РЕГУЛЯТОРНИЙ ЕЛЕМЕНТ РОСЛИН ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ

1. Рекомбінантна молекула ДНК, яка містить послідовність ДНК, вибрану з групи, яка складається з: а) послідовності ДНК, яка щонайменше на 95 відсотків ідентична всій довжині SEQ ID NO:7, де послідовність має промоторну активність; b) послідовності ДНК, яка містить SEQ ID NO:7; і c) фрагмента, що містить щонайменше 500 послідовних нуклеотидів SEQ ID NO:7, де фрагмент має промоторну активність; де вказана послідовність функціонально зв'язана з гетерологічною транскрибованою полінуклеотидною молекулою. 2. Рекомбінантна молекула ДНК за п. 1, де вказана послідовність ДНК щонайменше на 97 відсотків ідентична всій довжині послідовності ДНК SEQ ID NO:7, де послідовність має промоторну активність. 3. Рекомбінантна молекула ДНК за п. 1, де гетерологічна транскрибована полінуклеотидна молекула містить ген, що становить агрономічний інтерес. 4. Рекомбінантна молекула ДНК за п. 3, де ген, що становить агрономічний інтерес, зумовлює у рослин толерантність до гербіцидів. 5. Рекомбінантна молекула ДНК за п. 3, де ген, що становить агрономічний інтерес, зумовлює у рослин стійкість до шкідників. 6. Клітина трансгенної рослини, що містить рекомбінантну молекулу ДНК, яка містить послідовність ДНК, вибрану з групи, яка складається з: а) послідовності ДНК, яка щонайменше на 95 відсотків ідентична всій довжині SEQ ID NO:7, де послідовність має промоторну активність; b) послідовності ДНК, яка містить SEQ ID NO:7; і c) фрагмента, що містить щонайменше 500 послідовних нуклеотидів SEQ ID NO:7, де фрагмент має промоторну активність; де вказана послідовність функціонально зв'язана з гетерологічною транскрибованою полінуклеотидною молекулою. 7. Клітина трансгенної рослини за п. 6, де вказана клітина трансгенної рослини являє собою клітину однодольної рослини. 8. Клітина трансгенної рослини за п. 6, де вказана клітина трансгенної рослини являє собою клітину дводольної рослини. 9. Трансгенна рослина або її частина, яка містить рекомбінантну молекулу ДНК, яка містить послідовність ДНК, вибрану з групи, яка складається з: а) послідовності ДНК, яка щонайменше на 95 відсотків ідентична всій довжині SEQ ID NO:7, де послідовність має промоторну активність; b) послідовності ДНК, яка містить SEQ ID NO:7; і c) фрагмента, що містить щонайменше 500 послідовних нуклеотидів SEQ ID NO:7, де фрагмент має промоторну активність; де вказана послідовність функціонально зв'язана з гетерологічною транскрибованою полінуклеотидною молекулою. 10. Рослина-нащадок трансгенної рослини за п. 9 або її частина, де рослина-нащадок або її частина містить молекулу рекомбінантної ДНК за п. 1. 11. Трансгенне насіння з трансгенної рослини за п. 9, де насіння містить молекулу рекомбінантної ДНК за п. 1. 12. Трансгенна рослина за п. 9, де вказана трансгенна рослина являє собою однодольну рослину. 13. Трансгенна рослина за п. 9, де вказана трансгенна рослина являє собою дводольну рослину. 14. Трансгенна рослина за п. 12, де вказана однодольна рослина вибрана з групи, яка складається з кукурудзи (Zea mays), рису (Oryza sativa), пшениці (Triticum), ячменю (Hordeum vulgare), сорго (Sorghum spp.), проса, африканського проса (Pennisetum glaucum), проса пальчастого (Eleusine coracana), проса звичайного (Panicum miliaceum), мишію італійського (Setaria italica), вівса (Avena sativa), тритикале, жита (Secale сereale), пальчатки (Digitaria), цибулі (Allium spp.), ананаса (Ananas spp.), газонної трави, цукрової тростини (Saccharum spp.), пальми (Arecaceae), бамбука (Bambuseae), бананів (Musaceae), імбирних (Zingiberaceae), лілій (Lilium), нарцисів (Narcissus), ірисів (Iris), амарилісів, орхідей (Orchidaceae), каннів, дзвоників (Hyacinthoides) і тюльпанів (Tulipa). 15. Трансгенна рослина за п. 13, де вказана дводольна рослина вибрана з групи, яка складається із сої (Glycine max), дикої сої (Glycine soja), бавовни (Gossypium), томатів (Solanum Lycopersicum), перцю (Piper), гарбуза (Cucurbita), гороху (Pisum sativum), люцерни (Medicago sativa), Medicago truncatula, квасолі (Phaseolus), нуту (Cicer arietinum), соняшника (Helianthus annuus), картоплі (Solanum tuberosum), арахісу (Arachis hypogaea), кіноа, гречки посівної (Fagopyrum esculentum), ріжкового дерева (Ceratonia siliqua), буряка (Beta vulgaris), шпинату (Spinacia oleracea) і огірка (Cucumis sativus). 16. Спосіб отримання трансгенної рослини, який включає: а) трансформування клітини рослини з рекомбінантною молекулою ДНК за п. 1 для отримання трансформованої клітини рослини; і b) регенерування трансгенної рослини із трансформованої клітини рослини.

Ця заявка заявляє пріоритет попередньої заявки [США № 61/785245, поданої 14 березня 2013 року], яка включена в цю заявку у повному обсязі шляхом посилання. ВКЛЮЧЕННЯ СПИСКУ ПОСЛІДОВНОСТЕЙ Список послідовностей, які містяться у файлі під назвою "MONS331WO.txt", розміром 54,4 Кб (виміряно в Microsoft Windows®), що був створений 12 березня 2014 року, подається при цьому в електронній формі і включений у цей документ шляхом посилання. ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ Цей винахід належить до галузі молекулярної біології рослин, генетичної інженерії рослин та молекул ДНК, придатних для модуляції експресії генів у рослинах. РІВЕНЬ ТЕХНІКИ Регуляторні елементи являють собою генетичні елементи, які регулюють активність генів шляхом модуляції транскрипції функціонально пов’язаної молекули ДНК, яка транскрибується. Такі елементи включають промотори, лідери, енхансери, інтрони та 3' нетрансльовані області та можуть бути використані в галузі молекулярної біології рослин та генетичної інженерії рослин. СУТЬ ВИНАХОДУ У цьому винаході запропоновані нові регуляторні елементи для використання в рослинах та генетичні конструкції, які містять регуляторні елементи. У цьому винаході також запропоновані трансгенні рослини, клітини рослин, частини рослин та насіння, які містять регуляторні елементи. В одному варіанті реалізації винаходу у винаході запропоновані регуляторні елементи, описані в цьому документі, функціонально пов’язані з молекулою ДНК, яка транскрибується. У деяких варіантах реалізації винаходу молекула ДНК, яка транскрибується, є гетерологічною відносно послідовності регуляторного елемента, запропонованого в цьому документі. У цьому документі також запропоновані способи одержання та застосування регуляторних елементів, описаних у цьому документі, включаючи генетичні конструкції, які містять регуляторні елементи та трансгенні рослини, клітини рослин, частини рослин і насіння, які містять регуляторні елементи, функціонально пов’язані з молекулою ДНК, яка транскрибується, гетерологічною відносно регуляторного елемента. Таким чином, в одному аспекті у винаході запропонована рекомбінантна молекула ДНК, яка містить послідовність ДНК, обрану із групи, що складається з: а) послідовності ДНК із щонайменше близько 85 відсотками ідентичності послідовності до будь-якої з SEQ ID №: 1-20; б) послідовності ДНК, яка містить будь-яку з SEQ ID №: 1-20; і в) фрагмента будь-якої з SEQ ID №: 1-20, причому цей фрагмент має ген-регуляторну активність; при цьому послідовність ДНК функціонально пов’язана з гетерологічною молекулою ДНК, яка транскрибується. Під «гетерологічною молекулою ДНК, яка транскрибується» мають на увазі молекулу ДНК, яка транскрибується, яка є гетерологічною відносно послідовності ДНК. У конкретних варіантах реалізації винаходу рекомбінантна молекула ДНК містить послідовність ДНК, що має щонайменше близько 85 відсотків, щонайменше близько 86 відсотків, щонайменше близько 87 відсотків, щонайменше близько 88 відсотків, щонайменше близько 89 відсотків, щонайменше близько 90 відсотків, щонайменше близько 91 відсотка, щонайменше близько 92 відсотків, щонайменше близько 93 відсотків, щонайменше близько 94 відсотків, щонайменше близько 95 відсотків, щонайменше близько 96 відсотків, щонайменше близько 97 відсотків, щонайменше близько 98 відсотків або щонайменше 99 відсотків ідентичності послідовності до послідовності будь-якої ДНК з SEQ ID №: 1-20. У конкретних варіантах реалізації винаходу гетерологічна молекула ДНК, яка транскрибується, містить ген, який представляє агрономічний інтерес, наприклад, ген, здатний надавати рослинам стійкість до гербіцидів або шкідників. У ще інших варіантах реалізації винаходу у винаході запропонована генетична конструкція, яка містить рекомбінантну молекулу ДНК, як запропоновано в цьому документі. В іншому аспекті в цьому документі пропонуються трансгенні клітини рослин, які містять рекомбінантну молекулу ДНК, яка включає послідовність ДНК, обрану із групи, що складається з: а) послідовності ДНК із щонайменше близько 85 відсотками ідентичності послідовності до будь-якої з SEQ ID №: 1-20; б) послідовності ДНК, яка містить будь-яку з SEQ ID №: 1-20; і в) фрагмента будь-якої з SEQ ID №: 1-20, причому цей фрагмент має ген-регуляторну активність; при цьому послідовність ДНК функціонально пов’язана з гетерологічною молекулою ДНК, яка транскрибується. У деяких варіантах реалізації винаходу трансгенна клітина рослини являє собою клітину однодольної рослини. В інших варіантах реалізації винаходу трансгенна клітина рослини являє собою клітину дводольної рослини. У ще іншому аспекті в цьому документі нижче наведено трансгенну рослину або її частину, яка містить рекомбінантну молекулу ДНК, яка містить послідовність ДНК, обрану із групи, що складається з: а) послідовності ДНК із щонайменше близько 85 відсотками ідентичності послідовності до будь-якої з SEQ ID № 1-20; б) послідовності ДНК, яка містить будь-яку з SEQ ID №: 1-20; і в) фрагмента будь-якої з SEQ ID №: 1-20, причому цей фрагмент має ген-регуляторну активність; при цьому послідовність ДНК функціонально пов’язана з гетерологічною молекулою ДНК, яка транскрибується. У конкретних варіантах реалізації винаходу трансгенна рослина являє собою рослину-нащадок будь-якого покоління відносно вихідної трансгенної рослини та містить молекулу рекомбінантної ДНК. Трансгенна насінина, яка містить рекомбінантну молекулу ДНК, яка породжує таку трансгенну рослину при вирощуванні, також пропонується у винаході. В іншому аспекті у винаході запропонований спосіб отримання товарного продукту з трансгенної рослини, яка містить рекомбінантну молекулу ДНК відповідно до цього винаходу. Товарна продукція відповідно до цього винаходу містить кількість SEQ ID №: 1-20. Використовуваний в цьому документі термін "товарний продукт" належить до будь-якої композиції або продукту, який складається з матеріалу, отриманого з трансгенної рослини, частини рослини, рослинної клітини, або насіння, що містять рекомбінантну молекулу ДНК відповідно до цього винаходу. Товарна продукція, включає, але не обмежується цим, оброблене насіння, зерна, частини рослин та борошно грубого помелу. Трансгенні рослини, які містять рекомбінантну молекулу ДНК відповідно до цього винаходу, можуть бути використані для виготовлення будь-якого товарного продукту, як правило, отриманого з рослини. Товарний продукт відповідно до цього винаходу буде містити визначувану кількість ДНК, яке відповідає рекомбінантній молекулі ДНК відповідно до цього винаходу. Виявлення в зразку цієї однієї або більше рекомбінантних молекул ДНК може бути використане для визначення вмісту або джерела товарного продукту. Будь-який стандартний спосіб виявлення молекул ДНК може бути використаний, включаючи способи детекції, описані в цьому документі. У ще одному аспекті у винаході запропоновано спосіб експресії молекули ДНК, яка транскрибується, наприклад, гена, який представляє агрономічний інтерес, у трансгенній рослині шляхом отримання трансгенної рослини, яка містить рекомбінантну молекулу ДНК відповідно до цього винаходу, і культивування рослини. У цьому документі також запропоновано спосіб отримання трансгенної рослини шляхом трансформації рекомбінантною молекулою ДНК відповідно до цього винаходу для отримання трансформованої рослинної клітини та регенерації трансформованої клітини рослини для отримання трансгенної рослини. Також цим винаходом запропоновано модифікований кодон кишкової палички (E. coli), що кодує послідовності β-глюкуронідази (GUS); причому модифікований кодон GUS-кодуючої послідовності демонструє більш високу експресію в трансгенній рослині, ніж нативна GUS-кодуюча послідовність E. coli. В одному варіанті реалізації винаходу модифікований кодон GUS-кодуючої послідовності може бути обраний з групи, що складається з SEQ ID №: 29 та 30. Трансгенна рослина може бути однодольною рослиною. В одному варіанті реалізації винаходу однодольна рослина може бути обрана з групи, яка включає кукурудзу (Zea mays), рис (Oryza sativa), пшеницю (Triticum), ячмінь (Hordeum vulgare), сорго (Sorghum spp.), просо, африканське просо (Pennisetum glaucum), пальчасте просо (Eleusine coracana), просо звичайне (Panicum miliaceum), мишій італійський (Setaria italica), овес (Avena sativa), тритикале, жито (Secale сereale), росичку (Digitaria), цибулі (Allium spp.), ананас (Ananas spp.), газонну траву, цукрову тростину (Saccharum spp.), пальми (Arecaceae), бамбук (Bambuseae), банани (Musaceae), імбирні (Zingiberaceae), лілії (Lilium), нарциси (Narcissus), півники (Iris), амарилліси, орхідеї (Orchidaceae), канни, дзвіночки (Hyacinthoides) та тюльпани (Tulipa). Трансгенні рослини також можуть бути дводольними рослинами. В одному варіанті реалізації винаходу дводольні рослини обрані з групи, яка включає сою (Glycine max), дику сою (Glycine soja), бавовник (Gossypium), томати (Solanum lycopersicum), перець (Piper), гарбуз (Cucurbita), горох (Pisum sativum), люцерну (Medicago sativa), Medicago truncatula, квасолю (Phaseolus), нут (Cicer arietinum), соняшник (Helianthus annuus), картоплю (Solanum tuberosum), арахіс (Arachis hypogaea), кінву, гречку посівну (Fagopyrum esculentum), ріжкове дерево (Ceratonia siliqua), буряк (Beta vulgaris), шпинат (Spinacia oleracea) та огірок (Cucumis sativus). КОРОТКИЙ ОПИС ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ Фіг. 1a-1с ілюструють вирівнювання між нативною послідовністю (CR-Ec.uidA-1: 1: 4, SEQ ID №: 31), яка кодує ß-глюкуронідазу (GUS) E. coli, та послідовністю модифікованих кодонів GUS-кодуючої послідовності E. coli (CR-Ec.uidA_nno-1: 1: 1, SEQ ID №: 30). Однакові нуклеотиди при вирівнюванні вказані зірочкою. КОРОТКИЙ ОПИС ПОСЛІДОВНОСТЕЙ SEQ ID №: 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21 та 23 являють собою послідовності промотору. SEQ ID №: 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22 та 24 являють собою лідерні послідовності. SEQ ID №: 25-28 являють собою праймери ампліфікації. SEQ ID №: 29 та 30 являють собою модифіковані кодони GUS-кодуючої послідовності. SEQ ID №: 29 містить інтрон, що вирізається, а послідовність SEQ ID №: 30 являє собою непереривну кодуючу послідовність.. SEQ ID №: 31 являє собою нативну кодуючу послідовність ß-глюкуронідази Escherichia coli. SEQ ID №: 32 являє собою кодонів GUS-кодуючу послідовність GUS з інтроном, що вирізається, на підставі SEQ ID №: 31 нативною ß-глюкуронідази E. coli. SEQ ID №: 33, 39 та 40 являє собою послідовність 3′- нетрансльованої області (3′-НТО). SEQ ID №: 34-37, 41 та 44 являють собою послідовності груп регуляторних експресійних елементів (EXP), які містять промоторну послідовність, функціонально пов’язану 5' кінцем з лідерною послідовністю, яка функціонально пов’язана 5' кінцем з послідовністю інтрону, або у випадку SEQ ID № 44, промоторну послідовність, функціонально пов’язану 5' кінцем з лідерною послідовністю. SEQ ID №: 38 являє собою послідовність інтрону. SEQ ID №: 42 та 44 являють собою послідовності, що кодують білки люциферази, які отримані з Photinus pyralis и Renilla reniformis, відповідно. ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ Цей винахід належить до молекул ДНК, які мають ген-регуляторну активність у рослинах. Нуклеотидні послідовності цих молекул ДНК наводяться в SEQ ID №: 1-20. Ці молекули ДНК, наприклад, здатні впливати на експресію функціонально пов’язаної молекули ДНК, яка транскрибується, у тканинах рослин і, отже, регулювати експресію функціонально пов’язаного трансгена в трансгенних рослинах. Цей винахід також належить до способів їх модифікації, створення і застосування. Цей винахід також належить до композицій, які включають трансгенні клітини рослин, рослини, частини рослин і насіння, що містять рекомбінантні молекули ДНК відповідно до цього винаходу, та до способів їхнього отримання і застосування. Наступні визначення та способи пропонуються з метою кращого окреслення винаходу і спрямування до фахівців у цій галузі техніки при застосуванні винаходу. Якщо не вказано інше, терміни слід розуміти відповідно до загальноприйнятого використання фахівцями в цій галузі техніки. Молекули ДНК Використаний у цьому документі термін «ДНК» або «молекула ДНК» належить до дволанцюгової молекули ДНК клітинного або синтетичного походження, тобто до полімеру дезоксирибонуклеотидних основ. Використаний у цьому документі термін «ДНК послідовність» належить до нуклеотидної послідовності молекули ДНК. Номенклатура, використана в цьому документі, відповідає такій за документом [37 «Зведення федеральних нормативних актів Сполучених Штатів» § 1.822 і викладена у таблицях WIPO стандарту ST.25 (1998), додаток 2, таблиці 1 та 3]. Як використовується в цьому документі, «рекомбінантна молекула ДНК» являє собою молекулу ДНК, яка містить комбінацію молекул ДНК, які б не об’єдналися природним шляхом без втручання людини. Наприклад, рекомбінантна молекула ДНК може бути молекулою ДНК, яка складається щонайменше з двох гетерологічних по відношенню одна до одної молекул ДНК; молекулою ДНК, що містить послідовність ДНК, яка відхиляється від існуючих у природі послідовностей ДНК; або молекулою ДНК, яка була вбудована у ДНК клітини-хазяїна шляхом генетичної трансформації. Як використовується в цьому документі, термін «ідентичність послідовностей» належить до ступеня, в якому дві оптимально вирівняні послідовності ДНК є ідентичними. Оптимальне вирівнювання послідовностей створюється шляхом вирівнювання двох послідовностей ДНК вручну, наприклад, референсної послідовності та іншої послідовності ДНК, для створення максимальної кількості відповідностей між нуклеотидами при вирівнюванні послідовностей із відповідними внутрішніми нуклеотидними вставками, делеціями або розривами. Використаний у цьому документі термін «референсна послідовність» належить до послідовності ДНК, яка наводиться в SEQ ID №: 1-20. Використаний в цьому документі термін «відсоток ідентичності послідовностей» або «відсоток ідентичності», або «% ідентичності» являє собою частку ідентичності помножену на 100. «Частка ідентичності» для послідовності ДНК, оптимально вирівняної із початковою послідовністю, являє собою число відповідностей між нуклеотидами при оптимальному вирівнюванні поділене на загальне число нуклеотидів у референсній послідовності, наприклад, на загальне число нуклеотидів всієї повнорозмірної референсної послідовності. Таким чином, в одному варіанті реалізації винахід належить до молекули ДНК, яка містить послідовність ДНК, котра при оптимальному вирівнюванні з референсною послідовністю, представленою в цьому документі як SEQ ID №: 1-20, має щонайменше близько 85 відсотків ідентичності, щонайменше близько 86 відсотків ідентичності, щонайменше близько 87 відсотків ідентичності, щонайменше близько 88 відсотків ідентичності, щонайменше близько 89 відсотків ідентичності, щонайменше близько 90 відсотків ідентичності, щонайменше близько 91 відсотка ідентичності, щонайменше близько 92 відсотків ідентичності, щонайменше близько 93 відсотків ідентичності, щонайменше близько 94 відсотків ідентичності, щонайменше близько 95 відсотків ідентичності, щонайменше близько 96 відсотків ідентичності, щонайменше близько 97 відсотків ідентичності, щонайменше близько 98 відсотків ідентичності, щонайменше близько 99 відсотків ідентичності або щонайменше близько 100 відсотків ідентичності з референсною послідовністю. Регуляторні елементи