АНТИТІЛО ДО KLK5

1. Антитіло, яке зв'язується з калікреїном 5 (KLK5), де антитіло містить варіабельний легкий ланцюг і варіабельний важкий ланцюг, і де: a) варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, яка містить послідовність SEQ ID NO: 1 або SEQ ID NO: 62, або SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3; і b) варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, яка містить послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, яка містить послідовність SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3, яка містить послідовність SEQ ID NO: 6. 2. Антитіло за п. 1, де: a) варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, яка містить послідовність SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3; і b) варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, що містить послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, яка містить послідовність SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3, що містить послідовність SEQ ID NO: 6. 3. Антитіло за п. 1 або 2, де антитіло зв'язується з епітопом людського KLK5, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 та His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51. 4. Антитіло за п. 3, де епітоп характеризують за допомогою рентгенівської кристалографії. 5. Антитіло за будь-яким із пп. 1-4, де антитіло інгібує або знижує протеазну активність KLK5. 6. Антитіло за будь-яким із пп. 1-5, де антитіло зв'язується з KLK5, коли KLK5 зв'язується з лімфоепітеліальним інгібітором типу Kazal (LEKTI) або фрагментом LEKTI. 7. Антитіло за будь-яким із пп. 1-6, де антитіло не конкурує з LEKTI або фрагментом LEKTI за зв'язування KLK5. 8. Антитіло за будь-яким із пп. 1-7, де антитіло утворює комплекс із KLK5, зв'язаним з LEKTI або фрагментом LEKTI. 9. Антитіло за будь-яким із пп. 6-8, де фрагмент LEKTI є доменом 5 LEKTI людини, що містить амінокислоти 1-64 у послідовності SEQ ID NO: 54, або доменом LEKTI 8, що містить амінокислоти 1-71 у послідовності SEQ ID NO: 61. 10. Антитіло за будь-яким із пунктів, де антитіло зв'язується з людським KLK5, переважно людським KLK5, що містить послідовність SEQ ID NO: 53, та KLK5 яванської макаки, що містить послідовність SEQ ID NO: 60. 11. Антитіло за будь-яким із попередніх пунктів, де антитіло не зв'язується з калікреїном 2 людини або цинокалікреїном 2 (KLK2); або калікреїном 4 людини або яванської макаки (KLK4) або калікреїном 7 людини або яванської макаки (KLK7). 12. Антитіло за будь-яким із пп. 3-11, де антитіло містить варіабельний легкий ланцюг і варіабельний важкий ланцюг, і де: a) варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1 або SEQ ID NO: 62, або SEQ ID NO: 63, переважно ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3; і b) варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, що містить послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, що містить послідовність SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3, що містить послідовність SEQ ID NO: 6. 13. Антитіло за будь-яким із попередніх пунктів, де антитіло є химерним або гуманізованим антитілом. 14. Антитіло за будь-яким із попередніх пунктів, де антитіло є повнорозмірним антитілом. 15. Антитіло за п. 14, де повнорозмірне антитіло вибирають із IgG1, IgG4 або IgG4P. 16. Антитіло за будь-яким із пп. 1-13, де антитіло вибирають з Fab, Fab', F(ab')2, scFv, dAb або VHH. 17. Антитіло за будь-яким із пп. 1-16, де антитіло містить: a) варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 7 або 11, або 15, або 19, або 23; та/або b) варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27, або 31, або 35, або 39, або 43. 18. Антитіло за будь-яким із пп. 1-16, де антитіло містить: a) варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 15; і b) варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 39. 19. Антитіло за будь-яким із пп. 1-15, 17 або 18, де антитіло містить: a) легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 13 або 17, або 21, або 25; і b) важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29 або 33, або 37, або 41, або 45. 20. Антитіло за будь-яким із пп. 1-15 або 17-19, де антитіло містить: a) легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 17; і b) важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 41. 21. Антитіло за будь-яким із пп. 17-20, де амінокислотний залишок глутаміну (Gln; Q) у L-CDR1 у положенні 24 з послідовністю SEQ ID NO: 15 або 17 замінено аргініном (Arg; R) або лізином (Lys; K). 22. Антитіло за будь-яким із попередніх пунктів, де KLK5 представлене людським KLK5, що містить послідовність SEQ ID NO: 51 або 52, або 53, або KLK5 яванської макаки, що містить SEQ ID NO: 60. 23. Антитіло за будь-яким із пп. 1-15 або 17-22, де антитіло: а) містить важкий ланцюг, що має щонайменше 90 % ідентичності або подібності з послідовністю SEQ ID NO: 29 або 33, або 37, або 41, або 45; та b) містить легкий ланцюг, що має щонайменше 90 % ідентичності або подібності з послідовністю SEQ ID NO: 13 або 17, або 21, або 25. 24. Ізольований полінуклеотид, що кодує антитіло за будь-яким із пп. 1-22. 25. Ізольований полінуклеотид за п. 24, де полінуклеотид кодує: а) варіабельну ділянку легкого ланцюга, у якій полінуклеотид: i) щонайменше на 90 % ідентичний послідовності SEQ ID NO: 8 (або нуклеотиди з 1 по 330 з SEQ ID NO: 8) або 12 (або нуклеотиди з 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 12), або 16, або 20, або 24, або 64, або 66; або ii) містить послідовність SEQ ID NO: 8 (або нуклеотиди 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 8) або 12 (або нуклеотиди 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 12), або 16, або 20, або 24, або 64, або 66; або iii) складається, по суті, з послідовності SEQ ID NO: 8 (або нуклеотидів 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 8) або 12 (або нуклеотидів 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 12), або 16, або 20, або 24, або 64, або 66; або b) варіабельну ділянку важкого ланцюга, де полінуклеотид: i) щонайменше на 90 % ідентичний послідовності SEQ ID NO: 10 або 28, або 32, або 36, або 40, або 44; або ii) містить послідовність SEQ ID NO: 10 або 28, або 32, або 36, або 40, або 44; або iii) по суті, складається з послідовності SEQ ID NO: 10 або 28, або 32, або 36, або 40, або 44; або c) легкий ланцюг, де полінуклеотид: i) щонайменше на 90 % ідентичний послідовності SEQ ID NO: 14 або 18, або 22, або 26, або 65, або 67, або 100, або 101, або 102, або 103, або 104; або ii) містить послідовність SEQ ID NO: 14 або 18, або 22, або 26, або 65, або 67, або 100, або 101, або 102, або 103, або 104; або iii) по суті, складається з послідовності SEQ ID NO: 14 або 18, або 22, або 26, або 65, або 67, або 101, або 102, або 103, або 104; або d) важкий ланцюг, де полінуклеотид: i) щонайменше на 90 % ідентичний послідовності SEQ ID NO: 30 або 34, або 38, або 42, або 46; або ii) містить послідовність SEQ ID NO: 30 або 34, або 38, або 42, або 46; або iii) по суті, складається з послідовності SEQ ID NO: 30 або 34, або 38, або 42, або 46. 26. Вектор клонування або експресії, що містить один або більше полінуклеотидів за п. 24 або 25. 27. Клітина-хазяїн, що містить: а) один або більше полінуклеотидів за п. 24 або 25, або b) один або більше векторів експресії за п. 26. 28. Спосіб одержання антитіла за будь-яким із пп. 1-22, що включає культивування клітини-хазяїна за п. 25 у відповідних умовах для одержання та виділення антитіла, що продукується клітиною-хазяїном. 29. Фармацевтична композиція, яка містить антитіло за будь-яким із пп. 1-22 та один або більше фармацевтично прийнятних носіїв, допоміжних речовин або розріджувачів. 30. Фармацевтична композиція за п. 29 для лікування захворювання, що характеризується порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5. 31. Композиція за п. 30, де захворювання вибирають із синдрому Нетертона, атопічного дерматиту, іхтіозу, розацеа, астми або раку, такого як рак яєчників або рак сечового міхура, або їх комбінації. 32. Композиція за п. 30 або 31, де захворювання являє собою синдром Нетертона. 33. Композиція за п. 30 або 31, де захворювання являє собою атопічний дерматит. 34. Антитіло за будь-яким із пп. 1-22 для застосування для лікування захворювання, що характеризується порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5. 35. Антитіло за п. 34, де захворювання вибирають із синдрому Нетертона, атопічного дерматиту, іхтіозу, розацеа, астми або раку, такого як рак яєчників або рак сечового міхура, або їх комбінації. 36. Антитіло за п. 34 або 35, де захворювання являє собою синдром Нетертона. 37. Антитіло за п. 34 або 35, де захворювання являє собою атопічний дерматит.

Область, до якої відноситься винахід Даний винахід стосується антитіл, які зв'язують та поглинають KLK5, а також способів їх використання для лікування захворювань, спричинених порушенням регуляції KLK5. Зокрема, даний винахід стосується антитіл до KLK5 та їх використання для лікування хвороби Нетертона, іхтіозів, таких як вроджений іхтіоз, атопічний дерматит та рак. Передумови для винаходу Каліреїн-пов'язані пептидази (відомі як KLK), складають єдине сімейство з 15 висококонсервативних трипсин або хімотрипсин-подібних серинових протеаз, кодованих найбільшим безперервним кластером генів, що кодують протеазу (хромосома 19q13.4) в геномі людини (Сотіропулу Г. та ін., 2009; JBC 284:48, 32989-94). KLK синтезуються у вигляді неактивних пре-проформ, які протеолітично обробляються для виділення неактивних про-форм. Такі проформи згодом активуються до зрілих пептидаз шляхом специфічного протеолітичного видалення їх N-кінцевого пропептиду або шляхом використання іншої KLK чи ендопептидази, або методом автокаталітичного розщеплення, який використовується для калікреїну-5 (KLK5). KLK5 зустрічається в кількох тканинах, але найбільша його кількість спостерігається у шкірі. Поряд з KLK7, KLK5 спостерігається у верхніх остистих і зернистих шарах шкіри разом з KLK7, де кератиноцити піддаються кінцевій диференціації та трансформуються в корнеоцити, які складають роговий шар епідермісу. Роговий шар виконує функцію бар'єра, що забезпечує захист від впливу зовнішнього середовища та підтримується завдяки постійному заміщенню корнеоцитів, що злущуються в процесі десквамації. Оскільки KLK5 здатна активувати про-KLK7 та інші калікреїни, вона відіграє важливу роль у десквамації. Після активації зрілий KLK5 інактивується ендогенним інгібітором, тобто лімфоепітеліальним інгібітором типу Kazal (LEKTI), який кодується геном SPINK5 (Чаванс П. та ін.; Nature Genetics 37, 56-65). LEKTI містить домени 15ти доменного інгібітору серинової протеази, які утворюють щільний комплекс з KLK5. Зміна рівня рН регулює цю тісну взаємодію з кислотним рН, вивільняючи активний KLK5 з комплексу (Дерайзон та ін. 2007; Mol Biol Cell 18 3607-19). Мутації з втратою функції в гені SPINK5 спричиняють синдром Нетертона, рідкісне аутосомно-рецесивне захворювання шкіри, яке характеризується ознаками іхтіозу з сильним запаленням, лущенням шкіри, підвищеним рівнем імуноглобуліну E та постійними алергічними проявами (Ховнаніан А, 2013; Cell Tissue Res 28935310). На фоні гіперактивності епідермальної протеази відсутність LEKTI призводить до відшарування рогового шару, обумовленого активністю KLK5 у десмоглеїні та десмосомах, що, у свою чергу, сприяє високій проникності різних алергенів, які викликають ураження, подібні до атопічного дерматиту. Активність KLK5 на KLK7 також сприяє утворенню дефектного шкірного бар'єру, що призводить до проникнення алергенів та мікробів і вироблення інтерлейкіну 1, бета. Інгібітори серинової протеази Kazak типу 5 у шкірі мишей (SPINK5) повторюють фенотип, що сильно нагадує синдром Нетертона та має усі запальні ознаки захворювання шкіри (Янт Т. та ін.; 2004, Genes Dev 18 2354-58). Ингібітори серинової протеази типу Kaza (SPINK5) в епідермісі пацієнтів із синдромом Нетертона демонструють активність протеаз KLK5 та KLK7, яка забезпечує активацію прозапальних та просигнальних шляхів, включаючи вісь KLK5-PAR2-TSLP (стромальний лімфопоетин тимуса). Як у випадку з геном SPINK5 та KLK5 у шкірі мишей, нокаут гену KLK5 був достатнім для виправлення такого шкірного прояву у результаті нокауту гену LEKTI (Лімфоепітеліальний інгібітор типу Kazal), що демонструє вирішальну роль KLK5 в гомеостазі шкіри. Останніми роками результати кількох досліджень визначають генетичний зв'язок між атопічним дерматитом (AD) і поліморфізмом LEKTI з виникненням аномальних варіантів LEKTI (Ховнаніан A. 2013; Cell and Tissue Research 351 289-300). На сьогоднішній день застосовувалися лише методи лікування, спрямовані на заміну LEKTI, включаючи додавання генів за допомогою лентивірусного або аденовірусного вектору SPINK5 та аутологічних трансплантатів генетично виправлених кератиноцитів пацієнтів (Ді ВЛ та ін.; 2011, Molecular Therapy 19 408-16). Таким чином, залишається потреба в терапії поглинання KLK5, наприклад, пасивно-імунній терапії, що спрямована на інгібування KLK5, яка може забезпечувати терапевтичний ефект при захворюваннях, пов'язаних з порушенням регуляції KLK5 або викликаних таким порушенням. Стислий опис винаходу Даний винахід вирішує вищезгадану проблему шляхом створення інгібіторних антитіл до KLK5 відповідно до наступних варіантів. Варіант 1: антитіло, яке зв'язується з калікреїном 5 (KLK5), де антитіло містить варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг: а. змінний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1 або SEQ ID NO: 62 або SEQ ID NO: 63, та ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2, а також визначаючу комплементарність ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3; та б. варіабельний важкий ланцюг містить CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6. Варіант 2: Антитіло відповідно до варіанту 1, де: а. варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3; та б. варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6. Варіант 3: антитіло, яке зв'язується з калікреїном 5 (KLK5). При цьому антитіло зв'язується з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Ser147, Lys14, Lys10. His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51. Варіант 4: Антитіло згідно з варіантом 3, де епітоп характеризують за допомогою рентгенівської кристалографії. Варіант 5: Антитіло згідно з будь-яким з варіантів 1-4, де антитіло інгібує або знижує активність протеази KLK5. Варіант 6: Антитіло відповідно до варіантів 1-5, де антитіло зв'язується з KLK5, коли KLK5 зв'язується з лімфоепітеліальним інгібітором типу Kazal (LEKTI), або фрагментом LEKTI. Варіант 7: Антитіло відповідно до варіантів 1-6, де антитіло не конкурує з LEKTI або фрагментом LEKTI за зв'язок з KLK5. Варіант 8: Антитіло відповідно до варіантів 1-7, де антитіло утворює комплекс із KLK5, зв'язаним з LEKTI, або фрагментом LEKTI. Варіант 9: Антитіло відповідно до варіантів 6-8, де фрагмент LEKTI представлений людським доменом LEKTI 5, що містить амінокислоти 1-64 з послідовністю SEQ ID NO: 54 або доменом LEKTI 8, що містить амінокислоти 1-71 з послідовністю SEQ ID NO: 61. Варіант 10: Антитіло відповідно до будь-якого з попередніх варіантів, де антитіло зв'язується з людським KLK5, переважно людським KLK5, що містить послідовність SEQ ID NO: 53, та KLK5 яванської макаки, переважно KLK5 яванської макаки, що містить послідовність SEQ ID NO: 60. Варіант 11: антитіло згідно з будь-яким із попередніх варіантів, де антитіло не зв'язується з цинокалікреїном 2 (KLK2), цинокалікреїном 4 (KLK4) або цинокалікреїном 7 (KLK7) людини чи яванської макаки. Варіант 12: антитіло відповідно до будь-якого з варіантів 3-11, де антитіло містить варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг: а. варіабельний легкий ланцюг містить ділянки CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1, SEQ ID NO: 62 або SEQ ID NO: 63, переважно ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3; та б. варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6. Варіант 13: Антитіло відповідно до будь-яких попередніх варіантів, де антитіло є химерним або гуманізованим антитілом. Варіант 14: Антитіло згідно з будь-яким із попередніх варіантів, де антитіло є повнорозмірним антитілом. Варіант 15: Антитіло згідно з варіантом 13, де повнорозмірне антитіло взяте з інтерлейкіну рIgG1, IgG4 або IgG4P. Варіант 16: Антитіло згідно з будь-яким з варіантів 1-13, де антитіло взяте з Fab, Fab", F(ab")2, scFv, dAb або VHH. Варіант 17: Антитіло згідно з будь-яким із варіантів 1-16, коли антитіло містить: а. варіабельний легкий ланцюг з послідовністю SEQ ID NO: 7 або 11, або 15, або 19 або 23; та/або б. варіабельний важкий ланцюг з послідовністю SEQ ID NO: 9 або 27, або 31, або 35, або 39 або 43. Варіант 18: Антитіло згідно з будь-яким із варіантів 1-15 або 17, де антитіло містить: а. легкий ланцюг з послідовністю SEQ ID NO: 13 або 17, або 21 або 25; та б. важкий ланцюг з послідовністю EQ ID NO: 29 або 33, або 37, або 41 або 45. Варіант 19: Антитіло за варіантом 17 або 18, де амінокислотний залишок глутаміну (Gln; Q) в L-CDR1 у положенні 24 з послідовністю SEQ ID NO: 15 або 17 замінений аргініном (Arg; R) або лізином (Lys; K). Варіант 20: антитіло згідно з будь-яким із попередніх варіантів, де KLK5 представлений людським KLK5 з послідовністю SEQ ID NO: 51 або 52 або 53, або KLK5 яванської макаки з послідовністю SEQ ID NO: 60. Варіант 21: антитіло, яке: а. Конкурує за зв'язування KLK5 з антитілом за будь-яким з варіантів - 20; та/або b. перехресно блокує або перехресно блокується антитілом згідно з будь-яким з варіантів 1-20 для зв'язування KLK5; та/або c. зв'язує KLK5 з тим же епітопом, що й антитіло згідно з будь-яким з варіантів 1-20; та/або d. містить варіабельну область важкого ланцюга, що має принаймні 90 % ідентичності або подібності з послідовністю SEQ ID NO: 29 або 33, або 37, або 41 або 45; та/або e. містить варіабельну область легкого ланцюга, що має принаймні 90 % ідентичність або схожість з послідовністю SEQ ID NO: 13 або 17, або 21 або 25. Варіант 22: ізольований полінуклеотид, що кодує антитіло згідно за будь-яким з варіантів 1-20. Варіант 23: ізольований полінуклеотид за варіантом 22, де полінуклеотид кодує: а. варіабельну ділянку легкого ланцюга, у якій полінуклеотид: i. принаймні на 90 % ідентичний послідовності SEQ ID NO: 8 (або нуклеотиди 1-330 з SEQ ID NO: 8) або 12 (або нуклеотиди 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 12) або 16 або 20, або 24, або 64 або 66; або ii. містить послідовність SEQ ID NO: 8 (або нуклеотиди 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 8) або 12 (або нуклеотиди 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 12), або 16, або 20, або 24, або 64 або 66; або iii. складається по суті з послідовності SEQ ID NO: 8 (або нуклеотидів 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 8) або 12 (або нуклеотидів 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 12) або 16, або 20, або 24, або 64 або 66; або б. варіабельна ділянка важкого ланцюга, де полінуклеотид: i. принаймні на 90 % ідентичний послідовності SEQ ID NO: 10 або 28, або 32, або 36, або 40 або 44; або ii. містить послідовність SEQ ID NO: 10 або 28, або 32, або 36, або 40 або 44; або iii. по суті складається з послідовності SEQ ID NO: 10 або 28, або 32, або 36, або 40 або 44; або в. легкий ланцюг, де полінуклеотид: i. принаймні на 90 % ідентичний послідовності SEQ ID NO: 14 або 18, або 22, або 26, або 65, або 67, або 100, або 101, або 102, або 103, або 104; або ii. містить послідовність SEQ ID NO: 14 або 18, або 22, або 26, або 65, або 67, або 100, або 101, або 102, або 103, або 104; або iii. по суті складається з послідовності SEQ ID NO: 14 або 18, або 22, або 26, або 65, або 67, або 101, або 102, або 103, або 104; або г. важкий ланцюг, де полінуклеотид: i. принаймні на 90 % ідентичний послідовності SEQ ID NO: 30 або 34, або 38, або 42 або 46; або ii. містить послідовність SEQ ID NO: 30 або 34, або 38, або 42 або 46; або iii. по суті складається з послідовності SEQ ID NO: 30 або 34, або 38, або 42 або 46. Варіант 24: вектор клонування або експресії, що містить один або більше полінуклеотидів згідно з варіантом 22 або 23. Варіант 25: клітина-хазяїн, що містить: а. один або більше полінуклеотидів відповідно за варіантом 22 або 23 чи б. один або більше векторів експресії згідно з варіантом 24. Варіант 26: Процес виробництва антитіла згідно з будь-яким з варіантів 1-20, що включає культивування клітини-хазяїна згідно з варіантом 25 у відповідних умовах для виробництва та ізоляції антитіла, що продукується клітиною-хазяїном. Варіант 27: Фармацевтична композиція, що містить антитіло згідно з будь-яким з варіантів 1-20 та один чи більше фармацевтично прийнятних носіїв, допоміжних речовин розріджувачів. Варіант 28: антитіло або його антигензв'язуючий фрагмент згідно з будь-яким з варіантів 1-20 або фармацевтична композиція згідно з варіантом 27 для застосування у терапевтичних цілях. Варіант 29: Антитіло за будь-яким з варіантів 1-20 або фармацевтична композиція згідно з варіантом 27 для застосування при лікуванні захворювання, що характеризується порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5. Варіант 30: Антитіло, призначене для використання за варіантом 29 для лікування синдрому Нетертона, атопічного дерматиту, іхтіозу, куперозу, астми або раку, такого як рак яєчників або рак сечового міхура або їх комбінації. Варіант 31: Антитіло для застосування згідно з Варіантом 30 у разі синдрому Нетертона. Варіант 32: Антитіло для застосування згідно з Варіантом 30 у разі атопічного дерматиту. Варіант 33: Спосіб лікування захворювань, що обумовлені порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5 у пацієнта. При цьому зазначеному пацієнту вводиться терапевтично ефективна кількість антитіл згідно з будь-яким з варіантів 1-20 або фармацевтичної композиції згідно з варіантом 27. Варіант 34: Метод відповідно до варіанту 33 для лікування синдрому Нетертона, атопічного дерматиту, іхтіозу, куперозу, астми або раку, такого як рак яєчників або рак сечового міхура. Варіант 35: Антитіло, що використовується з Варіантом 34 для лікування синдрому Нетертона. Втілення 36: Антитіло, що використовується з Варіантом 34 для лікування атопічного дерматиту. Стислий опис рисунків Рисунок 1. Ексклюзійна хроматографія за розміром (ЕХЗ). На панелях A і B показано профілі елюювання лише людської каліреїн-пов'язаної пептидази KLK5 (суцільний слід, крайній правий), окремо Fab-фрагменту антитіла кролика 10236 (пунктирний слід), людського KLK5+LEKTI D5 (довгий штриховий слід, панель A) або людського KLK5+LEKTI D8 (довгий штриховий слід, панель B) та людського KLK5+LEKTI D5+Fab-фрагменту антитіла кролика 10236 (короткий штриховий слід, крайній зліва, панель A) або людського KLK5+LEKTI D8+Fab-фрагменту антитіла кролика 10236 (короткий штриховий слід, крайній зліва, панель B). Рисунок 2. ДНС-ПААГ пікових фракцій, визначених під час ЕХЗ, показаних на рисунках 1A та 1B. Доріжка 1, маркери молекулярної маси. Доріжка 2, пікова фракція подвійного комплексу людського KLK5+LEKTI D5. Доріжка 3, пікова фракція потрійного комплексу KLK5+LEKTI D5+Fab-фрагмент кролячого антитіла 10236. Доріжка 4, пікова фракція подвійного комплексу KLK5+LEKTI D8. Доріжка 5, пікова фракція потрійного комплексу KLK5+LEKTI D8+Fab-фрагмент кролячого антитіла 10236. Рисунок 3. ДНС-ПААГ каліреїн-пов'язаної пептидази KLK5 для рентгенокристалографічних досліджень. Доріжка М, маркери молекулярної маси. Доріжка 1, людський KLK5, очищений від культур, вирощених у присутності кіфунензину (kif). Доріжка 2, людський KLK5, очищений від культур кіфунензину та оброблений ендоглікозидазою H (Endo H). Рисунок 4. Схематичне зображення епітопу KLK5 людини в комплексі з Fab-фрагментом антитіла кролика 10236. A) Важкий (темно-сірий) та світлий (світло-сірий) ланцюги Fab-фрагменту показані на малюнку та прозорій поверхні. KLK5 зображений у вигляді чорної стрічки. Залишки KLK5, які є частиною епітопу на людському KLK5, зв'язаному з антитілом 10236, зображені у вигляді чорних паличок. Б) Лейпептин (поверхня та палички), змодельований у кристалічній структурі KLK5 (стрічка), зв'язаної з Fab-фрагментом кролячого антитіла 10236 (поверхня). Fab-фрагмент 10236 контактує з 99-петлею на KLK5. В) Суперпозиція кристалічних структур 2PSX (білий, без цинку) та 2PSY (сірий, з цинком), що визначає рухи у 99-петлях та бічному ланцюзі His147 та His150 на KLK5, у присутності цинку. Лейпептин зображений у вигляді білої поверхні та паличок. Г) Накладання кристалічної структури 2PSX (KLK5, зв'язаний з лейпептином) на кристалічну структуру KLK5 у комплексі з Fab10236. При порівнянні обох структур визначено рухи у 99-петлі та бічному ланцюзі гістидину His147 та His150. Конформації петлі та залишків гістидину (His) у кристалічній структурі 2PSX та кристалічній структурі Fab10236, зв'язаної з KLK5, позначені, відповідно, білим та чорним кольором. Білий пунктирний прямокутник навколо гістидину His147 (кристалічна структура 2PSX) вказує на те, що ця конформація буде перетинатись з Fab-фрагментом10236 (сіра поверхня). His147 знаходиться в іншій конформації в структурі KLK5-Fab10236. Біле, штрихове коло навколо His150 (чорне у в комплексі KLK5 з Fab-фрагментом 10236) вказує на те, що воно направлене на S2-кишеню активної часини KLK5, де зв'язується такий субстрат, як лейпептин. Лейпептин (сіра поверхня та палички) з кристалічної структури 2PSX показує місце зв'язку субстрату з активною стороною KLK5. Рисунок 5. Дві орієнтації кристалічної структури людського KLK5 в комплексі з Fab-фрагментами кролячого антитіла 10236 та 10273. Людський KLK5 зображений у вигляді стрічки, а Fab-фрагменти кролячого антитіла 10236 і 10273 зображені у вигляді суцільної поверхні. Рисунок 6. Гуманізація послідовності варіабельного легкого ланцюга кролячого антитіла 10236. Трансплантати 10236gL5, gL6, gL7 і gL8 є гуманізованими трансплантатами варіабельного легкого ланцюга кролячого антитіла 10236 з використанням зародкової лінії людини IGKV1-6 у вигляді каркасу акцептора. Донорські залишки виділені жирним шрифтом/курсивом та сірим кольором: Y2, D3 та K63. Ділянки, що визначають комплементарність, виділені жирним шрифтом/підкреслені. Мутації в CDRL1 для збільшення ІТ виділені жирним/підкреслені та виділені маркером: Q24R або Q24K. Рисунок 7. Гуманізація послідовності варіабельного важкого ланцюга кролячого антитіла 10236. Трансплантати 10236gH9, gH10, gH11, gH12 і gH14 є гуманізованими трансплантатами варіабельного важкого ланцюга кролячого антитіла 10236 з використанням людської зародкової лінії IGHV4-4 у якості каркаса акцептора. Ділянки, що визначають комплементарність, виділені жирним шрифтом/підкреслені. Донорські залишки виділені жирним шрифтом/курсивом та сірим кольором: F67, Q71, S73, T76 та V78. Рисунок 8. Інгібуюча активність антитіла 10236 gL6gH12 у порівнянні з калікреїновою панеллю та LEKTI D5 Fc-фрагменту кролика у порівняні з KLK5 людини та яванської макаки. Рисунок 9. Інгібування вивільнення IP-1 з клітин HaCat за допомогою антитіла Ab 10236 gL6gH12. Вивільнення IP-1 стимулювалось шляхом додаванням KLK5 до клітин HaCat. Антитіло 10236 gL6gH12 досягло майже повного інгібування IP-1 до рівня, порівнянного з еталонним інгібітором LEKTI D5 Fc-білка кролика. Антитіло A33 Hu IgG4 є ізотопічним контролем. Рисунок 10. Механізм дії антитіла 10236 gL6gH12 (A) та вихідного антитіла кролика (B). Значення КОБс наносились на графік відносно концентрації субстрату для антитіла 10236 та Fc-білка LEKTI D5 кролика (останній лише в (А)). Наведені дані для 10 нМ антитіла 10236 та 2 нМ інгібітору Fc-білка LEKTI D5 кролика. Схили кривих демонструють, що антитіло 10236 є неконкурентним інгібітором, тоді як білок LEKTI є конкурентним інгібітором. Рисунок 11. Фарбування гематоксиліном та еозином, яке дозволяє відобразити архітектуру шкіри та цілісність рогового шару на відновленій моделі епідермісу шкіри людини. Вплив середовища, MC903 з або без антитіла 10236 gL6gH12 IgG4P (Ab 10236) або з чи без ізотипового контролю (hIgG4P). Рисунок 12. Зимографічний аналіз, що демонструє активність серинової протеази в ділянках шкіри при атопічному дерматиті, які оброблені контрольним буфером (A) або антитілом 10236 gL6gH12 IgGP4 (B). Рисунок 13. Стрес-дослідження антитіла 10236 gL6gH12 IgG4P (далі 10236gL6gH12) для оцінки схильності до деамідування послідовності Asn(94)Ser на визначаючій комплементарність ділянці CDR3 легкого ланцюга. Детальний опис винаходу У цьому розділі будуть детально описані неорганічні аспекти та варіанти їх реалізації, а також наведені певні рисунки та приклади. Технічні терміни мають загальноприйняте значення, якщо інше не визначено. Якщо будь-які терміни мають певне значення, відповідне пояснення буде надаватись у контексті використання терміну. Якщо термін "містить" використовується в цьому описі та заявах, він не виключає інші елементи. У межах цього документу, термін "містить" вважається кращим втіленням терміну "що складається з". Невизначений або визначений артикль, що застосовується до іменника однини, наприклад "a", "an" або "the", також означає цій іменник у множині, якщо інше не визначено. Терміни "лікування" означає отримання бажаного фармакологічного та/або фізіологічного ефекту. Ефект може бути профілактичним з точки зору повного або часткового запобігання захворювання або його симптомів і/або терапевтичним з точки зору часткового або повного лікування захворювання та/або несприятливого ефекту, пов'язаного з хворобою. Таким чином, термін лікування означає будь-яке лікування захворювання ссавців, зокрема людини, та передбачає наступне: (a) запобігання виникненню захворювання у суб'єкта, який має схильність до такого захворювання, але ще не був діагностований як хворий; (б) уповільнення протікання хвороби, тобто припинення її розвитку; та (в) полегшення хвороби, тобто усунення захворювання. "Терапевтично ефективна кількість" означає кількість антитіл KLK5, введення яких ссавцю або іншому суб'єкту є достатнім для лікування такого захворювання. Терапевтично ефективна кількість буде змінюватися залежно від антитіла до KLK5, захворювання та його тяжкості, а також віку, ваги суб'єкта, який підлягає лікуванню. Термін "ізольований" означає, що антитіло або полінуклеотид, залежно від конкретного випадку, існує у фізичному середовищі, відмінному від того, в якому таке антитіло чи полінуклеотид зустрічаються у природніх умовах. У першому аспекті цього винаходу пропонується антитіло, яке зв'язується з калікреїном 5 (KLK5). При цьому антитіло містить варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг, і де: а. варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1 або SEQ ID NO: 62 або SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3, з послідовністю SEQ ID NO: 3; та б. варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3з послідовністю SEQ ID NO: 6. Переважно, антитіло, яке зв'язується з калікреїном 5 (KLK5) і яке містить варіабельний легкий ланцюг, містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1. Отже, у переважному варіанті цього винаходу, антитіло, яке зв'язується з калікреїном 5 (KLK5), антитіло котрого містить варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг, характеризується за варіабельним легким ланцюгом, який містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3 та варіабельним важким ланцюгом, який містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6. Калікреїн 5 (KLK5, KLK-L2, SCTE або будь-який інший відомий синонім) має трипсиноподібну активність. Він виражений у пре-проформі та містить сигнальний пептид із 29 амінокислот, як визначено інструментом для обробки біоінформації SignalP 5.0 (http://www.cbs.dtu.dk/services/SignalP/index.php), за яким слідує 37 амінокислотна пропептидна послідовність. При розщепленні пропептиду утворюється активний зрілий фермент, що складається з 237 амінокислот, які містять активну ділянку із каталітичною тріадою залишків, типовою для серин-протеази (Мишель І.П. а ін., 2005; JBC 280:15, 14628-35). Якщо не вказано інше, термін KLK5 відноситься до будь-яких нативних пре- та проформ (тобто необробленого KLK5, що містить сигнальну послідовність та активаційний пептид), альтернативного сплайсингу або природних варіантів, мутантів i KLK5 інших видів (миші, яванської макаки тощо)) та активного KLK5 (в результаті розщеплення без використання ферменту або у іншому випадку). Людський KLK5 містить послідовність, наведену в SEQ ID NO: 53 (активний людський KLK5). Інші послідовності KLK5, згадані тут, містять SEQ ID NO: 52 (проформа KLK5 людини без сигнальної послідовності) або SEQ ID NO: 51 (повнорозмірний людський KLK5 із сигнальною та пропептидною послідовностями), послідовність, що відповідає Uniprot Q9Y337 або нативному варіанту, що містить мутації в положеннях 55 та 153 (у послідовності SEQ ID NO: 51). Приклади цих мутацій включають людський KLK5, що містить залишки 23-293 у послідовності SEQ ID NO: 51, що мають мутації заміни гліцеріну на аргінін у залишку 55 (G55R) та/або зміни аспарагінової кислоти на аспарагін у залишку 153 (D153N). Антитіло відповідно до цього винаходу містить ділянки, що визначають комплементарність (CDR), три з важкого ланцюга та три з легкого ланцюга. Як правило, ділянки CDR знаходяться в каркасі і разом утворюють варіабельну область. Зазвичай прийнято, що ділянки CDR у варіабельній області важкого ланцюга антитіла або його антигензв'язуючого фрагмента називають CDR-H1, CDR-H2 і CDR-H3, а у варіабельних областях легкого ланцюга - CDR-L1, CDR-L2 і CDR-L3. Вони нумеруються послідовно в напрямку від N-кінця до C-кінця кожного ланцюга. Ділянки CDR традиційно нумеруються відповідно до системи, розробленої Кабатом та ін. Ця система викладена у роботі Кабата та ін., 1991 р., Послідовності білків, що представляють імунологічний інтерес, Департамент охорони здоров'я та соціальних служб США, НІЗ, США (надалі "Кабат та ін.»). Ця система нумерації використовується в цій специфікації, якщо не вказано інше. Позначення залишків за схемою нумерації Кабата не завжди відповідають лінійній нумерації амінокислотних залишків. Фактична лінійна амінокислотна послідовність може містити меншу або більшу кількість амінокислот, ніж це передбачено у строгій нумерації за схемою Кабата, що відповідає скороченню або збільшенню структурного компонента, будь то каркас або ділянка, що визначає комплементарність (CDR), основної структури варіабельного домену. Правильну нумерацію залишків за схемою Кабата можна визначити для даного антитіла шляхом розміщення гомологічних залишків у послідовності антитіла зі "стандартною" нумерованою послідовністю за Кабатом. CDR-ділянки варіабельного домену важкого ланцюга розташовані в залишках 31-35 (CDR-H1), залишках 50-65 (CDR-H2) та залишках 95-102 (CDR-H3) відповідно до схеми нумерації Кабата. Однак, згідно з Чотією (Чотія, І. та Леск А.М.б Молекулярна біологія, 196, 901-917 (1987)), петля, еквівалентна CDR-H1, протягається від залишку 26 до залишку 32. Таким чином, якщо не вказано інше, CDR-H1 означає залишки від 26 до 35, як передбачено системою нумерації Кабата та зазначається у визначенні топологічного циклу Чотії. CDR-ділянки варіабельного домену легкого ланцюга розташовані на залишках 24-34 (CDR-L1), залишках 50-56 (CDR-L2) і залишках 89-97 (CDR-L3) відповідно до системи нумерації Кабата. Окрім CDR-петель існує четверта петля між CDR-2 (CDR-L2 або CDR-H2) та CDR-3 (CDR-L3 або CDR-H3), яка утворена каркасом 3 (FR3). Відповідно до системи нумерації Кабата, каркас 3 визначається позиціями 66-94 у важкому ланцюзі та позиціями 57-88 у легкому ланцюзі. В одному рекомендованому варіанті антитіло містить варіабельну область легкого ланцюга, що містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3, а також варіабельну область важкого ланцюга, що містить ділянку CDR-H1з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6. В іншому варіанті антитіло містить варіабельну область легкого ланцюга, що містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 62; ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3; а також варіабельну область важкого ланцюга, що містить ділянку CDR-H1з послідовністю SEQ ID NO: 4; ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6. В іншому варіанті антитіло містить варіабельну область легкого ланцюга, що містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 63; ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3; а також варіабельну область важкого ланцюга, що містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4; ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6. Антитіло, що містить такі послідовності, які визначають комплементарність (CDR), є інноваційним, оскільки воно характеризується високою спорідненістю до KLK5, переважно KLK5 людини, високим ступенем інгібування біологічної функції KLK5 та високою стабільністю, що є важливим у виробництві. Наприклад, мутації мотиву "NS" на "ND" (з послідовністю SEQ ID NO: 15) у CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3 (QQGYTNSNIINT;), призвели до різкого зниження афінності KLK5. У другому аспекті цього винаходу пропонується антитіло, яке зв'язується з калікреїном 5 (KLK5), де антитіло зв'язується з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87 (36), Ala107 (56), Arg110 (59).), Lys111 (60), Lys112 (61), Val113 (62), Val137 (86), Lys138 (87), Ser139 (88), Ile140 (89), Pro141 (90), His142 (91), Pro143 (92)), Tyr145 (94), Ser146 (95) і His147 (96) у послідовності SEQ ID NO: 51. Переважно епітоп характеризують за допомогою рентгенівської кристалографії. Цифри в дужках відповідають номенклатурі протеаз. У рекомендованому варіанті, у якому антитіло що зв'язується з калікреїном 5 (KLK5), також зв'язується з епітопом людського KLK5, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51 та містить варіабельний легкий та важкий ланцюг, а також де: а. варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1 або послідовністю SEQ ID NO: 62 або послідовністю SEQ ID NO: 63, переважно SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2 та CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3; та б. варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6. У цьому винаході термін "епітоп" означає як конформаційні, так і лінійні епітопи. Конформаційний епітоп складається з перерваних ділянок первинної амінокислотної послідовності антигену, а лінійний епітоп утворений послідовністю з безперервних амінокислот. Епітоп можна ідентифікувати будь-яким відповідним методом картування епітопу, відомим у даній галузі техніки, у поєднанні з будь-яким із антитіл, запропонованих у цьому винаході. Приклади таких методів включають скринінг пептидів різної довжини, отриманих з повнорозмірного KLK5, для зв'язування з зазначеним у цьому винаході антитілом або його фрагментом та ідентифікацію найменшого фрагмента, який може специфічно зв'язуватися з антитілом, що містить послідовність епітопу, що розпізнається антитілом. Пептиди KLK5 можна отримати синтетичним шляхом або шляхом протеолітичного розщеплення KLK5. Пептиди, які зв'язують антитіло, можна ідентифікувати, наприклад, за допомогою мас-спектрометричного аналізу. Такі методики, як ЯМР-спектроскопія або рентгенівська кристалографія, можна використовувати для ідентифікації епітопу, зв'язаного з антитілом. Як правило, коли епітоп визначається за допомогою рентгенівської кристалографії, амінокислотні залишки антигену в межах молекулярного сіта 4А від CDR (область, що визначає комплементарність) вважаються амінокислотними залишками, що входять до складу епітопу. Після ідентифікації епітоп може використовуватись для отримання фрагментів, які зв'язують антитіло, зазначене у даному винаході, і, якщо потрібно, використовуватися як імуноген для отримання додаткових антитіл, які зв'язують той самий епітоп. Епітоп, як зазначено в аспектах та варіантах здійснення, що описують даний винахід, є переважно епітопом, що характеризується за допомогою рентгенівської кристалографії. Термін "антитіло", який використовується у цьому контексті, включає цілі антитіла та їх функціонально активні фрагменти, тобто молекули, які містять антигензв'язуючий домен, який специфічно зв'язує антиген, які також називаються антигензв'язувальними фрагментами. Описані у цьому документі характеристики антитіл, також застосовуються до фрагментів, що зв'язують антиген, якщо інше не визначено контекстом. Антитіло може бути моноклональним, мультивалентним, мультиспецифічним, біспецифічним, повністю людським, гуманізованим або химерним (або походити з цих антитіл). Цілі антитіла, також відомі як "імуноглобуліни (Ig)», як правило, стосуються інтактних або повнорозмірних антитіл, тобто містять елементи двох важких ланцюгів та двох легких ланцюгів, з'єднаних між собою дисульфідними зв'язками, які збираються, щоб визначити характерну Y-подібну тривимірну структуру. Класичні природні цілі антитіла є моноспецифічними, оскільки вони зв'язують один тип антигену, та двовалентними, оскільки вони мають два незалежних антигензв'язуючих домени. Терміни "інтактне антитіло", "повнорозмірне антитіло" та "ціле антитіло" використовуються як взаємозамінні для позначення моноспецифічного двовалентного антитіла, яке має структуру, подібну структурі нативного антитіла, включаючи Fc-область, як визначено тут. Кожен легкий ланцюг складається з варіабельної області легкого ланцюга (скорочено VL) та константної області легкого ланцюга (СL). Кожен важкий ланцюг складається з варіабельної області важкого ланцюга (скорочено VH) та константної області важкого ланцюга (CH), що складається з трьох константних доменів CH1, CH2 і CH3 або чотирьох константних доменів CH1, CH2, CH3 і CH4, залежно від класу іммуноглобуліну. "Клас" іммуноглобуліну або антитіл відноситься до типу константної ділянки та включає IgA, IgD, IgE, IgG та IgM, і деякі з них можуть бути додатково розділені на підкласи, наприклад IgG1, IgG2, IgG3, IgG4. Константні ділянки антитіл можуть опосередковувати зв'язування імуноглобуліну з тканинами або клітинними факторами, включаючи різні клітини імунної системи (наприклад, ефекторні клітини) та перший компонент (Clq) класичної системи комплементу. Термін "константна область(і)» або "константний(і) домен(и)» у цьому документі використовується для позначення домену(ів) антитіла, який знаходиться поза варіабельними областями. Константні домени є ідентичними в усіх антитілах одного ізотипу, але відрізняються між ізотопами. Як правило, константна область важкого ланцюга від N до C-кінцевої частини утворена CH1-шарнір -CH2-CH3-необов'язково CH4, що містить три або чотири константні домени. Домени константної області молекули антитіла за даним винаходом, якщо вони присутні, можуть обиратись з урахуванням запропонованої функції антитіла, і, зокрема, ефекторних функцій, які можуть знадобитися. Наприклад, домени константної області можуть бути доменами IgA, IgD, IgE, IgG або IgM людини. Зокрема, можна використовувати домени константної області IgG людини, особливо ізотипів IgG1 та IgG3, коли антитіло призначене для терапевтичного застосування та якщо необхідні ефекторні функції антитіла. В якості альтернативи можна використовувати ізотипи IgG2 та IgG4, коли антитіло призначене для терапевтичних цілей та ефекторні функції антитіла не потрібні. Слід розуміти, що також можна використовувати варіанти послідовності цих доменів константної області. Наприклад, IgG4, у якому серин у позиції 241 (пронумерований відповідно до системи нумерації Кабата) був змінений на пролін, як визначено у роботі Ангала та ін. (Ангал та ін., 1993р.). Може використовуватись заміна однієї амінокислоти, яка ліквідує гетерогенність химерного антитіла миші/людини (IgG4), що спостерігається під час аналізу ДНС-ПААГ (Molecular Immunology 30, 105-108). У цій роботі вона називається IgG4P. Ця єдина амінокислотна заміна запобігає природній схильності важких ланцюгів молекул IgG4 міняти місцями химерні молекули. Терміни "Fc-область", "Fc-фрагмент" або просто "Fc" використовуються для позначення С-кінцевої області антитіла, що включає константну область антитіла, за винятком першої константної області імуноглобулінового домену. Таким чином, Fc відноситься до двох останніх константних доменів, CH2 і CH3, IgA, IgD та IgG, або останніх трьох константних доменів IgE і IgM, а також карбоксильного кінця гнучкої ділянки до цих доменів. Fc-область важкого ланцюга IgG1 людини визначена як така, що включає залишки C226 до його карбоксильного кінця, де нумерація здійснюється відповідно до EU-індексу, як визначено Кабатом. У контексті людського імуноглобуліну IgG1 нижній шарнір відноситься до позицій 226-236, домен CH2 відноситься до позицій 237-340, а домен CH3 відноситься до позицій 341-447 відповідно до EU-індексу, як визначено Кабатом. Відповідну Fc-область інших імуноглобулінів можна ідентифікувати шляхом вирівнювання послідовностей. У контексті цього винаходу, константна ділянка або Fc-область може бути нативною, як визначено вище, або модифікуватись різними способами, за умови, що вона містить функціональний домен зв'язування з Fc-рецептором і переважно функціональний домен зв'язування з FcRn. Переважно, модифікована константна область або Fc-область призводить до покращення функціональних можливостей та/або фармакокінетики. Модифікації можуть включати видалення певних частин Fc-фрагмента. Модифікації можуть додатково включати різні заміни амінокислот, здатні впливати на біологічні властивості антитіла. Також можуть бути присутніми мутації для поліпшення зв'язку з неонатальним Fc-рецептором а, отже, періоду напіввиведення in vivo. Модифікації можуть додатково включати модифікації профілю глікозилювання антитіла. Нативний Fc-фрагмент глікозильований у домені CH2 на кожному з двох важких ланцюгів N-глікану, зв'язаного із залишком аспарагіну в положенні 297 (Asn297). У контексті цього винаходу антитіло може бути глікомодифікованим, тобто мати певний профіль глікозилювання, який, наприклад, призводить до покращення властивостей, наприклад, ефекторної функції або скорочення періоду напіввиведення в сироватці крові. Антигензв'язувальні фрагменти антитіл включають одноланцюгові антитіла (наприклад, scFv та dsscFv), Fab, Fab", F(ab")2, Fv, однодоменні антитіла або нанотіла (наприклад, варіабельна область легкого ланцюга або константна область легкого ланцюга, або антитіло важкого ланцюга або варіабельний новий рецептор антигену). Інші фрагменти антитіл для використання в цьому винаході включають фрагменти Fab і Fab', описані в міжнародних патентних заявках WO2011/117648, WO2005/003169, WO2005/003170 і WO2005/003171 (які усі включені сюди шляхом посилання). Методи створення та виготовлення цих фрагментів антитіл добре відомі в даній галузі (див., наприклад, Верма та ін., 1998, журнал "Journal of Immunological Methods", 216, 165-181). Типовий антигензв'язувальний фрагмент Fab або Fab', який використовується в цьому документі, містить пару важкого та легкого ланцюгів, у яких важкий ланцюг містить варіабельну область важкого ланцюга, константний домен CH1 та нативну або модифіковану шарнірну область, а легкий ланцюг містить варіабельну область легкого ланцюга та константу область легкого ланцюга. Димери Fab" створюють F(ab")2, де, наприклад, димеризація може відбуватися через шарнір. Термін "однодоменне антитіло", як він використовується в цьому документі, стосується фрагмента антитіла, що складається з одного мономерного варіабельного домену антитіла. Приклади однодоменних антитіл включають варіабельну область легкого ланцюга або константну область легкого ланцюга, або антитіло важкого ланцюга або варіабельний новий рецептор антигену. Термін "Fv" відноситься до двох варіабельних доменів, наприклад кооперативних варіабельних доменів, таких як споріднена пара або зрілі варіабельні домені афінності, тобто пари варіабельної області важкого ланцюга та легкого ланцюга. "Одноланцюговий варіабельний фрагмент" або "scFv", означає одноланцюговий варіабельний фрагмент, який стабілізований пептидним зв'язком між варіабельними доменами важкого та легкого ланцюгів. Термін "Дисульфідно-стабілізований одноланцюговий варіабельний фрагмент" або "dsscFv", який використовується в цьому документі, означає одноланцюговий варіабельний фрагмент, який стабілізований пептидним зв'язком між варіабельним доменом важкого ланцюга і варіабельним доменом легкого ланцюга, а також включає міждоменний дисульфідний зв'язок між варіабелною областю легкого ланцюга та варіабельною областю важкого ланцюга (дивись, наприклад, Везеріл та ін, журнал "Protein Engineering, Design & Selection", 25 (321-329), 2012 р., WO2007109254. Дисульфідний зв'язок між варіабельними доменами важкого ланцюга та легкого ланцюга існує між двома із зазначених нижче залишків (якщо інше не передбачено, у переліку нижче використовується нумерація Кебота) (Журнал "Protein Science" 6, 781-788 Жу та ін. (1997); Везеріл та інші, журнал Protein Engineering, Design & Selection, 25 (321-329), 2012 р.; Журнал біохімії. 