записати на машинозчитуваний носій інформації. При цьому машинозчитуваний носій інформації може бути жорстким диском, магнітним носієм, наприклад, дискетою або магнітною стрічкою, оптичним носієм, наприклад, компакт-диском без можливості перезапису (CD-ROM) або цифровим відеодиском (DVD), магнітооптичним носієм (наприклад, флоптичним диском), а також апаратним пристроєм, спеціально призначеним для зберігання та виконання програмних команд, наприклад, ROM, оперативним запам'ятовувальним пристроєм (RAM) або флеш-пам'яттю. Комп'ютерна програма може бути спеціально розроблена і налаштована для варіантів здійснення цього винаходу, або може бути зрозуміла іншим чином фахівцям у галузі комп'ютерного програмного забезпечення. Приклади комп'ютерних програм можуть містити не тільки машинний код, що генерується компілятором, а й також високорівневий код мови, що виконується комп'ютером з використанням інтерпретатора тощо. Конкретні варіанти здійснення винаходу, показані та розкриті в цьому документі, призначені для ілюстрації цього винаходу та жодним чином не обмежують обсяг цього винаходу, що захищається. Для стислості викладення електроніка, системи керування, розробка програмного забезпечення та інші функціональні аспекти систем, що застосовуються в рівні техніки, можуть бути не розкриті в деталях. Крім того, з'єднувальні лінії або з'єднувачі, зображені на різних представлених фігурах, призначені для ілюстрації функціональних зв'язків та/або фізичних чи логічних зв'язків між різними елементами. Слід зазначити, що в реальному пристрої може бути передбачено кілька альтернативних або додаткових функціональних зв'язків, фізичних або логічних з'єднань. Крім того, жоден з елементів або компонентів не є обов'язковим для цього винаходу на практиці, якщо елемент, зокрема, не позначений як "обов'язковий" або "критичний". Слова "якийсь", "якась", "якесь" і "даний", "дана", "дане" та аналогічні відсилання в контексті розкриття цього винаходу (особливо в контексті наведеної нижче формули винаходу) слід тлумачити як такі, що відносяться як до однини, так і до множини форм. Крім того, перерахування діапазонів значень тут слугує тільки як скорочений спосіб відсилання окремо до кожної величини, що входить до діапазону, якщо не зазначено інше, і кожне окреме значення включено до опису, так, наче його вказали окремо. Також етапи всіх способів, розкритих тут, можуть бути виконані в будь-якому зручному порядку, якщо не вказано інше або цьому прямо не суперечить контекст. Варіанти здійснення цього винаходу не обмежуються описаним порядком виконання етапів. Використання будь-якого або всіх прикладів або вставних слів (наприклад, "такий як") тут призначені тільки для кращого розкриття цього винаходу і не носять обмежувального характеру для об'єму цього винаходу, якщо інше не вказано у формулі винаходу. Фахівцями в даній галузі техніки може бути передбачено безліч змін і перетворень без відступу від сутності та об'єму цього винаходу.