Регуляторні елементи такі як промотори, лідери, енхансери, інтрони та області термінації транскрипції (або 3' НТО) відіграють суттєву роль у загальній експресії генів у живих клітинах. Термін «регуляторний елемент», який використовується в цьому документі, належить до молекул ДНК, які мають ген-регуляторну активність. Термін «ген-регуляторна активність», який використовується в цьому документі, належить до здатності впливати на експресію функціонально пов’язаної молекули ДНК, яка транскрибується, наприклад, шляхом впливу на транскрипцію та/або трансляцію функціонально пов’язаної молекули ДНК, яка транскрибується. Регуляторні елементи, такі як промотори, лідери, енхансери та інтрони, 3' НТО, які функціонують у рослинах, є, таким чином, корисними для модифікації фенотипів рослин за допомогою генетичної інженерії. Використана в цьому документі «група регуляторних елементів експресії» або «EXP» послідовність може відноситися до групи функціонально пов’язаних регуляторних елементів, таких як енхансери, промотори, лідери та інтрони. Таким чином, група регуляторних елементів експресії може складатися, наприклад, із промотору, функціонально пов’язаного 5' кінцем з лидерною послідовністю, яка, у свою чергу, функціонально пов’язана 5' кінцем з послідовністю інтрону. Регуляторні елементи можуть бути охарактеризовані за своїм характером експресії генів, наприклад, за позитивним і/або негативним впливами, такими як конститутивна експресія або тимчасова, просторова, залежна від стадії розвитку, тканинна, залежна від оточення, фізіологічна, патологічна, клітинного циклу і/або хімічно чутлива експресія, і будь-яка з їхніх комбінацій, а також за кількісними або якісними показниками. Використаний в цьому документі термін «характер експресії гена» являє собою будь-яку особливість транскрипції функціонально пов’язаної молекули ДНК в молекулу РНК, яка транскрибується. Молекула РНК, яка транскрибується, може бути трансльована для отримання молекули білка або може утворити антисмислову або іншу регуляторну молекулу РНК, таку як дволанцюгова РНК (дцРНК), транспортна РНК (тРНК), рибосомальна РНК (рРНК), мікроРНК (мікроРНК) тощо. Використаний в цьому документі термін «експресія білка» являє собою будь-яку особливість трансляції молекули РНК, яка транскрибується, в молекулу білка. Експресія білка може бути охарактеризована за своїми часовими, просторовими, належними до стадії розвитку або морфологічними якостями, а також за кількісними або якісними показниками. Промотор є корисним в якості регуляторного елемента для модуляції експресії функціонально пов’язаної молекули ДНК, яка транскрибується. Як використовується в цьому документі термін «промотор» належить в загальному розумінні до молекули ДНК, яка бере участь у розпізнаванні та зв’язуванні РНК-полімерази II та інших білків, таких як транс-діючі фактори транскрипції, для ініціації транскрипції. Промотор може походити з 5' нетрансльованої області (5' НТО) гена. В альтернативному варіанті промотори можуть бути отримані синтетичним шляхом або в результаті маніпулювання молекулою ДНК. Промотори також можуть бути химерними. Химерні промотори отримують шляхом злиття двох або більше гетерологічних молекул ДНК. Промотори, корисні у практичній реалізації винаходу, включають SEQ ID № 1, 3, 5, 7, 9,11, 13, 15, 17 та 19, включаючи їхні фрагменти або варіанти. У конкретних варіантах реалізації винаходу такі молекули ДНК та будь-які їхні варіанти або похідні, описані в цьому документі, далі визначаються як такі, що мають промоторну активність, тобто здатні діяти як промотор у клітині хазяїна, такого як трансгенна рослина. У ще додаткових конкретних варіантах реалізації винаходу фрагмент може бути визначений як такий, що виявляє промоторну активність, яку має вихідна молекула промотору, з якої він був отриманий, або фрагмент може містити «мінімальний промотор», який забезпечує основний рівень транскрипції та включає TATA-бокс або еквівалентну послідовність ДНК для розпізнавання і зв’язування комплексу РНК-полімерази II з метою ініціації транскрипції. В одному варіанті реалізації винаходу фрагменти забезпечені промоторною послідовністю, описаною в цьому документі. Фрагменти промоторів можуть включати промоторну активність, як описано вище, та можуть бути корисними окремо або в комбінації з іншими промоторами і фрагментами промоторів, наприклад, при створенні химерних промоторів. У конкретних варіантах реалізації винаходу пропонуються фрагменти промотору, що містять щонайменше близько 50, щонайменше близько 75, щонайменше близько 95, щонайменше близько 100, щонайменше близько 125, щонайменше близько 150, щонайменше близько 175, щонайменше близько 200, щонайменше близько 225, щонайменше близько 250, щонайменше близько 275, щонайменше близько 300, щонайменше близько 500, щонайменше близько 600, щонайменше близько 700, щонайменше близько 750, щонайменше близько 800, щонайменше близько 900, або щонайменше близько 1000 послідовних нуклеотидів або більше, молекули ДНК, яка має промоторну активність, описану в цьому документі. Способи отримання таких фрагментів із вихідної молекули промотору добре відомі у цій галузі техніки. Композиції, отримані з будь-яких промоторів, представлених у SEQ ID №: 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17 та 19, такі як внутрішні або 5' делеції, наприклад, можуть бути отримані з використанням добре відомих у цій галузі техніки способів поліпшення або зміни експресії, включаючи видалення елементів, які мають позитивні чи негативні впливи на експресію; подвоєння елементів, які мають позитивні чи негативні впливи на експресію; та/або подвоєння або видалення елементів, які мають тканино- або клітино-специфічні впливи на експресію. Композиції, отримані з будь-яких промоторів, представлених у SEQ ID №: 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17 та 19, які містять 3' делеції, в яких елемент ТАТА-боксу або його еквівалентна послідовність ДНК та послідовність, яка знаходиться нижче, видалені, можуть бути використані, наприклад, для створення енхансерних елементів. Додаткові делеції можуть бути внесені для видалення будь-яких елементів, які мають позитивні чи негативні, тканино-специфічні, клітино-специфічні або часо-специфічні (такі як, проте не обмежуючись цими, добові ритми) впливи на експресію. Будь-який із промоторів, представлений у SEQ ID №: 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17 та 19, і фрагменти або енхансери, отримані з них, можуть бути використані для отримання композицій химерних регуляторних елементів, які містять будь-який із промоторів, представлених у SEQ ID №: 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17 та 19, і фрагменти або енхансери, отримані з них, функціонально пов’язані з іншими енхансерами та промоторами. Відповідно до цього винаходу, промотор або фрагмент промотору можуть бути проаналізовані на наявність відомих промоторних елементів, тобто характеристик послідовності ДНК, таких як ТАТА-бокс та інших відомих мотивів сайтів зв’язування транскрипційних факторів. Ідентифікація таких відомих промоторних елементів може бути використана фахівцем у цій галузі техніки для розробки варіантів промотору, які мають схожий характер експресії, як і вихідний промотор. Використаний у цьому документі термін «лідер» належить до молекули ДНК із 5' нетрансльованої області (5' НТО) гена і визначається в загальному розумінні як сегмент ДНК між сайтом ініціації транскрипції (СІТ) і початковим сайтом послідовності, яка кодує білок. В альтернативному варіанті лідери можуть бути отримані синтетичним шляхом або в результаті маніпулювання елементам ДНК. Лідер може бути використаний як 5' регуляторний елемент для модуляції експресії функціонально пов’язаної молекули ДНК, яка транскрибується. Молекули лідерів можуть бути використані з гетерологічним промотором або з їхнім нативним промотором. Молекули промоторів відповідно до цього винаходу, таким чином, можуть бути функціонально пов’язаними з їхнім нативним лідером або можуть бути функціонально пов’язаними з гетерологічним лідером. Лідери, корисні у практичній реалізації винаходу, включають SEQ ID №: 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18 та 20, або їхні фрагменти, або варіанти. У конкретних варіантах реалізації винаходу такі послідовності ДНК можуть бути визначені як здатні діяти як лідер в клітині-хазяїні, включаючи, наприклад, трансгенну клітину рослини. В одному варіанті реалізації винаходу такі послідовності ДНК можуть бути розшифровані як такі, що включають лідерну активність. Лідерні послідовності (5' НТО), представлені в SEQ ID №: 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18 і 20, можуть складатися з регуляторних елементів або можуть приймати вторинні структури, які впливають на транскрипцію або трансляцію функціонально пов’язаної молекули ДНК. Лідерні послідовності, представлені в SEQ ID №: №: 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18 і 20, можуть бути використані, відповідно до винаходу, для створення химерних регуляторних елементів, які впливають на транскрипцію або трансляцію функціонально пов’язаної молекули ДНК. На додаток, лідерні послідовності, представлені в SEQ ID №: №: 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18 і 20, можуть бути використані для створення химерних лідерних послідовностей, які впливають на транскрипцію або трансляцію функціонально пов’язаної молекули ДНК. Використаний у цьому документі термін «інтрон» належить до молекули ДНК, яка може бути виділена або ідентифікована з геномної копії гена і може бути визначена в загальному розумінні як область, яка вирізається під час процесингу інформаційної РНК (мРНК) до трансляції. В альтернативному варіанті інтрон може бути отриманий синтетичним шляхом або в результаті маніпулювання елементом ДНК. Інтрон може містити енхансерні елементи, які впливають на транскрипцію функціонально пов’язаних генів. Інтрон може бути використаний як регуляторний елемент для модуляції експресії функціонально пов’язаної молекули ДНК, яка транскрибується. Генетична конструкція може містити інтрон, та інтрон може бути чи не бути гетерологічним відносно молекули ДНК, яка транскрибується. Приклади інтронів у цій галузі техніки включають інтрон актину рису та інтрон HSP70 кукурудзи. У порівнянні з генетичними конструкціями без інтрону, включення деяких інтронів у генетичні конструкції призводить до збільшення накопичення мРНК і білка в рослинах. Цей ефект був названий як «інтрон-опосередковане підсилення» (IME) експресії генів (Mascarenhas et al., Plant Mol. Biol. 15:913-920, 1990). Інтрони, які стимулюють експресію в рослинах, були ідентифіковані в генах кукурудзи (наприклад, tubA1, Adh1, Sh1 та Ubi1), в генах рису (наприклад, tpi) та в генах дводольних рослин, таких як петунія (наприклад, rbcS), картопля (наприклад, st-ls1) і Arabidopsis thaliana (наприклад, ubq3 і pat1). Було показано, що делеції або мутації у межах сайтів сплайсингу інтрону знижують експресію генів, вказуючи на те, що сплайсинг може бути необхідний для IME. Однак сплайсинг сам по собі не потребується, оскільки IME було показано для дводольних рослин, за допомогою точкових мутацій в межах сайтів сплайсингу pat1 гена з A. thaliana. Було показано, що багаторазове використання одного і того самого інтрону в одній рослині виявляє недоліки. У таких випадках необхідно мати колекцію основних елементів контролю для створення відповідних рекомбінантних елементів ДНК. Використаний у цьому документі термін «3' молекула термінації транскрипції», «3' нетрансльована область» або «3' НТО» належить до молекули ДНК, яка використовується під час транскрипції із нетрансльованої області 3' частини молекули мРНК. 3' нетрансльована область молекули мРНК може бути отримана шляхом специфічного розщеплення і 3' поліаденилюванням, також відомим як полі(A)-хвіст. 3' НТО може бути функціонально пов’язана з молекулою ДНК, яка транскрибується, і розташовуватися нижче від неї, і може включати сигнал поліаденилювання та інші регуляторні сигнали, здатні впливати на транскрипцію, процесинг мРНК або експресію генів. Вважають, що полі(A)-хвости виконують функції стабілізації мРНК та ініціації трансляції. Приклади 3' молекул термінації транскрипції у цій галузі техніки являють собою 3' область нопалінсинтази, 3' область hsp17 пшениці, 3' область малої субодиниці RuBisCO гороху, 3' область E6 бавовни і 3' НТО бусенника. 3' НТО, як правило, знаходять корисне застосування для рекомбінантної експресії специфічних молекул ДНК. Слабка 3' НТО може генерувати наскрізне зчитування, що може вплинути на експресію молекули ДНК, розташованої у сусідніх експресійних касетах. Відповідний контроль для термінації транскрипції може запобігти наскрізному зчитуванню в послідовностях ДНК (наприклад, інших експресійних касет), локалізованих нижче, і може додатково забезпечити ефективне повторне використання РНК-полімерази, для поліпшення експресії генів. Ефективна термінація транскрипції (звільнення РНК-полімерази II із ДНК) є передумовою для наступної ініціації транскрипції і, таким чином, безпосередньо впливає на загальний рівень транскрипту. Після термінації транскрипції зріла мРНК звільняється з місця синтезу, і матриця транспортується в цитоплазму. Еукаріотичні мРНК накопичуються в формах полі(А) in vivo, що ускладнює виявлення сайтів термінації транскрипції загальноприйнятими способами. Однак передбачення функціональних та ефективних 3' НТО за допомогою біоінформатичних способів ускладнене, оскільки відсутні консервативні послідовності ДНК, які дозволяють легко передбачати ефективну 3' НТО. Із практичної точки зору, як правило, корисно, щоб 3' НТО, використана в експресійній касеті, мала наступні характеристики. 3' НТО повинна бути здатною раціонально та ефективно завершувати транскрипцію ДНК та запобігати наскрізному зчитуванню транскрипту в будь-якій із сусідніх послідовностей ДНК, яка може міститися в іншій експресійній касеті, як і у випадку декількох експресійних касет, які належать одній трансферній ДНК (Т-ДНК), або сусідній хромосомній ДНК, в яку Т-ДНК була вбудована. 3' НТО не повинна призводити до зниження транскрипційної активності наданої промотором, лідером, енхансерами та інтронами, які використовуються для контролювання експресії молекули ДНК. У біотехнології рослин 3' НТО часто використовується для затравки реакцій ампліфікації РНК, яка зворотно транскрибується, виділеної із трансформованих рослин, та використовується для: 1) оцінки транскрипційної активності або експресії експресійної касети, інтегрованої у хромосому рослини; 2) оцінки кількості копій вставок у ДНК рослини; та 3) оцінки зиготности отриманої насінини після розмноження. 3' НТО також використовується в реакціях ампліфікації ДНК, екстрагованої із трансформованих рослин, для визначення інтактності вбудованої касети. Використаний у цьому документі термін «енхансер» або «енхансерний елемент» належить до цис-діючого регуляторного елемента, названого цис-елементом, який надає аспект загального характеру експресії, але, як правило, недостатній сам по собі для контролювання транскрипції функціонально пов’язаної послідовності ДНК. На відміну від промоторів, енхансерні елементи зазвичай не включають сайт ініціації транскрипції (СІТ) або ТАТА-бокс, або еквіваленту послідовність ДНК. Промотор або фрагмент промотору за природою може містити один або більше енхансерних елементів, які впливають на транскрипцію функціонально пов’язаної послідовності ДНК. Енхансерний елемент також може бути об’єднаний із промотором для отримання химерного промоторного цис-елемента, що додає аспект загальної модуляції експресії генів. Вважають, що численні енхансерні елементи промотору зв’язують ДНК-зв’язуючі білки та/або впливають на топологію ДНК, створюючи локальні конформації, які вибірково дозволяють або обмежують доступ РНК-полімерази до ДНК-матриці або які полегшують вибіркове відкривання подвійної спіралі на ділянці ініціації транскрипції. Енхансерний елемент також може виконувати функцію зв’язування транскрипційних факторів, які регулюють транскрипцію. Деякі енхансерні елементи зв’язують більш ніж один фактор транскрипції, і транскрипційні фактори можуть взаємодіяти із різною афінністю із більш ніж одним доменом енхансеру. Енхансерні елементи можуть бути ідентифіковані за допомогою ряду методів, включаючи аналіз делецій, тобто видалення одного або більше нуклеотидів із 5' кінця або всередині промотору; аналіз ДНК-зв’язуючого білка, з використанням футпринтінгу ДНКази I, інтерференцію метилювання, аналізи зсуву електрофоретичної мобільності, in vivo геномний футпринтінг шляхом лігування-опосередкованої полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та інших загальноприйнятих аналізів; або шляхом аналізу подібності послідовностей ДНК, використовуючи відомі мотиви цис-елементів або енхансерних елементів, як цільову послідовність або цільовий мотив, із загальноприйнятими способами порівняння послідовностей ДНК, таких як BLAST. Тонка структура домена енхансеру може бути додатково досліджена шляхом мутагенезу (або заміщення) одного або більше нуклеотидів або іншими загальноприйнятими способами, відомими у цій галузі техніки. Енхансерні елементи можуть бути отримані шляхом хімічного синтезу або шляхом виділення із регуляторних елементів, які включають такі елементи, і вони можуть бути синтезовані з додатковими фланкуючими нуклеотидами, які включають корисні сайти рестрикції для полегшення подальших маніпуляцій. Таким чином, розробка, створення і використання енхансерних елементів, у відповідності до способів, описаних у цьому документі, для модуляції експресії функціонально пов’язаних молекул ДНК, які транскрибуються, охоплюються за цим винаходом. Використаний цьому документі термін «химерний» належить до окремої молекули ДНК, отриманої шляхом злиття першої молекули ДНК із другою молекулою ДНК, де ані перша, ані друга молекула ДНК зазвичай не будуть міститися у такій конфігурації, тобто не будуть об’єднані одна із одною. Химерна молекула ДНК, таким чином, являє собою нову молекулу ДНК, інакше кажучи, таку, яка не міститься зазвичай у природі. Використаний у цьому документі термін «химерний промотор» належить до промотору, який отримано за допомогою такого маніпулювання молекулами ДНК. Химерний промотор може об’єднувати два або більше фрагментів ДНК, наприклад, злиття промотору із енхансерним елементом. Таким чином, розробка, створення і використання химерних промоторів, у відповідності до способів, описаних у цьому документі, для модуляції експресії функціонально пов’язаних молекул ДНК, які транскрибуються, охоплюються відповідно до цього винаходу. Використаний у цьому документі термін «варіант» належить до другої молекули ДНК, такої як регуляторний елемент, яка аналогічна за композицією, але не ідентична першій молекулі ДНК, і причому друга молекула ДНК все ще зберігає загальну функціональність, тобто такий самий або аналогічний характер експресії, наприклад, через більшу або меншу, або еквівалентну транскрипційну або трансляційну активність у порівнянні із першою молекулою ДНК. Варіант може бути укороченою або усіченою версією першої молекули ДНК та/або зміненою версією послідовності ДНК першої молекули ДНК, такої як варіант із різними сайтами рестрикції та/або внутрішніми делеціями, замінами та/або вставками. «Варіанти» регуляторного елемента також охоплюють варіанти, які виникають у результаті мутацій, котрі відбуваються під час або в результаті трансформації клітин бактерій та рослин. У цьому винаході послідовність ДНК, наведена в SEQ ID №: 1-20, може бути використана для створення варіантів, які аналогічні за композицією, але не ідентичні послідовності ДНК вихідного регуляторного елемента, хоча все ще зберігають загальну функціональність, тобто такий самий або аналогічний характер експресії, як і вихідний регуляторний елемент. Отримання таких варіантів відповідно до цього винаходу знаходиться в межах звичайної кваліфікації у цій галузі техніки у висвітленому описі та здійснено в межах