118, 825-831 Луо та інші (1995 р.); науковий журнал FEBS Letters 377 135-139 Юнг та інші (1995 р.);журнал Праці Національної академії наук США том 90 стор. 7538-7542 Брінкман та ін. (1993 р.); журнал "Proteins" 19, 35-47 Джунг та ін. (1994 р.) Біохімія 29 1362-1367; Глокшубер та ін. (1990 р.). Усі посилання на номенклатуру Кебота означають посилання на роботу Кебота та ін., 1991 р. (5-е видання, Bethesda, Md.), Послідовності білків, що представляють імунологічний інтерес, Департамент охорони здоров'я та соціальних служб США, Національний Центр Дослідження Здоров'я, США. - VH37+VL95C; - VH44+VL100; - VH44+VL105; - VH45+VL87; - VH55+VL101; - VH100+VL50; - VH100b+VL4 - VH98+VL 46; - VH101+VL46; - VH105+VL43, - VH106+VL57; та відповідне положення або положення в парі варіабельних областей, розташованих у молекулі. Термін "антитіло", який використовується в цьому документі, також охоплює моновалентні антитіла, тобто антитіла, що містять лише один антигензв'язуючий домен (наприклад, неповні антитіла, що містять з'єднані між собою повнорозмірний важкий ланцюг та повнорозмірний легкий ланцюг, так звані "напівантитіла"). Термін "антитіло" також охоплює полівалентні антитіла, що містять численні специфічності, наприклад біспецифічні, триспецифічні або мультиспецифічні антитіла. Термін "мультиспецифічне" або "багатоспецифічне антитіло", що використовується в цьому документі, означає антитіла, які мають принаймні два зв'язувальні домени, наприклад, два або три зв'язувальні домени, де щонайменше два зв'язувальні домени незалежно зв'язують два різних антигени або два різних епітопи у одному антигені (їх також називають мультипаратопними). Мультиспецифічні антитіла, як правило, моновалентні для кожної специфічності (антигену). Мультиспецифічні антитіла, описані тут, охоплюють моновалентні та полівалентні, напр. двовалентні, тривалентні, чотиривалентні мультиспецифічні антитіла. Термін "Антигензв'язуючий домен", який використовується в цьому документі, відноситься до частини антитіла, яка містить частину або один або більше варіабельних доменів, наприклад частину або всю пару варіабельних доменів варіабельної області важкого ланцюга та легкого ланцюга, що взаємодіють специфічно з цільовим антигеном. Зв'язувальний домен може містити одне доменне антитіло. В одному варіанті кожен зв'язуючий домен є моновалентним. Переважно кожен домен зв'язування містить не більше однієї варіабельної області важкого ланцюга та однієї варіабельної області легкого ланцюга. Різноманітність мультиспецифічних форматів антитіл відома в даній галузі. Були запропоновані різні класифікації, але формати мультиспецифічних антитіл IgG зазвичай включають біспецифічні IgG, доданий імуноглобулін G, мультиспецифічні (наприклад, біспецифічні) фрагменти антитіл, мультиспецифічні (наприклад, біспецифічні) злиті білки та мультиспецифічні (наприклад, біспецифічні) кон'югати антитіл, як описано у роботі Спіес та ні., журнал "Молекулярна імунологія" 67 (2015): 95-106. Методи створення біспецифічних антитіл включають, але не обмежуються цим, технологію для отримання бі- та мультиспецифічних антитіл CrossMab (Клейн та ін., Методи 154 (2019) 21-31), технологію "Knobs-in-holes" (виступи у западині) (наприклад, WO1996027011, WO1998050431), технологією DuoBody (наприклад, WO2011131746), азиметричну технологію (наприклад, WO2012058768). Подальші технології створення біспецифічних антитіл описані, наприклад, у роботі Годара та ін., 2018 р., "Експертний висновок щодо терапевтичних патентів", 28:3, 251-276. Біспецифічні антитіла включають, зокрема, антитіла CrossMab, DAF (два в одному), DAF (чотири в одному), DutaMab, DT-lgG, загальні лейкоцити із виступами у западині, збірку антитіл з виступами у западині, пару зарядів, антитіло з обміном напівмолекул (Fab-arm exchange), антитіло-подібні білки з доменами, сконструйованими шляхом заміни ланцюгів (SEEDbody), антитіла Triomab, LUZ-Y, область Fcab, κλ-тіла та ортогональний антигензвязуючий фермент. Приєднані імуноглобуліни G класично включають повнорозмірний IgG, сконструйований шляхом приєднання додаткового антигензв'язуючого домену або антигензв'язувального фрагмента до N- та/або C-кінця важкого та/або легкого ланцюга IgG. Приклади таких додаткових антигензв'язуючих фрагментів включають антитіла sdAb (наприклад, VH або VL), Fv, scFv, dsscFv, Fab, scFav. Додані формати антитіл IgG включають, зокрема, DVD-IgG, lgG(H)-scFv, scFv-(H)lgG, lgG(L)-scFv, scFv-(L)lgG, lgG(L, H)-Fv, lgG (H)-V, V(H)-lgG, lgC(L)-V, V(L)-lgG, KIH IgG-scFab, 2scFv-lgG, lgG-2scFv, scFv4-lg, Zybody та DVI-IgG (чотири -в-одному), наприклад, як описано в роботі Списса та ін., Альтернативні молекулярні формати та терапевтичні застосування для біспецифічних антитіл. Журнал "Молекулярна іммунологія" 67 (2015): 95-106. Мультиспецифічні фрагменти антитіл включають нанотіло, нанотіло-HAS, біспецифічні антитіла, які активують Т-клітини, діатіло, переорієнтоване антитіло з подвійною аффінністю (DART), тандемне діатіло (TandAb), одноланцюгове діатіло (scDiabody), одноланцюгове діатіло-CH3, діатіло-CH3, потрійне тіло (Triple Body), мініантитіло; мінітіло, три-та бі-специфічне мінітіло, scFv-CH3 KIH, Fab-scFv, scFv-CH-CL-scFv, F(ab')2, F(ab')2-scFv2, scFv-KIH, Fab-scFv-Fc, чотиривалентне антитіло, що містить виключно важкі ланцюги, одноланцюгове діатіло-Fc, діатіло-Fc, тандем scFv-Fc та інтратіло, як описано, наприклад, Спіс та ін., для біспецифічних антитіл. Молекулярна імунологія 67 (2015): 95-106. Мультиспецифічні злиті білки включають антитила отримані методом Dock and Lock, молекули ImmTAC, HSAbody, одноланцюгове діатіло scDiabody-HAS та Тандем cFv- токсин. Кон'югати мультиспецифічних антитіл включають IgG-lgG; Cov-X-тіло та scFv1-PEG-scFv2. Додаткові мультиспецифічні формати антитіл були описані, наприклад, у роботі Брінкманна та Контерманна, МАТ, 9:2, 182-212 (2017), зокрема на малюнку 2, зображені тандемні одноланцюгові фрагменти (scFv), тритіла, Fab-VHH, taFv-Fc, scFv4-Ig, scFv2-Fcab, scFv4-IgG. Бітіла, тритіла та способи їх отримання описані у публікації WO99/37791. Доданий імуноглобулін G та приєднаний антиген-зв'язуючий фрагмент (Fab) містять цільний IgG або Fab-фрагмент відповідно, які сконструйовані шляхом додавання щонайменше одного додаткового антиген-зв'язуючого домену (наприклад, двох, трьох або чотирьох додаткових антигензв'язувальних доменів), наприклад, однодоменного антитіла (такі як VH або VL, чи VHH), scFv, dsscFv, dsFv до N- та/або C-кінця важкого та/або легкого ланцюга зазначених IgG або Fab, як описано у публікаціях WO2009/040562, WO2010035012, WO2011/030107, WO2011/061492, WO2011/061246 і WO2011/086091, що включені шляхом посилання. Зокрема, формат Fab-Fv був уперше описаний у публікації WO2009/040562, а його версія, стабілізована дисульфідом, Fab-dsFv, уперше розкрита у публікації WO2010/035012. Однолінкерне антитіло Fab-dsFv, у якому стабілізований дисульфідними зв'язками Fv-фрагмент (dsFv) з'єднаний з антиген-зв'язуючим фрагментом (Fab) через один лінкер між доменом варіабельного легкого або важкого ланцюга або доменом варіабельного важкого ланцюга Fv та С-кінцем легкого чи важкого ланцюга антиген-зв'язуючого фрагмента, вперше був описаний у роботі WO2014/096390, що включена шляхом посилання. Доданий IgG, що містить повнорозмірний IgG1, сконструйований шляхом приєднання dsFv до С-кінця важкого або легкого ланцюга IgG, вперше був описаний у публікації WO2015/197789, що включена шляхом посилання. Інший мультиспецифічний формат містить антиген-зв'язуючий фрагмент Fab, пов'язаний з двома фрагментами scFv або dsscFv, причому кожен фрагмент scFv або dsscFv зв'язує ту саму або іншу мішень (наприклад, один scFv або dsscFv зв'язує терапевтичну мішень, а один scFv або dsscFv збільшує період напіввиведення шляхом зв'язування, наприклад, з альбуміном). Такі фрагменти антитіл описані в публікації WO2015/197772, яка включена шляхом посилання. Інший формат містить Fab, пов'язаний лише з одним фрагментом scFv або dsscFv, як описано, наприклад, у публікації WO2013/068571, що включена шляхом посилання, та роботі Дейа та ін., МАТ, 8(7) 1319-1335 (2016 р.). Інші добре відомі формати мультиспецифічних антитіл включають наступне: Діатіло відноситься до двох пар варіабельних фрагментів (Fv), першої пари VH (варіабельний важкий ланцюг)/VL(варіабельний легкий ланцюг) і додаткової пари VH/VL, які мають два лінкери між варіабельним фрагментом Fv. Таким чином, перший варіабельний фрагмент (Fv) пов'язаний з варіабельним легким ланцюгом другого Fv та варіабельний легкий ланцюг першого Fv пов'язаний з варіабельним важким ланцюгом другого Fv. Тритіло відноситься до формату, подібного до діатіла, що містить три антиген-зв'язуючі фрагменти та чотири лінкери між антиген-зв'язуючими фрагментами. Тетратіло відноситься до формату, подібного до діатіла, що містить чотири антигензв'язуючі домени та чотри лінкери між антиген-зв'язуючими фрагментами Тандемний scFv відноситься до принаймні двох одноланцюгових антиген-зв'язуючих деменів (scFv), пов'язаних через один лінкер, таким чином, що між варіабельним фрагментом (Fv) існує один лінкер. Тандемний scFv-Fc означає принаймні два тандемні одноланцюгові варіабельні фрагменти scFv. При цьому кожен з цих фрагментів приєднаний до N-кінця домену CH2, наприклад, через шарнір, фрагмента константної області -CH2CH3. Fab-Fv означає фрагмент Fv із варіабельною ділянкою, приєднаною до C-кінця ділянки CH1 важкого ланцюга та константної ділянки легкого ланцюга. Формат може бути представлений у пегільованій версії. Fab’-Fv аналогічний FabFv, де частина Fab замінена на Fab". Формат може бути представлений у пегільованій версії. Fab-dsFv означає FabFv, де дисульфідний зв'язок усередині варіабельного фрагменту Fv стабілізує приєднані варіабельні ділянки С-кінця. Формат може бути представлений у пегільованій версії. Fab-scFv є молекулою Fab з одноланцюговим варіабельним фрагментом scFv, приєднаним до С-кінца легкого або важкого ланцюга. Fab’-scFv є молекулою Fab" з одноланцюговим варіабельним фрагментом scFv, приєднаним до С-кінця легкого або важкого ланцюга. DiFa означає дві молекули Fab, пов'язані через С-кінець їх важких ланцюгів. DiFab" означає дві молекули Fab", пов'язані через один або більше дисульфідних зв'язків у їхній шарнірній області. Одноланцюгове діантитіло є діатілом, що містить внутрішній лінкер Fv, так що молекула містить три лінкери та утворює звичайний одноланцюговий варіабельний фрагмент (scFv), важкий та легкий варіабелні ланцюги котрого зв'язані з однією з варіабельних областей наступної пари Fv. Термін "Одноланцюгове антитіло-Fc" (Scdiabody-Fc) означає два одноланцюгових антитіла, кожне с котрих з'єднане з N-кінем домену CH2, наприклад, через шарнір, фрагмента константної області -CH2CH3. Термін ScFv-Fc-scFv відноситься до чотирьох одноланцюгових варіабельних фрагментів scFv, кожен з котрих приєднаний до N-кінця та C-кінця як важкого, так і легкого ланцюга фрагмента -CH2CH3. Одноланцюгове діантитіло-CH3 означає дві молекули одноланцюгового діантитіла, кожна з яких пов'язана, наприклад, через шарнір з доменом CH3. IgG-scFv є повнорозмірним антитілом із одноланцюговим варіабельним фрагментом (scFv) на С-кінці кожного з важких ланцюгів або кожного з легких ланцюгів. scFv-IgG є повнорозмірним антитілом із одноланцюговим варіабельним фрагментом (scFv) на N-кінці кожного з важких ланцюгів або кожного з легких ланцюгів. V-IgG є повнорозмірним антитілом із варіабельним доменом на N-кінці кожного з важких ланцюгів або кожного з легких ланцюгів. IgG-V є повнорозмірним антитілом із варіабельним доменом на С-кінці кожного з важких ланцюгів або кожного з легких ланцюгів DVD-Ig (також відомий як подвійний V-домен IgG) — це повнорозмірне антитіло з 4 додатковими варіабельними доменами, по одному на N-кінці кожного важкого та кожного легкого ланцюга. В одному рекомендованому варіант, антитіло, яке зв'язується з калікреїном 5 (KLK5), інгібує або знижує активність протеази KLK5 та містить змінний легкий ланцюг та змінний важкий ланцюг, і де: a. варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1з послідовністю SEQ ID NO: 1 або SEQ ID NO: 62 або SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3; та б. варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6. В іншому варіанті антитіло зв'язується з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 та His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51 та інгібує або знижує активність протеази KLK5. У цьому винаході терміном "інгібувати" (та його граматичні варіації) визначається вплив антитіл на біологічну активність KLK5. Біологічна активність KLK5 є протеазною активністю, переважно сериновою протеазною активністю. Ефект призводить до повного або часткового пригнічення активності серинової протеази KLK5. Не прив'язуючись до теорії, вважається, що антитіла зв'язуються з KLK5 і: i) інгібують (наприклад, повністю або частково) або знижують активність протеази (переважно активність серинової протеази) KLK5; та/або ii) зв'язуються з KLK5, коли KLK5 зв'язується з лімфоепітеліальним інгібітором типу Kazal або фрагментом лімфоепітеліального інгібітора типу Kazal та/або iii) не конкурує з фрагментом лімфоепітеліального інгібітора типу Kazal або його фрагментом за зв'язування з KLK5 та/або iv) утворює комплекс із KLK5, зв'язаним з фрагментом лімфоепітеліального інгібітора типу Kazal або його фрагментом (тобто утворює комплекс, який містить визначене у цьому винаході антитіло, KLK5 та лімфоепітеліальний інгібітор типу Kazal чи його фрагмент) У цьому винаході термін "LEKTI" означає лімфоепітеліальний інгібітор типу Kazal, який складається з 15 доменів і розщеплюється пропротеїнконвертазами, такими як фурин-протеаза, на менші функціональні фрагменти, у результаті чого утворюються фрагменти LEKTI, що складаються з одного або декілька доменів. Ці фрагменти секретуються у позаклітинний простір, де вони можуть утворювати інгібіторні комплекси з протеазами, такими як KLK5. LEKTI також відомий як інгібітор серинової протеази типу Kazal 5 (SPINK5) і є білком, який у людини кодується геном SPINK5. У людей продукуються три варіанти сплайсингу мРНК LEKTI, у результаті чого створюються повнорозмірні, довгі та короткі ізоформи білка, які відрізняються лише своїми карбоксикінцевими ділянками. SPINK5 є членом сімейства генів, розташованого на хромосомі 5q32, який кодує інгібітори серинових протеаз. Це включає в себе інші епідермальні білки SPINK6 та LEKTI-2 (SPINK9), які також включені у даний винахід та позначаються терміном "LEKTI". Термін "утворювати комплекс" (та будь-який його граматичний варіант) означає, що антитіло згідно з цим винаходом здатне зв'язуватись з KLK5, коли останній вже зв'язаний з іншим білком, таким як LEKTI, або фрагментом LEKTI, або іншим антитілом чи його фрагментом, таким як Fab. Перевага цього антитіла полягає в тому, що воно може зв'язуватись з KLK5 та інгібувати біологічну (тобто протеазну) активність KLK5, при цьому конкуруючи з LEKTI або його фрагментом за зв'язування з KLK5. Таким чином, це антитіло може забезпечити інгібування активності KLK5 в умовах, коли LEKTI відділяється від комплексу KLK5: LEKTI, такого як прогресивно кислотне середовище від базального до рогового шару епідермісу. Антитіло, яке "конкурує", "перехресно блокує", "перехресно блокується" або "зв'язується з тим самим епітопом у KLK5 людини" (або будь-яка інша граматична форма) як антитіло цього винаходу, вважається антитілом, яке не здатне утворювати комплекс із KLK5, зв'язаним з антитілом, яке зазначене у цьому винаході. В одному варіанті цього винаходу LEKTI являє собою домен 5 LEKTI людини, що містить амінокислоти 1-64 з послідовністю SEQ ID NO: 54, або домен LEKTI 8, що містить амінокислоти 1-71з послідовністю SEQ ID NO: 61. Таким чином, у кращому варіанті антитіло, яке зв'язується з калікреїном 5 (KLK5): i. зв'язується з KLK5, коли KLK5 зв'язаний з лімфоепітеліальним інгібітором типу Kazal (LEKTI) або його фрагментом; ii. не конкурує з LEKTI або фрагментом LEKTI за зв'язування з KLK5 та/або iii. утворює комплекс із KLK5, зв'язаним з LEKTI або фрагментом LEKTI; де переважно фрагмент LEKTI є доменом людського LEKTI 5, що містить амінокислоти 1-64 з послідовністю SEQ ID NO: 54, або доменом LEKTI 8, що містить амінокислоти 1-71 з послідовністю SEQ ID NO: 61, і де антитіло містить варіабельний легкий ланцюг та змінний важкий ланцюг, та де: a. варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1 або SEQ ID NO: 62 або SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3; і b. варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6. В іншому варіанті антитіло зв'язується з KLK5, переважно людський KLK5. У цьому випадку антитіло зв'язується з епітопом людського KLK5, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51 та: i. зв'язується з KLK5, коли KLK5 зв'язується з LEKTI або фрагментом LEKTI; ii. не конкурує з LEKTI або фрагментом LEKTI за зв'язок з KLK5 та/або iii. утворює комплекс із KLK5, зв'язаним з LEKTI або фрагментом LEKTI; де переважно фрагмент LEKTI є доменом 5 LEKTI людини, що містить амінокислоти 1-64 SEQ з послідовністю ID NO: 54, або доменом LEKTI 8, що містить амінокислоти 1-71 з послідовністю SEQ ID NO: 61. В іншому варіанті антитіло, зазначене у цьому винаході, зв'язується з KLK5 людини, що переважно містить послідовність SEQ ID NO: 53, а також зв'язується з KLK5 яванської макаки, що переважно містить послідовність SEQ ID NO: 60. В іншому варіанті антитіло, зазначене у цьому винаході, не зв'язується з калікреїном 2 (KLK2) людини або яванської макаки (cyno), калікреїном 4 людини або яванської макаки (KLK4) чи калікреїном 7 людини або яванської макаки (KLK7). Іншими словами, антитіло є специфічним для KLK5, а не для інших калікреїнів. Терміном "Специфічний", який використовується в цьому документі, позначається антитіло, яке розпізнає лише антиген, до якого воно є специфічним або антитіло, яке має значно вищу афінність зв'язування з антигеном, до якого воно специфічне (наприклад, KLK5), порівняно зі зв'язуванням з антигенами до яких таке антитіло є неспецифічним (наприклад, інші калікреїни), наприклад, афінність зв'язування, яка щонайменше в 5, 6, 7, 8, 9, 10 разів вища. У цьому документі термін "KD" означає константу дисоціації, яку отримують із співвідношення Kd до Ka (тобто Kd/Ka) і виражають як молярну концентрацію (M). Kd і Ka стосуються швидкості дисоціації та асоціації конкретної взаємодії антиген-антитіло (або його антиген-зв'язувального фрагмента). Значення KD для антитіл можна визначити за допомогою добре відомих у даній галузі методів. Метод визначення KD антитіла оснований на поверхнево плазменном резонансі, тобто використанні системи Biacore®, як наведено у Прикладах цього документа, з використанням рекомбінантного KLK5 або його відповідного злитого білка/поліпептиду. В одному прикладі афінність вимірюють за допомогою рекомбінантного KLK5, як описано в Прикладах цього документа. З метою створення поверхневого плазмонного резонансу цільові молекули іммобілізуються на твердій фазі та піддаються впливу лігандів у рухомій фазі, що протикає вздовж проточної кювети. Якщо відбувається зв'язування ліганду з іммобілізованою мішенню, локальний показник заломлення змінюється, що призводить до зміни кута поверхневого плазмонного резонансу, який можна контролювати в режимі реального часу шляхом виявлення змін в інтенсивності відбитого світла. Швидкість зміни сигналу поверхневого плазмонного резонансу можна проаналізувати для визначення констант швидкості для фаз асоціації та дисоціації реакції зв'язування. Співвідношення цих значень дає уявну константу рівноваги (афінність) (див., наприклад, Вольф та ні., Cancer Research 53:2560-65 (1993)). В одному варіанті антитіло, відповідно до цього винаходу, має більш високу афінність зв'язування (тобто меншу KD) для KLK5 людини, ніж для KLK5 яванської макаки або миші. Термін "афінність" відноситься до сили взаємодії між антитілом і KLK5. В одному варіанті концентрація напівмаксимального інгібування (IC50) антитіла для блокування активності протеази KLK5 складає менше 800 пМ. Переважним є варіант, коли концентрація напівмаксимального інгібування (IC50) антитіла для блокування активності протеази KLK5 є меншою за 18 пМ у аналізах in vitro. Термін IC50, який використовується у цьому документі, означає концентрацію напівмаксимального інгібування, за якою визначається ефективність речовини, такої як антитіло, щодо інгібування певної біологічної або біохімічної функції, якою в контексті цього винаходу є протеазна активність KLK5. IC50 - це кількісна міра, яка вказує, скільки конкретної речовини необхідно для пригнічення даного біологічного процесу, функції чи активності на половину. Антитіло, що визначене у цьому винаході, згідно з даним винаходом може включати каркасні ділянки тварини, в яких було отримано антитіло. Наприклад, якщо антитіло було отримано у кролика, воно буде містити області, що визначають комплементарність, як заначено вище, та каркасні ділянки антитіла кролика, наприклад антитіло, що містить варіабельну область легкого ланцюга відповідно до послідовності SEQ ID NO: 7 (нуклеотидна послідовність якої показана у SEQ ID NO: 8 або нуклеотиди 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 8) та варіабельну область важкого ланцюга з послідовністю SEQ ID NO: 9 (нуклеотидна послідовність показана у послідовності SEQ ID NO: 10). В одному варіанті антитіло може бути химерним або гуманізованим антитілом. Химерні антитіла зазвичай отримують за допомогою методів рекомбінантної ДНК. ДНК може модифікуватись шляхом заміни кодуючої послідовності константних ділянок легкого та важкого ланцюгів людини відповідними константними ділянками легкого та важкого ланцюгів нелюдського походження (наприклад, миші або кролика) (Моррисон; PNAS 81, 6851 (1984)). Антитіла людини містять варіабельні ділянки важкого або легкого ланцюга або повнорозмірні важкі чи легкі ланцюги, які є "похідними" або "походять від" певної послідовності зародкової лінії, якщо варіабельні ділянки або повнорозмірні ланцюги антитіла отримані із системи, яка використовує гени людського імуноглобуліну зародкової лінії. Такі системи включають імунізацію трансгенної миші, що несе гени людського імуноглобуліну, відповідним антигеном або скринінг бібліотеки генів людського імуноглобуліну, відображеної на фагах, за допомогою відповідного антигену. Людське антитіло або його фрагмент, яке походить з послідовності імуноглобуліну зародкової лінії людини, можна ідентифікувати шляхом порівняння амінокислотної послідовності антитіла людини з амінокислотними послідовностями імуноглобулінів зародкової лінії людини та вибору послідовність імуноглобуліну зародкової лінії людини, яка є найближчою (тобто має найбільший % ідентичності) до послідовності антитіла людини. Антитіло людини, яке є "похідним" або "походить від" конкретної послідовності імуноглобуліну зародкової лінії людини, може містити амінокислотні відмінності порівняно з послідовністю зародкової лінії через, наприклад, природні соматичні мутації або навмисне введення сайт-спрямованого мутагенезу. Проте вибране людське антитіло зазвичай є щонайменше на 90 % ідентичним до амінокислотної послідовності, кодованої геном імуноглобуліну зародкової лінії людини, і містить амінокислотні залишки, які ідентифікують антитіло людини як людське в порівнянні з амінокислотної послідовності імуноглобуліну зародкової лінії інших видів (наприклад, послідовності зародкової лінії миші). У деяких випадках амінокислотна послідовність людського антитіла може бути принаймні на 60 %, 70 %, 80 %, 90 %, або 95 %, чи навіть на 96 %, 97 %, 98 % або 99 % ідентичною амінокислотній послідовності, яка кодується геном імуноглобуліну зародкової лінії. Як правило, людське антитіло, отримане з конкретної послідовності зародкової лінії людини, демонструватиме не більше ніж 10 амінокислотних відмінностей від амінокислотної послідовності, кодованої геном імуноглобуліну зародкової лінії людини. У деяких випадках людське антитіло може мати не більше ніж 5 або навіть не більше ніж 4, 3, 2 або 1 відмінностей від амінокислотної послідовності, закодованої геном імуноглобуліну зародкової лінії. Людські антитіла можна отримати різними методами, що зазвичай використовуються у цій галузі. Людські антитіла можна отримані гібридомним методом з використанням ліній клітин мієломи людини або мишачої гетеромієломи людини (Козбор, Journal of Immunology; (1984 р.) 133:3001; Бродер, Monoclonal Isolated Antibody Production Techniques and Applications, стр. 51-63, Marcel Dekker Inc, 1987 р.). Альтернативні методи включають використання бібліотек фагів або трансгенних мишей. Обидва ці методи передбачають використання наборів варіабельної області людини (Винтер Г.; (1994) журнал Annual Review of Immunology 12:433-455, Грін Л.Л., (1999) Journal of Immunological Methods 231:1 1-23). В одному з варіантів антитіло згідно з цим винаходом є гуманізованим. Антитіла згідно з даним винаходом можна отримати за допомогою будь-якого відповідного способу, відомого в даній галузі техніки. KLK5, включаючи його злиті білки, клітини (рекомбінантні або нативні), що експресують KLK5, можна використовувати для виробництва антитіл, які специфічно розпізнають KLK5. Можна використовувати різні форми KLK5, як описано у цьому документі. В одному варіанті використовуваний антиген є активним KLK5, переважно отриманим, як описано в Прикладах нижче. KLK5 або його фрагменти, що використовуються для імунізації носія можуть бути отримані способами, добре відомими в даній галузі, з генно-інженерних клітин-господарів, що містять системи експресії, або виділяються з природних біологічних джерел. KLK5 або його фрагмент може в деяких випадках бути частиною більшого білка, такого як злитий білок, наприклад, злитий з афінною міткою або подібним матеріалом. Антитіла до KLK5,що значені у цьому винаході, можуть бути отримані, якщо імунізація тварини необхідна, шляхом введення KLK5 тварині, переважно нелюдині, з використанням добре відомих та стандартних протоколів, дивись, наприклад, Довідник з експериментальної імунології, Д.М. Вієр (ред.), Том 4, Blackwell Scientific Publishers, Оксфорд, Англія, 1986). Багато теплокровних тварин, таких як кролики, миші, щури, вівці, корови, верблюди або свині, можуть бути імунізовані. Однак найбільше підходять миші, кролики, свині та щури. Моноклональні антитіла можуть бути отримані будь-яким методом, відомим у цій галузі, таким як метод клітинного гібриду (Колер и Мильштейн, 1975 р., Nature, 256:495-497), триомна техніка, гібридомна техніка В-клітин людини (Козбор та ін., 1983, Журнал Immunology Today, 4:72) і техніка ЕБВ-гібридоми (Коул та ін., Журнал Monoclonal Antibodies and Cancer Therapy, стр. 77-96, Alan R Liss, Inc., 1985 р). Зазначені антитіла також можна отримувати методом створення антитіл з окремих лімфоцитів. шляхом клонування та експресії кДНК варіабельної області імуноглобуліну, створених з окремих лімфоцитів, відібраних для виробництва специфічних антитіл, наприклад, методами, описаними у роботі Бабкук Джей та ін., 1996, Proceedings of the National Academy of Sciences 93(15):7843-7848l; WO92/02551; WO2004/051268 і WO2004/106377. Скринінг на наявність антитіл можна проводити за допомогою аналізів для визначення зв'язування з KLK5 та/або аналізів для вимірювання інгібування біологічної активності KLK5, переважно активності протеази KLK5. В одному переважному варіанті антитіло, яке зв'язується з калікреїном 5 (KLK5), є химерним або гуманізованим антитілом, переважно гуманізованим антитілом. При цьому антитіло містить варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг, і де: a. варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1 або SEQ ID NO: 62 або SEQ ID NO: 63, переважно з послідовність SEQ ID NO: 1,ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3; та b. варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6. В іншому варіанті антитіло, яке зв'язується з KLK5. При цьому антитіло зв'язується з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51, де антитіло містить варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг і де: a. варіабельний легкий ланцюг включає: i. ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1 або SEQ ID NO: 62 або SEQ ID NO: 63, переважно SEQ ID NO: 1; ii. ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2 і iii. ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3; і b. область варіабельного важкого ланцюга, що містить: iv. ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4; v. ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 і vi. ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6 де антитіло є химерним або гуманізованим; переважно, антитіло є гуманізованим антитілом. В іншому переважному варіанті гуманізоване антитіло, яке зв'язується з KLK5, містить варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг, де: a. варіабельний легкий ланцюг включає: i. ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1 або SEQ ID NO: 62 або SEQ ID NO: 63, переважно SEQ ID NO: 1; ii. ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2 і iii. ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3; і b. область варіабельного важкого ланцюга, що містить: iv. ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4; v. ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 і vi. ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6 де антитіло інгібує або знижує активність протеази KLK5 та/або зв'язується з KLK5, коли KLK5 зв'язується з LEKTI або фрагментом LEKTI; та/або не конкурує з LEKTI або фрагментом LEKTI за зв'язування з KLK5 та/або утворює комплекс із KLK5, зв'язаним з LEKTI або фрагментом LEKTI. У більш переважному варіанті, гуманізоване антитіло зв'язується з епітопом людського KLK5, що містить Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID НІ: 51; де антитіло містить варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг і де: a. область варіабельного легкого ланцюга включає: i. ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1 або SEQ ID NO: 62 або SEQ ID NO: 63. Переважною є послідовність SEQ ID NO: 1; ii. ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2 і iii. ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3; і b. область варіабельного важкого ланцюга, що містить: i. ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4; ii. ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 і iii. ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6 де антитіло інгібує або знижує активність протеази KLK5 та/або зв'язується з KLK5, коли KLK5 зв'язується з LEKTI або фрагментом LEKTI; і/або не конкурує з LEKTI чи його фрагментом за зв'язування KLK5 та/або утворює комплекс із KLK5, зв'язаним з LEKTI або його фрагментом. Терміном "гуманізоване" антитіло позначається антитіло, у якому важкий та/або легкий ланцюг містить один або більше ділянок, що визначають комплементарність, (включаючи одну або більше модифікованих ділянок, що визначають комплементарність) від донорського антитіла (наприклад, нелюдського антитіла, такого як мишаче або кроляче моноклональне антитіло), зрощеного в каркас варіабельної області важкого та/або легкого ланцюга акцепторного антитіла (наприклад, антитіла людини). Дивись роботу Ваугана та ін., Nature Biotechnology, 16, 535-539, 1998. В одному варіанті, в каркас антитіл людини переноситься не вся ділянка, що визначає комплементарність (CDR), а лише одна або більше специфічних ознак, що визначають залишки будь-якої з CDR (див., наприклад, роботу Кашмірі та ні., 2005, Methods, 36, 25-34). В одному варіанті лише залишки, що визначають специфічність, з однієї або кількох ділянок CDR, які зазначені у цьому документі вище, переносяться у каркас антитіла людини. В іншому варіанті лише залишки, що визначають специфічність, з кожної ділянки CDR, що визначені у цьому документі вище, переносяться в каркас антитіла людини. Коли ділянки, які визначають комплементарність, зрощуються, можна використовувати будь-яку відповідну каркасну послідовність варіабельної області акцептора з урахуванням класу/типу донорного антитіла, з якого походять отримані ділянки, що визначають комплементарність, включаючи каркасні області миші, примата та людини. Переважним є варіант, коли гуманізоване антитіло має варіабельний домен, що містить людські акцепторні каркасні області, а також один або більше ділянок, що визначають комплементарність та наведені у цьому документі. Таким чином, в одному варіанті передбачається використання блокуючого гуманізованого антитіла, яке зв'язується з KLK5, переважно людським KLK5. При цьому варіабельний домен містить акцепторні каркасні області людини та донорські ділянки CDR нелюдського походження. Прикладами людських структур, які можна використовувати в цьому винаході, є KOL, NEWM, REI, EU, TUR, TEI, LAY і POM (Кабат та ін., вище). Наприклад, KOL і NEWM можна використовувати для важкого ланцюга, REI можна використовувати для легкого ланцюга, а EU, LAY і POM можна використовувати як для важкого, так і для легкого ланцюга. У якості альтернативного варіанту, можуть використовуватись послідовності зародкової лінії людини. Відповідна інформація доступна у наступному посиланні: http://www.imgt.org/ У гуманізованому антитілі, що зазначене у цьому дослідженні, акцепторні важкі та легкі ланцюги не обов'язково повинні походити від того самого антитіла та можуть містити складні ланцюги, що мають каркасні ділянки, отримані від різних ланцюгів. Відповідна каркасна область для легкого ланцюга гуманізованого антитіла згідно з цим винаходом походить із зародкової лінії людини IGKV1-6 JK4, що має послідовність SEQ ID NO: 47 та нуклеотидна послідовність якої відображена у SEQ ID NO: 48. Відповідну каркасну область для важкого ланцюга гуманізованого антитіла або його антиген-зв'язуючого фрагмента отримують із людської зародкової лінії IGHV4-4 JH4, яка має послідовність SEQ ID NO: 49 та нуклеотидна послідовність якої визначена у SEQ ID NO: 50. Відповідно, в одному варіантів використовується гуманізоване антитіло, яке зв'язується з KLK5. При цьому антитіло містить варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг, де: a. легкий варіабельний ланцюг включає: i. ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1 або SEQ ID NO: 62 або SEQ ID NO: 63, переважною є послідовність SEQ ID NO: 1; і ii. ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2 і iii. ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3; і b. варіабельну область важкого ланцюга, що містить: i. ділянку CDR-H1, що містить послідовність SEQ ID NO: 4; і ii. ділянку CDR-H2, що містить послідовність SEQ ID NO: 5 і iii. ділянку CDR-H3, що містить послідовність SEQ ID NO: 6 каркасна область легкого ланцюга походить із людської зародкової лінії IGKV1-6 JK4, що містить послідовність SEQ ID NO: 47, а каркасна область важкого ланцюга походить із людської зародкової лінії IGHV4-4 JH4, що містить послідовність SEQ ID NO: 49. Переважно антитіло інгібує або знижує активність протеази KLK5 та/або зв'язується з KLK5, коли KLK5 зв'язується з LEKTI або фрагментом LEKTI; та/або не конкурує з LEKTI або фрагментом LEKTI за зв'язування з KLK5 та/або утворює комплекс із KLK5, зв'язаним з LEKTI або фрагментом LEKTI. В іншому варіанті запропоновано гуманізоване антитіло, яке зв'язується з KLK5. При цьому антитіло зв'язується з епітопом KLK5 людини, що містить Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51; де антитіло містить варіабельний легкий ланцюг і варіабельний важкий ланцюг і де: a. варіабельний легкий ланцюг включає: i. ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1 або SEQ ID NO: 62 або SEQ ID NO: 63, переважною є послідовність SEQ ID NO: 1; і ii. ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2 і iii. ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3; і b. варіабельну область важкого ланцюга, що містить: i. ділянку CDR-H1, що містить послідовність SEQ ID NO: 4; і ii. ділянку CDR-H2, що містить послідовність SEQ ID NO: 5 і iii. ділянку CDR-H3, що містить послідовність SEQ ID NO: 6 каркасна область легкого ланцюга походить із людської зародкової лінії IGKV1-6 JK4, що містить послідовність SEQ ID NO: 47,а каркасна область важкого ланцюга походить із людської зародкової лінії IGHV4-4 JH4, що містить послідовність SEQ ID NO: 49. Переважно антитіло інгібує або знижує активність протеази KLK5 та/або зв'язується з KLK5, коли KLK5 зв'язаний з LEKTI або фрагментом LEKTI; і/або не конкурує з LEKTI або фрагментом LEKTI за зв'язування з KLK5 та/або утворює комплекс із KLK5, зв'язаним з LEKTI або фрагментом LEKTI; і У гуманізованому антитілі каркасні ділянки можуть не мати таких же точних послідовностей, як у акцепторного антитіла. Наприклад, незвичайні залишки можуть бути замінені на залишки, що зустрічаються частіше для цього класу або типу акцепторного ланцюга. У якості альтернативного варіанту, обрані залишки в акцепторних каркасних областях можуть змінюватись таким чином, щоб вони відповідали залишкам, виявленим у тому самому положенні в донорному антитілі (див. Рейхман та ін., 1998, Nature, 332, 323-324). Такі зміни повинні бути зведені до мінімуму, необхідного для відновлення афінності донорського антитіла. Протокол для вибору залишків у акцепторних каркасних областях, які, можливо, потребують зміни, викладено у публікації WO91/09967 (посилання на яку наведено у цьому документі). Таким чином, в одному варіанті 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 або 8 залишків у каркасі замінені альтернативним амінокислотним залишком. Відповідно, в одному варіанті запропоновано гуманізоване антитіло згідно з цим винаходом, у якому залишки в кожному з положень 2, та/або 3, та/або 63 варіабельного легкого ланцюга (з послідовністю SEQ ID NO: 47 або SEQ ID НІ: 15) є донорськими залишками. Переважно, щоб залишок у положенні 2 варіабельного легкого ланцюга був тирозином, а залишок у положенні 3 варіабельного легкого ланцюга був аспарагіновою кислотою. У деяких варіантах залишок у положенні 63 варіабельного легкого ланцюга представлений лізином. В іншому варіанті запропоновано гуманізоване антитіло, у котрому залишки в кожному з положень 68, 72, 74, 77 і 79 (з послідовністю SEQ ID NO: 49; або положення 67, 71, 73, 76 і 78 з послідовністю SEQ ID NO: 39) варіабельного важкого ланцюга є донорними залишками. Переважно, щоб залишок у положенні 72 варіабельного важкого ланцюга був глутаміном, а залишок у положенні 74 був серином та залишок у положенні 79 був валіном. У деяких варіантах залишок у положенні 68 змінного важкого ланцюга представлений фенілаланіном, та/або залишок у положенні 77 був представлений треоніном. В одному переважному варіанті гуманізоване антитіло зв'язується з KLK5. При цьому гуманізоване антитіло містить: - варіабельну область легкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 11, або 15, або 19, або 23, і варіабельну область важкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 27, або 31, або 35, або 39, або 43; або - варіабельну область легкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 15, де амінокислотним залишком у положенні 24 є аргінін (Arg; R) або лізин (Lys; K), та варіабельну область важкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 27, або 31, або 35, або 39 або 43. Переважно антитіло інгібує або знижує активність протеази KLK5 та/або зв'язується з KLK5, коли KLK5 зв'язується з LEKTI або фрагментом LEKTI; та/або не конкурує з LEKTI або фрагментом LEKTI за зв'язування з KLK5 та/або утворює комплекс із KLK5, зв'язаним з LEKTI або фрагментом LEKTI. В іншому варіанті запропоновано гуманізоване антитіло, яке зв'язується з KLK5, де антитіло зв'язується з епітопом людського KLK5, що містить Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 5. При цьому антитіло містить: - варіабельну область легкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 11, або 15, або 19, або 23, та варіабельну область важкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 27, або 31, або 35, або 39, або 43; або - варіабельну область легкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 15, де амінокислотним залишком у положенні 24 є аргінін (Arg; R) або лізин (Lys; K), а також варіабельну область важкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 27, або 31, або 35, або 39 або 43. Переважно антитіло інгібує або знижує активність протеази KLK5 та/або зв'язується з KLK5, коли KLK5 зв'язується з LEKTI або фрагментом LEKTI; і/або не конкурує з LEKTI або фрагментом LEKTI за зв'язування з KLK5 та/або утворює комплекс із KLK5, зв'язаним з LEKTI або фрагментом LEKTI. В одному переважному варіанті здійснення цього винаходу антитіло містить варіабельну область легкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 15, і варіабельну область важкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 39. Більш переважно, щоб гуманізоване антитіло зв'язувалось з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51; де антитіло містить варіабельну область легкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 15, і варіабельну область важкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 39. Ще більш переважним є варіант, коли гуманізоване антитіло інгібує або знижує активність протеази KLK5 та/або зв'язується з KLK5, коли KLK5 зв'язується з LEKTI або фрагментом LEKTI; та/або не конкурує з LEKTI або фрагментом LEKTI за зв'язування KLK5 та/або утворює комплекс із KLK5, зв'язаним із LEKTI або фрагментом LEKTI В одному варіанті винахід передбачає використання антитіла, яке містить послідовність, що на 80 % подібна або ідентична послідовності, описаній у цьому документі, наприклад, на 85 %, 90 %, 91 %, 92 %, 93 %, 94 %, 95 % 96 %, 97 %, 98 % або 99 % відносно частини або всієї відповідної послідовності, наприклад послідовності варіабельного домену, послідовності ділянки, що визначає комплементарність, або послідовності варіабельного домену, за винятком ділянки, що визначає комплементарність. В одному варіанті відповідною послідовністю є SEQ ID NO: 15. В іншому варіанті відповідною послідовністю є SEQ ID NO: 39. В одному варіанті антитіло, яке зв'язує KLK5, містить легкий та важкий ланцюг, де варіабельний легкий ланцюг містить послідовність, яка принаймні на 80 %, 85 %, 90 %, 91 %, 92 %, 93 %, 94 %, 95 %, 96 %, 97 %, 98 % або 99 % ідентична або подібна до послідовності, що міститься в послідовності SEQ ID NO: 15, та/або варіабельний важкий ланцюг містить послідовність, що принаймні на 80 %, 85 %, 90 %, 91 %, 92 %, 93 %, 94 %, 95 %, 96 %, 97 %, 98 % або 99 % ідентична або подібна до послідовності SEQ ID NO: 39. В одному варіанті антитіло, яке зв'язується з KLK5, містить легкий ланцюг, який принаймні на 90 %, 91 %, 92 %, 93 %, 94 %, 95 % 96 %, 97 %, 98 % або 99 % подібний або ідентичний до послідовності, SEQ ID NO: 15, але де антитіло має послідовність, що містить SEQ ID NO: 1 (або SEQ ID NO: 62 або 63) для ділянки CDR-L1, послідовність EQ ID NO: 2 для ділянки CDR-L2 та послідовність SEQ ID NO: 3 для ділянки CDR-L3. "Ідентичність", "ідентичний" або інші граматичні варіації, що використовуються в цьому документі, вказують на те, що в будь-якій конкретній позиції у вирівняних послідовностях амінокислотний залишок є ідентичним між послідовностями. Термін "Подібність", "подібний" або інші граматичні варіації, які використовуються у цьому документі, означає, що в будь-якій конкретній позиції у вирівняних послідовностях амінокислотний залишок має подібний тип між послідовностями. Наприклад, лейцин може бути замінений на ізолейцин або валін. Інші амінокислоти, які часто взаємозаміняються, включають, але не обмежуються цим: - фенілаланін, тирозин і триптофан (амінокислоти з ароматичними бічними ланцюгами); - лізин, аргінін та гістидин (амінокислоти, що мають основні бічні ланцюги); - аспартат та глутамат (амінокислоти з кислими бічними ланцюгами); - аспарагін та глутамін (амінокислоти з амідними бічними ланцюгами); та - цистеїн та метіонін (амінокислоти, що мають сірковмісні бічні ланцюги). Ступінь ідентичності та подібності можна легко обчислити (Облікова молекулярна біологія, Лек, A.M.,ред., Видавництво Оксфордського Університету, Нью-Йорк, 1988 р.; Біообчислення. Проекти з інформатики та геному, Сміт, Д.В.,ред.,Academic Press, Нью-Йорк, 1993; Комп'ютерний аналіз даних послідовності, частина 1, Гріффін, А.М., та Гріффін, Г.Г., ред., видавництво Humana Press, Нью-Джерсі, 1994 р.; Аналіз послідовностей у молекулярній біології, фон Хейн'є, Г., Academic Press, 1987 р., Аналіз послідовностей Primer, Грібсков, M. та Девереукс, Джей., ред., M Stockton Press, Нью-Йорк, 1991, програмне забезпечення BLAST™ доступне в NCBI (Алтсшуль С.Ф. та ін., 1990, Journal of Molecular Biology 215:403-410; Гіш В. та Стейтс, Д.Джей.1993 р., Nature Genet. 3:266-272. Мадден, T.Л. та інші, 1996, Meth. Enzymol. 266:131-141; Алтсшуль С.Ф. та інші, 1997 р., Nucleic Acids Research 25:3389-3402; Чжан Дж. та Медден Т.Л. 1997 р., Genome Res. 7:649-656). В одному варіанті антитіло є повнорозмірним антитілом, переважно вибраним із IgG1 та IgG4 або IgG4P. Отже, даний винахід передбачає повнорозмірне гуманізоване антитіло, яке зв'язує з KLK5 та містить: a. варіабельну область легкого ланцюга, що містить: i. ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1; ii. ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2 і iii. ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3; і b. варіабельну область важкого ланцюга, що містить: iv. ділянку CDR-H1, що містить послідовність SEQ ID NO: 4; v. ділянку CDR-H2, що містить послідовність SEQ ID NO: 5 і vi. ділянку CDR-H3, що містить послідовність SEQ ID NO: 6. Переважно, повнорозмірне гуманізоване антитіло зв'язується з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51, де антитіло є ізоформою IgG4P. В іншому варіант запропоновано повнорозмірне гуманізоване антитіло, яке зв'язується з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 у послідовності SEQ ID NO: 51 і де антитіло є ізоформою IgG4P Фахівці знають, що антитіла можуть зазнавати різноманітних посттрансляційних модифікацій. Тип та ступінь цих модифікацій часто залежить від лінії клітин-господарів, яка використовується для експресії антитіла, а також від умов культивування. Такі модифікації можуть включати зміни в глікозилюванні, окисленні метіоніну, утворенні дикетопіперазину, ізомеризації аспартату та дезамідуванні аспарагіну. Частою модифікацією є втрата карбокси-кінцевого основного залишку (такого як лізин або аргінін) через дію карбоксипептидаз (як описано в роботі Харріса, Журнал Хроматографії 705:129-134, 1995). Відповідно, С-кінцевий лізин важкого ланцюга антитіла може бути відсутнім. В одному варіанті С-кінцева амінокислота від антитіла відщеплюється під час посттрансляційних модифікацій. В одному варіанті N-кінцева амінокислота від антитіла відщеплюється під час посттрансляційних модифікацій. В одному переважному варіанті антитіло, яке зв'язується з KLK5, є повнорозмірним антитілом, що містить варіабельну область легкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 15, і варіабельну область важкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 39. Переважно, антитіло зв'язується з епітоп KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 у послідовності SEQ ID NO: 51. В іншому варіанті антитіло, яке зв'язується з KLK5, є повнорозмірним антитілом IgG4, що містить легкий ланцюг з послідовністю SEQ ID NO: 17, та важкий ланцюг, що містить послідовніть SEQ ID NO: 41. Переважно, щоб антитіло зв'язувалось з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51. У ще в одному варіанті антитіло є Fab-фрагментом, що містить варіабельну область легкого ланцюга з послідовністю SEQ ID NO: 15, та варіабельну область важкого ланцюга з послідовністю SEQ ID NO: 39. В іншому варіанті здійснення антитіло містить варіабельну область легкого ланцюга з послідовністю SEQ ID NO: 15 та варіабельну область важкого ланцюга з послідовністю SEQ ID NO: 27 або 31, або 35, або 39, або 43. Наприклад, антитіло є повнорозмірним антитілом IgG4, що містить варіабельну область легкого ланцюга з послідовністю SEQ ID NO: 15 та варіабельну область важкого ланцюга з послідовністю SEQ ID NO: 27 або 31, або 35, або 39, або 43, переважною є послідовність SEQ ID NO: 39. В одному варіанті амінокислота глутамін 24 (Gln; Q) з послідовністю SEQ ID NO: 15 є аргініном (Arg; R) Q24R або лізином (Lys; K) Q24K. В іншому варіанті антитіло є повнорозмірним антитілом IgG4, що містить варіабельну область легкого ланцюга, що включає SEQ ID NO: 11, і варіабельну область важкого ланцюга, що містить послідовність SEQ ID NO: 27 або 31, або 35, або 39, або 43. В іншому варіанті антитіло являє собою Fab'-фрагмент, що містить варіабельну область легкого ланцюга з послідовністю SEQ ID NO: 11 та варіабельну область важкого ланцюга з послідовністю SEQ ID NO: 27, або 31, або 35, або 39, або 43. В іншому варіанті антитіло є повнорозмірним антитілом IgG4, що містить варіабельну область легкого ланцюга з послідовністю SEQ ID NO: 19 та варіабельну область важкого ланцюга, що містить SEQ ID NO: 27 або 31, або 35, або 39, або 43. В іншому варіанті здійснення антитіло являє собою фрагмент Fab', що містить варіабельну область легкого ланцюга з послідовністю SEQ ID NO: 19 та варіабельну область важкого ланцюга з послідовністю SEQ ID NO: 27, або 31, або 35, або 39, або 43. В іншому варіанті антитіло є повнорозмірним антитілом IgG4, що містить варіабельну область легкого ланцюга з послідовністю SEQ ID NO: 23 та варіабельну область важкого ланцюга з послідовністю SEQ ID NO: 27, або 31, або 35, або 39, або 43. В іншому варіанті антитіло є Fab- фрагментом, що містить легку варіабельну область з послідовністю SEQ ID NO: 23 та важку варіабельну область з послідовністю SEQ ID NO: 27, або 31, або 35, або 39, або 43. В іншому варіанті антитіло, яке зв'язується з KLK5, є повнорозмірним антитілом IgG4, яке містить: 1. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 13, і важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29, або 33, або 37, або 41, або 45; або 2. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 17, і важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29, або 33, або 37, або 41, або 45; або 3. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 17, де глутамін 24 (Gln; Q) є аргініном (Arg; R) Q24R або лізином (Lys; K) Q24K, та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29 або 33 або 37 або 41 або 45; або 4. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 2 та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29, або 33, або 37, або 41, або 45; або 5. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 25, та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29, або 33, або 37, або 41, або 45. Переважно щоб антитіло зв'язувалося з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ. ID NO: 51. В одному переважному варіанті антитіло, яке зв'язується з KLK5, є повнорозмірним антитілом IgG4, що містить легкий ланцюг з послідовністю SEQ ID NO: 17, та важкий ланцюг з послідовністю SEQ ID NO: 41. У цьому варіанті антитіло зв'язується з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID НІ: 51 Даний винахід також передбачає використання зазначеного антитіла для утворення комплексу з KLK5, переважно людським KLK5, зв'язаним з іншим антитілом, яке містить: 1. варіабельний легкий ланцюг, що містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 68, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 69, та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 70 та варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 71, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 72 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 73; та/або 2. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 74, та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 76; та/або 3. варіабельний легкий ланцюг, кодований нуклеотидом, що містить послідовність SEQ ID NO: 75, та варіабельний важкий ланцюг, кодований нуклеотидом з послідовністю SEQ ID NO: 77. В одному варіанті пропонується антитіло, яке зв'язується з KLK5, переважно епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51. При цьому антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому, варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2, ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 7 або 11 або 15 або 19 або 23 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43. У цьому варіанті антитіло утворює комплекс із KLK5, переважно людським KLK5, зв'язаним з іншим антитілом, яке містить: 1. варіабельний легкий ланцюг, що містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 68, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 69, та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 70, та варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 71, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 72 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 73; та/або 2. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 74 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 76; та/або 3. варіабельний легкий ланцюг, кодований нуклеотидом, що містить послідовність SEQ ID NO: 7 та варіабельний важкий ланцюг, кодований нуклеотидом, що містить послідовність SEQ ID NO: 77. Таким чином, даний винахід також передбачає використання антитіла, яке зв'язує KLK5, переважно KLK5 людини, що містить: 1. варіабельний легкий ланцюг з ділянкою CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 68, ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 69, та ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 70 та варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 71, ділянку CDR-H з послідовністю SEQ ID NO: 72 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 73; де антитіло необов'язково гуманізовано; та/або 2. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 74 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 76; та/або 3. варіабельний легкий ланцюг, кодований нуклеотидом, що містить послідовність SEQ ID NO: 75 та варіабельний важкий ланцюг, кодований нуклеотидом, що містить послідовність SEQ ID NO: 77. Крім того, даний винахід також містить комплекс KLK5-антитіло, що містить: a. KLK5, переважно людський KLK5 та b. антитіло, яке зв'язується з KLK5, де антитіло переважно зв'язується з епітопом людського KLK5, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51 і де антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг, де варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3 та варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 7 або 11 або 15 або 19 або 23 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; і с. інше антитіло, яке містить: 1. варіабельний легкий ланцюг, що містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 68, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 69 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 70 та варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 71, ділянку CDR-H з послідовністю SEQ ID NO: 72, ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 73; де антитіло необов'язково гуманізовано; та/або 2. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 74, і варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 76; та/або 3. варіабельний легкий ланцюг, кодований нуклеотидом, що містить послідовність SEQ ID NO: 75 та варіабельний важкий ланцюг, кодований нуклеотидом, що містить послідовність SEQ ID NO: 77. Слід розуміти, що так зване "інше антитіло" зв'язує KLK5, переважно KLK5 людини, з епітопом, який відрізняється від описаного у цьому документе епітопу та не перекриває його (і містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51), як показано в прикладах нижче. У цьому відношенні такі антитіла не конкурують між собою. Крім того, даний винахід також передбачає використання антитіла, яке конкурує за зв'язування з KLK5, переважно KLK5 людини, шляхом перехресного блокування або перехресно блокується антитілом, яке зв'язується з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51. Таким чином, антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг і варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 62, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3; та варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 3. варіабельний легкий ланцюг і варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 4. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 7 або 11 або 15 або 19 або 2 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 5. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 15 та у якому амінокислотний залишок глутаміну 24 (Gln; Q) у послідовності SEQ ID NO: 15 є аргініном (Arg; R) або лізином (Lys; K); та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 6. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 13, або 17, або 21, або 25, та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29, або 33, або 37, або 41, або 45. В одному варіанті таке конкуруюче антитіло має варіабельну область важкого ланцюга, яка щонайменше на 80 % ідентична або подібна до послідовності, що містить SEQ ID NO: 29 або 33 або 37 або 41 або 45; та/або має варіабельну область легкого ланцюга, яка щонайменше на 80 % ідентична або подібна до послідовності, що містить SEQ ID NO: 13 або 17 або 21 або 25 або 30. Конкуруючі антитіла можна ідентифікувати за допомогою будь-якого відповідного методу, що використовується в даній галузі, наприклад, за допомогою аналізу конкурентного ELISA або BIAcore, де зв'язування KLK5 конкуруючим антитілом шляхом перехресного блокування запобігає зв'язуванню антитіла, визначеного у цьому винаході, та навпаки. Такі конкуруючі аналізи можуть використовувати ізольований природний або рекомбінантний KLK5 чи його відповідний злитий білок/поліпептид. В одному прикладі конкуренція вимірюється з використанням рекомбінантного активного KLK5 людини (такого, що містить, наприклад, SEQ ID NO: 53). Біологічні молекули, такі як антитіла або фрагменти, містять кислотні та/або основні функціональні групи, що надає молекулі чистий позитивний або негативний заряд. Величина загального "спостережуваного" заряду залежить від абсолютної послідовності амінокислот суб'єкта, локального середовища заряджених груп у тривимірній структурі та умов навколишнього середовища молекули. Ізоелектрична точка (pI) - це рівень рН, при якому конкретна молекула або її доступна для розчинника поверхня не несуть чистого електричного заряду. В одному прикладі антитіло, що зв'язується з KLK5, який зв'язний з епітопом KLK5 людини, який містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 5, можна сконструювати таким чином, який дозволяє отримати відповідну ізоелектричну точку. Таким чином, можна отримати антитіла із більш стійкими властивостями, зокрема відповідними профілями розчинності та/або стабільності та/або покращеними характеристиками очищення. Таким чином, в одному аспекті винахід пропонує антитіло, що зв'язується з KLK5, що переважно зв'язане з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 у послідовності SEQ ID NO: 51. У цьому випадку антитіло містить: a. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 7 або 11 або 15 або 19 або 23 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або b. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 13 або 17 або 21 або 25 та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29 або 33 або 37 або 41 або 45. яке сконструйовано таким чином, що його ізоелектрична точка відрізняється від ізоелектричної точки початково ідентифікованого антитіла. Антитіло можна, наприклад, сконструювати шляхом заміни амінокислотного залишку, такого як заміна кислого амінокислотного залишку одним або декількома основними амінокислотними залишками. У якості альтернативного варіанту, можуть вводитись основні амінокислотні залишки або видалятись кислі амінокислотні залишки. Якщо молекула має неприйнятно високе значення ізоелектричної точки (pI), кислотні залишки можуть вводитись для зниження ізоелектричної точки (pI), якщо це необхідно. Під час здійснення маніпуляцій з ізоелектричною точкою (pI) слід дотримуватися обережності, щоб зберегти бажану активність антитіла або фрагмента. Таким чином, в одному варіанті здійснення сконструйоване антитіло має таку саму або по суті таку саму активність, що й "немодифіковане" антитіло або фрагмент. Такі програми, як ** ExPASY http://www.expasy.ch/tools/pi_tool.html і http://www.iut-arles.up.univ-mrs.fr/w3bb/d_abim/compo-p.html, можна використовувати для прогнозування ізоелектричної точки антитіла. Слід розуміти, що спорідненість антитіл, що забезпечується цим винаходом, може бути змінена за допомогою будь-якого відповідного методу, відомого в даній галузі техніки. Таким чином, даний винахід також відноситься до варіантів антитіла, які мають покращену спорідненість до KLK5, зокрема до KLK5 людини. Такі варіанти можна отримати за допомогою низки протоколів дозрівання афінності, включаючи мутацію ділянок, що визначають комплементарність (Янг та ін., Journal of Molecular Biology, 254, 392-403, 1995), перетасування ланцюга (Marks та ін., Bio/Technology, 10, 779-783, 1992), використання мутаторних штамів E. coli (Low et al., J. Mol. Biol., 250, 359-368, 1996), перестановку ДНК (Паттен та ін., Current Opinion in Biotechnology, 8, 724-733, 1997), фагове відображення (Томпсон та ін., Journal of Molecular Biology., 256, 77-88, 1996) та ПЦР з імітацією статевого розмноження (Крамері та ін., Nature, 391, 288-291, 1998 р.). При бажанні антитіло, зазначене у цьому винаході, може з'єднуватись з однією або кількома ефекторними молекулами. Слід розуміти, що ефекторна молекула може включати одну ефекторну молекулу або дві або більше таких молекул, з'єднаних таким чином, щоб утворити один фрагмент, який можна приєднати до антитіл, зазначених у цьому документі. Якщо потрібно отримати фрагмент антитіла, пов'язаного з ефекторною молекулою, його можна отримати за допомогою стандартних хімічних процедур або процедур рекомбінантної ДНК, у яких фрагмент антитіла зв'язують або безпосередньо, або через агент зв'язування з ефекторною молекулою. Методи кон'югування таких ефекторних молекул з антитілами добре відомі в даній галузі (дивись роботу Хеллсторма та ін.,Controlled Drug Delivery, 2га редакція, Обінсон та ін., ред., 1987, стр.623-53; Торп та ін., 1982, Immunological Review, 62:119-58 та Дубовчик та ін., 1999, Pharmacology and Therapeutics, 83, 67-123). Конкретні хімічні процедури описані у публікаціях WO 93/06231, WO 92/22583, WO 89/00195, WO 89/01476 та WO 03/031581. У якості альтернативного варіанту, коли ефекторна молекула є білком або поліпептидом, зв'язування може забезпечуватись за допомогою процедур рекомбінантної ДНК, наприклад, як описано в публікації WO 86/01533 та EP0392745. Термін "ефекторна молекула", що використовується в цьому документі, включає, наприклад, протипухлинні агенти, ліки, токсини, біологічно активні білки, наприклад, ферменти, інші антитіла або фрагменти антитіл, синтетичні або природні полімери, нуклеїнові кислоти та їх фрагменти, наприклад, ДНК, РНК та їх фрагменти, радіонукліди, зокрема радіойодид, радіоізотопи, хелатні сполуки металів, наночастки та репортерні групи, такі як флуоресцентні сполуки або сполуки, які можуть бути виявлені за допомогою спектроскопії ЯМР або ЕПР. Приклади ефекторних молекул можуть включати цитотоксини або цитотоксичні агенти, включаючи будь-який агент, який є шкідливим для клітин (наприклад, вбиває). Приклади включають комбрестатини, доластатини, епотилони, ставроспорин, майтансиноїди, спонгістатини, ризоксин, галіхондрини, роридини, геміастерліни, таксол, цитохалазин B, граміцидин D, бромід етідію, еметин, мітоміцин, етопозид, тенопозид, вінкристин, вінбластин, колхіцин, даксорубіцин, дигідроксиантрациндіон, мітоксантрон, мітраміцин, актиноміцин D, 1-дегідротестостерон, глюкокортикоїди, прокаїн, тетракаїн, лідокаїн, пропранолол і пуроміцин та їх аналоги або гомологи. Ефекторні молекули також включають, але не обмежуються цим, антиметаболіти (наприклад, метотрексат, 6-меркаптопурин, 6-тіогуанін, цитарабін, 5-фторурацил декарбазин), алкілуючі агенти (наприклад, мехлоретамін, тіоепа хлорамбуцил, мелфалан, кармустин (BSNU) та ломустин (CCNU), циклофосфамід, бусульфан, дибромоманітол, стрептозотоцин, мітоміцин C і цис-дихлордіамін платина (II) (DDP) цисплатин), антрацикліни (наприклад, даунорубіцин (раніше дауноміцин) і доксорубіцин), антибіотики (наприклад, дактиноміцин (раніше актиноміцин), блеоміцин, мітраміцин, антраміцин (AMC), каліхеаміцин або дуокарміцин) та антимітотичні засоби (наприклад, вінкристин і вінбластин). Приклади ефекторних молекул можуть включати цитотоксини або цитотоксичні агенти, включаючи будь-який агент, який є шкідливим для клітин (наприклад, вбиває). Приклади включають комбрестатини, доластатини, епотилони, ставроспорин, майтансиноїди, спонгістатини, ризоксин, галіхондрини, роридини, геміастерліни, таксол, цитохалазин B, граміцидин D, бромід етідію, еметин, мітоміцин, етопозид, тенопозид, вінкристин, вінбластин, колхіцин, даксорубіцин, дигідроксиантрациндіон, мітоксантрон, мітраміцин, актиноміцин D, 1-дегідротестостерон, глюкокортикоїди, прокаїн, тетракаїн, лідокаїн, пропранолол і пуроміцин та їх аналоги або гомологи. Ефекторні молекули також включають, але не обмежуються цим, антиметаболіти (наприклад, метотрексат, 6-меркаптопурин, 6-тіогуанін, цитарабін, 5-фторурацил декарбазин), алкілуючі агенти (наприклад, мехлоретамін, тіоепа хлорамбуцил, мелфалан, кармустин (BSNU) та ломустин (CCNU), циклофосфамід, бусульфан, дибромоманітол, стрептозотоцин, мітоміцин C і цис-дихлордіамін платина (II) (DDP) цисплатин), антрацикліни (наприклад, даунорубіцин (раніше дауноміцин) і доксорубіцин), антибіотики (наприклад, дактиноміцин (раніше актиноміцин), блеоміцин, мітраміцин, антраміцин (AMC), каліхеаміцин або дуокарміцин) та антимітотичні засоби (наприклад, вінкристин і вінбластин). Інші ефекторні молекули можуть включати хелатні радіонукліди, такі як 111In і 90Y, Lu177, вісмут213, каліфорній252, іридій192 і вольфрам188/реній188 або лікарські засоби, включаючи, але не обмежуючись цим, алкілфосфохоліни, інгібітори топоізомерази I, таксоїди та сурамін. Інші ефекторні молекули включають білки, пептиди та ферменти. Ферменти, що представляють інтерес, включають, але не обмежуються цим, протеолітичні ферменти, гідролази, ліази, ізомерази, трансферази. Білки, поліпептиди та пептиди, які представляють інтерес, включають, але не обмежуються ними, імуноглобуліни, токсини, такі як абрин, рицин А, екзотоксин синьогнійної кислоти або дифтерійний токсин, білок, такий як інсулін, фактор некрозу пухлини, α-інтерферон, β-інтерферон, фактор росту нервів, тромбоцитарний фактор росту або тканинний активатор плазміногену, тромботичний агент або антиангіогенний агент, напр. ангіостатин або ендостатин, або модифікатор біологічної відповіді, такий як лімфокін, інтерлейкін-1 (IL-1), інтерлейкін-2 (IL-2), гранулоцитарно-макрофагальний колонієстимулюючий фактор (ГМ-КСФ), гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор (Г -КСФ), фактор росту нервів (ФРН) або інший фактор росту та імуноглобуліни. Інші ефекторні молекули можуть включати речовини, які можна виявити та які використовуються у діагностиці. Приклади виявлених речовин включають різні ферменти, простетичні групи, флуоресцентні матеріали, люмінесцентні матеріали, біолюмінесцентні матеріали, радіоактивні нукліди, метали, що випромінюють позитрони (для використання в позитронно-емісійній томографії), і нерадіоактивні парамагнітні іони металів. Дивись патент США № 4,741,900 щодо іонів металів, які можуть бути кон'юговані з антитілами для використання в якості діагностики. Відповідні ферменти включають пероксидазу хрону, лужну фосфатазу, бета-галактозидазу або ацетилхолінестеразу. Відповідні простетичні групи включають стрептавидин, авидин та біотин. Флуоресцентні матеріали включають умбеліферон, флуоресцеїн, флуоресцеїн ізотіоціанат, родамін, дихлортриазиніламін флуоресцеїн, дансил хлорид і фікоеритрин. Люмінесцентні матеріали включають люмінол. Відповідні біолюмінесцентні матеріали включають люциферазу, люциферин і екворин. Радіоактивні нукліди включають 125I, 131I, 111In та 99Tc. В іншому прикладі ефекторна молекула може збільшити період напіврозпаду антитіла in vivo та/або зменшити імуногенність антитіла та/або посилити доставку антитіла через епітеліальний бар'єр до імунної системи. Приклади відповідних ефекторних молекул цього типу включають полімери, альбумін, білки, що зв'язують альбумін, або сполуки, що зв'язують альбумін, як описано в WO05/117984. Якщо ефекторна молекула є полімером, вона, як правило, може бути синтетичним або природним полімером, наприклад, необов'язково заміщеним поліалкіленовим, поліалкеніленовим або поліоксиалкіленовим полімером з прямим або розгалуженим ланцюгом, або розгалуженим чи нерозгалуженим полісахаридом, наприклад, гомо- або гетерополісахаридом. До замінників, які можуть бути присутні у вищезазначених синтетичних полімерах, відноситься одна або кілька гідрокси-, метильних або метокси-груп. Конкретні приклади синтетичних полімерів включають заміщений полі(етиленгліколь) з прямим або розгалуженим ланцюгом, полі(пропіленгліколь), полі(вініловий спирт) або їх похідні, особливо заміщений полі(етиленгліколь), такий як метоксиполі(етиленгліколь) або його похідні. Природні полімери включають лактозу, амілозу, декстран, глікоген або їх похідні. В одному варіанті полімер представлений альбуміном або його фрагментом, таким як сироватковий альбумін людини або його фрагмент. "Похідні", як зазначено в цьому документі, включають реакційноздатні похідні, наприклад тіолселективні реакційноздатні групи, такі як малеіміди тощо. Реакційноздатна група може зв'язуватись з полімером безпосередньо або через сегмент лінкера. Слід розуміти, що залишок такої групи в деяких випадках утворюватиме частину продукту, таку як сполучна група між фрагментом антитіла та полімером. Розмір полімеру може змінюватись за бажанням, але, як правило, середня молекулярна маса буде в діапазоні від 500 Да до 50000 Да, наприклад, від 5000 до 40000 Да, наприклад, від 20000 до 40000 Да. Розмір полімеру, зокрема, може бути обраний на основі передбачуваного використання продукту, наприклад, здатності локалізуватися в певних тканинах, таких як пухлини, або подовжити циркулюючий період напіввиведення (дивись роботу Чапмна, 2002 р., Advanced Drug Delivery Reviews, 54, 531-545). Таким чином, якщо продукт призначений для виходу з кровообігу та проникнення в тканини, наприклад, для лікування пухлини, слід використовувати полімер з низькою молекулярною масою, наприклад, з молекулярною масою близько 5000 Да. Якщо продукт залишається в обігу, доцільним буде використання полімеру з більш високою молекулярною масою, наприклад, в діапазоні від 20000 Да до 40000 Да. Відповідні полімери включають поліалкіленовий полімер, такий як полі(етиленгліколь) або, особливо, метоксиполі(етиленгліколь) або його похідні, особливо з молекулярною масою в діапазоні від 15000 Да до приблизно 40000 Да. В одному прикладі антитіло, що зазначене у цьому винаході, приєднується до фрагментів полі(етиленгліколю) (ПЕГ). В одному конкретному варіанті антитіло та молекули ПЕГ можуть приєднуватись через будь-яку доступну функціональну групу бічного ланцюга амінокислоти або кінцеву амінокислотну групу, розташовану у фрагменті антитіла, наприклад, будь-яку вільну аміно-, іміно-, тіолову, гідроксильну групу або карбоксильну групу. Такі амінокислоти можуть зустрічатися у фрагменті антитіла у природніх умовах або можуть вводитись в антитіло методом рекомбінантної ДНК (див., наприклад, US 5219996; US 5667425; WO98/25971, WO2008/038024). В одному прикладі антитіло за даним винаходом являє собою модифікований Fab-фрагмент, де модифікація полягає в додаванні до С-кінця його важкого ланцюга однієї або більше амінокислот для забезпечення можливості приєднання ефекторної молекули. Відповідно, додаткові амінокислоти утворюють модифіковану шарнірну область, що містить один або більше залишків цистеїну, до яких може бути приєднана ефекторна молекула. Для приєднання двох або більше молекул ПЕГ можна використовувати кілька сайтів. Відповідно, що молекули ПЕГ ковалентно пов'язані через тіолову групу принаймні одного залишку цистеїну, розташованого у фрагменті антитіла. Кожна полімерна молекула, приєднана до модифікованого фрагмента антитіла, може бути ковалентно зв'язана з атомом сірки залишку цистеїну, розташованого у фрагменті. Ковалентний зв'язок, як правило, буде дисульфідним зв'язком або, зокрема, зв'язком сірка-вуглець. Якщо тіольна група використовується як точка приєднання, можна використовувати належним чином активовані ефекторні молекули, наприклад, селективні похідні тіолу, такі як малеіміди та похідні цистеїну. Активований полімер може використовуватись як вихідний матеріал для отримання фрагментів антитіл, модифікованих полімером, як описано вище. Активований полімер може бути будь-яким полімером, що містить тіолову реакційноздатну групу, таку як α--галогенкарбонова кислота або складний ефір, наприклад, йодоацетамід, імід, наприклад, малеімід, вінілсульфон або дисульфід. Такі вихідні матеріали можна придбати (наприклад, у компанії Nektar, попередня назва Shearwater Polymers Inc., Хантсвілл, штат Алабана, США) або отримати з доступних вихідних матеріалів, використовуючи звичайні хімічні методи. Конкретні молекули ПЕГ включають 20K метокси-ПЕГ-амін (наприклад, у компанії Nektar, попередня назва Shearwater Polymers Inc.; Rapp Polymere; і SunBio) та метоксиполі(етиленгліколь) сукцинімідил пропіонат (у коммпанії Nektar, попередня назва Shearwater). В одному варіанті антитіло є модифікованим фрагментом Fab, Fab" або diFab, який є ПЕГільованим, тобто містить ПЕГ (полі(етиленгліколь)), ковалентно приєднаний до нього, наприклад, відповідно до методу, описаному в EP 0948544 або EP1090037 (див. також "Полі(етиленгліколь) хімія, біотехнічні та біомедичні застосування", 1992., Джей Мільтон Харрис (ред.), Plenum Press, Нью-Йорк, "Poly(ethyleneglycol) Chemistry and Biological Applications", 1997 р., Джей Мільтон Харрис та С. Заліпський (верс.), Американське хімічне товариство, Вашингтон, округ Колумбія, та "Методи з'єднання білків біокон'югації у біомедичних науках", 1998 р., М. Аслам та А. Дент, , Grove Publishers, Нью-Йорк; Чепмен, А. 2002, Advanced Drug Delivery Reviews 2002, 54:531-545). В одному прикладі ПЕГ приєднаний до цистеїну в шарнірній області. В одному прикладі ПЕГ-модифікований фрагмент Fab містить малеімідну групу, ковалентно зв'язану з однією тіоловою групою в модифікованій шарнірній області. Залишок лізину може бути ковалентно зв'язаний з малеімідною групою, і до кожної з амінних груп на залишку лізину може бути приєднаний полімер метоксиполі (етиленгліколю) з молекулярною масою приблизно 20000 Да. Таким чином, загальна молекулярна маса ПЕГ, приєднаного до Fab-фрагмента, може становити приблизно 40 000 Да. Конкретні молекули ПЕГ включають 2-[3-(N-малеімідо)пропіонамідо]етиламід N, N’-біс (метоксиполі (етиленгліколю) молекулярної маси 20 000) модифікованого лізину, також відомого як PEG2MAL40K (можна отримати від компанії Nektar, попередня назва Shearwater). Альтернативні джерела лінкерів ПЕГ включають NOF, які постачають GL2-400MA3 (де m у наведеній нижче структурі дорівнює 5) та GL2-400MA (де m дорівнює 2), а n дорівнює приблизно 450: . Таким чином, в одному варіанті ПЕГ представлений 2,3-біс(метилполіоксіетилен-окси)-1-{[3-(6-малеімідо-1-оксогексил)аміно]пропілокси} гексан (2-розгалужений ПЕГ, -CH2）3NHCO (CH2)5-MAL, молекулярна маса 40 000, відомий як SUNBRIGHT GL2-400MA3. Інші альтернативні ефекторні молекули ПЕГ наступного типу: є у наявності у компанії Dr Reddy, NOF та Jenkem. В одному варіанті фрагменти Fab або Fab" кон'юговані з молекулою ПЕГ. В одному варіанті пропонується молекула ПЕГ Fab", що містить один або більше полімерів ПЕГ, наприклад, 1 або 2 полімери, такі як полімер або полімери 40 кДа. Молекули Fab’-ПЕГ відповідно до цього винаходу можуть мати особливу перевагу в тому, що вони мають період напіввиведення, незалежний від Fc-фрагмента. В одному варіанті пропонується використовувати фрагмент Fab", кон'югований з полімером, таким як молекула ПЕГ, молекула крохмалю або молекула альбуміну. В одному варіанті пропонується використовувати одноланцюговий варіабельний фрагмент, кон'югований з полімером, таким як молекула ПЕГ, молекула крохмалю або молекула альбуміну. В одному варіанті фрагмент Fab або Fab" кон'югований із сироватковим альбуміном людини. В одному варіанті антитіло або фрагмент кон'югують з молекулою крохмалю, наприклад, для подовження періоду напіввиведення. Способи кон'югування крохмалю з білком, як описано в патенті США 8017739, визначені у наведеному посиланні. Даний винахід також передбачає виділений полінуклеотид, що кодує антитіло згідно з цим винаходом. Виділений полінуклеотид згідно з даним винаходом може включати синтетичну ДНК, отриману, наприклад, шляхом хімічної обробки, кДНК, геномну ДНК або будь-яку їх комбінацію. Стандартні методи молекулярної біології можуть використовуватись для отримання послідовностей ДНК, що кодують антитіло за даним винаходом. Бажані послідовності ДНК можуть бути повністю або частково синтезовані за допомогою методів синтезу олігонуклеотидів. У відповідних випадках можна використовувати методи спрямованого мутагенезу та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). В одному варіанті виділений полінуклеотид кодує: a. варіабельну область легкого ланцюга, де полінуклеотид: i. принаймні на 90 % ідентичний послідовності SEQ ID NO: 8 (або нуклеотидам 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 8), або 12 (або нуклеотидам 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 12), або 16, або 20, або 24, або 64, або 66; або ii. містить послідовність SEQ ID NO: 8 (або нуклеотиди 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 8), або 12 (або нуклеотиди 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 12), або 16, або 20, або 24, або 64, або 66; або iii. складається в основному з послідовності SEQ ID NO: 8 (або нуклеотидів з 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 8), або 12 (або нуклеотидів 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 12), або 16, або 20, або 24, або 64, або 66; b. варіабельну область важкого ланцюга, де полінуклеотид: i. щонайменше на 90 % ідентичний послідовності SEQ ID NO: 10, або 28, або 32, або 36, або 40, або 44; або ii. містить послідовність SEQ ID NO: 10 або 28 або 32 або 36 або 40 або 44; або iii. складається по суті з послідовності SEQ ID NO: 10 або 28 або 32 або 36 або 40 або 44; с. легкий ланцюг, у якому полінуклеотид: i. щонайменше на 90 % ідентичний послідовності SEQ ID NO: 14 або 18 або 22 або 26 або 65 або 67 або 100 або 101 або 102 або 103 або 104; або ii. містить послідовність SEQ ID NO: 14 або 18 або 22 або 26 або 65 або 67 або 100 або 101 або 102 або 103 або 104; або iii. складається в основному з послідовності SEQ ID NO: 14 або 18 або 22 або 26 або 65 або 67 або 100 або 101 або 102 або 103 або 104; d. важкий ланцюг, у якому полінуклеотид: i. щонайменше на 90 % ідентичний послідовності SEQ ID NO: 30, або 34, або 38, або 42, або 46; або ii. містить послідовність SEQ ID NO: 30, або 34, або 38, або 42, або 46; або ii. складається в основному з послідовності SEQ ID NO: 30 або 34 або 38 або 42 або 46. В одному варіанті даний винахід передбачає використання ізольованого полінуклеотида, що кодує важкий ланцюг фрагмента Fab' антитіла або антитіла IgG1 або IgG4, який містить послідовність SEQ ID NO: 10 або 28 або 32 або 36 або 40 або 44. Також передбачається використання ізольованого полінуклеотиду, що кодує легкий ланцюг Fab'-фрагмента антитіла або антитіла IgG1 або IgG4, яке містить послідовність SEQ ID NO: 8 (або нуклеотиди 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 8), або 12 (або нуклеотиди 1-330 з послідовністю SEQ ID NO: 12), або 16, або 20, або 24, або 64, або 66. В іншому варіанті даний винахід передбачає використання виділеного полінуклеотиду, що кодує важкий та легкий ланцюг антитіла IgG4(P). Полінуклеотид, що кодує важкий ланцюг, містить послідовність SEQ ID NO: 30 або 34. або 38, або 42, або 46, та полінуклеотид, що кодує легкий ланцюг, містить послідовність SEQ ID NO: 14 або 18 або 22 або 26 або 65 або 67 або 100 або 101 або 102 або 103 або 104. Даний винахід також передбачає використання вектору для клонування або експресії, що містить один або більше полінуклеотидів, описаних у цьому документі. В одному прикладі вектор для клонування або експресії містить один або кілька ізольованих полінуклеотидів, які, у свою чергу, містять послідовність SEQ ID NO: 14 або 18 або 22 або 26 або 65 або 67 або 100 або 101 або 102 або 103 або 104 або 30, або 34, або 38, або 42, або 46. Для конструювання векторів використовуються добре відомі у галузі методи трансфекції та методи культивування. У цьому контексті, робиться посилання на "Поточні протоколи в молекулярній біології", 1999, Ф. М. Аусубель (верс.), Wiley Interscience, Нью-Йорк, та Інструкції Маніатіса, опубліковані видавництвом Cold Spring Harbor Publishing. Також передбачається використання клітини-господаря, що містить одну або кілька ізольованих полінуклеотидних послідовностей, або один або більше векторів клонування або експресії, що містять одну або більше ізольованих полінуклеотидних послідовностей, які кодують антитіло. Для експресії полінуклеотидних послідовностей, що кодують антитіло, зазначене у цьому винаході, можна використовувати будь-яку відповідну систему клітина-господар/вектор. Можуть використовуватись бактеріальні, наприклад, Escherichia coli, та інші мікробні системи або еукаріотичні, у випадку ссавців, системи експресії клітин-господарів. Відповідні клітини-господарі ссавців включають клітини яєчників китайського хом'яка, мієломи або гібридоми. Відповідні типи яєчників китайського хом'яка (CHO-клітини), що використовуються у цьому винаході, можуть включати клітини CHO і CHO-K1, включаючи клітини ДГФР-CHO, такі як клітини CHO-DG44 і клітини CHO-DXB11, які можна використовувати з селективним маркером ДГФР або клітини CHOK1-SV, які можна використовувати з селективним маркером глутамінсинтетази. Інші типи клітин, які використовуються для експресії антитіл, включають лімфоцитарні клітинні лінії, наприклад, клітини мієломи NSO і клітини SP2, клітини COS. Клітину-господаря можна стабільно трансформувати або трансфікувати ізольованими полінуклеотидними послідовностями або векторами експресії згідно з даним винаходом. В одному варіанті клітина-господар є клітиною CHO-DG44, стабільно трансфікованою векторами експресії, що містять ізольовані полінуклеотидні послідовності, переважно містять ізольовані полінуклеотидні послідовності, що містять послідовність SEQ ID NO: 8 (або нуклеотиди 1 до 330 з послідовністю SEQ ID NO: 8), 10, 12 (або нуклеотиди з 1 по 330 з послідовністю SEQ ID NO: 12), 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 64, 65, 66, 67, 100, 101, 102, 103 або 104. Даний винахід також передбачає спосіб виробництва антитіла, що зв'язується з KLK5, у тому числі культивування клітини-господаря в умовах, придатних для виробництва антитіла, і виділення отриманого антитіла. Антитіло може містити тільки важкий або легкий ланцюг, і в цьому випадку для трансфекції клітин-господарів необхідно використовувати лише полінуклеотидну послідовність важкого або легкого ланцюга. Для виробництва антитіл, що містять як важкий, так і легкий ланцюги, клітинну лінію можна трансфікувати двома векторами, першим вектором, що кодує легкий ланцюг, і другим вектором, що кодує важкий ланцюг. Альтернативно, може бути використаний єдиний вектор, який містить полінуклеотидні послідовності, що кодують легкий ланцюг і важкий ланцюг. Таким чином, пропонується процес культивування клітини-господаря та експресії антитіла, виділення останнього та, необов'язково, процес очищення для отримання ізольованого антитіла. Таким чином, в одному варіанті запропоновано ізольоване антитіло, що зв'язується з KLK5, переважно людським KLK5, таким як гуманізоване антитіло, зокрема очищене від ендотоксину та/або білка клітини-господаря чи ДНК. При цьому антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг і варіабельний важкий ланцюг, де варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2, і ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3 та варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, що містить послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, що містить послідовність SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3, що містить послідовність SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг і варіабельний важкий ланцюг. Варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 62, ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, що містить послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, що містить послідовність SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3, що містить послідовність SEQ ID NO: 6; або 3. варіабельний легкий ланцюг і варіабельний важкий ланцюг, де варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3 та варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, що містить послідовність SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3, що містить послідовність SEQ ID NO: 6; або 4. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 7 або 11 або 15 або 19 або 23 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 5. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 15, де амінокислотний залишок глутаміну 24 (Gln; Q) з послідовністю SEQ ID NO: 15 є аргініном (Arg; R) або лізином (Lys; K) та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 6. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 13, або 17, або 21, або 25 та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29, або 33, або 37, або 41, або 45. В іншому варіанті пропонується ізольоване антитіло, що зв'язується з KLK5, переважно KLK5 людини, таким як гуманізоване антитіло, зокрема антитіло згідно з винаходом, яке є істотно або практично очищеним від ендотоксину та/або білка клітини-господаря або ДНК, де антитіло зв'язується з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51. У цьому варіанті антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. Варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3 та варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, що містить послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, що містить послідовність SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3, що містить послідовність SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. Варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 62, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 3. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. Варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3 та варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 4. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 7 або 11 або 15 або 19 або 23 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 5. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 15, де амінокислотний залишок глутаміну 24 (Gln; Q) у послідовності SEQ ID NO: 15 представлений аргініном (Arg; R) або лізином (Lys; K та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 6. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 13, або 17, або 21, або 25 та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29, або 33, або 37, або 41, або 45. Термін "По суті не містить ендотоксину" означає, що вміст ендотоксину складає 1 ОЕ на мг антитіла чи менше, наприклад 0,5 або 0,1 ОЕ на мг продукту. Термін "По суті не містить білка або ДНК клітини-хазяїна" означає, що вміст білка та/або ДНК клітини-господаря складає 400 мкг на мг антитіла або менше, наприклад 100 мкг/мг чи 20 мкг/мг. Оскільки антитіла, зазначені у цьому винаході, можуть використовуватись для лікування, діагностики та/або профілактики патологічного стану, даний винахід також передбачає фармацевтичну або діагностичну композицію, що містить антитіло у комбінації з одним або декількома з фармацевтично прийнятних носіїв, допоміжних речовин або розріджувачів. Переважно, фармацевтична або діагностична композиція містить антитіло, яке зв'язується з KLK5, переважно KLK5 людини. При цьому антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг і варіабельний важкий ланцю. При цьому, варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3, а також варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 62, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 3. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3, а також варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 4. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 7 або 11 або 15 або 19 або 23 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 5. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 15. При цьому амінокислотний залишок глутаміну 24 (Gln; Q) з послідовністю SEQ ID NO: 15 є аргініном (Arg; R) або лізином (Lys; K) та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 6. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 13, або 17, або 21, або 25 та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29, або 33, або 37, або 41, або 45. Переважно, щоб антитіло зв'язувалось з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID НІ: 51. В одному варіанті антитіло, зазначене у цьому винаході, є єдиним активним інгредієнтом. В іншому варіанті, таке антитіло міститься разом з одним або кількома додатковими активними інгредієнтами. У якості альтернативного варіанту, фармацевтичні композиції можуть містити антитіло, яке є єдиним активним інгредієнтом та його можна вводити індивідуально пацієнту в комбінації (наприклад, одночасно, послідовно або окремо) з іншими терапевтичними, діагностичними або паліативними засобами. В іншому варіанті фармацевтична композиція містить антитіло, що зв'язується з KLK5, переважно KLK5 людини. При цьому антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2, ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3 та варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 62, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3 та варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 3. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 4. варіабельний легкий ланцюг з послідовністю SEQ ID NO: 7 або 11 або 15 або 19 або 2 та варіабельний важкий ланцюг з послідовністю SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 5. варіабельний легкий ланцюг з послідовністю SEQ ID NO: 15. При цьому амінокислотний залишок глутаміну 24 (Gln; Q) з послідовністю SEQ ID NO: 15 є аргініном (Arg; R) або лізином (Lys; K) та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 6. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 13, або 17, або 21, або 2 та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29, або 33, або 37, або 41, або 45; та один або кілька фармацевтично прийнятних носіїв, ексципієнтів розріджувачів. Бажано, щоб фармацевтична композиція, що містить антитіло, яке зв'язується з KLK5, зв'язувалась з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 та His147 у послідовності SEQ ID NO: 51. Більш переважно, щоб фармацевтична композиція містила антитіло, яке зв'язується з KLK5. При цьому антитіло зв'язується з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 та His147 у послідовності SEQ ID NO: 51 та антитіло якого містить варіабельну область легкого ланцюга у послідовності SEQ ID NO: 15 та варіабельну область важкого ланцюга у послідовності SEQ ID NO: 39. Фармацевтичні композиції, зазначені у цьому винаході, можна відповідним чином вводити пацієнту для визначення необхідної терапевтично ефективної кількості. Термін "терапевтично ефективна кількість", який використовується в цьому документі, стосується кількості терапевтичного агенту, необхідного для лікування, полегшення або запобігання цільовому захворюванню чи стану або для прояву виявленого терапевтичного чи профілактичного ефекту. Терапевтично ефективну кількість будь-якого антитіла можна спочатку оцінити в аналізах клітинних культур або на модельних тваринах, як правило, гризунах, кроликах, собаках, свинях або приматах. Модельні тварини також можуть використовуватись для визначення відповідного діапазону концентрації та шляху введення. Така інформація може використовуватись для визначення корисних доз та шляхів введення людям. Точна терапевтично ефективна кількість для суб'єкта-людини залежить від тяжкості захворювання, загального стану здоров'я суб'єкта, віку, ваги та статі суб'єкта, раціону харчування, часу та частоти введення, комбінації(ів) препаратів, реакції чутливості та толерантності/відповіді на терапію. Як правило, терапевтично ефективна кількість становитиме від 0,01 мг/кг до 500 мг/кг, наприклад, від 0,1 мг/кг до 200 мг/кг, наприклад, 100 мг/кг. Фармацевтичні композиції можуть бути зручно представлені у формах одиничних доз, що містять заздалегідь визначену кількість активного агента на дозу. Фармацевтично прийнятні носії в терапевтичних композиціях можуть додатково містити рідини, такі як вода, фізіологічний розчин, гліцерин та етанол. Крім того, у таких композиціях можуть бути присутніми допоміжні речовини, такі як зволожувачі або емульгуючі агенти чи буферізуючі речовини для підтримки pH. Такі носії дозволяють складати фармацевтичні композиції у вигляді таблеток, пігулок, драже, капсул, рідин, гелів, сиропів та суспензій. Відповідні форми для введення включають форми, придатні для парентерального введення, наприклад шляхом ін'єкції або інфузії, шляхом болюсної ін'єкції або безперервної інфузії, у внутрішньовенній, інгаляційній або підшкірній формі. Якщо продукт призначений для ін'єкцій або інфузій, він може мати форму суспензії, розчину або емульсії в масляному або водному розчиннику та може містити допоміжні речовини, такі як суспендуючі, консерванти, стабілізатори та/або диспергуючі агенти. У якості альтернативного варіанту, антитіло, зазначене у цьому винаході, може мати суху форму для розведення перед використанням з відповідною стерильною рідиною. Також можна приготувати тверді форми, придатні для розчинення або суспензії в рідких носіях перед ін'єкцією. Після приготування композиції винаходу можна вводити безпосередньо суб'єкту. Таким чином, у цьому винаході передбачаються антитіла для виробництва лікарського засобу. Переважно, фармацевтична композиція згідно з даним винаходом адаптована для введення людям. Отже, в іншому варіанті даного винаходу передбачено використання антитіла, яке зв'язується з KLK5. При цьому, антитіло або фармацевтична композиція, що містить антитіло, призначене для використання у терапевтичних цілях. При цьому антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг, При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3 та варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 62, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 3. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2, з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3,а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 4. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 7 або 11 або 15 або 19 або 23 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 5. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 15, де амінокислотний залишок глутаміну 24 (Gln; Q) у послідовності SEQ ID NO: 15 є аргініном (Arg; R) або лізином (Lys; K) та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 6. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 13, або 17, або 21, або 25 та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29, або 33, або 37, або 41, або 45. Переважно, щоб антитіло зв'язувалась з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 у послідовності SEQ ID НІ: 51. У переважному варіанті використовується антитіло, яке зв'язується з KLK5, або фармацевтична композиція, що містить антитіло, призначене для використання у фармацевтичних цілях. При цьому антитіло містить наступне: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг, де варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3, а також варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3, з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 15 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 39; або 3. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 17, та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 41. Переважно, антитіло зв'язується з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 у послідовності SEQ. ID NO: 51. В іншому переважному варіанті антитіло, яке зв'язується з KLK5, повинне зв'язуватись з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 у послідовності SEQ ID NO: 51 або фармацевтичною композицією, що містить антитіло, призначене для використання в фармацевтичних цілях. При цьому антитіло містить наступне: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 15 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 39; або 3. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 17 та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 41 Зокрема, застосування в терапевтичних цілях передбачає використання в лікуванні одного або кількох захворювань, що характеризуються порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5. У ще в одному варіанті даний винахід передбачає спосіб лікування одного або кількох захворювань, що характеризуються порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5 у пацієнта, що включає введення вказаному пацієнту терапевтично ефективної кількості антитіла, яке зв'язується з KLK5, або фармацевтичної композиції, що містить антитіло. При цьому антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, що містить послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, що містить послідовність SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3, що містить послідовність SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. Варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 62, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 3. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При чому, варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 4. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 7 або 11 або 15 або 19 або 23 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 5. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 15, де амінокислотний залишок глутаміну 24 (Gln; Q) у послідовності SEQ ID NO: 15 є аргініном (Arg; R) або лізином (Lys; K) та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 6. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 13, або 17, або 21, або 25 та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29, або 33, або 37, або 41, або 45. Переважно, щоб антитіло зв'язувалось з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 а His147 у послідовності SEQ ID НІ: 51 В іншому переважному варіанті даний винахід передбачає спосіб лікування одного або кількох захворювань, що характеризуються порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5 у пацієнта, що включає введення зазначеному пацієнту терапевтично ефективної кількості антитіла або фармацевтичної композиції, що містить антитіло. При цьому антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 15 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 39; або 3. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 17 та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 41. Переважно, щоб антитіло зв'язувалось з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 та His147 у послідовності SEQ ID НІ: 51. В іншому варіанті передбачається використання антитіла, яке зв'язується з KLK5, або фармацевтичної композиції, що містить антитіло. При цьому антитіло призначене для лікування одного або кількох захворювань, що характеризуються порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5. При цьому антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3з послідовністю SEQ ID NO: 3,а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 62, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3 та варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 3. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3 з послідовністю SEQ ID NO: 3 та варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 4. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 7 або 11 або 15 або 19 або 23 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 5. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 15, де амінокислотний залишок глутаміну 24 (Gln; Q) у послідовності SEQ ID NO: 15 є аргініном (Ar послідовність g; R) або лізином (Lys; K) та варіабельний важкий ланцюг, що містить SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 6. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 13, або 17, або 21, або 25 та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29, або 33, або 37, або 41, або 45. Переважно, щоб антитіло зв'язувалось з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 та His147 з послідовністю SEQ. ID NO: 51. В іншому переважному варіанті пропонується антитіло, яке зв'язується з KLK5, або фармацевтична композиція, що містить антитіло, при цьому останнє призначене для лікування одного або кількох захворювань, що характеризуються порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5. При цьому антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що містить SEQ ID NO: 1, CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3, що містить SEQ ID NO: 3, а також варіабельний важкий ланцюг, що включає ділянку CDR-H1 з послідовністю SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2 з послідовністю SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3 з послідовністю SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 15, та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 39; або 3. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 17 та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 41. Переважно, щоб антитіло зв'язувалось з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 та His147 з послідовністю SEQ. ID NO: 51. Переважно, щоб одне або більше захворювань, що характеризуються порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5, вибирались із синдрому Нетертона, атопічного дерматиту, іхтіозу, розацеа, астми або раку, такого як рак яєчників або рак сечового міхура або їх комбінація. Отже, даний винахід пропонує спосіб лікування синдрому Нетертона, атопічного дерматиту, іхтіозу, розацеа, астми або раку, наприклад раку яєчників або раку сечового міхура, або комбінації цих захворювань у пацієнта, що передбачає введення зазначеному пацієнту терапевтично ефективної кількості антитіла, яке зв'язується з KLK5, або фармацевтичної композиції, що містить антитіло. При цьому антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що включає послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, що включає послідовність SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3, що включає послідовність SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, що включає послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, що включає послідовність SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3, що включає послідовність SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що включає послідовність SEQ ID NO: 62, ділянку CDR-L2, що включає послідовність SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3,що включає послідовність SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1 що включає послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, що включає послідовність SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3, що включає послідовність SEQ ID NO: 6; або 3. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що включає послідовність SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2, що включає послідовність SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3, що включає послідовність SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1,що включає послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, що включає послідовність SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3, що включає послідовність SEQ ID NO: 6; або 4. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 7 або 11 або 15 або 19 або 23 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 5. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 15, де амінокислотний залишок глутаміну 24 (Gln; Q) з послідовністю SEQ ID NO: 15 є аргініном (Arg; R) або лізином (Lys; K) та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 6. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 13, або 17, або 21, або 25, та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29, або 33, або 37, або 41, або 45. Переважно, щоб антитіло зв'язувалось з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 та His147 з послідовністю SEQ. ID NO: 51. Цей спосіб призначений для лікування синдрому Нетертона та/або атопічного дерматиту. В іншому варіанті пропонується антитіло, яке зв'язується з KLK5, або фармацевтична композиція, що містить антитіло, яке призначене для лікування синдрому Нетертона, атопічного дерматиту, іхтіозу, розацеа, астми або раку, такого як рак яєчників або сечового міхуру або комбінації цих захворювань. При цьому антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому, варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що включає послідовність SEQ ID NO: 62, ділянку CDR-L2, що включає послідовність SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3, що включає послідовність SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 6; або 3. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 6; або 4. варіабельний легкий ланцюг, що містить ділянку SEQ ID NO: 7 або 11 або 15 або 19 або 2 та варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 5. варіабельний легкий ланцюг, що містить ділянку SEQ ID NO: 15, де амінокислотний залишок глутаміну 24 (Gln; Q) у послідовності SEQ ID NO: 15 є аргініном (Arg; R) або лізином (Lys; K) та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 6. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 13, або 17, або 21, або 25 та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29, або 33, або 37, або 41, або 45. Переважно, антитіло зв'язується з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 та His147 з послідовністю SEQ. ID NO: 51. Більш переважно, щоб антитіло використовувалось для лікування синдрому Нетертона та/або атопічного дерматиту. В іншому переважному варіанті даний винахід пропонує спосіб лікування синдрому Нетертона, атопічного дерматиту, іхтіозу, розацеа, астми або раку, наприклад раку яєчників або раку сечового міхура, або їх комбінації у пацієнта, шляхом введення зазначеному пацієнту терапевтично ефективної кількості антитіла, що зв'язується з KLK5, або фармацевтичної композиції, що містить антитіло. При цьому, антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, що включає послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, що включає послідовність SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3, що включає послідовність SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 15 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 39; або 3. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 17 та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 41 Переважно, щоб антитіло зв'язувалось з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ. ID NO: 51. Бажано використовувати метод лікування синдрому Нетертона та/або атопічного дерматиту. В іншому переважному варіанті антитіло, яке зв'язується з KLK5, або фармацевтична композиція, що містить антитіло, призначена для лікування синдрому Нетертона, атопічного дерматиту, іхтіозу, розацеа, астми або раку, наприклад раку яєчників або раку сечового міхура, або комбінації цих захворювань. При цьому антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що включає послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, що включає послідовність SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3, що включає послідовність SEQ ID NO: 3 та варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, що включає послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, що включає послідовність SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3, що включає послідовність SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 15 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 39; або 3. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 17, та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 41. Переважно, щоб антитіло зв'язувалось з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 та His147 з послідовністю SEQ. ID NO: 51. Більш переважно, щоб антитіло використовувалось для лікування синдрому Нетертона та/або атопічного дерматиту. Даний винахід також передбачає використання антитіла, яке зв'язується з KLK5, або фармацевтичної композиції, що містить антитіло, де антитіло призначене для лікування синдрому Нетертона, атопічного дерматиту, іхтіозу, розацеа, астми або раку, такого як рак яєчників або рак сечового міхура, або їх комбінації, де антитіло зв'язується з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 та His147 у послідовності SEQ ID NO: 51. Даний винахід також передбачає метод лікування синдрому Нетертона, атопічного дерматиту, іхтіозу, розацеа, астми або раку, такого як рак яєчників або рак сечового міхура, або їх комбінації у пацієнта, що включає введення зазначеному пацієнту терапевтично ефективної кількості антитіла, яке зв'язує KLK5, або фармацевтичної композиції, що містить антитіло, де антитіло зв'язується з епітопом людського KLK5, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 у послідовності SEQ ID NO: 51 Даний винахід також передбачає застосування антитіла, яке зв'язується з KLK5, де антитіло зв'язується з епітопом людського KLK5, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51 або фармацевтичної композиції, що містить антитіло, для виробництва лікарського засобу з метою лікування одного або кількох захворювань, що характеризуються порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5, коли таке порушення регуляції переважно обумовлено синдромом Нетертона, атопічним дерматитом, іхтіозом, розацеа, астмою або раком, таким як рак яєчників або рак сечового міхура, або комбінацією цих захворювань, переважно синдрому Нетертона та/або атопічного дерматиту. Зокрема, винахід також передбачає використання антитіла, яке зв'язується з KLK5, де антитіло переважно зв'язується з епітопом KLK5 людини, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51 або фармацевтичної композиції, що містить антитіло, для виробництва лікарського засобу з метою лікування одного або кількох захворювань, що характеризуються порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5, де таке порушення регуляції переважно обумовлене синдромом Нетертона, атопічним дерматитом, іхтіозом, розацеа, астмою або раком, таким як рак яєчників або рак сечового міхура, або комбінацією цих захворювань, більш переважно синдромом Нетертона та/або атопічним дерматитом. При цьому антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, включаючи послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, включаючи послідовність SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3, включаючи послідовність SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, що включає послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, що включає послідовність SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3, що включає послідовність SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що включає послідовність SEQ ID NO: 62, ділянку CDR-L2, що включає послідовність SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3, що включає послідовність SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1,яка включає SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, яка включає SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3, яка включає SEQ ID NO: 6; або 3. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 3 та варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 6; або 4. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 7 або 11 або 15 або 19 або 23 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 5. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 15, де амінокислотний залишок глутаміну 24 (Gln; Q) у послідовності SEQ ID NO: 15 є аргініном (Arg; R) або лізином (Lys; K) та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 6. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 13, або 17, або 21, або 25, та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29, або 33, або 37, або 41, або 45. Даний винахід також передбачає використання антитіла, яке зв'язується з KLK5, де антитіло зв'язується з епітопом людського KLK5, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 з послідовністю SEQ ID NO: 51 у якості діагностично ефективних агентів або у діагностичних аналізах, наприклад, для діагностики синдрому Нетертона, атопічного дерматиту, іхтіозу, розацеа, астми або раку, такого як рак яєчників або рак сечового міхура. Більш переважно, щоб антитіло містило: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3 та варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 62, ділянку CDR-L2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 6; або 3. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 6; або 4. варіабельний легкий ланцюг, що містить SEQ ID NO: 7 або 11 або 15 або 19 або 23 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 5. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 15, де амінокислотний залишок глутаміну 24 (Gln; Q) у послідовності SEQ ID NO: 15 є аргініном (Arg; R) або лізином (Lys; K) та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 6. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 13, або 17, або 21, або 25 та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29, або 33, або 37, або 41, або 45. Діагноз краще ставити на біологічних зразках. "Біологічний зразок" охоплює різноманітні типи зразків, отриманих від особи, які можуть використовуватися в діагностичному або контрольному аналізі. Зразками є кров, така як плазма та сироватка, та інші рідкі зразки біологічного походження, такі як сеча та слина, цереброспінальна рідина, зразки твердої тканини, такі як біоптати, біопсії шкіри або культури тканин або отримані з них клітини та їхнє потомство. Визначення також проводиться з використанням зразків, з якими здійснювались будь-які маніпуляції після отримання, наприклад, обробка реагентами, солюбілізація або збагачення певними компонентами, такими як полінуклеотиди. Діагностичне тестування переважно можна проводити на біологічних зразках, які не контактують з тілом людини чи тварини. Таке діагностичне тестування також називають тестуванням in vitro. Під час діагностичного тестування in vitro використовується метод виявлення KLK5 у біологічному зразку in vitro, взятий у особи. Таке тестування включає наступні етапи: i) контактування біологічного зразка з антитілом, що описане у цьому документі; і ii) виявлення зв'язування антитіла з KLK5. Шляхом порівняння виявленого рівня KLK5 або наявності специфічної посттрансляційно модифікованої форми KLK5 (включаючи будь-яку проформу) з відповідним контролем можна ідентифікувати одне або більше захворювань, що характеризуються порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5. Таким чином, такий метод виявлення може використовуватись для визначення того, чи має суб'єкт (включаючи ембріон або плід) захворювання, що характеризуються порушенням регуляції KLK5 чи порушенням регуляції інгібування KLK5, або наявність ризику розвитку таких захворювань. Отже, даний винахід передбачає використання антитіла, яке зв'язується з KLK5, де антитіло переважно зв'язується з епітопом людського KLK5, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 у послідовності SEQ ID NO: 51, де антитіло призначене для діагностики одного або кількох захворювань, що характеризуються порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5, для діагностики синдрому Нетертона, атопічного дерматиту, іхтіозу, розацеа, астми або раку, наприклад раку яєчників або раку сечового міхура. При цьому антитіло містить: 1. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 3 та варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 6; або 2. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 62, ділянку CDR-L2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 3, а варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 6; або 3. варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг. При цьому варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3, яка включає послідовність SEQ ID NO: та варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 5, та ділянку CDR-H3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 6; або 4. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 7 або 11 або 15 або 19 або 23 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 5. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 15, де амінокислотний залишок глутаміну 24 (Gln; Q) у послідовності SEQ ID NO: 15 є аргініном (Arg; R) або лізином (Lys; K) та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43; або 6. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 13, або 17, або 21, або 2 та важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29, або 33, або 37, або 41, або 45. Отже, даний винахід включає наступні варіанти втілення: Варіант 1: антитіло, яке зв'язується з калікреїном 5 (KLK5), де антитіло містить варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг, і де: a. варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1 з послідовністю SEQ ID NO: 1 або SEQ ID NO: 62 або SEQ ID NO: 63, ділянку CDR-L2 з послідовністю SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3; і b. варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, що містить послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, що містить послідовність SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3, що містить послідовність SEQ ID NO: 6. Варіант 2: Антитіло, визначене у варіанті 1: a. варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що включає послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, що включає послідовність SEQ ID NO: 2, та ділянку CDR-L3, що включає послідовність SEQ ID NO: 3; і b. варіабельний важкий ланцюг містить ділянку CDR-H1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 6. Варіант 3: антитіло, яке зв'язується з калікреїном 5 (KLK5), де антитіло зв'язується з епітопом людського KLK5, що містить амінокислотні залишки Arg87, Ala107, Arg110, Lys111, Lys112, Val113, Val137, Lys138, Ser139, Ile140, Pro141, His142, Pro143, Tyr145, Ser146 і His147 у послідовності SEQ ID NO: 51. Варіант 4: антитіло згідно з варіантом 3, де епітоп характеризують за допомогою рентгенівської кристалографії. Варіант 5: антитіло за будь-яким з варіантів 1-4, де антитіло інгібує або знижує активність протеази KLK5. Варіант 6: антитіло за будь-яким з варіантів 1-5, де антитіло зв'язується з KLK5, коли KLK5 зв'язаний з LEKTI, або фрагментом LEKTI. Варіант 7: антитіло за будь-яким з варіантів 1-6, де антитіло не конкурує з LEKTI або фрагментом LEKTI за зв'язування з KLK5. Варіант 8: антитіло за будь-яким з варіантів 1-7, де антитіло утворює комплекс із KLK5, зв'язаний з LEKTI, або фрагментом LEKTI. Варіант 9: Антитіло за будь-яким з варіантів 6-8, де фрагмент LEKTI є доменом 5 LEKTI людини, що містить амінокислоти 1-64 у послідовності SEQ ID NO: 54, або доменом LEKTI 8, що містить амінокислоти 1-71 у послідовності SEQ ID NO: 61. Варіант 10: Антитіло за будь-яким із попередніх варіантів, де антитіло зв'язується з KLK5 людини, переважно KLK5 людини, що містить послідовності SEQ ID NO: 53, та KLK5 макаки, переважно KLK5 яванської макаки, що містить послідовність SEQ ID NO: 60. Варіант 11: антитіло згідно з будь-яким із попередніх варіантів, де антитіло не зв'язується з калікреїном 2 людини або яванської макаки 2 (KLK2) або калікреїном 4 людини або яванської макаки (KLK4); або калікреїном 7 людини чи яванської макаки (KLK7). Варіант з 12: антитіло за будь-яким із варіантів 3-11, де антитіло містить варіабельний легкий ланцюг та варіабельний важкий ланцюг, і де: a. варіабельний легкий ланцюг містить ділянку CDR-L1, що включає послідовність SEQ ID NO: 1 або SEQ ID NO: 62 або SEQ ID NO: 63, переважно ділянку CDR-L1, що містить послідовність SEQ ID NO: 1, ділянку CDR-L2, що містить послідовність SEQ ID NO: 2 та ділянку CDR-L3, що містить послідовність SEQ ID NO: 3; та b. варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1, яка містить послідовність SEQ ID NO: 4, ділянку CDR-H2, що містить послідовність SEQ ID NO: 5 та ділянку CDR-H3, що містить послідовність SEQ ID NO: 6. Варіант 13: антитіло за будь-яким із попередніх варіантів, де антитіло є химерним або гуманізованим. Варіант 14: антитіло за будь-яким із попередніх варіантів здійснення, де антитіло є повнорозмірним антитілом. Варіант 15: антитіло за варіантом 13, де повнорозмірне антитіло вибрано з IgG1, IgG4 або IgG4P. Варіант 16: антитіло за будь-яким із варіантів 1-13, де антитіло вибрано з Fab, Fab", F(ab")2, одноланцюгового варіабельного фрагменту (scFv), однодемонного антитіла (dAb) або антитіл, що містять важкі ланцюги (VHH). Варіант 17: антитіло за будь-яким із варіантів втілення 1-16, де антитіло містить: a. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 7 або 11 або 15 або 19 або 23; та/або b. варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 9 або 27 або 31 або 35 або 39 або 43. Варіант 18: антитіло згідно з будь-яким з варіантів 1-15 або 17, де антитіло містить: a. легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 13 або 17 або 21 або 25; та b. важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 29 або 33 або 37 або 41 або 45. Варіант 19: антитіло згідно з варіантом 17 або 18, де амінокислотний залишок глутаміну (Gln; Q) у ділянці L-CDR1 у положенні 24 у послідовності SEQ ID NO: 15 або 17 замінено на аргінін (Arg; R) або на лізин (Lys; K). Варіант 20: Антитіло згідно з будь-яким із попередніх варіантів, де KLK5 є KLK5 людини, що містить послідовність SEQ ID NO: 51, або 52, або 53, або KLK5 яванської макаки, що містить послідовність SEQ ID NO: 60. Варіант 21: антитіло згідно з будь-яким із попередніх варіантів здійснення, де антитіло утворює комплекс із KLK5, переважно людським KLK5, зв'язаним з іншим антитілом, яке містить: a. варіабельний легкий ланцюг, що містить ділянку CDR-L1, яка має послідовність SEQ ID NO: 68, ділянку CDR-L2, яка містить послідовність SEQ ID NO: та ділянку CDR-L3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 70 та варіабельний важкий ланцюг, що містить ділянку CDR-H1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 71, ділянку CDR-H2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 72, та ділянку CDR-H3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 73; та/або b. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 74 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 76; та/або c. варіабельний легкий ланцюг, який кодується нуклеотидом, що містить послідовність SEQ ID NO: 75 та варіабельний важкий ланцюг, який кодується нуклеотидом, що містить послідовність SEQ ID NO: 77. Варіант 22: антитіло, що зв'язується з KLK5, переважно KLK5 людини, де антитіло містить: a. варіабельний легкий ланцюг, що містить ділянку CDR-L1, яка включає послідовність SEQ ID NO: 68, ділянку CDR-L2, яка включає послідовність SEQ ID NO: 69 та ділянку CDR-L3, яка включає послідовність SEQ ID NO: 70 та варіабельний важкий ланцю, який містить ділянку CDR-H1, що включає послідовність SEQ ID NO: 71, ділянку CDR-H2, що включає послідовність EQ ID NO: 7 та ділянку CDR-H3, що включає послідовність SEQ ID NO: 73; та/або b. варіабельний легкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 74 та варіабельний важкий ланцюг, що містить послідовність SEQ ID NO: 76; та/або c. варіабельний легкий ланцюг, який кодується нуклеотидом, що містить послідовність SEQ ID NO: 75 та варіабельний важкий ланцюг, який кодується нуклеотидом, що містить послідовність SEQ ID NO: 77. Варіант 23: комплекс KLK5-антитіло, що містить: a. KLK5, переважно людського KLK5 b. антитіло згідно з будь-яким із варіантів 1-18 і c. антитіло згідно з варіантом 19 або 20. Варіант 24: антитіло, яке: a. конкурує за зв'язування KLK5 з антитілом згідно з будь-яким із варіантів 1-20; та/або b. перехресно блокує антитіло згідно з будь-яким із варіантів 1-20 для зв'язування KLK5; та/або c. зв'язує KLK5 з тим самим епітопом, що й антитіло згідно з будь-яким із варіантів від 1 до 20; та/або d. містить варіабельну область важкого ланцюга, що принаймні на 90 % ідентична або подібна до послідовності SEQ ID NO: 29 або 33 або 37 або 41 або 45; та/або e. містить варіабельну область легкого ланцюга, що принаймні на 90 % ідентична або подібна до послідовності SEQ ID NO: 13 або 17 або 21 або 25. Варіант 25: ізольований полінуклеотид, що кодує антитіло за будь-яким з варіантів 1-20. Варіант 26: ізольований полінуклеотид за варіантом 25, де полінуклеотид кодує: a. варіабельну область легкого ланцюга, де полінуклеотид: i. принаймні на 90 % ідентичний послідовності SEQ ID NO: 8 (або нуклеотидам 1-330 у послідовності SEQ ID NO: 8), або 12 (або нуклеотидам з 1-330 у послідовності SEQ ID NO: 12), або 16, або 20, або 24, або 64, або 66; або ii. містить послідовність SEQ ID NO: 8 (або нуклеотиди 1-330 у послідовності SEQ ID NO: 8), або 12 (або нуклеотиди 1-330 у послідовності SEQ ID NO: 12), або 16, або 20, або 24, або 64, або 66; або iii. складається в основному з послідовності SEQ ID NO: 8 (або нуклеотидів 1-330 у послідовності SEQ ID NO: 8), або 12 (або нуклеотидів 1-330 у послідовності SEQ ID NO: 12), або 16, або 20, або 24, або 64, або 66; або b. варіабельну область важкого ланцюга, де полінуклеотид: i. щонайменше на 90 % ідентичний послідовності SEQ ID NO: 10, або 28, або 32, або 36, або 40, або 44; або ii. містить послідовність SEQ ID NO: 10 або 28 або 32 або 36 або 40 або 44; або iii. складається по суті з послідовності SEQ ID NO: 10 або 28 або 32 або 36 або 40 або 44; або c. легкий ланцюг, де полінуклеотид: i. щонайменше на 90 % ідентичний послідовності SEQ ID NO: 14 або 18 або 22 або 26 або 65 або 67 або 100 або 101 або 102 або 103 або 104; або ii. містить послідовність SEQ ID NO: 14 або 18 або 22 або 26 або 65 або 67 або 100 або 101 або 102 або 103 або 104; або iii. складається в основному з послідовності SEQ ID NO: 14 або 18 або 22 або 26 або 65 або 67 або 100 або 101 або 102 або 103 або 104; або d. важкий ланцюг, де полінуклеотид: i. щонайменше на 90 % ідентичний послідовності SEQ ID NO: 30, або 34, або 38, або 42, або 46; або ii. містить послідовність SEQ ID NO: 30, або 34, або 38, або 42, або 46; або iii. складається в основному з послідовності SEQ ID NO: 30 або 34 або 38 або 42 або 46. Варіант 27: Вектор для клонування або експресії, що містить один або більше полінуклеотидів за варіантом 25 або 26. Варіант 28: клітина-господар, що містить: a. один або більше полінуклеотидів згідно за варіантом 25 або 26 чи b. один або більше векторів експресії за варіантом 27. Варіант 29: Процес виробництва антитіла за варіантами 1-20, що включає культивування клітини-хазяїна згідно з варіантом 28 у відповідних умовах для виробництва антитіла та виділення антитіла, виробленого клітиною-хазяїном. Варіант 30: Фармацевтична композиція, що містить антитіло згідно з будь-яким із варіантів 1-20 та один або більше фармацевтично прийнятних носіїв, наповнювачів або розріджувачів. Варіант 31: антитіло або його антиген-зв'язуючи фрагмент згідно з будь-яким із варіантів 1-20 або фармацевтична композиція за варіантом 30 для використання в терапії. Варіант 32: антитіло згідно за будь-яким з варіантів 1-20 або фармацевтична композиція за варіантом 30 для застосування в лікуванні захворювання, що характеризується порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5. Варіант 33: антитіло для застосування за варіантом 32, де захворювання включає синдром Нетертона, атопічний дерматит, іхтіоз, розацеа, астму або рак, наприклад рак яєчників або рак сечового міхура або комбінацію цих захворювань. Варіант 34: антитіло, що застосовується за варіантом 33, де захворюванням є синдром Нетертона. Варіант 35: антитіло, що застосовуються за варіантом 33, де захворюванням є атопічний дерматит. Варіант 36: Спосіб лікування захворювань, що характеризуються порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5 у пацієнта, що включає введення зазначеному пацієнту терапевтично ефективної кількості антитіла згідно за будь-яким з варіантів 1-20 або фармацевтичної композиції відповідно за варіантом 30. Варіант 37: Спосіб за варіантом 34, де захворювання представлено синдромом Нетертона, атопічним дерматитом, іхтіозом, розацеа, астмою або раком, таким як рак яєчників або рак сечового міхура. Варіант 38: Антитіло, призначене для використання за варіантом 35, де захворюванням є синдром Нетертона. Варіант 39: антитіло, призначене для застосування за варіантом 35, де захворюванням є атопічний дерматит. Варіант 40: антитіло за будь-яким із варіантів 1-20 або фармацевтична композиція за варіантом 30 для виробництва лікарського засобу для лікування одного або кількох захворювань, що характеризуються порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5. Варіант 41: антитіло для виготовлення за варіантом 40, де хвороба включає синдром Нетертона, атопічний дерматит, іхтіоз, розацеа, астму або рак, наприклад рак яєчників або рак сечового міхура або комбінації цих захворювань. Варіант 42: антитіло для виготовлення за варіантом 40, де захворювання включає синдром Нетертона або атопічний дерматит або комбінації цих захворювань. Варіант 43: Антитіло за будь-яким із варіантів 1-20 для використання у якості діагностичного агента або для використання в діагностичному аналізі чи комплексі для діагностики одного або кількох захворювань, що характеризуються порушенням регуляції KLK5 або порушенням регуляції інгібування KLK5. Варіант 44: антитіло згідно з варіантом 43, де захворювання вибрано із синдрому Нетертона, атопічного дерматиту, іхтіозу, розацеа, астми або раку, наприклад раку яєчників або раку сечового міхура або їх комбінації. Послідовності, включені в даний винахід, наведені в таблиці 1: Таблиця 1Назва Ідентифікаційний номер послідовності: Послідовність Ділянка CDR-L11QASQSISSWLAДілянка CDR-L22LASTLASДілянка CDR-L33QQGYTNSNIINTДілянка CDR-H14GFPLSNYAMSДілянка CDR-H25DIYPSDIIDYASWAKGДілянка CDR-H36DNNDYGLDIВаріабельний легкий ланцюг кролячого антитіла7AYDMTQTPASVEVAVGGTVTIKCQASQSISSWLAWYQQKPGQPPKLLIYLASTLASGVSSRFKGSGSGTQFTLTISGVECADAATYYCQQGYTNSNIINTFGGGTEVVVKНуклеотид варіабельного легкого ланцюга кролика 8gcctatgatatgacccagactccagcctctgtggaggtagctgtgggaggcacagtcaccatcaagtgccaggccagtcagagcattagcagttggttagcctggtatcagcagaaaccaggtcagcctcccaagctcctgatctatctggcatccactctggcatctggggtctcatcgcggttcaaaggcagtggatctgggacacagttcactctcaccatcagcggcgtggagtgtgccgatgctgccacttactactgtcaacagggttatactaatagtaatattattaatactttcggcggagggaccgaggtggtggtcaaacgtacgВажкий ланцюг кролика 9QSVEESGGRLVTPGTPLTLTCTVSGFPLSNYAMSWVRQAPGKGLEWIGDIYPSDIIDYASWAKGRFTISQTSTTVELKITGPTTEDTATYFCARDNNDYGLDIWGPGTLVTVSSНуклеотид варіабельного важкого ланцюга кролика10cagtcggtggaggagtccgggggtcgcctggtcacgcctgggacacccctgacactcacctgcaccgtctctgggttccccctcagtaattatgcaatgagctgggtccgccaggctccagggaaggggctggaatggatcggagacatttatcctagtgatatcatagactacgcgagctgggcgaaaggccgattcaccatctcccaaacctcgaccacggtggagctgaaaatcacgggtccgacaaccgaggacacggccacctatttctgtgccagagacaacaatgactatggtctggacatctggggcccaggcaccctggtcaccgtctcgagtВаріабельний легкий ланцюг 10236 gL511AYDMTQSPSSLSASVGDRVTITCQASQSISSWLAWYQQKPGKAPKLLIYLASTLASGVPSRFKGSGSGTDFTLTISSLQPEDFATYYCQQGYTNSNIINTFGGGTKVEIKНуклеотид варіабельного легкого ланцюга 10236 gL5.12gcctacgacatgactcagtccccatcctccctgtccgcatccgtgggggatagagtcaccatcacctgtcaagccagccagtcaattagctcgtggctggcctggtatcagcagaagccgggaaaggctcccaagttgctgatctacctggcctcaacgctcgcgtcgggagtgcctagccgctttaagggttccggatctggcaccgacttcactctcaccatttcgagccttcaaccggaggacttcgccacttactactgccagcagggttacaccaactccaacatcatcaacaccttcggcggagggaccaaagtggaaatcaagcgtacgЛегкий ланцюг 10236 gL513AYDMTQSPSSLSASVGDRVTITCQASQSISSWLAWYQQKPGKAPKLLIYLASTLASGVPSRFKGSGSGTDFTLTISSLQPEDFATYYCQQGYTNSNIINTFGGGTKVEIKRTVAAPSVFIFPPSDEQLKSGTASVVCLLNNFYPREAKVQWKVDNALQSGNSQESVTEQDSKDSTYSLSSTLTLSKADYEKHKVYACEVTHQGLSSPVTKSFNRGECНуклеотид легкого ланцюга 10236 gL514gcctacgacatgactcagtccccatcctccctgtccgcatccgtgggggatagagtcaccatcacctgtcaagccagccagtcaattagctcgtggctggcctggtatcagcagaagccgggaaaggctcccaagttgctgatctacctggcctcaacgctcgcgtcgggagtgcctagccgctttaagggttccggatctggcaccgacttcactctcaccatttcgagccttcaaccggaggacttcgccacttactactgccagcagggttacaccaactccaacatcatcaacaccttcggcggagggaccaaagtggaaatcaagcgtacgcgtacggtggccgctccctccgtgttcatcttcccaccctccgacgagcagctgaagtccggcaccgcctccgtcgtgtgcctgctgaacaacttctacccccgcgaggccaaggtgcagtggaaggtggacaacgccctgcagtccggcaactcccaggaatccgtcaccgagcaggactccaaggacagcacctactccctgtcctccaccctgaccctgtccaaggccgactacgagaagcacaaggtgtacgcctgcgaagtgacccaccagggcctgtccagccccgtgaccaagtccttcaaccggggcgagtgcВаріабельний легкий ланцюг 10236 gL615AYDMTQSPSSLSASVGDRVTITCQASQSISSWLAWYQQKPGKAPKLLIYLASTLASGVPSRFSGSGSGTDFTLTISSLQPEDFATYYCQQGYTNSNIINTFGGGTKVEIKНуклеотид варіабельного легкого ланцюга 10236 gL616gcctacgacatgactcagtccccatcctccctgtccgcatccgtgggggatagagtcaccatcacctgtcaagccagccagtcaattagctcgtggctggcctggtatcagcagaagccgggaaaggctcccaagttgctgatctacctggcctcaacgctcgcgtcgggagtgcctagccgcttttccggttccggatctggcaccgacttcactctcaccatttcgagccttcaaccggaggacttcgccacttactactgccagcagggttacaccaactccaacatcatcaacaccttcggcggagggaccaaagtggaaatcaagЛегкий ланцюг 10236 gL617AYDMTQSPSSLSASVGDRVTITCQASQSISSWLAWYQQKPGKAPKLLIYLASTLASGVPSRFSGSGSGTDFTLTISSLQPEDFATYYCQQGYTNSNIINTFGGGTKVEIKRTVAAPSVFIFPPSDEQLKSGTASVVCLLNNFYPREAKVQWKVDNALQSGNSQESVTEQDSKDSTYSLSSTLTLSKADYEKHKVYACEVTHQGLSSPVTKSFNRGECНуклеотид легкого ланцюга 10236 gL618gcctacgacatgactcagtccccatcctccctgtccgcatccgtgggggatagagtcaccatcacctgtcaagccagccagtcaattagctcgtggctggcctggtatcagcagaagccgggaaaggctcccaagttgctgatctacctggcctcaacgctcgcgtcgggagtgcctagccgcttttccggttccggatctggcaccgacttcactctcaccatttcgagccttcaaccggaggacttcgccacttactactgccagcagggttacaccaactccaacatcatcaacaccttcggcggagggaccaaagtggaaatcaagcgtacggtggccgctccctccgtgttcatcttcccaccctccgacgagcagctgaagtccggcaccgcctccgtcgtgtgcctgctgaacaacttctacccccgcgaggccaaggtgcagtggaaggtggacaacgccctgcagtccggcaactcccaggaatccgtcaccgagcaggactccaaggacagcacctactccctgtcctccaccctgaccctgtccaaggccgactacgagaagcacaaggtgtacgcctgcgaagtgacccaccagggcctgtccagccccgtgaccaagtccttcaaccggggcgagtgcВаріабельний легкий ланцюг 10236 gL719AIDMTQSPSSLSASVGDRVTITCQASQSISSWLAWYQQKPGKAPKLLIYLASTLASGVPSRFSGSGSGTDFTLTISSLQPEDFATYYCQQGYTNSNIINTFGGGTKVEIKНуклеотид варіабельного легкого ланцюга 10236 gL720gcgatcgacatgactcagagcccgtccagcctgtccgcgtccgtgggagatcgcgtgactatcacgtgtcaggcctcacaatccattagctcctggctggcctggtaccagcagaagccagggaaggctccgaagctgctgatctacctggcctccacccttgcctccggcgtgccttcacggttttctggatccggctcgggaaccgacttcaccctcaccatctcgtcgctccaacccgaggacttcgcaacctactactgccaacaggggtataccaacagcaacatcatcaacaccttcggtggcggaactaaggtcgaaatcaagЛегкий ланцюг 10236 gL721AIDMTQSPSSLSASVGDRVTITCQASQSISSWLAWYQQKPGKAPKLLIYLASTLASGVPSRFSGSGSGTDFTLTISSLQPEDFATYYCQQGYTNSNIINTFGGGTKVEIKRTVAAPSVFIFPPSDEQLKSGTASVVCLLNNFYPREAKVQWKVDNALQSGNSQESVTEQDSKDSTYSLSSTLTLSKADYEKHKVYACEVTHQGLSSPVTKSFNRGECНуклеотид легкого ланцюга 10236 gL722gcgatcgacatgactcagagcccgtccagcctgtccgcgtccgtgggagatcgcgtgactatcacgtgtcaggcctcacaatccattagctcctggctggcctggtaccagcagaagccagggaaggctccgaagctgctgatctacctggcctccacccttgcctccggcgtgccttcacggttttctggatccggctcgggaaccgacttcaccctcaccatctcgtcgctccaacccgaggacttcgcaacctactactgccaacaggggtataccaacagcaacatcatcaacaccttcggtggcggaactaaggtcgaaatcaaggtggccgctccctccgtgttcatcttcccaccctccgacgagcagctgaagtccggcaccgcctccgtcgtgtgcctgctgaacaacttctacccccgcgaggccaaggtgcagtggaaggtggacaacgccctgcagtccggcaactcccaggaatccgtcaccgagcaggactccaaggacagcacctactccctgtcctccaccctgaccctgtccaaggccgactacgagaagcacaaggtgtacgcctgcgaagtgacccaccagggcctgtccagccccgtgaccaagtccttcaaccggggcgagtgcВаріабельний легкий ланцюг 10236 gL823AYQMTQSPSSLSASVGDRVTITCQASQSISSWLAWYQQKPGKAPKLLIYLASTLASGVPSRFSGSGSGTDFTLTISSLQPEDFATYYCQQGYTNSNIINTFGGGTKVEIKНуклеотид легкого варіабельного ланцюга 10236 gL824gcgtatcagatgactcagagcccgtccagcctgtccgcgtccgtgggagatcgcgtgactatcacgtgtcaggcctcacaatccattagctcctggctggcctggtaccagcagaagccagggaaggctccgaagctgctgatctacctggcctccacccttgcctccggcgtgccttcacggttttctggatccggctcgggaaccgacttcaccctcaccatctcgtcgctccaacccgaggacttcgcaacctactactgccaacaggggtataccaacagcaacatcatcaacaccttcggtggcggaactaaggtcgaaatcaagЛегкий ланцюг 10236 gL825AYQMTQSPSSLSASVGDRVTITCQASQSISSWLAWYQQKPGKAPKLLIYLASTLASGVPSRFSGSGSGTDFTLTISSLQPEDFATYYCQQGYTNSNIINTFGGGTKVEIKRTVAAPSVFIFPPSDEQLKSGTASVVCLLNNFYPREAKVQWKVDNALQSGNSQESVTEQDSKDSTYSLSSTLTLSKADYEKHKVYACEVTHQGLSSPVTKSFNRGECНуклеотид легкого ланцюга 10236 gL826gcgtatcagatgactcagagcccgtccagcctgtccgcgtccgtgggagatcgcgtgactatcacgtgtcaggcctcacaatccattagctcctggctggcctggtaccagcagaagccagggaaggctccgaagctgctgatctacctggcctccacccttgcctccggcgtgccttcacggttttctggatccggctcgggaaccgacttcaccctcaccatctcgtcgctccaacccgaggacttcgcaacctactactgccaacaggggtataccaacagcaacatcatcaacaccttcggtggcggaactaaggtcgaaatcaaggtggccgctccctccgtgttcatcttcccaccctccgacgagcagctgaagtccggcaccgcctccgtcgtgtgcctgctgaacaacttctacccccgcgaggccaaggtgcagtggaaggtggacaacgccctgcagtccggcaactcccaggaatccgtcaccgagcaggactccaaggacagcacctactccctgtcctccaccctgaccctgtccaaggccgactacgagaagcacaaggtgtacgcctgcgaagtgacccaccagggcctgtccagccccgtgaccaagtccttcaaccggggcgagtgcВаріабельний важкий ланцюг 10236 gH927EVQLQESGPGLVKPSGTLSLTCAVSGFPLSNYAMSWVRQPPGKGLEWIGDIYPSDIIDYASWAKGRVTISQDSSKTQVSLKLSSVTAADTAVYYCARDNNDYGLDIWGQGTLVTVSSНуклеотид важкого варіабельного ланцюга 10236 gH928gaagtgcagctgcaagagtcaggaccgggcttggtcaagcccagcggaaccctgtccctgacttgtgccgtgtcggggttcccgctgtcgaactacgcgatgtcctgggtcagacagcctcccggaaagggccttgaatggatcggcgacatctacccaagcgacattattgattacgcatcctgggccaagggacgcgtgaccatctcccaggactcttccaagacccaagtgtccctcaagctgtccagcgtgaccgctgccgacactgccgtgtactattgcgcgcgggataacaacgactacgggctggacatctggggccagggtaccctcgtgactgtctcgagcВажкий ланцюг 10236 gH929EVQLQESGPGLVKPSGTLSLTCAVSGFPLSNYAMSWVRQPPGKGLEWIGDIYPSDIIDYASWAKGRVTISQDSSKTQVSLKLSSVTAADTAVYYCARDNNDYGLDIWGQGTLVTVSSASTKGPSVFPLAPCSRSTSESTAALGCLVKDYFPEPVTVSWNSGALTSGVHTFPAVLQSSGLYSLSSVVTVPSSSLGTKTYTCNVDHKPSNTKVDKRVESKYGPPCPPCPAPEFLGGPSVFLFPPKPKDTLMISRTPEVTCVVVDVSQEDPEVQFNWYVDGVEVHNAKTKPREEQFNSTYRVVSVLTVLHQDWLNGKEYKCKVSNKGLPSSIEKTISKAKGQPREPQVYTLPPSQEEMTKNQVSLTCLVKGFYPSDIAVEWESNGQPENNYKTTPPVLDSDGSFFLYSRLTVDKSRWQEGNVFSCSVMHEALHNHYTQKSLSLSLGKНуклеотид важкого ланцюга 10236 gH930gaagtgcagctgcaagagtcaggaccgggcttggtcaagcccagcggaaccctgtccctgacttgtgccgtgtcggggttcccgctgtcgaactacgcgatgtcctgggtcagacagcctcccggaaagggccttgaatggatcggcgacatctacccaagcgacattattgattacgcatcctgggccaagggacgcgtgaccatctcccaggactcttccaagacccaagtgtccctcaagctgtccagcgtgaccgctgccgacactgccgtgtactattgcgcgcgggataacaacgactacgggctggacatctggggccagggtaccctcgtgactgtctcgagcgcttctacaaagggcccctccgtgttccctctggccccttgctcccggtccacctccgagtctaccgccgctctgggctgcctggtcaaggactacttccccgagcccgtgacagtgtcctggaactctggcgccctgacctccggcgtgcacaccttccctgccgtgctgcagtcctccggcctgtactccctgtcctccgtcgtgaccgtgccctcctccagcctgggcaccaagacctacacctgtaacgtggaccacaagccctccaacaccaaggtggacaagcgggtggaatctaagtacggccctccctgccccccctgccctgcccctgaatttctgggcggaccttccgtgttcctgttccccccaaagcccaaggacaccctgatgatctcccggacccccgaagtgacctgcgtggtggtggacgtgtcccaggaagatcccgaggtccagttcaattggtacgtggacggcgtggaagtgcacaatgccaagaccaagcccagagaggaacagttcaactccacctaccgggtggtgtccgtgctgaccgtgctgcaccaggactggctgaacggcaaagagtacaagtgcaaggtgtccaacaagggcctgccctccagcatcgaaaagaccatctccaaggccaagggccagccccgcgagccccaggtgtacaccctgccccctagccaggaagagatgaccaagaaccaggtgtccctgacctgtctggtcaagggcttctacccctccgacattgccgtggaatgggagtccaacggccagcccgagaacaactacaagaccaccccccctgtgctggacagcgacggctccttcttcctgtactctcggctgaccgtggacaagtcccggtggcaggaaggcaacgtcttctcctgctccgtgatgcacgaggccctgcacaaccactacacccagaagtccctgtccctgagcctgggcaagВаріабельний важкий ланцюг 10236 gH1031EVQLQESGPGLVKPSGTLSLTCAVSGFPLSNYAMSWVRQPPGKGLEWIGDIYPSDIIDYASWAKGRVTISVDSSKTQVSLKLSSVTAADTAVYYCARDNNDYGLDIWGQGTLVTVSSНуклеотид важкого варіабельного ланцюга 10236 gH1032gaagtgcagctgcaagagtcaggaccgggcttggtcaagcccagcggaaccctgtccctgacttgtgccgtgtcggggttcccgctgtcgaactacgcgatgtcctgggtcagacagcctcccggaaagggccttgaatggatcggcgacatctacccaagcgacattattgattacgcatcctgggccaagggacgcgtgaccatctccgtggactcttccaagacccaagtgtccctcaagctgtccagcgtgaccgctgccgacactgccgtgtactattgcgcgcgggataacaacgactacgggctggacatctggggccagggtaccctcgtgactgtctcgagcВажкий ланцюг 10236 gH1033EVQLQESGPGLVKPSGTLSLTCAVSGFPLSNYAMSWVRQPPGKGLEWIGDIYPSDIIDYASWAKGRVTISVDSSKTQVSLKLSSVTAADTAVYYCARDNNDYGLDIWGQGTLVTVSSASTKGPSVFPLAPCSRSTSESTAALGCLVKDYFPEPVTVSWNSGALTSGVHTFPAVLQSSGLYSLSSVVTVPSSSLGTKTYTCNVDHKPSNTKVDKRVESKYGPPCPPCPAPEFLGGPSVFLFPPKPKDTLMISRTPEVTCVVVDVSQEDPEVQFNWYVDGVEVHNAKTKPREEQFNSTYRVVSVLTVLHQDWLNGKEYKCKVSNKGLPSSIEKTISKAKGQPREPQVYTLPPSQEEMTKNQVSLTCLVKGFYPSDIAVEWESNGQPENNYKTTPPVLDSDGSFFLYSRLTVDKSRWQEGNVFSCSVMHEALHNHYTQKSLSLSLGKНуклеотид важкого ланцюга 10236 gH1034gaagtgcagctgcaagagtcaggaccgggcttggtcaagcccagcggaaccctgtccctgacttgtgccgtgtcggggttcccgctgtcgaactacgcgatgtcctgggtcagacagcctcccggaaagggccttgaatggatcggcgacatctacccaagcgacattattgattacgcatcctgggccaagggacgcgtgaccatctccgtggactcttccaagacccaagtgtccctcaagctgtccagcgtgaccgctgccgacactgccgtgtactattgcgcgcgggataacaacgactacgggctggacatctggggccagggtaccctcgtgactgtctcgagcgcttctacaaagggcccctccgtgttccctctggccccttgctcccggtccacctccgagtctaccgccgctctgggctgcctggtcaaggactacttccccgagcccgtgacagtgtcctggaactctggcgccctgacctccggcgtgcacaccttccctgccgtgctgcagtcctccggcctgtactccctgtcctccgtcgtgaccgtgccctcctccagcctgggcaccaagacctacacctgtaacgtggaccacaagccctccaacaccaaggtggacaagcgggtggaatctaagtacggccctccctgccccccctgccctgcccctgaatttctgggcggaccttccgtgttcctgttccccccaaagcccaaggacaccctgatgatctcccggacccccgaagtgacctgcgtggtggtggacgtgtcccaggaagatcccgaggtccagttcaattggtacgtggacggcgtggaagtgcacaatgccaagaccaagcccagagaggaacagttcaactccacctaccgggtggtgtccgtgctgaccgtgctgcaccaggactggctgaacggcaaagagtacaagtgcaaggtgtccaacaagggcctgccctccagcatcgaaaagaccatctccaaggccaagggccagccccgcgagccccaggtgtacaccctgccccctagccaggaagagatgaccaagaaccaggtgtccctgacctgtctggtcaagggcttctacccctccgacattgccgtggaatgggagtccaacggccagcccgagaacaactacaagaccaccccccctgtgctggacagcgacggctccttcttcctgtactctcggctgaccgtggacaagtcccggtggcaggaaggcaacgtcttctcctgctccgtgatgcacgaggccctgcacaaccactacacccagaagtccctgtccctgagcctgggcaagВаріабельний важкий ланцюг 10236 gH1135EVQLQESGPGLVKPSGTLSLTCAVSGFPLSNYAMSWVRQPPGKGLEWIGDIYPSDIIDYASWAKGRVTISQDKSKTQVSLKLSSVTAADTAVYYCARDNNDYGLDIWGQGTLVTVSSНуклеотид варіабельного легкого ланцюга 10236 gH1136gaagtgcagctgcaagagtcaggaccgggcttggtcaagcccagcggaaccctgtccctgacttgtgccgtgtcggggttcccgctgtcgaactacgcgatgtcctgggtcagacagcctcccggaaagggccttgaatggatcggcgacatctacccaagcgacattattgattacgcatcctgggccaagggacgcgtgaccatctcccaggacaagtccaagacccaagtgtccctcaagctgtccagcgtgaccgctgccgacactgccgtgtactattgcgcgcgggataacaacgactacgggctggacatctggggccagggtaccctcgtgactgtctcgagcВажкий ланцюг 10236 gH1137EVQLQESGPGLVKPSGTLSLTCAVSGFPLSNYAMSWVRQPPGKGLEWIGDIYPSDIIDYASWAKGRVTISQDKSKTQVSLKLSSVTAADTAVYYCARDNNDYGLDIWGQGTLVTVSSASTKGPSVFPLAPCSRSTSESTAALGCLVKDYFPEPVTVSWNSGALTSGVHTFPAVLQSSGLYSLSSVVTVPSSSLGTKTYTCNVDHKPSNTKVDKRVESKYGPPCPPCPAPEFLGGPSVFLFPPKPKDTLMISRTPEVTCVVVDVSQEDPEVQFNWYVDGVEVHNAKTKPREEQFNSTYRVVSVLTVLHQDWLNGKEYKCKVSNKGLPSSIEKTISKAKGQPREPQVYTLPPSQEEMTKNQVSLTCLVKGFYPSDIAVEWESNGQPENNYKTTPPVLDSDGSFFLYSRLTVDKSRWQEGNVFSCSVMHEALHNHYTQKSLSLSLGKНуклеотид важкого ланцюга 10236 gH1138gaagtgcagctgcaagagtcaggaccgggcttggtcaagcccagcggaaccctgtccctgacttgtgccgtgtcggggttcccgctgtcgaactacgcgatgtcctgggtcagacagcctcccggaaagggccttgaatggatcggcgacatctacccaagcgacattattgattacgcatcctgggccaagggacgcgtgaccatctcccaggacaagtccaagacccaagtgtccctcaagctgtccagcgtgaccgctgccgacactgccgtgtactattgcgcgcgggataacaacgactacgggctggacatctggggccagggtaccctcgtgactgtctcgagcgcttctacaaagggcccctccgtgttccctctggccccttgctcccggtccacctccgagtctaccgccgctctgggctgcctggtcaaggactacttccccgagcccgtgacagtgtcctggaactctggcgccctgacctccggcgtgcacaccttccctgccgtgctgcagtcctccggcctgtactccctgtcctccgtcgtgaccgtgccctcctccagcctgggcaccaagacctacacctgtaacgtggaccacaagccctccaacaccaaggtggacaagcgggtggaatctaagtacggccctccctgccccccctgccctgcccctgaatttctgggcggaccttccgtgttcctgttccccccaaagcccaaggacaccctgatgatctcccggacccccgaagtgacctgcgtggtggtggacgtgtcccaggaagatcccgaggtccagttcaattggtacgtggacggcgtggaagtgcacaatgccaagaccaagcccagagaggaacagttcaactccacctaccgggtggtgtccgtgctgaccgtgctgcaccaggactggctgaacggcaaagagtacaagtgcaaggtgtccaacaagggcctgccctccagcatcgaaaagaccatctccaaggccaagggccagccccgcgagccccaggtgtacaccctgccccctagccaggaagagatgaccaagaaccaggtgtccctgacctgtctggtcaagggcttctacccctccgacattgccgtggaatgggagtccaacggccagcccgagaacaactacaagaccaccccccctgtgctggacagcgacggctccttcttcctgtactctcggctgaccgtggacaagtcccggtggcaggaaggcaacgtcttctcctgctccgtgatgcacgaggccctgcacaaccactacacccagaagtccctgtccctgagcctgggcaagВаріабельний важкий ланцюг 10236 gH1239EVQLQESGPGLVKPSGTLSLTCAVSGFPLSNYAMSWVRQPPGKGLEWIGDIYPSDIIDYASWAKGRVTISQDSSKNQVSLKLSSVTAADTAVYYCARDNNDYGLDIWGQGTLVTVSSНуклеотид варіабельного важкого ланцюга 10236 gH1240gaggtgcagcttcaggaatccggacccggtctggtcaagccgagcggaaccctgtcactgacttgcgcggtgtcgggcttccccctgtccaattacgccatgtcatgggtccggcaaccacctgggaaagggttggagtggattggcgacatctacccgagcgacatcattgattacgcctcgtgggccaagggtagagtgaccatcagccaggactcctccaagaaccaagtgtcgctgaagctctcctccgtgaccgcagccgataccgctgtgtactattgtgcccgcgacaacaacgactacggcctggatatctggggacagggaaccctcgtgactgtctcgagcВажкий ланцюг 10236 gH1241EVQLQESGPGLVKPSGTLSLTCAVSGFPLSNYAMSWVRQPPGKGLEWIGDIYPSDIIDYASWAKGRVTISQDSSKNQVSLKLSSVTAADTAVYYCARDNNDYGLDIWGQGTLVTVSSASTKGPSVFPLAPCSRSTSESTAALGCLVKDYFPEPVTVSWNSGALTSGVHTFPAVLQSSGLYSLSSVVTVPSSSLGTKTYTCNVDHKPSNTKVDKRVESKYGPPCPPCPAPEFLGGPSVFLFPPKPKDTLMISRTPEVTCVVVDVSQEDPEVQFNWYVDGVEVHNAKTKPREEQFNSTYRVVSVLTVLHQDWLNGKEYKCKVSNKGLPSSIEKTISKAKGQPREPQVYTLPPSQEEMTKNQVSLTCLVKGFYPSDIAVEWESNGQPENNYKTTPPVLDSDGSFFLYSRLTVDKSRWQEGNVFSCSVMHEALHNHYTQKSLSLSLGKНуклеотид варіабельного важкого ланцюга 10236 gH1242gaggtgcagcttcaggaatccggacccggtctggtcaagccgagcggaaccctgtcactgacttgcgcggtgtcgggcttccccctgtccaattacgccatgtcatgggtccggcaaccacctgggaaagggttggagtggattggcgacatctacccgagcgacatcattgattacgcctcgtgggccaagggtagagtgaccatcagccaggactcctccaagaaccaagtgtcgctgaagctctcctccgtgaccgcagccgataccgctgtgtactattgtgcccgcgacaacaacgactacggcctggatatctggggacagggaaccctcgtgactgtctcgagcgcttctacaaagggcccctccgtgttccctctggccccttgctcccggtccacctccgagtctaccgccgctctgggctgcctggtcaaggactacttccccgagcccgtgacagtgtcctggaactctggcgccctgacctccggcgtgcacaccttccctgccgtgctgcagtcctccggcctgtactccctgtcctccgtcgtgaccgtgccctcctccagcctgggcaccaagacctacacctgtaacgtggaccacaagccctccaacaccaaggtggacaagcgggtggaatctaagtacggccctccctgccccccctgccctgcccctgaatttctgggcggaccttccgtgttcctgttccccccaaagcccaaggacaccctgatgatctcccggacccccgaagtgacctgcgtggtggtggacgtgtcccaggaagatcccgaggtccagttcaattggtacgtggacggcgtggaagtgcacaatgccaagaccaagcccagagaggaacagttcaactccacctaccgggtggtgtccgtgctgaccgtgctgcaccaggactggctgaacggcaaagagtacaagtgcaaggtgtccaacaagggcctgccctccagcatcgaaaagaccatctccaaggccaagggccagccccgcgagccccaggtgtacaccctgccccctagccaggaagagatgaccaagaaccaggtgtccctgacctgtctggtcaagggcttctacccctccgacattgccgtggaatgggagtccaacggccagcccgagaacaactacaagaccaccccccctgtgctggacagcgacggctccttcttcctgtactctcggctgaccgtggacaagtcccggtggcaggaaggcaacgtcttctcctgctccgtgatgcacgaggccctgcacaaccactacacccagaagtccctgtccctgagcctgggcaagВаріабельний важкий ланцюг 10236 gH1443EVQLQESGPGLVKPSGTLSLTCAVSGFPLSNYAMSWVRQPPGKGLEWIGDIYPSDIIDYASWAKGRFTISQDSSKNQVSLKLSSVTAADTAVYYCARDNNDYGLDIWGQGTLVTVSSНуклеотид варіабельного важкого ланцюга 10236 gH1444gaagtgcagctgcaagagtcaggaccgggcttggtcaagcccagcggaaccctgtccctgacttgtgccgtgtcggggttcccgctgtcgaactacgcgatgtcctgggtcagacagcctcccggaaagggccttgaatggatcggcgacatctacccaagcgacattattgattacgcatcctgggccaagggacgcttcaccatctcccaggactcttccaagaaccaagtgtccctcaagctgtccagcgtgaccgctgccgacactgccgtgtactattgcgcgcgggataacaacgactacgggctggacatctggggccagggtaccctcgtgactgtctcgagcВажкий ланцюг 10236 gH1445EVQLQESGPGLVKPSGTLSLTCAVSGFPLSNYAMSWVRQPPGKGLEWIGDIYPSDIIDYASWAKGRFTISQDSSKNQVSLKLSSVTAADTAVYYCARDNNDYGLDIWGQGTLVTVSSASTKGPSVFPLAPCSRSTSESTAALGCLVKDYFPEPVTVSWNSGALTSGVHTFPAVLQSSGLYSLSSVVTVPSSSLGTKTYTCNVDHKPSNTKVDKRVESKYGPPCPPCPAPEFLGGPSVFLFPPKPKDTLMISRTPEVTCVVVDVSQEDPEVQFNWYVDGVEVHNAKTKPREEQFNSTYRVVSVLTVLHQDWLNGKEYKCKVSNKGLPSSIEKTISKAKGQPREPQVYTLPPSQEEMTKNQVSLTCLVKGFYPSDIAVEWESNGQPENNYKTTPPVLDSDGSFFLYSRLTVDKSRWQEGNVFSCSVMHEALHNHYTQKSLSLSLGKНуклеотид варіабельного важкого ланцюга 10236 gH1446gaagtgcagctgcaagagtcaggaccgggcttggtcaagcccagcggaaccctgtccctgacttgtgccgtgtcggggttcccgctgtcgaactacgcgatgtcctgggtcagacagcctcccggaaagggccttgaatggatcggcgacatctacccaagcgacattattgattacgcatcctgggccaagggacgcttcaccatctcccaggactcttccaagaaccaagtgtccctcaagctgtccagcgtgaccgctgccgacactgccgtgtactattgcgcgcgggataacaacgactacgggctggacatctggggccagggtaccctcgtgactgtctcgagcgcttctacaaagggcccctccgtgttccctctggccccttgctcccggtccacctccgagtctaccgccgctctgggctgcctggtcaaggactacttccccgagcccgtgacagtgtcctggaactctggcgccctgacctccggcgtgcacaccttccctgccgtgctgcagtcctccggcctgtactccctgtcctccgtcgtgaccgtgccctcctccagcctgggcaccaagacctacacctgtaacgtggaccacaagccctccaacaccaaggtggacaagcgggtggaatctaagtacggccctccctgccccccctgccctgcccctgaatttctgggcggaccttccgtgttcctgttccccccaaagcccaaggacaccctgatgatctcccggacccccgaagtgacctgcgtggtggtggacgtgtcccaggaagatcccgaggtccagttcaattggtacgtggacggcgtggaagtgcacaatgccaagaccaagcccagagaggaacagttcaactccacctaccgggtggtgtccgtgctgaccgtgctgcaccaggactggctgaacggcaaagagtacaagtgcaaggtgtccaacaagggcctgccctccagcatcgaaaagaccatctccaaggccaagggccagccccgcgagccccaggtgtacaccctgccccctagccaggaagagatgaccaagaaccaggtgtccctgacctgtctggtcaagggcttctacccctccgacattgccgtggaatgggagtccaacggccagcccgagaacaactacaagaccaccccccctgtgctggacagcgacggctccttcttcctgtactctcggctgaccgtggacaagtcccggtggcaggaaggcaacgtcttctcctgctccgtgatgcacgaggccctgcacaaccactacacccagaagtccctgtccctgagcctgggcaagАкцепторний каркас людського гену IGKV1-6 JK4 47AIQMTQSPSSLSASVGDRVTITCRASQGIRNDLGWYQQKPGKAPKLLIYAASSLQSGVPSRFSGSGSGTDFTLTISSLQPEDFATYYCLQDYNYPLTFGGGTKVEIKНуклеотид акцепторного каркасу гену IGKV1-6 JK4 48gccatccagatgacccagtctccatcctccctgtctgcatctgtaggagacagagtcaccatcacttgccgggcaagtcagggcattagaaatgatttaggctggtatcagcagaaaccagggaaagcccctaagctcctgatctatgctgcatccagtttacaaagtggggtcccatcaaggttcagcggcagtggatctggcacagatttcactctcaccatcagcagcctgcagcctgaagattttgcaacttattactgtctacaagattacaattaccctctcactttcggcggagggaccaaggtggagatcaaaАкцепторний каркас людського гену IGHV4-4 JH4 49QVQLQESGPGLVKPSGTLSLTCAVSGGSISSSNWWSWVRQPPGKGLEWIGEIYHSGSTNYNPSLKSRVTISVDKSKNQFSLKLSSVTAADTAVYYCARYFDYWGQGTLVTVSSНуклеотид акцепторного каркасу IGHV4-4 JH4 50caggtgcagctgcaggagtcgggcccaggactggtgaagccttcggggaccctgtccctcacctgcgctgtctctggtggctccatcagcagtagtaactggtggagttgggtccgccagcccccagggaaggggctggagtggattggggaaatctatcatagtgggagcaccaactacaacccgtccctcaagagtcgagtcaccatatcagtagacaagtccaagaaccagttctccctgaagctgagctctgtgaccgccgcggacacggccgtgtattactgtgcgagatactttgactactggggccaaggaaccctggtcaccgtctcctcaЛюдський KLK5 (повна довжина з сигнальною послідовністю)51MATARPPWMWVLCALITALLLGVTEHVLANNDVSCDHPSNTVPSGSNQDLGAGAGEDARSDDSSSRIINGSDCDMHTQPWQAALLLRPNQLYCGAVLVHPQWLLTAAHCRKKVFRVRLGHYSLSPVYESGQQMFQGVKSIPHPGYSHPGHSNDLMLIKLNRRIRPTKDVRPINVSSHCPSAGTKCLVSGWGTTKSPQVHFPKVLQCLNISVLSQKRCEDAYPRQIDDTMFCAGDKAGRDSCQGDSGGPVVCNGSLQGLVSWGDYPCARPNRPGVYTNLCKFTKWIQETIQANSПроформа людського KLK5 52VTEHVLANNDVSCDHPSNTVPSGSNQDLGAGAGEDARSDDSSSRIINGSDCDMHTQPWQAALLLRPNQLYCGAVLVHPQWLLTAAHCRKKVFRVRLGHYSLSPVYESGQQMFQGVKSIPHPGYSHPGHSNDLMLIKLNRRIRPTKDVRPINVSSHCPSAGTKCLVSGWGTTKSPQVHFPKVLQCLNISVLSQKRCEDAYPRQIDDTMFCAGDKAGRDSCQGDSGGPVVCNGSLQGLVSWGDYPCARPNRPGVYTNLCKFTKWIQETIQANSАктивний людський KLK553IINGSDCDMHTQPWQAALLLRPNQLYCGAVLVHPQWLLTAAHCRKKVFRVRLGHYSLSPVYESGQQMFQGVKSIPHPGYSHPGHSNDLMLIKLNRRIRPTKDVRPINVSSHCPSAGTKCLVSGWGTTKSPQVHFPKVLQCLNISVLSQKRCEDAYPRQIDDTMFCAGDKAGRDSCQGDSGGPVVCNGSLQGLVSWGDYPCARPNRPGVYTNLCKFTKWIQETIQANS Людський інгібітор LEKTI D5 білка кролика54EIVKLCSQYQNQAKNGILFCTRENDPIRGPDGKMHGNLCSMCQAYFQAENEEKKKAEARARNLEKTVAPSTCSKPTCPPPELLGGPSVFIFPPKPKDTLMISRTPEVTCVVVDVSQDDPEVQFTWYINNEQVRTARPPLREQQFNSTIRVVSTLPIAHQDWLRGKEFKCKVHNKALPAPIEKTISKARGQPLEPKVYTMGPPREELSSRSVSLTCMINGFYPSDISVEWEKNGKAEDNYKTTPAVLDSDGSYFLYSKLSVPTSEWQRGDVFTCSVMHEALHNHYTQKSISRSPGKПроформа людського KLK7 55EEAQGDKIIDGAPCARGSHPWQVALLSGNQLHCGGVLVNERWVLTAAHCKMNEYTVHLGSDTLGDRRAQRIKASKSFRHPGYSTQTHVNDLMLVKLNSQARLSSMVKKVRLPSRCEPPGTTCTVSGWGTTTSPDVTFPSDLMCVDVKLISPQDCTKVYKDLLENSMLCAGIPDSKKNACNGDSGGPLVCRGTLQGLVSWGTFPCGQPNDPGVYTQVCKFTKWINDTMKKHRАктивний людський KLK756IIDGAPCARGSHPWQVALLSGNQLHCGGVLVNERWVLTAAHCKMNEYTVHLGSDTLGDRRAQRIKASKSFRHPGYSTQTHVNDLMLVKLNSQARLSSMVKKVRLPSRCEPPGTTCTVSGWGTTTSPDVTFPSDLMCVDVKLISPQDCTKVYKDLLENSMLCAGIPDSKKNACNGDSGGPLVCRGTLQGLVSWGTFPCGQPNDPGVYTQVCKFTKWINDTMKKHRПроформа KLK7 яванської макаки 57GQEAQGDKIIDGAPCTRGSHPWQVALLSGNQLHCGGVLVNERWVLTAAHCKMNDYIVHLGSDTLGDRKAQRIKASRSFRHPGYSTQTHVNDLMLVKLNSPARLSSTVKKVRLPSRCEPPGTTCTVSGWGTTTSPDVTFPSDLMCVDVKLISSQDCTKVYKDMLGNSMLCAGIPNSKKNACNGDSGGPLVCRGTLQGLVSWGTFPCGQPNDPGVYTQVCKFTKWINDTIKKHRАктивний KLK7 яванської макаки58IIDGAPCTRGSHPWQVALLSGNQLHCGGVLVNERWVLTAAHCKMNDYIVHLGSDTLGDRKAQRIKASRSFRHPGYSTQTHVNDLMLVKLNSPARLSSTVKKVRLPSRCEPPGTTCTVSGWGTTTSPDVTFPSDLMCVDVKLISSQDCTKVYKDMLGNSMLCAGIPNSKKNACNGDSGGPLVCRGTLQGLVSWGTFPCGQPNDPGVYTQVCKFTKWINDTIKKHRАктивний KLK5 миші 59IVNGSDCQKDAQPWQGALLLGPNKLYCGAVLISPQWLLTAAHCRKPVFRIRLGHHSMSPVYESGQQMFQGIKSIPHPGYSHPGHSNDLMLIKMNRKIRDSHSVKPVEIACDCATEGTRCMVSGWGTTSSSHNNFPKVLQCLNITVLSEERCKNSYPGQIDKTMFCAGDEEGRDSCQGDSGGPVVCNGKLQGLVSWGDFPCAQRNRPGVYTNLCEFVKWIKDTMNSNАктивний KLK5 яванської макаки 60IINGSDCDEHTQPWQAALLLGPNQLYCGGVLVHPQWLLTAAHCRKKVFRVRLGHYSLSPVYESGQQMFQGIKSIPHPGYSHPGHSNDLMLIKLNRRIHSTKDVRPINVSSHCPSAGTKCLVSGWGTTRSPQVHFPKVLQCLNISVLSQKRCEDAYPRQIDDTMFCAGDEAGRDSCQGDSGGPVVCNGSLQGLVSWGDYPCAKPNRPGVYTNLCKFTKWIQETIQANSКролячий Fc-фрагмент LEKTI D8 людини 61EAAKEICSEFRDQVRNGTLICTREHNPVRGPDGKMHGNKCAMCASVFKLEEEEKKNDKEEKGKVEAEKVLEKTVAPSTCSKPTCPPPELLGGPSVFIFPPKPKDTLMISRTPEVTCVVVDVSQDDPEVQFTWYINNEQVRTARPPLREQQFNSTIRVVSTLPIAHQDWLRGKEFKCKVHNKALPAPIEKTISKARGQPLEPKVYTMGPPREELSSRSVSLTCMINGFYPSDISVEWEKNGKAEDNYKTTPAVLDSDGSYFLYSKLSVPTSEWQRGDVFTCSVMHEALHNHYTQKSISRSPGKCDR-L1Q24R62RASQSISSWLACDR-L1Q24K63KASQSISSWLAнуклеотид варіабельного легкого ланцюга 10236 gL6 Q24R64gcgtatgacatgactcagagcccgtccagcctgtccgcgtccgtgggagatcgcgtgactatcacgtgtcgggcctcacaatccattagctcctggctggcctggtaccagcagaagccagggaaggctccgaagctgctgatctacctggcctccacccttgcctccggcgtgccttcacggttttctggatccggctcgggaaccgacttcaccctcaccatctcgtcgctccaacccgaggacttcgcaacctactactgccaacaggggtataccaacagcaacatcatcaacaccttcggtggcggaactaaggtcgaaatcaagнуклеотид легкого ланцюга 10236 gL6 Q24R65gcgtatgacatgactcagagcccgtccagcctgtccgcgtccgtgggagatcgcgtgactatcacgtgtcgggcctcacaatccattagctcctggctggcctggtaccagcagaagccagggaaggctccgaagctgctgatctacctggcctccacccttgcctccggcgtgccttcacggttttctggatccggctcgggaaccgacttcaccctcaccatctcgtcgctccaacccgaggacttcgcaacctactactgccaacaggggtataccaacagcaacatcatcaacaccttcggtggcggaactaaggtcgaaatcaaggtggccgctccctccgtgttcatcttcccaccctccgacgagcagctgaagtccggcaccgcctccgtcgtgtgcctgctgaacaacttctacccccgcgaggccaaggtgcagtggaaggtggacaacgccctgcagtccggcaactcccaggaatccgtcaccgagcaggactccaaggacagcacctactccctgtcctccaccctgaccctgtccaaggccgactacgagaagcacaaggtgtacgcctgcgaagtgacccaccagggcctgtccagccccgtgaccaagtccttcaaccggggcgagtgcнуклеотид