обсягу цього винаходу. Химерні регуляторні елементи можуть бути розроблені для включення різних складових елементів, які можуть бути функціонально пов’язані різними способами, відомими в цій галузі техніки, такими як розщеплення ферментами рестрикції та лігування, клонування незалежне від лігувания, модульне збирання продуктів ПЛР у процесі ампліфікації або прямий хімічний синтез регуляторного елемента, а також іншими способами, відомими в цій галузі техніки. Отримані різні химерні регуляторні елементи можуть складатися із тих самих або варіантів тих самих складових елементів, але відрізнятися за послідовністю ДНК, або послідовностей ДНК, які включають зв’язуючу послідовність ДНК, або послідовностей, які дозволяють складовим частинам бути функціонально пов’язаними. У винаході послідовність ДНК, що наводиться в SEQ ID №: 1-20, може забезпечити референсну послідовність регуляторного елемента, в якій складові елементи, які включають референсну послідовність, можуть бути з’єднані способами, відомими в цій галузі техніки, та можуть включати заміни, делеції та/або вставки одного або більше нуклеотидів або мутацій, які зазвичай зустрічаються при трансформації клітин бактерій та рослин. Дієвість модифікацій, дублікацій або делецій, описаних у цьому документі, на бажані аспекти експресії конкретного трансгена може бути перевірена емпірично у стабільних і транзієнтних тестах рослин, таких як ті, що описані в робочих прикладах у цьому документі, для підтвердження результатів, які можуть варіювати залежно від проведених змін і мети зміни вихідної молекули ДНК. Генетичні конструкції Використаний у цьому документі термін «генетична конструкція» означає будь-яку рекомбінантну молекулу ДНК, таку як плазміда, косміда, вірус, фаг або лінійну або кільцеву молекулу ДНК або РНК, отриману із будь-якого джерела, здатну до геномної інтеграції або автономної реплікації, яка включає молекулу ДНК, де щонайменше одна молекула ДНК пов’язана з іншою молекулою ДНК функціонально діючим способом, тобто функціонально пов’язані між собою. Використаний у цьому документі термін «вектор» означає будь-яку генетичну конструкцію, яка може бути використана з метою трансформації, тобто введення гетерологічної ДНК або РНК у клітину хазяїна. Генетична конструкція, як правило, включає одну або більше експресійних касет. Як використано в цьому документі «експресійна касета» належить до молекули ДНК, що містить щонайменше молекулу ДНК, яка транскрибується, функціонально пов’язану із одним або більше регуляторних елементів, як правило, щонайменше із промотором і 3' НТО. Використаний у цьому документі термін «функціонально пов’язаний» належить до першої молекули ДНК, з’єднаної з другою молекулою ДНК, причому перша і друга молекули ДНК розташовані так, що перша молекула ДНК впливає на функцію другої молекули ДНК. Дві молекули ДНК можуть бути або не бути частиною єдиної неперервної молекули ДНК і можуть бути чи не бути суміжними. Наприклад, промотор є функціонально пов’язаним із молекулою ДНК, яка транскрибується, якщо промотор модулює транскрипцію цільової молекули ДНК, яка транскрибується у клітині. Лідер, наприклад, є функціонально пов’язаним із послідовністю ДНК, коли він здатний впливати на транскрипцію або трансляцію послідовності ДНК. Генетичні конструкції відповідно до цього винаходу можуть бути запропоновані в одному варіанті реалізації винаходу як генетичні конструкції, які складаються із двох граничних областей пухлиноіндукуючої плазміди (Ti), що мають області правої граничної ділянки (RB або AGRtu.RB) і лівої граничної ділянки (LB або AGRtu.LB) Ti -плазміди, ізольованої з Agrobacterium tumefaciens, яка містить Т-ДНК, яка разом із перенесенням молекул, що забезпечується клітинами A. tumefaciens, дозволяє інтеграцію Т-ДНК у геном клітини рослини (див., наприклад, патент США 6603061). Генетичні конструкції також можуть містити сегменти плазмідного каркасу ДНК, які забезпечують функцію реплікації та селекції на антибіотику в клітинах бактерій, наприклад, реплікації Escherichia coli, такий як ori322, реплікації для широкого спектру хазяїв, такий як oriV або oriRi, і кодуючу область селективного маркера, такого як Spec/Strp, який кодує Tn7 аміноглікозид аденілтрансферазу (aadA), що надає стійкість до спектиноміцину або стрептоміцину, або селективний маркерний ген гентаміцину (Gm, Gent). Для трансформації рослин часто використовують бактеріальний штам хазяїна ABI, C58 або LBA4404 A. tumefaciens, проте інші штами, відомі фахівцям у галузі трансформації рослин, можуть функціонувати у цьому винаході. У цій галузі техніки відомі способи для збірки та введення генетичних конструкцій у клітину у такий спосіб, що молекула ДНК, яка транскрибується, транскрибується у функціональну молекулу мРНК, яка транслюється та експресується у вигляді білка. Для здійснення винаходу на практиці загальноприйняті композиції та способи отримання і використання генетичних конструкцій та клітин хазяїна добре відомі фахівцям у цій галузі техніки. Типові вектори, використані для експресії нуклеїнових кислот у вищих рослинах, добре відомі у цій галузі техніки та включають вектори, отримані з Ti-плазміди Agrobacterium tumefaciens та pCaMVCN контрольного вектора для перенесення. Різні регуляторні елементи можуть бути включені в генетичну конструкцію, включаючи будь-який з тих, що запропонований у цьому документі. Будь-які такі регуляторні елементи можуть бути запропоновані в поєднанні з іншими регуляторними елементами. Такі комбінації можуть бути розроблені або модифіковані для отримання бажаних регуляторних функцій. В одному варіанті реалізації винаходу генетичні конструкції відповідно до цього винаходу містять щонайменше один регуляторний елемент, функціонально пов’язаний із молекулою ДНК, яка транскрибується, яка функціонально пов’язана з 3' НТО. Генетичні конструкції відповідно до цього винаходу можуть включати будь-який промотор або лідер, запропоновані в цьому документі або відомі у цій галузі техніки. Наприклад, промотор за винаходом може бути функціонально пов’язаний із гетерологічним нетрансльованим 5' лідером, таким як один з отриманих із гена білка теплового шоку. В альтернативному варіанті лідер за винаходом може бути функціонально пов’язаним із гетерологічним промотором, таким як 35S промоторний транскрипт вірусу мозаїки цвітної капусти (Cauliflower Mosaic Virus). Експресійні касети також можуть включати кодуючу послідовність транзитного пептиду, яка кодує пептид, корисний для внутрішньоклітинного спрямування функціонально пов’язаного білка, зокрема, до хлоропласту, лейкопласту або іншої пластидної органели, мітохондрії, пероксисоми, вакуолі або позаклітинного простору. Багато білків, локалізованих у хлоропластах, експресуються генами ядра як попередники і спрямовуються до хлоропласту за допомогою транзитного пептиду хлоропласту (ТПХ). Приклади таких білків, ізольованих із хлоропластів, включають, але не обмежуються цими, білки, асоційовані з малою субодиницею (МСО) рибулозо-1,5,-біфосфат карбоксилази, фередоксин, фередоксин оксидоредуктазу, білок I і білок II фотосенсибілізуючого комплексу, тіоредоксин F і енолпірувіл шикимат фосфатсинтазу (ЕПШФС). Транзитні пептиди хлоропластів описані, наприклад, в [патенті США № 7193133]. Було показано, що нехлоропластні білки можуть бути спрямовані до хлоропласту при експресії гетерологічного ТПХ, функціонально пов’язаного з трансгеном, який кодує нехлоропластні білки. Молекула ДНК, яка транскрибується Використаний у цьому документі термін «молекула ДНК, яка транскрибується» належить до будь-якої молекули ДНК, здатної транскрибуватися в молекулу РНК, включаючи, але не обмежуючись цим, ті, що мають послідовності, які кодують білок, і ті, що утворюють молекули РНК, які мають послідовності, корисні для супресії гена. Тип молекули ДНК може включати, але не обмежується цими, молекулу ДНК із тієї самої рослини, молекулу ДНК з іншої рослини, молекулу ДНК з іншого організму або синтетичну молекулу ДНК, таку як молекула ДНК, що містить антисмислову послідовність гена, або молекулу ДНК, що кодує штучну, синтетичну або іншим чином модифіковану версію трансгена. Типова молекула ДНК, яка транскрибується, для включення в генетичні конструкції за винаходом включає, наприклад, молекули ДНК або гени з іншого виду, ніж той, в який молекула ДНК вбудована, або гени, які походять з або присутні в тому самому виді, але які включені в клітини-реципієнти способами генетичної інженерії, а не класичними методами розмноження. «Трансген» належить до молекули ДНК, яка транскрибується, гетерологічною для клітини-хазяїна щонайменше щодо її розташування в геномі клітини-хазяїна та/або молекули ДНК, яка транскрибується, яка штучно включена в геном клітини-хазяїна у цьому або у будь-якому із попередніх поколінь клітин. Регуляторний елемент, такий як промотор відповідно до цього винаходу, може бути функціонально пов’язаним із молекулою ДНК, яка транскрибується, яка гетерологічна відносно регуляторного елемента. Використаний у цьому документі термін «гетерологічний» належить до комбінації із двох або більше молекул ДНК, якщо така комбінація зазвичай не зустрічається у природі. Наприклад, дві молекули ДНК можуть бути отримані з різних видів і/або дві молекули ДНК можуть бути отримані з різних генів, наприклад, різних генів одного і того самого виду, або ж одних і тих самих генів із різних видів. Регуляторний елемент є, таким чином, гетерологічним відносно функціонально пов’язаної молекули ДНК, яка транскрибується, якщо така комбінація зазвичай не зустрічається у природі, тобто молекула ДНК, яка транскрибується, зазвичай не буває функціонально пов’язаною із регуляторним елементом. Молекула ДНК, яка транскрибується, у загальному розумінні може бути будь-якою молекулою ДНК, для якої бажана експресія транскрипту. Така експресія транскрипту може призводити до трансляції отриманої молекули мРНК і, відповідно, до експресії білка. В альтернативному варіанті, наприклад, молекула ДНК, яка транскрибується, може бути розроблена так, щоб у підсумку викликати зменшення експресії конкретного гена або білка. В одному варіанті реалізації цього винаходу це може бути досягнуто за допомогою молекули ДНК, яка транскрибується, орієнтованої в антисмисловому напрямку. Фахівець у цій галузі техніки добре обізнаний із використанням такої антисмислової технології. Будь-який ген може негативно регулюватися у такий спосіб, і в одному варіанті реалізації винаходу молекула ДНК, яка транскрибується, може бути розроблена для супресії конкретного гена шляхом експресії дцРНК, міРНК або мікроРНК молекули. Таким чином, в одному варіанті реалізації цього винаходу представляється рекомбінантна молекула ДНК, яка містить регуляторний елемент за винаходом, такий як ті, що запропоновані в SEQ ID №: 1-20, функціонально пов’язаний з гетерологічною молекулою ДНК, яка транскрибується, для модулювання транскрипції молекули ДНК, яка транскрибується, на бажаному рівні або за бажаним характером, коли генетична конструкція інтегрована в геном клітини трансгенної рослини. В одному варіанті реалізації цього винаходу молекула ДНК, яка транскрибується, містить область гена, яка кодує білок, а в іншому варіанті реалізації цього винаходу молекула ДНК, яка транскрибується, містить антисмислову область гена. Гени, які представляють агрономічний інтерес Молекула ДНК, яка транскрибується, може бути геном, який представляє агрономічний інтерес. Використаний у цьому документі термін «ген, який представляє агрономічний інтерес» належить до молекули ДНК, яка транскрибується, котра при експресії у конкретній тканини рослин, клітині або типі клітини надає бажану характеристику. Продукт гена, який представляє агрономічний інтерес, може діяти всередині рослини для того, щоб впливати на морфологію рослини, фізіологію, ріст, розвиток, врожайність, композицію зерна, поживний профіль, стійкість до хвороб або шкідників та/або толерантність до факторів навколишнього середовища або хімічних факторів, або може діяти в якості пестицидного агента в раціоні шкідника, який харчується рослиною. В одному варіанті реалізації цього винаходу регуляторний елемент за винаходом включений у генетичну конструкцію таким чином, що регуляторний елемент функціонально пов’язаний з молекулою ДНК, яка транскрибується, котра є геном, який представляє агрономічний інтерес. У трансгенній рослині, яка містить таку генетичну конструкцію, експресія гена, який представляє агрономічний інтерес, може надати корисну агрономічну рису. Корисна агрономічна риса може включати, але не обмежується цими, наприклад, толерантність до гербіцидів, боротьбу з комахами, модифікування врожайності, стійкість до хвороб, стійкість до патогена, модифікування росту і розвитку рослини, модифікований вміст крохмалю, модифікований вміст олії, модифікований вміст жирних кислот, модифікований вміст білка, модифіковане дозрівання плодів, покращене харчування тварин і людини, виробництво біополімерів, стійкість до стресових факторів навколишнього середовища, фармацевтичні пептиди, поліпшені властивості для переробки, поліпшення смаку, корисне виробництво гібридного насіння, покращене виробництво волокна і бажане виробництво біопалива. Приклади генів, які представляють агрономічний інтерес, відомих у цій галузі техніки, включають стійкість до гербіцидів [патенти США № 6803501, 6448476, 6248876, 6225114, 6107549, 5866775, 5804425, 5633435 та 5463175], підвищення врожайності [патенти США № USRE38446, 6716474, 6663906, 6476295, 6441277, 6423828, 6399330, 6372211, 6235971, 6222098 та 5716837], боротьба з комахами [патенти США № 6809078, 6713063, 6686452, 6657046, 6645497, 6642030, 6639054, 6620988, 6593293, 6555655, 6538109 , 6537756, 6521442, 6501009, 6468523, 6326351, 6313378, 6284949, 6281016, 6248536, 6242241, 6221649, 6177615, 6156573, 6153814, 6110464, 6093695, 6063756, 6063597, 6023013, 5959091, 5942664, 5942658, 5880275, 5763245 та 5763241], стійкість до грибкових захворювань [патенти США № 6653280, 6573361, 6506962, 6316407, 6215048, 5516671, 5773696, 6121436, 6316407 та 6506962], стійкість до вірусів [патенти США № 6617496, 6608241, 6015940, 6013864, 5850023 та 5304730], стійкість до нематоди [патент США № 6228992], стійкість до бактеріальних захворювань [патент США № 5516671], ріст і розвиток рослин [патенти США № 6723897 і 6518488], накопичення крохмалю [патенти США № 6538181, 6538179, 6538178, 5750876, 6476295], виробництво модифікованих олій [патенти США № 6444876, 6426447 та 6380462], підвищена продукція олій (патенти США № 6495739, 5608149, 6483008 та 6476295), модифікований вміст жирних кислот [патенти США № 6828475, 6822141, 6770465, 6706950, 6660849, 6596538, 6589767, 6537750, 6489461 та 6459018], підвищена продукція білків [патент США № 6380466], дозрівання плодів (патент США № 5512466), покращене харчування тварин і людини [патенти США № 6723837, 6653530 , 6541259; 5985605 та 6171640], біополімери [патенти США № USRE37543, 6228623 та 5958745, і 6946588], стійкість до стресових факторів навколишнього середовища [патент США № 6072103], фармацевтичні пептиди і пептиди, які секретуються [патенти США № 6812379, 6774283, 6140075 та 6080560], поліпшені властивості для переробки [патент США № 6476295], поліпшена засвоюваність [патент США № 6531648], з низьким вмістом рафінози [патент США № 6166292], промислове виробництво ферменту [патент США № 5543576], покращений смак [патент США № 6011199], фіксація азоту [патент США № 5229114], виробництво гібридного насіння (патент США № 5689041), виробництво волокна [патенти США № 6576818, 6271443, 5981834 та 5869720] та виробництво біопалива [патент США № 5998700]. В альтернативному варіанті ген, який представляє агрономічний інтерес, може вплинути на вищезгадані характеристики рослини або фенотипи шляхом кодування молекули РНК, яка спричиняє спрямовану модуляцію експресії ендогенного гена, наприклад, через антисмислові [див., наприклад, патент США 5107065], інгібіторні РНК («РНК-інтерференції», які включають модуляцію експресії генів за допомогою мікроРНК-, міРНК-, транс-діючих міРНК- та фазових малих РНК-опосередкованих механізмів, наприклад, як [описано в опублікованих заявках США 2006/0200878 і 2008/0066206 та в заявці на патент США 11/974469], або косупрессорно-опосередковані механізми. РНК також може бути каталітичною молекулою РНК (наприклад, рибозимом або рибосвітчем, див., наприклад, опубліковану [заявку США 2006/0200878], розробленою для відщеплення бажаного ендогенного продукту мРНК. У цій галузі техніки відомі способи для розробки та введення генетичних конструкцій в клітину, таким чином, що молекула ДНК, яка транскрибується, транскрибується в молекулу здатну викликати супресію гена. Експресія молекули ДНК, яка транскрибується, у клітині рослини також може бути використана для супресії шкідників рослин, які харчуються клітинами рослини, наприклад, композиції, виділені з твердокрилих комах-шкідників, і композиції, виділені з нематодних шкідників. Шкідники рослин включають, але не обмежуються цими, членистоногих шкідників, нематодних шкідників та грибкових або мікробних шкідників. Селективні маркери Селективні маркерні трансгени також можуть бути використані з регуляторними елементами відповідно до цього винаходу. Використаний у цьому документі термін «селективний маркерний трансген» належить до будь-якої молекули ДНК, яка транскрибується, чия експресія в трансгенній рослині, тканини або клітині, або відсутність таких, може піддаватись скринінгу або підраховуватись якимось чином. Селективні маркерні гени і пов’язані з ними методи відбору та скринінгу, призначені для використання винаходу на практиці, відомі у цій галузі техніки і включають, але не обмежуються цими, молекули ДНК, які транскрибуються, котрі кодують бета-глюкуронідазу (GUS), зелений флуоресцентний білок (GFP), білки, які надають стійкості до антибіотиків і білки, які надають стійкості до гербіцидів. β-глюкуронідаза Ген β-глюкуронідази (GUS), який виділено з Escherichia coli К-12, являє собою один з найбільш широко використовуваних генів для звітів з біотехнології рослин. Ген GUS E. coli, uidA, являє собою частину оперона GUS на бактеріальної хромосомі. Його індукують широким спектром β-D-глюкуронідів. Фермент GUS являє собою екзогідролазу, яка каталізує гідроліз β-D-глюкуронідів на D-глюкуронову кислоту та агликон. E. coli живе в травному тракті хребетних, включаючи людину. Хребетні використовують шлях глюкуронування для детоксикації ксенобіотиків та ендогенних сполук, таких як відходи, стероїди, аліфатичні спирти, феноли, карбонові кислоти, цукор та інші різні метаболіти. Глюкуронування залучає до кон’югування з D-глюкуроновою кислотою. Це відбувається головним чином у печінці, але також відбувається в інших тканинах та органах, таких як нирки, надниркові залози, шлунково-кишковий тракт. Глюкуронова кислота, може бути використана в E. coli, в якості основного джерела вуглецю та енергії. Отже, білок GUS E. coli являє собою засіб, за допомогою якого бактерії можуть руйнувати продукти шляхом глюкуронування в травному тракті хребетних з отриманням глюкуронової кислоти в якості джерела вуглецю та енергії. Аглікони, які також вивільняються GUS ферментом, як правило, не розкладаються бактеріями, але використовується для трансферу D-глюкуронової кислоти [Gilissen et al., Transgenic Research, 7: 157-163, 1998]. Використання гена β-глюкуронідази E. coli в якості репортера було вперше описане Jefferson та ін. [Proc. Natl. Acad. Sci., 83: 8447-8451, 1986] та надалі її застосовували в практично тому ж вигляді, в якому була вперше представлена. Ген GUS використовується для моніторингу експресії генів рослин та часто використовується для опису промоторів або інших експресійних елементів. Тим не менш, деякі рослинні промотори експресують на дуже низькому рівні, та можуть бути не визначеними з використанням аналізу на основі GUS. Ці промотори, які більш слабо експресують, можуть бути корисні для розвитку трансгенних культур з бажаними ознаками, такими як підвищення врожайності. На початку розвитку трансгенних рослин сільськогосподарських культур найбажанішими були промотори, які забезпечували високу конститутивну експресію. Такі конститутивні промотори, які були отримані з геномів вірусів рослин, таких як вірус мозаїки цвітної капусти і вірус мозаїки ранника, були використані для контролю трансгенів, на які покладено толерантність до гербіцидів або стійкість до комах. У галузі біотехнології рослин за своєю складністю збільшується розробка нових трансгенних рис, які вимагають більш специфічних патернів експресії або більш низьких рівнів експресії. Надлишкова експресія в невідповідних рослинних тканинах може призвести до небажаних ефектів у трансформованій рослині. Наприклад, зміщена експресія (експресія гена в аномальному місці в організмі) генів ферментів в рослинах може призвести до зменшення бажаного кінцевого продукту через недостачу попередника в точці розгалуження метаболічного шляху [Iwase et al., Plant Biotech. 