варіабельного легкого ланцюга 10236 gL6 Q24К66gcgtatgacatgactcagagcccgtccagcctgtccgcgtccgtgggagatcgcgtgactatcacgtgtaaggcctcacaatccattagctcctggctggcctggtaccagcagaagccagggaaggctccgaagctgctgatctacctggcctccacccttgcctccggcgtgccttcacggttttctggatccggctcgggaaccgacttcaccctcaccatctcgtcgctccaacccgaggacttcgcaacctactactgccaacaggggtataccaacagcaacatcatcaacaccttcggtggcggaactaaggtcgaaatcaagнуклеотид варіабельного легкого ланцюга 10236 gL6 Q24К67gcgtatgacatgactcagagcccgtccagcctgtccgcgtccgtgggagatcgcgtgactatcacgtgtaaggcctcacaatccattagctcctggctggcctggtaccagcagaagccagggaaggctccgaagctgctgatctacctggcctccacccttgcctccggcgtgccttcacggttttctggatccggctcgggaaccgacttcaccctcaccatctcgtcgctccaacccgaggacttcgcaacctactactgccaacaggggtataccaacagcaacatcatcaacaccttcggtggcggaactaaggtcgaaatcaaggtggccgctccctccgtgttcatcttcccaccctccgacgagcagctgaagtccggcaccgcctccgtcgtgtgcctgctgaacaacttctacccccgcgaggccaaggtgcagtggaaggtggacaacgccctgcagtccggcaactcccaggaatccgtcaccgagcaggactccaaggacagcacctactccctgtcctccaccctgaccctgtccaaggccgactacgagaagcacaaggtgtacgcctgcgaagtgacccaccagggcctgtccagccccgtgaccaagtccttcaaccggggcgagtgc10273CDR-L168QSSQSVYNNNDLA10273CDR-L269RASTLAS10273CDR-L370LGGYDDDVDTYT10273CDR-H171GFSLSSYGMS10273CDR-H272IISSSGSTYYASWAKG10273CDR-H373DHIYRYDDYGDYPTYYGMXPВаріабельний легкий ланцюг 10273 кролика 74AVVLTQTPSPMSAAVGGTVTISCQSSQSVYNNNDLAWYQQKPGQPPKLLIYRASTLASGVPSRFSGSGSGTQFTLTISGVQCDDAATYYCLGGYDDDVDTYTFGGGTEVVVKНуклеотид варіабельного легкого ланцюга 10273 кролика 75gcagtcgtgctgactcagacaccatcacccatgtctgcagctgtgggaggcacagtcaccatcagttgccagtccagtcagagtgtttataataataacgacttagcctggtatcagcagaaaccagggcagcctcctaagctcctgatctacagggcatccactctggcatctggggtcccgtcgcggttcagcggcagtggatctgggacacagttcactctcaccatcagcggcgtgcagtgtgacgatgctgccacttactactgtctaggcggttatgatgatgatgttgatacgtatactttcggcggagggaccgaggtggtggtcaaaВаріабельний важкій ланцюг 10273 кролика 76QSVEESGGRLVTPGTPLTLTCTVSGFSLSSYGMSWVRQAPGKGLEWIGIISSSGSTYYASWAKGRFTISKTSTTVDLKIASPTTEDTATYFCARDHIYRYDDYGDYPTYYGMDPWGPGTLVTVSSНуклеотид варіабельного важкого ланцюга 10273 кролика 77cagtcggtggaggagtccgggggtcgcctggtcacgcctgggacacccctgacactcacctgcacagtctctggattctccctcagtagctatggaatgagctgggtccgccaggctccagggaaggggctggaatggatcggaattattagtagtagtggtagcacatactacgcgagctgggcgaaaggccgattcaccatctccaagacctcgaccacggtggatctgaaaatcgccagtccgacaaccgaggacacggccacctatttctgtgccagagatcacatttataggtacgatgactatggtgattaccctacctactacggcatggacccctggggcccaggcaccctggtcaccgtctcgagcЛегкий ланцюг 10273mIgG кролика 78AVVLTQTPSP MSAAVGGTVT ISCQSSQSVY NNNDLAWYQQ KPGQPPKLLI YRASTLASGV PSRFSGSGSG TQFTLTISGV QCDDAATYYC LGGYDDDVDT YTFGGGTEVV VKRTDAAPTV SIFPPSSEQL TSGGASVVCF LNNFYPKDIN VKWKIDGSER QNGVLNSWTD QDSKDCTYSM SSTLTLTKDE YERHNSYTCE ATHKTSTSPI VKSFNRNEC Важкий ланцюг 10273mIgG кролика 79QSVEESGGRL VTPGTPLTLT CTVSGFSLSS YGMSWVRQAP GKGLEWIGII SSSGSTYYAS WAKGRFTISK TSTTVDLKIA SPTTEDTATY FCARDHIYRY DDYGDYPTYY GMDPWGPGTL VTVSSAKTTP PSVYPLAPGS AAQTNSMVTL GCLVKGYFPE PVTVTWNSGS LSSGVHTFPA VLQSDLYTLS SSVTVPSSTW PSETVTCNVA HPASSTKVDK KIVPRDCGCK PCICTVPEVS SVFIFPPKPK DVLTITLTPK VTCVVVDISK DDPEVQFSWF VDDVEVHTAQ TQPREEQFNS TFRSVSELPI MHQDWLNGKE FKCRVNSAAF PAPIEKTISK TKGRPKAPQV YTIPPPKEQM AKDKVSLTCM ITDFFPEDIT VEWQWNGQPA ENYKNTQPIM DTDGSYFVYS KLNVQKSNWE AGNTFTCSVL HEGLHNHHTE KSLSHSPGK Нуклеотид легкого ланцюга 10273 кролячого mIgG 80gcagtcgtgctgactcagacaccatcacccatgtctgcagctgtgggaggcacagtcaccatcagttgccagtccagtcagagtgtttataataataacgacttagcctggtatcagcagaaaccagggcagcctcctaagctcctgatctacagggcatccactctggcatctggggtcccgtcgcggttcagcggcagtggatctgggacacagttcactctcaccatcagcggcgtgcagtgtgacgatgctgccacttactactgtctaggcggttatgatgatgatgttgatacgtatactttcggcggagggaccgaggtggtggtcaaacgtacggatgctgcaccaactgtatccatcttcccaccatccagtgagcagttaacatctggaggtgcctcagtcgtgtgcttcttgaacaacttctaccccaaagacatcaatgtcaagtggaagattgatggcagtgaacgacaaaatggcgtcctgaacagttggactgatcaggacagcaaagactgcacctacagcatgagcagcaccctcacgttgaccaaggacgagtatgaacgacataacagctatacctgtgaggccactcacaagacatcaacttcacccattgtcaagagcttcaacaggaatgagtgtНуклеотид важкого ланцюга 10273 кролячого mIgG 81cagtcggtggaggagtccgggggtcgcctggtcacgcctgggacacccctgacactcacctgcacagtctctggattctccctcagtagctatggaatgagctgggtccgccaggctccagggaaggggctggaatggatcggaattattagtagtagtggtagcacatactacgcgagctgggcgaaaggccgattcaccatctccaagacctcgaccacggtggatctgaaaatcgccagtccgacaaccgaggacacggccacctatttctgtgccagagatcacatttataggtacgatgactatggtgattaccctacctactacggcatggacccctggggcccaggcaccctggtcaccgtctcgagtgccaaaacgacacccccatctgtctatccactggcccctggatctgctgcccaaactaactccatggtgaccctgggatgcctggtcaagggctatttccctgagccagtgacagtgacctggaactctggatccctgtccagcggtgtgcacaccttcccagctgtcctgcagtctgacctctacactctgagcagctcagtgactgtcccctccagcacctggcccagcgagaccgtcacctgcaacgttgcccacccggccagcagcaccaaggtggacaagaaaattgtgcccagggattgtggttgtaagccttgcatatgtacagtcccagaagtatcatctgtcttcatcttccccccaaagcccaaggatgtgctcaccattactctgactcctaaggtcacgtgtgttgtggtagacatcagcaaggatgatcccgaggtccagttcagctggtttgtagatgatgtggaggtgcacacagctcagacgcaaccccgggaggagcagttcaacagcactttccgctcagtcagtgaacttcccatcatgcaccaggactggctcaatggcaaggagttcaaatgcagggtcaacagtgcagctttccctgcccccatcgagaaaaccatctccaaaaccaaaggcagaccgaaggctccacaggtgtacaccattccacctcccaaggagcagatggccaaggataaagtcagtctgacctgcatgataacagacttcttccctgaagacattactgtggagtggcagtggaatgggcagccagcggagaactacaagaacactcagcccatcatggacacagatggctcttacttcgtctacagcaagctcaatgtgcagaagagcaactgggaggcaggaaatactttcacctgctctgtgttacatgagggcctgcacaaccaccatactgagaagagcctctcccactctcctggtaaaНуклеотид легкого ланцюга 10236 кролячого mIgG 82AYDMTQTPAS VEVAVGGTVT IKCQASQSIS SWLAWYQQKP GQPPKLLIYL ASTLASGVSS RFKGSGSGTQ FTLTISGVEC ADAATYYCQQ GYTNSNIINT FGGGTEVVVK RTDAAPTVSI FPPSSEQLTS GGASVVCFLN NFYPKDINVK WKIDGSERQN GVLNSWTDQD SKDCTYSMSS TLTLTKDEYE RHNSYTCEAT HKTSTSPIVK SFNRNECНуклеотид важкого ланцюга 10236 кролячого mIgG 83QSVEESGGRL VTPGTPLTLT CTVSGFPLSN YAMSWVRQAP GKGLEWIGDI YPSDIIDYAS WAKGRFTISQ TSTTVELKIT GPTTEDTATY FCARDNNDYG LDIWGPGTLV TVSSAKTTPP SVYPLAPGSA AQTNSMVTLG CLVKGYFPEP VTVTWNSGSL SSGVHTFPAV LQSDLYTLSS SVTVPSSTWP SETVTCNVAH PASSTKVDKK IVPRDCGCKP CICTVPEVSS VFIFPPKPKD VLTITLTPKV TCVVVDISKD DPEVQFSWFV DDVEVHTAQT QPREEQFNST FRSVSELPIM HQDWLNGKEF KCRVNSAAFP APIEKTISKT KGRPKAPQVY TIPPPKEQMA KDKVSLTCMI TDFFPEDITV EWQWNGQPAE NYKNTQPIMD TDGSYFVYSK LNVQKSNWEA GNTFTCSVLH EGLHNHHTEK SLSHSPGK Нуклеотид легкого ланцюга 10236 кролячого mIgG 84gcctatgatatgacccagactccagcctctgtggaggtagctgtgggaggcacagtcaccatcaagtgccaggccagtcagagcattagcagttggttagcctggtatcagcagaaaccaggtcagcctcccaagctcctgatctatctggcatccactctggcatctggggtctcatcgcggttcaaaggcagtggatctgggacacagttcactctcaccatcagcggcgtggagtgtgccgatgctgccacttactactgtcaacagggttatactaatagtaatattattaatactttcggcggagggaccgaggtggtggtcaaacgtacggatgctgcaccaactgtatccatcttcccaccatccagtgagcagttaacatctggaggtgcctcagtcgtgtgcttcttgaacaacttctaccccaaagacatcaatgtcaagtggaagattgatggcagtgaacgacaaaatggcgtcctgaacagttggactgatcaggacagcaaagactgcacctacagcatgagcagcaccctcacgttgaccaaggacgagtatgaacgacataacagctatacctgtgaggccactcacaagacatcaacttcacccattgtcaagagcttcaacaggaatgagtgtНуклеотид важкого ланцюга 10236 кролячого mIgG 85cagtcggtggaggagtccgggggtcgcctggtcacgcctgggacacccctgacactcacctgcaccgtctctgggttccccctcagtaattatgcaatgagctgggtccgccaggctccagggaaggggctggaatggatcggagacatttatcctagtgatatcatagactacgcgagctgggcgaaaggccgattcaccatctcccaaacctcgaccacggtggagctgaaaatcacgggtccgacaaccgaggacacggccacctatttctgtgccagagacaacaatgactatggtctggacatctggggcccaggcaccctggtcaccgtctcgagtgccaaaacgacacccccatctgtctatccactggcccctggatctgctgcccaaactaactccatggtgaccctgggatgcctggtcaagggctatttccctgagccagtgacagtgacctggaactctggatccctgtccagcggtgtgcacaccttcccagctgtcctgcagtctgacctctacactctgagcagctcagtgactgtcccctccagcacctggcccagcgagaccgtcacctgcaacgttgcccacccggccagcagcaccaaggtggacaagaaaattgtgcccagggattgtggttgtaagccttgcatatgtacagtcccagaagtatcatctgtcttcatcttccccccaaagcccaaggatgtgctcaccattactctgactcctaaggtcacgtgtgttgtggtagacatcagcaaggatgatcccgaggtccagttcagctggtttgtagatgatgtggaggtgcacacagctcagacgcaaccccgggaggagcagttcaacagcactttccgctcagtcagtgaacttcccatcatgcaccaggactggctcaatggcaaggagttcaaatgcagggtcaacagtgcagctttccctgcccccatcgagaaaaccatctccaaaaccaaaggcagaccgaaggctccacaggtgtacaccattccacctcccaaggagcagatggccaaggataaagtcagtctgacctgcatgataacagacttcttccctgaagacattactgtggagtggcagtggaatgggcagccagcggagaactacaagaacactcagcccatcatggacacagatggctcttacttcgtctacagcaagctcaatgtgcagaagagcaactgggaggcaggaaatactttcacctgctctgtgttacatgagggcctgcacaaccaccatactgagaagagcctctcccactctcctggtaaatgatcccagtgtccttggagccctctggtcctacaggactctgacacctacctccacccctccctgtataaaАнтиген-зв'язуючий фрагмент легкого ланцюга 10236 86AYDMTQTPASVEVAVGGTVTIKCQASQSISSWLAWYQQKPGQPPKLLIYLASTLASGVSSRFKGSGSGTQFTLTISGVECADAATYYCQQGYTNSNIINTFGGGTEVVVKRTPVAPTVLIFPPAADQVATGTVTIVCVANKYFPDVTVTWEVDGTTQTTGIENSKTPQNSADCTYNLSSTLTLTSTQYNSHKEYTCKVTQGTTSVVQSFNRGDCНуклеотид антиген-зв'язуючого фрагменту легкого ланцюга 10236 87gcctatgatatgacccagactccagcctctgtggaggtagctgtgggaggcacagtcaccatcaagtgccaggccagtcagagcattagcagttggttagcctggtatcagcagaaaccaggtcagcctcccaagctcctgatctatctggcatccactctggcatctggggtctcatcgcggttcaaaggcagtggatctgggacacagttcactctcaccatcagcggcgtggagtgtgccgatgctgccacttactactgtcaacagggttatactaatagtaatattattaatactttcggcggagggaccgaggtggtggtcaaacgtacgccagttgcacctactgtcctcatcttcccaccagctgctgatcaggtggcaactggaacagtcaccatcgtgtgtgtggcgaataaatactttcccgatgtcaccgtcacctgggaggtggatggcaccacccaaacaactggcatcgagaacagtaaaacaccgcagaattctgcagattgtacctacaacctcagcagcactctgacactgaccagcacacagtacaacagccacaaagagtacacctgcaaggtgacccagggcacgacctcagtcgtccagagcttcaataggggtgactgtАнтиген-зв'язуючий фрагмент важкого ланцюга 1023688QSVEESGGRLVTPGTPLTLTCTVSGFPLSNYAMSWVRQAPGKGLEWIGDIYPSDIIDYASWAKGRFTISQTSTTVELKITGPTTEDTATYFCARDNNDYGLDIWGPGTLVTVSSGQPKAPSVFPLAPCCGDTPSSTVTLGCLVKGYLPEPVTVTWNSGTLTNGVRTFPSVRQSSGLYSLSSVVSVTSSSQPVTCNVAHPATNTKVDKTVAPSTCSKPНуклеотид антиген-зв'язуючого фрагменту важкого ланцюга 1023689cagtcggtggaggagtccgggggtcgcctggtcacgcctgggacacccctgacactcacctgcaccgtctctgggttccccctcagtaattatgcaatgagctgggtccgccaggctccagggaaggggctggaatggatcggagacatttatcctagtgatatcatagactacgcgagctgggcgaaaggccgattcaccatctcccaaacctcgaccacggtggagctgaaaatcacgggtccgacaaccgaggacacggccacctatttctgtgccagagacaacaatgactatggtctggacatctggggcccaggcaccctggtcaccgtctcgagtgggcaacctaaggctccatcagtcttcccactggccccctgctgcggggacacacccagctccacggtgaccctgggctgcctggtcaaaggctacctcccggagccagtgaccgtgacctggaactcgggcaccctcaccaatggggtacgcaccttcccgtccgtccggcagtcctcaggcctctactcgctgagcagcgtggtgagcgtgacctcaagcagccagcccgtcacctgcaacgtggcccacccagccaccaacaccaaagtggacaagaccgttgcgccctcgacatgcagcaagcccАнтиген-зв'язуючий фрагмент легкого ланцюга 10273 90AVVLTQTPSPMSAAVGGTVTISCQSSQSVYNNNDLAWYQQKPGQPPKLLIYRASTLASGVPSRFSGSGSGTQFTLTISGVQCDDAATYYCLGGYDDDVDTYTFGGGTEVVVKRTPVAPTVLIFPPAADQVATGTVTIVCVANKYFPDVTVTWEVDGTTQTTGIENSKTPQNSADCTYNLSSTLTLTSTQYNSHKEYTCKVTQGTTSVVQSFNRGDCНуклеотид антиген-зв'язуючого фрагменту легкого ланцюга 10273 91gcagtcgtgctgactcagacaccatcacccatgtctgcagctgtgggaggcacagtcaccatcagttgccagtccagtcagagtgtttataataataacgacttagcctggtatcagcagaaaccagggcagcctcctaagctcctgatctacagggcatccactctggcatctggggtcccgtcgcggttcagcggcagtggatctgggacacagttcactctcaccatcagcggcgtgcagtgtgacgatgctgccacttactactgtctaggcggttatgatgatgatgttgatacgtatactttcggcggagggaccgaggtggtggtcaaacgtacgccagttgcacctactgtcctcatcttcccaccagctgctgatcaggtggcaactggaacagtcaccatcgtgtgtgtggcgaataaatactttcccgatgtcaccgtcacctgggaggtggatggcaccacccaaacaactggcatcgagaacagtaaaacaccgcagaattctgcagattgtacctacaacctcagcagcactctgacactgaccagcacacagtacaacagccacaaagagtacacctgcaaggtgacccagggcacgacctcagtcgtccagagcttcaataggggtgactgtАнтиген-зв'язуючий фрагмент важкого ланцюга 10273 92QSVEESGGRLVTPGTPLTLTCTVSGFSLSSYGMSWVRQAPGKGLEWIGIISSSGSTYYASWAKGRFTISKTSTTVDLKIASPTTEDTATYFCARDHIYRYDDYGDYPTYYGMDPWGPGTLVTVSSGQPKAPSVFPLAPCCGDTPSSTVTLGCLVKGYLPEPVTVTWNSGTLTNGVRTFPSVRQSSGLYSLSSVVSVTSSSQPVTCNVAHPATNTKVDKTVAPSTCSKPНуклеотид антиген-зв'язуючого фрагменту важкого ланцюга 10273 93cagtcggtggaggagtccgggggtcgcctggtcacgcctgggacacccctgacactcacctgcacagtctctggattctccctcagtagctatggaatgagctgggtccgccaggctccagggaaggggctggaatggatcggaattattagtagtagtggtagcacatactacgcgagctgggcgaaaggccgattcaccatctccaagacctcgaccacggtggatctgaaaatcgccagtccgacaaccgaggacacggccacctatttctgtgccagagatcacatttataggtacgatgactatggtgattaccctacctactacggcatggacccctggggcccaggcaccctggtcaccgtctcgagtgggcaacctaaggctccatcagtcttcccactggccccctgctgcggggacacacccagctccacggtgaccctgggctgcctggtcaaaggctacctcccggagccagtgaccgtgacctggaactcgggcaccctcaccaatggggtacgcaccttcccgtccgtccggcagtcctcaggcctctactcgctgagcagcgtggtgagcgtgacctcaagcagccagcccgtcacctgcaacgtggcccacccagccaccaacaccaaagtggacaagaccgttgcgccctcgacatgcagcaagcccВажкий ланцюг домену 5 людського LEKTI 94EVQLLESGGGLVQPGGSLRLSCAVSGIDLSNYAINWVRQAPGKGLEWIGIIWASGTTFYATWAKGRFTISRDNSGGGGSGGGGSREIVKLCSQYQNQAKNGILFCTRENDPIRGPDGKMHGNLCSMCQAYFQAENEEKKKAEARARSGGGGGGGGSKNTVYLQMNSLRAEDTAVYYCARTVPGYSTAPYFDLWGQGTLVTVSSASTKGPSVFPLAPSSKSTSGGTAALGCLVKDYFPEPVTVSWNSGALTSGVHTFPAVLQSSGLYSLSSVVTVPSSSLGTQTYICNVNHKPSNTKVDKKVEPKSCHHHHHHHHHHЛегкий ланцюг домену 5 людського LEKTI95DIQMTQSPSSVSASVGDRVTITCQSSPSVWSNFLSWYQQKPGKAPKLLIYEASKLTSGVPSRFSGSGSGTDFTLTISSLQPEDFATYYCGGGYSSISDTTFGGGTKVEIKRTVAAPSVFIFPPSDEQLKSGTASVVCLLNNFYPREAKVQWKVDNALQSGNSQESVTEQDSKDSTYSLSSTLTLSKADYEKHKVYACEVTHQGLSSPVTKSFNRGECХимерний легкий ланцюг кролика/ людини (hCK S171C) 1023696AYDMTQTPASVEVAVGGTVTIKCQASQSISSWLAWYQQKPGQPPKLLIYLASTLASGVSSRFKGSGSGTQFTLTISGVECADAATYYCQQGYTNSNIINTFGGGTEVVVKRTVAAPSVFIFPPSDEQLKSGTASVVCLLNNFYPREAKVQWKVDNALQSGNSQESVTEQDSKDCTYSLSSTLTLSKADYEKHKVYACEVTHQGLSSPVTKSFNRGECХимерний важкий ланцюг кролика/ людини 1023697QSVEESGGRLVTPGTPLTLTCTVSGFPLSNYAMSWVRQAPGKGLEWIGDIYPSDIIDYASWAKGRFTISQTSTTVELKITGPTTEDTATYFCARDNNDYGLDIWGPGTLVTVSSASTKGPSVFPLAPCSRSTSESTAALGCLVKDYFPEPVTVSWNSGALTSGVHTFPAVLQSSGLYSLSSVVTVPSSSLGTKTYTCNVDHKPSNTKVDKRVESKYGPPCPPCPAPEFLGGPSVFLFPPKPKDTLMISRTPEVTCVVVDVSQEDPEVQFNWYVDGVEVHNAKTKPREEQFNSTYRVVSVLTVLHQDWLNGKEYKCKVSNKGLPSSIEKTISKAKGQPREPQVYTLPPSQEEMTKNQVSLTCLVKGFYPSDIAVEWESNGQPENNYKTTPPVLDSDGSFFLYSRLTVDKSRWQEGNVFSCSVMHEALHNHYTQKSLSLSLGK LEKTI-D5-ВТМ Fc-фрагменту 98EIVKLCSQYQNQAKNGILFCTRENDPIRGPDGKMHGNLCSMCQAYFQAENEEKKKAEARARNLEENLYFQGVDKKVEPKSCDKTHTCPPCPAPELLGGPSVFLFPPKPKDTLMISRTPEVTCVVVDVSHEDPEVKFNWYVDGVEVHNAKTKPREEQYNSTYRVVSVLTVLHQDWLNGKEYKCKVSNKALPAPIEKTISKAKGQPREPQVYTLPPSRDELTKNQVSLTCLVKGFYPSDIAVEWESNGQPENNYKTTPPVLDSDGSFFLYSKLTVDKSRWQQGNVFSCSVMHEALHNHYTQKSLSLSPGKLEKTI-D8-ВТМ Fc-фрагменту99EAAKEICSEFRDQVRNGTLICTREHNPVRGPDGKMHGNKCAMCASVFKLEEEEKKNDKEEKGKVEAEKVLEENLYFQGVDKKVEPKSCDKTHTCPPCPAPELLGGPSVFLFPPKPKDTLMISRTPEVTCVVVDVSHEDPEVKFNWYVDGVEVHNAKTKPREEQYNSTYRVVSVLTVLHQDWLNGKEYKCKVSNKALPAPIEKTISKAKGQPREPQVYTLPPSRDELTKNQVSLTCLVKGFYPSDIAVEWESNGQPENNYKTTPPVLDSDGSFFLYSKLTVDKSRWQQGNVFSCSVMHEALHNHYTQKSLSLSPGKНуклеотид легкого ланцюга 10236 gL5Мінус RS100gcgtatgacatgactcagagcccgtccagcctgtccgcgtccgtgggagatcgcgtgactatcacgtgtcaggcctcacaatccattagctcctggctggcctggtaccagcagaagccagggaaggctccgaagctgctgatctacctggcctccacccttgcctccggcgtgccttcacggtttaaaggatccggctcgggaaccgacttcaccctcaccatctcgtcgctccaacccgaggacttcgcaacctactactgccaacaggggtataccaacagcaacatcatcaacaccttcggtggcggaactaaggtcgaaatcaagcgtacggtggccgctccctccgtgttcatcttcccaccctccgacgagcagctgaagtccggcaccgcctccgtcgtgtgcctgctgaacaacttctacccccgcgaggccaaggtgcagtggaaggtggacaacgccctgcagtccggcaactcccaggaatccgtcaccgagcaggactccaaggacagcacctactccctgtcctccaccctgaccctgtccaaggccgactacgagaagcacaaggtgtacgcctgcgaagtgacccaccagggcctgtccagccccgtgaccaagtccttcaaccggggcgagtgcНуклеотид легкого ланцюга 10236 gL7Плюс RS101gcgatcgacatgactcagagcccgtccagcctgtccgcgtccgtgggagatcgcgtgactatcacgtgtcaggcctcacaatccattagctcctggctggcctggtaccagcagaagccagggaaggctccgaagctgctgatctacctggcctccacccttgcctccggcgtgccttcacggttttctggatccggctcgggaaccgacttcaccctcaccatctcgtcgctccaacccgaggacttcgcaacctactactgccaacaggggtataccaacagcaacatcatcaacaccttcggtggcggaactaaggtcgaaatcaagcgtacggtggccgctccctccgtgttcatcttcccaccctccgacgagcagctgaagtccggcaccgcctccgtcgtgtgcctgctgaacaacttctacccccgcgaggccaaggtgcagtggaaggtggacaacgccctgcagtccggcaactcccaggaatccgtcaccgagcaggactccaaggacagcacctactccctgtcctccaccctgaccctgtccaaggccgactacgagaagcacaaggtgtacgcctgcgaagtgacccaccagggcctgtccagccccgtgaccaagtccttcaaccggggcgagtgcНуклеотид легкого ланцюга 10236 gL8Плюс RS102gcgtatcagatgactcagagcccgtccagcctgtccgcgtccgtgggagatcgcgtgactatcacgtgtcaggcctcacaatccattagctcctggctggcctggtaccagcagaagccagggaaggctccgaagctgctgatctacctggcctccacccttgcctccggcgtgccttcacggttttctggatccggctcgggaaccgacttcaccctcaccatctcgtcgctccaacccgaggacttcgcaacctactactgccaacaggggtataccaacagcaacatcatcaacaccttcggtggcggaactaaggtcgaaatcaagcgtacggtggccgctccctccgtgttcatcttcccaccctccgacgagcagctgaagtccggcaccgcctccgtcgtgtgcctgctgaacaacttctacccccgcgaggccaaggtgcagtggaaggtggacaacgccctgcagtccggcaactcccaggaatccgtcaccgagcaggactccaaggacagcacctactccctgtcctccaccctgaccctgtccaaggccgactacgagaagcacaaggtgtacgcctgcgaagtgacccaccagggcctgtccagccccgtgaccaagtccttcaaccggggcgagtgcНуклеотид легкого ланцюга 10236 gL6Плюс RS103gcgtatgacatgactcagagcccgtccagcctgtccgcgtccgtgggagatcgcgtgactatcacgtgtcgggcctcacaatccattagctcctggctggcctggtaccagcagaagccagggaaggctccgaagctgctgatctacctggcctccacccttgcctccggcgtgccttcacggttttctggatccggctcgggaaccgacttcaccctcaccatctcgtcgctccaacccgaggacttcgcaacctactactgccaacaggggtataccaacagcaacatcatcaacaccttcggtggcggaactaaggtcgaaatcaagcgtacggtggccgctccctccgtgttcatcttcccaccctccgacgagcagctgaagtccggcaccgcctccgtcgtgtgcctgctgaacaacttctacccccgcgaggccaaggtgcagtggaaggtggacaacgccctgcagtccggcaactcccaggaatccgtcaccgagcaggactccaaggacagcacctactccctgtcctccaccctgaccctgtccaaggccgactacgagaagcacaaggtgtacgcctgcgaagtgacccaccagggcctgtccagccccgtgaccaagtccttcaaccggggcgagtgcНуклеотид легкого ланцюга 10236 gL6 Q24KПлюс RS104gcgtatgacatgactcagagcccgtccagcctgtccgcgtccgtgggagatcgcgtgactatcacgtgtaaggcctcacaatccattagctcctggctggcctggtaccagcagaagccagggaaggctccgaagctgctgatctacctggcctccacccttgcctccggcgtgccttcacggttttctggatccggctcgggaaccgacttcaccctcaccatctcgtcgctccaacccgaggacttcgcaacctactactgccaacaggggtataccaacagcaacatcatcaacaccttcggtggcggaactaaggtcgaaatcaagcgtacggtggccgctccctccgtgttcatcttcccaccctccgacgagcagctgaagtccggcaccgcctccgtcgtgtgcctgctgaacaacttctacccccgcgaggccaaggtgcagtggaaggtggacaacgccctgcagtccggcaactcccaggaatccgtcaccgagcaggactccaaggacagcacctactccctgtcctccaccctgaccctgtccaaggccgactacgagaagcacaaggtgtacgcctgcgaagtgacccaccagggcctgtccagccccgtgaccaagtccttcaaccggggcgagtgc Далі винахід буде додатково описаний на прикладах з урахуванням варіантів, зображених на супровідних малюнках. Приклади Приклад 1: Клонування, експресія та очищення білків калікреїну та доменів лімфоепітеліального інгібітора типу Kazal (LEKTI) Оптимізована нуклеотидна послідовність, що кодує білок відповідно до SEQ ID NO: 51, клонований у власному експресійному векторі ссавців, використовуючи сайти HindIII/EcoRI, створюючи вектор, що кодує білок KLK5 людини без міток. Послідовності KLK5 миші та яванської мавпи (cyno) аналогічним чином клонувались, щоб забезпечити генерацію активних форм білків, що містять послідовність SEQ ID NO: 59 та 60. Домен 5 (D5) та домен 8 (D8) людського LEKTI (Uniprot Q9NQ38), що містить залишки 292-353 і 490-558 (відповідно до нумерації Uniprot), були клоновані та експресовані з метою їх використання в якості еталонних білків у аналізах in vitro. Злиті білки Fc-фрагменту кролячого KLK5, домени 5 та 8 LEKTI 5 експресували шляхом тимчасової трансфекції за допомогою системи експресії Expi293™ (Life TechnologiesTM) відповідно до протоколу виробника. Під час експресії KLK5 автоматично активується з утворенням активного KLK5 (включає послідовність SEQ ID NO: 53 або залишки I67-S293 SEQ ID NO: 51) у супернатанті. Клітини збирали через 5 днів після трансфекції, а супернатанти негайно використовували для очищення. Супернатанти, що містять активний KLK5 людини (або миші чи яванської макаки), розводили чотирьохкратно буфером А (50 мМ Трис при pH 7,0, 50 мМ NaCl) та завантажували у хроматографічну колонку HiTrap з сильним катіонним обміном для очищення білка з високою роздільною здатністю. Зв'язані білки елюювали сольовим градієнтом, отриманим у загальній кількості 10 об'ємів колонки, використовуючи буфер А (50 мМ Трис, рН 7,0, 50 мМ NaCl) та буфер B (50 мМ Трис, рН 7,0, 1 М NaCl). Фракції, що містять очищений активний KLK5 людини (або миші чи яванської макаки), об'єднували, концентрували та додатково очищали ексклюзійною хроматографією у колонці S200 26/60, яка врівноважувалась буфером, що складався з 20 мМ трис, 150 мМ NaCl, 5 % гліцерину при pH 7.2. Аналіз ДНС-ПААГ показав, що білки глікозилювались під час експресії. Аналіз за допомогою мас-спектрометрії дав очікувану молекулярну масу. Супернатанти, що містять кролячий Fc- злитий білок LEKTI D5 людини (відповідно до SEQ ID NO: 54), спочатку піддавали афінній хроматографії на основі протеїну А. Супернатанти завантажували на 5 мл хроматографічну колонку HitrapTM Protein A. Зв'язані білки елюювали 1М буфером лимонної кислоти при рН 2,0, а фракції нейтралізували 2М Трис-гідохлоридом при рН8,5. Фракції, що містять Fc-злитий білок домену 5 LEKTI кролика об'єднували, концентрували та додатково очищали ексклюзійною хроматографією з використанням колонки S200 26/60, яка врівноважувалась фосфатно-сольовим буферним розчином. Потім фракції, що містять очищений злитий білок кролячого Fc домену 5 LEKTI людини, об'єднували та концентрували. Кролячий Fc- злитий білок домену 8 LEKTI (відповідно до SEQ ID NO: 61) подібним чином очищали з супернатантів трансфікованої клітинної культури. Злиту молекулу Fab-фрагменту домену 5 LEKTI (відповідно до SEQ ID NO: 94 і 95) експресували та очищали методом катіонообміної хроматографії. Нуклеотидна послідовність домену 5 LEKTI, фланкована на 5’- та 3’-кінцях послідовностями, що кодують лінкери Gly4Ser, інтегрувалась в каркас 3 послідовності важкого ланцюга Fab-фрагменту, специфічного для альбуміну (як описано в публікації WO2020011868, на яку є посилання у цьому документі). Мітка, що кодує послідовність 10x His, також була розміщена на 3’-кінці важкого ланцюга Fab-фрагменту. Злиту послідовність важкого ланцюга Fab-фрагменту домену 5 LEKTI оптимізували для експресії в клітинах ссавців, клонували у власний вектор експресії та котрансфікували відповідним легким ланцюгом, також оптимізованим для експресії ссавців, у клітинах CHO SXE. Трансфіковані клітини культивували у вентильованій колбі при температурі 32 °C протягом 13 днів. Супернатант збирали, концентрували та буфер, у якому був розчинений супернатант, замінювали на 20 мМ Трис, 50 мМ NaCl, рН 7,0 перед завантаженням у високоефективну хроматографічну колонку SP Sepharose. Зв'язані білки елюювали сольовим градієнтом, отриманим у загальній кількості 10 об'ємів колонки, використовуючи буфер А (50 мМ Трис, рН 7,0, 50 мМ NaCl) та буфер B (50 мМ Трис, рН 7,0, 1 М NaCl). Фракції, що містять злитий білок Fab-фрагменту домену 5 LEKTI, об'єднували та додатково очищали за допомогою ексклюзійної хроматографії з використанням колонки S200, урівноваженої фосфатно-сольовим буферним розчином при pH 7,4. Відповідні фракції були об'єднані. Приклад 2: Утворення антитіл шляхом імунізації KLK5 Самок новозеландських білих кроликів (>2 кг) імунізували підшкірно 100 мкг 0,4 мг/мл активного KLK5 людини та активного KLK7 людини (експресованого, як визначено у прикладі 1), змішаного з еквівалентним об'ємом повного ад'юванта Фрейнда (SigmaTM). Тваринам вводились стимулюючі ін'єкції з інтервалами в 21 день. Ін'єкції складалися з 100 мкг того самого імуногену, змішаного з еквівалентним об'ємом неповного ад'юванта Фрейнда (SigmaTM). Процес припинявся через 14 днів після останнього стимулювання, коли суспензії окремих клітин селезінки, кісткового мозку та мононуклеарних клітин периферичної крові (PBMC) готували та заморожували в 10 % диметилсульфоксиді (DMSO) у ембріональній телячій сироватці (FCS) при температурі -80 °C. Культури B-клітин готували за допомогою методу, описаного у статті Тікля та ін., 2015 J Biomol Screen: 20(4), 492-497. Коротко, клітини лімфатичних вузлів, спленоцити або мононуклеарні клітини периферичної крові (PBMC) імунізованих тварин культивували з щільністю 2000 клітин на лунку на 96-лункових культуральних планшетах із штрих-кодом у середовищі RPMI 1640 (GibcoTM) 200 мкл/лунку, доповненого 10 % ембріональною телячою сироваткою (Sigma AldrichTM), 2 % розчином ГЕПЕС (Sigma AldrichTM), 2 % розчином L-глутаміну (GibcoTM), 1 % розчином пеніциліну/стрептоміцину (GibcoTM), 0,2 % антибіотиком Normocin (InvivogenTM), 0,1 % β-меркаптоетанолу (GibcoTM) і з використанням клітини-фідера, що експресує CD40L та IL-2, у присутності або за відсутності супернатанту, що стимулює B-клітини (BSS). Супернатант для стимуляції B-клітини отримують шляхом культивування мононуклеарних клітин периферичної крові у присутності мітогенних агентів форбол-12-міристат-13-ацетату (PMA) і фітогемаглютиніну-L (PHA-L) протягом 6 днів перед збором супернатанту. Планшети інкубували шість днів при температурі 37 °C іта 5 % CO2. Культури створювались з використанням В-клітин від усіх імунізованих тварин. Загалом скринінгу піддавались приблизно 1 × 109 В-клітин. Через шість днів супернатанти перевіряли на зв'язування з людським KLK5 (отриманим, таким ж методом, що викладений у прикладі 1) шляхом аналізу зв'язування на основі мультиплексної гомогенної флуоресценції з використанням кульок стрептавідину Sol-R2 (TTP LabtechTM), покритих біотинільованим людським KLK5 як джерелом цільового антигену та гранул стрептавідину Sol-R4 (TTP LabtechTM), покритих спорідненим KLK7 для визначення cелективності та cпецифічності. Набір реагентів для маркування антитіл Lightning-Link Rapid Biotin Type B (ExpedeonTM) використовувався для біотинілювання білків із використанням 5-кратного молярного надлишку білка порівняно з протоколом постачальника, щоб уникнути повної модифікації всіх залишків лізину. Загалом 10 мкл супернатанту з 96-лункових культуральних планшетів із штрих-кодом переносили за допомогою пристрою для обробки рідини Agilent Bravo у 384-лункові планшети з чорними стінками зі штрих-кодом, які містили кульки Sol-R, покриті біотинільованими KLK, як зазначено вище, та ФІТЦ, кон'югованого специфічним до Fc-фрагменту антитілом кози до імуноглобуліну кролика, (Jackson ImmunoResearchTM). Через 1 годину інкубації планшети аналізували на приладі для підрахунку клітин mirrorball (TTP-LabtechTM). Після первинного скринінгу супернатанти, у яких спостерігався зв'язок з KLK5, консолідували на 96-лункових планшетах зі штрих-кодом за допомогою автоматизованої системи Beckman Coulter BiomekNXPTM, а В-клітини в культуральних планшетах заморожували при температури -80 °C. Спочатку консолідовані супернатанти повторно досліджували для підтвердження зв'язування з KLK5 людини за допомогою технології флюорометричного мікрооб'ємного аналізу (FMAT). Для цього 10 мкл надосадової рідини переносили в чорні планшети Грейнера зі штрих-кодом. 50 мкл/планшет з 10 мкм суперавідину (Bangs BeadsTM) покривали людським біотинільованим KLK5, змішаним з козячим антигеном до імуноглобуліну кролика Alexa-647TM (Jackson ImmunoResearchTM). Потім додавали супернатант та планшети аналізували за допомогою системи для підрахунку клітин Cellular Detection System 8200 виробництва компанії Applied Biosystems™ Ряд антитіл було відібрано для зв'язування з KLK5 та згодом досліджено на предмет їх здатності інгібувати KLK5 та їх специфічності щодо KLK5 порівняно з іншими калікреїнами. Приклад 3: Ідентифікація інгібіторних антитіл KLK5 З метою виявлення антитіл, здатних специфічно пригнічувати активність KLK5 серед протеаз та інгібіторів протеаз, присутніх у супернатанті В-клітин комплексу, було розроблено скринінговий аналіз. 384 лунковий планшет чорного кольору Nunc Maxisorp (Sigma AldrichTM) покривали F(ab')₂ Fc-фрагментом козячого антитіла до кролячого імунноглобуліну G (Jackson ImmunoResearchTM) у концентрації 10 мкг/мл у карбонатному буфері та залишали на ніч при температурі 4 °C. Планшети промивали 3 рази на пристрої для промивки планшетів BiotekTM, використовуючи фосфатно-сольовий буферний розчин/0,1 % буфер Tween-20 та блокували фосфатно-сольовим буферним розчином/1 % альбуміном бичачої сироватки протягом 1 години при кімнатній температурі у кількості 20 мкл/лунка. В-клітинні супернатанти додавали до планшетів разом з 25 мкл 1 нМ злитого білка Fc-фрагмента домену 5 LEKTI кролика, що додається у контрольні лунки у якості позитивного контролю для інгібування та аналітичного буфера А (50 мМ Трис, 150 мМ хлорид натрію, 0,05 % (в об'ємному відношенні) буферу Tween-20, рН 7,6),який додається до окремого набору контрольних лунок у якості негативного контролю для інгібування. Планшети інкубували протягом ночі при кімнатній температурі, а потім тричі промивали на промивному пристрої Biotek™ використовуючи фосфатно-сольовий буферний розчин/0,1 % буфер Tween-20. 10 мкл 50 пМ людського KLK5 в аналітичному буфері А додавали в кожну лунку та планшети інкубували протягом ночі при кімнатній температурі, щоб забезпечити повну асоціацію. Субстрат Boc-VPR-AMC (Cambridge Research BiochemicalsTM) у буфері для аналізу A додавали до лунок до кінцевої концентрації 600 мкМ і флуоресценцію (λex380 нм λem430 нм) визначали через 4 години за допомогою пристрою для аналізу планшетів PHERAStar FSX (BMG Labtech TM). Дані аналізували для визначення відсотка інгібування активності KLK5 за допомогою наступного рівняння: де термін "Тест" означає значення флуоресценції тестового антитіла, термін "Позитивний" означає середнє значення флуоресценції позитивного контролю для лунок інгібування, а термін "Негативний" означає середнє значення флуоресценції негативного контролю для лунок інгібування. Супернатанти, які показали >40 % інгібування, вважалися попаданнями. Це становило приблизно 4 % від усіх перевірених супернатантів. Ці антитіла відібрались для відновлення варіабельної області. Щоб ідентифікувати специфічні клітини, що секретують антитіла, щоб забезпечити відновлення генів варіабельної області антитіла з гетерогенної популяції активованих В-клітин, необхідно було виконати етап деконволюції. Використовували метод флуоресцентних точок (Кларго та ні., 2014 р.). Клітини, що секретують антитіла, статично інкубували при температурі 37 °C протягом 1 години в присутності кульок стрептавідину (New England BiolabsTM), покритих біотинільованим людським KLK5 і кон'югатом стрептавідин-флуоресцеїн-ізотіоціанатом, специфічним до Fc-фрагменту кролика (Jackson ImmunoResearchTM). Потім клітини, що секретували антиген-специфічні антитіла, ідентифікували за флуоресцентним ореолом навколо них. Кілька цих індивідуальних В-клітинних клонів, ідентифікованих за допомогою мікроскопа Olympus, потім відібрали за допомогою мікроманіпулятора EppendorfTM та переміщали в пробірку для ПЛР. кДНК з окремих клітин отримували за допомогою стандартної ЗТ-ПЛР, а подальшу ПЛР варіабельних послідовностей імуноглобулінів для важких і легких ланцюгів проводили з використанням праймерів, специфічних для гена імуноглобуліну з подальшим проведенням двораундної ПЛР, що включає сайти перекритих векторів, що дозволяють здійснювати пряме клонування змінної області у векторі експресії ссавців кролячого імуноглобуліну G (важкий ланцюг) або каппа-ланцюгу кролячого імуноглобуліну (легкий ланцюг). Конструкції важкого та легкого ланцюгів були спільно трансфіковані в клітини ExpiHEK-293 за допомогою набору ExpiFectamineTM (Life TechnologiesTM) та рекомбінантного антитіла, експресованого у 125 мл колбі виробництва ErlenmeyerTM об'ємом 30 мл. Після 5-7 днів культивування супернатанти збирали, а антитіла очищали за допомогою афінного захоплення білка А за допомогою чистої хроматографічної системи AKTA. 1 мл хроматографічної колонки HiTrap MabSelectTM SuReTM (GE Healthcare) приєднували до системи та врівноважували фосфатно-сольовим буферним розчином при рН 7,4 перед нанесенням супернатанту клітинної культури на колонку зі швидкістю 0,25 мл/хв. Потім колонку промивали фосфатно-сольовим буферним розчином при рН 7,4, зв'язаний матеріал елюювали цитратом натрію при рН 3,4та нейтралізували відповідним об'ємом 2М трис-гідрохлоридом з рН 8,5. Елюйовані фракції замінювали фосфатно-сольовим буферним розчином (Sigma), pH 7,4 та пропускали через фільтр 0,22 мкм. Кінцевий очищений матеріал аналізували за допомогою сканеру A280 методом ультраефективної рідинної хроматографії SE-UPLC (метод BEH200) та визначали наявність ендотоксину за допомогою системи PTSTM Endosafe®. У цьому аналізі кролячі антитіла 10236 і 10273 продемонстрували потужне інгібування та були відібрані для подальшого опису. Приклад 4: Ідентифікація KLK5 специфічних інгібіторних антитіл Очищені кролячі антитіла 10236 та 10273 піддавалися скринінгу з метою підтвердження їх інгібіторної активності проти KLK5 та визначення специфічності для KLK5 використовуючи інші панелі членів сімейства калікреїну людини, включаючи KLK2, KLK4 і KLK7 разом з KLK5 і KLK7 миші та яванської макаки. Для кожного антитіла готували 10-точкову серію розведень у діапазоні від 600 нМ до 20 пМ. 5 мкл переносили в чорні 384-лункові планшети для аналізу (CorningTM, кат. № 3575) за допомогою системи Beckman Coulter FXTM та системи Multidrop. 15 мкл активних рекомбінантних білків калікреїну людини додавали до відповідних лунок для досягнення наступних кінцевих концентрацій аналізу: 60 пМ KLK5, 250 пМ KLK7, 500 пМ KLK2, 30 пМ KLK4, 30 пМ KLK5 яванської макаки, 500 пМ KLK7 яванської макаки, 30 пМ KLK5 миші або 10 нМ мишачого буфера в аналізі A (50 мМ Трис, 150 мМ хлориду натрію, 200 мкМ ЕДТК, 0,05 % (у об'ємному вираженні) полісорбату Tween-20, pH 7,6). В якості контролю в лунки додавали лише 20 мкл буфера для аналізу А (без білка KLK) для 0 % активності. Fc-фрагмент домену 5 кролячого LEKTI використовували у якості позитивного контролю для інгібування (тестування проводили в тому ж діапазоні концентрацій, що і при тестуванні антитіл). 15 мкл відповідних активних білків калікреїну людини додавали до 5 мкл аналітичного буфера А для отримання 100 % еталонної активності. Планшети інкубували при кімнатній температурі протягом ночі перед додаванням наступних пептидних субстратів за допомогою диспансеру Multidrop: Boc-VPR-AMC (Cambridge Research Biochemicals™) для людського KLK5 (300 мкМ), людського KLK2 (30 мкМ), мишачого KLK5 (300 мкМ) та KLK5 яванської макаки (450 мкМ); KHLF-AMC (Cambridge Research Biochemicals™) для KLK7 людини та яванської макаки (90 мкМ і 150 мкМ відповідно), субстрат PFR-AMC (R&D SystemsTM) для KLK4 людини (200 мкМ) та пептидний субстрат Mca-RPKPVE-Nval-WRK(Dnp)- NH2 (R&D SystemsTM) для мишачого KLK7 (150 мкМ). Зразки інкубували протягом 4 годин та аналізували за допомогою планшетного аналізатора Pherastar FSX (BMG LabtechTM) при фотолюмінесценції λex380 нм та λem430 нм для флюорогенного пептидного субстрату Boc-VPR-AMC, PFR-AMC та KHLF-AMC, а також при λex320 нм та λem400 нм для субстрату Mca-RPKPVE-Nval-WRK(Dnp)-NH2. Дані аналізувались з метою визначення відсотка інгібування, як описано в прикладі 3. Дані наносили на графік з урахуванням концентрації досліджуваного антитіла та 4-параметричну сигмоподібну криву для визначення концентрації напівмаксимального інгібування IC50 (Genedata ScreenerTM). На додаток до кролячого антитіла 10236, у рамках цього вимірювання, полінуклеотиді послідовності кролячих варіабельних областей антитіл 10236 та 10273 клонувались на модифікованій версії каппа-ланцюгу мишачого імуноглобуліну C, що містить мутацію S171C, щоб відтворити додатковий дисульфідний зв'язок, виявлений у легкому каппа-ланцюзі кролика та відсутній у константних областях миші (послідовність SEQ ID NO: 80 і 81 для антитіла кролика 10273 mIgG та послідовність SEQ ID NO: 84 і 85 (або нуклеотиди 1-1314 з послідовністю SEQ ID NO: 85) для антитіла кролика 10236 mIgG). Таким чином були отримані антитіла, що містять послідовність SEQ ID NO: 82 і 83 для кролячого антитіла 10236 до mIgG та послідовність SEQ ID NO: 78 і 79 для кролячого антитіла 10273 до mIgG. Кролячі антитіла 10236 і 10237 до mIgGs продемонстрували потужне інгібування людського KLK5 без інгібуючої активності (тобто нижче порогу 40 % відповідно до критеріїв відбору в прикладі 2) стосовно інших протестованих родин протеаз людського походження (людські KLK2, 4 і 7). Також було продемонстровано потужне інгібування KLK5 яванської макаки, але не KLK7 яванської макаки. Інгібуючу активності до KLK5 або KLK7 миші не виявлено. Концентрації напівмаксимального інгібування (IC50) кролячих антитіл 10236, 10273 та кролячого Fc-фрагменту LEKTI D5 наведені в таблиці 2. Таблиця 2KLK5 людини KLK2 людиниKLK4 людиниKLK7 людини KLK5 яванської макакиKLK7 яванської макакиKLK5 миші KLK7 миші Дескриптор антитіла IC50 (M)10236 mIgG2.40E-10NININI3.30E-11NININI10236 IgG кролика 1.74E-10NININI2.76E-11NININI10273mIgG3.48E-11NININI3.01E-10NININIFc-фрагмент домену 5 LEKTI 1.03E-10n/an/an/an/an/an/an/aNI = відсутність інгібування; Hu = людина; Cy = яванська макака; Mu = миша; n/a = не визначено Приклад 5: Визначення афінності антитіл до KLK5 Кінетику зв'язування молекул IgG миші з KLK5 людини оцінювали методом поверхневого плазмонного резонансу (Biacore T200, (GE Life SciencesTM) при температурі 25 °C. Fc-специфічне антитіло до мишачого IgG (Jackson ImmunoResearch) було іммобілізовано на сенсорному чіпі CM5 шляхом хімічного зв'язування амінів до рівня приблизно 7000 віднос. одиниць. Кожен цикл аналізу складався із захоплення молекул антитіла KLK5 IgG поверхнею Fc-фрагмента, ін'єкції аналіту KLK5 (приготованого на місці) протягом 300 с при 30 мкл/хв з подальшою дисоціацією впродовж 600 с. Наприкінці кожного циклу поверхню регенерували зі швидкістю 10 мкл/хв шляхом введення 50 мМ соляної кислоти впродовж 60 секунд, подальшого введення 5 мМ гідроксиду натрію впродовж 30 секунд та остаточного введення 50 мМ соляної кислоти впродовж 60 секунд. Людський KLK5 титрували при 20 нМ- 0,25 нМ (4 × 3-кратні серійні розведення) у проточному буфері HBS-EP+ (4-(2-гідроксіетил)-1-піперазин етансульфонова кислота) (GE Healthcare), доведеному NaCl до кінцевої концентрації у 300 мМ. Контрольні ін'єкції буферу були включені для видалення шуму та дрейфу. Кінетичні параметри визначали за допомогою моделі зв'язування 1:1 за допомогою програмного забезпечення Biacore T200 Evaluation. Афінність кролячих антитіл 10236 та 10273 наведена в таблиці 3. Таблиця 3Антитіла кролика/миші ka (Ms^-1)kd (s^-1)KD (pM)102363.00E+065.17E-04172.3102731.14E+061.84E-04160.0 Приклад 6: Характеристика антитіла 10236 Зв'язування LEKTI з KLK5 у присутності антитіла 10236 Були проведені тести поверхневого плазмонного резонансу (ППР), щоб визначити, чи конкурує антитіло 10236 з білком LEKTI D5 за зв'язування з KLK5 людини. Ці аналізи дозволили порівняти афінність злиття антиген-зв'язуючого фрагмента LEKTI D5 окремо для білка KLK5 з людським KLK5 у комплексі з антитілом 10236. Кінетичні вимірювання для зв'язування злитого білка антиген-зв'язуючого білка домену 5 LEKTI з KLK5 людини здійснювались за допомогою ППР-системи Biacore T200 (GE Life SciencesTM). Щоб підготувати поверхню, чіпи CM5 (GE Life SciencesTM) спочатку активували 5-хвилинною ін'єкцією (30 мкл/хв) суміші 1-Етил-3-(3-диметиламінопропіл) карбодиіміду/N-Гідроксисукциніміду (GE Life SciencesTM), а потім ін'єкцією 100 мкг злитого антиген-зв'язуючого фрагмента у 1 мл домену 5 LEKTI (UCB) в ацетатному буфеі, pH 5,0 (GE Life SciencesTM) для досягнення 80 умовних одиниць іммобілізованого злиття Fab-фрагменту домену 5 LEKTI на поверхні чіпа. Нарешті, для дезактивації поверхні використовували ін'єкцію 1 М етаноламіну гідрохлориду-гідрохлориду натрію при рН 8,5. Зростаючі концентрації KLK5 людини від 0,32 до 32 нМ у буфері HBS-EP (GE Life SciencesTM) потім вводили в одноцикловому кінетичному режимі. Значення, отримані в результаті ін'єкцій лише буфера, віднімали від значень, отриманих під час введення KLK5, а кінетику визначали шляхом підгонки до моделі зв'язування 1:1 у програмі BIAcore (GE Life SciencesTM). Щоб визначити, чи людський LEKTI здатний зв'язуватись з людським KLK5, коли останній зв'язаний з кролячим антитілом 10236, поверхні для захоплення антитіла були підготовлені з використанням поліклонального Fc-фрагменту антитіла кози до імуноглобуліна кролика та Ab 10236, захопленого, як описано в прикладі 4. 20 нМ людського KLK5 вводилось доки поверхня не досягала насичення. Потім вводили злитий білок Fab-фрагменту домену 5 LEKTI (отриманий, як описано в прикладі 1) у концентраціях від 30 пМ до 100 нМ. Значення, отримані від ін'єкцій лише буфера, спочатку віднімали від значень, отриманих для аналіта, перед підгонкою до кінетичної моделі зв'язування 1:1 у програмі BiacoreTM (GE Life SciencesTM).З метою порівняння злитий білок Fab-фрагменту домену 5 LEKTI D5 Fab іммобілізувався на поверхні чіпа перед аналізом взаємодії з KLK5 людини. Злитий білок Fab LEKTI D5 людини був здатний зв'язуватися з KLK5 людини, коли останній вже перебував у комплексі з кролячим антитілом 10236 з афінністю 120 нМ (Таблиця 4A). Хоча афінність людського LEKTI до людського KLK5 за відсутності кролячого антитіла 10236 вища (40 пМ), цей аналіз демонструє, що шляхом зв'язування людського KLK5 у присутності або відсутності людського LEKTI кроляче антитіло 10236 може забезпечити додаткову інгібіторну активність по відношенню до KLK5 людини. Таблиця 4Aka (Ms^-1)kd (s^-1)KD (M)Тільки KLK5 людини 5.70E+052.30E-054.00E-11Антитіло 10236+KLK5 людини 5.90E+047.30E-031.20E-07 Утворення комплексу LEKTI-KLK5-антитіло 10236 KLK5 продукувався в клітинах HEK293 у якості секретованого білка з N-кінцевою розщепленою TEV-протеазою міткою 8xHis. Білок спочатку очищали від підготовленої середи за допомогою афінної хроматографії Ni2+. Фракції з колонки Ni2+, що містить KLK5, об'єднували та розщеплювали TEV-протеазою для видалення мітки His, потім проводили другий етап афінності з використанням Ni для видалення TEV-протеази, дозволяючи розщепленому KLK5 протікати через колонку. Фракцію з другої колонки Ni2+, концентрували та пропускали через колонку для ексклюзійної хроматографії у присутності 50 мМ Трис pH 7, 50 мМ хлориду натрію, 1 мМ ЕДТК, 5 % гліцерину. Фракції KLK5, отримані під час ексклюзивної хроматографії розмірів об'єднували та концентрували приблизно до 10 мг/мл та зберігали при температурі -80 °C. домен 5 LEKTI (LEKTI D5 Fc) з послідовністю SEQ ID NO: 98 та домен 8 LEKTI (LEKTI D8 Fc) з послідовністю SEQ ID NO; 99 продукувалися в клітинах HEK293 у якості секретованих білків С-кінцевої розщепленої TEV-протеазою Fc-міткою. Ці білки очищали пропусканням підготовленого середовища через кульки протеїну А. Зв'язаний білок елюювали 0,1 М лимонною кислотою, рН 2,0, а фракції нейтралізували додаванням 2 М трис-HCl, рН 8,5. Фракції з колонки протеїну А, що містять або домен 5 LEKTI, або домен 8, об'єднували, а Fc-мітку видаляли TEV-протеазою, щоб отримати LEKTI D5 або LEKTI D8. Розщеплений білок концентрували до ~15 мг/мл з метою проведення ексклюзійної хроматографії. Екслюзійну хроматографію проводили з використанням фосфатно-сольового буферного розчину, pH 7,2. Фракції, що містять LEKTI, об'єднували та концентрували до ~10 мг/мл та зберігали в замороженому стані при температурі -80 °C. Кроляче Fab-антитіло 10236 експресувалося в клітинах HEK293 як секретований білок. Експресивні конструкції, що містять SEQ ID NO: 87 і 89, були спільно трансфіковані в молярному співвідношенні 1:1. Секретований Fab-фрагмент антитіла (що містить послідовність SEQ ID NO: 86 і 88) очищали шляхом пропускання підготовленого середовища через кульки протеїну G та елюювання 0,1 М гліцином, pH 2,7. Фракції нейтралізували додаванням 2М Трис-соляної кислоти, рН8,5. Білок діалізували в фосфатно-сольовому буферному розчині, pH 7,2, потім концентрували до ~ 10 мг/мл та зберігали в замороженому вигляді при температурі -80 °C. Комплекси KLK5, LEKTI D5 або LEKTI D8 та кролячого Fab-антитіла 10236 створювали шляхом спочатку інкубації 25 мкМ KLK5 з 25 мкМ LEKTI D5 або LEKTI D8 протягом 60 хвилин на льоду, потім додавали 25 мкМ кролячого Fab-антитіла 10236 та продовжували інкубацію ще 60 хвилин на льоду. Суміш вводили в ексклюзійну колонку Superdex 200®, врівноважену фосфатно-сольовим розчином при pH 7,2, яка послідовно використовувалась у ВЕРХ. Пікові фракції збирали для аналізу методом ДСН-ПААГ-электрофорезу. На малюнках 1A та 1B показано хроматограми ексклюзійної хроматографії за розміром окремо для KLK5 людини (суцільний слід, крайній праворуч), кролячого Fab-антитіла 10236 (пунктирна лінія), подвійного комплексу KLK людини + LEKTI D5 або D8 (малюнок 1A або 1B відповідно, довга риска), та потрійний комплекс KLK5+LEKTI D5 або D8 + кроляче Fab-антитіло 10236 (рис. 3A або 3B відповідно, коротка риска, крайній ліворуч). Молекулярна маса (MW) компонентів кожного піку підтверджувалась методом ДСН-ПААГ-електрофорезу, як показано на малюнку 2. Загалом, комплекси між KLK5, LEKTI D5 або LEKTI D8 та кролячим Fab-антитілом 10236 легко утворюються шляхом змішування людського KLK5 з кожним LEKTI-фрагментом окремо у співвідношенні 1:1:1, а потім інкубації подвійних комплексів з кролячим Fab-антитілом 10236. Подвійні та потрійні комплекси аналізувались методом ексклюзійної хроматографії за розміром чи методом ДСН-ПААГ-електрофорезу пікових фракцій. Отримані результати свідчать про те, що комплекси були стабільними та придатними для виділення/очищення від інших видів. Приклад 7: Кристалізація комплексу KLK5/Fab-антитіло 10236 Людський KLK5 експресували тимчасовою трансфекцією за допомогою системи експресії Expi293™ (Life TechnologiesTM) відповідно до протоколу виробника з додаванням кіфунензину (Sigma®) у кінцевій концентрації 5 мМ. Кіфунензин є потужним інгібітором ферменту манозидази I і в основному використовується в культурі клітин для отримання глікопротеїнів з високим вмістом манози. Під час експресії KLK5 білок автоматично активується з утворенням активного білка KLK5 (залишки I67-S293 (нумерація у бібліотеці UniProt Q9Y337) з послідовністю SEQ ID NO: 53) у надсадовій рідині. Клітини збирали через 5 днів після трансфекції, а супернатанти негайно використовували для очищення. Супернатанти, що містять активний людський KLK5, розбавляли в 4 рази буфером А (50 мМ Трис pH 7,0, 50 мМ хлориду натрію) та завантажували в катіонообмінну колонку HiTrap SP HP. Зв'язані білки елюювали сольовим градієнтом, отриманим у загальній кількості 10 об'ємів колонки, використовуючи буфер А (50 мМ Трис, рН 7,0, 50 мМ хлориду натрію) та буфер B (50 мМ Трис, рН 7,0, 1 М хлориду натрію). Фракції, що містять очищений активний людський KLK5, об'єднували, концентрували та додатково очищали методом ексклюзійної хроматографії на колонці S200 26/60, яка була врівноважена 20 мМ Трис, 150 мМ хлориду натрію, при pH 7,2. KLK5 аналізувався методом ДНС-ПААГ та переміщався у положення на гелі з очікуваною молекулярною масою (MW) глікозильованого білка з високим вмістом манози ~ 35-38 кДа (рис. 3). Білок KLK5 людини потім обробляли білком ендоглікозидази H (Endo H) у співвідношенні 1:100 та інкубували при температурі 4 °C протягом ночі з утворенням гомогенного деглікозильованого білка KLK5 для структурних досліджень. Ендоглікозидаза H (Ендо H) — це рекомбінантна глікозидаза, що є клоном бактерії Streptomyces plicatus та надекспресована в E. coli. Ендоглікозидаза H відщеплює ядро хітобіози з високим вмістом манози та обмежену кількість гібридних олігосахаридів від N-пов'язаних глікопротеїнів. Вона не розщеплює складні глікани. Ферментативне розщеплення відбувається між двома залишками N-ацетилглюкозаміну в діацетилхітобіозному ядрі олігосахариду, залишаючи один залишок N-ацетилглюкозаміну на аспарагіні. Цей етап виконувався, щоб переконатися у тому, що гомогенний людський KLK5 доступний для кристалографічних досліджень. KLK5 був охарактеризований за допомогою ДНС-ПААГ (рис. 3) та переміщався у положення на гелі, що відповідає очікуваній молекулярній масі (MW) деглікозильованого білка ~ 25 кДа. Fab-фрагмент кролячого антитіла 10236 експресували методом, що описаний в прикладі 6. Fab-фрагмент кролячого антитіла 10236 (що містить послідовність SEQ ID NO: 86 і 88) експресували, експресували методом, що описаний в прикладі 6. Коротше кажучи, експресивні конструкції, що містять послідовність SEQ ID NO: 87 та 89, спільно трансфікувались в молярному співвідношенні 1:1. Fab-фрагмент кролячого антитіла 10236 очищали шляхом пропускання кондиціонованого середовища через кульки протеїну G та елюювання 0,1 М гліцином, pH 2,7. Фракції нейтралізували додаванням 2М Трис-HCl, рН8,5. Відповідні окремі білки діалізували в ФСБ, pH 7,2, концентрували до ~ 10 мг/мл та зберігали в замороженому стані при температурі -80 °C. Виготовлялась суміш людського KLK5/ Fab-фрагменту кролячого антитіла 10236 у молярному співвідношенні 1,5:1. Суміш інкубувалась при температурі 4 °C протягом ночі та очищалась методом ексклюзійної хроматографії (20 мМ Трис, 150 мМ NaCl, буфер для елюції pH 7,2). Утворений комплекс виділяли і концентрували до ~10,0 мг/мл перед кристалізацією. Умови кристалізації для комплексу KLK5 людини/ Fab-фрагменту кролячого антитіла 10236 визначались за допомогою кількох екранів для кристалізації. Ідентифікація поводилась у форматі сидячої каплі, використовуючи 96-лункові 2-крапельні планшети для кристалізації MRC Swissci надані компанією Molecular Dimensions, кат. № MD11-00-100). Спочатку резервуари заповнювали 75 мкл кожного кристалізаційного розчину за допомогою системи обробки рідин Microlab STAR (Hamilton). Потім 300 нл комплексу людського KLK5/кролячого Fab антитіла 10236 та 300 нл резервуарних розчинів розподіляли між лунками кристалізаційних планшетів за допомогою рідинного маніпулятору Mosquito (TTP LabTech). Монокристал був отриманий в положенні 88 (лунка H4) протеїнового комплексу ProComplex Suite виробництва Qiagen). Це положення містить 1,4 М малонату натрію. Кристали на короткий час переносили в краплю, що містить 1,4 М малонат натрію та 25 % гліцерину. Кристал швидко заморожували в рідкому азоті, а дані дифракції збирали у каналі випромінення I03 (Diamond Light Source, Великобританія). Дані індексували та заносили за допомогою програми XDS (Кабш, В. XDS. Acta Cryst. D66, 125-132 (2010)), з подальшим масштабуванням за допомогою програми AIMLESS (Еванс П.Р., Муршудов Г.Н. Наскільки достовірні мої данні та яка розподільча здатність). Acta Crystallogr D Biol Crystallogr. 2013;69 (частина 7):1204–1214). Структура комплексу людського KLK5/ антиген-зв'язуючого фрагменту кролячого антитіла 10236 визначалась шляхом молекулярної заміни за допомогою програми Phaser (Маккой, А.Дж., Гроссе-Кунстлев, Р.В., Адамс, П.Д., Вінн, М.Д., Стороні, Л.К. та Рід, Р.Джей. кристалографічна програма Phaser. Journal of Applied Crystallography (2007). 40, 658-674) у програмному комплексі Phenix (Адамс П.Д., Афонін П.В. Бункозчи Г. та ін. Програма Phenix для автоматизованого визначення макромолекулярних структур. Методи. 2011; 55 (1):94–106). У цій процедурі структури KLK5 та антиген-зв'язуючого фрагменту антитіла 10236, що спостерігаються в нашій кристалічній структурі KLK5 в комплексі з антиген-зв'язуючим фрагментом кролячого антитілами 10273 і 10236, використовувалися як моделі молекулярної заміни. Кристалографічну об'єктно-орієнтовану програму Coot (П. Емслі; Б. Локамп; В. Г. Скотт; Коутан (2010). "Особливості та розробка Coot". Acta Crystallographica. D66: 486–501) та phenix.refine (автоматизоване уточнення кристалографічної структури за допомогою програми phenix.refine. П.В. Афонін, Р. В. Гроссе-Кунстлеве, Н. Еколс, Дж. Дж. Хедд, Н.В. Моріарті, М. Мустякімов, Т.C. Тервільгер, А. Уржумцев, П.Х. Зварт та П.Д. Адамс Acta Crystallogr D Biol Crystallogr 68, 352-67 (2012)) використовувались в наступних циклах ручного доопрацювання та уточнення моделі. Таблиця 4B показує статистику вдосконалення на момент першого опису винаходу. Таблиця 4BДанні Розподільча здатність (Å)123.01-2.70 (2.83-2.70)Просторова група I 2 3Параметри комірки a=b = c (Å)137.96α = β = γ (°)90.00Rmerge (%)5.70 (75.4)Rmeas (%)5.80 (77.4)Rpim1.30 (16.7)Середня інтенсивність I/σ(I) 48.5 (6.6)Повнота 100.0 (100.0)Кількість унікальних відображень 24174 (3190)Множинність40.8 (41.5)В-фактор Вільсона (Å2)77.528Статистика за іншими параметрами Кількість атомів білка/розчинника4826/12R роб./вільний (%)21.19/25.8Кількість відображень у "вільному" наборі3302Середньоквадратичне відхилення від ідеальних значеньЗв'язки (Å)0.004Кути (°)0.764Середній білковий фактор B (Å2)89.06 У кристалічній асиметричній структурі спостерігали єдиний комплекс антитіла 10236 людини KLK5/ антиген-зв'язуючого фрагменту кролячого антитіла. На рисунку 4B показано, що сайт зв'язування антитіла з KLK5 відрізняється від сайту зв'язування субстрату. Система аналізу NCONT у програмному комплексі CCP4 використовувалась для визначення епітопу на KLK5, що визначається за молекулою Fab 10236. Нумерація амінокислот KLK5 включає номер Q9Y337 у базі даних UnitProtKB та стандартну нумерацію протеаз на основі хімотрипсиногену в дужках. Епітоп KLK5 людини, зв'язаний з антиген-зв'язуючим фрагментом кролячого антитіла 10236 на контактній відстані 4 Å, складається із залишків Arg87 (36), Ala107 (56), Arg110 (59), Lys111 (60), Lys112 (61), Val113 (62), Val137 (86), Lys138 (87), Ser139 (88), Ile140 (89), Pro141 (90), His142 (91), Pro143 (92), Tyr145 (94), Ser146 (95), His147 (96) з послідовністю SEQ ID NO: 51, тоді як цифри в дужках відповідають номенклатурі протеаз. Сайт зв'язування більш детально показаний на малюнку 4A. Щоб візуалізувати сайт зв'язування Fab10236 по відношенню до активного сайту KLK5, описана у цьому документі структура KLK5-Fab10236 накладалась на структуру KLK5 із зв'язаним лейпептином в активному сайті (2PSX) (Рисунок 4B). Накладення показує, що Fab10236 не зв'язується в KLK5 в ядрі активного сайту, як визначено положенням лейпептину (рисунок 4B), однак легкий ланцюг Fab10236 утворює контакт із 99-петлею, яка формує частину щілини активного сайту на KLK5. Представлену тут структуру KLK5-Fab10236 порівняли з раніше опублікованими структурами KLK5, такими як PDB ID 2PSX і 2PSY. Кристалічна структура 2PSX демонструє, що KLK5 зв'язаний з пептидним інгібітором протеази лейпептином у його активному сайті, тоді як кристалічна структура 2PSY показує KLK5, зв'язаний з лейпептином, а також іоном цинку, який примикає до активного сайту. Відомо, що цинк інгібує KLK5 неконкурентним способом. Під час порівняння структур 2PSX та 2PSY було виявлено, що цинк впливає на активність протеази, спричиняючи зрушення в структурі петлі 99-петлі, що супроводжується значними позиційними змінами в бічних ланцюгах His147(96) і His150(99). Рух 99-петлі основного ланцюга показано на структурному накладенні (Рис. 4C, білий без цинку а чорний з цинком), а також рухи бічного ланцюга гістидину, зокрема зміщення His147(99) із зовнішнього положення за відсутності цинку до внутрішнього положення, коли цинк зв'язаний (рис. 4C, пунктирні стрілки вказують на рух бічного ланцюга гістидину). Накладення структури KLK5-Fab10236 на структуру лейпептину KLK без цинку (2PSX) демонструє основні рухи 99-петлі та рух бічного ланцюга His147(96) та His150(99) (На рисунку 4D детально показана 99-петля та бічні ланцюги гістидину – чорний колір – це структура KLK5-Fab10236, а білий колір – структура KLK5-лейпептину без цинку). Після зв'язування Fab10236 з KLK5, ген His147(96), розташований у 99-петлі, не приймає структуру, яка раніше спостерігалася в кристалічній структурі 2PSX, оскільки це призведе до просторових конфліктів із легким ланцюгом Fab-фрагменту (пунктирний квадрат, рис. 4D). Щоб пристосуватись до зв'язування з Fab10236, 99-петля приймає іншу структуру з геном His147(96), коливаючись із зовнішнього у внутрішнє положення (подібно до того, що спостерігається під час зв'язування цинку; Рисунок 4D, пунктирна стрілка, що вказує на рух His147(96).). Одночасно бічний ланцюг His150(99) зміщуються до кишені S2, де він може блокувати зв'язування субстрату. Як показано на малюнку 4D, кишеня S2 зайнята змодельованим лейпептином, а зіткнення між бічним ланцюгом His150(99) і лейпептином виділено білим пунктирним колом. Приклад 8: Кристалізація комплексу KLK5/Fab-фрагмент кролячого антитіла/Fab-фрагмент кролячого антитіла 10273 Людський KLK5 експресували таким ж чином, що наведений у прикладі 7, за винятком того, що після завантаження супернатанту в катіонообмінну колонку HiTrap SP HP зв'язані білки елюювали градієнтом буфера B (50 мМ Трис, рН 7,0, 1 М NaCl) у 10 ти кратному об'ємі колонки. Подальше очищення, обробку ендоглікозидазою та аналітичну характеристику проводили методом, визначеним у прикладі 7. Кроляче Fab-фрагмент кролячого антитіла 10236 експресували, як визначено у прикладі 6. Fab-фрагмент кролячого антитіла 10273 (включає SEQ ID NO: 90 і 92) клонувався методом, визначеним для кролячого Fab-фрагменту кролячого антитіла 10236. Коротше кажучи, експресивні конструкції, що містять послідовність SEQ ID NO: 91 і 93, спільно трансформувались у молярному співвідношенні 1:1. Секретовані білки очищали шляхом пропускання кондиціонованого середовища через кульки протеїну G та елюювання 0,1 М гліцином, pH 2,7. Фракції нейтралізували додаванням 2М Трис-HCl, рН8,5. Білок діалізували в фосфатно-сольовому буферному розчині, pH 7,2, потім концентрували до ~ 10 мг/мл і зберігали в замороженому вигляді при температурі -80 °C. Комплекс людського KLK5/ Fab-фрагменту кролячого антитіла 10273/ Fab-фрагменту кролячого антитіла 10236 у співвідношенні 1:1,5:1,5 виготовлявся, інкубувався при температурі 4 °C протягом ночі та очищався за допомогою ексклюзійної хроматографії (20мМ Трис, 150мМ NaCl, рН 7,2 буфер для елюції). Один пік, що містив комплекс, концентрували до ~10,8 мг/мл перед кристалізацією. Умови кристалізації для комплексу людського KLK5/ Fab-фрагменту кролячого антитіла 10273/ Fab-фрагменту кролячого антитіла 10236 визначались за допомогою кількох екранів для кристалізації. Ідентифікація поводилась у форматі сидячої каплі, використовуючи 96-лункові 2-крапельні планшети для кристалізації MRC Swissci надані компанією Molecular Dimensions, кат. № MD11-00-100). Спочатку резервуари заповнювали 75 мкл кожного кристалізаційного розчину за допомогою системи обробки рідин Microlab STAR (Hamilton). Потім 300 нл комплексу людського KLK5/Fab-фрагменту кролячого антитіла 10273/ Fab-фрагменту кролячого антитіла 10236 та 300 нл резервуарних розчинів розподіляли між лунками кристалізаційних планшетів за допомогою рідинного маніпулятору Mosquito (TTP LabTech). Монокристал був отриманий у положенні 16 (лунка В4) на екрані MIDAS+HT-96 (Molecular Dimensions, кат. № MD1–107). Це положення містить 45 % пропоксилату пентаеритриту (5/4), 0,2 М NaCl та 0,1 М моногідрату 2-морфоліноетансульфонової кислоти (MES) рН 6,0. Дані дифракції збирали у каналі випромінення I03 (Diamond Light Source, Великобританія). Дані індексували та заносили за допомогою програми XDS (Кабш, В. XDS. Acta Cryst. D66, 125-132 (2010)), з подальшим масштабуванням за допомогою програми AIMLESS (Еванс П.Р., Муршудов Г.Н. Наскільки достовірні мої данні та яка розподільча здатність). Acta Crystallogr D Biol Crystallogr. 2013;69 (частина7):1204–1214). Структура комплексу людського KLK5/кролячого Fab-антитіла 10236 визначалась шляхом молекулярної заміни за допомогою програми Phaser (Маккой, А.Дж., Гроссе-Кунстлев, Р.В., Адамс, П.Д., Вінн, М.Д., Стороні, Л.К. та Рід, Р.Джей. кристалографічна програма Phaser. Journal of Applied Crystallography (2007). 40, 658-674) у програмному комплексі Phenix (Адамс П.Д., Афонін П.В. Бункозчи Г. та ін. Програма Phenix для автоматизованого визначення макромолекулярних структур. Методи. 2011; 55 (1):94–106). У цій процедурі структуру KLK5 2PSX (Дебела М., Геттіг П., Магдолен В., Хубер Р., Шехтер Н.М., Боде В. Структурна основа інгібування цинку калікреїном людської тканини 5. J Mol Biol., 2 листопада, 2007 р.;373(4):1017-31) та запатентовану модель Fab-фрагменту використовували як шаблони молекулярної заміни. Програма Coot (П. Емслі; Б. Локамп; В. Г. Скотт; Коутан (2010). "Особливості та розробка Coot. Acta Crystallographica. D66: 486–501) та phenix.refine (автоматизоване уточнення кристалографічної структури за допомогою програми phenix.refine. П.В. Афонін, Р. В. Гроссе-Кунстлеве, Н. Еколс, Дж. Дж. Хедд, Н.В. Моріарті, М. Мустякімов, Т.C. Тервільгер, А. Уржумцев, П.Х. Зварт та П.Д. Адамс, Acta Crystallogr D Biol Crystallogr 68, 352-67 (2012)) використовувались в наступних циклах ручного доопрацювання та уточнення моделі для отримання допустимого значення R-фактору (Rwork, Rfree) та статистичних даних Рамачандрана (з використанням Molprobity Уільямс та ін.(2018) MolProbity: більші та кращі данні для покращеної перевірки повноатомної структури. Protein Science 27: 293-315)). Комплекс KLK5 людини/кролячого Fab-антитіла 10273/кролячого Fab-антитіла 10236 спостерігали в кристалічній асиметричній структурі. Система NCONT у програмному комплексі CCP4 використовувалась для визначення епітопів на KLK5, що визначались за молекулами Fab10273 і Fab10236. Нумерація амінокислот KLK5 заснована на записі Q9Y337 у базі даних UnitProtKB зі стандартною нумерацією протеаз на основі хімотрипсиногену в дужках. В таблиці 4C вказана уточнена статистика на момент першого опису винаходу. Таблиця 4CДанні Розподільча здатність (Å)87.77-2.45 (2.51-2.45)Просторова група I 1 2 1Параметри комірки a, b, c (Å)76.97, 93.19, 261.27β (°)91.00Rmerge (%)4.10 (52.9)Rmeas (%)5.70 (72.4)Rpim4.00 (49.2)Середня інтенсивність I/σ(I) 13.3 (1.9)Повнота 99.3 (99.9)Кількість унікальних відображень 67522 (4551)Множинність3.5 (3.4)В-фактор Вільсона (Å2)62.535Статистика за іншими параметрами Кількість атомів білка/розчинника7924/84R роб./вільний (%)22.89/27.68Кількість відображень у "вільному" наборі 3302Середньоквадратичне відхилення від ідеальних значеньЗв'язки (Å)0.011Кути (°)1.158Середній білковий фактор B (Å2)69.33 На контактній відстані 4 Å епітоп KLK5 людини, зв'язаний з Fab-фрагменту кролячого антитіла 10236, складається із залишків Arg87 (36), Ala107 (56), Arg110 (59), Lys111 (60), Lys112 (61), Val113 (62), Val137 (86), Lys138 (87), Ser139 (88), Ile140 (89), Pro141 (90), His142 (91), Pro143 (92), Tyr145 (94), Ser146 (95) та His147 (96) з послідовністю SEQ ID NO: 51, тоді як цифрами в дужках позначена номенклатура протеаз. Місце зв'язування більш детально показано на малюнку 4D. Як показано на малюнку 5, антитіла 10236 і 10273 мають дуже чіткі сайти зв'язування, які не перекриваються, і зв'язують різні епітопи на KLK5 людини. Приклад 8: Гуманізація та характеристика антитіла 10236 Гуманізація антитіла Ab 10236 Кроляче антитіло 10236 гуманізували шляхом прищеплення CDR-ділянок з V-областей кролика на каркасах варіабельних областей антитіла зародкової лінії людини. Щоб відновити активність антитіл, ряд каркасних залишків з варіабельних областей кролика також залишали в гуманізованій послідовності. Ці залишки відбирались за протоколом, викладеним у роботі Адаіра та ін. (1991) (Гуманізовані антитіла. WO91/09967). Вирівнювання послідовностей варіабельної області (донорської) антитіла кролика з послідовностями варіабельної області зародкової лінії (акцепторна) людини показано на малюнках 6 та 7 разом із розробленими гуманізованими послідовностями. Ділянки, що визначають комплементарність (CDR), приєднані від донорської до акцепторної послідовностей, визначені Кабатом (Кабат та ін., 1987 р), за винятком ділянки CDR-H1, до якої застосовується комбіноване визначення Чозія/Кабат (див. Адаїр та ін., 1991 р. Гуманізовані антитіла). WO91/09967). Для антитіла 10236 людська варіабельна область IGKV1-6 плюс JK4 J-область (IMGT, http://www.imgt.org/) була обрана у якості акцептора для CDR-ділянок легкого ланцюга. Каркасні залишки в гуманізованих трансплантатах легкого ланцюга 10236 усі походять із гена зародкової лінії людини, за винятком одного або кількох залишків із групи, що включає залишки 2, 3 та 63, де були збережені донорні залишки представлені тирозином (Y2), аспарагіновою кислотою (D3) та лізином (K63) з послідовністю SEQ ID NO: 15 (рисунок 6). Збереження донорських залишків Y2 і D3 відігравало важливу роль для забезпечення максимальної афінності зв'язування з KLK-5 людини. Людська варіабельна область IGHV4-4 плюс J-область JH4 (IMGT, http://www.imgt.org/) використовувались у якості акцептору для CDR-ділянки важкого ланцюга антитіла 10236. Як і багато кролячих антитіл, ген варіабельної ділянки важкого ланцюга антитіла 10236 коротше, ніж обраний акцептор людини. При вирівнюванні з акцепторною послідовністю людини в каркасі 1 варіабельної ділянки важкого ланцюга антитіла 10236 був відсутній N-кінцевий залишок, який зберігається в гуманізованому антитілі (рис. 7). Каркас 3 варіабельної ділянки важкого ланцюга кролячого антитіла 10236 також не має двох залишків (75 і 76) у петлі між ланцюгами бета-структур D та E: у гуманізованих трансплантатах проміжок заповнено відповідними залишками (лізин 75, K75; аспарагін 76, N76) вибраної людської акцепторної послідовності (рис. 7) або у якості альтернативного варіанту лізином та треоніном (лізин 75, K75; треонін 76, T76). Каркасні залишки в гуманізованих трансплантатах важкого ланцюга антитіла 10236 усі походять із послідовності гена зародкової лінії людини, за винятком одного або кількох залишків із групи, що включає залишки 67, 71, 73 та 78, де залишались такі донорські залишки, як фенілаланін (F67), глутамін (Q71), серин (S73) та валін (V78) з послідовністю SEQ ID NO: 39. Збереження донорських залишків Q71, S73 і V78 було важливим для забезпечення максимальної афінності зв'язування з KLK-5 людини. Залишок глутаміну в положенні 1 каркаса людини був замінений на глутамінову кислоту (E1), щоб забезпечити експресію та очищення однорідного продукту: повідомляється про перетворення глутаміну в піроглутамат на N-кінці антитіл та фрагментів антитіл. Теоретична ізоелектрична точка гуманізованих антитіл 10236 становить від ~6,3 до 6,6. Щоб полегшити видалення домішок за допомогою іонообмінної хроматографії під час подальшої обробки, ізоелектрична точка була збільшена за рахунок мутації залишку 24 у ділянці CDRL1 трансплантованого gL6 з глутаміну (Q) на залишок аргініну (R) або лізину (K). Гуманізовані трансплантати тестували за допомогою кролячих/людських антитіл 10236, щоб оцінити, чи вплинули процедури гуманізації на їх спорідненість. Кроляче/людське антитіло 10236 було клоновано на модифікованій версії людського С-каппа-вектора, що містить мутацію S171C, щоб відтворити додатковий дисульфідний зв'язок, виявлений у варіабельних ділянках легких каппа-ланцюгах, відсутніх у константних областях людини, у результаті створення кролячого/людського антитіла 1023 з послідовністю SEQ ID NO: 96 та 97. Вимірювання афінності гуманізованих трансплантатів Ab 10236. Специфічне Fc-антитіло проти людського IgG (Jackson ImmunoResearch) було іммобілізовано на сенсорній матриці CM5 за допомогою хімічного зв'язування амінів до рівня приблизно 6000 відносних одиниць. Кожен цикл аналізу складався із захоплення молекул KLK5 антитіла IgG поверхнею Fc-фрагмента, ін'єкції аналіту KLK5 (приготованого на місці) протягом 180 с при 30 мкл/хв з подальшою дисоціацією впродовж 600 с. Наприкінці кожного циклу поверхню регенерували зі швидкістю 10 мкл/хв шляхом введення 50 мМ соляної кислоти впродовж 60 секунд, подальшого введення 5 мМ гідроксиду натрію впродовж 30 секунд та остаточного введення 50 мМ соляної кислоти впродовж 60 секунд. Людський KLK5 титрували при 20 нМ- 0,08 нМ (5 × 3-кратні серійні розведення) для супернатанту в проточному буфері HBS-EP+ (GE Healthcare®), доданому до кінцевої концентрації 300 мМ NaCl. Контрольні ін'єкції буферу були включені для видалення шуму та дрейфу. Кінетичні параметри визначали за допомогою моделі зв'язування 1:1 за допомогою програмного забезпечення Biacore T200 Evaluation (версія 3.0). Досліди проводили при температурі 25 °C. Химерні антитіла кролика/людини аналізували на початку та в кінці аналізу. Отримані результати показали високу точність. Високоякісні данні були отримані по всіх зразках, як визначено в таблиці 5. Таблиця 5Антитіло 10236Донорські залишки легкого ланцюга Мутації легкого ланцюга Донорські залишки важкого ланцюга Константа асоціації (1/Мс)Константа дизасоціації (1/с)Рівноважна константа дизасоціацій (пM)Химерне антитіло кролика/людини 10236--2.69E+064.51E-04167.9Химерне антитіло кролика/людини 10236--2.70E+0644.09E-04151.7Химерне антитіло кролика/людини 10236*3.00E+065.17E-04172.3gL5 gH9Y2, D3, K63Q71, S73, T76, V781.92E+069.29E-04484.5gL5 gH10Y2, D3, K63S73, T76, V781.97E+061.07E-03545.6gL5 gH11Y2, D3, K63Q71, T76, V781.69E+068.11E-04480.6gL5 gH12Y2, D3, K63Q71, S73, V782.03E+066.69E-04330.6gL6 gH9Y2, D3Q71, S73, T76, V781.91E+069.10E-04475.2gL6 gH10Y2, D3S73, T76, V781.93E+061.05E-03541.5gL6 gH11Y2, D3Q71, T76, V781.69E+068.02E-04475.4gL6 gH12Y2, D3Q71, S73, V782.04E+066.60E-04323.9gL6 gH12$Y2, D3Q71, S73, V78299gL6 Q24R gH12Y2, D3Q24RQ71, S73, V782.01E+066.69E-04333.4gL6 Q24K gH12Y2, D3Q24KQ71, S73, V782.04E+066.87E-04336.5* як описано в прикладі 4 і таблиці 3; $: середнє значення за 2 прогони (Таблиця 15). Як показано в Таблиці 5, трансплантат 10236gL6gH12, з мутаціями Q24R/K або без них, зберігав високу афінність до людського KLK5. Аналіз гуманізованих антитіл Селективність КЛК5 Було проведено ряд досліджень, щоб переконатися, що гуманізація кролячого антитіла 10236 не змінила селективність KLK5 порівняно з іншими калікреїнами, та не зменшила афінність або інгібіторну активність. Потім очищені антитіла перевіряли для підтвердження їхньої інгібіторної активності проти KLK5 відповідно до методів, описаних у прикладі 4. Антитіла тестували на 10-точковій серії розведень із діапазоном від 600 нМ до 20 пМ. За допомогою системи Beckman Coulter FXTM та системи Multidrop, 5 мкл кожного антитіла переносили на чорні 384-лункові планшети для аналізу (CorningTM, кат. № 3575) та 15 мкл вибраних активних рекомбінантних ферментів калікреїну в буфері для аналізу A (150 мМ хлориду натрію, 50 мМ). Трис, 200 мкМ ЭДТК, 0,05 % (об./об.) полісорбату Tween-20, pH 7,6 додавали у відповідні лунки для забезпечення наступних кінцевих концентрацій аналізу: 60 пМ людського KLK5 (UCB), 250 пМ KLK7 (UCB), 500 пМ KLK2 (R&D SystemsTM), 30 пМ KLK4 (UCB), 30 пМ cyno KLK5 (UCB), 500 пМ KLK7 яванської макаки, 30 пМ мишачого KLK5 (UCB) та 5 нМ мишачого KLK7 (UCB). Ферменти, отримані від UCB, вказані в дужках та підготовлювались методом, описаним у прикладі 1. Джерело комерційно доступних ферментів зазначено в дужках. В якості контролю в лунки додавали лише 20 мкл аналітичного буфера А (без білка KLK) для 0 % активності. Fc-фрагмент домену 5 кролячого LEKTI (отриманий від UCB, яка заначено вище) використовували у якості еталону для інгібування активності. 5 мкл Fc-фрагменту домену 5 кролячого LEKTI у тому ж діапазоні концентрацій, що використовувався для антитіла 10236, додавали до 15 мкл ферментів калікреїну. 15 мкл відповідних активних білків калікреїну людини додавали до 5 мкл аналітичного буфера А для отримання 100 % еталонної активності. Наступні пептидні субстрати додавали за допомогою диспансеру Multidrop: Boc-VPR-AMC (Cambridge Research Biochemicals™) для людського KLK5 (300 мкМ), людського KLK2 (30 мкМ), мишачого KLK5 (300 мкМ) та KLK5 яванської макаки (450 мкМ); KHLF-AMC (Cambridge Research Biochemicals™) для KLK7 людини та яванської макаки (90 мкМ і 150 мкМ відповідно), PFR-AMC (R&D SystemsTM) для KLK4 людини (200 мкМ) та пептидний субстрат Mca-RPKPVE-Nval-WRK(Dnp)- NH2 (R&D SystemsTM) для мишачого KLK7 (150 мкМ). Зразки інкубували протягом 4 годин та аналізували за допомогою планшетного аналізатора Pherastar FSX (BMG LabtechTM) при фотолюмінесценції λex380 нм та λem430 нм для флюлоорогенного пептидного субстрату Boc-VPR-AMC, PFR-AMC та KHLF-AMC, а також при λex320 нм і λem400 нм для субстрату Mca-RPKPVE-Nval-WRK(Dnp)-NH2. Дані аналізувались з метою визначення відсотка інгібування, як описано в прикладі 3. Дані наносили на графік з урахуванням концентрації досліджуваного антитіла та 4-параметричну сигмоподібну криву для визначення концентрації напівмаксимального інгібування (IC50) (Genedata ScreenerTM). Гуманізовані трансплантати Ab 10236 зберігали специфічну інгібіторну активність для KLK5 та демонстрували незначне інгібування інших протестованих членів родини KLK або взагалі не інгібували його. Ab 10236 gL6gH12 є потужним інгібітором KLK5 людини та яванської макаки (Таблиця 6 кожне значення визначалось окремо), зберігаючи таку ж саму ефективність, що і вихідне негуманізоване антитіло. Жодної активності (тобто нижче 40 % порогу відповідно до критеріїв відбору в прикладі 2) не було виявлено щодо KLK2, 4 та 7 людини, KLK7 яванської макаки, KLK5 миші або KLK7 миші (Рисунок 8). Таблиця 6Концентрація напівмаксимального інгібування KLK5 людини Концентрація напівмаксимального інгібування KLK5 яванської макаки Ab10236gL6gH127.65E-101.42E-106.63E-105.86E-101.05E-104.77E-101.30E-108.24E-11Fc-фрагмент LEKTI D5 кролика 1.03E-107.44E-11n/an/a = не визначено Зв'язування LEKTI з KLK5 у присутності гуманізованого антитіла 10236 Експерименти з використанням поверхневого плазмонного резонансу (SPR), як описано в Прикладі 5, проводились для визначення афінності LEKTI до KLK5 у комплексі з гуманізованим антитілом 10236 gL6gH12, який створювався для батьківського кролячого антитіла 10236. При цьому використовувались експериментальні умови, описані в прикладі 5, за винятком того, що була підготовлена поверхня матриці для Fc-фрагменту людського антитіла. Отримані результати викладені у таблиці 6. Подібно до батьківського кролячого антитіла 10236, злитий білок Fab-фрагменту LEKTI D5 був здатний зв'язуватися з KLK5, який уже перебуває в комплексі з антитілом 10236 gL6gH12, але має нижчу афінність, ніж окремо людський KLK5 (Таблиця 7, 540 нМ проти 40 пМ). Таблиця 7ka (Ms^-1)kd (s^-1)KD (M)Людський KLK5 5.70E+052.30E-054.00E-1110236 gL6gH12 + людський KLK52.90E+041.60E-035.40E-07 Клітинний аналіз KLK5-PAR2 Було продемонстровано, що KLK5 активує активовані протеазами рецептори-2 (PAR2) на поверхні кератиноцитів (К. Ойкономопулу та ін. Клітинна сигналізація за допомогою калікреїну: активовані протеїназою рецептори (PAR). Biol Chem, 387 (2006), стор. 817-824). Це призводить до каскаду запальних реакцій, спричинених ядерним фактором-КВ (NFkB), і вивільнення відповідних цитокінів, таких як тимусний стромальний лімфопоетин (ТСЛП). Оскільки PAR2 є сполученим з G/Gc-білком рецептором (GPCR), активація призводить до сигналізації фосфоліпази та генерації інозитолмонофосфату (IP-1). Контроль активації ендогенного PAR2, що експресується на кератиноцитах HaCat під впливом KLK5, здійснювався шляхом виявлення праймеру IP1 за допомогою набору реагентів для аналізу від компанії Cisbio. Злиті клітини HaCat збирали та висівали на планшеті 384 Fluoblock (CorningTM) у кількості 10 000 клітин на лунку та культивували в середовищі DMEM (середовище Ігла, модифіковане за способом Дульбекко) + 10 % фосфатно-буферного розчину + 2мМ L-глутаміну + пеніциліну/стрептоміцину (Life TechnologiesTM) при температурі 37 °C, 5 % CO2 протягом ночі, після чого їх обробляли згідно з протоколом аналізу IP-One Gq (CisbioTM). Антитіла (антитіло 10236 gL6gH12 і негативний людський IgG4 A33), що підлягали аналізу, послідовно розводили в однократному стимуляційному буфері B (набір для аналізу IP-One Gq, CisbioTM) від максимальної концентрації 2 мкМ та інкубували протягом 1 години при температурі 37ºC у присутності 200 нМ людського KLK5. Суміш антитіла/KLK5 додавали у клітину HaCat та інозитол-1-фосфат (IP1) виявляли згідно з протоколом аналізу IP-One Gq шляхом вимірювання рівня флуоресценції при 665 нМ і 620 нМ за допомогою спектрофотометру Synergy Neo. Антитіло 10236 gL6gH12 було здатне майже повністю інгібувати вивільнений IP1 з клітин HaCat, оброблених KLK5 (рисунок 9), демонструючи подібне максимальне інгібування IP1 до білка Fc-антитіла LEKTI D5 кролика. Механізм дії антитіла 10236 Були проведені експерименти для визначення механізму дії інгібіторних антитіл. Неконкурентні інгібітори ферментів знижують активність ферменту, але здатні однаково добре зв'язуватись з ферментом як у присутності, так і за відсутності субстрату. Iнгібітор та субстрат здатні зв'язувати фермент одночасно, але при цьому не утворюють продукт, в результаті чого комплекс фермент-субстрат-інгібітор здатний розділятися лише на комплекси фермент-субстрат або фермент-інгібітор. У випадку неконкурентних інгібіторів, збільшення концентрації субстрату не впливає на швидкість інгібування. Антитіло 10236 gL6gH12 або білок Fc LEKTI D5 кролика готували в аналітичному буфері (150 мМ NaCl, 50 мМ Трис, 200 мкМ ЕДТК, 0,05 % (об./об.) буферу Tween-20, pH 7,6) при 300, 30 або 3-кратній концентрації напівмаксимального інгібування для KLK5 людини. 10 мкл антитіла 10236 gL6gH1 переносили у 384-лунковий чорний планшет з низькими краями (Corning®). 10 мкл 5-точкового серійного розведення 30 мМ – 300 мкМ субстрату Boc-VPR-AMC (Cambridge Research Biochemicals™) додавали в планшет. Спектрофотометр Pherastar FSX (BMG LabtechTM) використовувався для одночасного запуску реакції шляхом введення 10 мкл 1,8 нМ KLK5 людини (Boc-VPR-AMC < 1 мМ) або 180 пМ KLK5 (Boc-VPR-AMC > 1 мМ) та контроля флуоресценції (λex380 нм λem430 нм) кожні 30 секунд. Кінцеві реакції містили антитіло 10236 gL6gH12 або білок Fc LEKTI D5 кролика із 100, 10 та 1-кратною концентрацією напівмаксимального інгібування (IC50) для людського KLK5, серійним розведенням пептидного субстрату Boc-VPR-AMC у межах між 10 мМ та 100 мкМ та 60 або 600 пМ для людського KLK5. Антитіло замінялось аналітичним буфером для визначення неінгібованого контролю, а фермент замінявся буфером для встановлення фонового контролю. Дані аналізували шляхом віднімання фонової флуоресценції в кожній часовій точці та побудови графіка флуоресценції по відношенню до часу. Отримані данні підставлялись у наступне рівняння (GraphPad Prism®, програма GraphPad): Ця формула дозволяє визначити kobs, ступінь інгібування в залежності від часу, де vi - початкова швидкість реакції, а vs — кінцева швидкість. Значення kobs наносились на графік залежно від концентрації субстрату для визначення механізму інгібування. Швидкість інгібування людського KLK5 антитілом 10236 gL6gH12 (Фігура 10A) та кролячим антитілом 10236 (Рисунок 10B) не змінюється зі збільшенням концентрації субстрату, демонструючи, що антитіло 10236 gL6gH12 є неконкурентним інгібітором людського KLK5. Навпаки, Fc-білок LEKTI D5 кролика демонструє зниження швидкості інгібування зі збільшенням концентрації субстрату, що свідчить про те, що він є конкурентним інгібітором KLK5 людини. Приклад 9: Дослідження системи оцінки стану шкіри in vitro Система оцінки повної товщини шкіри людини in vitro EpiDermFT (MatTekTM; Моразейн, Шін та ін. "Експресія калікреїну та обробка кателіцидином незалежно контролюються в кератиноцитах за вмістом кальцію, вітаміну D(3) та ретиноєвої кислоти". Journal of investigative dermatology том 130,5 (2010): 1297-306. doi:10.1038/jid.2009.435) використовувалась для демонстрації функціонального ефекту антитіла 10236 gL6gH12 IgG4P на KLK5 людини. Кальципотріол MC903, аналог вітаміну D3, використовувався для лікування шкіри in vitro, оскільки він індукує фенотип, схожий на атопічний дерматит in vivo (Найду, Кармелла та ін. "Еозинофіли визначають потовщення шкіри та зневоднення в моделі атопічного дерматиту MC903". Journal of investigative dermatology, том 138, 12 (2018): 2606-2616. doi:10.1016/j.jid.2018.06.168). Відновлену шкірну тканину повної товщини EpiDermFT™ врівноважували в середовищі для аналізу EFT-400-ASY (MatTek CorporationTM) при температурі 37 °C та 5 % CO2 протягом ночі. У день 0 середовище видаляли з лунок та замінювали 2,5 мл середовища EFT-400-ASY. Тканини обробляли місцево 25 мкл лише середовища, кальципотріолу MC903 (Tocris Bioscience®), розведеного у середовищі EFT-400-ASY для отримання кінцевої концентрації 2 нмоль; кальципотріолу MC903, розведеного у середовищі (2 нмоль) плюс або 10 мкг/мл антитіла 10236 gL6gH12 IgG4P або ізотопного контролю hIgG4P (вироблений місцево). Планшети інкубували при температурі 37 °C та 5 % CO2. Базове середовище замінювали щодня та поверхнево наносили кожен день. Експеримент було припинено на 4 день. Тканини вилучались з транвелів (Costar Snapwell™), розділялись навпіл за допомогою скальпеля на стерильній чашці Петрі та поміщались в матрицю для заливання тканин ОКТ (Cellpath™) з метою підготовки до гістологічного аналізу. Ділянки 6 мкм відрізались та фарбувались для оцінки архітектурної цілісності за допомогою гематоксиліну та еозину, KLK5 виявлявся за допомогою імунофлуоресценції та оцінки активності протеази шляхом зимографічного аналізу у реальних умовах. Для імунофлуоресцентного фарбування KLK5 зрізи сушили на повітрі протягом 10 хвилин при кімнатній температурі, промивали 0,1 % буфером Tween 20 у фосфатно-сольовому буферному розчині 3 рази та один раз безпосередньо фосфатно-сольовим буферним розчином. Потім зрізи блокували 5 % антисироваткою великої рогатої худоби у ФСБ протягом 10 хвилин. Зрізи обводили ручкою для імуногістохімічного фарбування та інкубували з мишачим антитілом проти huKLK5 (Abcam®) при 10 мкг/мл протягом 1 години при температурі 37 °C у зволоженій камері. Після інкубації антитіл зрізи знову промивали та фіксували в 4 % ПФА протягом 10 хвилин. Потім зрізи інкубували з вторинним антитілом кози до IgG миші Alexa 546 (Life Technologies®) протягом 1 години при температурі 37 °C у зволоженій камері. Зрізи промивали та заливали середовищем, що містить 4,6-діамідіно-2-феніліндол дигідрохлорид (Vector Labs™). Флуоресцентні зображення були отримані на сканері Zeiss Axio при 20-кратному збільшенні. З метою проведення зимографії in situ зрізи сушили на повітрі протягом 10 хвилин при кімнатній температурі, один раз промивали 2 % буфером tween у ФСБ та 3 рази безпосередньо ФСБ. Потім зрізи інкубували з флуоресцентним субстратом казеїн-BODIPY-FL (Invitrogen®) при 10 мкг/мл протягом 3 годин при температурі 37 °C у зволоженій камері. Зрізи промивали 3 рази в ФСБ та заливали середовищем, що містить 4,6-діамідіно-2-феніліндол дигідрохлорид (Vector Labs™). Флуоресцентні зображення отримувались за допомогою сканера Zeiss Axio Scan при 20-кратному збільшенні. Порівняння архітектури тканини після обробки MC903 у присутності та за відсутністю антитіла 10236 gL6gH12 IgG4P демонструє, що інгібування KLK може запобігти руйнуванню рогового шару на моделі шкіри людини (рис. 11). Незважаючи на те, що експресія KLK5 не була змінена, активність серинової протеази була знижена в шкірах, оброблених антитілом 10236 gL6gH12 IgG4P (дані не наведені). Приклад 10: Зимографія in situ у зразках атопічного дерматиту Панч-біопсія шкіри (Національна біослужба Росії) пацієнтів із помірним та важким атопічним дерматитом проводилась з метою оцінки інгібіторного ефекту антитіл проти KLK5. Зразки шкіри, що піддавались біопсії (4 мм), заливались матричним розчином для тканин ОКТ (Cellpath™) та зберігались при температурі -80 °C. Зрізи тканини вирізали (6 мкм) та використовували для зимографічного аналізу in situ, як описано у прикладі 9, використовуючи замість флуоресцентного субстрату казеїну-BODIPY-FL субстрат з погашеної флуоресценцією [5-FAM]-FVNRSYPP-Лис(Дабцил)-амід при кінцевій концентрації аналізу 20 мкм. Розщеплення субстрату в зрізах тканин призводить до флуоресценції, яка відображається на флуоресцентних зображеннях, отриманих за допомогою скану Zeiss Axio ScanTM при 20-кратному збільшенні. Дані показують, що попередня інкубація зрізів тканини з атопічним дерматитом з антитілом 10236 gL6gH12 IgG4P може знизити рівень активності серинової протеази порівняно зі зразками що не оброблялись інгібітором (рисунок 12), що підтверджується суттєвим зменшенням білої плями у роговому шарі (верхній шар епідермісу) та зернистому шарі (безпосередньо під роговим шаром). Приклад 11: Біофізична характеристика гуманізованих антитіл Біофізичні властивості 10236 gL6gH12 (такі як ізотипи IgG4P та IgG1) визначались з метою оцінки проявляючої здатності. Це включає термостабільність (Tm), ізоелектричну точку, гідрофобність, розчинність (тест на осадження ПЕГ) та оцінку самовзаємодії (схильності до агрегації) методом спектроскопії самовзаємодії наночастинок з афінним захопленням. Крім того, мутантне антитіло 10236 gL6N94D gH12 тестувалось для оцінки хімічної стабільності, тобто схильності до дезамідування мотиву Asn(94) серину (з послідовністю SEQ ID NO: 15) у ділянці CDR3 легкого ланцюга (Таблиця 8) Таблиця 8IgG4PДескриптор10236 gL6gH1210236 gL6-N94DgH12IgG110236 gL6gH12 Характеристика за допомогою мас-спектрометрії Ідентичність антитіл 10236 IgG1 та IgG4P була підтверджена вимірюванням маси інтактних важких і легких ланцюгів методом РХ-МС за допомогою системи Waters ACQUITY UPLC з мас-спектрометром Xevo® G2 Q-ToF. Зразки (~5 мкг) оброблялись 5 мМ трис(2-карбоксиетил) фосфіну (TCEP) у 150 мМ ацетату амонію при температурі 37 °C протягом 40 хвилин. Для рідинної хроматографії використовувалась колонка Waters BioResolveTM RP mAb Polyphenyl, 450 Å, 2,7 мкм, що витримувалась при температурі 80 °C, урівноважувалась 95 % розчинником A (вода/0,02 % трифтороцтової кислоти (TФК)/0,08 % мурашиної кислоти) та 5 % розчинником B (95 % ацетонітрилу / 5 % води/0,02 % ТФК/0,08 % мурашиної кислоти) зі швидкістю потоку 0,6 мл/хв. Білки елюювали з градієнтом від 5 % до 50 % розчинника B протягом 8,8 хвилин, після чого промивали 95 % розчинником B і повторно врівноважували. УФ-дані отримували при 280 нм. Умови мас-спектрометрії: Іонний режим: іонізація позитивними іонами, режим роздільної здатності, діапазон мас: 400-5000 м/заряд та зовнішнє калібрування з використанням іодину натрію. Дані були проаналізовані за допомогою програми Waters MassLynxTM та програми MaxEnt. Під час мас-спектрометрії не спостерігалося жодної різниці між очікуваною та спостережуваною молекулярною масою (Таблиця 9). Таблиця 9Опис антитіла Легкий ланцюг (Da)Важкий ланцюг (Da)Очікувана Виявлена Різниця Очікувана Виявлена Різниця hIgG4P10236gL6gH1223476,123475,4-0,749792,749793,60,9hIgG110236gL6gH1223474,623476,1-1,549947,249948-0,8 Вимірювання термічної стабільності (Tm). Температуру плавлення (Tm) або температуру в середині розгортання визначали методом аналізу теплового зсуву. Для цього аналізу використовувався флуоресцентний помаранчевий барвник SYPRO®, який дозволяв контролювати процес розгортання білка шляхом зв'язування з гідрофобними ділянками, які оголюються при підвищенні температури. Реакційна суміш містила 5 мкл забарвника на основі білкового гелю 30x SYPRO® Orange Protein Gel Stain (Thermofisher science, S6651), розведеного до 5000 кратної концентрації тестовим буфером. 45 мкл зразка у концентрації 0,2 мг/мл у ФСБ, рН 7,4, або 50 мМ ацетату натрію, 125 мМ хлориду натрію, рН 5,0, додавали до барвника та змішували (є звичайною буферною сумішшю попереднього приготування). 10 мкл цього розчину розділяли на чотири частини на 384-лунковому планшеті для ПЦР, використовуючи систему ПЛР у реальному часі QuantStudio 7 (Thermofisher™). Нагрівач системи ПЛР встановлювали на 20ºC та підвищували температуру до 99ºC зі швидкістю 1,1ºC/хв. Прилад із зарядовим зв'язком відстежував зміни флуоресценції в лунках. Зростання інтенсивності флуоресценції наносилось на графік, точку (точки) перегину кривої використовували для визначення середніх температур (Tm). Дані наведені в таблиці 10. Два переходи з розгортанням білка спостерігалися у 10236gL6gH12 (IgG4P). Перший можна віднести до домену CH2, а другий можна віднести до середньої температури плавлення домену розгортання Fab-фрагменту та домену CH3. У молекулі IgG1 спостерігався один домен розгортання, пов'язаний із середнім значенням Tm доменів CH2 та Fab. Отримані результати відповідають даним, наведеними у літературних джерелах (Гарбер Е. Демерест С.Джей.Biochem Biophys Res Commun. квіень, 2007 р.;355(3):751-7). Таблиця 10Опис антитілаФСБ pH 7.4Домен Fab фрагменту Tm (°C)СВTm (°C) домену CH2СВTm(°C) домену CH3hIgG4P10236 gL6gH12740.066.30.1Не вимірюєтьсяhIgG110236 gL6gH1271.50.9Покривається доменом Fab-фрагментуНе вимірюється Експериментальне вимірювання ізоелектричної точки (pI). Для експериментального визначення ізоелектричної точки використовувалася система капілярного ізоелектричного фокусування (cIEF) iCE3TM (ProteinSimple). Зразки готували шляхом змішування наступним чином: 30 мкл зразка (із матричного розчину 1 мг/мл у воді для ВЕРХ), 35 мкл 1 % розчину метилцелюлози (ProteinSimple, 101876), 4 мкл фармалітів рН 3-10 (ProteinSimple, 042-848), 0,5 мкл 4,65, 0,5 мкл 9,77 синтетичних маркерів ізоелектричної точки (ProteinSimple, 102223 і 102219) і 12,5 мкл 8 М розчину сечовини (Sigma Aldrich®). Для доведення кінцевого об'єму до 100 мкл використовували воду для ВЕРХ. Зразки фокусували протягом 1 хвилини при 1,5 кВ, потім 5 хвилин при 3 кВ. Зображення капіляра на довжині 280 нм створювали за допомогою програми Protein Simple. Отримані електроферограми аналізували за допомогою програми iCE3 та визначали значення ізоелектричної точки (лінійний зв'язок між маркерами ізоелектричної точки). Дані зведені в таблиці 11. Було встановлено, що значення ізоелектричної точки 10236gL6gH12 (hIgG4P) є нижчим, ніж у відповідної молекули IgG1. Можна передбачити, що не буде проблем із проявлянням/ продукуванням будь-якої молекули, а значення ізоелектричної точки буде вищим, ніж у буферів, які зазвичай використовуються у цьому складі (~pH 5). Таблиця 11Опис антитіла Ізоелектрична точка IgG4P10236 gL6gH126.7IgG110236 gL6gH127.5 Хроматографія з гідрофобною взаємодією (ХГВ) Під час хроматографії з гідрофобною взаємодією (ХГВ) молекули розділяються в порядку збільшення гідрофобності. Молекули зв'язуються з гідрофобною нерухомою фазою в присутності високих концентрацій полярних солей та десорбуються в рухому фазу, коли концентрація солі зменшується. Чим довший час утримання, тим більша гідрофобність. Два ізотипи (IgG4P та IgG1) 10236 gL6gH12 при 2 мг/мл розбавляли 1,6 М сульфатом амонію та ФСБ (pH 7,4) у пропорції 1:2. 10 мкг (10 мкл) зразка вводили в колонку Dionex ProPac™ HIC-10 (100 мм x 4,6 мм), послідовно з'єднаною з системою для бінарної ВЕРХ Agilent 1200 з флуоресцентним детектором. Розділення контролювали на основі власної флуоресценції (довжини хвилі збудження та випромінювання, 280 нм і 340 нм =). Використовуючи буфер А (0,8 М сульфат амонію 100 мМ фосфат рН 7,4) та буфер В (100 мМ фосфат рН 7,4) зразок аналізували шляхом градієнтного елюювання наступним чином: (i) 2 хвилинна витримка при 0 % B, (ii) лінійний градієнт від 0 до 100 % B за 30 хвилин (0,8 мл/хвилину) (iii) колонку промивали 100 % B протягом 2 хвилин та повторно врівноважували в 0 % B протягом 10 хвилин перед наступним введенням зразка. Температуру колонки підтримували на рівні 20 °C. Час утримання (у хвилинах) наведений в таблиці 12. Таблиця 12Опис антитілаЧас утримання основного піку (хв.)IgG4P10236gL6gH1212.8IgG110236 gL6gH1211.0 Існувала невелика різниця в часі утримування між двома молекулами. 10236 gL6gH12 (IgG4P) показав трохи більшу гідрофобність, ніж відповідний формат IgG1. Очікується, що обидві молекули матимуть середню схильність до агрегації на основі результатів інших комерційних антитіл. (Джейн та інші "Біофізичні властивості ландшафту антитіл на клінічній стадії" Proc Natl Acad Sci U S A. 31 січня 2017 року;114(5):944-949. doi: 10.1073/pnas.1616408114. Epub 2017 Jan 17). Вимірювання розчинності за допомогою вимірювання поліетиленгліколю (ПЕГ). Розуміння колоїдної стабільності (розчинності) можна отримати, вивчивши ефект осадження поліетиленгліколю (ПЕГ). ПЕГ використовували для зменшення розчинності білка кількісно визначеним способом шляхом підвищення концентрації ПЕГ (мас./об.) та вимірювання кількості білка, що залишився в розчині. Цей аналіз служить для імітації ефекту розчинності високої концентрації без використання звичайних методів концентрації. Базові 40 % розчини ПЕГ 3350 (Merck, 202444) (мас./об.) готували в ФСБ, pH 7,4, 50 мМ ацетату натрію, 125 мМ хлориду натрію рН 5,0 (звичайні буфери для зберігання попереднього складу) і 50 мМ гістидину, 250 мМ проліну рН 5,5 (звичайний буфер для препарату). Послідовне титрування виконувалось роботизованою системою для обробки рідини Assist Plus (INTEGRA, 4505), що дозволяло отримувати ПЕГ 3350 у діапазоні від 40 % до 15,4 %. Щоб мінімізувати нерівноважне осадження, підготовка зразка включала змішування розчинів білка та ПЕГ у об'ємному відношенні 1:1. 35 мкл зразкових розчинів ПЕГ 3350 додавали у 96-лунковий планшета для ПЛР (від A1 до H1) роботом для роботи з рідиною. 35 мкл розчину зразка 2 мг/мл додавали до матричних розчинів ПЕГ з метою отримання тестової концентрації 1 мг/мл. Цей розчин змішували автоматичним повільним повторним піпетуванням та інкубували при температурі 37 °C протягом 0,5 години для повторного розчинення будь-яких нерівноважних агрегатів. Потім зразки інкубували при температурі 20ºC протягом 24 годин. Планшет із зразком потім центрифугували при 4000 x г протягом 1 години при температурі 20 °C. 50 мкл супернатанту переносилось у 96-лунковий прозорий мікропланшет серії UV-Star®, тип лунки half area (Greiner, 675801). Концентрацію білка визначали за допомогою УФ-спектрофотометрії при 280 нм з використанням мікропланшетного аналізатору FLUOstar ®Omega з (BMG LABTECH). Отримані значення наносились на графік за допомогою погроми Graphpad prism версії 7.04, середня оцінка ПЕГ (PEGmdpnt) визначалась на основі середньої точки сигмоїдальної залежності доза-відповідь (змінний нахил). Дані наведено в таблиці 13. Чим вище середня точка ПЕГ (%), тим більша ймовірність стабільності/розчинності високої концентрації. Між двома ізотипами спостерігалися відмінності залежно від стану буферу. У ФСБ pH 7,4 10236gL6gH12 (IgG4P) подемонструвало більшу розчинність, ніж 10236gL6gH12 (IgG1); тоді як у 50мМ ацетату натрію, 125мМ хлориду натрію рН 5 спостерігалася протилежна ситуація. Розчинність 10236gL6gH12 (IgG4P) можна покращити, використовуючи більш типовий буфер, тобто 50 мМ гістидину, 250 мМ проліну, pH 5,5. Таблиця 13Опис антитіла Середня очка ПЕГ (%)ФСБ pH 7.450мМ ацетату натрію, 125мМ хлориду натрію рН 550 мМ гістидину, 250 мМ проліну рН 5,5IgG4P10236gL6gH1210.510.411.5IgG110236gL6gH129.911.3 Не виконано Оцінка самовзаємодії за допомогою АЗ-ССН (спектроскопія самовзаємодії наночастинок з афінним захопленням). Аналіз методом АЗ-ССН(Ліу Ю. MAbs. березень-квітень 2014;6(2):483-92) проводився для оцінки проявності 10236gL6gH12 шляхом визначення схильності до самовзаємодії та, отже, отримання інформації про потенційну стабільність агрегації. Цей аналіз проводився з використанням ФСБ рН 7,4. Буфер, в якому було розчинене антитіло кози до Fcγ-специфічного антитіла людини (Jackson ImmunoResearch), замінявся 20 мМ ацетату натрію, рН 4,3, розведеним до 0,4 мг/мл та 50 мкл додавались до 450 мкл цитратно-стабілізованих наночастинок золота розміром 20 нм (TedPella, США) та залишались на ніч при кімнатній температурі. Кон'юговані наночастинки блокували 55 мкл ПЕГ-тіолу протягом 1 години, центрифугували при 21000 x г протягом 6 хвилин, супернатант видаляли та ресуспендували в 20 мМ ацетату натрію, рН 4,3 до кінцевого об'єму у 150 мкл. 10236gL6gH12 (IgG4P та IgG1) розводили до 22 мкг/мл у ФСБ, pH 7,4 (200 мкл) та додавали до рівного об'єму цільного неспецифічного IgG (Jackson ImmunoResearch), перемішували та 72 мкл переносили у 96-лунковий планшет. До кожної лунки додавали 8 мкл наночастинок (n=4). Абсорбцію визначали на аналізаторі планшетів BMG на довжині хвилі 500-600 нм, будували криві Лоренца (RShiny) та лише ФСБ віднімали зі зразків, щоб отримати Δλmax. Дані отримані у таблиці 14. Обидва ізотипи 10236gL6gH12 як IgG4P та IgG1 показали низькі рівні λmax та Δλmax (на фоні ФСБ), що свідчить про низьку схильність до самовзаємодії та низький ризик агрегації у ФСБ pH 7,4 Таблиця 14Опис антитіла λmaxΔλmaxIgG4P10236 gL6gH12531.371.88IgG110236 gL6gH12530.271.17 Стрес-дослідження у прискорених умовах для оцінки схильності до дезамідування на Asn(94) (ділянка CDR3 легкого ланцюга) Мотив дезамідування Asn(94)Ser присутній у ділянці CDR3 легкого ланцюга 10236gL6gH12. Схильність/швидкість дезамідування неможливо передбачити, оскільки це залежить від первинної послідовності та тривимірної структури, а також властивостей розчину (Р. К. Стефенсон та С. Кларк (1989 р.); К. Діпольд та ін. (2012 р.); Жасмін Ф. Сідоу та ін. (2014 р.); Н. Е. Робінсон та ін. (2004 р.). Тому було проведено стрес-дослідження, щоб визначити схильність до дезамідування 10236 gL6gH12 за Asn(94). Це дослідження поводилось лише на 10236gL6gH12 (IgG4P). Швидкість дезамідування вважалась однаковою для IgG1, оскільки мотив дезамідування присутній у варіабельній області. Також визначався базовий рівень дезамідування (зразок, що не піддавався стресовим умовам). Низькі рівні вказують на низьку чутливість до дезамідування, але вони можуть змінюватися в залежності від різних партій/умов. Буфер, у якому було розчинене антитіло 10236 gL6gH12 (IgG4P), замінювався буфером (i), який призводив до дезамінування залишків Asn(N) (Трис рН 8,0 / 125 мМ NaCl при температурі 37 °C) та (ii) контрольним буфером (ацетат, рН 5,0 / 125 мМ NaCl при температурі 37 °C). Кінцева концентрація зразка в кожному з буферів становила 5,9 мг/мл при рН 8,0 та 6,6 мг/мл при рН 5,0. Потім зразок розділяли на дві аліквоти, одну з яких зберігали при температурі 4 °C, а іншу — при температурі 37 °C протягом 2 тижнів. Аліквоту відбирали негайно (T0) через 2 тижні та зберігали при температурі -20 °C. Базове дезамінування здійснювалось шляхом аналізу основного зразка, який зберігався в ФСБ pH 7,4 при температурі -20 °C. Усі зразки розморожували та аналізували шляхом складання пептидних карт методом мас-спектрометрії (МС) наступним чином: Зразки білків, що підлягають стресу, відновлювались трис-2-карбоксиетилфосфіном та алкілувались хлороцтовою кислотою в буфері трис-HCL рН 8,0, що містить 0,1 % мас./об. детергенту RapigestTM. Додавали суміш трипсин/ендопротеїнази LysC (1:50 мас./мас.) та зразки розщеплювали протягом 1 години при температурі 37ºC, потім додавали хімотрипсин (1:50 мас./мас.) та розщеплення продовжували протягом ночі при кімнатній температурі. Протеоліз зупиняли додаванням мурашиної кислоти до 1 % об./об., а зразки розбавляли до 0,5 мг/мл перед центрифугуванням для видалення осаду RapigestTM. Отримані пептидні пули відокремлювали та аналізували на колонці Waters BEH C18, підключеній до мас-спектрометра Thermo Fusion, в якому використовується іонна пастка та технологія фрагментації CID (Викликана зіткненнями дисоціація). Дані РХ-МС аналізували за допомогою програмного забезпечення Thermo XcaliburTM і PepfinderTM. Основний рівень дезамідування в KLK5 10236 L-CDR3 становив 0,7 % при Asn94 (розраховано за допомогою програми PepfinderTM). Дезамідування зросло максимум на 10 % для зразка, інкубованого при температурі 37 °C у буфері Трис pH8,0 протягом 2 тижнів (рисунок 13). Схильність до дезамідування була низькою, і її можна було контролювати шляхом мінімізації використання буферів з високим рН під час виробництва, зберігання та формулювання. Визначення афінності повністю дезамідованого продукту: 10236 gL6-N94DgH12 (мутація несинонімічних заміщень на несинонімічний сайт (NS) у синонімічні заміщення на синонімічний сайт (DS) на ділянці CDR3 легкого ланцюга) Легкий ланцюг 10236gL6gз піддавався мутації з метою заміни Asn 94 на Asp (Asn94Asp) для створення сурогатної молекули для повністю дезамідованого продукту 10236gL6gH12. Кінетику зв'язування обох антитіл 10236gL6gH12 та 10236gL6-N94DgH12 з KLK5 людини оцінювали методом поверхневого плазмонного резонансу (Biacore T200, GE Life SciencesTM) при температурі 25 °C з метою оцінки впливу 100 % дезамідування. Специфічне Fc-антитіло проти людського IgG (Jackson ImmunoResearch) було іммобілізовано на сенсорній матриці CM5 за допомогою хімічного зв'язування амінів до рівня приблизно у 6000 відносних одиниць. Кожен цикл аналізу включав захоплення молекул антитіла KLK5 IgG поверхнею Fc-фрагменту, введення аналіту KLK5 (приготованого на місці) протягом 300 с при 30 мкл/хв з подальшою дисоціацією впродовж 600 с. Наприкінці кожного циклу поверхню регенерували зі швидкістю потоку 10 мкл/хв з введенням 50 мМ HCl впродовж 60 секунд, 5 мМ NaOH впродовж 30 секунд та остаточним введенням 50 мМ HCl впродовж 60 секунд. KLK5 людини титрували на довжині 20 нМ - 0,03 нМ (6 × 3-кратних серійних розведень) у проточному буфері HBS-EP+ (GE Healthcare), доданому до кінцевої концентрації 300 мМ NaCl. Контрольні ін'єкції буферу застосовувались для видалення шуму та дрейфу. Кінетичні параметри визначали за допомогою моделі зв'язування 1:1 за допомогою програмного забезпечення Biacore T200 Evaluation(версія 3.0). Дані наведені у таблиці 15. Дві реплікації антитіла 10236gL6gH12 використовувались для демонстрації експериментальної відтворюваності. Мутація Asn94Asp у ділянці CDR3 легкого ланцюга зменшила афінність до KLK5 у 4,5 рази. Таким чином, інтенсивне дезамідування може вплинути на ефективність 10236gL6gH12, якщо умови виробництва, зберігання та формулювання не контролюються. Результати стрес-випробування у прискорених умовах показали низьку схильність до дезамідування залишку Asn94 і, отже, знизився ризик для молекули. Таблиця 15 Опис антитіла Константа асоціації (1/Мс)Константа дизасоціації (1/с)Рівноважна константа дизасоціацій (пM)10236gL6gH12 прогін 1$2.26E+067.11E-04314.310236gL6gH12 прогін 2$2.33E+066.58E-04283.010236gL6N94DgH123.89E+064.86E-031249.2$ середнє значення для прогону 1 та 2=299 пМ Оцінка в'язкості при різних концентраціях для антитіла 10236 gL6gH12 (hIgG4P) Низька в'язкість при високій концентрації антитіл є важливою під час підшкірного введення терапевтичних молекул. В'язкість при зростаючих концентраціях антитіла 10236 gL6gH12 у загальному буфері попереднього приготування, 50 мМ гістидину/250 мМ проліну рН 5,5, вимірювали, щоб дослідити параметри в'язкості. Дослідження проводили шляхом (i) початкової концентрації зразків і (ii) вимірювання в'язкості, як описано нижче. (i) Концентрація