26: 29-38, 2009 ]. Так як транскрипційні фактори (TFs), в нормі, виступають в якості основних регуляторів клітинних процесів, вони, як очікується, будуть відмінно підходити для модифікації складних ознак культурних рослин, та TF-технологія, ймовірно, будуть помітною частиною наступного покоління ефективних біотехнологічних культур. TF-технології часто вимагають оптимізації, як зниження небажаних побічних ефектів, таких як затримка росту, так і підвищення бажаних ознак до рівня, при якому вони мають комерційну цінність. Оптимізація часто досягається зміною експресії трансгена TF. Тканеспецифічні, етап-специфічні, або індуковані промотори, а не звичайні конститутивні промотори, можуть бути використані для обмеження експресії трансгена у відповідних тканинах або за умов навколишнього середовища [Century et al., Plant Physiology, 147: 20-29, 2008]. Частково через ці зміни, існує необхідність у більш чутливому аналізі характеру експресії елементів для ідентифікації елементів експресії, які забезпечують необхідний рівень і характер експресії. Даний винахід пропонує поліпшення модифікованого кодону GUS-кодуючої послідовності, функціонально пов'язаної з промотором, які експресують краще, ніж нативна GUS-кодуюча послідовність E. сoli, яка зазвичай використовується в цій галузі техніки. Покращений модифікований кодон GUS-кодуючої послідовності може бути використаний для забезпечення більшої чутливості якісного та кількісного аналізу та дозволяє характеризувати промотори та інші елементи експресії, яка неможлива з нативною GUS-кодуючою послідовністю E. coli. Покращений модифікований кодон GUS-кодуючої послідовністі може бути використаний для характеристики елементів експресії в однодольних та дводольних рослинах. Однодольні рослини, які використовували в практичній реалізації цього винаходу, включають, але не обмежуються ними, кукурудзу (Zea mays), рис (Oryza sativa), пшеницю (Triticum), ячмінь (Hordeum vulgare), сорго (Sorghum spp.), просо, африканське просо (Pennisetum glaucum), пальчасте просо (Eleusine coracana), просо звичайне (Panicum miliaceum ), мишій італійський (Setaria italica), овес (Avena sativa), тритикале, жито (Secale сereale), росичку (Digitaria), цибулю (Allium spp.), ананас (Ananas spp.), газонну траву, цукрову тростину (Saccharum spp.), пальми (Arecaceae), бамбук (Bambuseae), банани (Musaceae), імбирні (Zingiberaceae), лілії (Lilium), нарциси (Narcissus), півники (Iris), амарилліси, орхідеї (Orchidaceae), канни, дзвіночки (Hyacinthoides) та тюльпани (Tulipa). Дводольні рослини, які використовували в практичній реалізації цього винаходу, включають, але не обмежуються ними, сою (Glycine max), дику сою (Glycine soja), бавовник (Gossypium), томати (Solanum lycopersicum), перець (Piper), гарбуз (Cucurbita), горох (Pisum sativum), люцерну (Medicago sativa), Medicago truncatula, квасолю (Phaseolus), нут (Cicer arietinum), соняшник (Helianthus annuus), картоплю (Solanum tuberosum), арахіс (Arachis hypogaea), кінву, гречку посівну (Fagopyrum esculentum), ріжкове дерево (Ceratonia siliqua), буряк (Beta vulgaris), шпинат (Spinacia oleracea) та огірок (Cucumis sativus). Трансформація клітин Винахід також спрямовується до способу отримання трансформованих клітин та рослин, які містять один або більше регуляторних елементів, функціонально пов’язаних з молекулою ДНК, яка транскрибується. Термін «трансформація» належить до введення молекули ДНК до реципієнтного хазяїна. Використаний у цьому документі термін «хазяїн» належить до бактерій, грибів або рослин, включаючи будь-які клітини, тканини, органи, або до нащадків бактерій, грибів або рослин. Тканини та клітини рослин, які представляють особливий інтерес, включають протопласти, калюс, корені, бульби, насіння, стебла, листя, паростки, зав’язі та пилок. Використаний у цьому документі термін «трансформований» належить до клітини, тканини, органу або організму, в який молекула чужорідної ДНК, така як генетична конструкція, була введена. Введена молекула ДНК може бути інтегрована в геномну ДНК клітини, тканини, органу або організму реципієнта таким чином, що введена молекула ДНК успадковується надалі у нащадків. «Трансгенна» або «трансформована» клітина або організм також може включати нащадків клітини або організму і нащадків, отриманих в результаті програми розмноження з використанням такого трансгенного організму як батьківської форми при схрещуванні, та проявляє змінений фенотип як результат присутності чужорідних молекул ДНК. Введена молекула ДНК також може бути тимчасово введеною в клітину-реципієнт таким чином, що введена молекула ДНК не успадковується надалі у нащадків. Термін «трансгенний» належить до бактерії, гриба або рослини, які містять одну або більше гетерологічних молекул ДНК. Існує багато способів, добре відомих фахівцям у цій галузі техніки, для введення молекули ДНК у клітини рослин. Процес, як правило, включає етапи вибору відповідної клітини-хазяїна, трансформації клітини-хазяїна вектором та отримання трансформованої клітини-хазяїна. Методи та матеріали для трансформації клітин рослин через введення рослинної генетичної конструкції у геном рослин, у реалізації винаходу на практиці, можуть включати будь-який із відомих і показаних способів. Відповідні способи включають, але не обмежуються цими, бактеріальну інфекцію (наприклад, Agrobacterium), бінарні БШХ вектори, пряме перенесення ДНК (наприклад, ПЕГ-опосередковану трансформацію, поглинання ДНК, опосередковане висушуванням/інгібуванням, електропорацію, перемішування із волокнами карбіду кремнію та прискорення частинок, вкритих ДНК) із числа інших. Клітини-хазяїни можуть являти собою будь-яку клітину або організм, наприклад, клітину рослини, клітину водорості, водорості, клітину гриба, гриби, бактеріальну клітину чи клітинку комах. У конкретних варіантах реалізації цього винаходу клітини-хазяїни та трансформовані клітини можуть включати клітини культурних рослин. Трансгенна рослина згодом може бути регенерована із клітини трансгенної рослини відповідно до цього винаходу. Із використанням загальноприйнятих методів розмноження або самозапилення можна отримати насіння із цієї трансгенної рослини. Таке насіння та отримана в результаті рослина-нащадок, вирощена із такого насіння, будуть містити рекомбінантну молекулу ДНК відповідно до цього винаходу і, отже, будуть трансгенними. Трансгенні рослини відповідно до цього винаходу можуть бути самозапилені, для надання насіння гомозиготних трансгенних рослин за винаходом (гомозиготних за рекомбінантною молекулою ДНК), або схрещені з нетрансгенними рослинами або іншими трансгенними рослинами, для надання насіння гомозиготних трансгенних рослин за винаходом (гомозиготних за рекомбінантною молекулою ДНК). Як гомозиготні, так і гетерозиготні трансгенні рослини згадуються в цьому документі як «рослини-нащадки». Рослини нащадки являють собою трансгенні рослини, які походять від вихідної трансгенної рослини і містять рекомбінантну молекулу ДНК відповідно до цього винаходу. Насіння, отримане з використанням трансгенної рослини відповідно до цього винаходу, може бути зібране і використане для вирощування поколінь трансгенних рослин, тобто рослин-нащадків відповідно до цього винаходу, які включають генетичну конструкцію цього винаходу та експресію гена, який представляє агрономічний інтерес. Описи способів розмноження, які зазвичай використовуються для різних культур, можуть бути знайдені в одному із декількох книжкових посилань, див., наприклад, [Allard, Principles of Plant Breeding, John Wiley & Sons, NY, U. of CA, Davis, CA, 50-98 (1960); Simmonds, Principles of Crop Improvement, Longman, Inc., NY, 369-399 (1979); Sneep and Hendriksen, Plant breeding Perspectives, Wageningen (ed), Center for Agricultural Publishing and Documentation (1979); Fehr, Soybeans: Improvement, Production and Uses, 2nd Edition, Monograph, 16: 249 (1987); Fehr, Principles of Variety Development, Theory and Technique, (Vol. 1) і Crop Species Soybean (Vol.2), Iowa State Univ., Macmillan Pub. Co., NY, 360-376 (1987)]. Трансформовані рослини можуть бути проаналізовані на наявність цільового гена або генів і за рівнем експресії та/або профілем, наданим регуляторними елементами за винаходом. Фахівцям у цій галузі техніки відомі численні способи, доступні для аналізу трансформованих рослин. Наприклад, методи аналізу рослин включають, але не обмежуються цими, Cаузерн блот або нозерн блот, підходи на основі ПЛР, біохімічні аналізи, способи фенотипічного скринінгу, польові апробації та імунодіагностичні аналізи. Експресія молекули ДНК, яка транскрибується, може бути виміряна з використанням реагентів TaqMan® (Applied Biosystems, Foster City, CA) та за способами, описаним виробником, і за кількістю циклів ПЛР, визначеною з використанням TaqMan® Testing Matrix. В альтернативному варіанті реагенти Invader® [Third Wave Technologies, Madison, WI] та способи, описані виробником, можуть бути використані для оцінки експресії трансгена. Винахід також належить до частин рослини відповідно до цього винаходу. Частини рослин включають, але не обмежуються цими, листя, стебла, корені, бульби, насіння, ендосперм, сім’ябруньку та пилок. Частини рослин відповідно до цього винаходу можуть бути життєздатними, нежиттєздатними, здатними та/або не здатними до регенерації. У винаході також включені та запропоновані трансформовані клітини рослини, що містять молекулу ДНК відповідно до цього винаходу. Трансформовані клітини або клітини трансгенної рослини за винаходом включають клітини здатні та/або не здатні до регенерації. Винахід може бути більш легко зрозумілим через посилання на наступні приклади, які запропоновані в якості ілюстрації і не призначаються для обмеження винаходу, якщо це не встановлено. Фахівцям у цій галузі техніки повинно бути зрозуміло, що способи, описані в наступних прикладах, являють собою способи, виявлені авторами винаходу, для нормального функціонування при застосуванні винаходу. Однак фахівцям у цій галузі техніки повинно бути зрозуміло, у висвітленні цього опису, що численні зміни можуть бути зроблені в конкретних описаних варіантах реалізації винаходу, і, як і раніше, вийде схожий або аналогічний результат без відступу від сутності та обсягу винаходу, тому все, що має значення, розміщується далі або показується у доданих графічних матеріалах і повинно інтерпретуватися в ілюстративному, а не обмежуючому розумінні. ПРИКЛАДИ Приклад 1 Ідентифікація та клонування регуляторних елементів Нові RCc3 промотори та лідери були ідентифіковані та клоновані з геномної ДНК однодольних видів: сльозника (Coix lacryma-jobi), пальчатки кров’яної (Digitaria sanguinalis (L.) Scop.), міскантусу китайського (Miscanthus sinensis f. gracillimus), тріпсакума дводомного (Tripsacum dactyloides) та цукрової тростини (Saccharum officinarum). Білок RCc3 належить надродині проламінів, яка отримала свою назву від спирторозчинного проліну та багатого на глютамін білка зернових. Надродина проламіни (також називається інгібітором протеази / білка-переносника ліпідів / збереження насіння родини 2S альбуміну; Pfam ID: PF00234) являє собою одне з найпоширеніших надродин білків в геномі рослини. Членами надродини проламінів рясніють фрукти, горіхи, насіння та овочі у різноманітних рослин. Вони, як відомо, виявляють різноманітні функції: зберігання та захист насіння, зв’язування або передача ліпідів, та інгібування ферментів. Білки-переносники ліпідів (LTPs) належать до надродині проламінів та експресуються в різних рослинних тканинах. Білок рису RCc3 являє собою LTP, що експресується в коренях рису, хоча і не всі білки LTP корінь-специфічні. Праймери ампліфікації ДНК (які представлені у SEQ ID №: 25-28) були розроблені з використанням кодуючих послідовностей двадцяти чотирьох (24) LTP білків з Zea mays, Oryza sativa, Sorghum bicolor та Brachypoium distachyon. Праймери ампліфікації були використані з Genome WalkerTM [Clontech Laboratories, Inc., Mountain View, CA], бібліотеками, побудованими для клонування 5 'області відповідній послідовності геномної ДНК. Біоінформативний аналіз проводили для виявлення регуляторних елементів у межах ампліфікованої ДНК. Використовуючи результати цього аналізу, регуляторні елементи були визначені в межах послідовностей ДНК та праймерів, розроблених для ампліфікації регуляторних елементів Відповідну молекулу ДНК для кожного регуляторного елемента ампліфікували з використанням стандартних умов полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) із праймерами, що містять унікальні сайти рестрикції, і геномної ДНК, виділеної з C. lacryma-jobi, D. sanguinalis (L.) Scop., M. sinensis f. gracillimus, T. dactyloides та S. officinarum. Отримані фрагменти ДНК були ліговані в вектори та секвеновані. Послідовності ДНК, ідентифікованих промоторів та лідерів RCc3 наведені в таблиці 1. Промоторні послідовності запропоновані в цьому документі в якості SEQ ID №: 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17 та 19. Лідерні послідовності запропоновані в цьому документі як SEQ ID №: 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18 та 20. Таблиця 1Промоторні та лідерні послідовності RCc3, ізольовані з різних видів травОписпослідовностіSEQ ID №:Рід/видP-Cl.RCc3:31Coix lacryma-jobiL-Cl.RCc3:22Coix lacryma-jobiP-Ds.RCc3_1:13Digitaria sanguinalis (L.) Scop.L-Ds.RCc3_1:14Digitaria sanguinalis (L.) Scop.P-Ds.RCc3_2:15Digitaria sanguinalis (L.) Scop.L-Ds.RCc3_2:16Digitaria sanguinalis (L.) Scop.P-Ds.RCc3_3:17Digitaria sanguinalis (L.) Scop.L-Ds.RCc3_3:18Digitaria sanguinalis (L.) Scop.P-MISgr.RCc3_1:19Miscanthus sinensis f. gracillimusL-MISgr.RCc3_1:110Miscanthus sinensis f. gracillimusP-MISgr.RCc3-2:211Miscanthus sinensis f. gracillimusL-MISgr.RCc3-2:112Miscanthus sinensis f. gracillimusP-Td.RCc3_1:113Tripsacum dactyloidesL-Td.RCc3_1:114Tripsacum dactyloidesP-Td.RCc3_2:115Tripsacum dactyloidesL-Td.RCc3_2:116Tripsacum dactyloidesP-Td.RCc3_3:117Tripsacum dactyloidesL-Td.RCc3_3:118Tripsacum dactyloidesP-So.RCc3:219Saccharum officinarumL-So.RCc3:220Saccharum officinarum Приклад 2 Аналіз регуляторних елементів, які контролюють GUS в трансгенній кукурудзі Рослини кукурудзи були трансформовані із застосуванням векторів, спеціальних бінарних плазмідних конструкцій, що містять промотор RCc3, функціонально пов'язаний з його нативною лідерною послідовністю RCc3, яка керує експресією трансгенної (GUS) ß-глюкуронідази. Отримані трансформовані рослини аналізували на GUS-експресію білка. Вектори, якіц використовували в цих експериментах, були сконструйовані з використанням способів клонування, які добре відомі у цій галузі техніки. Отримані вектори, що містять праву граничну область із А. tumefaciens; першу експресійну касету для аналізу промоторної/лідерної послідовності RCc3, функціонально пов'язаної з кодоном модифікованої GUS-кодуючої послідовністі, яка містить смисловий інтрон GOI-Ec.uidA+St.LS1.nno:3 (SEQ ID №:29), котра функціонально пов’язана з 5' кінцем 3' НТО із гена S- аденозілметіонін синтетази 1 проса італійського (Т-SETit.Ams1-1: 1: 1, SEQ ID №: 159); другу експресійну касету, використану для відбору трансформованих клітин рослини, яка надає стійкості к гліфосату (під контролем промотору актину 1 рису) та ліву граничну область із A. tumefaciens. Отримані плазміди були використані для трансформації рослин кукурудзи з використанням методів, відомих в цій галузі техніки. Експресія GUS, обумовлена новими промоторами та лідерами RCc3, була зрівняна з експресією, керованої гомологами промоторів та лідерів RCc3 проса італійського та рису. У таблиці 2 наведені позначення плазмід, промоторні та лідерні послідовності RCc3,і SEQ ID №. Таблиця 2Бінарні плазміди для трансформації рослин та RCc3-асоційовані промоторні/лідерні послідовностіПлазмідна кострукціяОпис послідовності промотораSEQ ID №:Опис послідовності лідераSEQ ID №:pMON264146P-Cl.RCc3:31L-Cl.RCc3:22pMON264148P-Ds.RCc3_1:13L-Ds.RCc3_1:14pMON264088P-Ds.RCc3_2:15L-Ds.RCc3_2:16pMON264107P-Ds.RCc3_3:17L-Ds.RCc3_3:18pMON264186P-MISgr.RCc3_1:19L-MISgr.RCc3_1:110pMON264187P-MISgr.RCc3-2:211L-MISgr.RCc3-2:112pMON264049P-Td.RCc3_1:113L-Td.RCc3_1:114pMON264050P-Td.RCc3_2:115L-Td.RCc3_2:116pMON264147P-Td.RCc3_3:117L-Td.RCc3_3:118pMON264166P-So.RCc3:219L-So.RCc3:220pMON264108P-SETit.Rcc3-1:1:1021L-SETit.Rcc3-1:1:222pMON264206P-Os.Rcc3-1:1:2423L-Os.Rcc3-1:1:224 Рослини були трансформовані шляхом Agrobacterium-опосередкованої трансформації, відомих в цій області техніки та описаних в публікації заявки на патент США 2009/0138985. Гістохімічний аналіз GUS був використаний для якісного аналізу експресії трансформованих рослин. Ділянки цілісної тканини інкубували з GUS забарвлюючим розчином X-Gluc (5-бром-4-хлор-3-індоліл-бета-глюкуронід) (1 мг/мл) протягом відповідного періоду часу, промивали та перевіряли візуально за синім забарвленням. GUS активність якісно визначали шляхом прямої візуальної перевірки або перевірки під мікроскопом, використовуючи вибрані органи і тканини рослини. R0 рослини були перевірені щодо експресії у коренях і листках, а також у пиляку, маточкових стовпчиках та насінні, що розвивається, та зав’язі через 21 день після запилення (21 ДПЗ). Для кількісного аналізу, загальний білок екстрагували з обраних тканин трансформованих рослин кукурудзи. Один мікрограм загального білка був використаний із флюорогенним субстратом 4-метилумбеліферил-β-D-глюкуронідом (MUG) у загальному об’ємі реакції 50 мкл. Продукт реакції, 4-метилумбеліферон (4-MU), максимально флуоресціює при високих значеннях рН, де гідроксильна група іонізується. Додавання лужного розчину карбонату натрію одночасно зупиняє реакцію і доводить рН для кількісного вимірювання флуоресцентного продукту. Флуоресценцію вимірювали при довжині хвилі збудження 365 нм, випромінювання – 445 нм з використанням Fluoromax-3 (Horiba; Кіото, Японія) з Micromax Reader, з встановленою шириною щілини: 2 нм – на збудження і 3 нм – на випромінювання. Середні значення експресії були надані в пмоль/мкг 4-MU білка/год. Середнє значення експресії R0 GUS для кожної трансформації було записано, та середній рівень експресії та стандартну помилку визначали на підставі вимірів зразків, отриманих з декількох подій трансформації. Приклад 3 Енхансери, які походять від регуляторних елементів. Енхансери походять із промоторних елементів, запропонованих у цьому винаході, таких, які представлені в SEQ ID №: 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17 та 19. Ці енхансерні елементи можуть містити один або більше цис регуляторних елементів, які у разі, коли вони функціонально пов’язані через 5' або 3' кінець із промоторним елементом або функціонально пов’язані через 5' або 3' кінець із додатковими енхансерними елементами, які функціонально пов’язані з промотором, можуть підвищувати або модулювати експресію молекули ДНК, яка транскрибується, або забезпечувати експресію молекули ДНК, яка транскрибується, в конкретному типі клітин або органі рослини, або у конкретній часовій точці у розвитку або циркадному ритмі.Енхансери створюють шляхом видалення ТАТА-боксу або функціонально подібних елементів та будь-якої послідовності ДНК, яка знаходиться нижче, із промоторів, що дозволяє ініціювати транскрипцію з промоторів, описаних у цьому документі, як описано вище, в тому числі їхніх фрагментів, з яких видалені ТАТА-бокс або функціонально подібні елементи та послідовність ДНК, яка знаходиться нижче від ТАТА-боксу. Енхансерні елементи можуть бути отримані з промоторних елементів, описаних у цьому документі, і клоновані з використанням способів, відомих у цій галузі техніки, таким чином, щоб вони були функціонально пов’язані через 5' або 3' кінець із промоторним елементом або функціонально пов’язані через 5' або 3' кінець із додатковими енхансерними елементами, які функціонально пов’язані з промотором. Енхансерні елементи також можуть бути клоновані таким чином, щоб вони були функціонально пов’язані через 5' або 3' кінець із промоторним елементом, отриманим з організму іншого роду, або функціонально пов’язані через 5' або 3' кінець із додатковими енхансерними елементами, отриманими з організмів іншого роду або організму того самого роду, які функціонально пов’язані з промотором, отриманим з організму того самого або іншого роду, в результаті чого утворюється химерний регуляторний елемент. Експресійний вектор з геном GUS для трансформації рослин створений із використанням способів, відомих у цій галузі техніки, подібно генетичним конструкціям, описаним у попередніх прикладах, в яких кінцеві рослинні експресійні вектори містять праву граничну область з A. tumefaciens;, першу експресійну касету для тестування регуляторного або химерного регуляторного елемента, яка містить регуляторний або химерний регуляторний елемент, функціонально пов’язаний з інтроном, отриманим із білка теплового шоку HSP70 з Z. mays (I-Zm.DnaK-1:1:1 SEQ ID №: 38) або з будь-яким з інтронів, представлених у цьому документі, або з будь-яким іншим інтроном, функціонально пов’язаним із кодуючою послідовністю GUS, яка або має інтрон, який вирізається (GUS-2, SEQ ID №: 32) або не має інтрону (CR- Ec.uidA-1:1:4 (GUS.nat), SEQ ID №: 31), котра функціонально пов’язана з 3' НТО нопалінсинтази з A. tumefaciens (T-AGRtu.nos-1:1:13, SEQ ID №: 39) або з 3' НТО із гена білка перенесення ліпідів рису (T-Os.LTP-1:1:1, SEQ ID №: 40), другу касету для селекції трансгена, використану для відбору трансформованих клітин рослини, яка надає стійкість до гербіциду гліфосату (під контролем промотору актину 1 рису) або, в альтернативному варіанті, до антибіотика канаміцину (під контролем промотору актину 1 рису) і ліву граничну область з A. tumefaciens. Отримані плазміди використовують для трансформації рослин кукурудзи або інших рослин цього роду за допомогою способів, описаних раніше, або інших способів, які відомі у цій галузі техніки. В альтернативному варіанті клітини протопластів, отримані з кукурудзи або інших рослин роду, трансформують за допомогою способів, відомих у цій галузі техніки, для проведення аналізу транзієнтної експресії Експресія гена GUS під контролем регуляторного елемента, який містить один або більше енхансерів, оцінюється при випробуваннях рослин зі стабільною трансформацією або із транзієнтною експресією для визначення впливу енхансерного елементу на експресію трансгена. Модифікації одного або більше енхансерних елементів або дуплікація одного або більше енхансерних елементів здійснюється на основі емпіричних досліджень та кінцевої регуляції експресії генів, яка спостерігається при використанні композиції кожного регуляторного елемента. Зміна відносних позицій одного або більше енхансерів у кінцевому регуляторному або химерному регуляторному елементі може впливати на транскрипційну активність або специфічність регуляторного або химерного регуляторного елемента і визначається емпірично, для визначення найкращих енхансерів для бажаного профілю експресії трансгена в межах рослини кукурудзи або рослини іншого роду. Приклад 4 Підвищення аналітичної чутливості при використанні кодон-модифікованої β-глюкоронідази (GUS) Промотори рослин часто експресують на рівнях, які нижче нормального рівня виявлення багатьох кількісних аналізів, але їх характеристики експресії можуть бути дуже цінними для експресії певних трансгенів. Раніше в біотехнології рослин промотори, які давали високу конститутивну експресію були бажаними та їх використовували для регуляції транскрипції молекул ДНК, які відповідали за конкретну ознаку, що вимагає високу конститутивну експресію, таку як стійкість до гербіцидів або стійкість до комах. Ці висококонститутивні промотори часто створюють з геномів вірусів рослин, а не геномів рослин, наприклад, промотори 35S, отримані з вірусу мозаїки цвітної капусти та віруса мозаїки ранника. Примітно, що в деяких випадках, висока конститутивна експресія генів певних молекул ДНК, які транскрибуються, може призвести до негативних наслідків, таких як сайленсінг трансгенів off-phenotypes або yield drag. Наприклад, високий рівень експресії гена GUS в трансгенних рослинах цукрової тростини в яких використовуються два різних промотора убіквітину, отримані з цукрової тростини, а також з кукурудзи, призводить до посттранскрипційного сайленсінга гена GUS [Wei et al., J. Plant Physiol. 160: 1241-1251, 2003]. Крім того, останнім часом необхідні промотори, які демонструють конкретні патерни експресії або підвищують експресію в конкретних тканинах рослини. Наприклад, ектопічна експресія генів ферментів в рослинах може призвести до зниження бажаного кінцевого продукту через недостачу попередника в точці розгалуження метаболічного шляху [Iwase et al., Plant Biotech. 26:29-38, 2009]. У цих випадках бажано використовувати промотор, який експресує функціонально пов'язану молекулу ДНК, яка транскрибує, в правильних типах тканин або клітин, або в певному вікні розвитку. Промотори, отримані з геномів рослин, часто демонструють експресію в конкретних клітинах, тканинах або на необхідному етапі. Через більш низькі рівні експресії цих рослинних промоторів, аналізи експресії часто вимагають використання енхансерів, для підвищення рівня експресії, щоб забезпечити виявлення в кількісному аналізі. Тим не менше, використання таких енхансером часто змінює загальний характер експресії. Підвищення експресії гена-репортера, який використовують в аналізі, усуває необхідність у посиленні промотора рослинного походження та, таким чином, забезпечує більш точну оцінку характеру експресії, наданої промотором. Цей приклад демонструє використання модифікованого кодону GUS-кодуючої послідовності, з метою поліпшнення кількісної чутливості аналізу при дослідженні декількох різних EXP, що складаються з промоторной послідовності, функціонально пов'язаної 5' кінцем з лідерной послідовністю, функціонально пов'язаної 5' кінцем з послідовністю інтрона. Рослини кукурудзи були трансформовані зі застосуванням рослинних векторів, що містять послідовності EXP, які контролюють експресію трансгена нативної ß-глюкоронідази (GUS) Escherichia coli, так і кодон-модифікованим трансгеном ß-глюкуронідази (GUS.nno), та отримані рослини були проаналізовані на експресію GUS білка. Кодуючі EXP та GUS послідовності клонували в бінарні плазмідні конструкції зі застосуванням способів, відомих в цій галузі техніки. Отримані експресійні рослинні конструкції містять праву граничну ділянку від А. tumefaciens; першу трансгенну касету для аналізу чутливості двох послідовностей, що кодують GUS, що складаються з EXP, функціонально пов'язаної з будь-якою нативною послідовністю E. coli, що кодує GUS (CR-Ec.uidA-1: 1: 4 (GUS.nat), SEQ ID №: 31 ) або кодон-модифікованої послідовністі, що кодує GUS (CR-Ec.uidA_nno-1: 1: 1 (GUS.nno), SEQ ID № 30), функціонально пов'язану 5' кінцем з 3' НТО гена білка-переносника ліпідів рису (Т-Os.LTP-1: 1: 1, SEQ ID №: 40); друга трансгенна експресійна касета, яку використовували для відбору трансформованих рослинних клітин, які проявляють стійкість до гліфосату (яка керується промотором актину рису 1); та ліва гранична ділянку від А. tumefaciens. Фіг. 1А-1С ілюструють вирівнювання між нативної послідовністю, що кодує GUS (CR-Ec.uidA-1: 1: 4), та кодон-модифікованою послідовністю, що кодує GUS (CR-Ec.uidA_nno-1: 1: 1). Ідентичні нуклеотиди у вирівнюванні відзначені зірочкою. Кодон-модифікована послідовність, що кодує GUS, на 77,9% ідентична нативній послідовності, що кодує GUS, та була розроблена для кращої експресії в рослині. Три (3) різні класи EXP були використані, при цьому кожен проявляв специфічний патерн експресії. EXP EXP-SETit.Cab3 + Zm.DnaK: 1: 1 (SEQ ID №: 34) та EXP-SETit.Cab3 + Zm.DnaK: 1: 2 (SEQ ID №: 35) проявляли профіль експресії в листках кукурудзи та були по суті ідентичні, за винятком вставки в п'ять нуклеотидів 5' CCGGA-3' в позиції 1408-1412 EXP-SETit.Cab3 + Zm.DnaK: 1: 2. Послідовність EXP EXP-CaMV.35S-ENH + Os.Rcc3 + Zm.DnaK: 1: 5 (SEQ ID №: 36) забезпечує підвищений профіль експресії в коренях кукурудзи. Послідовність EXP EXP-Zm.UbqM1: 1: 2 (SEQ ID №: 37) забезпечує висококонститутивний профіль експресії у кукурудзи. Отримані плазміди були використані для трансформації рослин кукурудзи зі застосуванням способів, відомих в цій галузі техніки. У таблиці 3 наведені позначення плазмідних конструктів і відповідні послідовності EXP та GUS. Таблиця 3Плазмідні конструкції, послідовності EXP та патерни експресії, які використовували для порівняння нативних GUS та кодон-модифікованих GUS-кодуючих послідовностейПлазмідна конструкціяОпис EXPПатерн експресіїSEQ ID №:GUSSEQ ID №:pMON122599EXP-SETit.Cab3+Zm.DnaK:1:2Лист35CR-Ec.uidA-1:1:431pMON122595EXP-SETit.Cab3+Zm.DnaK:1:1Лист34CR-Ec.uidA_nno-1:1:130pMON144050EXP-CaMV.35S-enh+Os.Rcc3+Zm.DnaK:1:5Посилений в корені36CR-Ec.uidA-1:1:431pMON122597EXP-CaMV.35S-enh+Os.Rcc3+Zm.DnaK:1:5Посилений в корені36CR-Ec.uidA_nno-1:1:130pMON144051EXP-Zm.UbqM1:1:2Конститутивний37CR-Ec.uidA-1:1:431pMON122598EXP-Zm.UbqM1:1:2Конститутивний37CR-Ec.uidA_nno-1:1:130 У деяких випадках рослини були трансформовані за допомогою агробактеріальних способів трансформації, відомих у цій області техніки та в публікації заявки на патент США 2009/0138985. Гістохімічний аналіз GUS був використаний для якісного аналізу експресії трансформованих рослин. Ділянки цілісної тканини інкубували з GUS забарвлюючим розчином X-Gluc (5-бром-4-хлор-3-індоліл-бета-глюкуронід) (1 мг/мл) протягом відповідного періоду часу, промивали та перевіряли візуально за синім забарвленням. GUS активність якісно визначалася шляхом прямої візуальної перевірки або перевірки під мікроскопом, використовуючи вибрані органи та тканини рослини. R0 рослини були перевірені щодо експресії у коренях і листках, а також у пиляку, приймочки та насінні, що розвивається, та зав’язі через 21 день після запилення (21 ДПЗ). Для кількісного аналізу, загальний білок екстрагували з обраних тканин трансформованих рослин кукурудзи. Один мікрограм загального білка був використаний із флюорогенним субстратом 4-метилумбеліферил-β-D-глюкуронідом (MUG) у загальному об’ємі реакції 50 мкл. Продукт реакції, 4-метилумбеліферон (4-MU), максимально флуоресціює при високих значеннях рН, де гідроксильна група іонізується. Додавання лужного розчину карбонату натрію одночасно зупиняє реакцію і доводить рН для кількісного вимірювання флуоресцентного продукту. Флуоресценцію вимірювали при довжині хвилі збудження 365 нм, випромінювання – 445 нм з використанням Fluoromax-3 (Horiba; Кіото, Японія) з Micromax Reader, з встановленою шириною щілини: 2 нм – на збудження і 3 нм – на випромінювання. Середня експресія GUS в R0, яку спостерігали для кожної трансформації, представлена нижче в таблицях 4, 5 та 6. Таблиця 4Середнє значення експресії GUS для покоління трансформантів R0 нативних та кодон-модифікованих GUS-кодуючих послідовностей з використанням EXP з профілем експресії в листкахТканинаpMON122599EXP-SETit.Cab3+Zm.DnaK:1:2/CR-Ec.uidA-1:1:4pMON122595EXP-SETit.Cab3+Zm.DnaK:1:1/CR-Ec.uidA_nno-1:1:1V4 Лист7981807V7 Лист2301863VT Лист5082097V4 Корінь00V7 Корінь00VT Корінь140Пильник951056Маточка154159021ДПЗ Зародок243121 ДПЗ Ендосперм1861 Таблиця 5. Середнє значення експресії GUS для покоління трансформантів R0 нативних та кодон-модифікованих GUS-кодуючих послідовностей з використанням EXP з посиленою експресією в коріннях. Таблиця 5ТканинаpMON144050EXP-CaMV.35S-enh+Os.Rcc3+Zm.DnaK:1:5/CR-Ec.uidA-1:1:4pMON122597EXP-CaMV.35S-enh+Os.Rcc3+Zm.DnaK:1:5/CR-Ec.uidA_nno-1:1:1V4 Лист050V7 Лист051VT Лист082V4 Корінь26486V7 Корінь16257VT Корінь18343Пильник1967Маточка01221ДПЗ Зародок1412521 ДПЗ Ендосперм1745 Таблиця 6. Середнє значення експресії GUS для покоління трансформантів R0 нативних та кодон-модифікованих GUS-кодуючих послідовностей з використанням EXP з конститутивним рівнем експресії.Таблиця 6ТканинаpMON144051EXP-Zm.UbqM1:1:2/CR-Ec.uidA-1:1:4pMON122598EXP-Zm.UbqM1:1:2/CR-Ec.uidA_nno-1:1:1V4 Лист9883327V7 Лист9632771VT Лист17773787V4 Корінь6932149V7 Корінь4021443VT Корінь7763170Пильник22473190Маточка975332421ДПЗ Зародок51189421 ДПЗ Ендосперм7912298 Як видно з таблиць 4, 5 та 6, існує можливість підвищити чутливість кількісного аналізу з використанням кодон-модифікованої GUS-кодуючої послідовності в порівнянні з нативної кодуючою послідовністю GUS. Деякі зміни між популяціями GUS.nno та GUS.nat слід очікувати, оскільки експресія може залежати від вставки ділянок Т-ДНК; однак загальна тенденція чутливості показує набагато більше чутливості, при використанні GUS.nno. GUS, яка контролюється EXP-SETit.Cab3 + Zm.DnaK: 1: 1 (SEQ ID №: 34) та EXP-SETit.Cab3 + Zm.DnaK: 1: 2 (SEQ ID №: 35), продемонстрували в 2,26-8,1 рази більшу чутливість із застосуванням GUS.nno, ніж у випадку з GUS.nat. Аналогічним чином, забезпечується посилена експресія в корені EXP-CaMV.35S-Enh + Os.Rcc3 + Zm.DnaK: 1:5 (SEQ ID №: 36) в 16,06-19,06 рази за допомогою GUS.nno, ніж GUS.nat, завдяки чому кодон-модифікована GUS-кодируюча послідовність ідеально підходить для скринінгу кореневих промоторів, особливо тих, які експресують на низькому рівні, та можуть демонструвати рівень GUS на рівні або нижче фонових рівнів при використанні нативної GUS послідовності, кодуючої 8.1 кратно більшу чутливість за допомогою GUS.nno. Висококонститутивний профіль експресії, який забезпечується EXP-Zm.UbqM1: 1: 2 (SEQ ID №: 37), продемонстрував у 1,42-4,09 рази вищий рівень з використанням GUS.nno, у порівнянні з GUS.nat. Якісна GUS-реакція була більш чутлива і краще спостерігалася при використанні кодон-модифікованої GUS-кодуючої послідовності. Як правило, якісні реакції фарбування менш чутливі, ніж кількісні аналізи. Використання кодон-модифікованої GUS-кодуючої послідовності забезпечує кращі та більш однорідні мікроскопічні перевірки забарвлених тканин. Наприклад, в тканинах коренів, де GUS керується EXP-CaMV.35S-Enh + Os.Rcc3 + Zm.DnaK: 1: 5 (SEQ ID №: 36), гістохімічне фарбування тканин, які трансформовані кодон-модифікованою GUS-кодуючою послідовністю, був більш вираженим та видимим у всіх зразках V7 кореня: корі, епідермісі, ендодермі, кореневих волосках і кінчиках бічних коренів. На противагу цьому, GUS фарбування якісно не спостерігалося у відповідних V7 тканинах кореня, коли нативною GUS-кодуючою послідовністю керували за допомогою EXP-CaMV.35S- Enh + Os.Rcc3 + Zm.DnaK: 1: 5. Покращена кодон-модифікована GUS-кодируюча послідовність (CR-Ec.uidA_nno-1: 1: 1, SEQ ID №: 30), забезпечує більшу чутливість аналізу та являю собою особливо цінну при вимірюванні експресії промоторів, які експресують на низькому рівні. Приклад 5 Аналіз регуляторних елементів, які контролюють GUS в протопластах коріння та листків кукурудзи [000108] Протопласти листків та коріння кукурудзи були трансформовані за допомогою векторів, що містять RCc3 промотор, функціонально пов'язаний з нативним лідером RCc3, який контролює експресію трансгена ß-глюкуронідази (GUS), і в результаті трансформовані протопласти були проаналізовані на експресію білка GUS. RCc3 промоторні та лідерні послідовності були клоновані в бінарні плазмідні конструкції з використанням способів, відомих в цій області техніки та описаних раніше в Прикладі 2. Також було побудовано дві плазміди для використання при ко-трансформації та нормуванні даних, з використанням способів, відомих в цій галузі техніки. Кожна плазміда містила специфічну послідовність, що кодує люциферази, під контролем конститутивної послідовності EXP. Рослинний вектор pMON19437 містить експресійну касету з конститутивним промотором, функціонально пов'язаним з 5' інтроном, (EXP-CaMV.35S-enh + Zm.DnaK: 1: 1, SEQ ID №: 41), функціонально пов'язаним з 5' кодуючою послідовністю люциферази світляка (Photinus pyralis) (LUCIFERASE: 1: 3, SEQ ID №: 42), функціонально пов'язаної з 5'-3' НТО з гена нопалінсінтази Agrobacterium tumefaciens (T-AGRtu.nos-1: 1: 13, SEQ ID №: 39). Рослинний вектор pMON63934 містить експресійної касету з конститутивною послідовністю EXP (EXP-CaMV.35S-enh-Lhcb1, SEQ ID №: 44), функціонально пов'язаною з 5' кодуючою послідовністю люциферази реніли морської (Renilla reniformis) (CR-Ren.hRenilla Lucife -0: 0: 1, SEQ ID NO: 43), функціонально пов'язаною з 5'-3' НТО з гена нопалінсінтази Agrobacterium tumefaciens (T-AGRtu.nos-1: 1: 13, SEQ ID №: 39). Протопласти листків та коренів кукурудзи були трансформовані з використанням способу трансформації на основі ПЕГ, який добре відомий у цій галузі техніки. Клітини протопластів трансформували плазмідними ДНК pMON19437 та pMON63934 та плазмідами, представленими в таблиці 7, та інкубували протягом ночі у повній темряві. Надалі вимірювання як GUS, так і люциферази проводили шляхом внесення аліквот лізованих препаратів клітин, трансформованих як описано раніше, у два різних планшети із дрібними лунками. Один планшет використовували для вимірювання GUS, а другий планшет використовували для виконання подвійного аналізу люциферази з використанням системи подвійного аналізу репортеру люциферази (Promega Corp., Madison, WI; див., Наприклад, Promega Notes Magazine, No: 57, 1996, p.02). Чотири трансформації були виконані для кожного EXP або промотора + лідера + послідовності інтрона. Були визначені середні значення експресії для кожної послідовності EXP або промотора + лідера + послідовності інтрона з декількох зразків кожного експерименту з трансформації. Вимірювання зразків були проведені з використанням чотирьох повторностей для кожної трансформації генетичної конструкції (плазміди) з послідовністю EXP або промотором + лідером + послідовністю інтрона. Фонова експресія GUS була визначена з використанням негативного контролю плазмідної конструкції, в якій був відсутній трансген GUS. Середні рівні експресії GUS та люциферази наведені в таблицях 7 (лист) і 8 (корінь). У цих таблицях значення люциферази світляків (наприклад, експресія pMON19437) наведені в стовпчику "FLUC", а значення люциферази реніли морської (наприклад, експресія pMON63934) наведені в стовпчику "RLUC." Також в таблицях 7 і 8 представлені середні показники GUS / FLUC і GUS / RLUC, які представляють собою міру відносної різниці показників сили експресії в аналізі протопластів. Таблиця 7Середні показники GUS, FLUC та RLUC, отримані з трансформованих протопластів листа кукурудзиПлазмідна конструкціяПромоторЛідерSEQ ID №:Середня GUSСередня FLUCСередня RLUCСередняGUS/FLUCСередня GUS/RLUCpMON264146P-Cl.RCc3:3L-Cl.RCc3:2125328064,75105434253107,550,7321,15pMON264148P-Ds.RCc3_1:1L-Ds.RCc3_1:134773613147918338149,55,232,28pMON264088P-Ds.RCc3_2:1L-Ds.RCc3_2:1562883555,75129947,5309268,522,339,45pMON264107P-Ds.RCc3_3:1L-Ds.RCc3_3:1781093785124864,75306178,758,703,55pMON264186P-MISgr.RCc3_1:1L-MISgr.RCc3_1:19102613839,75128887,25301412,7520,458,83pMON264187P-MISgr.RCc3-2:2L-MISgr.RCc3-2:111122370706,25149383,5370443,7515,956,53pMON264049P-Td.RCc3_1:1L-Td.RCc3_1:113147506585,75150939,25368035,550,1520,88pMON264050P-Td.RCc3_2:1L-Td.RCc3_2:115164447254,25155356,25364604,528,7812,40pMON264147P-Td.RCc3_3:1L-Td.RCc3_3:117181100118,75153451316691,57,133,48pMON264166P-So.RCc3:2L-So.RCc3:219203062045143684,5332394,521,559,45pMON264108P-SETit.Rcc3-1:1:10L-SETit.Rcc3-1:1:22122147483129834,25300917,251,150,50pMON264206P-Os.Rcc3-1:1:24L-Os.Rcc3-1:1:22324184905,25171440,75386387,251,080,50 