Загалом 23 мл антитіла 10236 gL6gH12 (hIgG4P) концентрували за допомогою відцентрового фільтра Vivaspin® 20 MWCO 30kD (Z14637, Sigma-Aldrich) при 4000 x g та температурі 20 ⁰C, щоб об'єм концентрату становив приблизно 950 мкл. Розчин концентрату відновлювали та кінцеву концентрацію антитіла 10236 gL6gH12 (hIgG4P) визначали шляхом вимірювання поглинання в УФ-діапазоні на довжині хвилі 280 нм з урахуванням коефіцієнта екстинкції 1,46 мл/(мг см) за допомогою спектрофотометру NanoDropTM 1000. Було визначено, що концентрований зразок становив 185 мг/мл (середнє значення трьох примірників), що давало 84 % відновлення теоретичної концентрації. Втрати були в межах очікуваного діапазону для цього методу. Потім зразок антитіла розбавляли 50 мМ гістидину, 250 мМ проліну, рН 5,5, щоб отримати діапазон концентрацій, придатних для вимірювання в'язкості. Концентрації розведеного зразка визначались шляхом вимірюванням поглинання в УФ-спектрі на довжині хвилі 280 нм та становили 159,8 мг/мл, 63,6 мг/мл і 33,2 мг/мл. (ii) Вимірювання в'язкості В'язкість при кожній концентрації вимірювали за допомогою віскозимеру Discovery Hybrid Rheometer-1 (DHR-1, TA Instruments) з пластиною Пельтьє та системою рідинного охолодження для контролю температури та 20-мм паралельною пластиною з нержавіючої сталі для вимірювання. Зразок (80 мкл) у різних концкнтраціях (33,2 мг/мл, 63,6 мг/мл і 159,8 мг/мл),) розміщували у центрі пластини Пельтьє, та в'язкість (мПа·с або сП) вимірювалась методом розгортки при постійній витраті та при температурі 20 °C із змінними швидкостями зсуву від 2,87918 до 287,918 s-1. Виміряну в'язкість усереднювали, коли значення в кожній точці швидкості зсуву були постійними (SD ±5 %). В'язкість 10236 gL6gH12 (IgG4P) при різних концентраціях наведена у таблиці 16. Тенденція до зростання спостерігалася для антитіла 10236 gL6gH12 (hIgG4P) між концентрацією та коефіцієнтом в'язкості. В'язкість зростала з 2,8 до 6,4 сП у діапазоні концентрацій від 33,2 мг/мл до 159,8 мг/мл. Усі ці зразки продемонстрували постійний коефіцієнт в'язкості (мінливість менше 5 %) при різних швидкостях зсуву. Дослідження показало, що антитіло 10236 gL6gH12 (hIgG4P) демонструє низьку в'язкість при високій концентрації (~150 мг/мл) у 50 мМ гістидину/250 мМ проліну рН 5,5, і тому його можна вважати придатним для підшкірного введення. Таблиця 16Концентрація (мг/мл)Середня в'язкість (cП)Стандартне відхилення (cП)% середньоквадратичного відхилення 33.22.80.082.9963.63.60.082.29159.86.40.162.54 ПЕРЕЛІК ПОСЛІДОВНОСТЕЙ<110> UCB Biopharma SRL <120> АНТИТІЛА ДО KLK5<130> PF0196-WO<150> GB2001447.8<151> 2020-02-03<160> 104 <170> Програма PatentIn версія 3.5<210> 1<211> 11<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Ділянка CDR-L1<400> 1Gln Ala Ser Gln Ser Ile Ser Ser Trp Leu Ala 1 5 10 <210> 2<211> 7<212> PRT<213> Штучна послідовність<220><223> ДІЛЯНКА CDR-L2<400> 2Leu Ala Ser Thr Leu Ala Ser 1 5 <210> 3<211> 12<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> ДІЛЯНКА CDR-L3<400> 3Gln Gln Gly Tyr Thr Asn Ser Asn Ile Ile Asn Thr 1 5 10 <210> 4<211> 10<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> ДІЛЯНКА CDR-H1<400> 4Gly Phe Pro Leu Ser Asn Tyr Ala Met Ser 1 5 10 <210> 5<211> 16<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> ДІЛЯНКА CDR-H2<400> 5Asp Ile Tyr Pro Ser Asp Ile Ile Asp Tyr Ala Ser Trp Ala Lys Gly 1 5 10 15 <210> 6<211> 9<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> ДІЛЯНКА CDR-H3<400> 6Asp Asn Asn Asp Tyr Gly Leu Asp Ile 1 5 <210> 7<211> 110<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> варіабельний легкий ланцюг антитіла кролика <400> 7Ala Tyr Asp Met Thr Gln Thr Pro Ala Ser Val Glu Val Ala Val Gly 1 5 10 15 Gly Thr Val Thr Ile Lys Cys Gln Ala Ser Gln Ser Ile Ser Ser Trp 20 25 30 Leu Ala Trp Tyr Gln Gln Lys Pro Gly Gln Pro Pro Lys Leu Leu Ile 35 40 45 Tyr Leu Ala Ser Thr Leu Ala Ser Gly Val Ser Ser Arg Phe Lys Gly 50 55 60 Ser Gly Ser Gly Thr Gln Phe Thr Leu Thr Ile Ser Gly Val Glu Cys 65 70 75 80 Ala Asp Ala Ala Thr Tyr Tyr Cys Gln Gln Gly Tyr Thr Asn Ser Asn 85 90 95 Ile Ile Asn Thr Phe Gly Gly Gly Thr Glu Val Val Val Lys 100 105 110 <210> 8<211> 336<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> Нуклеотид варіабельного легкого ланцюга кролика <400> 8gcctatgata tgacccagac tccagcctct gtggaggtag ctgtgggagg cacagtcacc 60atcaagtgcc aggccagtca gagcattagc agttggttag cctggtatca gcagaaacca 120ggtcagcctc ccaagctcct gatctatctg gcatccactc tggcatctgg ggtctcatcg 180cggttcaaag gcagtggatc tgggacacag ttcactctca ccatcagcgg cgtggagtgt 240gccgatgctg ccacttacta ctgtcaacag ggttatacta atagtaatat tattaatact 300ttcggcggag ggaccgaggt ggtggtcaaa cgtacg 336<210> 9<211> 114<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Варіабельний важкий ланцюг кролика <400> 9Gln Ser Val Glu Glu Ser Gly Gly Arg Leu Val Thr Pro Gly Thr Pro 1 5 10 15 Leu Thr Leu Thr Cys Thr Val Ser Gly Phe Pro Leu Ser Asn Tyr Ala 20 25 30 Met Ser Trp Val Arg Gln Ala Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile Gly 35 40 45 Asp Ile Tyr Pro Ser Asp Ile Ile Asp Tyr Ala Ser Trp Ala Lys Gly 50 55 60 Arg Phe Thr Ile Ser Gln Thr Ser Thr Thr Val Glu Leu Lys Ile Thr 65 70 75 80 Gly Pro Thr Thr Glu Asp Thr Ala Thr Tyr Phe Cys Ala Arg Asp Asn 85 90 95 Asn Asp Tyr Gly Leu Asp Ile Trp Gly Pro Gly Thr Leu Val Thr Val 100 105 110 Ser Ser <210> 10<211> 342<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид варіабельного важкого ланцюга кролика <400> 10cagtcggtgg aggagtccgg gggtcgcctg gtcacgcctg ggacacccct gacactcacc 60tgcaccgtct ctgggttccc cctcagtaat tatgcaatga gctgggtccg ccaggctcca 120gggaaggggc tggaatggat cggagacatt tatcctagtg atatcataga ctacgcgagc 180tgggcgaaag gccgattcac catctcccaa acctcgacca cggtggagct gaaaatcacg 240ggtccgacaa ccgaggacac ggccacctat ttctgtgcca gagacaacaa tgactatggt 300ctggacatct ggggcccagg caccctggtc accgtctcga gt 342<210> 11<211> 110<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> варіабельний легкий ланцюг антитіла 10236 gL5<400> 11Ala Tyr Asp Met Thr Gln Ser Pro Ser Ser Leu Ser Ala Ser Val Gly 1 5 10 15 Asp Arg Val Thr Ile Thr Cys Gln Ala Ser Gln Ser Ile Ser Ser Trp 20 25 30 Leu Ala Trp Tyr Gln Gln Lys Pro Gly Lys Ala Pro Lys Leu Leu Ile 35 40 45 Tyr Leu Ala Ser Thr Leu Ala Ser Gly Val Pro Ser Arg Phe Lys Gly 50 55 60 Ser Gly Ser Gly Thr Asp Phe Thr Leu Thr Ile Ser Ser Leu Gln Pro 65 70 75 80 Glu Asp Phe Ala Thr Tyr Tyr Cys Gln Gln Gly Tyr Thr Asn Ser Asn 85 90 95 Ile Ile Asn Thr Phe Gly Gly Gly Thr Lys Val Glu Ile Lys 100 105 110 <210> 12<211> 336<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид варіабельного легкого ланцюга антитіла 10236 gL5 <400> 12gcctacgaca tgactcagtc cccatcctcc ctgtccgcat ccgtggggga tagagtcacc 60atcacctgtc aagccagcca gtcaattagc tcgtggctgg cctggtatca gcagaagccg 120ggaaaggctc ccaagttgct gatctacctg gcctcaacgc tcgcgtcggg agtgcctagc 180cgctttaagg gttccggatc tggcaccgac ttcactctca ccatttcgag ccttcaaccg 240gaggacttcg ccacttacta ctgccagcag ggttacacca actccaacat catcaacacc 300ttcggcggag ggaccaaagt ggaaatcaag cgtacg 336<210> 13<211> 217<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223>Легкий ланцюг антитіла 10236 gL5 <400> 13Ala Tyr Asp Met Thr Gln Ser Pro Ser Ser Leu Ser Ala Ser Val Gly 1 5 10 15 Asp Arg Val Thr Ile Thr Cys Gln Ala Ser Gln Ser Ile Ser Ser Trp 20 25 30 Leu Ala Trp Tyr Gln Gln Lys Pro Gly Lys Ala Pro Lys Leu Leu Ile 35 40 45 Tyr Leu Ala Ser Thr Leu Ala Ser Gly Val Pro Ser Arg Phe Lys Gly 50 55 60 Ser Gly Ser Gly Thr Asp Phe Thr Leu Thr Ile Ser Ser Leu Gln Pro 65 70 75 80 Glu Asp Phe Ala Thr Tyr Tyr Cys Gln Gln Gly Tyr Thr Asn Ser Asn 85 90 95 Ile Ile Asn Thr Phe Gly Gly Gly Thr Lys Val Glu Ile Lys Arg Thr 100 105 110 Val Ala Ala Pro Ser Val Phe Ile Phe Pro Pro Ser Asp Glu Gln Leu 115 120 125 Lys Ser Gly Thr Ala Ser Val Val Cys Leu Leu Asn Asn Phe Tyr Pro 130 135 140 Arg Glu Ala Lys Val Gln Trp Lys Val Asp Asn Ala Leu Gln Ser Gly 145 150 155 160 Asn Ser Gln Glu Ser Val Thr Glu Gln Asp Ser Lys Asp Ser Thr Tyr 165 170 175 Ser Leu Ser Ser Thr Leu Thr Leu Ser Lys Ala Asp Tyr Glu Lys His 180 185 190 Lys Val Tyr Ala Cys Glu Val Thr His Gln Gly Leu Ser Ser Pro Val 195 200 205 Thr Lys Ser Phe Asn Arg Gly Glu Cys 210 215 <210> 14<211> 657<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид легкого ланцюга антитіла 10236 gL5 <400> 14gcctacgaca tgactcagtc cccatcctcc ctgtccgcat ccgtggggga tagagtcacc 60atcacctgtc aagccagcca gtcaattagc tcgtggctgg cctggtatca gcagaagccg 120ggaaaggctc ccaagttgct gatctacctg gcctcaacgc tcgcgtcggg agtgcctagc 180cgctttaagg gttccggatc tggcaccgac ttcactctca ccatttcgag ccttcaaccg 240gaggacttcg ccacttacta ctgccagcag ggttacacca actccaacat catcaacacc 300ttcggcggag ggaccaaagt ggaaatcaag cgtacgcgta cggtggccgc tccctccgtg 360ttcatcttcc caccctccga cgagcagctg aagtccggca ccgcctccgt cgtgtgcctg 420ctgaacaact tctacccccg cgaggccaag gtgcagtgga aggtggacaa cgccctgcag 480tccggcaact cccaggaatc cgtcaccgag caggactcca aggacagcac ctactccctg 540tcctccaccc tgaccctgtc caaggccgac tacgagaagc acaaggtgta cgcctgcgaa 600gtgacccacc agggcctgtc cagccccgtg accaagtcct tcaaccgggg cgagtgc 657<210> 15<211> 110<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> варіабельний легкий ланцюг антитіла 10236 gL6 <400> 15Ala Tyr Asp Met Thr Gln Ser Pro Ser Ser Leu Ser Ala Ser Val Gly 1 5 10 15 Asp Arg Val Thr Ile Thr Cys Gln Ala Ser Gln Ser Ile Ser Ser Trp 20 25 30 Leu Ala Trp Tyr Gln Gln Lys Pro Gly Lys Ala Pro Lys Leu Leu Ile 35 40 45 Tyr Leu Ala Ser Thr Leu Ala Ser Gly Val Pro Ser Arg Phe Ser Gly 50 55 60 Ser Gly Ser Gly Thr Asp Phe Thr Leu Thr Ile Ser Ser Leu Gln Pro 65 70 75 80 Glu Asp Phe Ala Thr Tyr Tyr Cys Gln Gln Gly Tyr Thr Asn Ser Asn 85 90 95 Ile Ile Asn Thr Phe Gly Gly Gly Thr Lys Val Glu Ile Lys 100 105 110 <210> 16<211> 330<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид варіабельного легкого ланцюга антитіла 10236 gL6 <400> 16gcctacgaca tgactcagtc cccatcctcc ctgtccgcat ccgtggggga tagagtcacc 60atcacctgtc aagccagcca gtcaattagc tcgtggctgg cctggtatca gcagaagccg 120ggaaaggctc ccaagttgct gatctacctg gcctcaacgc tcgcgtcggg agtgcctagc 180cgcttttccg gttccggatc tggcaccgac ttcactctca ccatttcgag ccttcaaccg 240gaggacttcg ccacttacta ctgccagcag ggttacacca actccaacat catcaacacc 300ttcggcggag ggaccaaagt ggaaatcaag 330<210> 17<211> 217<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Легкий ланцюг антитіла 10236 gL6 <400> 17Ala Tyr Asp Met Thr Gln Ser Pro Ser Ser Leu Ser Ala Ser Val Gly 1 5 10 15 Asp Arg Val Thr Ile Thr Cys Gln Ala Ser Gln Ser Ile Ser Ser Trp 20 25 30 Leu Ala Trp Tyr Gln Gln Lys Pro Gly Lys Ala Pro Lys Leu Leu Ile 35 40 45 Tyr Leu Ala Ser Thr Leu Ala Ser Gly Val Pro Ser Arg Phe Ser Gly 50 55 60 Ser Gly Ser Gly Thr Asp Phe Thr Leu Thr Ile Ser Ser Leu Gln Pro 65 70 75 80 Glu Asp Phe Ala Thr Tyr Tyr Cys Gln Gln Gly Tyr Thr Asn Ser Asn 85 90 95 Ile Ile Asn Thr Phe Gly Gly Gly Thr Lys Val Glu Ile Lys Arg Thr 100 105 110 Val Ala Ala Pro Ser Val Phe Ile Phe Pro Pro Ser Asp Glu Gln Leu 115 120 125 Lys Ser Gly Thr Ala Ser Val Val Cys Leu Leu Asn Asn Phe Tyr Pro 130 135 140 Arg Glu Ala Lys Val Gln Trp Lys Val Asp Asn Ala Leu Gln Ser Gly 145 150 155 160 Asn Ser Gln Glu Ser Val Thr Glu Gln Asp Ser Lys Asp Ser Thr Tyr 165 170 175 Ser Leu Ser Ser Thr Leu Thr Leu Ser Lys Ala Asp Tyr Glu Lys His 180 185 190 Lys Val Tyr Ala Cys Glu Val Thr His Gln Gly Leu Ser Ser Pro Val 195 200 205 Thr Lys Ser Phe Asn Arg Gly Glu Cys 210 215 <210> 18<211> 651<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид легкого ланцюга антитіла 10236 gL6 <400> 18gcctacgaca tgactcagtc cccatcctcc ctgtccgcat ccgtggggga tagagtcacc 60atcacctgtc aagccagcca gtcaattagc tcgtggctgg cctggtatca gcagaagccg 120ggaaaggctc ccaagttgct gatctacctg gcctcaacgc tcgcgtcggg agtgcctagc 180cgcttttccg gttccggatc tggcaccgac ttcactctca ccatttcgag ccttcaaccg 240gaggacttcg ccacttacta ctgccagcag ggttacacca actccaacat catcaacacc 300ttcggcggag ggaccaaagt ggaaatcaag cgtacggtgg ccgctccctc cgtgttcatc 360ttcccaccct ccgacgagca gctgaagtcc ggcaccgcct ccgtcgtgtg cctgctgaac 420aacttctacc cccgcgaggc caaggtgcag tggaaggtgg acaacgccct gcagtccggc 480aactcccagg aatccgtcac cgagcaggac tccaaggaca gcacctactc cctgtcctcc 540accctgaccc tgtccaaggc cgactacgag aagcacaagg tgtacgcctg cgaagtgacc 600caccagggcc tgtccagccc cgtgaccaag tccttcaacc ggggcgagtg c 651<210> 19<211> 110<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> варіабельний легкий ланцюг антитіла 10236 gL7 <400> 19Ala Ile Asp Met Thr Gln Ser Pro Ser Ser Leu Ser Ala Ser Val Gly 1 5 10 15 Asp Arg Val Thr Ile Thr Cys Gln Ala Ser Gln Ser Ile Ser Ser Trp 20 25 30 Leu Ala Trp Tyr Gln Gln Lys Pro Gly Lys Ala Pro Lys Leu Leu Ile 35 40 45 Tyr Leu Ala Ser Thr Leu Ala Ser Gly Val Pro Ser Arg Phe Ser Gly 50 55 60 Ser Gly Ser Gly Thr Asp Phe Thr Leu Thr Ile Ser Ser Leu Gln Pro 65 70 75 80 Glu Asp Phe Ala Thr Tyr Tyr Cys Gln Gln Gly Tyr Thr Asn Ser Asn 85 90 95 Ile Ile Asn Thr Phe Gly Gly Gly Thr Lys Val Glu Ile Lys 100 105 110 <210> 20<211> 330<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> 10236 gL7 VL nucl.<400> 20gcgatcgaca tgactcagag cccgtccagc ctgtccgcgt ccgtgggaga tcgcgtgact 60atcacgtgtc aggcctcaca atccattagc tcctggctgg cctggtacca gcagaagcca 120gggaaggctc cgaagctgct gatctacctg gcctccaccc ttgcctccgg cgtgccttca 180cggttttctg gatccggctc gggaaccgac ttcaccctca ccatctcgtc gctccaaccc 240gaggacttcg caacctacta ctgccaacag gggtatacca acagcaacat catcaacacc 300ttcggtggcg gaactaaggt cgaaatcaag 330<210> 21<211> 217<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Легкий ланцюг антитіла 10236 gL7 <400> 21Ala Ile Asp Met Thr Gln Ser Pro Ser Ser Leu Ser Ala Ser Val Gly 1 5 10 15 Asp Arg Val Thr Ile Thr Cys Gln Ala Ser Gln Ser Ile Ser Ser Trp 20 25 30 Leu Ala Trp Tyr Gln Gln Lys Pro Gly Lys Ala Pro Lys Leu Leu Ile 35 40 45 Tyr Leu Ala Ser Thr Leu Ala Ser Gly Val Pro Ser Arg Phe Ser Gly 50 55 60 Ser Gly Ser Gly Thr Asp Phe Thr Leu Thr Ile Ser Ser Leu Gln Pro 65 70 75 80 Glu Asp Phe Ala Thr Tyr Tyr Cys Gln Gln Gly Tyr Thr Asn Ser Asn 85 90 95 Ile Ile Asn Thr Phe Gly Gly Gly Thr Lys Val Glu Ile Lys Arg Thr 100 105 110 Val Ala Ala Pro Ser Val Phe Ile Phe Pro Pro Ser Asp Glu Gln Leu 115 120 125 Lys Ser Gly Thr Ala Ser Val Val Cys Leu Leu Asn Asn Phe Tyr Pro 130 135 140 Arg Glu Ala Lys Val Gln Trp Lys Val Asp Asn Ala Leu Gln Ser Gly 145 150 155 160 Asn Ser Gln Glu Ser Val Thr Glu Gln Asp Ser Lys Asp Ser Thr Tyr 165 170 175 Ser Leu Ser Ser Thr Leu Thr Leu Ser Lys Ala Asp Tyr Glu Lys His 180 185 190 Lys Val Tyr Ala Cys Glu Val Thr His Gln Gly Leu Ser Ser Pro Val 195 200 205 Thr Lys Ser Phe Asn Arg Gly Glu Cys 210 215 <210> 22<211> 645<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> Нуклеотид легкого ланцюга антитіла 10236 gL7 <400> 22gcgatcgaca tgactcagag cccgtccagc ctgtccgcgt ccgtgggaga tcgcgtgact 60atcacgtgtc aggcctcaca atccattagc tcctggctgg cctggtacca gcagaagcca 120gggaaggctc cgaagctgct gatctacctg gcctccaccc ttgcctccgg cgtgccttca 180cggttttctg gatccggctc gggaaccgac ttcaccctca ccatctcgtc gctccaaccc 240gaggacttcg caacctacta ctgccaacag gggtatacca acagcaacat catcaacacc 300ttcggtggcg gaactaaggt cgaaatcaag gtggccgctc cctccgtgtt catcttccca 360ccctccgacg agcagctgaa gtccggcacc gcctccgtcg tgtgcctgct gaacaacttc 420tacccccgcg aggccaaggt gcagtggaag gtggacaacg ccctgcagtc cggcaactcc 480caggaatccg tcaccgagca ggactccaag gacagcacct actccctgtc ctccaccctg 540accctgtcca aggccgacta cgagaagcac aaggtgtacg cctgcgaagt gacccaccag 600ggcctgtcca gccccgtgac caagtccttc aaccggggcg agtgc 645<210> 23<211> 110<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> варіабельний легкий ланцюг антитіла 10236 gL8 <400> 23Ala Tyr Gln Met Thr Gln Ser Pro Ser Ser Leu Ser Ala Ser Val Gly 1 5 10 15 Asp Arg Val Thr Ile Thr Cys Gln Ala Ser Gln Ser Ile Ser Ser Trp 20 25 30 Leu Ala Trp Tyr Gln Gln Lys Pro Gly Lys Ala Pro Lys Leu Leu Ile 35 40 45 Tyr Leu Ala Ser Thr Leu Ala Ser Gly Val Pro Ser Arg Phe Ser Gly 50 55 60 Ser Gly Ser Gly Thr Asp Phe Thr Leu Thr Ile Ser Ser Leu Gln Pro 65 70 75 80 Glu Asp Phe Ala Thr Tyr Tyr Cys Gln Gln Gly Tyr Thr Asn Ser Asn 85 90 95 Ile Ile Asn Thr Phe Gly Gly Gly Thr Lys Val Glu Ile Lys 100 105 110 <210> 24<211> 330<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид варіабельного легкого ланцюга антитіла 10236 gL8 <400> 24gcgtatcaga tgactcagag cccgtccagc ctgtccgcgt ccgtgggaga tcgcgtgact 60atcacgtgtc aggcctcaca atccattagc tcctggctgg cctggtacca gcagaagcca 120gggaaggctc cgaagctgct gatctacctg gcctccaccc ttgcctccgg cgtgccttca 180cggttttctg gatccggctc gggaaccgac ttcaccctca ccatctcgtc gctccaaccc 240gaggacttcg caacctacta ctgccaacag gggtatacca acagcaacat catcaacacc 300ttcggtggcg gaactaaggt cgaaatcaag 330<210> 25<211> 217<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Легкий ланцюг антитіла 10236 gL8 <400> 25Ala Tyr Gln Met Thr Gln Ser Pro Ser Ser Leu Ser Ala Ser Val Gly 1 5 10 15 Asp Arg Val Thr Ile Thr Cys Gln Ala Ser Gln Ser Ile Ser Ser Trp 20 25 30 Leu Ala Trp Tyr Gln Gln Lys Pro Gly Lys Ala Pro Lys Leu Leu Ile 35 40 45 Tyr Leu Ala Ser Thr Leu Ala Ser Gly Val Pro Ser Arg Phe Ser Gly 50 55 60 Ser Gly Ser Gly Thr Asp Phe Thr Leu Thr Ile Ser Ser Leu Gln Pro 65 70 75 80 Glu Asp Phe Ala Thr Tyr Tyr Cys Gln Gln Gly Tyr Thr Asn Ser Asn 85 90 95 Ile Ile Asn Thr Phe Gly Gly Gly Thr Lys Val Glu Ile Lys Arg Thr 100 105 110 Val Ala Ala Pro Ser Val Phe Ile Phe Pro Pro Ser Asp Glu Gln Leu 115 120 125 Lys Ser Gly Thr Ala Ser Val Val Cys Leu Leu Asn Asn Phe Tyr Pro 130 135 140 Arg Glu Ala Lys Val Gln Trp Lys Val Asp Asn Ala Leu Gln Ser Gly 145 150 155 160 Asn Ser Gln Glu Ser Val Thr Glu Gln Asp Ser Lys Asp Ser Thr Tyr 165 170 175 Ser Leu Ser Ser Thr Leu Thr Leu Ser Lys Ala Asp Tyr Glu Lys His 180 185 190 Lys Val Tyr Ala Cys Glu Val Thr His Gln Gly Leu Ser Ser Pro Val 195 200 205 Thr Lys Ser Phe Asn Arg Gly Glu Cys 210 215 <210> 26<211> 645<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид варіабельного легкого ланцюга антитіла 10236 gL8 <400> 26gcgtatcaga tgactcagag cccgtccagc ctgtccgcgt ccgtgggaga tcgcgtgact 60atcacgtgtc aggcctcaca atccattagc tcctggctgg cctggtacca gcagaagcca 120gggaaggctc cgaagctgct gatctacctg gcctccaccc ttgcctccgg cgtgccttca 180cggttttctg gatccggctc gggaaccgac ttcaccctca ccatctcgtc gctccaaccc 240gaggacttcg caacctacta ctgccaacag gggtatacca acagcaacat catcaacacc 300ttcggtggcg gaactaaggt cgaaatcaag gtggccgctc cctccgtgtt catcttccca 360ccctccgacg agcagctgaa gtccggcacc gcctccgtcg tgtgcctgct gaacaacttc 420tacccccgcg aggccaaggt gcagtggaag gtggacaacg ccctgcagtc cggcaactcc 480caggaatccg tcaccgagca ggactccaag gacagcacct actccctgtc ctccaccctg 540accctgtcca aggccgacta cgagaagcac aaggtgtacg cctgcgaagt gacccaccag 600ggcctgtcca gccccgtgac caagtccttc aaccggggcg agtgc 645<210> 27<211> 117<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> варіабельний важкий ланцюг антитіла 10236 gH9 <400> 27Glu Val Gln Leu Gln Glu Ser Gly Pro Gly Leu Val Lys Pro Ser Gly 1 5 10 15 Thr Leu Ser Leu Thr Cys Ala Val Ser Gly Phe Pro Leu Ser Asn Tyr 20 25 30 Ala Met Ser Trp Val Arg Gln Pro Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile 35 40 45 Gly Asp Ile Tyr Pro Ser Asp Ile Ile Asp Tyr Ala Ser Trp Ala Lys 50 55 60 Gly Arg Val Thr Ile Ser Gln Asp Ser Ser Lys Thr Gln Val Ser Leu 65 70 75 80 Lys Leu Ser Ser Val Thr Ala Ala Asp Thr Ala Val Tyr Tyr Cys Ala 85 90 95 Arg Asp Asn Asn Asp Tyr Gly Leu Asp Ile Trp Gly Gln Gly Thr Leu 100 105 110 Val Thr Val Ser Ser 115 <210> 28<211> 351<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид варіабельного важкого ланцюга антитіла 10236 gH9 <400> 28gaagtgcagc tgcaagagtc aggaccgggc ttggtcaagc ccagcggaac cctgtccctg 60acttgtgccg tgtcggggtt cccgctgtcg aactacgcga tgtcctgggt cagacagcct 120cccggaaagg gccttgaatg gatcggcgac atctacccaa gcgacattat tgattacgca 180tcctgggcca agggacgcgt gaccatctcc caggactctt ccaagaccca agtgtccctc 240aagctgtcca gcgtgaccgc tgccgacact gccgtgtact attgcgcgcg ggataacaac 300gactacgggc tggacatctg gggccagggt accctcgtga ctgtctcgag c 351<210> 29<211> 444<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Важкий ланцюг антитіла 10236 gH9 <400> 29Glu Val Gln Leu Gln Glu Ser Gly Pro Gly Leu Val Lys Pro Ser Gly 1 5 10 15 Thr Leu Ser Leu Thr Cys Ala Val Ser Gly Phe Pro Leu Ser Asn Tyr 20 25 30 Ala Met Ser Trp Val Arg Gln Pro Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile 35 40 45 Gly Asp Ile Tyr Pro Ser Asp Ile Ile Asp Tyr Ala Ser Trp Ala Lys 50 55 60 Gly Arg Val Thr Ile Ser Gln Asp Ser Ser Lys Thr Gln Val Ser Leu 65 70 75 80 Lys Leu Ser Ser Val Thr Ala Ala Asp Thr Ala Val Tyr Tyr Cys Ala 85 90 95 Arg Asp Asn Asn Asp Tyr Gly Leu Asp Ile Trp Gly Gln Gly Thr Leu 100 105 110 Val Thr Val Ser Ser Ala Ser Thr Lys Gly Pro Ser Val Phe Pro Leu 115 120 125 Ala Pro Cys Ser Arg Ser Thr Ser Glu Ser Thr Ala Ala Leu Gly Cys 130 135 140 Leu Val Lys Asp Tyr Phe Pro Glu Pro Val Thr Val Ser Trp Asn Ser 145 150 155 160 Gly Ala Leu Thr Ser Gly Val His Thr Phe Pro Ala Val Leu Gln Ser 165 170 175 Ser Gly Leu Tyr Ser Leu Ser Ser Val Val Thr Val Pro Ser Ser Ser 180 185 190 Leu Gly Thr Lys Thr Tyr Thr Cys Asn Val Asp His Lys Pro Ser Asn 195 200 205 Thr Lys Val Asp Lys Arg Val Glu Ser Lys Tyr Gly Pro Pro Cys Pro 210 215 220 Pro Cys Pro Ala Pro Glu Phe Leu Gly Gly Pro Ser Val Phe Leu Phe 225 230 235 240 Pro Pro Lys Pro Lys Asp Thr Leu Met Ile Ser Arg Thr Pro Glu Val 245 250 255 Thr Cys Val Val Val Asp Val Ser Gln Glu Asp Pro Glu Val Gln Phe 260 265 270 Asn Trp Tyr Val Asp Gly Val Glu Val His Asn Ala Lys Thr Lys Pro 275 280 285 Arg Glu Glu Gln Phe Asn Ser Thr Tyr Arg Val Val Ser Val Leu Thr 290 295 300 Val Leu His Gln Asp Trp Leu Asn Gly Lys Glu Tyr Lys Cys Lys Val 305 310 315 320 Ser Asn Lys Gly Leu Pro Ser Ser Ile Glu Lys Thr Ile Ser Lys Ala 325 330 335 Lys Gly Gln Pro Arg Glu Pro Gln Val Tyr Thr Leu Pro Pro Ser Gln 340 345 350 Glu Glu Met Thr Lys Asn Gln Val Ser Leu Thr Cys Leu Val Lys Gly 355 360 365 Phe Tyr Pro Ser Asp Ile Ala Val Glu Trp Glu Ser Asn Gly Gln Pro 370 375 380 Glu Asn Asn Tyr Lys Thr Thr Pro Pro Val Leu Asp Ser Asp Gly Ser 385 390 395 400 Phe Phe Leu Tyr Ser Arg Leu Thr Val Asp Lys Ser Arg Trp Gln Glu 405 410 415 Gly Asn Val Phe Ser Cys Ser Val Met His Glu Ala Leu His Asn His 420 425 430 Tyr Thr Gln Lys Ser Leu Ser Leu Ser Leu Gly Lys 435 440 <210> 30<211> 1332<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид важкого ланцюга антитіла 10236 gH9 <400> 30gaagtgcagc tgcaagagtc aggaccgggc ttggtcaagc ccagcggaac cctgtccctg 60acttgtgccg tgtcggggtt cccgctgtcg aactacgcga tgtcctgggt cagacagcct 120cccggaaagg gccttgaatg gatcggcgac atctacccaa gcgacattat tgattacgca 180tcctgggcca agggacgcgt gaccatctcc caggactctt ccaagaccca agtgtccctc 240aagctgtcca gcgtgaccgc tgccgacact gccgtgtact attgcgcgcg ggataacaac 300gactacgggc tggacatctg gggccagggt accctcgtga ctgtctcgag cgcttctaca 360aagggcccct ccgtgttccc tctggcccct tgctcccggt ccacctccga gtctaccgcc 420gctctgggct gcctggtcaa ggactacttc cccgagcccg tgacagtgtc ctggaactct 480ggcgccctga cctccggcgt gcacaccttc cctgccgtgc tgcagtcctc cggcctgtac 540tccctgtcct ccgtcgtgac cgtgccctcc tccagcctgg gcaccaagac ctacacctgt 600aacgtggacc acaagccctc caacaccaag gtggacaagc gggtggaatc taagtacggc 660cctccctgcc ccccctgccc tgcccctgaa tttctgggcg gaccttccgt gttcctgttc 720cccccaaagc ccaaggacac cctgatgatc tcccggaccc ccgaagtgac ctgcgtggtg 780gtggacgtgt cccaggaaga tcccgaggtc cagttcaatt ggtacgtgga cggcgtggaa 840gtgcacaatg ccaagaccaa gcccagagag gaacagttca actccaccta ccgggtggtg 900tccgtgctga ccgtgctgca ccaggactgg ctgaacggca aagagtacaa gtgcaaggtg 960tccaacaagg gcctgccctc cagcatcgaa aagaccatct ccaaggccaa gggccagccc 1020cgcgagcccc aggtgtacac cctgccccct agccaggaag agatgaccaa gaaccaggtg 1080tccctgacct gtctggtcaa gggcttctac ccctccgaca ttgccgtgga atgggagtcc 1140aacggccagc ccgagaacaa ctacaagacc accccccctg tgctggacag cgacggctcc 1200ttcttcctgt actctcggct gaccgtggac aagtcccggt ggcaggaagg caacgtcttc 1260tcctgctccg tgatgcacga ggccctgcac aaccactaca cccagaagtc cctgtccctg 1320agcctgggca ag 1332<210> 31<211> 117<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид варіабельного важкого ланцюга антитіла 10236 gH10 <400> 31Glu Val Gln Leu Gln Glu Ser Gly Pro Gly Leu Val Lys Pro Ser Gly 1 5 10 15 Thr Leu Ser Leu Thr Cys Ala Val Ser Gly Phe Pro Leu Ser Asn Tyr 20 25 30 Ala Met Ser Trp Val Arg Gln Pro Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile 35 40 45 Gly Asp Ile Tyr Pro Ser Asp Ile Ile Asp Tyr Ala Ser Trp Ala Lys 50 55 60 Gly Arg Val Thr Ile Ser Val Asp Ser Ser Lys Thr Gln Val Ser Leu 65 70 75 80 Lys Leu Ser Ser Val Thr Ala Ala Asp Thr Ala Val Tyr Tyr Cys Ala 85 90 95 Arg Asp Asn Asn Asp Tyr Gly Leu Asp Ile Trp Gly Gln Gly Thr Leu 100 105 110 Val Thr Val Ser Ser 115 <210> 32<211> 351<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид варіабельного важкого ланцюга антитіла 10236 gH10 <400> 32gaagtgcagc tgcaagagtc aggaccgggc ttggtcaagc ccagcggaac cctgtccctg 60acttgtgccg tgtcggggtt cccgctgtcg aactacgcga tgtcctgggt cagacagcct 120cccggaaagg gccttgaatg gatcggcgac atctacccaa gcgacattat tgattacgca 180tcctgggcca agggacgcgt gaccatctcc gtggactctt ccaagaccca agtgtccctc 240aagctgtcca gcgtgaccgc tgccgacact gccgtgtact attgcgcgcg ggataacaac 300gactacgggc tggacatctg gggccagggt accctcgtga ctgtctcgag c 351<210> 33<211> 444<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> важкий ланцюг антитіла 10236 gH10 <400> 33Glu Val Gln Leu Gln Glu Ser Gly Pro Gly Leu Val Lys Pro Ser Gly 1 5 10 15 Thr Leu Ser Leu Thr Cys Ala Val Ser Gly Phe Pro Leu Ser Asn Tyr 20 25 30 Ala Met Ser Trp Val Arg Gln Pro Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile 35 40 45 Gly Asp Ile Tyr Pro Ser Asp Ile Ile Asp Tyr Ala Ser Trp Ala Lys 50 55 60 Gly Arg Val Thr Ile Ser Val Asp Ser Ser Lys Thr Gln Val Ser Leu 65 70 75 80 Lys Leu Ser Ser Val Thr Ala Ala Asp Thr Ala Val Tyr Tyr Cys Ala 85 90 95 Arg Asp Asn Asn Asp Tyr Gly Leu Asp Ile Trp Gly Gln Gly Thr Leu 100 105 110 Val Thr Val Ser Ser Ala Ser Thr Lys Gly Pro Ser Val Phe Pro Leu 115 120 125 Ala Pro Cys Ser Arg Ser Thr Ser Glu Ser Thr Ala Ala Leu Gly Cys 130 135 140 Leu Val Lys Asp Tyr Phe Pro Glu Pro Val Thr Val Ser Trp Asn Ser 145 150 155 160 Gly Ala Leu Thr Ser Gly Val His Thr Phe Pro Ala Val Leu Gln Ser 165 170 175 Ser Gly Leu Tyr Ser Leu Ser Ser Val Val Thr Val Pro Ser Ser Ser 180 185 190 Leu Gly Thr Lys Thr Tyr Thr Cys Asn Val Asp His Lys Pro Ser Asn 195 200 205 Thr Lys Val Asp Lys Arg Val Glu Ser Lys Tyr Gly Pro Pro Cys Pro 210 215 220 Pro Cys Pro Ala Pro Glu Phe Leu Gly Gly Pro Ser Val Phe Leu Phe 225 230 235 240 Pro Pro Lys Pro Lys Asp Thr Leu Met Ile Ser Arg Thr Pro Glu Val 245 250 255 Thr Cys Val Val Val Asp Val Ser Gln Glu Asp Pro Glu Val Gln Phe 260 265 270 Asn Trp Tyr Val Asp Gly Val Glu Val His Asn Ala Lys Thr Lys Pro 275 280 285 Arg Glu Glu Gln Phe Asn Ser Thr Tyr Arg Val Val Ser Val Leu Thr 290 295 300 Val Leu His Gln Asp Trp Leu Asn Gly Lys Glu Tyr Lys Cys Lys Val 305 310 315 320 Ser Asn Lys Gly Leu Pro Ser Ser Ile Glu Lys Thr Ile Ser Lys Ala 325 330 335 Lys Gly Gln Pro Arg Glu Pro Gln Val Tyr Thr Leu Pro Pro Ser Gln 340 345 350 Glu Glu Met Thr Lys Asn Gln Val Ser Leu Thr Cys Leu Val Lys Gly 355 360 365 Phe Tyr Pro Ser Asp Ile Ala Val Glu Trp Glu Ser Asn Gly Gln Pro 370 375 380 Glu Asn Asn Tyr Lys Thr Thr Pro Pro Val Leu Asp Ser Asp Gly Ser 385 390 395 400 Phe Phe Leu Tyr Ser Arg Leu Thr Val Asp Lys Ser Arg Trp Gln Glu 405 410 415 Gly Asn Val Phe Ser Cys Ser Val Met His Glu Ala Leu His Asn His 420 425 430 Tyr Thr Gln Lys Ser Leu Ser Leu Ser Leu Gly Lys 435 440 <210> 34<211> 1332<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид важкого ланцюга антитіла 10236 gH10 <400> 34gaagtgcagc tgcaagagtc aggaccgggc ttggtcaagc ccagcggaac cctgtccctg 60acttgtgccg tgtcggggtt cccgctgtcg aactacgcga tgtcctgggt cagacagcct 120cccggaaagg gccttgaatg gatcggcgac atctacccaa gcgacattat tgattacgca 180tcctgggcca agggacgcgt gaccatctcc gtggactctt ccaagaccca agtgtccctc 240aagctgtcca gcgtgaccgc tgccgacact gccgtgtact attgcgcgcg ggataacaac 300gactacgggc tggacatctg gggccagggt accctcgtga ctgtctcgag cgcttctaca 360aagggcccct ccgtgttccc tctggcccct tgctcccggt ccacctccga gtctaccgcc 420gctctgggct gcctggtcaa ggactacttc cccgagcccg tgacagtgtc ctggaactct 480ggcgccctga cctccggcgt gcacaccttc cctgccgtgc tgcagtcctc cggcctgtac 540tccctgtcct ccgtcgtgac cgtgccctcc tccagcctgg gcaccaagac ctacacctgt 600aacgtggacc acaagccctc caacaccaag gtggacaagc gggtggaatc taagtacggc 660cctccctgcc ccccctgccc tgcccctgaa tttctgggcg gaccttccgt gttcctgttc 720cccccaaagc ccaaggacac cctgatgatc tcccggaccc ccgaagtgac ctgcgtggtg 780gtggacgtgt cccaggaaga tcccgaggtc cagttcaatt ggtacgtgga cggcgtggaa 840gtgcacaatg ccaagaccaa gcccagagag gaacagttca actccaccta ccgggtggtg 900tccgtgctga ccgtgctgca ccaggactgg ctgaacggca aagagtacaa gtgcaaggtg 960tccaacaagg gcctgccctc cagcatcgaa aagaccatct ccaaggccaa gggccagccc 1020cgcgagcccc aggtgtacac cctgccccct agccaggaag agatgaccaa gaaccaggtg 1080tccctgacct gtctggtcaa gggcttctac ccctccgaca ttgccgtgga atgggagtcc 1140aacggccagc ccgagaacaa ctacaagacc accccccctg tgctggacag cgacggctcc 1200ttcttcctgt actctcggct gaccgtggac aagtcccggt ggcaggaagg caacgtcttc 1260tcctgctccg tgatgcacga ggccctgcac aaccactaca cccagaagtc cctgtccctg 1320agcctgggca ag 1332<210> 35<211> 117<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид варіабельного важкого ланцюга антитіла 10236 gH11 <400> 35Glu Val Gln Leu Gln Glu Ser Gly Pro Gly Leu Val Lys Pro Ser Gly 1 5 10 15 Thr Leu Ser Leu Thr Cys Ala Val Ser Gly Phe Pro Leu Ser Asn Tyr 20 25 30 Ala Met Ser Trp Val Arg Gln Pro Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile 35 40 45 Gly Asp Ile Tyr Pro Ser Asp Ile Ile Asp Tyr Ala Ser Trp Ala Lys 50 55 60 Gly Arg Val Thr Ile Ser Gln Asp Lys Ser Lys Thr Gln Val Ser Leu 65 70 75 80 Lys Leu Ser Ser Val Thr Ala Ala Asp Thr Ala Val Tyr Tyr Cys Ala 85 90 95 Arg Asp Asn Asn Asp Tyr Gly Leu Asp Ile Trp Gly Gln Gly Thr Leu 100 105 110 Val Thr Val Ser Ser 115 <210> 36<211> 351<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид варіабельного важкого ланцюга 10236 gH11.<400> 36gaagtgcagc tgcaagagtc aggaccgggc ttggtcaagc ccagcggaac cctgtccctg 60acttgtgccg tgtcggggtt cccgctgtcg aactacgcga tgtcctgggt cagacagcct 120cccggaaagg gccttgaatg gatcggcgac atctacccaa gcgacattat tgattacgca 180tcctgggcca agggacgcgt gaccatctcc caggacaagt ccaagaccca agtgtccctc 240aagctgtcca gcgtgaccgc tgccgacact gccgtgtact attgcgcgcg ggataacaac 300gactacgggc tggacatctg gggccagggt accctcgtga ctgtctcgag c 351<210> 37<211> 444<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Важкий ланцюг антитіла 10236 hG11 <400> 37Glu Val Gln Leu Gln Glu Ser Gly Pro Gly Leu Val Lys Pro Ser Gly 1 5 10 15 Thr Leu Ser Leu Thr Cys Ala Val Ser Gly Phe Pro Leu Ser Asn Tyr 20 25 30 Ala Met Ser Trp Val Arg Gln Pro Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile 35 40 45 Gly Asp Ile Tyr Pro Ser Asp Ile Ile Asp Tyr Ala Ser Trp Ala Lys 50 55 60 Gly Arg Val Thr Ile Ser Gln Asp Lys Ser Lys Thr Gln Val Ser Leu 65 70 75 80 Lys Leu Ser Ser Val Thr Ala Ala Asp Thr Ala Val Tyr Tyr Cys Ala 85 90 95 Arg Asp Asn Asn Asp Tyr Gly Leu Asp Ile Trp Gly Gln Gly Thr Leu 100 105 110 Val Thr Val Ser Ser Ala Ser Thr Lys Gly Pro Ser Val Phe Pro Leu 115 120 125 Ala Pro Cys Ser Arg Ser Thr Ser Glu Ser Thr Ala Ala Leu Gly Cys 130 135 140 Leu Val Lys Asp Tyr Phe Pro Glu Pro Val Thr Val Ser Trp Asn Ser 145 150 155 160 Gly Ala Leu Thr Ser Gly Val His Thr Phe Pro Ala Val Leu Gln Ser 165 170 175 Ser Gly Leu Tyr Ser Leu Ser Ser Val Val Thr Val Pro Ser Ser Ser 180 185 190 Leu Gly Thr Lys Thr Tyr Thr Cys Asn Val Asp His Lys Pro Ser Asn 195 200 205 Thr Lys Val Asp Lys Arg Val Glu Ser Lys Tyr Gly Pro Pro Cys Pro 210 215 220 Pro Cys Pro Ala Pro Glu Phe Leu Gly Gly Pro Ser Val Phe Leu Phe 225 230 235 240 Pro Pro Lys Pro Lys Asp Thr Leu Met Ile Ser Arg Thr Pro Glu Val 245 250 255 Thr Cys Val Val Val Asp Val Ser Gln Glu Asp Pro Glu Val Gln Phe 260 265 270 Asn Trp Tyr Val Asp Gly Val Glu Val His Asn Ala Lys Thr Lys Pro 275 280 285 Arg Glu Glu Gln Phe Asn Ser Thr Tyr Arg Val Val Ser Val Leu Thr 290 295 300 Val Leu His Gln Asp Trp Leu Asn Gly Lys Glu Tyr Lys Cys Lys Val 305 310 315 320 Ser Asn Lys Gly Leu Pro Ser Ser Ile Glu Lys Thr Ile Ser Lys Ala 325 330 335 Lys Gly Gln Pro Arg Glu Pro Gln Val Tyr Thr Leu Pro Pro Ser Gln 340 345 350 Glu Glu Met Thr Lys Asn Gln Val Ser Leu Thr Cys Leu Val Lys Gly 355 360 365 Phe Tyr Pro Ser Asp Ile Ala Val Glu Trp Glu Ser Asn Gly Gln Pro 370 375 380 Glu Asn Asn Tyr Lys Thr Thr Pro Pro Val Leu Asp Ser Asp Gly Ser 385 390 395 400 Phe Phe Leu Tyr Ser Arg Leu Thr Val Asp Lys Ser Arg Trp Gln Glu 405 410 415 Gly Asn Val Phe Ser Cys Ser Val Met His Glu Ala Leu His Asn His 420 425 430 Tyr Thr Gln Lys Ser Leu Ser Leu Ser Leu Gly Lys 435 440 <210> 38<211> 1332<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид важкого ланцюга антитіла 10236 gH11 <400> 38gaagtgcagc tgcaagagtc aggaccgggc ttggtcaagc ccagcggaac cctgtccctg 60acttgtgccg tgtcggggtt cccgctgtcg aactacgcga tgtcctgggt cagacagcct 120cccggaaagg gccttgaatg gatcggcgac atctacccaa gcgacattat tgattacgca 180tcctgggcca agggacgcgt gaccatctcc caggacaagt ccaagaccca agtgtccctc 240aagctgtcca gcgtgaccgc tgccgacact gccgtgtact attgcgcgcg ggataacaac 300gactacgggc tggacatctg gggccagggt accctcgtga ctgtctcgag cgcttctaca 360aagggcccct ccgtgttccc tctggcccct tgctcccggt ccacctccga gtctaccgcc 420gctctgggct gcctggtcaa ggactacttc cccgagcccg tgacagtgtc ctggaactct 480ggcgccctga cctccggcgt gcacaccttc cctgccgtgc tgcagtcctc cggcctgtac 540tccctgtcct ccgtcgtgac cgtgccctcc tccagcctgg gcaccaagac ctacacctgt 600aacgtggacc acaagccctc caacaccaag gtggacaagc gggtggaatc taagtacggc 660cctccctgcc ccccctgccc tgcccctgaa tttctgggcg gaccttccgt gttcctgttc 720cccccaaagc ccaaggacac cctgatgatc tcccggaccc ccgaagtgac ctgcgtggtg 780gtggacgtgt cccaggaaga tcccgaggtc cagttcaatt ggtacgtgga cggcgtggaa 840gtgcacaatg ccaagaccaa gcccagagag gaacagttca actccaccta ccgggtggtg 900tccgtgctga ccgtgctgca ccaggactgg ctgaacggca aagagtacaa gtgcaaggtg 960tccaacaagg gcctgccctc cagcatcgaa aagaccatct ccaaggccaa gggccagccc 1020cgcgagcccc aggtgtacac cctgccccct agccaggaag agatgaccaa gaaccaggtg 1080tccctgacct gtctggtcaa gggcttctac ccctccgaca ttgccgtgga atgggagtcc 1140aacggccagc ccgagaacaa ctacaagacc accccccctg tgctggacag cgacggctcc 1200ttcttcctgt actctcggct gaccgtggac aagtcccggt ggcaggaagg caacgtcttc 1260tcctgctccg tgatgcacga ggccctgcac aaccactaca cccagaagtc cctgtccctg 1320agcctgggca ag 1332<210> 39<211> 117<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> варіабельний важкий ланцюг антитіла 10236 gH12 <400> 39Glu Val Gln Leu Gln Glu Ser Gly Pro Gly Leu Val Lys Pro Ser Gly 1 5 10 15 Thr Leu Ser Leu Thr Cys Ala Val Ser Gly Phe Pro Leu Ser Asn Tyr 20 25 30 Ala Met Ser Trp Val Arg Gln Pro Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile 35 40 45 Gly Asp Ile Tyr Pro Ser Asp Ile Ile Asp Tyr Ala Ser Trp Ala Lys 50 55 60 Gly Arg Val Thr Ile Ser Gln Asp Ser Ser Lys Asn Gln Val Ser Leu 65 70 75 80 Lys Leu Ser Ser Val Thr Ala Ala Asp Thr Ala Val Tyr Tyr Cys Ala 85 90 95 Arg Asp Asn Asn Asp Tyr Gly Leu Asp Ile Trp Gly Gln Gly Thr Leu 100 105 110 Val Thr Val Ser Ser 115 <210> 40<211> 351<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид важкого ланцюга антитіла 10236 gH12 <400> 40gaggtgcagc ttcaggaatc cggacccggt ctggtcaagc cgagcggaac cctgtcactg 60acttgcgcgg tgtcgggctt ccccctgtcc aattacgcca tgtcatgggt ccggcaacca 120cctgggaaag ggttggagtg gattggcgac atctacccga gcgacatcat tgattacgcc 180tcgtgggcca agggtagagt gaccatcagc caggactcct ccaagaacca agtgtcgctg 240aagctctcct ccgtgaccgc agccgatacc gctgtgtact attgtgcccg cgacaacaac 300gactacggcc tggatatctg gggacaggga accctcgtga ctgtctcgag c 351<210> 41<211> 444<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> важкий ланцюг антитіла 10236 gH12 <400> 41Glu Val Gln Leu Gln Glu Ser Gly Pro Gly Leu Val Lys Pro Ser Gly 1 5 10 15 Thr Leu Ser Leu Thr Cys Ala Val Ser Gly Phe Pro Leu Ser Asn Tyr 20 25 30 Ala Met Ser Trp Val Arg Gln Pro Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile 35 40 45 Gly Asp Ile Tyr Pro Ser Asp Ile Ile Asp Tyr Ala Ser Trp Ala Lys 50 55 60 Gly Arg Val Thr Ile Ser Gln Asp Ser Ser Lys Asn Gln Val Ser Leu 65 70 75 80 Lys Leu Ser Ser Val Thr Ala Ala Asp Thr Ala Val Tyr Tyr Cys Ala 85 90 95 Arg Asp Asn Asn Asp Tyr Gly Leu Asp Ile Trp Gly Gln Gly Thr Leu 100 105 110 Val Thr Val Ser Ser Ala Ser Thr Lys Gly Pro Ser Val Phe Pro Leu 115 120 125 Ala Pro Cys Ser Arg Ser Thr Ser Glu Ser Thr Ala Ala Leu Gly Cys 130 135 140 Leu Val Lys Asp Tyr Phe Pro Glu Pro Val Thr Val Ser Trp Asn Ser 145 150 155 160 Gly Ala Leu Thr Ser Gly Val His Thr Phe Pro Ala Val Leu Gln Ser 165 170 175 Ser Gly Leu Tyr Ser Leu Ser Ser Val Val Thr Val Pro Ser Ser Ser 180 185 190 Leu Gly Thr Lys Thr Tyr Thr Cys Asn Val Asp His Lys Pro Ser Asn 195 200 205 Thr Lys Val Asp Lys Arg Val Glu Ser Lys Tyr Gly Pro Pro Cys Pro 210 215 220 Pro Cys Pro Ala Pro Glu Phe Leu Gly Gly Pro Ser Val Phe Leu Phe 225 230 235 240 Pro Pro Lys Pro Lys Asp Thr Leu Met Ile Ser Arg Thr Pro Glu Val 245 250 255 Thr Cys Val Val Val Asp Val Ser Gln Glu Asp Pro Glu Val Gln Phe 260 265 270 Asn Trp Tyr Val Asp Gly Val Glu Val His Asn Ala Lys Thr Lys Pro 275 280 285 Arg Glu Glu Gln Phe Asn Ser Thr Tyr Arg Val Val Ser Val Leu Thr 290 295 300 Val Leu His Gln Asp Trp Leu Asn Gly Lys Glu Tyr Lys Cys Lys Val 305 310 315 320 Ser Asn Lys Gly Leu Pro Ser Ser Ile Glu Lys Thr Ile Ser Lys Ala 325 330 335 Lys Gly Gln Pro Arg Glu Pro Gln Val Tyr Thr Leu Pro Pro Ser Gln 340 345 350 Glu Glu Met Thr Lys Asn Gln Val Ser Leu Thr Cys Leu Val Lys Gly 355 360 365 Phe Tyr Pro Ser Asp Ile Ala Val Glu Trp Glu Ser Asn Gly Gln Pro 370 375 380 Glu Asn Asn Tyr Lys Thr Thr Pro Pro Val Leu Asp Ser Asp Gly Ser 385 390 395 400 Phe Phe Leu Tyr Ser Arg Leu Thr Val Asp Lys Ser Arg Trp Gln Glu 405 410 415 Gly Asn Val Phe Ser Cys Ser Val Met His Glu Ala Leu His Asn His 420 425 430 Tyr Thr Gln Lys Ser Leu Ser Leu Ser Leu Gly Lys 435 440 <210> 42<211> 1332<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид важкого ланцюга 10236 gH12 <400> 42gaggtgcagc ttcaggaatc cggacccggt ctggtcaagc cgagcggaac cctgtcactg 60acttgcgcgg tgtcgggctt ccccctgtcc aattacgcca tgtcatgggt ccggcaacca 120cctgggaaag ggttggagtg gattggcgac atctacccga gcgacatcat tgattacgcc 180tcgtgggcca agggtagagt gaccatcagc caggactcct ccaagaacca agtgtcgctg 240aagctctcct ccgtgaccgc agccgatacc gctgtgtact attgtgcccg cgacaacaac 300gactacggcc tggatatctg gggacaggga accctcgtga ctgtctcgag cgcttctaca 360aagggcccct ccgtgttccc tctggcccct tgctcccggt ccacctccga gtctaccgcc 420gctctgggct gcctggtcaa ggactacttc cccgagcccg tgacagtgtc ctggaactct 480ggcgccctga cctccggcgt gcacaccttc cctgccgtgc tgcagtcctc cggcctgtac 540tccctgtcct ccgtcgtgac cgtgccctcc tccagcctgg gcaccaagac ctacacctgt 600aacgtggacc acaagccctc caacaccaag gtggacaagc gggtggaatc taagtacggc 660cctccctgcc ccccctgccc tgcccctgaa tttctgggcg gaccttccgt gttcctgttc 720cccccaaagc ccaaggacac cctgatgatc tcccggaccc ccgaagtgac ctgcgtggtg 780gtggacgtgt cccaggaaga tcccgaggtc cagttcaatt ggtacgtgga cggcgtggaa 840gtgcacaatg ccaagaccaa gcccagagag gaacagttca actccaccta ccgggtggtg 900tccgtgctga ccgtgctgca ccaggactgg ctgaacggca aagagtacaa gtgcaaggtg 960tccaacaagg gcctgccctc cagcatcgaa aagaccatct ccaaggccaa gggccagccc 1020cgcgagcccc aggtgtacac cctgccccct agccaggaag agatgaccaa gaaccaggtg 1080tccctgacct gtctggtcaa gggcttctac ccctccgaca ttgccgtgga atgggagtcc 1140aacggccagc ccgagaacaa ctacaagacc accccccctg tgctggacag cgacggctcc 1200ttcttcctgt actctcggct gaccgtggac aagtcccggt ggcaggaagg caacgtcttc 1260tcctgctccg tgatgcacga ggccctgcac aaccactaca cccagaagtc cctgtccctg 1320agcctgggca ag 1332<210> 43<211> 117<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> варіабельний важкий ланцюг 10236 gH14 <400> 43Glu Val Gln Leu Gln Glu Ser Gly Pro Gly Leu Val Lys Pro Ser Gly 1 5 10 15 Thr Leu Ser Leu Thr Cys Ala Val Ser Gly Phe Pro Leu Ser Asn Tyr 20 25 30 Ala Met Ser Trp Val Arg Gln Pro Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile 35 40 45 Gly Asp Ile Tyr Pro Ser Asp Ile Ile Asp Tyr Ala Ser Trp Ala Lys 50 55 60 Gly Arg Phe Thr Ile Ser Gln Asp Ser Ser Lys Asn Gln Val Ser Leu 65 70 75 80 Lys Leu Ser Ser Val Thr Ala Ala Asp Thr Ala Val Tyr Tyr Cys Ala 85 90 95 Arg Asp Asn Asn Asp Tyr Gly Leu Asp Ile Trp Gly Gln Gly Thr Leu 100 105 110 Val Thr Val Ser Ser 115 <210> 44<211> 351<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид варіабельного важкого ланцюга 10236 gH14 <400> 44gaagtgcagc tgcaagagtc aggaccgggc ttggtcaagc ccagcggaac cctgtccctg 60acttgtgccg tgtcggggtt cccgctgtcg aactacgcga tgtcctgggt cagacagcct 120cccggaaagg gccttgaatg gatcggcgac atctacccaa gcgacattat tgattacgca 180tcctgggcca agggacgctt caccatctcc caggactctt ccaagaacca agtgtccctc 240aagctgtcca gcgtgaccgc tgccgacact gccgtgtact attgcgcgcg ggataacaac 300gactacgggc tggacatctg gggccagggt accctcgtga ctgtctcgag c 351<210> 45<211> 444<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> важкий ланцюг 10236 gH14 <400> 45Glu Val Gln Leu Gln Glu Ser Gly Pro Gly Leu Val Lys Pro Ser Gly 1 5 10 15 Thr Leu Ser Leu Thr Cys Ala Val Ser Gly Phe Pro Leu Ser Asn Tyr 20 25 30 Ala Met Ser Trp Val Arg Gln Pro Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile 35 40 45 Gly Asp Ile Tyr Pro Ser Asp Ile Ile Asp Tyr Ala Ser Trp Ala Lys 50 55 60 Gly Arg Phe Thr Ile Ser Gln Asp Ser Ser Lys Asn Gln Val Ser Leu 65 70 75 80 Lys Leu Ser Ser Val Thr Ala Ala Asp Thr Ala Val Tyr Tyr Cys Ala 85 90 95 Arg Asp Asn Asn Asp Tyr Gly Leu Asp Ile Trp Gly Gln Gly Thr Leu 100 105 110 Val Thr Val Ser Ser Ala Ser Thr Lys Gly Pro Ser Val Phe Pro Leu 115 120 125 Ala Pro Cys Ser Arg Ser Thr Ser Glu Ser Thr Ala Ala Leu Gly Cys 130 135 140 Leu Val Lys Asp Tyr Phe Pro Glu Pro Val Thr Val Ser Trp Asn Ser 145 150 155 160 Gly Ala Leu Thr Ser Gly Val His Thr Phe Pro Ala Val Leu Gln Ser 165 170 175 Ser Gly Leu Tyr Ser Leu Ser Ser Val Val Thr Val Pro Ser Ser Ser 180 185 190 Leu Gly Thr Lys Thr Tyr Thr Cys Asn Val Asp His Lys Pro Ser Asn 195 200 205 Thr Lys Val Asp Lys Arg Val Glu Ser Lys Tyr Gly Pro Pro Cys Pro 210 215 220 Pro Cys Pro Ala Pro Glu Phe Leu Gly Gly Pro Ser Val Phe Leu Phe 225 230 235 240 Pro Pro Lys Pro Lys Asp Thr Leu Met Ile Ser Arg Thr Pro Glu Val 245 250 255 Thr Cys Val Val Val Asp Val Ser Gln Glu Asp Pro Glu Val Gln Phe 260 265 270 Asn Trp Tyr Val Asp Gly Val Glu Val His Asn Ala Lys Thr Lys Pro 275 280 285 Arg Glu Glu Gln Phe Asn Ser Thr Tyr Arg Val Val Ser Val Leu Thr 290 295 300 Val Leu His Gln Asp Trp Leu Asn Gly Lys Glu Tyr Lys Cys Lys Val 305 310 315 320 Ser Asn Lys Gly Leu Pro Ser Ser Ile Glu Lys Thr Ile Ser Lys Ala 325 330 335 Lys Gly Gln Pro Arg Glu Pro Gln Val Tyr Thr Leu Pro Pro Ser Gln 340 345 350 Glu Glu Met Thr Lys Asn Gln Val Ser Leu Thr Cys Leu Val Lys Gly 355 360 365 Phe Tyr Pro Ser Asp Ile Ala Val Glu Trp Glu Ser Asn Gly Gln Pro 370 375 380 Glu Asn Asn Tyr Lys Thr Thr Pro Pro Val Leu Asp Ser Asp Gly Ser 385 390 395 400 Phe Phe Leu Tyr Ser Arg Leu Thr Val Asp Lys Ser Arg Trp Gln Glu 405 410 415 Gly Asn Val Phe Ser Cys Ser Val Met His Glu Ala Leu His Asn His 420 425 430 Tyr Thr Gln Lys Ser Leu Ser Leu Ser Leu Gly Lys 435 440 <210> 46<211> 1332<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> Нуклеотид важкого ланцюга 10236 gH14 <400> 46gaagtgcagc tgcaagagtc aggaccgggc ttggtcaagc ccagcggaac cctgtccctg 60acttgtgccg tgtcggggtt cccgctgtcg aactacgcga tgtcctgggt cagacagcct 120cccggaaagg gccttgaatg gatcggcgac atctacccaa gcgacattat tgattacgca 180tcctgggcca agggacgctt caccatctcc caggactctt ccaagaacca agtgtccctc 240aagctgtcca gcgtgaccgc tgccgacact gccgtgtact attgcgcgcg ggataacaac 300gactacgggc tggacatctg gggccagggt accctcgtga ctgtctcgag cgcttctaca 360aagggcccct ccgtgttccc tctggcccct tgctcccggt ccacctccga gtctaccgcc 420gctctgggct gcctggtcaa ggactacttc cccgagcccg tgacagtgtc ctggaactct 480ggcgccctga cctccggcgt gcacaccttc cctgccgtgc tgcagtcctc cggcctgtac 540tccctgtcct ccgtcgtgac cgtgccctcc tccagcctgg gcaccaagac ctacacctgt 600aacgtggacc acaagccctc caacaccaag gtggacaagc gggtggaatc taagtacggc 660cctccctgcc ccccctgccc tgcccctgaa tttctgggcg gaccttccgt gttcctgttc 720cccccaaagc ccaaggacac cctgatgatc tcccggaccc ccgaagtgac ctgcgtggtg 780gtggacgtgt cccaggaaga tcccgaggtc cagttcaatt ggtacgtgga cggcgtggaa 840gtgcacaatg ccaagaccaa gcccagagag gaacagttca actccaccta ccgggtggtg 900tccgtgctga ccgtgctgca ccaggactgg ctgaacggca aagagtacaa gtgcaaggtg 960tccaacaagg gcctgccctc cagcatcgaa aagaccatct ccaaggccaa gggccagccc 1020cgcgagcccc aggtgtacac cctgccccct agccaggaag agatgaccaa gaaccaggtg 1080tccctgacct gtctggtcaa gggcttctac ccctccgaca ttgccgtgga atgggagtcc 1140aacggccagc ccgagaacaa ctacaagacc accccccctg tgctggacag cgacggctcc 1200ttcttcctgt actctcggct gaccgtggac aagtcccggt ggcaggaagg caacgtcttc 1260tcctgctccg tgatgcacga ggccctgcac aaccactaca cccagaagtc cctgtccctg 1320agcctgggca ag 1332<210> 47<211> 107<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Акцепторний каркас людської зародкової послідовності IGKV1-6 JK4 <400> 47Ala Ile Gln Met Thr Gln Ser Pro Ser Ser Leu Ser Ala Ser Val Gly 1 5 10 15 Asp Arg Val Thr Ile Thr Cys Arg Ala Ser Gln Gly Ile Arg Asn Asp 20 25 30 Leu Gly Trp Tyr Gln Gln Lys Pro Gly Lys Ala Pro Lys Leu Leu Ile 35 40 45 Tyr Ala Ala Ser Ser Leu Gln Ser Gly Val Pro Ser Arg Phe Ser Gly 50 55 60 Ser Gly Ser Gly Thr Asp Phe Thr Leu Thr Ile Ser Ser Leu Gln Pro 65 70 75 80 Glu Asp Phe Ala Thr Tyr Tyr Cys Leu Gln Asp Tyr Asn Tyr Pro Leu 85 90 95 Thr Phe Gly Gly Gly Thr Lys Val Glu Ile Lys 100 105 <210> 48<211> 321<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> Нуклеотид акцепторного каркасу людської зародкової послідовності IGKV1-6 JK4 <400> 48gccatccaga tgacccagtc tccatcctcc ctgtctgcat ctgtaggaga cagagtcacc 60atcacttgcc gggcaagtca gggcattaga aatgatttag gctggtatca gcagaaacca 120gggaaagccc ctaagctcct gatctatgct gcatccagtt tacaaagtgg ggtcccatca 180aggttcagcg gcagtggatc tggcacagat ttcactctca ccatcagcag cctgcagcct 240gaagattttg caacttatta ctgtctacaa gattacaatt accctctcac tttcggcgga 300gggaccaagg tggagatcaa a 321<210> 49<211> 113<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Акцепторний каркас людської зародкової послідовності IGHV4-4 JH4 <400> 49Gln Val Gln Leu Gln Glu Ser Gly Pro Gly Leu Val Lys Pro Ser Gly 1 5 10 15 Thr Leu Ser Leu Thr Cys Ala Val Ser Gly Gly Ser Ile Ser Ser Ser 20 25 30 Asn Trp Trp Ser Trp Val Arg Gln Pro Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp 35 40 45 Ile Gly Glu Ile Tyr His Ser Gly Ser Thr Asn Tyr Asn Pro Ser Leu 50 55 60 Lys Ser Arg Val Thr Ile Ser Val Asp Lys Ser Lys Asn Gln Phe Ser 65 70 75 80 Leu Lys Leu Ser Ser Val Thr Ala Ala Asp Thr Ala Val Tyr Tyr Cys 85 90 95 Ala Arg Tyr Phe Asp Tyr Trp Gly Gln Gly Thr Leu Val Thr Val Ser 100 105 110 Ser <210> 50<211> 339<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> Нуклеотид акцепторного каркасу людської зародкової послідовності IGHV4-4 JH5 <400> 50caggtgcagc tgcaggagtc gggcccagga ctggtgaagc cttcggggac cctgtccctc 60acctgcgctg tctctggtgg ctccatcagc agtagtaact ggtggagttg ggtccgccag 120cccccaggga aggggctgga gtggattggg gaaatctatc atagtgggag caccaactac 180aacccgtccc tcaagagtcg agtcaccata tcagtagaca agtccaagaa ccagttctcc 240ctgaagctga gctctgtgac cgccgcggac acggccgtgt attactgtgc gagatacttt 300gactactggg gccaaggaac cctggtcacc gtctcctca 339<210> 51<211> 293<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Людський KLK5 ( повної довжини з сигнальною послідовністю) <400> 51Met Ala Thr Ala Arg Pro Pro Trp Met Trp Val Leu Cys Ala Leu Ile 1 5 10 15 Thr Ala Leu Leu Leu Gly Val Thr Glu His Val Leu Ala Asn Asn Asp 20 25 30 Val Ser Cys Asp His Pro Ser Asn Thr Val Pro Ser Gly Ser Asn Gln 35 40 45 Asp Leu Gly Ala Gly Ala Gly Glu Asp Ala Arg Ser Asp Asp Ser Ser 50 55 60 Ser Arg Ile Ile Asn Gly Ser Asp Cys Asp Met His Thr Gln Pro Trp 65 70 75 80 Gln Ala Ala Leu Leu Leu Arg Pro Asn Gln Leu Tyr Cys Gly Ala Val 85 90 95 Leu Val His Pro Gln Trp Leu Leu Thr Ala Ala His Cys Arg Lys Lys 100 105 110 Val Phe Arg Val Arg Leu Gly His Tyr Ser Leu Ser Pro Val Tyr Glu 115 120 125 Ser Gly Gln Gln Met Phe Gln Gly Val Lys Ser Ile Pro His Pro Gly 130 135 140 Tyr Ser His Pro Gly His Ser Asn Asp Leu Met Leu Ile Lys Leu Asn 145 150 155 160 Arg Arg Ile Arg Pro Thr Lys Asp Val Arg Pro Ile Asn Val Ser Ser 165 170 175 His Cys Pro Ser Ala Gly Thr Lys Cys Leu Val Ser Gly Trp Gly Thr 180 185 190 Thr Lys Ser Pro Gln Val His Phe Pro Lys Val Leu Gln Cys Leu Asn 195 200 205 Ile Ser Val Leu Ser Gln Lys Arg Cys Glu Asp Ala Tyr Pro Arg Gln 210 215 220 Ile Asp Asp Thr Met Phe Cys Ala Gly Asp Lys Ala Gly Arg Asp Ser 225 230 235 240 Cys Gln Gly Asp Ser Gly Gly Pro Val Val Cys Asn Gly Ser Leu Gln 245 250 255 Gly Leu Val Ser Trp Gly Asp Tyr Pro Cys Ala Arg Pro Asn Arg Pro 260 265 270 Gly Val Tyr Thr Asn Leu Cys Lys Phe Thr Lys Trp Ile Gln Glu Thr 275 280 285 Ile Gln Ala Asn Ser 290 <210> 52<211> 271<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Проформа людського KLK5 <400> 52Val Thr Glu His Val Leu Ala Asn Asn Asp Val Ser Cys Asp His Pro 1 5 10 15 Ser Asn Thr Val Pro Ser Gly Ser Asn Gln Asp Leu Gly Ala Gly Ala 20 25 30 Gly Glu Asp Ala Arg Ser Asp Asp Ser Ser Ser Arg Ile Ile Asn Gly 35 40 45 Ser Asp Cys Asp Met His Thr Gln Pro Trp Gln Ala Ala Leu Leu Leu 50 55 60 Arg Pro Asn Gln Leu Tyr Cys Gly Ala Val Leu Val His Pro Gln Trp 65 70 75 80 Leu Leu Thr Ala Ala His Cys Arg Lys Lys Val Phe Arg Val Arg Leu 85 90 95 Gly His Tyr Ser Leu Ser Pro Val Tyr Glu Ser Gly Gln Gln Met Phe 100 105 110 Gln Gly Val Lys Ser Ile Pro His Pro Gly Tyr Ser His Pro Gly His 115 120 125 Ser Asn Asp Leu Met Leu Ile Lys Leu Asn Arg Arg Ile Arg Pro Thr 130 135 140 Lys Asp Val Arg Pro Ile Asn Val Ser Ser His Cys Pro Ser Ala Gly 145 150 155 160 Thr Lys Cys Leu Val Ser Gly Trp Gly Thr Thr Lys Ser Pro Gln Val 165 170 175 His Phe Pro Lys Val Leu Gln Cys Leu Asn Ile Ser Val Leu Ser Gln 180 185 190 Lys Arg Cys Glu Asp Ala Tyr Pro Arg Gln Ile Asp Asp Thr Met Phe 195 200 205 Cys Ala Gly Asp Lys Ala Gly Arg Asp Ser Cys Gln Gly Asp Ser Gly 210 215 220 Gly Pro Val Val Cys Asn Gly Ser Leu Gln Gly Leu Val Ser Trp Gly 225 230 235 240 Asp Tyr Pro Cys Ala Arg Pro Asn Arg Pro Gly Val Tyr Thr Asn Leu 245 250 255 Cys Lys Phe Thr Lys Trp Ile Gln Glu Thr Ile Gln Ala Asn Ser 260 265 270 <210> 53<211> 227<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Активний людський KLK5<400> 53Ile Ile Asn Gly Ser Asp Cys Asp Met His Thr Gln Pro Trp Gln Ala 1 5 10 15 Ala Leu Leu Leu Arg Pro Asn Gln Leu Tyr Cys Gly Ala Val Leu Val 20 25 30 His Pro Gln Trp Leu Leu Thr Ala Ala His Cys Arg Lys Lys Val Phe 35 40 45 Arg Val Arg Leu Gly His Tyr Ser Leu Ser Pro Val Tyr Glu Ser Gly 50 55 60 Gln Gln Met Phe Gln Gly Val Lys Ser Ile Pro His Pro Gly Tyr Ser 65 70 75 80 His Pro Gly His Ser Asn Asp Leu Met Leu Ile Lys Leu Asn Arg Arg 85 90 95 Ile Arg Pro Thr Lys Asp Val Arg Pro Ile Asn Val Ser Ser His Cys 100 105 110 Pro Ser Ala Gly Thr Lys Cys Leu Val Ser Gly Trp Gly Thr Thr Lys 115 120 125 Ser Pro Gln Val His Phe Pro Lys Val Leu Gln Cys Leu Asn Ile Ser 130 135 140 Val Leu Ser Gln Lys Arg Cys Glu Asp Ala Tyr Pro Arg Gln Ile Asp 145 150 155 160 Asp Thr Met Phe Cys Ala Gly Asp Lys Ala Gly Arg Asp Ser Cys Gln 165 170 175 Gly Asp Ser Gly Gly Pro Val Val Cys Asn Gly Ser Leu Gln Gly Leu 180 185 190 Val Ser Trp Gly Asp Tyr Pro Cys Ala Arg Pro Asn Arg Pro Gly Val 195 200 205 Tyr Thr Asn Leu Cys Lys Phe Thr Lys Trp Ile Gln Glu Thr Ile Gln 210 215 220 Ala Asn Ser 225 <210> 54<211> 295<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Fc-фрагмент LEKTI