Таблиця 8Середні показники GUS, FLUC та RLUC, отримані з трансформованих протопластів кореня кукурудзиПлазмідна конструкціяПромоторЛідерSEQ ID №:Середня GUSСередня FLUCСередня RLUCСередня GUS/FLUCСередня GUS/RLUCpMON264146P-Cl.RCc3:3L-Cl.RCc3:212185142,31831034502,510,185,43pMON264148P-Ds.RCc3_1:1L-Ds.RCc3_1:13416306,517008312330,980,53pMON264088P-Ds.RCc3_2:1L-Ds.RCc3_2:156101603,819201,25432985,232,33pMON264107P-Ds.RCc3_3:1L-Ds.RCc3_3:1782919614483,534700,752,030,88pMON264186P-MISgr.RCc3_1:1L-MISgr.RCc3_1:19108723218411,7544755,754,801,95pMON264187P-MISgr.RCc3-2:2L-MISgr.RCc3-2:11112510761,519093,7541948,526,9812,30pMON264049P-Td.RCc3_1:1L-Td.RCc3_1:11314884517,823881,755579037,2316,18pMON264050P-Td.RCc3_2:1L-Td.RCc3_2:1151691634,51838543509,55,032,18pMON264147P-Td.RCc3_3:1L-Td.RCc3_3:1171850257,2518716,75344892,651,45pMON264166P-So.RCc3:2L-So.RCc3:21920508345,322335,2551655,7522,9810,13pMON264108P-SETit.Rcc3-1:1:10L-SETit.Rcc3-1:1:22122812317750,7537872,250,450,23pMON264206P-Os.Rcc3-1:1:24L-Os.Rcc3-1:1:22324336095,317709,540179,519,658,63 Як показано в таблиці 7, все гомологи RCc3 промотора продемонстрували здатність контролювати експресію трансгена в протопластах листя кукурудзи. Деякі з гомологів RCc3 промотора контролюють експресію краще, ніж інші в цьому тесті, на підставі показників GUS / FLUC і GUS / RLUC. Надалі, як показано в таблиці 8 вище, всі гомологи RCc3 промотора продемонстрували здатність контролювати експресію трансгена в протопластах кореня кукурудзи в різному ступені. Приклад 6 Аналіз регуляторних елементів, які контролюють GUS у трансгенній кукурудзі. Рослини кукурудзи були трансформовані векторами, які містять RCc3 промотор, функціонально пов'язаний з його нативним RCc3 лідером, який контролює експресію трансгена ß-глюкуронідази (GUS). Отримані трансформовані рослини були проаналізовані експресією GUS білка. RCc3 промоторні та лідерні послідовності були клоновані в бінарні плазмідні конструкції з використанням способів, відомих в цій області техніки та таких, як описано раніше в Прикладі 2. Отримані бінарні плазмідні конструкції: pMON264146, pMON264148, pMON264088, pMON264107, pMON264186, pMON264187, pMON264049, pMON264050, pMON264147 та pMON264166. Рослини кукурудзи були стабільно трансформовані pMON264108 та pMON264206. Якісний та кількісний аналіз експресії GUS проводили, як описано в Прикладі 2. Рослини аналізували на V4, V7 та VT стадіях розвитку. На R1 і R3 показаний відбір проб. Таблиця 9 показує середні кількісні показники експресії GUS для стабільно трансформованих рослин кукурудзи. Таблиця 9Середні кількісні показники експресії GUS для стабільно трансформованих рослин кукурудзиПлазмідна конструкціяПромоторЛідерSEQ ID №:V4 листV4 коріньV7 листV7 коріньVT листVT коріньVT квітка / пильникиR1 качани/маточкові стовпчикиR3 21ДПЗ зародокR3 21ДПЗ ендоспермpMON264146P-Cl.RCc3:3L-Cl.RCc3:21225,1561,3120,7142,6435,9695,19298125,1221,97186,52pMON264148P-Ds.RCc3_1:1L-Ds.RCc3_1:13448,3436,8142,49125,2569,7655,44277,935867,08115,71pMON264088P-Ds.RCc3_2:1L-Ds.RCc3_2:15628,3151,1859,2149,270,93158,32214,47120,72141,85164,68pMON264107P-Ds.RCc3_3:1L-Ds.RCc3_3:17867,1327,4485,02365,51161,65202,17787,25103,63 pMON264186P-MISgr.RCc3_1:1L-MISgr.RCc3_1:191038,6640,2539,7139,98105,24308,24406,38239,35118,54196,48pMON264187P-MISgr.RCc3-2:2L-MISgr.RCc3-2:1111225,9193,2542,13291,548,02549,3787,8941,83 pMON264049P-Td.RCc3_1:1L-Td.RCc3_1:11314283,86238,31 pMON264050P-Td.RCc3_2:1L-Td.RCc3_2:1151651,82653,38 pMON264147P-Td.RCc3_3:1L-Td.RCc3_3:1171842,4955,8741,49197,51117,77282,631182,96938,3815,361240,92pMON264166P-So.RCc3:2L-So.RCc3:2192034,11215,86125,91855,2379,33237,25347,99177,13 Як показано в таблиці 9, всі гомологи RCc3 промотора контролювали експресію трансгена GUS в стабільно трансформованих рослинах кукурудзи. Крім того, кожен промотор мав унікальний характер експресії. Наприклад, експресію VT квітка / пильник відрізняли серед гомологів RCc3 промотора. Експресія, яку контролювали P-Td.RCc3_3: 1 (SEQ ID №: 17), була найбільш високою для всіх спостережуваних промоторів, тоді як експресія, яку контролювали P-MISgr.RCc3-2: 2 (SEQ ID №: 11) була найнижчою, відносно експресії R1 качанів/маточкових стовпчиків, Р-Td.RCc3_3: 1 (SEQ ID №: 17) показала найвищий рівень експресії в цих тканинах і Р-MISgr.RCc3-2: 2 (SEQ ID №: 11) показала найнижчий рівень експресії. Експресія, яку контролювали P-Td.RCc3_3: 1 (SEQ ID №: 17), збільшена в тканинах, які розвиваються пізніше. Рівень експресії збільшувався в корені від стадії V4 до стадії VT та навіть перевищив VT квітки / пильника, R1 качанів / маточкових стовпчиків та R3 21ДПЗ зародка та ендосперму. Експресія, яку контрольовали P-Td.RCc3_3: 1, була найвищою серед гомологів RCc3 промотора в VT квітки / пильника, R1 качанів/маточкових стовпчиків та R3 21ДПЗ зародка та ендосперму. Відносно експресії в листі та корені, деякі з гомологів RCc3 промотора продемонстрували більш високу експресію в корені по відношенню до експресії в листі. Таблиця 10 показує співвідношення експресії в корені до експресії в листі для всіх проаналізованих промоторів RCc3. Таблиця 10Показники співвідношення експресії корінь/лист для стабільно трансформованих рослин кукурудзиСереднє корінь/листПлазмідна конструкціяПромоторЛідерSEQ ID №:V4V7VTpMON264146P-Cl.RCc3:3L-Cl.RCc3:2122,442,062,65pMON264148P-Ds.RCc3_1:1L-Ds.RCc3_1:1340,762,950,79pMON264088P-Ds.RCc3_2:1L-Ds.RCc3_2:1561,812,522,23pMON264107P-Ds.RCc3_3:1L-Ds.RCc3_3:1784,884,301,25pMON264186P-MISgr.RCc3_1:1L-MISgr.RCc3_1:19101,043,532,93pMON264187P-MISgr.RCc3-2:2L-MISgr.RCc3-2:111127,466,9211,44pMON264049P-Td.RCc3_1:1L-Td.RCc3_1:113140,84 pMON264050P-Td.RCc3_2:1L-Td.RCc3_2:1151612,61 pMON264147P-Td.RCc3_3:1L-Td.RCc3_3:117181,314,762,40pMON264166P-So.RCc3:2L-So.RCc3:219206,336,792,99 Як показано в Таблиці 10, кожен гомолог RCc3 промотора продемонстрував різні коефіцієнти експресії кореня до листа та різний її характер від V4 стадії до стадії VT. Наприклад, Р-Cl.RCc3: 3 (SEQ ID №: 1) підтримує аналогічне співвідношення експресії від V4 стадії до стадії VT з невеликим зниженням, яке відбувається на стадії V7. Як показано в таблиці 9, експресія в корені злегка знизилася від V4 до V7, а потім збільшилася на етапі VT. Промотор Р-Ds.RCc3_3: 1 (SEQ ID №: 7) продемонстрував зміну співвідношення експресії від стадії до стадії V4 VT з більш високою експресією в корені по відношенню до листа в стадіях V4 і V7, а потім зсув, який наблизив експресію в листі по відношенню до кореня на стадії VT (1,25). Як показано в таблиці 9, цей промотор демонструє збільшення експресії в листі від стадії V4 до VT, тоді як експресія в корені знижується від стадії V7 до VT. Промотор Р-So.RCc3: 2 (SEQ ID №: 19) підтримує співвідношення експресії в корені до експресії в листі на рівні 6,33 на стадії V4 та на рівні 6,79 на стадії V7, але потім знижує до значення 2,99 на стадії VT. Разом з тим, експресія з цим промотором збільшилася в 3,69 і 3,96 рази в листі та корені, відповідно, від стадії V4 до V7, а потім знизилася до 2,33 і 1,10 по відношенню до V4 на стадії VT. Примітно, що не всі промотори мали вищий коефіцієнт співвідношення кореня до листа. Наприклад, промотори P-Ds.RCc3_1: 1 (SEQ ID №: 3) і Р-Td.RCc3_1: 1 (SEQ ID №: 13) мали співвідношення кореня до листа нижче одного на стадії V4. Разом з тим, експресія, яку контролювали P-Td.RCc3_1: 1, була 6,6 рази більше, ніж P-Ds.RCc3_1: 1 в корені на стадії V4. Найвище співвідношення кореня та листа на етапі V4 було досягнуто за допомогою Р-Td.RCc3_2: 1 (SEQ ID №: 15). Співвідношення експресії кореня та листа з промотором Р-Ds.RCc3_1: 1 збільшилася з V4 (0,76) до V7 (2.95), а потім повернулося до співвідношенню, аналогічному на V4 (0,79). Промотор Р-MISgr.RCc3-2: 2 (SEQ ID №: 11) продемонстрував збільшення експресії як в листі, так і в корені зі стадії V4 до стадії VT, включно. Цей промотор мав співвідношення кореня до листа вище 6,9 протягом усіх трьох стадій, але співвідношення змінилося з 7,46 на стадії V4 до 6,92 на стадії V7, а потім збільшилася до 11,44 на стадії VT. Експресія, яку контролювали P-MISgr.RCc3-2: 2, збільшилася в листі та корені від стадії V4 до стадії VT. Кожен з гомологів RCc3 промотора продемонстрував патерни експресії в стабільно трансформованій кукурудзі, які не можуть бути передбачені в силу того, що отримані з гомологічних генів, особливо при використанні для трансформації гетерологічних видів, таких як кукурудза. Більшість промоторів продемонстрували більш високу експресію в корені по відношенню до листа в деяких точках або на стадіях V4, V7 або VT, або на всіх етапах аналізу. Слід зазначити, що величина експресії широко відрізнялася між промоторами. Унікальні властивості експресії кожного з гомологів RCc3 промотора роблять деякі з них більш відповідним для певних типів експресії молекули ДНК, яка транскрибується. Наприклад, експресія молекули ДНК, яка транскрибується, може мати вирішальне значення для засвоєння поживних речовин у грунті та яка найкраще експресується в більш пізній стадії розвитку, коли рослина збирається почати розмноження та виробництво насіння, може отримати найбільшу вигоду з таким промотором, як Р-MISgr .RCc3-2: 2 (SEQ ID №: 11), який збільшує експресію в корені на стадії VT. Із ілюстрацій та опису принципів винаходу фахівцям у цій галузі техніки буде очевидно, що форма та деталі цього винаходу можуть бути модифіковані без відступу від цих принципів. Ми заявляємо усі модифікації, які знаходяться в межах сутності та обсягу формули винаходу. Усі публікації та опубліковані патентні документи, цитовані в цьому документі, включені шляхом посилання так, як би кожна окрема публікація або заявка на патент конкретно та індивідуально вказувалась як включена шляхом посилання. <110> Monsanto Technology LLC <120> РЕГУЛЯТОРНІ ЕЛЕМЕНТИ РОСЛИН ТА ЇХНЄ ЗАСТОСУВАННЯ <130> MONS:331WO <150> 61/785245 <151> 2013-03-14 <160> 44 <210> 1 <211> 1500 <212> ДНК <213> Coix lacryma-jobi <400> 1 gttgacgtcg gaagtgatcc gaatcaaaca ccaacagggc tagaacgccc ggagagcgag 60 gttgcagttc aacctgctga gacagcaggg accctggcta aaccgacgaa aaccgatcta 120 gagaccggtt tagatcgatc tagggtttcg ggctcctgtg ttgataactc tagaactcct 180 cccgggaaga cccgtagggg agaagcacgt agaggttgtc ctaggaccag caaggccgcc 240 tagaacgccg tcaagtctcg tcgggagacg cgccgaacag caaggtagaa ggaaaaaggg 300 gtaaaagggt agtagattga ttttgatcga ttagggtcgg atgcctcaat cggccatgat 360 cctctcatat atatagaggg ggctggtctt atcccaatag gaaacatctc cggatacgat 420 ctccaagctt cctatccgga ctctatcaac atatagaatt caatccggac gtgacaaggt 480 aaccctgatt tcgccgatcc ttggatcgac cagatcggtc taatgggctt tatcagccca 540 tactgatcaa caaatcgtcc ttacaagaga aggatccaca tacttagcgt cggactcagc 600 aatcatcaca accataaggc ctccaaccag ggccacctgg tcggacataa catgagtgat 660 cggaaaccca aaatgatcag gcccattcaa cttagaacat ctgatctctc aaaagacaaa 720 ttcgacctta atattacagg ccgaatactt cttctaaatt catttttatc tgtgacactt 780 ttgagtgtca acagtatgct tttctttgca aatattccct tttttatttc tacccattag 840 ttactttggc ccttccattt cattgtatgt aaaagtggat actaaagcta acgcaacaag 900 aacaaaaata aatagatccg gggtatgacg tccccacgga tattttacta aaatatcttc 960 tcatcagatc tagaaaatcc tcgggcccta tccatatagg gtggtatcac atccatatac 1020 ttatagtagg acagatgagg agattttttt accctcaatt ctaaaattca tcactttaat 1080 taaaggaatt taactcagga ccagagcggt gtcgcgagag ccatatatgt aaccaaaata 1140 cctattagtt tagggcagca gcaaataaac cattattcct ttgtcccctt attccgtctc 1200 cagctagcta aaagctgtac atatgattaa tcatcgacat cgtgcatgca atttgcagga 1260 aagtgcaagg agcagccagg tgtatacacg tctgtagggt tcgcgtcaca tcgatcacat 1320 ggatatgcat gcatccaaaa cacacgtacg tacacttgct ggtgcatgcc ttatgaaatg 1380 gaatactaca cgcatgtcca caagttaagc acgcacaggc acacacacag agagacacag 1440 ttgctcgctc aatgcaattg gctggtctat aaataccacc gaagagaacc atcctaaaga 1500 <210> 2 <211> 86 <212> ДНК <213> Coix lacryma-jobi <400> 2 acacaccggt agcgattcga tccttcagaa gagctactgc tagctagcta gagctatcat 60 ctgatcggta gcagcaatat aattca 86 <210> 3 <211> 594 <212> ДНК <213> Digitaria sanguinalis (L.) Scop. <400> 3 accaacaagc atcatgacaa tggcagcaaa gcattcgtca gagacgacca acaagcatca 60 cgacactggc ggcaaagcat atcaaaacaa tgtaatgaga tacaatattg tttcataaag 120 aagcctacct gcatgatcct ttctaacaaa ctcaaaatga taagggccat gctctgttcg 180 gtgacaacct tcaaggcatc tactttgcca gaatttagct ttgttattac cagcttgtta 240 ttagttctta ctatccagtc tcgaacaact tgggcgccct ttgtctcatc atacctctac 300 atactgccct ccctgatcaa cacaacattc ttcaacccaa tcccttggca tttgcgcatg 360 ttacaaggtg caaaacagcc agcccatatt gcaagttact aaactaaact atggtccaaa 420 tgcagcaatc ttgatcgcta gtactgtccg gcattatatc tgaaacaagt ccagatcacc 480 catctcatca cagtcacatg cattcgcgtt cacggaaacc gttaacacac caccaactag 540 tcagcattgc accaatcttc ctccctataa atgcagcaac aatcgagcga cacc 594 <210> 4 <211> 88 <212> ДНК <213> Digitaria sanguinalis (L.) Scop. <400> 4 aacaccacga accatcacag gcacttatag caacaatcaa gttatttctg ccttgtgcac 60 tcgtggtcga gtagtaatac atagcaaa 88 <210> 5 <211> 1500 <212> ДНК <213> Digitaria sanguinalis (L.) Scop. <400> 5 ttgccggcct gtgtgatgtt gcgcccccac caacctttga ttttgcctgc tgccttgtca 60 gccaacggtt ggtagtccac cctcttcaaa cgtcgcaccg aagttctgtc gactcccaga 120 gaaaatattg tatgtaacat atactattac tactacagct gaacacgtaa caatatgatc 180 ttatttgtgt atgccgaaag caccgtgcta aagaccacct atcgccctgg ttgggatcga 240 ggccttgctg ctcagccggt tgcatcagac gtgtgcgtgc atcgcatgac tggcatgtga 300 gttgtggttc ataaataatg tctaacaata ttaaggtaat tcctagtatg cgttgggatc 360 attttttgat gttggatctt gcggcaggtc tcacccatgc atgacggatt gagaacaagg 420 gagactggac cagcatgtaa aagataatga tgaaggcgag ccatgttgac ggtgtaccgg 480 gacaggcaga cgcgggccaa catcgaagag ggagatagcg tgcgtgctaa tgtttttgtg 540 gctcgcatgt tcaatgactc atacagattt cggtagcttg ctaaaatcat tcagcttgtc 600 ggcaagcatg ggccaaacaa tctagcaaca atccatgttt gccatcgatg caataggaag 660 taatagaatc cacttagctt ctagatctca cctggatcct ccttttattt atatgcatat 720 attttgtggt agtggaggca cacatcttta tgtttcatgg ataatatttt gttatatgta 780 tatctgtcca aataaataac gtacgtgtcc ttcaatctta gactccagtt agattgatca 840 atgtagtggt cttccatatt ccttttgtgt tttgtgtgcc atgtctcaag catgcatgtg 900 gaatgaaaag ctggaagctt ggcatcaatt gcctaaggag ccataccata aattaaacca 960 tttgctgata tggccacaat ttttttaaca agctatgcca tagtcattca tgtgccacgg 1020 ttgttgaatc gcctcaatta cgtgtggaac atgatggtgt tttaaacaac acttggtgat 1080 ttctattctg gcctactctt gcatctagga tcgtgttgtt agccatgtgc acatatttag 1140 ctagctagta gcaaaggcat gagtgagttg ctgatgggtt tacaaatacc agcataagta 1200 ttcattaatt tgaagtgaag cacgttcatg aacatatgag aaaacttaca ttataatttg 1260 cttggtcaga tgaaaaccta gctgattcct tggcgacgac aacatccctc cttgttccat 1320 actttcttaa taattatttt tctcccaaaa agtccatcgc gctagcatca atgaagaaat 1380 ataagaaaaa tcctcatatc cacatagtaa atagagcatt atgcggtcca tgtaggaatc 1440 accttgggag cacctgcttg ctcaatcaca ctataaatac cacccataca ctgcttcaag 1500 <210> 6 <211> 104 <212> ДНК <213> Digitaria sanguinalis (L.) Scop. <400> 6 agaaccatca cagacatacg ctacacgcac cctgtacgaa caaccaacct agctagctac 60 ctactgaaaa cacacataag cttgctaggc agcatatcat agca 104 <210> 7 <211> 1407 <212> ДНК <213> Digitaria sanguinalis (L.) Scop. <400> 7 atcttcaaga tgtcgtaatc gatttcttga gtcaaatatt ttgttttcat attatttagg 60 gagtttttca tatggacaat acataaaaat atatatgcag tgcaagttat ttttgtttac 120 ttattcaatt tatccgttca atcccctaaa caaaatttta ccctaaacta ttttatttgg 180 tccaatctac accctaatta tatttctctt tttatttctc tgtgtctgag ttaaattttg 240 acttcaaatt ttatgaatag atgcaaaaca tgatgcttta tgctaaaaat ttttactaag 300 aaattttctt tgttatgttc ataggtcaag aatatttaat atgaaattga tcttacatat 360 ataaaactgt acaaaaagta atcatgaaaa aaattaatat atttgttcta acatagagca 420 ttatgtataa gtcaactgac aaaatttgaa attaaaactc agcttgcatg tgaagaaaca 480 aaaaaagaga aatctaatta ggggtagatt ggaccaaata aaatagttta agggggggta 540 aaatgagcca aattttgttc aaggggttaa gtggatcaag taaatagatg aggggggtaa 600 aatggacttt tttcaacaat taacctcatc tatagaaggg taggtgcatc tcagttcgaa 660 aaataagatg catttggatc ttgaaaaatc aatttcccct cacaccccca aatggaaatt 720 gtcgtcacta ctcagataac taatgaaagt agactcttat tgtgatgatc caaaaggtct 780 ctgtgattgg aatttcgtcc acactatttt cacaacatcg taatgagata taatattgtt 840 ccaccagaaa gcctacctgc atggtcattt ctaataacca actcaaaaaa tggtaaatga 900 catgctcttt tagtgaaaaa ctttaaggaa cctagcttgc caaaatttat ctttgtcatt 960 aacaactcag tttcaaccat ccagtctcaa acaacttcac tttttttttt gcgggtaaaa 1020 caacttcact ttacatgtgg ccaaattgaa cacaacagtc acgtcccatt gaggtaccta 1080 gcaacttggg catcctttgt ctcgtacctc tacatatttt tgtccctgat caacacaaca 1140 ttcttaaacc catttccttg gcatttgccc atgttacaag gcgcaaaaca accaacccat 1200 atggcaattt actaaactaa actatgctga tccaatgcag caatcttgat cgctagtact 1260 gtccagcatt acatctgaaa caagtccaga tcacccatct catcacagtc acatgcatcc 1320 atggtcacgg gaaccgttaa cacacaccac caactaatcg gcattgctcc aatcctccta 1380 taaatacagc aacgatcagg cgagaca 1407 <210> 8 <211> 90 <212> ДНК <213> Digitaria sanguinalis (L.) Scop. <400> 8 atacccaatc acacacagtg ttagcactta gcaaccgagg tatttctgcg agctttgtgc 60 ccttcttgtg gtcgagtaat tagtagcaaa 90 <210> 9 <211> 583 <212> ДНК <213> Miscanthus sinensis f. gracillimus <400> 9 tctgctagat gcaacgagct ggaagccagg cctgggacaa ctcgttgatg ggcgtggggt 60 tcatcaaaca gagattagct tatcccattt tatgtagatg tgccatgtat gcatatgttt 120 tggaataatg gtgactcgtg aggaagcccg tgcacatgtt ttggaatgat ttctgccacc 180 gatcgcagaa ttcaaaataa ggcgagcaca tcagtgtttc gttaaaataa taaacggtag 240 attgaaataa tgattccagc tagcactata tattgtattt ctacgttaat aattttatat 300 attgcataag ggtcctccta attcatgcat cactagtagc tagcacgttg agtgtatttg 360 gcatggtttc tcaacttgct tcccctgtat cctgatcgat ctctccttca taactggcac 420 atcccaggac aaccaggcaa cgctcaaatc acacatgcgt tgctgattat ccacgctgca 480 tgatgcacga agccaatcac taaagcatca ccttccacac catcgttcag ctataaaaac 540 cctgccaaac tgcgtgagag gaccatccca aagcacaaga gca 583 <210> 10 <211> 61 <212> ДНК <213> Miscanthus sinensis f. gracillimus <400> 10 cgaagtgcag cactaaagca ccacttcctg ctcacaccgt tgtagtaata atccatcacc 60 a 61 <210> 11 <211> 1500 <212> ДНК <213> Miscanthus sinensis f. gracillimus <400> 11 ttgtgagaca aaaacactgt tgcggctggg aataagccgg ctgataagtt caagcgaaca 60 ggctgtactt tagtgcttct atttgaacca ttggttctca ctctggctat gcattgttgc 120 attctcactc tggcttataa ttttttcttg cctagtaata gtttttgaaa taatgggagc 180 aaccacttca gttataatat aatgtttgta tgttataatg ggagcaatca ctctggttaa 240 ttgttgcctg tttataccat gcaggctgca ttatattaat tgcttagttc cttcttgttt 300 gtatgtgact atgagatttt tgtgacctct acaggaagtg aagggaagag gattcctgct 360 ggtttcaaca gacatagcaa gcaaagggtt tgcttctctg attgtgtatc tagatcacag 420 tagtgtgaat gtgcaccaag caaaacttaa attaggtgct ctatccatgt acattaagcc 480 tagctgtatc aaaaaaaatt cggtgttatc tgcgtaatat tggatgtata tataagattc 540 tggcattgga atttatattt tttttttgtt tttaattcat tatcacagac gcgtgttggt 600 cgtgcgcgtc tgtcataagg tgtcgtcaca gacgcgtttt gactatacgc gtctgtgata 660 gggttactac agacgcgtct ttactccacc agtctgtctt ataacctaat cgcagacgcg 720 tgtttgcata acgcagacgc ttattggtaa cacgcgtctg tagaagaaac ttattacaga 780 cacgttatta agcgcgtctg tgatgtgtct taacacgcgt ctgtaatgtg gatttattac 840 atagtgatcg gcccatatga acgaatgatc gatctaggcc caaagttagt gtatgaaatg 900 ttcatttacg tttcaatgcg gtttctcaaa aaaaaacgtt ccaatgctaa acaaaaacat 960 aggaattata tagttttgct gtggcttagt aacttcgtcc aatcgtgcta gtttaatttg 1020 tatatacctg taccatgcta ttcctctggc cttggttctt gcgcatccat tattaatgac 1080 cacgccacgc cacgcattca ttcttaatca ccagttgctt gacatccaat gtcctctcca 1140 ctacttgcgc acaccgtctg atactccaag atcccaagct aagataacac ccagtgatca 1200 tatatataaa aacaaacgcc agtgcgagcc tggccatttg cggagccaac cgaagccgtg 1260 cacaaaatat tcgataccgt atcagggaaa acactagtta tacgaggtag gcaataatcc 1320 atgtttcaaa aaaaacaggt aggcaataat ccagatcgga ctcttcctaa ccgggttcac 1380 atgcatatat gaatatgatg gccgggttca catgaacgct agatatcgtg cctagtagtg 1440 caccgatttc ttaatcccga ggctggacta taagtacccc tggtaacacc gtgatcaaag 1500 <210> 12 <211> 98 <212> ДНК <213> Miscanthus sinensis f. gracillimus <400> 12 catcgcaaac aagctgctaa tcacttctca agagctctct aactacatta attagctaga 60 gtgatccgcg aggtagctgg cttgtgatcg agcaatac 98 <210> 13 <211> 740 <212> ДНК <213> Tripsacum dactyloides <400> 13 aaatggatga aacaacttgg accaatcaga gatggccacg tcagctcccg atcgtcgtaa 60 ccgaccaaac ccgatcgata acggtttagg ctccaataca ccgtcggtac cacccggtcg 120 ctatcatctg cccccgtccc aacgctattg gtatcgtccg cccctatatc ggtcggtagc 180 ccagtccacc gtcggggcca atcgtcccct gctgcgtccg ctcgtgtcgg taccgatcgc 240 caaaaacgcc acgtcaacgg cactgcggta ccgaccgccg ctggcaccgg ccttagcggg 300 ccacacgacc gatcgctgtt gtacggacgt agaggtgaat catgcgattg aattttcgct 360 agaggaaagt tatcatctta ttatctccaa ccctccttcc tacggctgga tccgacgaaa 420 atttaccctg gacggtgcca gtaacaattg caggtctcac tcacgtgcta aatccagcaa 480 tcaaacacga aggaatatac gtgatctggc cagaacatgc aagagaataa tacagtagtg 540 ttagagtacg aaacctacac gattcaacga attaatcaat gggttcacgt tcacgggtat 600 gctcgcgcac gtccaaaatc caacgacatt tttataagcg gcatgatcca gacgggccag 660 ctcgagcacc acatggcgtg gctccatctc gcatccccca tcaccgctat aaataccatt 720 ggccatgcac acccgcactc 740 <210> 14 <211> 91 <212> ДНК <213> Tripsacum dactyloides <400> 14 ccacacagca caagcagcag cagcagcagc agctcgatcg aactagctta gctactacgt 60 gcgcgtgcaa caagcagctc gatcgatcgc c 91 <210> 15 <211> 903 <212> ДНК <213> Tripsacum dactyloides <400> 15 actataattt tcatagagac catttctccc tccataccat ttaaaaaatt caaacaaaaa 60 atatctataa gtggccctag gttaagaaaa gtgccagtgg aaatgcatct ttattgacgg 120 ttttcttgta tctattgcca gtaaaaatca tatatttaca ttggcgattc tttgaagcat 180 accgtcatga caaatctgat ttctattgac agaatgctta agagaatcgc tattggtcat 240 ttagttgcag catttaattg gtatgttagt ctatgaaata gggaagtgga attttgtatt 300 gagagatatt gtttcattct tagttttacg acacctttga tgatgtagca gcgctggaaa 360 gagtgttatg aaattcctat tgagaatagc cttacaggtc aacagcatac ttttaaaatt 420 aaaccagaga tataccaaac ttcagtttct acgatataat atttttctac ctcataagtt 480 ataatcagtg gtacctcctt ttttttatat ccctttatta aggacggtag agaacgtcct 540 ctactcgtat gttgtacacc accggtaacg caattaagta aaacatgcat gtcaagtagt 600 aagtatataa gttggcaact caccagatgg caggagtcct gacccatcac cggctagcta 660 tagctcttgt tacgtgaatt cagcatgatt gctcaacttg cttctgtatt tccacatggg 720 ggagaattgt catatctccc cctaacaact ggcgcgtcca gagacaacca tgcaatgacc 780 aaaccgatcg aatcacacat gctttgcagc attcatgtac caatgctgcc aagcacgaaa 840 gcatctccct ctccgctcca tccatcgtca gctataaaaa ccatgccaag caccctgtga 900 aaa 903 <210> 16 <211> 69 <212> ДНК <213> Tripsacum dactyloides <400> 16 gcatcccaaa gcacacaaga gcacgcagtg cagcactcaa gcacttcctg ctcactgcac 60 accgtacca 69 <210> 17 <211> 1500 <212> ДНК <213> Tripsacum dactyloides <400> 17 aaaaggcact tttctcaaga aacagagtta gagatcaaac caaagtgcta gaaacattgt 60 aataggtatg tgcaacatat ttaaaggttc aaacctcaca gttttaccct ttttcacaaa 120 gttgcacttc ctggcctcgt ttaagcttat ttggacttag aatcttcaaa ttgtgctcga 180 ttgaaccttt actcatatac ttagcaaaca agttagtcca agatgttgtg ttggacattc 240 aatcaccaaa acttatggaa atggcttaat tgcccatttc cctttcatgg tacaatttgt 300 ttcacagatt taagcagaag ctatatcaaa cacggcgctt ctacaacagc ttatcagttt 360 agttgcttct cagaatgaaa ggtaataaac ataagctgct ttttactaga tccttagata 420 agttgctttt ttaacaagca gctctgccaa gcagggccat agtgccatgt tgtaggctgg 480 tcgctttccc gagccatatg aaggtcgtcg gtccatgtgg ctgaaattaa agttgatagg 540 cccatcggaa caaatggtca attagaggcc caaaatttgt gagtcaaatt ttcatttaca 600 cttccacgct agtaaacgaa aacatatata gtacctatat atcgattttt tttttctggt 660 gtcttagaaa cttcgtccaa taatcatgct agtttaattt gtatacctgc acaaagctat 720 tcctctggcc ttggttcttt gcgcgtccat gcttgtttat ggatgattgc agccacgcca 780 cgcattcatt ctcaatcacc atttgcttga catctaatgt cctctgcacc acttgcgcac 840 gctacacacc gtctgatacg ccaggatccc aagctaaaat aacacccaat gatcatgtga 900 aaacaagtga cagtgcgagc cagcccatgc agcgatcttg gccatttgcg gagccaaccg 960 aagccgtgca caaaatattc gataccgtat aaggggaaac actagttata cgaggtaggc 1020 aaatataatc ctcttcctaa ccggcggccg ggttcacatg catatatgat ggccgccagc 1080 cgggttcaca tgatgaacgc tatggtgcct agtgcacgat ttattaatct cccgaggctg 1140 tactataaat acatcggtaa tactgtgatc aaagcatcgc aaagaagatc tctaagactg 1200 tctccagcaa cgtcctctat atctatcctc tatatctgtc ctttacagtc tcctctaaaa 1260 gattccatcc tctatatctc cttcctctcc aacaacggcc tctaaatcac gtcctctata 1320 cgcaaatacc tatattagag acatttttaa ttttttaatt tttgtacata cgtatttgtc 1380 atactctcaa atgtattgta catattttag ttttgctaaa ccggttgttt aaagtattca 1440 aatggataga ggagaggaga gagaaactct atatatagag gatccagcag cgtcctctaa 1500 <210> 18 <211> 172 <212> ДНК <213> Tripsacum dactyloides <400> 18 atttagagga ccgtttagag gacgctgctg gagggagtag aggacgacag cgttctctaa 60 aatttagagt acaggatact ttagaggacc tgctggaggc agtctaacaa ctgcatttgg 120 ctagagagag tgatcgcgag gtagctagct ggcttgtgat cgatcgagca aa 172 <210> 19 <211> 645 <212> ДНК <213> Saccharum officinarum <400> 19 caaattaaag ttgataggcc catcggaaga aatgatcaat gtaaggccca aaatttgtgt 60 ctgaaatgtt cgtttacatt ttcaagctaa ataaaaacat aggaattata tagttttgct 120 ggtggcttag aaacttcgtc caaaatatta aaaaaaaaga aaagaaactt cgtccaaaat 180 ggtgcttagt ttaatttgta tacctgcacc atgctattcc tctggccttg ttcttttgcg 240 catctatcca tgcctatgga tgatcgcagc cacgccacgc aattcattct taatcaccat 300 ttgcttgaca tccaatgtcc tctacaccac cacttgcgca ccctacacac cggccatttg 360 atacgccaag atcccaagct gaaataacac ccaatgatca tatgaaaaca agcgtgagtg 420 cgagcctgcc catgcagcga tcttggccat ttgcggagcc aaccgaagcc cgtgcacaaa 480 atattcgaga ccgtataagg gaaaacacta gttatacgca atgtccacaa taatccagat 540 cgactcttcc taaccgggtt cacatgaacg ctgttgtgcc tagtgcaccg atttcttaaa 600 tcccaaggct cgactataaa tacccctggt atttgcaccg tgatc 645 <210> 20 <211> 86 <212> ДНК <213> Saccharum officinarum <400> 20 aaagcatcgc aaacaagcta aagagctctc taactacatt gattagagtg atctgcgcta 60 gaaggaggct agcttgtgat cgagca 86 <210> 21 <211> 1563 <212> ДНК <213> Setaria italica <400> 21 agacccagca acctaccgag ggggtacccg aggtagtgtt ttgtggtggg gctcgtcgaa 60 gatcaggaac ttgaaggtga actcgaacac acgatttaga caagttcggg ctgcttatgc 120 cgcataatac cccatgtcat gtgtgttggt tggattgtat tgattgatca gatatttgga 180 gggggccctg cctcgcctta tattgcccat tgccggaggc agggctacag gtcggttgtt 240 gtacaagagt actagtcggt tttgaccagc gagtcctact ctaattgcta caagtagttt 300 cctaatcctt gactagtcct tgtccgccac gtagaccacg acgtcttgca cctagtctct 360 gtgtttgata catcttggtg tacagtccga tattgtagga ctatccaagc ttcccagtag 420 gcccatagat gtatggccga caactggata atgtaactct gggtcagtac tatccttatc 480 tatatagaca caaacaacgt actatagcag aagtttaagc tcgtaaccca ccaatatttg 540 gtggcataga ccacgtattg ctgatatagt gctcgtaacc caccaatatt tcgtggcata 600 gagatctctt aggcaataaa ttagcagtac gaaacaatct atgtccacgt gttgctaata 660 caatgttcta aaccttacag cctactggac agttctctag ccatgataca tgtgcatgtc 720 cgaacaaata tttatgggta cccgaaaggt taattttttg tagtatttat gagggggagg 780 ggggcgttga cgaaaaaaat aacttagcta agcgtaattg gcttaaaaac atacaatgtt 840 gttccagcat caagcctacg tgatcatttc acaaaaccaa ctcaaaagat aggtgtcatg 900 ttccttttag tgcaaaactt aaggacacct accttgcaaa acttagcttt gttacccaga 960 atgaaccgct aagctcgagg agctctgaac ttacatgacc aaatatatta aacacaaaag 1020 tcatgcatga ttttctttaa taagtatcga gcaatatggt tcgggtgtct ttcgtctcat 1080 acctctattg tcctccgtga tcaacaaggg tggatccggg tggtgcaagg gggctcaagc 1140 ccccctacct ctcccaaagg agaaagaagg gagaagaaag tgaaggaaga agaaaccccc 1200 tatattctaa tgctacctcc gccactgctg atcaacacaa cattcttaaa accatttcct 1260 tggcatttgc gcatgttaca aggtacaaaa gagccagccc atatgccaag ttactaaact 1320 aaactatgat ccaccatgga gcgagaacaa acgtcaacag gcatcaacca atgcagcaat 1380 cttgatcgct agtactgtcc ggcattatat ctgaaacaaa tccagatcac ccatctcatc 1440 acagtcacat gcattcatgg tcacgggaac cgttagcaaa ccaccaacta atcagcattg 1500 caacactctt cctcctataa atgcagcgag cgggggacac cataaaccat cacaggcact 1560 tag 1563 <210> 22 <211> 67 <212> ДНК <213> Setaria italica <400> 22 cgatcaagtt aattttgttt ctgctttgtg cgcctgtgtt ccagtaatta ctttccgtgt 60 agcaaaa 67 <210> 23 <211> 1528 <212> ДНК <213> Oryza sativa <400> 23 ggaagctaac tagtcacggc gaatacatga cgacatcggc ctacaacgca caacttcttg 60 gcataaaagc ttcaatttca atgcccctat ctggaagccc taggcgccgc gcaaatgtaa 120 aacattcgct tcgcttggct tgttatccaa aatagagtat ggacctccga cagattggca 180 acccgtgggt aatcgaaaat ggctccatct gcccctttgt cgaaggaatc aggaaacggc 240 cctcacctcc tggcggagtg tagatatgtg aaagaatcta ggcgacactt gcagactgga 300 caacatgtga acaaataaga ccaacgttat ggcaacaagc ctcgacgcta ctcaagtggt 360 gggaggccac cgcatgttcc aacgaagcgc caaagaaagc cttgcagact ctaatgctat 420 tagtcgccta ggatatttgg aatgaaagga accgcagagt ttttcagcac caagagcttc 480 cggtggctag tctgatagcc aaaattaagg aggatgccaa aacatgggtc ttggcgggcg 540 cgaaacacct tgataggtgg cttacctttt aacatgttcg ggccaaaggc cttgagacgg 600 taaagttttc tatttgcgct tgcgcatgta caattttatt cctctattca atgaaattgg 660 tggctcactg gttcattaaa aaaaaaagaa tctagcctgt tcgggaagaa gaggatttta 720 ttcgtgagag agagagagag agagagagag agagggagag agaaggagga ggaggatttt 780 caggcttcgc attgcccaac ctctgcttct gttggcccaa gaagaatccc aggcgcccat 840 gggctggcag tttaccacgg acctacctag cctaccttag ctatctaagc gggccgacct 900 agtagctacg tgcctagtgt agattaaagt tggcgggcca gcaggaagcc acgctgcaat 960 ggcatcttcc cctgtccttc gcgtacgtga aaacaaaccc aggtaagctt agaatcttct 1020 tgcccgttgg actgggacac ccaccaatcc caccatgccc cgatattcct ccggtctcgg 1080 ttcatgtgat gtcctctctt gtgtgatcac ggagcaagca ttcttaaacg gcaaaagaaa 1140 atcaccaact tgctcacgca gtcacgctgc accgcgcgaa gcgacgcccg ataggccaag 1200 atcgcgagat aaaataacaa ccaatgatca taaggaaaca agcccgcgat gtgtcgtgtg 1260 cagcaatctt ggtcatttgc gggatcgagt gcttcacggc taaccaaata ttcggccgat 1320 gatttaacac attatcagcg tagatgtacg tacgatttgt taattaatct acgagccttg 1380 ctagggcagg tgttctgcca gccaatccag atcgccctcg tatgcacgct cacatgatgg 1440 cagggcaggg ttcacatgag ctctaacggt cgattaatta atcccggggc tcgactataa 1500 atacctccct aatcccatga tcaaaacc 1528 <210> 24 <211> 99 <212> ДНК <213> Oryza sativa <400> 24 atctcaagca gcctaatcat ctccagctga tcaagagctc ttaattagct agctagtgat 60 tagctgcgct tgtgatcgat cgatctcggg tacgtagca 99 <210> 25 <211> 27 <212> ДНК <213> Штучна послідовність <220> <221> misc_feature <222> (1)..(27) <223> Праймер ампліфікації RCc3_Inter_1. <400> 25 cagcacgttg gcgcacacgc ccagctt 27 <210> 26 <211> 27 <212> ДНК <213> Штучна послідовність <220> <221> misc_feature <222> (1)..(27) <223> Праймер ампліфікації RCc3_Outer_1. <400> 26 gcacaccgcs gcctcsaggt cgacgag 27 <210> 27 <211> 27 <212> ДНК <213> Штучна послідовність <220> <221> misc_feature <222> (1)..(27) <223> Праймер ампліфікації RCc3_Inter_2. <400> 27 aggttgatgc cgagsatgtt gsccttg 27 <210> 28 <211> 28 <212> ДНК <213> Штучна послідовність <220> <221> misc_feature <222> (1)..(28) <223> Праймер ампліфікації RCc3_Outer_2. <400> 28 cttgccgcag trgttgagga kgaggctg 28 <210> 29 <211> 2001 <212> ДНК <213> Штучна послідовність <220> <221> misc_feature <222> (1)..(2001) <223> Кодон-модифікована послідовність GUS з інтроном, який вирізається <400> 29 atggtgaggc ccgttgagac cccgactagg gagatcaaga agctggacgg cctctgggcc 60 ttctccctcg accgtgagaa ctgcggcatc gaccagcgct ggtgggagtc cgccctccag 120 gagtctaggg ccatcgccgt gcccggtttc ttcaacgacc agttcgccga cgccgacatc 180 cgcaactacg cgggcaacgt ctggtatcag cgcgaggtgt tcatcccgaa gggctgggcg 240 ggccagcgca tcgtgctccg cttcgacgcc gtgacccact acggcaaggt ctgggtgaac 300 aatcaggagg taagtttctg cttctacctt tgatatatat ataataatta tcattaatta 360 gtagtaatat aatatttcaa atattttttt caaaataaaa gaatgtagta tatagcaatt 420 gcttttctgt agtttataag tgtgtatatt ttaatttata acttttctaa tatatgacca 480 aaatttgttg atgtgcaggt gatggagcac cagggcggtt acaccccgtt cgaggccgac 540 gtgacgccgt acgtgatcgc cgggaagtcc gtccgcatca ccgtctgcgt gaacaatgag 600 ctgaactggc agaccatccc gcctggcatg gtcatcaccg acgagaacgg caagaagaag 660 cagtcctact tccacgactt cttcaactac gctggcatcc accgctccgt gatgctctac 720 accactccca acacctgggt ggacgacatc accgtggtca cccacgtggc ccaggactgc 780 aaccacgcct ccgtggactg gcaagtcgtt gccaacggcg acgtcagcgt cgagctgcgc 840 gacgccgacc agcaagtcgt tgccaccggc cagggcacca gcggcaccct ccaagtcgtc 900 aaccctcacc tctggcagcc tggcgagggc tacctctacg agctgtgcgt caccgccaag 960 agccagactg agtgcgacat ctaccctctc cgcgtcggca tcaggagcgt cgctgtcaag 1020 ggcgagcagt tcctcatcaa ccacaagcct ttctacttca ctggtttcgg ccgccacgag 1080 gacgctgacc tgaggggcaa gggtttcgac aacgtcctga tggtccacga ccacgctctg 1140 atggactgga tcggtgccaa cagctacagg accagtcact acccgtacgc tgaggagatg 1200 ctggactggg ctgacgagca cggtatcgtc gtgatcgacg agactgctgc ggtcggtttc 1260 aacctgtctc tgggcattgg tttcgaggct gggaacaagc cgaaggagct gtactctgag 1320 gaagctgtca acggcgagac tcagcaagct catctccagg cgattaagga gctgattgcc 1380 agggacaaga accatccgtc tgtcgtgatg tggtctattg cgaatgagcc ggacaccaga 1440 ccgcaagggg cgcgtgaata cttcgcgccg ctggcggagg cgactcgcaa actggaccca 1500 acccgtccaa tcacgtgcgt caatgtcatg ttctgcgacg cccatacgga tacgatctcg 1560 gacctgttcg atgttctttg tctcaatcgg tactatgggt ggtatgttca gagcggggat 1620 cttgagacgg cggagaaggt tcttgagaag gaactcctgg cgtggcaaga gaagctccat 1680 cagccgatca ttatcacgga gtacggggtt gacacacttg cgggccttca cagtatgtac 1740 acagatatgt ggtcggagga ataccagtgt gcatggttgg atatgtacca tcgtgtcttc 1800 gaccgggttt cagcggttgt cggcgaacaa gtctggaact tcgcagactt cgccacgagc 1860 caagggatac tgcgggtagg agggaacaag aagggaatct tcacacggga tcggaagccc 1920 aagtcagcag ccttcctgtt gcagaagcga tggacaggaa tgaacttcgg agaaaagcca 1980 cagcaaggcg gaaagcagtg a 2001 <210> 30 <211> 1812 <212> ДНК <213> Штучна послідовність <220> <221> misc_feature <222> (1)..(1812) <223> Кодон-модифікована послідовність GUS. <400> 30 atggtgaggc ccgttgagac cccgactagg gagatcaaga agctggacgg cctctgggcc 60 ttctccctcg accgtgagaa ctgcggcatc gaccagcgct ggtgggagtc cgccctccag 120 gagtctaggg ccatcgccgt gcccggttcc ttcaacgacc agttcgccga cgccgacatc 180 cgcaactacg cgggcaacgt ctggtatcag cgcgaggtgt tcatcccgaa gggctgggcg 240 ggccagcgca tcgtgctccg cttcgacgcc gtgacccact acggcaaggt ctgggtgaac 300 aatcaggagg tgatggagca ccagggcggt tacaccccgt tcgaggccga cgtgacgccg 360 tacgtgatcg ccgggaagtc cgtccgcatc accgtctgcg tgaacaatga gctgaactgg 420 cagaccatcc cgcctggcat ggtcatcacc gacgagaacg gcaagaagaa gcagtcctac 480 ttccacgact tcttcaacta cgctggcatc caccgctccg tgatgctcta caccactccc 540 aacacctggg tggacgacat caccgtggtc acccacgtgg cccaggactg caaccacgcc 600 tccgtggact ggcaagtcgt tgccaacggc gacgtcagcg tcgagctgcg cgacgccgac 660 cagcaagtcg ttgccaccgg ccagggcacc agcggcaccc tccaagtcgt caaccctcac 720 ctctggcagc ctggcgaggg ctacctctac gagctgtgcg tcaccgccaa gagccagact 780 gagtgcgaca tctaccctct ccgcgtcggc atcaggagcg tcgctgtcaa gggcgagcag 840 ttcctcatca accacaagcc tttctacttc actggtttcg gccgccacga ggacgctgac 900 ctgaggggca agggtttcga caacgtcctg atggtccacg accacgctct gatggactgg 960 atcggtgcca acagctacag gaccagtcac tacccgtacg ctgaggagat gctggactgg 1020 gctgacgagc acggtatcgt cgtgatcgac gagactgctg cggtcggttt caacctgtct 1080 ctgggcattg gtttcgaggc tgggaacaag ccgaaggagc tgtactctga ggaagctgtc 1140 aacggcgaga ctcagcaagc tcatctccag gcgattaagg agctgattgc cagggacaag 1200 aaccatccgt ctgtcgtgat gtggtctatt gcgaatgagc cggacaccag accgcaaggg 1260 gcgcgtgaat acttcgcgcc gctggcggag gcgactcgca aactggaccc aacccgtcca 1320 atcacgtgcg tcaatgtcat gttctgcgac gcccatacgg atacgatctc ggacctgttc 1380 gatgttcttt gtctcaatcg gtactatggg tggtatgttc agagcgggga tcttgagacg 1440 gcggagaagg ttcttgagaa ggaactcctg gcgtggcaag agaagctcca tcagccgatc 1500 attatcacgg agtacggggt tgacacactt gcgggccttc acagtatgta cacagatatg 1560 tggtcggagg aataccagtg tgcatggttg gatatgtacc atcgtgtctt cgaccgggtt 1620 tcagcggttg tcggcgaaca agtctggaac ttcgcagact tcgccacgag ccaagggata 1680 ctgcgggtag gagggaacaa gaagggaatc ttcacacggg atcggaagcc caagtcagca 1740 gccttcctgt tgcagaagcg atggacagga atgaacttcg gagaaaagcc acagcaaggc 1800 ggaaagcagt ga 1812 <210> 31 <211> 1812 <212> ДНК <213> Escherichia coli <400> 31 atggtccgtc ctgtagaaac cccaacccgt gaaatcaaaa aactcgacgg cctgtgggca 60 ttcagtctgg atcgcgaaaa ctgtggaatt gatcagcgtt ggtgggaaag cgcgttacaa 120 gaaagccggg caattgctgt gccaggcagt tttaacgatc agttcgccga tgcagatatt 180 cgtaattatg cgggcaacgt ctggtatcag cgcgaagtct ttataccgaa aggttgggca 240 ggccagcgta tcgtgctgcg tttcgatgcg gtcactcatt acggcaaagt gtgggtcaat 300 aatcaggaag tgatggagca tcagggcggc tatacgccat ttgaagccga tgtcacgccg 360 tatgttattg ccgggaaaag tgtacgtatc accgtttgtg tgaacaacga actgaactgg 420 cagactatcc cgccgggaat ggtgattacc gacgaaaacg gcaagaaaaa gcagtcttac 480 ttccatgatt tctttaacta tgccggaatc catcgcagcg taatgctcta caccacgccg 540 aacacctggg tggacgatat caccgtggtg acgcatgtcg cgcaagactg taaccacgcg 600 tctgttgact ggcaggtggt ggccaatggt gatgtcagcg ttgaactgcg tgatgcggat 660 caacaggtgg ttgcaactgg acaaggcact agcgggactt tgcaagtggt gaatccgcac 720 ctctggcaac cgggtgaagg ttatctctat gaactgtgcg tcacagccaa aagccagaca 780 gagtgtgata tctacccgct tcgcgtcggc atccggtcag tggcagtgaa gggcgaacag 840 ttcctgatta accacaaacc gttctacttt actggctttg gtcgtcatga agatgcggac 900 ttgcgtggca aaggattcga taacgtgctg atggtgcacg accacgcatt aatggactgg 960 attggggcca actcctaccg tacctcgcat tacccttacg ctgaagagat gctcgactgg 1020 gcagatgaac atggcatcgt ggtgattgat gaaactgctg ctgtcggctt taacctctct 1080 ttaggcattg gtttcgaagc gggcaacaag ccgaaagaac tgtacagcga agaggcagtc 1140 aacggggaaa ctcagcaagc gcacttacag gcgattaaag agctgatagc gcgtgacaaa 1200 aaccacccaa gcgtggtgat gtggagtatt gccaacgaac cggatacccg tccgcaaggt 1260 gcacgggaat atttcgcgcc actggcggaa gcaacgcgta aactcgaccc gacgcgtccg 1320 atcacctgcg tcaatgtaat gttctgcgac gctcacaccg ataccatcag cgatctcttt 1380 gatgtgctgt gcctgaaccg ttattacgga tggtatgtcc aaagcggcga tttggaaacg 1440 gcagagaagg tactggaaaa agaacttctg gcctggcagg agaaactgca tcagccgatt 1500 atcatcaccg aatacggcgt ggatacgtta gccgggctgc actcaatgta caccgacatg 1560 tggagtgaag agtatcagtg tgcatggctg gatatgtatc accgcgtctt tgatcgcgtc 1620 agcgccgtcg tcggtgaaca ggtatggaat ttcgccgatt ttgcgacctc gcaaggcata 1680 ttgcgcgttg gcggtaacaa gaaagggatc ttcactcgcg accgcaaacc gaagtcggcg 1740 gcttttctgc tgcaaaaacg ctggactggc atgaacttcg gtgaaaaacc gcagcaggga 1800 ggcaaacaat ga 1812 <210> 32 <211> 2001 <212> ДНК <213> Штучна послідовність <220> <221> misc_feature <222> (1)..(2001) <223> Химерна кодуюча послідовність, яка складається з нативної GUS-кодуючої послідовності E. coli з інтроном, який вирізається. <400> 32 atggtccgtc ctgtagaaac cccaacccgt gaaatcaaaa aactcgacgg cctgtgggca 60 ttcagtctgg atcgcgaaaa ctgtggaatt gatcagcgtt ggtgggaaag cgcgttacaa 120 gaaagccggg caattgctgt gccaggcagt tttaacgatc agttcgccga tgcagatatt 180 cgtaattatg cgggcaacgt ctggtatcag cgcgaagtct ttataccgaa aggttgggca 240 ggccagcgta tcgtgctgcg tttcgatgcg gtcactcatt acggcaaagt gtgggtcaat 300 aatcaggaag tgatggagca tcagggcggc tatacgccat ttgaagccga tgtcacgccg 360 tatgttattg ccgggaaaag tgtacgtaag tttctgcttc tacctttgat atatatataa 420 taattatcat taattagtag taatataata tttcaaatat ttttttcaaa ataaaagaat 480 gtagtatata gcaattgctt ttctgtagtt tataagtgtg tatattttaa tttataactt 540 ttctaatata tgaccaaaat ttgttgatgt gcaggtatca ccgtttgtgt gaacaacgaa 600 ctgaactggc agactatccc gccgggaatg gtgattaccg acgaaaacgg caagaaaaag 660 cagtcttact tccatgattt ctttaactat gccggaatcc atcgcagcgt aatgctctac 720 accacgccga acacctgggt ggacgatatc accgtggtga cgcatgtcgc gcaagactgt 780 aaccacgcgt ctgttgactg gcaggtggtg gccaatggtg atgtcagcgt tgaactgcgt 840 gatgcggatc aacaggtggt tgcaactgga caaggcacta gcgggacttt gcaagtggtg 900 aatccgcacc tctggcaacc gggtgaaggt tatctctatg aactgtgcgt cacagccaaa 960 agccagacag agtgtgatat ctacccgctt cgcgtcggca tccggtcagt ggcagtgaag 1020 ggcgaacagt tcctgattaa ccacaaaccg ttctacttta ctggctttgg tcgtcatgaa 1080 gatgcggact tgcgtggcaa aggattcgat aacgtgctga tggtgcacga ccacgcatta 1140 atggactgga ttggggccaa ctcctaccgt acctcgcatt acccttacgc tgaagagatg 1200 ctcgactggg cagatgaaca tggcatcgtg gtgattgatg aaactgctgc tgtcggcttt 1260 aacctctctt taggcattgg tttcgaagcg ggcaacaagc cgaaagaact gtacagcgaa 1320 gaggcagtca acggggaaac tcagcaagcg cacttacagg cgattaaaga gctgatagcg 1380 cgtgacaaaa accacccaag cgtggtgatg tggagtattg ccaacgaacc ggatacccgt 1440 ccgcaaggtg cacgggaata tttcgcgcca ctggcggaag caacgcgtaa actcgacccg 1500 acgcgtccga tcacctgcgt caatgtaatg ttctgcgacg ctcacaccga taccatcagc 1560 gatctctttg atgtgctgtg cctgaaccgt tattacggat ggtatgtcca aagcggcgat 1620 ttggaaacgg cagagaaggt actggaaaaa gaacttctgg cctggcagga gaaactgcat 1680 cagccgatta tcatcaccga atacggcgtg gatacgttag ccgggctgca ctcaatgtac 1740 accgacatgt ggagtgaaga gtatcagtgt gcatggctgg atatgtatca ccgcgtcttt 1800 gatcgcgtca gcgccgtcgt cggtgaacag gtatggaatt tcgccgattt tgcgacctcg 1860 caaggcatat tgcgcgttgg cggtaacaag aaagggatct tcactcgcga ccgcaaaccg 1920 aagtcggcgg cttttctgct gcaaaaacgc tggactggca tgaacttcgg tgaaaaaccg 1980 cagcagggag gcaaacaatg a 2001 <210> 33 <211> 435 <212> ДНК <213> Setaria italica <400> 33 ggcgcccttt gagaagaagc ttttggtctg ctgcgcttat catgttttgt ggcttctgtg 60 ttgtgattct tgatctgccc cttgctatca tttgtattgt actgtcctaa taagtggtac 120 ttgtgagggt attactgtgt ctggttattt acctagagga ggaattattg tctgctattt 180 ctggttttgc tgtttatgta atggtgaacc aaagaatgaa gctgcaggct actttgagaa 240 ggaaggggac ctgctgcttt ctatcttgtc atgcgtgatt acttgaacag tcctgatgat 300 ctattaatgt tctttggtca gtgcaagtgt ttggtgtagc tccaacaggt agtgtttatg 360 tttggtgaag cagcaatggc cgactgtatg tgtttggtga agctgcaacc tgcttgtgct 420 aactgaacat gcaga 435 <210> 34 <211> 2219 <212> ДНК <213> Штучна послідовність <220> <221> misc_feature <222> (1)..