D5 кролика <400> 54Glu Ile Val Lys Leu Cys Ser Gln Tyr Gln Asn Gln Ala Lys Asn Gly 1 5 10 15 Ile Leu Phe Cys Thr Arg Glu Asn Asp Pro Ile Arg Gly Pro Asp Gly 20 25 30 Lys Met His Gly Asn Leu Cys Ser Met Cys Gln Ala Tyr Phe Gln Ala 35 40 45 Glu Asn Glu Glu Lys Lys Lys Ala Glu Ala Arg Ala Arg Asn Leu Glu 50 55 60 Lys Thr Val Ala Pro Ser Thr Cys Ser Lys Pro Thr Cys Pro Pro Pro 65 70 75 80 Glu Leu Leu Gly Gly Pro Ser Val Phe Ile Phe Pro Pro Lys Pro Lys 85 90 95 Asp Thr Leu Met Ile Ser Arg Thr Pro Glu Val Thr Cys Val Val Val 100 105 110 Asp Val Ser Gln Asp Asp Pro Glu Val Gln Phe Thr Trp Tyr Ile Asn 115 120 125 Asn Glu Gln Val Arg Thr Ala Arg Pro Pro Leu Arg Glu Gln Gln Phe 130 135 140 Asn Ser Thr Ile Arg Val Val Ser Thr Leu Pro Ile Ala His Gln Asp 145 150 155 160 Trp Leu Arg Gly Lys Glu Phe Lys Cys Lys Val His Asn Lys Ala Leu 165 170 175 Pro Ala Pro Ile Glu Lys Thr Ile Ser Lys Ala Arg Gly Gln Pro Leu 180 185 190 Glu Pro Lys Val Tyr Thr Met Gly Pro Pro Arg Glu Glu Leu Ser Ser 195 200 205 Arg Ser Val Ser Leu Thr Cys Met Ile Asn Gly Phe Tyr Pro Ser Asp 210 215 220 Ile Ser Val Glu Trp Glu Lys Asn Gly Lys Ala Glu Asp Asn Tyr Lys 225 230 235 240 Thr Thr Pro Ala Val Leu Asp Ser Asp Gly Ser Tyr Phe Leu Tyr Ser 245 250 255 Lys Leu Ser Val Pro Thr Ser Glu Trp Gln Arg Gly Asp Val Phe Thr 260 265 270 Cys Ser Val Met His Glu Ala Leu His Asn His Tyr Thr Gln Lys Ser 275 280 285 Ile Ser Arg Ser Pro Gly Lys 290 295 <210> 55<211> 231<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Проформа людського KLK7 <400> 55Glu Glu Ala Gln Gly Asp Lys Ile Ile Asp Gly Ala Pro Cys Ala Arg 1 5 10 15 Gly Ser His Pro Trp Gln Val Ala Leu Leu Ser Gly Asn Gln Leu His 20 25 30 Cys Gly Gly Val Leu Val Asn Glu Arg Trp Val Leu Thr Ala Ala His 35 40 45 Cys Lys Met Asn Glu Tyr Thr Val His Leu Gly Ser Asp Thr Leu Gly 50 55 60 Asp Arg Arg Ala Gln Arg Ile Lys Ala Ser Lys Ser Phe Arg His Pro 65 70 75 80 Gly Tyr Ser Thr Gln Thr His Val Asn Asp Leu Met Leu Val Lys Leu 85 90 95 Asn Ser Gln Ala Arg Leu Ser Ser Met Val Lys Lys Val Arg Leu Pro 100 105 110 Ser Arg Cys Glu Pro Pro Gly Thr Thr Cys Thr Val Ser Gly Trp Gly 115 120 125 Thr Thr Thr Ser Pro Asp Val Thr Phe Pro Ser Asp Leu Met Cys Val 130 135 140 Asp Val Lys Leu Ile Ser Pro Gln Asp Cys Thr Lys Val Tyr Lys Asp 145 150 155 160 Leu Leu Glu Asn Ser Met Leu Cys Ala Gly Ile Pro Asp Ser Lys Lys 165 170 175 Asn Ala Cys Asn Gly Asp Ser Gly Gly Pro Leu Val Cys Arg Gly Thr 180 185 190 Leu Gln Gly Leu Val Ser Trp Gly Thr Phe Pro Cys Gly Gln Pro Asn 195 200 205 Asp Pro Gly Val Tyr Thr Gln Val Cys Lys Phe Thr Lys Trp Ile Asn 210 215 220 Asp Thr Met Lys Lys His Arg 225 230 <210> 56<211> 224<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Активний людський KLK7<400> 56Ile Ile Asp Gly Ala Pro Cys Ala Arg Gly Ser His Pro Trp Gln Val 1 5 10 15 Ala Leu Leu Ser Gly Asn Gln Leu His Cys Gly Gly Val Leu Val Asn 20 25 30 Glu Arg Trp Val Leu Thr Ala Ala His Cys Lys Met Asn Glu Tyr Thr 35 40 45 Val His Leu Gly Ser Asp Thr Leu Gly Asp Arg Arg Ala Gln Arg Ile 50 55 60 Lys Ala Ser Lys Ser Phe Arg His Pro Gly Tyr Ser Thr Gln Thr His 65 70 75 80 Val Asn Asp Leu Met Leu Val Lys Leu Asn Ser Gln Ala Arg Leu Ser 85 90 95 Ser Met Val Lys Lys Val Arg Leu Pro Ser Arg Cys Glu Pro Pro Gly 100 105 110 Thr Thr Cys Thr Val Ser Gly Trp Gly Thr Thr Thr Ser Pro Asp Val 115 120 125 Thr Phe Pro Ser Asp Leu Met Cys Val Asp Val Lys Leu Ile Ser Pro 130 135 140 Gln Asp Cys Thr Lys Val Tyr Lys Asp Leu Leu Glu Asn Ser Met Leu 145 150 155 160 Cys Ala Gly Ile Pro Asp Ser Lys Lys Asn Ala Cys Asn Gly Asp Ser 165 170 175 Gly Gly Pro Leu Val Cys Arg Gly Thr Leu Gln Gly Leu Val Ser Trp 180 185 190 Gly Thr Phe Pro Cys Gly Gln Pro Asn Asp Pro Gly Val Tyr Thr Gln 195 200 205 Val Cys Lys Phe Thr Lys Trp Ile Asn Asp Thr Met Lys Lys His Arg 210 215 220 <210> 57<211> 232<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Проформа KLK7 яванської макаки<400> 57Gly Gln Glu Ala Gln Gly Asp Lys Ile Ile Asp Gly Ala Pro Cys Thr 1 5 10 15 Arg Gly Ser His Pro Trp Gln Val Ala Leu Leu Ser Gly Asn Gln Leu 20 25 30 His Cys Gly Gly Val Leu Val Asn Glu Arg Trp Val Leu Thr Ala Ala 35 40 45 His Cys Lys Met Asn Asp Tyr Ile Val His Leu Gly Ser Asp Thr Leu 50 55 60 Gly Asp Arg Lys Ala Gln Arg Ile Lys Ala Ser Arg Ser Phe Arg His 65 70 75 80 Pro Gly Tyr Ser Thr Gln Thr His Val Asn Asp Leu Met Leu Val Lys 85 90 95 Leu Asn Ser Pro Ala Arg Leu Ser Ser Thr Val Lys Lys Val Arg Leu 100 105 110 Pro Ser Arg Cys Glu Pro Pro Gly Thr Thr Cys Thr Val Ser Gly Trp 115 120 125 Gly Thr Thr Thr Ser Pro Asp Val Thr Phe Pro Ser Asp Leu Met Cys 130 135 140 Val Asp Val Lys Leu Ile Ser Ser Gln Asp Cys Thr Lys Val Tyr Lys 145 150 155 160 Asp Met Leu Gly Asn Ser Met Leu Cys Ala Gly Ile Pro Asn Ser Lys 165 170 175 Lys Asn Ala Cys Asn Gly Asp Ser Gly Gly Pro Leu Val Cys Arg Gly 180 185 190 Thr Leu Gln Gly Leu Val Ser Trp Gly Thr Phe Pro Cys Gly Gln Pro 195 200 205 Asn Asp Pro Gly Val Tyr Thr Gln Val Cys Lys Phe Thr Lys Trp Ile 210 215 220 Asn Asp Thr Ile Lys Lys His Arg 225 230 <210> 58<211> 224<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Активний KLK7 яванської макаки<400> 58Ile Ile Asp Gly Ala Pro Cys Thr Arg Gly Ser His Pro Trp Gln Val 1 5 10 15 Ala Leu Leu Ser Gly Asn Gln Leu His Cys Gly Gly Val Leu Val Asn 20 25 30 Glu Arg Trp Val Leu Thr Ala Ala His Cys Lys Met Asn Asp Tyr Ile 35 40 45 Val His Leu Gly Ser Asp Thr Leu Gly Asp Arg Lys Ala Gln Arg Ile 50 55 60 Lys Ala Ser Arg Ser Phe Arg His Pro Gly Tyr Ser Thr Gln Thr His 65 70 75 80 Val Asn Asp Leu Met Leu Val Lys Leu Asn Ser Pro Ala Arg Leu Ser 85 90 95 Ser Thr Val Lys Lys Val Arg Leu Pro Ser Arg Cys Glu Pro Pro Gly 100 105 110 Thr Thr Cys Thr Val Ser Gly Trp Gly Thr Thr Thr Ser Pro Asp Val 115 120 125 Thr Phe Pro Ser Asp Leu Met Cys Val Asp Val Lys Leu Ile Ser Ser 130 135 140 Gln Asp Cys Thr Lys Val Tyr Lys Asp Met Leu Gly Asn Ser Met Leu 145 150 155 160 Cys Ala Gly Ile Pro Asn Ser Lys Lys Asn Ala Cys Asn Gly Asp Ser 165 170 175 Gly Gly Pro Leu Val Cys Arg Gly Thr Leu Gln Gly Leu Val Ser Trp 180 185 190 Gly Thr Phe Pro Cys Gly Gln Pro Asn Asp Pro Gly Val Tyr Thr Gln 195 200 205 Val Cys Lys Phe Thr Lys Trp Ile Asn Asp Thr Ile Lys Lys His Arg 210 215 220 <210> 59<211> 226<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Активний мишачий KLK5<400> 59Ile Val Asn Gly Ser Asp Cys Gln Lys Asp Ala Gln Pro Trp Gln Gly 1 5 10 15 Ala Leu Leu Leu Gly Pro Asn Lys Leu Tyr Cys Gly Ala Val Leu Ile 20 25 30 Ser Pro Gln Trp Leu Leu Thr Ala Ala His Cys Arg Lys Pro Val Phe 35 40 45 Arg Ile Arg Leu Gly His His Ser Met Ser Pro Val Tyr Glu Ser Gly 50 55 60 Gln Gln Met Phe Gln Gly Ile Lys Ser Ile Pro His Pro Gly Tyr Ser 65 70 75 80 His Pro Gly His Ser Asn Asp Leu Met Leu Ile Lys Met Asn Arg Lys 85 90 95 Ile Arg Asp Ser His Ser Val Lys Pro Val Glu Ile Ala Cys Asp Cys 100 105 110 Ala Thr Glu Gly Thr Arg Cys Met Val Ser Gly Trp Gly Thr Thr Ser 115 120 125 Ser Ser His Asn Asn Phe Pro Lys Val Leu Gln Cys Leu Asn Ile Thr 130 135 140 Val Leu Ser Glu Glu Arg Cys Lys Asn Ser Tyr Pro Gly Gln Ile Asp 145 150 155 160 Lys Thr Met Phe Cys Ala Gly Asp Glu Glu Gly Arg Asp Ser Cys Gln 165 170 175 Gly Asp Ser Gly Gly Pro Val Val Cys Asn Gly Lys Leu Gln Gly Leu 180 185 190 Val Ser Trp Gly Asp Phe Pro Cys Ala Gln Arg Asn Arg Pro Gly Val 195 200 205 Tyr Thr Asn Leu Cys Glu Phe Val Lys Trp Ile Lys Asp Thr Met Asn 210 215 220 Ser Asn 225 <210> 60<211> 227<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Активний KLK5 яванської макаки <400> 60Ile Ile Asn Gly Ser Asp Cys Asp Glu His Thr Gln Pro Trp Gln Ala 1 5 10 15 Ala Leu Leu Leu Gly Pro Asn Gln Leu Tyr Cys Gly Gly Val Leu Val 20 25 30 His Pro Gln Trp Leu Leu Thr Ala Ala His Cys Arg Lys Lys Val Phe 35 40 45 Arg Val Arg Leu Gly His Tyr Ser Leu Ser Pro Val Tyr Glu Ser Gly 50 55 60 Gln Gln Met Phe Gln Gly Ile Lys Ser Ile Pro His Pro Gly Tyr Ser 65 70 75 80 His Pro Gly His Ser Asn Asp Leu Met Leu Ile Lys Leu Asn Arg Arg 85 90 95 Ile His Ser Thr Lys Asp Val Arg Pro Ile Asn Val Ser Ser His Cys 100 105 110 Pro Ser Ala Gly Thr Lys Cys Leu Val Ser Gly Trp Gly Thr Thr Arg 115 120 125 Ser Pro Gln Val His Phe Pro Lys Val Leu Gln Cys Leu Asn Ile Ser 130 135 140 Val Leu Ser Gln Lys Arg Cys Glu Asp Ala Tyr Pro Arg Gln Ile Asp 145 150 155 160 Asp Thr Met Phe Cys Ala Gly Asp Glu Ala Gly Arg Asp Ser Cys Gln 165 170 175 Gly Asp Ser Gly Gly Pro Val Val Cys Asn Gly Ser Leu Gln Gly Leu 180 185 190 Val Ser Trp Gly Asp Tyr Pro Cys Ala Lys Pro Asn Arg Pro Gly Val 195 200 205 Tyr Thr Asn Leu Cys Lys Phe Thr Lys Trp Ile Gln Glu Thr Ile Gln 210 215 220 Ala Asn Ser 225 <210> 61<211> 302<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Людський Fc-фрагмент кролячого LEKTI D8 <400> 61Glu Ala Ala Lys Glu Ile Cys Ser Glu Phe Arg Asp Gln Val Arg Asn 1 5 10 15 Gly Thr Leu Ile Cys Thr Arg Glu His Asn Pro Val Arg Gly Pro Asp 20 25 30 Gly Lys Met His Gly Asn Lys Cys Ala Met Cys Ala Ser Val Phe Lys 35 40 45 Leu Glu Glu Glu Glu Lys Lys Asn Asp Lys Glu Glu Lys Gly Lys Val 50 55 60 Glu Ala Glu Lys Val Leu Glu Lys Thr Val Ala Pro Ser Thr Cys Ser 65 70 75 80 Lys Pro Thr Cys Pro Pro Pro Glu Leu Leu Gly Gly Pro Ser Val Phe 85 90 95 Ile Phe Pro Pro Lys Pro Lys Asp Thr Leu Met Ile Ser Arg Thr Pro 100 105 110 Glu Val Thr Cys Val Val Val Asp Val Ser Gln Asp Asp Pro Glu Val 115 120 125 Gln Phe Thr Trp Tyr Ile Asn Asn Glu Gln Val Arg Thr Ala Arg Pro 130 135 140 Pro Leu Arg Glu Gln Gln Phe Asn Ser Thr Ile Arg Val Val Ser Thr 145 150 155 160 Leu Pro Ile Ala His Gln Asp Trp Leu Arg Gly Lys Glu Phe Lys Cys 165 170 175 Lys Val His Asn Lys Ala Leu Pro Ala Pro Ile Glu Lys Thr Ile Ser 180 185 190 Lys Ala Arg Gly Gln Pro Leu Glu Pro Lys Val Tyr Thr Met Gly Pro 195 200 205 Pro Arg Glu Glu Leu Ser Ser Arg Ser Val Ser Leu Thr Cys Met Ile 210 215 220 Asn Gly Phe Tyr Pro Ser Asp Ile Ser Val Glu Trp Glu Lys Asn Gly 225 230 235 240 Lys Ala Glu Asp Asn Tyr Lys Thr Thr Pro Ala Val Leu Asp Ser Asp 245 250 255 Gly Ser Tyr Phe Leu Tyr Ser Lys Leu Ser Val Pro Thr Ser Glu Trp 260 265 270 Gln Arg Gly Asp Val Phe Thr Cys Ser Val Met His Glu Ala Leu His 275 280 285 Asn His Tyr Thr Gln Lys Ser Ile Ser Arg Ser Pro Gly Lys 290 295 300 <210> 62<211> 11<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> ДІЛЯНКА CDR-L1 Q24R<400> 62Arg Ala Ser Gln Ser Ile Ser Ser Trp Leu Ala 1 5 10 <210> 63<211> 11<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> ДІЛЯНКА CDR-L1 Q24K<400> 63Lys Ala Ser Gln Ser Ile Ser Ser Trp Leu Ala 1 5 10 <210> 64<211> 330<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> Нуклеотид важкого ланцюгу антитіла 10236 gL6 Q24R<400> 64gcgtatgaca tgactcagag cccgtccagc ctgtccgcgt ccgtgggaga tcgcgtgact 60atcacgtgtc gggcctcaca atccattagc tcctggctgg cctggtacca gcagaagcca 120gggaaggctc cgaagctgct gatctacctg gcctccaccc ttgcctccgg cgtgccttca 180cggttttctg gatccggctc gggaaccgac ttcaccctca ccatctcgtc gctccaaccc 240gaggacttcg caacctacta ctgccaacag gggtatacca acagcaacat catcaacacc 300ttcggtggcg gaactaaggt cgaaatcaag 330<210> 65<211> 645<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид легкого ланцюга антитіла 10236 gL6 Q24R<400> 65gcgtatgaca tgactcagag cccgtccagc ctgtccgcgt ccgtgggaga tcgcgtgact 60atcacgtgtc gggcctcaca atccattagc tcctggctgg cctggtacca gcagaagcca 120gggaaggctc cgaagctgct gatctacctg gcctccaccc ttgcctccgg cgtgccttca 180cggttttctg gatccggctc gggaaccgac ttcaccctca ccatctcgtc gctccaaccc 240gaggacttcg caacctacta ctgccaacag gggtatacca acagcaacat catcaacacc 300ttcggtggcg gaactaaggt cgaaatcaag gtggccgctc cctccgtgtt catcttccca 360ccctccgacg agcagctgaa gtccggcacc gcctccgtcg tgtgcctgct gaacaacttc 420tacccccgcg aggccaaggt gcagtggaag gtggacaacg ccctgcagtc cggcaactcc 480caggaatccg tcaccgagca ggactccaag gacagcacct actccctgtc ctccaccctg 540accctgtcca aggccgacta cgagaagcac aaggtgtacg cctgcgaagt gacccaccag 600ggcctgtcca gccccgtgac caagtccttc aaccggggcg agtgc 645<210> 66<211> 330<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> Нуклеотид варіабельного легкого ланцюга антитіла 10236 gL6 Q24K<400> 66gcgtatgaca tgactcagag cccgtccagc ctgtccgcgt ccgtgggaga tcgcgtgact 60atcacgtgta aggcctcaca atccattagc tcctggctgg cctggtacca gcagaagcca 120gggaaggctc cgaagctgct gatctacctg gcctccaccc ttgcctccgg cgtgccttca 180cggttttctg gatccggctc gggaaccgac ttcaccctca ccatctcgtc gctccaaccc 240gaggacttcg caacctacta ctgccaacag gggtatacca acagcaacat catcaacacc 300ttcggtggcg gaactaaggt cgaaatcaag 330<210> 67<211> 645<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид легкого ланцюга 10236 gL6 Q24K<400> 67gcgtatgaca tgactcagag cccgtccagc ctgtccgcgt ccgtgggaga tcgcgtgact 60atcacgtgta aggcctcaca atccattagc tcctggctgg cctggtacca gcagaagcca 120gggaaggctc cgaagctgct gatctacctg gcctccaccc ttgcctccgg cgtgccttca 180cggttttctg gatccggctc gggaaccgac ttcaccctca ccatctcgtc gctccaaccc 240gaggacttcg caacctacta ctgccaacag gggtatacca acagcaacat catcaacacc 300ttcggtggcg gaactaaggt cgaaatcaag gtggccgctc cctccgtgtt catcttccca 360ccctccgacg agcagctgaa gtccggcacc gcctccgtcg tgtgcctgct gaacaacttc 420tacccccgcg aggccaaggt gcagtggaag gtggacaacg ccctgcagtc cggcaactcc 480caggaatccg tcaccgagca ggactccaag gacagcacct actccctgtc ctccaccctg 540accctgtcca aggccgacta cgagaagcac aaggtgtacg cctgcgaagt gacccaccag 600ggcctgtcca gccccgtgac caagtccttc aaccggggcg agtgc 645<210> 68<211> 13<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Ділянка CDR-L1 антитіла 10273<400> 68Gln Ser Ser Gln Ser Val Tyr Asn Asn Asn Asp Leu Ala 1 5 10 <210> 69<211> 7<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Ділянка CDR-L2 антитіла 10273 <400> 69Arg Ala Ser Thr Leu Ala Ser 1 5 <210> 70<211> 12<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Ділянка CDR-L3 антитіла 10273 <400> 70Leu Gly Gly Tyr Asp Asp Asp Val Asp Thr Tyr Thr 1 5 10 <210> 71<211> 10<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Ділянка CDR-H1 антитіла 10273 <400> 71Gly Phe Ser Leu Ser Ser Tyr Gly Met Ser 1 5 10 <210> 72<211> 16<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Ділянка CDR-H2 антитіла 10273<400> 72Ile Ile Ser Ser Ser Gly Ser Thr Tyr Tyr Ala Ser Trp Ala Lys Gly 1 5 10 15 <210> 73<211> 20<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> ділянка CDR-H3 антитіла 10273<220><221> інші властивості <222> (19)..(19)<223> Xaa може бути будь-якою природною амінокислотою<400> 73Asp His Ile Tyr Arg Tyr Asp Asp Tyr Gly Asp Tyr Pro Thr Tyr Tyr 1 5 10 15 Gly Met Xaa Pro 20 <210> 74<211> 112<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> варіабельний легкий ланцюг кролячого антитіла 10273 <400> 74Ala Val Val Leu Thr Gln Thr Pro Ser Pro Met Ser Ala Ala Val Gly 1 5 10 15 Gly Thr Val Thr Ile Ser Cys Gln Ser Ser Gln Ser Val Tyr Asn Asn 20 25 30 Asn Asp Leu Ala Trp Tyr Gln Gln Lys Pro Gly Gln Pro Pro Lys Leu 35 40 45 Leu Ile Tyr Arg Ala Ser Thr Leu Ala Ser Gly Val Pro Ser Arg Phe 50 55 60 Ser Gly Ser Gly Ser Gly Thr Gln Phe Thr Leu Thr Ile Ser Gly Val 65 70 75 80 Gln Cys Asp Asp Ala Ala Thr Tyr Tyr Cys Leu Gly Gly Tyr Asp Asp 85 90 95 Asp Val Asp Thr Tyr Thr Phe Gly Gly Gly Thr Glu Val Val Val Lys 100 105 110 <210> 75<211> 336<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид варіабельного легкого ланцюга кролячого антитіла 10273 <400> 75gcagtcgtgc tgactcagac accatcaccc atgtctgcag ctgtgggagg cacagtcacc 60atcagttgcc agtccagtca gagtgtttat aataataacg acttagcctg gtatcagcag 120aaaccagggc agcctcctaa gctcctgatc tacagggcat ccactctggc atctggggtc 180ccgtcgcggt tcagcggcag tggatctggg acacagttca ctctcaccat cagcggcgtg 240cagtgtgacg atgctgccac ttactactgt ctaggcggtt atgatgatga tgttgatacg 300tatactttcg gcggagggac cgaggtggtg gtcaaa 336<210> 76<211> 125<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> 10273 VH<400> 76Gln Ser Val Glu Glu Ser Gly Gly Arg Leu Val Thr Pro Gly Thr Pro 1 5 10 15 Leu Thr Leu Thr Cys Thr Val Ser Gly Phe Ser Leu Ser Ser Tyr Gly 20 25 30 Met Ser Trp Val Arg Gln Ala Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile Gly 35 40 45 Ile Ile Ser Ser Ser Gly Ser Thr Tyr Tyr Ala Ser Trp Ala Lys Gly 50 55 60 Arg Phe Thr Ile Ser Lys Thr Ser Thr Thr Val Asp Leu Lys Ile Ala 65 70 75 80 Ser Pro Thr Thr Glu Asp Thr Ala Thr Tyr Phe Cys Ala Arg Asp His 85 90 95 Ile Tyr Arg Tyr Asp Asp Tyr Gly Asp Tyr Pro Thr Tyr Tyr Gly Met 100 105 110 Asp Pro Trp Gly Pro Gly Thr Leu Val Thr Val Ser Ser 115 120 125 <210> 77<211> 375<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид варіабельного важкого ланцюга антитіла 10273 <400> 77cagtcggtgg aggagtccgg gggtcgcctg gtcacgcctg ggacacccct gacactcacc 60tgcacagtct ctggattctc cctcagtagc tatggaatga gctgggtccg ccaggctcca 120gggaaggggc tggaatggat cggaattatt agtagtagtg gtagcacata ctacgcgagc 180tgggcgaaag gccgattcac catctccaag acctcgacca cggtggatct gaaaatcgcc 240agtccgacaa ccgaggacac ggccacctat ttctgtgcca gagatcacat ttataggtac 300gatgactatg gtgattaccc tacctactac ggcatggacc cctggggccc aggcaccctg 360gtcaccgtct cgagc 375<210> 78<211> 219<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Легкий ланцюг кролячого антитіла 10273 до mIgG <400> 78Ala Val Val Leu Thr Gln Thr Pro Ser Pro Met Ser Ala Ala Val Gly 1 5 10 15 Gly Thr Val Thr Ile Ser Cys Gln Ser Ser Gln Ser Val Tyr Asn Asn 20 25 30 Asn Asp Leu Ala Trp Tyr Gln Gln Lys Pro Gly Gln Pro Pro Lys Leu 35 40 45 Leu Ile Tyr Arg Ala Ser Thr Leu Ala Ser Gly Val Pro Ser Arg Phe 50 55 60 Ser Gly Ser Gly Ser Gly Thr Gln Phe Thr Leu Thr Ile Ser Gly Val 65 70 75 80 Gln Cys Asp Asp Ala Ala Thr Tyr Tyr Cys Leu Gly Gly Tyr Asp Asp 85 90 95 Asp Val Asp Thr Tyr Thr Phe Gly Gly Gly Thr Glu Val Val Val Lys 100 105 110 Arg Thr Asp Ala Ala Pro Thr Val Ser Ile Phe Pro Pro Ser Ser Glu 115 120 125 Gln Leu Thr Ser Gly Gly Ala Ser Val Val Cys Phe Leu Asn Asn Phe 130 135 140 Tyr Pro Lys Asp Ile Asn Val Lys Trp Lys Ile Asp Gly Ser Glu Arg 145 150 155 160 Gln Asn Gly Val Leu Asn Ser Trp Thr Asp Gln Asp Ser Lys Asp Cys 165 170 175 Thr Tyr Ser Met Ser Ser Thr Leu Thr Leu Thr Lys Asp Glu Tyr Glu 180 185 190 Arg His Asn Ser Tyr Thr Cys Glu Ala Thr His Lys Thr Ser Thr Ser 195 200 205 Pro Ile Val Lys Ser Phe Asn Arg Asn Glu Cys 210 215 <210> 79<211> 449<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Важкий ланцюг кролячого антитіла 10273 до mIgG <400> 79Gln Ser Val Glu Glu Ser Gly Gly Arg Leu Val Thr Pro Gly Thr Pro 1 5 10 15 Leu Thr Leu Thr Cys Thr Val Ser Gly Phe Ser Leu Ser Ser Tyr Gly 20 25 30 Met Ser Trp Val Arg Gln Ala Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile Gly 35 40 45 Ile Ile Ser Ser Ser Gly Ser Thr Tyr Tyr Ala Ser Trp Ala Lys Gly 50 55 60 Arg Phe Thr Ile Ser Lys Thr Ser Thr Thr Val Asp Leu Lys Ile Ala 65 70 75 80 Ser Pro Thr Thr Glu Asp Thr Ala Thr Tyr Phe Cys Ala Arg Asp His 85 90 95 Ile Tyr Arg Tyr Asp Asp Tyr Gly Asp Tyr Pro Thr Tyr Tyr Gly Met 100 105 110 Asp Pro Trp Gly Pro Gly Thr Leu Val Thr Val Ser Ser Ala Lys Thr 115 120 125 Thr Pro Pro Ser Val Tyr Pro Leu Ala Pro Gly Ser Ala Ala Gln Thr 130 135 140 Asn Ser Met Val Thr Leu Gly Cys Leu Val Lys Gly Tyr Phe Pro Glu 145 150 155 160 Pro Val Thr Val Thr Trp Asn Ser Gly Ser Leu Ser Ser Gly Val His 165 170 175 Thr Phe Pro Ala Val Leu Gln Ser Asp Leu Tyr Thr Leu Ser Ser Ser 180 185 190 Val Thr Val Pro Ser Ser Thr Trp Pro Ser Glu Thr Val Thr Cys Asn 195 200 205 Val Ala His Pro Ala Ser Ser Thr Lys Val Asp Lys Lys Ile Val Pro 210 215 220 Arg Asp Cys Gly Cys Lys Pro Cys Ile Cys Thr Val Pro Glu Val Ser 225 230 235 240 Ser Val Phe Ile Phe Pro Pro Lys Pro Lys Asp Val Leu Thr Ile Thr 245 250 255 Leu Thr Pro Lys Val Thr Cys Val Val Val Asp Ile Ser Lys Asp Asp 260 265 270 Pro Glu Val Gln Phe Ser Trp Phe Val Asp Asp Val Glu Val His Thr 275 280 285 Ala Gln Thr Gln Pro Arg Glu Glu Gln Phe Asn Ser Thr Phe Arg Ser 290 295 300 Val Ser Glu Leu Pro Ile Met His Gln Asp Trp Leu Asn Gly Lys Glu 305 310 315 320 Phe Lys Cys Arg Val Asn Ser Ala Ala Phe Pro Ala Pro Ile Glu Lys 325 330 335 Thr Ile Ser Lys Thr Lys Gly Arg Pro Lys Ala Pro Gln Val Tyr Thr 340 345 350 Ile Pro Pro Pro Lys Glu Gln Met Ala Lys Asp Lys Val Ser Leu Thr 355 360 365 Cys Met Ile Thr Asp Phe Phe Pro Glu Asp Ile Thr Val Glu Trp Gln 370 375 380 Trp Asn Gly Gln Pro Ala Glu Asn Tyr Lys Asn Thr Gln Pro Ile Met 385 390 395 400 Asp Thr Asp Gly Ser Tyr Phe Val Tyr Ser Lys Leu Asn Val Gln Lys 405 410 415 Ser Asn Trp Glu Ala Gly Asn Thr Phe Thr Cys Ser Val Leu His Glu 420 425 430 Gly Leu His Asn His His Thr Glu Lys Ser Leu Ser His Ser Pro Gly 435 440 445 Lys <210> 80<211> 657<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> Нуклеотид легкого ланцюга кролячого антитіла 10273 до mIgG <400> 80gcagtcgtgc tgactcagac accatcaccc atgtctgcag ctgtgggagg cacagtcacc 60atcagttgcc agtccagtca gagtgtttat aataataacg acttagcctg gtatcagcag 120aaaccagggc agcctcctaa gctcctgatc tacagggcat ccactctggc atctggggtc 180ccgtcgcggt tcagcggcag tggatctggg acacagttca ctctcaccat cagcggcgtg 240cagtgtgacg atgctgccac ttactactgt ctaggcggtt atgatgatga tgttgatacg 300tatactttcg gcggagggac cgaggtggtg gtcaaacgta cggatgctgc accaactgta 360tccatcttcc caccatccag tgagcagtta acatctggag gtgcctcagt cgtgtgcttc 420ttgaacaact tctaccccaa agacatcaat gtcaagtgga agattgatgg cagtgaacga 480caaaatggcg tcctgaacag ttggactgat caggacagca aagactgcac ctacagcatg 540agcagcaccc tcacgttgac caaggacgag tatgaacgac ataacagcta tacctgtgag 600gccactcaca agacatcaac ttcacccatt gtcaagagct tcaacaggaa tgagtgt 657<210> 81<211> 1347<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> Нуклеотид важкого ланцюга кролячого антитіла 10273 до mIgG <400> 81cagtcggtgg aggagtccgg gggtcgcctg gtcacgcctg ggacacccct gacactcacc 60tgcacagtct ctggattctc cctcagtagc tatggaatga gctgggtccg ccaggctcca 120gggaaggggc tggaatggat cggaattatt agtagtagtg gtagcacata ctacgcgagc 180tgggcgaaag gccgattcac catctccaag acctcgacca cggtggatct gaaaatcgcc 240agtccgacaa ccgaggacac ggccacctat ttctgtgcca gagatcacat ttataggtac 300gatgactatg gtgattaccc tacctactac ggcatggacc cctggggccc aggcaccctg 360gtcaccgtct cgagtgccaa aacgacaccc ccatctgtct atccactggc ccctggatct 420gctgcccaaa ctaactccat ggtgaccctg ggatgcctgg tcaagggcta tttccctgag 480ccagtgacag tgacctggaa ctctggatcc ctgtccagcg gtgtgcacac cttcccagct 540gtcctgcagt ctgacctcta cactctgagc agctcagtga ctgtcccctc cagcacctgg 600cccagcgaga ccgtcacctg caacgttgcc cacccggcca gcagcaccaa ggtggacaag 660aaaattgtgc ccagggattg tggttgtaag ccttgcatat gtacagtccc agaagtatca 720tctgtcttca tcttcccccc aaagcccaag gatgtgctca ccattactct gactcctaag 780gtcacgtgtg ttgtggtaga catcagcaag gatgatcccg aggtccagtt cagctggttt 840gtagatgatg tggaggtgca cacagctcag acgcaacccc gggaggagca gttcaacagc 900actttccgct cagtcagtga acttcccatc atgcaccagg actggctcaa tggcaaggag 960ttcaaatgca gggtcaacag tgcagctttc cctgccccca tcgagaaaac catctccaaa 1020accaaaggca gaccgaaggc tccacaggtg tacaccattc cacctcccaa ggagcagatg 1080gccaaggata aagtcagtct gacctgcatg ataacagact tcttccctga agacattact 1140gtggagtggc agtggaatgg gcagccagcg gagaactaca agaacactca gcccatcatg 1200gacacagatg gctcttactt cgtctacagc aagctcaatg tgcagaagag caactgggag 1260gcaggaaata ctttcacctg ctctgtgtta catgagggcc tgcacaacca ccatactgag 1320aagagcctct cccactctcc tggtaaa 1347<210> 82<211> 217<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Легкий ланцюг кролячого антитіла 10273 до mIgG <400> 82Ala Tyr Asp Met Thr Gln Thr Pro Ala Ser Val Glu Val Ala Val Gly 1 5 10 15 Gly Thr Val Thr Ile Lys Cys Gln Ala Ser Gln Ser Ile Ser Ser Trp 20 25 30 Leu Ala Trp Tyr Gln Gln Lys Pro Gly Gln Pro Pro Lys Leu Leu Ile 35 40 45 Tyr Leu Ala Ser Thr Leu Ala Ser Gly Val Ser Ser Arg Phe Lys Gly 50 55 60 Ser Gly Ser Gly Thr Gln Phe Thr Leu Thr Ile Ser Gly Val Glu Cys 65 70 75 80 Ala Asp Ala Ala Thr Tyr Tyr Cys Gln Gln Gly Tyr Thr Asn Ser Asn 85 90 95 Ile Ile Asn Thr Phe Gly Gly Gly Thr Glu Val Val Val Lys Arg Thr 100 105 110 Asp Ala Ala Pro Thr Val Ser Ile Phe Pro Pro Ser Ser Glu Gln Leu 115 120 125 Thr Ser Gly Gly Ala Ser Val Val Cys Phe Leu Asn Asn Phe Tyr Pro 130 135 140 Lys Asp Ile Asn Val Lys Trp Lys Ile Asp Gly Ser Glu Arg Gln Asn 145 150 155 160 Gly Val Leu Asn Ser Trp Thr Asp Gln Asp Ser Lys Asp Cys Thr Tyr 165 170 175 Ser Met Ser Ser Thr Leu Thr Leu Thr Lys Asp Glu Tyr Glu Arg His 180 185 190 Asn Ser Tyr Thr Cys Glu Ala Thr His Lys Thr Ser Thr Ser Pro Ile 195 200 205 Val Lys Ser Phe Asn Arg Asn Glu Cys 210 215 <210> 83<211> 438<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Важкий ланцюг кролячого антитіла 10236 до mIgG<400> 83Gln Ser Val Glu Glu Ser Gly Gly Arg Leu Val Thr Pro Gly Thr Pro 1 5 10 15 Leu Thr Leu Thr Cys Thr Val Ser Gly Phe Pro Leu Ser Asn Tyr Ala 20 25 30 Met Ser Trp Val Arg Gln Ala Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile Gly 35 40 45 Asp Ile Tyr Pro Ser Asp Ile Ile Asp Tyr Ala Ser Trp Ala Lys Gly 50 55 60 Arg Phe Thr Ile Ser Gln Thr Ser Thr Thr Val Glu Leu Lys Ile Thr 65 70 75 80 Gly Pro Thr Thr Glu Asp Thr Ala Thr Tyr Phe Cys Ala Arg Asp Asn 85 90 95 Asn Asp Tyr Gly Leu Asp Ile Trp Gly Pro Gly Thr Leu Val Thr Val 100 105 110 Ser Ser Ala Lys Thr Thr Pro Pro Ser Val Tyr Pro Leu Ala Pro Gly 115 120 125 Ser Ala Ala Gln Thr Asn Ser Met Val Thr Leu Gly Cys Leu Val Lys 130 135 140 Gly Tyr Phe Pro Glu Pro Val Thr Val Thr Trp Asn Ser Gly Ser Leu 145 150 155 160 Ser Ser Gly Val His Thr Phe Pro Ala Val Leu Gln Ser Asp Leu Tyr 165 170 175 Thr Leu Ser Ser Ser Val Thr Val Pro Ser Ser Thr Trp Pro Ser Glu 180 185 190 Thr Val Thr Cys Asn Val Ala His Pro Ala Ser Ser Thr Lys Val Asp 195 200 205 Lys Lys Ile Val Pro Arg Asp Cys Gly Cys Lys Pro Cys Ile Cys Thr 210 215 220 Val Pro Glu Val Ser Ser Val Phe Ile Phe Pro Pro Lys Pro Lys Asp 225 230 235 240 Val Leu Thr Ile Thr Leu Thr Pro Lys Val Thr Cys Val Val Val Asp 245 250 255 Ile Ser Lys Asp Asp Pro Glu Val Gln Phe Ser Trp Phe Val Asp Asp 260 265 270 Val Glu Val His Thr Ala Gln Thr Gln Pro Arg Glu Glu Gln Phe Asn 275 280 285 Ser Thr Phe Arg Ser Val Ser Glu Leu Pro Ile Met His Gln Asp Trp 290 295 300 Leu Asn Gly Lys Glu Phe Lys Cys Arg Val Asn Ser Ala Ala Phe Pro 305 310 315 320 Ala Pro Ile Glu Lys Thr Ile Ser Lys Thr Lys Gly Arg Pro Lys Ala 325 330 335 Pro Gln Val Tyr Thr Ile Pro Pro Pro Lys Glu Gln Met Ala Lys Asp 340 345 350 Lys Val Ser Leu Thr Cys Met Ile Thr Asp Phe Phe Pro Glu Asp Ile 355 360 365 Thr Val Glu Trp Gln Trp Asn Gly Gln Pro Ala Glu Asn Tyr Lys Asn 370 375 380 Thr Gln Pro Ile Met Asp Thr Asp Gly Ser Tyr Phe Val Tyr Ser Lys 385 390 395 400 Leu Asn Val Gln Lys Ser Asn Trp Glu Ala Gly Asn Thr Phe Thr Cys 405 410 415 Ser Val Leu His Glu Gly Leu His Asn His His Thr Glu Lys Ser Leu 420 425 430 Ser His Ser Pro Gly Lys 435 <210> 84<211> 651<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> Нуклеотид легкого ланцюга кролячого антитіла 10236 до mIgG <400> 84gcctatgata tgacccagac tccagcctct gtggaggtag ctgtgggagg cacagtcacc 60atcaagtgcc aggccagtca gagcattagc agttggttag cctggtatca gcagaaacca 120ggtcagcctc ccaagctcct gatctatctg gcatccactc tggcatctgg ggtctcatcg 180cggttcaaag gcagtggatc tgggacacag ttcactctca ccatcagcgg cgtggagtgt 240gccgatgctg ccacttacta ctgtcaacag ggttatacta atagtaatat tattaatact 300ttcggcggag ggaccgaggt ggtggtcaaa cgtacggatg ctgcaccaac tgtatccatc 360ttcccaccat ccagtgagca gttaacatct ggaggtgcct cagtcgtgtg cttcttgaac 420aacttctacc ccaaagacat caatgtcaag tggaagattg atggcagtga acgacaaaat 480ggcgtcctga acagttggac tgatcaggac agcaaagact gcacctacag catgagcagc 540accctcacgt tgaccaagga cgagtatgaa cgacataaca gctatacctg tgaggccact 600cacaagacat caacttcacc cattgtcaag agcttcaaca ggaatgagtg t 651<210> 85<211> 1386<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> Нуклеотид важкого ланцюга кролячого антитіла 10236 до mIgG<400> 85cagtcggtgg aggagtccgg gggtcgcctg gtcacgcctg ggacacccct gacactcacc 60tgcaccgtct ctgggttccc cctcagtaat tatgcaatga gctgggtccg ccaggctcca 120gggaaggggc tggaatggat cggagacatt tatcctagtg atatcataga ctacgcgagc 180tgggcgaaag gccgattcac catctcccaa acctcgacca cggtggagct gaaaatcacg 240ggtccgacaa ccgaggacac ggccacctat ttctgtgcca gagacaacaa tgactatggt 300ctggacatct ggggcccagg caccctggtc accgtctcga gtgccaaaac gacaccccca 360tctgtctatc cactggcccc tggatctgct gcccaaacta actccatggt gaccctggga 420tgcctggtca agggctattt ccctgagcca gtgacagtga cctggaactc tggatccctg 480tccagcggtg tgcacacctt cccagctgtc ctgcagtctg acctctacac tctgagcagc 540tcagtgactg tcccctccag cacctggccc agcgagaccg tcacctgcaa cgttgcccac 600ccggccagca gcaccaaggt ggacaagaaa attgtgccca gggattgtgg ttgtaagcct 660tgcatatgta cagtcccaga agtatcatct gtcttcatct tccccccaaa gcccaaggat 720gtgctcacca ttactctgac tcctaaggtc acgtgtgttg tggtagacat cagcaaggat 780gatcccgagg tccagttcag ctggtttgta gatgatgtgg aggtgcacac agctcagacg 840caaccccggg aggagcagtt caacagcact ttccgctcag tcagtgaact tcccatcatg 900caccaggact ggctcaatgg caaggagttc aaatgcaggg tcaacagtgc agctttccct 960gcccccatcg agaaaaccat ctccaaaacc aaaggcagac cgaaggctcc acaggtgtac 1020accattccac ctcccaagga gcagatggcc aaggataaag tcagtctgac ctgcatgata 1080acagacttct tccctgaaga cattactgtg gagtggcagt ggaatgggca gccagcggag 1140aactacaaga acactcagcc catcatggac acagatggct cttacttcgt ctacagcaag 1200ctcaatgtgc agaagagcaa ctgggaggca ggaaatactt tcacctgctc tgtgttacat 1260gagggcctgc acaaccacca tactgagaag agcctctccc actctcctgg taaatgatcc 1320cagtgtcctt ggagccctct ggtcctacag gactctgaca cctacctcca cccctccctg 1380tataaa 1386<210> 86<211> 214<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Fab-фрагмент легкого ланцюга антитіла 10236 <400> 86Ala Tyr Asp Met Thr Gln Thr Pro Ala Ser Val Glu Val Ala Val Gly 1 5 10 15 Gly Thr Val Thr Ile Lys Cys Gln Ala Ser Gln Ser Ile Ser Ser Trp 20 25 30 Leu Ala Trp Tyr Gln Gln Lys Pro Gly Gln Pro Pro Lys Leu Leu Ile 35 40 45 Tyr Leu Ala Ser Thr Leu Ala Ser Gly Val Ser Ser Arg Phe Lys Gly 50 55 60 Ser Gly Ser Gly Thr Gln Phe Thr Leu Thr Ile Ser Gly Val Glu Cys 65 70 75 80 Ala Asp Ala Ala Thr Tyr Tyr Cys Gln Gln Gly Tyr Thr Asn Ser Asn 85 90 95 Ile Ile Asn Thr Phe Gly Gly Gly Thr Glu Val Val Val Lys Arg Thr 100 105 110 Pro Val Ala Pro Thr Val Leu Ile Phe Pro Pro Ala Ala Asp Gln Val 115 120 125 Ala Thr Gly Thr Val Thr Ile Val Cys Val Ala Asn Lys Tyr Phe Pro 130 135 140 Asp Val Thr Val Thr Trp Glu Val Asp Gly Thr Thr Gln Thr Thr Gly 145 150 155 160 Ile Glu Asn Ser Lys Thr Pro Gln Asn Ser Ala Asp Cys Thr Tyr Asn 165 170 175 Leu Ser Ser Thr Leu Thr Leu Thr Ser Thr Gln Tyr Asn Ser His Lys 180 185 190 Glu Tyr Thr Cys Lys Val Thr Gln Gly Thr Thr Ser Val Val Gln Ser 195 200 205 Phe Asn Arg Gly Asp Cys 210 <210> 87<211> 642<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид Fab-фрагменту кролячого легкого ланцюга антитіла 10236 <400> 87gcctatgata tgacccagac tccagcctct gtggaggtag ctgtgggagg cacagtcacc 60atcaagtgcc aggccagtca gagcattagc agttggttag cctggtatca gcagaaacca 120ggtcagcctc ccaagctcct gatctatctg gcatccactc tggcatctgg ggtctcatcg 180cggttcaaag gcagtggatc tgggacacag ttcactctca ccatcagcgg cgtggagtgt 240gccgatgctg ccacttacta ctgtcaacag ggttatacta atagtaatat tattaatact 300ttcggcggag ggaccgaggt ggtggtcaaa cgtacgccag ttgcacctac tgtcctcatc 360ttcccaccag ctgctgatca ggtggcaact ggaacagtca ccatcgtgtg tgtggcgaat 420aaatactttc ccgatgtcac cgtcacctgg gaggtggatg gcaccaccca aacaactggc 480atcgagaaca gtaaaacacc gcagaattct gcagattgta cctacaacct cagcagcact 540ctgacactga ccagcacaca gtacaacagc cacaaagagt acacctgcaa ggtgacccag 600ggcacgacct cagtcgtcca gagcttcaat aggggtgact gt 642<210> 88<211> 217<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Fab-фрагмент важкого ланцюга антитіла 10236 <400> 88Gln Ser Val Glu Glu Ser Gly Gly Arg Leu Val Thr Pro Gly Thr Pro 1 5 10 15 Leu Thr Leu Thr Cys Thr Val Ser Gly Phe Pro Leu Ser Asn Tyr Ala 20 25 30 Met Ser Trp Val Arg Gln Ala Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile Gly 35 40 45 Asp Ile Tyr Pro Ser Asp Ile Ile Asp Tyr Ala Ser Trp Ala Lys Gly 50 55 60 Arg Phe Thr Ile Ser Gln Thr Ser Thr Thr Val Glu Leu Lys Ile Thr 65 70 75 80 Gly Pro Thr Thr Glu Asp Thr Ala Thr Tyr Phe Cys Ala Arg Asp Asn 85 90 95 Asn Asp Tyr Gly Leu Asp Ile Trp Gly Pro Gly Thr Leu Val Thr Val 100 105 110 Ser Ser Gly Gln Pro Lys Ala Pro Ser Val Phe Pro Leu Ala Pro Cys 115 120 125 Cys Gly Asp Thr Pro Ser Ser Thr Val Thr Leu Gly Cys Leu Val Lys 130 135 140 Gly Tyr Leu Pro Glu Pro Val Thr Val Thr Trp Asn Ser Gly Thr Leu 145 150 155 160 Thr Asn Gly Val Arg Thr Phe Pro Ser Val Arg Gln Ser Ser Gly Leu 165 170 175 Tyr Ser Leu Ser Ser Val Val Ser Val Thr Ser Ser Ser Gln Pro Val 180 185 190 Thr Cys Asn Val Ala His Pro Ala Thr Asn Thr Lys Val Asp Lys Thr 195 200 205 Val Ala Pro Ser Thr Cys Ser Lys Pro 210 215 <210> 89<211> 651<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид Fab-фрагменту важкого ланцюга антитіла 10236 <400> 89cagtcggtgg aggagtccgg gggtcgcctg gtcacgcctg ggacacccct gacactcacc 60tgcaccgtct ctgggttccc cctcagtaat tatgcaatga gctgggtccg ccaggctcca 120gggaaggggc tggaatggat cggagacatt tatcctagtg atatcataga ctacgcgagc 180tgggcgaaag gccgattcac catctcccaa acctcgacca cggtggagct gaaaatcacg 240ggtccgacaa ccgaggacac ggccacctat ttctgtgcca gagacaacaa tgactatggt 300ctggacatct ggggcccagg caccctggtc accgtctcga gtgggcaacc taaggctcca 360tcagtcttcc cactggcccc ctgctgcggg gacacaccca gctccacggt gaccctgggc 420tgcctggtca aaggctacct cccggagcca gtgaccgtga cctggaactc gggcaccctc 480accaatgggg tacgcacctt cccgtccgtc cggcagtcct caggcctcta ctcgctgagc 540agcgtggtga gcgtgacctc aagcagccag cccgtcacct gcaacgtggc ccacccagcc 600accaacacca aagtggacaa gaccgttgcg ccctcgacat gcagcaagcc c 651<210> 90<211> 216<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Fab-фрагмент легкого ланцюга антитіла 10273 <400> 90Ala Val Val Leu Thr Gln Thr Pro Ser Pro Met Ser Ala Ala Val Gly 1 5 10 15 Gly Thr Val Thr Ile Ser Cys Gln Ser Ser Gln Ser Val Tyr Asn Asn 20 25 30 Asn Asp Leu Ala Trp Tyr Gln Gln Lys Pro Gly Gln Pro Pro Lys Leu 35 40 45 Leu Ile Tyr Arg Ala Ser Thr Leu Ala Ser Gly Val Pro Ser Arg Phe 50 55 60 Ser Gly Ser Gly Ser Gly Thr Gln Phe Thr Leu Thr Ile Ser Gly Val 65 70 75 80 Gln Cys Asp Asp Ala Ala Thr Tyr Tyr Cys Leu Gly Gly Tyr Asp Asp 85 90 95 Asp Val Asp Thr Tyr Thr Phe Gly Gly Gly Thr Glu Val Val Val Lys 100 105 110 Arg Thr Pro Val Ala Pro Thr Val Leu Ile Phe Pro Pro Ala Ala Asp 115 120 125 Gln Val Ala Thr Gly Thr Val Thr Ile Val Cys Val Ala Asn Lys Tyr 130 135 140 Phe Pro Asp Val Thr Val Thr Trp Glu Val Asp Gly Thr Thr Gln Thr 145 150 155 160 Thr Gly Ile Glu Asn Ser Lys Thr Pro Gln Asn Ser Ala Asp Cys Thr 165 170 175 Tyr Asn Leu Ser Ser Thr Leu Thr Leu Thr Ser Thr Gln Tyr Asn Ser 180 185 190 His Lys Glu Tyr Thr Cys Lys Val Thr Gln Gly Thr Thr Ser Val Val 195 200 205 Gln Ser Phe Asn Arg Gly Asp Cys 210 215 <210> 91<211> 648<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> нуклеотид Fab-фрагменту легкого ланцюга антитіла 10273 <400> 91gcagtcgtgc tgactcagac accatcaccc atgtctgcag ctgtgggagg cacagtcacc 60atcagttgcc agtccagtca gagtgtttat aataataacg acttagcctg gtatcagcag 120aaaccagggc agcctcctaa gctcctgatc tacagggcat ccactctggc atctggggtc 180ccgtcgcggt tcagcggcag tggatctggg acacagttca ctctcaccat cagcggcgtg 240cagtgtgacg atgctgccac ttactactgt ctaggcggtt atgatgatga tgttgatacg 300tatactttcg gcggagggac cgaggtggtg gtcaaacgta cgccagttgc acctactgtc 360ctcatcttcc caccagctgc tgatcaggtg gcaactggaa cagtcaccat cgtgtgtgtg 420gcgaataaat actttcccga tgtcaccgtc acctgggagg tggatggcac cacccaaaca 480actggcatcg agaacagtaa aacaccgcag aattctgcag attgtaccta caacctcagc 540agcactctga cactgaccag cacacagtac aacagccaca aagagtacac ctgcaaggtg 600acccagggca cgacctcagt cgtccagagc ttcaataggg gtgactgt 648<210> 92<211> 228<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Fab-фрагмент важкого ланцюга антитіла 10273<400> 92Gln Ser Val Glu Glu Ser Gly Gly Arg Leu Val Thr Pro Gly Thr Pro 1 5 10 15 Leu Thr Leu Thr Cys Thr Val Ser Gly Phe Ser Leu Ser Ser Tyr Gly 20 25 30 Met Ser Trp Val Arg Gln Ala Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile Gly 35 40 45 Ile Ile Ser Ser Ser Gly Ser Thr Tyr Tyr Ala Ser Trp Ala Lys Gly 50 55 60 Arg Phe Thr Ile Ser Lys Thr Ser Thr Thr Val Asp Leu Lys Ile Ala 65 70 75 80 Ser Pro Thr Thr Glu Asp Thr Ala Thr Tyr Phe Cys Ala Arg Asp His 85 90 95 Ile Tyr Arg Tyr Asp Asp Tyr Gly Asp Tyr Pro Thr Tyr Tyr Gly Met 100 105 110 Asp Pro Trp Gly Pro Gly Thr Leu Val Thr Val Ser Ser Gly Gln Pro 115 120 125 Lys Ala Pro Ser Val Phe Pro Leu Ala Pro Cys Cys Gly Asp Thr Pro 130 135 140 Ser Ser Thr Val Thr Leu Gly Cys Leu Val Lys Gly Tyr Leu Pro Glu 145 150 155 160 Pro Val Thr Val Thr Trp Asn Ser Gly Thr Leu Thr Asn Gly Val Arg 165 170 175 Thr Phe Pro Ser Val Arg Gln Ser Ser Gly Leu Tyr Ser Leu Ser Ser 180 185 190 Val Val Ser Val Thr Ser Ser Ser Gln Pro Val Thr Cys Asn Val Ala 195 200 205 His Pro Ala Thr Asn Thr Lys Val Asp Lys Thr Val Ala Pro Ser Thr 210 215 220 Cys Ser Lys Pro 225 <210> 93<211> 684<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> Нуклеотид Fab-фрагменту важкого ланцюга антитіла 10273 <400> 93cagtcggtgg aggagtccgg gggtcgcctg gtcacgcctg ggacacccct gacactcacc 60tgcacagtct ctggattctc cctcagtagc tatggaatga gctgggtccg ccaggctcca 120gggaaggggc tggaatggat cggaattatt agtagtagtg gtagcacata ctacgcgagc 180tgggcgaaag gccgattcac catctccaag acctcgacca cggtggatct gaaaatcgcc 240agtccgacaa ccgaggacac ggccacctat ttctgtgcca gagatcacat ttataggtac 300gatgactatg gtgattaccc tacctactac ggcatggacc cctggggccc aggcaccctg 360gtcaccgtct cgagtgggca acctaaggct ccatcagtct tcccactggc cccctgctgc 420ggggacacac ccagctccac ggtgaccctg ggctgcctgg tcaaaggcta cctcccggag 480ccagtgaccg tgacctggaa ctcgggcacc ctcaccaatg gggtacgcac cttcccgtcc 540gtccggcagt cctcaggcct ctactcgctg agcagcgtgg tgagcgtgac ctcaagcagc 600cagcccgtca cctgcaacgt ggcccaccca gccaccaaca ccaaagtgga caagaccgtt 660gcgccctcga catgcagcaa gccc 684<210> 94<211> 316<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Важкий ланцюг Fab-фрагменту людського LEKTI D5 <400> 94Glu Val Gln Leu Leu Glu Ser Gly Gly Gly Leu Val Gln Pro Gly Gly 1 5 10 15 Ser Leu Arg Leu Ser Cys Ala Val Ser Gly Ile Asp Leu Ser Asn Tyr 20 25 30 Ala Ile Asn Trp Val Arg Gln Ala Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile 35 40 45 Gly Ile Ile Trp Ala Ser Gly Thr Thr Phe Tyr Ala Thr Trp Ala Lys 50 55 60 Gly Arg Phe Thr Ile Ser Arg Asp Asn Ser Gly Gly Gly Gly Ser Gly 65 70 75 80 Gly Gly Gly Ser Arg Glu Ile Val Lys Leu Cys Ser Gln Tyr Gln Asn 85 90 95 Gln Ala Lys Asn Gly Ile Leu Phe Cys Thr Arg Glu Asn Asp Pro Ile 100 105 110 Arg Gly Pro Asp Gly Lys Met His Gly Asn Leu Cys Ser Met Cys Gln 115 120 125 Ala Tyr Phe Gln Ala Glu Asn Glu Glu Lys Lys Lys Ala Glu Ala Arg 130 135 140 Ala Arg Ser Gly Gly Gly Gly Gly Gly Gly Gly Ser Lys Asn Thr Val 145 150 155 160 Tyr Leu Gln Met Asn Ser Leu Arg Ala Glu Asp Thr Ala Val Tyr Tyr 165 170 175 Cys Ala Arg Thr Val Pro Gly Tyr Ser Thr Ala Pro Tyr Phe Asp Leu 180 185 190 Trp Gly Gln Gly Thr Leu Val Thr Val Ser Ser Ala Ser Thr Lys Gly 195 200 205 Pro Ser Val Phe Pro Leu Ala Pro Ser Ser Lys Ser Thr Ser Gly Gly 210 215 220 Thr Ala Ala Leu Gly Cys Leu Val Lys Asp Tyr Phe Pro Glu Pro Val 225 230 235 240 Thr Val Ser Trp Asn Ser Gly Ala Leu Thr Ser Gly Val His Thr Phe 245 250 255 Pro Ala Val Leu Gln Ser Ser Gly Leu Tyr Ser Leu Ser Ser Val Val 260 265 270 Thr Val Pro Ser Ser Ser Leu Gly Thr Gln Thr Tyr Ile Cys Asn Val 275 280 285 Asn His Lys Pro Ser Asn Thr Lys Val Asp Lys Lys Val Glu Pro Lys 290 295 300 Ser Cys His His His His His His His His His His 305 310 315 <210> 95<211> 217<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Легкий ланцюг Fab-фрагменту людського LEKTI D5<400> 95Asp Ile Gln Met Thr Gln Ser Pro Ser Ser Val Ser Ala Ser Val Gly 1 5 10 15 Asp Arg Val Thr Ile Thr Cys Gln Ser Ser Pro Ser Val Trp Ser Asn 20 25 30 Phe Leu Ser Trp Tyr Gln Gln Lys Pro Gly Lys Ala Pro Lys Leu Leu 35 40 45 Ile Tyr Glu Ala Ser Lys Leu Thr Ser Gly Val Pro Ser Arg Phe Ser 50 55 60 Gly Ser Gly Ser Gly Thr Asp Phe Thr Leu Thr Ile Ser Ser Leu Gln 65 70 75 80 Pro Glu Asp Phe Ala Thr Tyr Tyr Cys Gly Gly Gly Tyr Ser Ser Ile 85 90 95 Ser Asp Thr Thr Phe Gly Gly Gly Thr Lys Val Glu Ile Lys Arg Thr 100 105 110 Val Ala Ala Pro Ser Val Phe Ile Phe Pro Pro Ser Asp Glu Gln Leu 115 120 125 Lys Ser Gly Thr Ala Ser Val Val Cys Leu Leu Asn Asn Phe Tyr Pro 130 135 140 Arg Glu Ala Lys Val Gln Trp Lys Val Asp Asn Ala Leu Gln Ser Gly 145 150 155 160 Asn Ser Gln Glu Ser Val Thr Glu Gln Asp Ser Lys Asp Ser Thr Tyr 165 170 175 Ser Leu Ser Ser Thr Leu Thr Leu Ser Lys Ala Asp Tyr Glu Lys His 180 185 190 Lys Val Tyr Ala Cys Glu Val Thr His Gln Gly Leu Ser Ser Pro Val 195 200 205 Thr Lys Ser Phe Asn Arg Gly Glu Cys 210 215 <210> 96<211> 217<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Кролячий/людський химерний ланцюг (hCK S171C) антитіла 10236<400> 96Ala Tyr Asp Met Thr Gln Thr Pro Ala Ser Val Glu Val Ala Val Gly 1 5 10 15 Gly Thr Val Thr Ile Lys Cys Gln Ala Ser Gln Ser Ile Ser Ser Trp 20 25 30 Leu Ala Trp Tyr Gln Gln Lys Pro Gly Gln Pro Pro Lys Leu Leu Ile 35 40 45 Tyr Leu Ala Ser Thr Leu Ala Ser Gly Val Ser Ser Arg Phe Lys Gly 50 55 60 Ser Gly Ser Gly Thr Gln Phe Thr Leu Thr Ile Ser Gly Val Glu Cys 65 70 75 80 Ala Asp Ala Ala Thr Tyr Tyr Cys Gln Gln Gly Tyr Thr Asn Ser Asn 85 90 95 Ile Ile Asn Thr Phe Gly Gly Gly Thr Glu Val Val Val Lys Arg Thr 100 105 110 Val Ala Ala Pro Ser Val Phe Ile Phe Pro Pro Ser Asp Glu Gln Leu 115 120 125 Lys Ser Gly Thr Ala Ser Val Val Cys Leu Leu Asn Asn Phe Tyr Pro 130 135 140 Arg Glu Ala Lys Val Gln Trp Lys Val Asp Asn Ala Leu Gln Ser Gly 145 150 155 160 Asn Ser Gln Glu Ser Val Thr Glu Gln Asp Ser Lys Asp Cys Thr Tyr 165 170 175 Ser Leu Ser Ser Thr Leu Thr Leu Ser Lys Ala Asp Tyr Glu Lys His 180 185 190 Lys Val Tyr Ala Cys Glu Val Thr His Gln Gly Leu Ser Ser Pro Val 195 200 205 Thr Lys Ser Phe Asn Arg Gly Glu Cys 210 215 <210> 97<211> 441<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> Кролячий/людський химерний важкий ланцюг антитіла 10236<400> 97Gln Ser Val Glu Glu Ser Gly Gly Arg Leu Val Thr Pro Gly Thr Pro 1 5 10 15 Leu Thr Leu Thr Cys Thr Val Ser Gly Phe Pro Leu Ser Asn Tyr Ala 20 25 30 Met Ser Trp Val Arg Gln Ala Pro Gly Lys Gly Leu Glu Trp Ile Gly 35 40 45 Asp Ile Tyr Pro Ser Asp Ile Ile Asp Tyr Ala Ser Trp Ala Lys Gly 50 55 60 Arg Phe Thr Ile Ser Gln Thr Ser Thr Thr Val Glu Leu Lys Ile Thr 65 70 75 80 Gly Pro Thr Thr Glu Asp Thr Ala Thr Tyr Phe Cys Ala Arg Asp Asn 85 90 95 Asn Asp Tyr Gly Leu Asp Ile Trp Gly Pro Gly Thr Leu Val Thr Val 100 105 110 Ser Ser Ala Ser Thr Lys Gly Pro Ser Val Phe Pro Leu Ala Pro Cys 115 120 125 Ser Arg Ser Thr Ser Glu Ser Thr Ala Ala Leu Gly Cys Leu Val Lys 130 135 140 Asp Tyr Phe Pro Glu Pro Val Thr Val Ser Trp Asn Ser Gly Ala Leu 145 150 155 160 Thr Ser Gly Val His Thr Phe Pro Ala Val Leu Gln Ser Ser Gly Leu 165 170 175 Tyr Ser Leu Ser Ser Val Val Thr Val Pro Ser Ser Ser Leu Gly Thr 180 185 190 Lys Thr Tyr Thr Cys Asn Val Asp His Lys Pro Ser Asn Thr Lys Val 195 200 205 Asp Lys Arg Val Glu Ser Lys Tyr Gly Pro Pro Cys Pro Pro Cys Pro 210 215 220 Ala Pro Glu Phe Leu Gly Gly Pro Ser Val Phe Leu Phe Pro Pro Lys 225 230 235 240 Pro Lys Asp Thr Leu Met Ile Ser Arg Thr Pro Glu Val Thr Cys Val 245 250 255 Val Val Asp Val Ser Gln Glu Asp Pro Glu Val Gln Phe Asn Trp Tyr 260 265 270 Val Asp Gly Val Glu Val His Asn Ala Lys Thr Lys Pro Arg Glu Glu 275 280 285 Gln Phe Asn Ser Thr Tyr Arg Val Val Ser Val Leu Thr Val Leu His 290 295 300 Gln Asp Trp Leu Asn Gly Lys Glu Tyr Lys Cys Lys Val Ser Asn Lys 305 310 315 320 Gly Leu Pro Ser Ser Ile Glu Lys Thr Ile Ser Lys Ala Lys Gly Gln 325 330 335 Pro Arg Glu Pro Gln Val Tyr Thr Leu Pro Pro Ser Gln Glu Glu Met 340 345 350 Thr Lys Asn Gln Val Ser Leu Thr Cys Leu Val Lys Gly Phe Tyr Pro 355 360 365 Ser Asp Ile Ala Val Glu Trp Glu Ser Asn Gly Gln Pro Glu Asn Asn 370 375 380 Tyr Lys Thr Thr Pro Pro Val Leu Asp Ser Asp Gly Ser Phe Phe Leu 385 390 395 400 Tyr Ser Arg Leu Thr Val Asp Lys Ser Arg Trp Gln Glu Gly Asn Val 405 410 415 Phe Ser Cys Ser Val Met His Glu Ala Leu His Asn His Tyr Thr Gln 420 425 430 Lys Ser Leu Ser Leu Ser Leu Gly Lys 435 440 <210> 98<211> 308<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> LEKTI-D5-Fc TEV<400> 98Glu Ile Val Lys Leu Cys Ser Gln Tyr Gln Asn Gln Ala Lys Asn Gly 1 5 10 15 Ile Leu Phe Cys Thr Arg Glu Asn Asp Pro Ile Arg Gly Pro Asp Gly 20 25 30 Lys Met His Gly Asn Leu Cys Ser Met Cys Gln Ala Tyr Phe Gln Ala 35 40 45 Glu Asn Glu Glu Lys Lys Lys Ala Glu Ala Arg Ala Arg Asn Leu Glu 50 55 60 Glu Asn Leu Tyr Phe Gln Gly Val Asp Lys Lys Val Glu Pro Lys Ser 65 70 75 80 Cys Asp Lys Thr His Thr Cys Pro Pro Cys Pro Ala Pro Glu Leu Leu 85 90 95 Gly Gly Pro Ser Val Phe Leu Phe Pro Pro Lys Pro Lys Asp Thr Leu 100 105 110 Met Ile Ser Arg Thr Pro Glu Val Thr Cys Val Val Val Asp Val Ser 115 120 125 His Glu Asp Pro Glu Val Lys Phe Asn Trp Tyr Val Asp Gly Val Glu 130 135 140 Val His Asn Ala Lys Thr Lys Pro Arg Glu Glu Gln Tyr Asn Ser Thr 145 150 155 160 Tyr Arg Val Val Ser Val Leu Thr Val Leu His Gln Asp Trp Leu Asn 165 170 175 Gly Lys Glu Tyr Lys Cys Lys Val Ser Asn Lys Ala Leu Pro Ala Pro 180 185 190 Ile Glu Lys Thr Ile Ser Lys Ala Lys Gly Gln Pro Arg Glu Pro Gln 195 200 205 Val Tyr Thr Leu Pro Pro Ser Arg Asp Glu Leu Thr Lys Asn Gln Val 210 215 220 Ser Leu Thr Cys Leu Val Lys Gly Phe Tyr Pro Ser Asp Ile Ala Val 225 230 235 240 Glu Trp Glu Ser Asn Gly Gln Pro Glu Asn Asn Tyr Lys Thr Thr Pro 245 250 255 Pro Val Leu Asp Ser Asp Gly Ser Phe Phe Leu Tyr Ser Lys Leu Thr 260 265 270 Val Asp Lys Ser Arg Trp Gln Gln Gly Asn Val Phe Ser Cys Ser Val 275 280 285 Met His Glu Ala Leu His Asn His Tyr Thr Gln Lys Ser Leu Ser Leu 290 295 300 Ser Pro Gly Lys 305 <210> 99<211> 315<212> БІЛОК<213> Штучна послідовність<220><223> LEKTI-D8Fc TEV<400> 99Glu Ala Ala Lys Glu Ile Cys Ser Glu Phe Arg Asp Gln Val Arg Asn 1 5 10 15 Gly Thr Leu Ile Cys Thr Arg Glu His Asn Pro Val Arg Gly Pro Asp 20 25 30 Gly Lys Met His Gly Asn Lys Cys Ala Met Cys Ala Ser Val Phe Lys 35 40 45 Leu Glu Glu Glu Glu Lys Lys Asn Asp Lys Glu Glu Lys Gly Lys Val 50 55 60 Glu Ala Glu Lys Val Leu Glu Glu Asn Leu Tyr Phe Gln Gly Val Asp 65 70 75 80 Lys Lys Val Glu Pro Lys Ser Cys Asp Lys Thr His Thr Cys Pro Pro 85 90 95 Cys Pro Ala Pro Glu Leu Leu Gly Gly Pro Ser Val Phe Leu Phe Pro 100 105 110 Pro Lys Pro Lys Asp Thr Leu Met Ile Ser Arg Thr Pro Glu Val Thr 115 120 125 Cys Val Val Val Asp Val Ser His Glu Asp Pro Glu Val Lys Phe Asn 130 135 140 Trp Tyr Val Asp Gly Val Glu Val His Asn Ala Lys Thr Lys Pro Arg 145 150 155 160 Glu Glu Gln Tyr Asn Ser Thr Tyr Arg Val Val Ser Val Leu Thr Val 165 170 175 Leu His Gln Asp Trp Leu Asn Gly Lys Glu Tyr Lys Cys Lys Val Ser 180 185 190 Asn Lys Ala Leu Pro Ala Pro Ile Glu Lys Thr Ile Ser Lys Ala Lys 195 200 205 Gly Gln Pro Arg Glu Pro Gln Val Tyr Thr Leu Pro Pro Ser Arg Asp 210 215 220 Glu Leu Thr Lys Asn Gln Val Ser Leu Thr Cys Leu Val Lys Gly Phe 225 230 235 240 Tyr Pro Ser Asp Ile Ala Val Glu Trp Glu Ser Asn Gly Gln Pro Glu 245 250 255 Asn Asn Tyr Lys Thr Thr Pro Pro Val Leu Asp Ser Asp Gly Ser Phe 260 265 270 Phe Leu Tyr Ser Lys Leu Thr Val Asp Lys Ser Arg Trp Gln Gln Gly 275 280 285 Asn Val Phe Ser Cys Ser Val Met His Glu Ala Leu His Asn His Tyr 290 295 300 Thr Gln Lys Ser Leu Ser Leu Ser Pro Gly Lys 305 310 315 <210> 100<211> 651<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> Нуклеотид легкого ланцюга антитіла 10236 gL5 мінус RS<400> 100gcgtatgaca tgactcagag cccgtccagc ctgtccgcgt ccgtgggaga tcgcgtgact 60atcacgtgtc aggcctcaca atccattagc tcctggctgg cctggtacca gcagaagcca 120gggaaggctc cgaagctgct gatctacctg gcctccaccc ttgcctccgg cgtgccttca 180cggtttaaag gatccggctc gggaaccgac ttcaccctca ccatctcgtc gctccaaccc 240gaggacttcg caacctacta ctgccaacag gggtatacca acagcaacat catcaacacc 300ttcggtggcg gaactaaggt cgaaatcaag cgtacggtgg ccgctccctc cgtgttcatc 360ttcccaccct ccgacgagca gctgaagtcc ggcaccgcct ccgtcgtgtg cctgctgaac 420aacttctacc cccgcgaggc caaggtgcag tggaaggtgg acaacgccct gcagtccggc 480aactcccagg aatccgtcac cgagcaggac tccaaggaca gcacctactc cctgtcctcc 540accctgaccc tgtccaaggc cgactacgag aagcacaagg tgtacgcctg cgaagtgacc 600caccagggcc tgtccagccc cgtgaccaag tccttcaacc ggggcgagtg c 651<210> 101<211> 651<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> Нуклеотид легкого ланцюга антитіла 10236 gL7 плюс RS<400> 101gcgatcgaca tgactcagag cccgtccagc ctgtccgcgt ccgtgggaga tcgcgtgact 60atcacgtgtc aggcctcaca atccattagc tcctggctgg cctggtacca gcagaagcca 120gggaaggctc cgaagctgct gatctacctg gcctccaccc ttgcctccgg cgtgccttca 180cggttttctg gatccggctc gggaaccgac ttcaccctca ccatctcgtc gctccaaccc 240gaggacttcg caacctacta ctgccaacag gggtatacca acagcaacat catcaacacc 300ttcggtggcg gaactaaggt cgaaatcaag cgtacggtgg ccgctccctc cgtgttcatc 360ttcccaccct ccgacgagca gctgaagtcc ggcaccgcct ccgtcgtgtg cctgctgaac 420aacttctacc cccgcgaggc caaggtgcag tggaaggtgg acaacgccct gcagtccggc 480aactcccagg aatccgtcac cgagcaggac tccaaggaca gcacctactc cctgtcctcc 540accctgaccc tgtccaaggc cgactacgag aagcacaagg tgtacgcctg cgaagtgacc 600caccagggcc tgtccagccc cgtgaccaag tccttcaacc ggggcgagtg c 651<210> 102<211> 651<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> Нуклеотид легкого ланцюга антитіла 10236 gL8 плюс RS<400> 102gcgtatcaga tgactcagag cccgtccagc ctgtccgcgt ccgtgggaga tcgcgtgact 60atcacgtgtc aggcctcaca atccattagc tcctggctgg cctggtacca gcagaagcca 120gggaaggctc cgaagctgct gatctacctg gcctccaccc ttgcctccgg cgtgccttca 180cggttttctg gatccggctc gggaaccgac ttcaccctca ccatctcgtc gctccaaccc 240gaggacttcg caacctacta ctgccaacag gggtatacca acagcaacat catcaacacc 300ttcggtggcg gaactaaggt cgaaatcaag cgtacggtgg ccgctccctc cgtgttcatc 360ttcccaccct ccgacgagca gctgaagtcc ggcaccgcct ccgtcgtgtg cctgctgaac 420aacttctacc cccgcgaggc caaggtgcag tggaaggtgg acaacgccct gcagtccggc 480aactcccagg aatccgtcac cgagcaggac tccaaggaca gcacctactc cctgtcctcc 540accctgaccc tgtccaaggc cgactacgag aagcacaagg tgtacgcctg cgaagtgacc 600caccagggcc tgtccagccc cgtgaccaag tccttcaacc ggggcgagtg c 651<210> 103<211> 651<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> Нуклеотид легкого ланцюга антитіла 10236 gL7 Q24R плюс RS<400> 103gcgtatgaca tgactcagag cccgtccagc ctgtccgcgt ccgtgggaga tcgcgtgact 60atcacgtgtc gggcctcaca atccattagc tcctggctgg cctggtacca gcagaagcca 120gggaaggctc cgaagctgct gatctacctg gcctccaccc ttgcctccgg cgtgccttca 180cggttttctg gatccggctc gggaaccgac ttcaccctca ccatctcgtc gctccaaccc 240gaggacttcg caacctacta ctgccaacag gggtatacca acagcaacat catcaacacc 300ttcggtggcg gaactaaggt cgaaatcaag cgtacggtgg ccgctccctc cgtgttcatc 360ttcccaccct ccgacgagca gctgaagtcc ggcaccgcct ccgtcgtgtg cctgctgaac 420aacttctacc cccgcgaggc caaggtgcag tggaaggtgg acaacgccct gcagtccggc 480aactcccagg aatccgtcac cgagcaggac tccaaggaca gcacctactc cctgtcctcc 540accctgaccc tgtccaaggc cgactacgag aagcacaagg tgtacgcctg cgaagtgacc 600caccagggcc tgtccagccc cgtgaccaag tccttcaacc ggggcgagtg c 651<210> 104<211> 651<212> ДНК<213> Штучна послідовність<220><223> Нуклеотид легкого ланцюга антитіла 10236 gL6 Q24K плюс RS<400> 104gcgtatgaca tgactcagag cccgtccagc ctgtccgcgt ccgtgggaga tcgcgtgact 60atcacgtgta aggcctcaca atccattagc tcctggctgg cctggtacca gcagaagcca 120gggaaggctc cgaagctgct gatctacctg gcctccaccc ttgcctccgg cgtgccttca 180cggttttctg gatccggctc gggaaccgac ttcaccctca ccatctcgtc gctccaaccc 240gaggacttcg caacctacta ctgccaacag gggtatacca acagcaacat catcaacacc 300ttcggtggcg gaactaaggt cgaaatcaag cgtacggtgg ccgctccctc cgtgttcatc 360ttcccaccct ccgacgagca gctgaagtcc ggcaccgcct ccgtcgtgtg cctgctgaac 420aacttctacc cccgcgaggc caaggtgcag tggaaggtgg acaacgccct gcagtccggc 480aactcccagg aatccgtcac cgagcaggac tccaaggaca gcacctactc cctgtcctcc 540accctgaccc tgtccaaggc cgactacgag aagcacaagg tgtacgcctg cgaagtgacc 600caccagggcc tgtccagccc cgtgaccaag tccttcaacc ggggcgagtg c 651