(2219) <223> Група химерних транскрипційних регуляторних елементів експресії (EXP). <400> 34 attatggcca attatttatc ggcctggtcc tggcaggatg agtgtagtag tgtacctaat 60 ttggtaggca atgggtttga gttaggccaa taaatgtgca ggtttacatt tggttgccat 120 gttagttcat aacttcatac acttccattt ttgtacgtcg gcgatgtttc aaccagaaca 180 gattatgttt ccttgggact gtaaatttct tcatcgctcc atcccaatga acttgcaaga 240 gattcgtgtt agcaaccaaa attgctctgt ccttcccaaa aagcattgcc tctggatctt 300 ttccgatcaa gatcagaaac cctatatgta ttgttcttat gttctgctgt gggtcgttgg 360 ttcttgtcac ccttaaactt ctctgtttgg tacccagata aatacaaatt cggctggtgg 420 gtagaaaaac cgcctacgaa cactggtttc accttataag actactgcac tgtttctagc 480 aggcttattt ttctcttcgt tttttatatt ccaatgtata catattaatg tttatcgagc 540 tatgatctta taaatttgta catgcttcaa tattttctaa aaacttgaat aacagtatgt 600 aaaacctagg ttgatgtttc aaatgaactt atttaacatt ttacgttgaa acagtacatc 660 gcgaatggca tattattttg ttgcatttat tctaaacacc ttaaaatgga atttgaaaac 720 gggctctaag tttgagagaa gtttaagggt aatagtattc taaacacttc aagtttgaga 780 tccaaaataa ttaatctctc acctatcacc tccaatcaag ttgtttatca gtttatgcca 840 tgtacatgta tcgctggttt gttatttcac ctcattttcg ctatgtatct actactattg 900 cgctaatctc aaatattaga tgacatgtaa actaaaatct ttggaaagat taataggata 960 cccgcgggtg ctgatatctg tttctaaaaa tgttgaatct aactatttgt aaatattgat 1020 atatttttca gaaatgttgg atttagtctt gtgaaatgtt gaaccgatat ctctgatatg 1080 gatttaatgg gcttaaagct tccactagcc gtgtgcatgg gcgaaaaaaa atcttggcca 1140 agtgttactc cgtcgcggcc acacgccaca agtcctcccg gccctcgctc gccccttatc 1200 ccatcgtacc cgccacacgg cgcgccacca gtggcgccgc ggatgcgcct catctccccg 1260 gcggccacct cgcgcggttt agatttccct gggcccccct cgcggtaccg tcacatattt 1320 ttggcgcctc ttcttctgcg cccctctcct cccgaaccgc agataccacc gagtcggcag 1380 ctgaacacaa gcaacaagca agtgatcccg gaccgaccgt cttcggtacg cgctcactcc 1440 gccctctgcc tttgttactg ccacgtttct ctgaatgctc tcttgtgtgg tgattgctga 1500 gagtggttta gctggatcta gaattacact ctgaaatcgt gttctgcctg tgctgattac 1560 ttgccgtcct ttgtagcagc aaaatatagg gacatggtag tacgaaacga agatagaacc 1620 tacacagcaa tacgagaaat gtgtaatttg gtgcttagcg gtatttattt aagcacatgt 1680 tggtgttata gggcacttgg attcagaagt ttgctgttaa tttaggcaca ggcttcatac 1740 tacatgggtc aatagtatag ggattcatat tataggcgat actataataa tttgttcgtc 1800 tgcagagctt attatttgcc aaaattagat attcctattc tgtttttgtt tgtgtgctgt 1860 taaattgtta acgcctgaag gaataaatat aaatgacgaa attttgatgt ttatctctgc 1920 tcctttattg tgaccataag tcaagatcag atgcacttgt tttaaatatt gttgtctgaa 1980 gaaataagta ctgacagtat tttgatgcat tgatctgctt gtttgttgta acaaaattta 2040 aaaataaaga gtttcctttt tgttgctctc cttacctcct gatggtatct agtatctacc 2100 aactgacact atattgcttc tctttacata cgtatcttgc tcgatgcctt ctccctagtg 2160 ttgaccagtg ttactcacat agtctttgct catttcattg taatgcagat accaagcgg 2219 <210> 35 <211> 2224 <212> ДНК <213> Штучна послідовність <220> <221> misc_feature <222> (1)..(2224) <223> Група химерних транскрипційних регуляторних елементів експресії (EXP). <400> 35 attatggcca attatttatc ggcctggtcc tggcaggatg agtgtagtag tgtacctaat 60 ttggtaggca atgggtttga gttaggccaa taaatgtgca ggtttacatt tggttgccat 120 gttagttcat aacttcatac acttccattt ttgtacgtcg gcgatgtttc aaccagaaca 180 gattatgttt ccttgggact gtaaatttct tcatcgctcc atcccaatga acttgcaaga 240 gattcgtgtt agcaaccaaa attgctctgt ccttcccaaa aagcattgcc tctggatctt 300 ttccgatcaa gatcagaaac cctatatgta ttgttcttat gttctgctgt gggtcgttgg 360 ttcttgtcac ccttaaactt ctctgtttgg tacccagata aatacaaatt cggctggtgg 420 gtagaaaaac cgcctacgaa cactggtttc accttataag actactgcac tgtttctagc 480 aggcttattt ttctcttcgt tttttatatt ccaatgtata catattaatg tttatcgagc 540 tatgatctta taaatttgta catgcttcaa tattttctaa aaacttgaat aacagtatgt 600 aaaacctagg ttgatgtttc aaatgaactt atttaacatt ttacgttgaa acagtacatc 660 gcgaatggca tattattttg ttgcatttat tctaaacacc ttaaaatgga atttgaaaac 720 gggctctaag tttgagagaa gtttaagggt aatagtattc taaacacttc aagtttgaga 780 tccaaaataa ttaatctctc acctatcacc tccaatcaag ttgtttatca gtttatgcca 840 tgtacatgta tcgctggttt gttatttcac ctcattttcg ctatgtatct actactattg 900 cgctaatctc aaatattaga tgacatgtaa actaaaatct ttggaaagat taataggata 960 cccgcgggtg ctgatatctg tttctaaaaa tgttgaatct aactatttgt aaatattgat 1020 atatttttca gaaatgttgg atttagtctt gtgaaatgtt gaaccgatat ctctgatatg 1080 gatttaatgg gcttaaagct tccactagcc gtgtgcatgg gcgaaaaaaa atcttggcca 1140 agtgttactc cgtcgcggcc acacgccaca agtcctcccg gccctcgctc gccccttatc 1200 ccatcgtacc cgccacacgg cgcgccacca gtggcgccgc ggatgcgcct catctccccg 1260 gcggccacct cgcgcggttt agatttccct gggcccccct cgcggtaccg tcacatattt 1320 ttggcgcctc ttcttctgcg cccctctcct cccgaaccgc agataccacc gagtcggcag 1380 ctgaacacaa gcaacaagca agtgatcccg gaccggaccg accgtcttcg gtacgcgctc 1440 actccgccct ctgcctttgt tactgccacg tttctctgaa tgctctcttg tgtggtgatt 1500 gctgagagtg gtttagctgg atctagaatt acactctgaa atcgtgttct gcctgtgctg 1560 attacttgcc gtcctttgta gcagcaaaat atagggacat ggtagtacga aacgaagata 1620 gaacctacac agcaatacga gaaatgtgta atttggtgct tagcggtatt tatttaagca 1680 catgttggtg ttatagggca cttggattca gaagtttgct gttaatttag gcacaggctt 1740 catactacat gggtcaatag tatagggatt catattatag gcgatactat aataatttgt 1800 tcgtctgcag agcttattat ttgccaaaat tagatattcc tattctgttt ttgtttgtgt 1860 gctgttaaat tgttaacgcc tgaaggaata aatataaatg acgaaatttt gatgtttatc 1920 tctgctcctt tattgtgacc ataagtcaag atcagatgca cttgttttaa atattgttgt 1980 ctgaagaaat aagtactgac agtattttga tgcattgatc tgcttgtttg ttgtaacaaa 2040 atttaaaaat aaagagtttc ctttttgttg ctctccttac ctcctgatgg tatctagtat 2100 ctaccaactg acactatatt gcttctcttt acatacgtat cttgctcgat gccttctccc 2160 tagtgttgac cagtgttact cacatagtct ttgctcattt cattgtaatg cagataccaa 2220 gcgg 2224 <210> 36 <211> 2966 <212> ДНК <213> Штучна послідовність <220> <221> misc_feature <222> (1)..(2966) <223> Група химерних транскрипційних регуляторних елементів експресії. (EXP). <400> 36 ggtccgattg agacttttca acaaagggta atatccggaa acctcctcgg attccattgc 60 ccagctatct gtcactttat tgtgaagata gtggaaaagg aaggtggctc ctacaaatgc 120 catcattgcg ataaaggaaa ggccatcgtt gaagatgcct ctgccgacag tggtcccaaa 180 gatggacccc cacccacgag gagcatcgtg gaaaaagaag acgttccaac cacgtcttca 240 aagcaagtgg attgatgtga tggtccgatt gagacttttc aacaaagggt aatatccgga 300 aacctcctcg gattccattg cccagctatc tgtcacttta ttgtgaagat agtggaaaag 360 gaaggtggct cctacaaatg ccatcattgc gataaaggaa aggccatcgt tgaagatgcc 420 tctgccgaca gtggtcccaa agatggaccc ccacccacga ggagcatcgt ggaaaaagaa 480 gacgttccaa ccacgtcttc aaagcaagtg gattgatgtg atcggaagct aactagtcac 540 ggcgaataca tgacgacatc ggcctacaac gcacaacttc ttggcataaa agcttcaatt 600 tcaatgcccc tatctggaag ccctaggcgc cgcgcaaatg taaaacattc gcttcgcttg 660 gcttgttatc caaaatagag tatggacctc cgacagattg gcaacccgtg ggtaatcgaa 720 aatggctcca tctgcccctt tgtcgaagga atcaggaaac ggccctcacc tcctggcgga 780 gtgtagatat gtgaaagaat ctaggcgaca cttgcagact ggacaacatg tgaacaaata 840 agaccaacgt tatggcaaca agcctcgacg ctactcaagt ggtgggaggc caccgcatgt 900 tccaacgaag cgccaaagaa agccttgcag actctaatgc tattagtcgc ctaggatatt 960 tggaatgaaa ggaaccgcag agtttttcag caccaagagc ttccggtggc tagtctgata 1020 gccaaaatta aggaggatgc caaaacatgg gtcttggcgg gcgcgaaaca ccttgatagg 1080 tggcttacct tttaacatgt tcgggccaaa ggccttgaga cggtaaagtt ttctatttgc 1140 gcttgcgcat gtacaatttt attcctctat tcaatgaaat tggtggctca ctggttcatt 1200 aaaaaaaaaa gaatctagcc tgttcgggaa gaagaggatt ttattcgtga gagagagaga 1260 gagagagaga gagagaggga gagagaagga ggaggaggat tttcaggctt cgcattgccc 1320 aacctctgct tctgttggcc caagaagaat cccaggcgcc catgggctgg cagtttacca 1380 cggacctacc tagcctacct tagctatcta agcgggccga cctagtagct acgtgcctag 1440 tgtagattaa agttggcggg ccagcaggaa gccacgctgc aatggcatct tcccctgtcc 1500 ttcgcgtacg tgaaaacaaa cccaggtaag cttagaatct tcttgcccgt tggactggga 1560 cacccaccaa tcccaccatg ccccgatatt cctccggtct cggttcatgt gatgtcctct 1620 cttgtgtgat cacggagcaa gcattcttaa acggcaaaag aaaatcacca acttgctcac 1680 gcagtcacgc tgcaccgcgc gaagcgacgc ccgataggcc aagatcgcga gataaaataa 1740 caaccaatga tcataaggaa acaagcccgc gatgtgtcgt gtgcagcaat cttggtcatt 1800 tgcgggatcg agtgcttcac ggctaaccaa atattcggcc gatgatttaa cacattatca 1860 gcgtagatgt acgtacgatt tgttaattaa tctacgagcc ttgctagggc aggtgttctg 1920 ccagccaatc cagatcgccc tcgtatgcac gctcacatga tggcagggca gggttcacat 1980 gagctctaac ggtcgattaa ttaatcccgg ggctcgacta taaatacctc cctaatccca 2040 tgatcaaaac catctcaagc agcctaatca tctccagctg atcaagagct cttaattagc 2100 tagctagtga ttagctgcgc ttgtgatcga tcgatctcgg gtacgtagca cggaccggac 2160 cgaccgtctt cggtacgcgc tcactccgcc ctctgccttt gttactgcca cgtttctctg 2220 aatgctctct tgtgtggtga ttgctgagag tggtttagct ggatctagaa ttacactctg 2280 aaatcgtgtt ctgcctgtgc tgattacttg ccgtcctttg tagcagcaaa atatagggac 2340 atggtagtac gaaacgaaga tagaacctac acagcaatac gagaaatgtg taatttggtg 2400 cttagcggta tttatttaag cacatgttgg tgttataggg cacttggatt cagaagtttg 2460 ctgttaattt aggcacaggc ttcatactac atgggtcaat agtataggga ttcatattat 2520 aggcgatact ataataattt gttcgtctgc agagcttatt atttgccaaa attagatatt 2580 cctattctgt ttttgtttgt gtgctgttaa attgttaacg cctgaaggaa taaatataaa 2640 tgacgaaatt ttgatgttta tctctgctcc tttattgtga ccataagtca agatcagatg 2700 cacttgtttt aaatattgtt gtctgaagaa ataagtactg acagtatttt gatgcattga 2760 tctgcttgtt tgttgtaaca aaatttaaaa ataaagagtt tcctttttgt tgctctcctt 2820 acctcctgat ggtatctagt atctaccaac tgacactata ttgcttctct ttacatacgt 2880 atcttgctcg atgccttctc cctagtgttg accagtgtta ctcacatagt ctttgctcat 2940 ttcattgtaa tgcagatacc aagcgg 2966 <210> 37 <211> 2005 <212> ДНК <213> Zea mays subsp. mexicana <400> 37 gtcgtgcccc tctctagaga taaagagcat tgcatgtcta aagtataaaa aattaccaca 60 tatttttttg tcacacttat ttgaagtgta gtttatctat ctctatacat atatttaaac 120 ttcactctac aaataatata gtctataata ctaaaataat attagtgttt tagaggatca 180 tataaataaa ctgctagaca tggtctaaag gataattgaa tattttgaca atctacagtt 240 ttatcttttt agtgtgcatg tgatctctct gttttttttg caaatagctt gacctatata 300 atacttcatc cattttatta gtacatccat ttaggattta gggttgatgg tttctataga 360 ctaattttta gtacatccat tttattcttt ttagtctcta aattttttaa aactaaaact 420 ctattttagt tttttattta ataatttaga tataaaatga aataaaataa attgactaca 480 aataaaacaa atacccttta agaaataaaa aaactaagca aacatttttc ttgtttcgag 540 tagataatga caggctgttc aacgccgtcg acgagtctaa cggacaccaa ccagcgaacc 600 agcagcgtcg cgtcgggcca agcgaagcag acggcacggc atctctgtag ctgcctctgg 660 acccctctcg agagttccgc tccaccgttg gacttgctcc gctgtcggca tccagaaatt 720 gcgtggcgga gcggcagacg tgaggcggca cggcaggcgg cctcttcctc ctctcacggc 780 accggcagct acgggggatt cctttcccac cgctccttcg ctttcccttc ctcgcccgcc 840 gtaataaata gacaccccct ccacaccctc tttccccaac ctcgtgttcg ttcggagcgc 900 acacacacgc aaccagatct cccccaaatc cagccgtcgg cacctccgct tcaaggtacg 960 ccgctcatcc tccccccccc cctctctcta ccttctctag atcggcgatc cggtccatgg 1020 ttagggcccg gtagttctac ttctgttcat gtttgtgtta gagcaaacat gttcatgttc 1080 atgtttgtga tgatgtggtc tggttgggcg gtcgttctag atcggagtag gatactgttt 1140 caagctacct ggtggattta ttaattttgt atctgtatgt gtgtgccata catcttcata 1200 gttacgagtt taagatgatg gatggaaata tcgatctagg ataggtatac atgttgatgc 1260 gggttttact gatgcatata cagagatgct ttttttctcg cttggttgtg atgatatggt 1320 ctggttgggc ggtcgttcta gatcggagta gaatactgtt tcaaactacc tggtggattt 1380 attaaaggat aaagggtcgt tctagatcgg agtagaatac tgtttcaaac tacctggtgg 1440 atttattaaa ggatctgtat gtatgtgcct acatcttcat agttacgagt ttaagatgat 1500 ggatggaaat atcgatctag gataggtata catgttgatg cgggttttac tgatgcatat 1560 acagagatgc tttttttcgc ttggttgtga tgatgtggtc tggttgggcg gtcgttctag 1620 atcggagtag aatactgttt caaactacct ggtggattta ttaattttgt atctttatgt 1680 gtgtgccata catcttcata gttacgagtt taagatgatg gatggaaata ttgatctagg 1740 ataggtatac atgttgatgt gggttttact gatgcatata catgatggca tatgcggcat 1800 ctattcatat gctctaacct tgagtaccta tctattataa taaacaagta tgttttataa 1860 ttattttgat cttgatatac ttggatgatg gcatatgcag cagctatatg tggatttttt 1920 agccctgcct tcatacgcta tttatttgct tggtactgtt tcttttgtcc gatgctcacc 1980 ctgttgttgg gtgatacttc tgcag 2005 <210> 38 <211> 804 <212> ДНК <213> Oryza sativa <400> 38 accgtcttcg gtacgcgctc actccgccct ctgcctttgt tactgccacg tttctctgaa 60 tgctctcttg tgtggtgatt gctgagagtg gtttagctgg atctagaatt acactctgaa 120 atcgtgttct gcctgtgctg attacttgcc gtcctttgta gcagcaaaat atagggacat 180 ggtagtacga aacgaagata gaacctacac agcaatacga gaaatgtgta atttggtgct 240 tagcggtatt tatttaagca catgttggtg ttatagggca cttggattca gaagtttgct 300 gttaatttag gcacaggctt catactacat gggtcaatag tatagggatt catattatag 360 gcgatactat aataatttgt tcgtctgcag agcttattat ttgccaaaat tagatattcc 420 tattctgttt ttgtttgtgt gctgttaaat tgttaacgcc tgaaggaata aatataaatg 480 acgaaatttt gatgtttatc tctgctcctt tattgtgacc ataagtcaag atcagatgca 540 cttgttttaa atattgttgt ctgaagaaat aagtactgac agtattttga tgcattgatc 600 tgcttgtttg ttgtaacaaa atttaaaaat aaagagtttc ctttttgttg ctctccttac 660 ctcctgatgg tatctagtat ctaccaactg acactatatt gcttctcttt acatacgtat 720 cttgctcgat gccttctccc tagtgttgac cagtgttact cacatagtct ttgctcattt 780 cattgtaatg cagataccaa gcgg 804 <210> 39 <211> 253 <212> ДНК <213> Agrobacterium tumefaciens <400> 39 gatcgttcaa acatttggca ataaagtttc ttaagattga atcctgttgc cggtcttgcg 60 atgattatca tataatttct gttgaattac gttaagcatg taataattaa catgtaatgc 120 atgacgttat ttatgagatg ggtttttatg attagagtcc cgcaattata catttaatac 180 gcgatagaaa acaaaatata gcgcgcaaac taggataaat tatcgcgcgc ggtgtcatct 240 atgttactag atc 253 <210> 40 <211> 300 <212> ДНК <213> Oryza sativa <400> 40 attaatcgat cctccgatcc cttaattacc ataccattac accatgcatc aatatccata 60 tatatataaa ccctttcgca cgtacttata ctatgttttg tcatacatat atatgtgtcg 120 aacgatcgat ctatcactga tatgatatga ttgatccatc agcctgatct ctgtatcttg 180 ttatttgtat accgtcaaat aaaagtttct tccacttgtg ttaataatta gctactctca 240 tctcatgaac cctatatata actagtttaa tttgctgtca attgaacatg atgatcgatg 300 <210> 41 <211> 1446 <212> ДНК <213> Штучна послідовність <220> <221> misc_feature <222> (1)..(1446) <223> Група химерних транскрипційних регуляторних елементів експресії. (EXP). <400> 41 ggtccgattg agacttttca acaaagggta atatccggaa acctcctcgg attccattgc 60 ccagctatct gtcactttat tgtgaagata gtggaaaagg aaggtggctc ctacaaatgc 120 catcattgcg ataaaggaaa ggccatcgtt gaagatgcct ctgccgacag tggtcccaaa 180 gatggacccc cacccacgag gagcatcgtg gaaaaagaag acgttccaac cacgtcttca 240 aagcaagtgg attgatgtga tggtccgatt gagacttttc aacaaagggt aatatccgga 300 aacctcctcg gattccattg cccagctatc tgtcacttta ttgtgaagat agtggaaaag 360 gaaggtggct cctacaaatg ccatcattgc gataaaggaa aggccatcgt tgaagatgcc 420 tctgccgaca gtggtcccaa agatggaccc ccacccacga ggagcatcgt ggaaaaagaa 480 gacgttccaa ccacgtcttc aaagcaagtg gattgatgtg atatctccac tgacgtaagg 540 gatgacgcac aatcccacta tccttcgcaa gacccttcct ctatataagg aagttcattt 600 catttggaga ggacacgctg acaagctgac tctagcagat ctaccgtctt cggtacgcgc 660 tcactccgcc ctctgccttt gttactgcca cgtttctctg aatgctctct tgtgtggtga 720 ttgctgagag tggtttagct ggatctagaa ttacactctg aaatcgtgtt ctgcctgtgc 780 tgattacttg ccgtcctttg tagcagcaaa atatagggac atggtagtac gaaacgaaga 840 tagaacctac acagcaatac gagaaatgtg taatttggtg cttagcggta tttatttaag 900 cacatgttgg tgttataggg cacttggatt cagaagtttg ctgttaattt aggcacaggc 960 ttcatactac atgggtcaat agtataggga ttcatattat aggcgatact ataataattt 1020 gttcgtctgc agagcttatt atttgccaaa attagatatt cctattctgt ttttgtttgt 1080 gtgctgttaa attgttaacg cctgaaggaa taaatataaa tgacgaaatt ttgatgttta 1140 tctctgctcc tttattgtga ccataagtca agatcagatg cacttgtttt aaatattgtt 1200 gtctgaagaa ataagtactg acagtatttt gatgcattga tctgcttgtt tgttgtaaca 1260 aaatttaaaa ataaagagtt tcctttttgt tgctctcctt acctcctgat ggtatctagt 1320 atctaccaac tgacactata ttgcttctct ttacatacgt atcttgctcg atgccttctc 1380 cctagtgttg accagtgtta ctcacatagt ctttgctcat ttcattgtaa tgcagatacc 1440 aagcgg 1446 <210> 42 <211> 1653 <212> ДНК <213> Photinus pyralis <400> 42 atggaagacg ccaaaaacat aaagaaaggc ccggcgccat tctatcctct agaggatgga 60 accgctggag agcaactgca taaggctatg aagagatacg ccctggttcc tggaacaatt 120 gcttttacag atgcacatat cgaggtgaac atcacgtacg cggaatactt cgaaatgtcc 180 gttcggttgg cagaagctat gaaacgatat gggctgaata caaatcacag aatcgtcgta 240 tgcagtgaaa actctcttca attctttatg ccggtgttgg gcgcgttatt tatcggagtt 300 gcagttgcgc ccgcgaacga catttataat gaacgtgaat tgctcaacag tatgaacatt 360 tcgcagccta ccgtagtgtt tgtttccaaa aaggggttgc aaaaaatttt gaacgtgcaa 420 aaaaaattac caataatcca gaaaattatt atcatggatt ctaaaacgga ttaccaggga 480 tttcagtcga tgtacacgtt cgtcacatct catctacctc ccggttttaa tgaatacgat 540 tttgtaccag agtcctttga tcgtgacaaa acaattgcac tgataatgaa ttcctctgga 600 tctactgggt tacctaaggg tgtggccctt ccgcatagaa ctgcctgcgt cagattctcg 660 catgccagag atcctatttt tggcaatcaa atcattccgg atactgcgat tttaagtgtt 720 gttccattcc atcacggttt tggaatgttt actacactcg gatatttgat atgtggattt 780 cgagtcgtct taatgtatag atttgaagaa gagctgtttt tacgatccct tcaggattac 840 aaaattcaaa gtgcgttgct agtaccaacc ctattttcat tcttcgccaa aagcactctg 900 attgacaaat acgatttatc taatttacac gaaattgctt ctgggggcgc acctctttcg 960 aaagaagtcg gggaagcggt tgcaaaacgc ttccatcttc cagggatacg acaaggatat 1020 gggctcactg agactacatc agctattctg attacacccg agggggatga taaaccgggc 1080 gcggtcggta aagttgttcc attttttgaa gcgaaggttg tggatctgga taccgggaaa 1140 acgctgggcg ttaatcagag aggcgaatta tgtgtcagag gacctatgat tatgtccggt 1200 tatgtaaaca atccggaagc gaccaacgcc ttgattgaca aggatggatg gctacattct 1260 ggagacatag cttactggga cgaagacgaa cacttcttca tagttgaccg cttgaagtct 1320 ttaattaaat acaaaggata tcaggtggcc cccgctgaat tggaatcgat attgttacaa 1380 caccccaaca tcttcgacgc gggcgtggca ggtcttcccg acgatgacgc cggtgaactt 1440 cccgccgccg ttgttgtttt ggagcacgga aagacgatga cggaaaaaga gatcgtggat 1500 tacgtcgcca gtcaagtaac aaccgcgaaa aagttgcgcg gaggagttgt gtttgtggac 1560 gaagtaccga aaggtcttac cggaaaactc gacgcaagaa aaatcagaga gatcctcata 1620 aaggccaaga agggcggaaa gtccaaattg taa 1653 <210> 43 <211> 936 <212> ДНК <213> Renilla reniformis <400> 43 atggcttcca aggtgtacga ccccgagcaa cgcaaacgca tgatcactgg gcctcagtgg 60 tgggctcgct gcaagcaaat gaacgtgctg gactccttca tcaactacta tgattccgag 120 aagcacgccg agaacgccgt gatttttctg catggtaacg ctgcctccag ctacctgtgg 180 aggcacgtcg tgcctcacat cgagcccgtg gctagatgca tcatccctga tctgatcgga 240 atgggtaagt ccggcaagag cgggaatggc tcatatcgcc tcctggatca ctacaagtac 300 ctcaccgctt ggttcgagct gctgaacctt ccaaagaaaa tcatctttgt gggccacgac 360 tggggggctt gtctggcctt tcactactcc tacgagcacc aagacaagat caaggccatc 420 gtccatgctg agagtgtcgt ggacgtgatc gagtcctggg acgagtggcc tgacatcgag 480 gaggatatcg ccctgatcaa gagcgaagag ggcgagaaaa tggtgcttga gaataacttc 540 ttcgtcgaga ccatgctccc aagcaagatc atgcggaaac tggagcctga ggagttcgct 600 gcctacctgg agccattcaa ggagaagggc gaggttagac ggcctaccct ctcctggcct 660 cgcgagatcc ctctcgttaa gggaggcaag cccgacgtcg tccagattgt ccgcaactac 720 aacgcctacc ttcgggccag cgacgatctg cctaagatgt tcatcgagtc cgaccctggg 780 ttcttttcca acgctattgt cgagggagct aagaagttcc ctaacaccga gttcgtgaag 840 gtgaagggcc tccacttcag ccaggaggac gctccagatg aaatgggtaa gtacatcaag 900 agcttcgtgg agcgcgtgct gaagaacgag cagtaa 936 <210> 44 <211> 675 <212> ДНК <213> Штучна послідовність <220> <221> misc_feature <222> (1)..(675) <223> Група химерних транскрипційних регуляторних елементів експресії. (EXP). <400> 44 ggtccgatgt gagacttttc aacaaagggt aatatccgga aacctcctcg gattccattg 60 cccagctatc tgtcacttta ttgtgaagat agtggaaaag gaaggtggct cctacaaatg 120 ccatcattgc gataaaggaa aggccatcgt tgaagatgcc tctgccgaca gtggtcccaa 180 agatggaccc ccacccacga ggagcatcgt ggaaaaagaa gacgttccaa ccacgtcttc 240 aaagcaagtg gattgatgtg atggtccgat gtgagacttt tcaacaaagg gtaatatccg 300 gaaacctcct cggattccat tgcccagcta tctgtcactt tattgtgaag atagtggaaa 360 aggaaggtgg ctcctacaaa tgccatcatt gcgataaagg aaaggccatc gttgaagatg 420 cctctgccga cagtggtccc aaagatggac ccccacccac gaggagcatc gtggaaaaag 480 aagacgttcc aaccacgtct tcaaagcaag tggattgatg tgatatctcc actgacgtaa 540 gggatgacgc acaatcccac tatccttcgc aagacccttc ctctatataa ggaagttcat 600 ttcatttgga gaggaaccat cttccacaca ctcaagccac actattggag aacacacagg 660 gacaacacac cataa 675